Добірка наукової літератури з теми "Джерела живлення"

Розглянуті особливості проведення процесів ручного дугового зварювання в судновій мережі обмеженої потужності. Розглянуті дефекти зварювання, які викликані неналежним встановленням електричних умов початку процесу. Запропонований алгоритм роботи та складена принципова схема вхідного кола зварювального інвертора. Проведений зрівняльний аналіз зварювального інвертора, що живиться від суднової мережі з вико-ристанням цієї схеми і тим, що живиться від акумулятора

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку систем електроживлення на базі відновлювальних джерел висувають усе більші вимоги до ефективності перетворювачів, які в них використовуються. Тому є потреба в огляді наявних типів неізольованих перетворювачів для подальшого виявлення і застосування найбільш оптимальних. Постановка проблеми. У процесі розроблення портативних систем живлення на базі відновлювальних джерел, розробникам доводиться вирішувати завдання побудови високоефективних двонаправлених перетворювачів постійної напруги, для зв’язку загальної шини постійної напруги з накопичувачем енергії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі та в базі IEEE Xplore, які стосуються двонаправлених перетворювачів постійної напруги. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Класифікація та огляд основних топологій неізольованих двонаправлених перетворювачів. Постановка завдання. Провести огляд та аналіз особливостей роботи основних топологій неізольованих двонаправлених перетворювачів постійної напруги. Виклад основного матеріалу. Показана структура типового портативного джерела живлення на базі фотоелектричних перетворювачів. Така спрощена класифікація двонаправлених перетворювачів. Проведено огляд основних топологій неізольованих двонаправлених перетворювачів постійної напруги, виділено їхні особливості та принципи роботи. Висновки відповідно до статті. Результати огляду дозволяють обрати оптимальну топологію неізольованого двонаправленого перетворювача для портативних застосувань.

Предметом вивчення в статті є питання проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем. Метою статті є дослідження проектування принципової схеми пристрою, якій підключає до комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем методом сигнатурного аналізу мікросхем, що дозволяє робити перевірку всіх статичних режимів роботи цих інтегральних мікросхем. Завдання – за допомогою обраних складових принципової схеми пристрою, а саме: вузлу вхідних регістрів; пристрою узгодження по входу; пристроюй узгодження по виходу; керуючого пристрою; блоку живлення; пристрою комутації живлення; джерела живлення пристрою дослідити їх принцип дії, за допомогою якого обґрунтувати технічні рішення, впровадження яких в практику вимірювання дозволить здійснювати перевірку всіх статичних режимів роботи інтегральних мікросхем. Висновки: запропоновані технічні рішення, що отримані при дослідженні проектування принципової схеми пристрою тестування інтегральних мікросхем надають можливість обрати найбільш корисну принципову схему пристрою, якій підключає до ІВМ - сумісного комп'ютера, призначеного для тестування й визначення типу інтегральних мікросхем.

Розглядається схема електроживлення електроприводу водяного насоса підвищувача тиску води системи внутрішнього протипожежного водопроводу від резервного джерела з акумуляторними батареями і автономними інверторами напруги, її математична модель та результати моделювання електромагнітних і електромеханічних процесів в двигуні під час пуску і роботи насоса у випадку відсутності основного електроживлення від мережі, що забезпечує використання внутрішнього протипожежного водопроводу при надзвичайних ситуаціях протягом розрахункового часу. Така резервна система може використовуватись також для підтримки неперервності технологічних процесів. Загальна математична модель електроприводу формувалась з математичних моделей окремих елементів схеми, які представлені багатополюсниками, а процеси в них описуються замкненою системою рівнянь, – диференційних, алгебраїчних та логічних. Розрахункову схему моделі електроприводу сформовано шляхом з’єднання між собою зовнішніх віток окремих елементів-багатополюсників, а саме: джерела живлення з акумуляторною батареєю, інверторів напруги(катодні та анодні вентильні групи), трансформаторів та асинхронного двигуна. Спосіб з’єднання між собою зовнішніх віток багатополюсників математично описується матрицями з’єднань, які складаються для кожного елемента за принципом: кількість рядків матриці рівна кількості незалежних вузлів схеми, а кількість стовпців рівна кількості зовнішніх віток елемента. Обчислення реалізовано мовою FORTRAN. Загальні підпрограми призначені для виконання математичних операцій над матрицями; чисельного інтегрування систем диференційних рівнянь методом Рунге-Кутта 2-го порядку; розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом Гауса; визначення моментів природного закривання вентилів. Отримано результати моделювання при прямому пуску асинхронного двигуна від мережі, встановлено струм статора; кутову швидкість обертання ротора та електромагнітний момент і момент навантаження. Результати обчислень підтверджені даними експериментальних досліджень, практично співпадають криві струму і напруги живлення асинхронного двигуна від мережі і автономного джерела з акумуляторною батареєю при пуску і роботі насоса, форма вихідної напруги джерела і тиску насоса, впродовж тривалої роботи електроприводу насоса.

В роботі досліджена актуальна науково-практична задача сфери цивільного захисту, а саме можливість безперебійного функціонування систем аварійної протидії в умовах обмеженого електропостачання за рахунок використання альтернативних джерел живлення.В ході рішення поставленої науково-практичної задачі проведено аналіз сучасного стану сонячних елементів для використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії. Встановлено що тонкоплівкові сонячні елементи на основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності є перспективними сонячними елементами в умовах наземного застосування. Вони мають найвищий серед одноперехідних фотоелектричних перетворювачів теоретичний коефіцієта корисної дії – 29%.Для встановлення тривалості їх використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії проведено аналіз деградаційної стійкості СЕ основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності. Шляхом аналітичної обробки світлових вольт-амперних характеристик були проаналізовані вихідні і світлові діодні характеристики СЕ на основі CdS / CdTe придатних для використання в якості джерела електроживлення систем аварійної протидії. Аналіз світлових діодних характеристики досліджуваних СЕ спочатку експлуатації поліпшуються, а після 7 ¬- 8 років погіршуються і повертаються майже до своїх значень в початковому стані. Встановлено, що після 8 років експлуатації величина ККД СЕ SnO2:F/CdS/CdTe/Cu/ITO практично збