Добірка наукової літератури з теми "Динамічні реєстри"

Мета роботи. Дослідження d динаміці торгових назв (ТН) симвастатину, які включені в реєстри урядової програми «Доступні ліки» (далі – Реєстри), з погляду асортименту та частки відшкодування їх вартості пацієнту. Матеріали і методи. Матеріали дослідження – інформація з восьми Реєстрів за 2017–2020 рр. щодо реімбурсації вартості ТН симвастатину. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу та узагальнення. Результати й обговорення. Встановлено, що у Реєстри було включено від 4 до 16 ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань. Динаміка оптово-відпускної ціни та роздрібної ціни (РЦ) за упаковку ТН симвастатину свідчить їхнє зниження упродовж аналізованого періоду. Індекс зміни цін для 93,8 % аналізованих ТН із урахуванням різних дозувань мав значення менше 1 і знаходився в межах 0,52…0,98. Результати аналізу динаміки частки відшкодування вартості ТН симвастатину та доплати споживачем показав, що у першому та другому Реєстрах для всіх ТН із урахуванням різних дозувань декларувалось 90…100 % відшкодування вартості, у третьому – пʼятому – 60…100 %, в інших Реєстрах – 50…100 % вартості ЛЗ. Порівняльний ситуативний аналіз РЦ на ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань у 176 аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі показав, що її мінімальний показник в аптеках був нижчий, ніж у Реєстрі, а максимальний – для 61,5 % ТН був нижчий або дорівнює ціні у Реєстрі. Тільки для 5 ТН РЦ в аптеках була вища, ніж у Реєстрі. Висновки. Від початку реалізації урядової програми «Доступні ліки» асортимент ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань зріс учетверо. Кількість ТН симвастатину з повним відшкодуванням збільшилась від 25 % у першому до 56,3 % у восьмому Реєстрі, що свідчить про підвищення цінової доступності симвастатину для хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено низьку флексибільність щодо відповідності РЦ в аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі, що, на наш погляд, можна пояснити значною часовою затримкою між адміністративним ухваленням рішення про величину РЦ симвастатину та ринковою її зміною.

У грудні 2019 року з міста Ухань (провінція Хубей, Китай) надійшли перші повідомлення про COVID-19 – захворювання, спричинене новим тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусної етіології (SARS-CoV-2). З цього часу ця хвороба стала світовою пандемією. На сьогоднішній день загинуло понад 2,8 мільйона осіб (ВООЗ, 2021). Вірус SARS-CoV-2 став сьомим відомим варіантом коронавірусу, патогенним для людини. Метою огляду була оцінка впливу інфекції SARS-CoV-2 на поширеність ГПМК у країнах світу. Матеріал і методи. Ретроспективне дослідження проведене за матеріалами міжнародних баз даних (CDC, ВООЗ), а також реєстрів ГПМК (SITS, resQ, DAP, GSR, SSR, LASE). Проведене зіставлення інкременту захворюваності на SARS-CoV-2 та ГПМК у динаміці з моменту виявлення перших випадків COVID-19. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 13.0 (TIBCO Inc., США). Результати. Частота ГПМК у світі корелює з поширеністю SARS-CoV-2. На ранніх стадіях пандемії COVID-19 відбувалося меншення захворюваності на ГПМК у розвинутих країнах. Існуючі міжнародні реєстри ГПМК відображають збереження цієї тенденції. Висновки. 1. Пандемія COVID-19 пов᾽язана із глобальним зменшенням звернення за спеціалізованою медичною допомогою при ГПМК, що впливає на загальну кількість госпіталізацій та число процедур механічної тромбектомії. 2. Незважаючи на географічні розбіжності, це зменшення обсягу спостерігалося незалежно від тягаря госпіталізації COVID-19 та обсягів госпіталізації хворих з ГПМК у допандемічний період.

У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки. Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку. Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері. Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.

У статті представлено результати аналізу сучасного стану виробництва посівного матеріалу жита озимого посівного [озимого] (Secale cereale L.). Найбільшими 10-ма виробниками насіння жита озимого у світі є Німеччина, Росія, Польща, Білорусь, Данія, КНР, Україна, Туреччина, Іспанія, Австрія. Наведена середня врожайність жита озимого у країнах за 2017–2019 рр. Так, в Україні площі під житом становили 2004 р. – 740 тис. га, 2018 р. – 150 тис. га. За останні 12 років відбулося динамічне оновлення сортового складу. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік міститься 40 сортів жита озимого, з яких 21 сорт української селекції та 19 сортів іноземної селекції, на 2021 рік – вже 56 сортів та гібридів. Відмічена чітка тенденція до збільшення сортів іноземної селекції – від 6 % до 47 %. Водночас конкуренто-спроможність сортів української селекції переважає. Лідерами з вирощування жита озимого в Україні є Житомирська, Волинська, Чернігівська, Рівненська, Київська, Сумська, Хмельницька та інші області. Найважливішими умовами зростання врожайності культури є широке впровадження у виробництво найкращих сортів і поліпшення якості посівного матеріалу в обсягах, потрібних для регіонів. Виробництво високоякісного насіння жита базується на врахуванні генно-біологічних та господарсько-цінних особливостей сорту, ґрунтово-кліматичних умов вирощування та інших факторів. Насінництво жита озимого передбачає концентрацію виробничих процесів у паспортизованих насінницьких господарствах, кількість яких в Україні поступово зменшується. Ці господарства здійснюють виробництво кондиційного насіння для забезпечення повної потреби в ньому сільськогосподарських виробників товарного зерна. Для суб’єктів насінництва в нашій країні створено модель сертифікації, рівні умови та можливості для всіх компаній-виробників (національних й іноземних), що гарантує їм статус виробника комерційного продукту. Аналіз сортового складу насінницьких посівів жита озимого свідчить про переважання сортів української селекції – понад 80%, але їхня частка неухильно зменшується. Використання репродукційного насіння в насіннєвих господарствах сприяє погіршенню отриманої продукції під впливом біологічного та механічного засмічення, пошкодження хворобами, шкідниками, низького рівня агротехніки. Шляхом добре організованого насінництва можна уповільнити цей процес, але зупинити його досить важко.

З кожним роком кількість пацієнтів, які мають психічні захворювання, неу-пинно зростає. Велика кількість населення знаходиться у стані хронічної де-пресії через сучасні умови життя. Зокрема, в Україні, близько у 300 млн. лю-дей присутній даний психічний розлад. Тому в останні роки попит на препа-рати для лікування хвороб психіки різко підвищився і має тенденцію до зро-стання у майбутньому. Одними із найзатребуваніших препаратів є антидеп-ресанти. Зважаючи на те, що на теперішній момент у публікаціях українсь-ких вчених не висвітлено даних по динаміці антидепресантів на українському ринку лікарських засобів за 2020 рік, ця стаття буде актуальною для науко-вої спільноти. Метою роботи є дослідження асортименту, обсягів та структу-ри споживання антидепресантів на фармацевтичному ринку України за 2019-2020 роки та порівняння показників їх споживання у 2019 році зі статистич-ними даними в Естонії. Для отримання результатів порівнювали статистичні дані, опубліковані на офіційних ресурсах Державного реєстру лікарських засобів України, компанії «Моріон» та Державного представництва лікарсь-ких засобів в Естонії. Отримані результати показали, що антидепресанти в Україні протягом 2019-2020 рр. були представлені на основі 19 МНН здебі-льшого препаратами іноземних виробників. Асортимент даної групи препа-ратів коливався в межах 100-101 торгових назв (ТН). На фармацевтичному ринку за досліджуваний період переважали препарати селективних інгібіто-рів зворотного нейронального захвату серотоніну: есциталопраму – 16-23 ТН, сертраліну – 11-12 ТН. Обсяги споживання антидепресантів серед насе-лення Естонії перевищували показники в Україні у 13,7 разів. Лідером за об-сягами споживання в обох країнах був есциталопрам, але його споживання в Естонії було у 10,9 разів вищим. Така різниця у споживанні антидепресантів може свідчити про те, що в Естонії в умовах обов’язкового медичного стра-хування хворі з депресією частіше звертаються за медичною допомогою. Да-не дослідження показало, що попит на цю групу лікарських засобів в Україні є досить високим, але через певні проблеми у системі охорони здоров’я гро-мадяни не завжди мають змогу звернутися за допомогою до фахівця, і про-довжують страждати на депресію або займатися самолікуванням.

У статті представлено медико-статистичну характеристику захворюваності та смертності в Україні від онкологічних хвороб. Встановлено, відбувається динамічне зростання онкологічних захворювань, яке в основному відбувається унаслідок зростання захворюваності серед жіночого населення. Мета дослідження – дати медико-статистичну оцінку захворюваності та смертності населення України протягом 2005–2015 рр. від онкологічної патології та визначити основні їхні динамічні зміни. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали дані національного канцер-реєстру України за період 2005–2015 рр. У ході дослідження використано статистичний та бібліосемантичний методи.Результати досліджень та їх обговорення. За останні 10 років серед населення України значно зросла як захворюваність, так і поширеність онкологічної патології. Аналізуючи динаміку поширеності онкологічної патології, можна на основі отриманих розрахунків впевнено стверджувати, що частота випадків онкологічних хвороб зростає з року в рік із виразним темпом приросту, недивлячись на зменшення популяції української людності. Захворюваність серед жіночого та чоловічого населення у різних регіонах характеризувалася різними параметрами динамічних показників. Смертність населення у віковій групі 30–54 роки переважає серед чоловіків, а у віковий період після 65 років серед жіночого населення. Висновки. Статистично значущої різниці у віковій структурі смертності чоловіків і жінок від онкологічної патології не встановлено. У віковий період 30–54 роки питома частка смертності серед чоловічого населення переважає над аналогічними параметрами, що встановлені серед жіночого населення, – на 0,73 %, а у віковий період 65–74 роки переважає на 1,95 % питома частка смертності чоловічого населення, у віці 75 років і старше – на 1,3 % смертність жіночого населення.

Синдром мальперфузії відзначається приблизно у третини хворих із гострим розшаруванням аорти типу В і є незалежним фактором ризику внутрішньогоспітальної летальності, яка, згідно з даними IRAD (міжнародного реєстру розшарувань аорти), становить 30,8%. Варіабельність симптомів при синдромі мальперфузії значна: у 28% пацієнтів із симптомами «гострого живота», за даними вказаного реєстру, наявна затримка у встановленні діагнозу, що і зумовлює прогресування захворювання і високі цифри летальності. У цій статті ми представляємо випадок успішного лікування динамічної мальперфузії вісцеральних органів із затримкою у два тижні, прихованої за маскою гострого панкреатиту.

Мета роботи – вивчити та проаналізувати у динаміці рівень захворюваності на гострий гепатит С (ГГС) за 2004-2017 рр. та хронічний гепатит С (ХГС) за 2010-2017 рр. у Дніпропетровському регіоні порівняно з показниками в Україні. Визначити кумулятивні показники захворюваності на гепатит С (ГС) за 2010-2017 рр., тенденції та подальший прогноз розвитку епідемічного процесу і рівня захворюваності на 2018-2020 рр.Матеріали і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Для визначення основних тенденцій і прогнозування захворюваності на ГС розраховували ланцюгові темпи зростання та аналітично вирівнювали початкову динамічну криву з використанням логарифмічного типу апроксимації.Результати. Динаміка захворюваності на ГГС, ХГС та ГС в Дніпропетровській області та в Україні демонструє хвилеподібний характер. Простежується більш чітка тенденція до зниження показників захворюваності на ГГС та збільшення показників захворюваності на ХГС та кумулятивних показників захворюваності на ГС в Україні. Середні рівні захворюваності на ГГС в Дніпропетровській області становили 2,04±0,11 на 100 тис. населення області проти 1,72±0,12 на 100 тис. населення в Україні (p<0,05). Середні показники захворюваності на ХГС у Дніпропетровській області становили 16,31±0,91 на 100 тис. населення. Рівень захворюваності вірогідно перевищував показники в Україні – 12,94±0,31 на 100 тис. нас.; p<0,05). Рівень захворюваності на ГС у Дніпропетровській області в абсолютних цифрах у середньому становив 599,0±29,6, в Україні – (6111,1±188,1) випадку.Висновки. За прогнозними даними, у 2018-2020 рр. можна очікувати рівень захворюваності на ГГС в області в середньому 1,68±0,01 випадків на 100 тис. населення на рік, в Україні в середньому 1,20±0,02 на 100 тис. населення на рік; захворюваність на ХГС в Україні – 13,87±0,06 випадків на 100 тис. населення, а захворюваність на ГС – 6715,2±36,0 випадків на рік. Для запровадження глобальної стратегії ВООЗ з вірусних гепатитів необхідно охопити всі прошарки населення скринінговою програмою для своєчасного виявлення хворих на гепатит С. Створення реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити на місцевому та національному рівні допомогло б узагальненню даних щодо захворюваності та поширеності гепатиту С, сприяло б своєчасному плануванню діагностичних та терапевтичних заходів хворим на вірусні гепатити.

Метою роботи було продемонструвати важливість створення, розвитку і підтримки організаційних мереж за участю промислових підприємств. Реальним прикладом функціонування таких мережевих організації є процес створення індустріальних (промислових) парків (ІП). Загалом в світі активно діє понад 15 000 індустріальних парків, які є осердям економічного зростання десятків високорозвинених країн та країн, що динамічно розвиваються. В результаті системного створення індустріальних парків в різних регіонах України в найближчі роки планувалося залучити нові інвестиції та збільшити кількість нових робочих міст . Станом на зараз, в Україні 51 об’єкт включено до Реєстру індустріальних (промислових) парків відповідно до існуючої процедури, у 25 з них обрані керуючі компанії, у 8 – залучено учасників. Серед цієї кількості лише 4 побудовані і реально функціонують. Решта парків знаходяться або на стадії будівництва або на стадії проектування. Саме тому вплив ІП на економіку України практично не помітний. Хоча у багатьох країнах світу індустріальні парки - ключовий інструмент економічного розвитку. На сьогодніє і позитивні новини щодо розвитку ІП в Україні – Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект про індустріальні парки, який відкриває шлях до реального запуску цього важливого інструменту економічного розвитку в Україні.

Мета дослідження – вивчити та проаналізувати рівень захворюваності на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) у багаторічній динаміці за 2010 – 2017 роки у Дніпропетровському регіоні, порівняно з показниками в Україні, та визначити тенденції і подальший прогноз розвитку епідемічного процесу.Матеріал і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Для визначення основних тенденцій і прогнозування захворюваності на ХВГС використовували методи розрахунку ланцюгових темпів зро­стання, згладжування часових рядів методом ковзних (змінних) середніх, а також побудови регресійної моделі.Результати. Динаміка захворюваності на ХВГС у Дніпропетровській області та в Україні демонструє хвилеподібний характер, з більш чіткою тенденцією до збільшення показників в Україні. Середній показник захворюваності на ХВГС в регіоні склав (16,31±0,91) на 100 тис. населення, в Україні – (12,94±0,31) на 100 тис. населення (p<0,05). Відзначено високий рівень захворюваності на ХВГС у містах області ((18,67±1,19) на 100 тис. населення), який вдвічі перевищував відповідний показник у сільських районах (9,40±0,84 на 100 тис. населення p<0,001). Середні значення темпів зростання (зниження) показників захворюваності свідчать про щорічне збільшення захворюваності на ХВГС у м. Дніпро, районах області та в Україні (p<0,05), а також відображає несталі тенденції до зро­стання її рівнів у містах та Дніпропетровській області загалом.Висновки. За прогнозами, в 2018–2020 рр. можна очікувати, що рівень захворюваності ХВГС в Україні в середньому становитиме (13,87±0,06) випадків на 100 тис. населення на рік. Для імплементації глобальної стратегії ВООЗ щодо вірусних гепатитів необхідно посилити контроль за виявленням та реєстрацією ХВГС, впровадити широку скринінгову програму для уточнення рівня захворюваності та його поширеності, систематизувати облік ХВГС з урахуванням кумулятивних показників у багаторічній динаміці шляхом ведення реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити як на регіональному, так і на національному рівнях.

Структура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, переліку посилань з 33 найменувань, 2 додатки, і містить 9 рисунків, 23 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 105 сторінок, з яких перелік посилань займає 2 сторінки, додатки – 6 сторінок. Актуальність теми. Кількість інформації що генерує людина зростає із року в рік в геометричній прогресії, що призводить до проблем зберігання та пошуку необхідних даних. Пропорційно обсягам інформації зростає складність задачі обробки. Без використання спеціальних підходів та інструментів керування даними користування сучасними джерелами інформації стає практично неможливим. Для вирішення цієї проблеми використовуються інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Мета дослідження полягає у розробкці інструментальних засобів автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є програмне забезпечення динамічних реєстрів інформації. Предметом дослідження є інструментальні засоби та системи керування електронними інформаційними ресурсами. Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: − набуло подальшого розвитку застосування клієнт-серверного рішення для динамічного реєстру інформації з використанням технології REST для передачі повідомлень між серверною та клієнтською частиною. Практичне значення. Розроблені інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів забезпечують достатньо повне і цілісне рішення задач збереження та керуванням динамічними реєстрами інформації. Апробація результатів. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на: 1. ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрантів і студентів (м. Київ, 24-27 квітня 2018 року); Публікації. Наукові положення дипломної роботи опубліковані у 1й роботі Основні публікації по темі дисертації 1. Проблеми автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів // Карпенко С.Г., Чайка А.Ю. // Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики: Матеріали XVI Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрів і студентів, м. Київ, 24-27 квітня 2018 р. У К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2018. – С. 148.
The research consists in the development of tools for automatic adjustment of dynamic registers of electronic information resources.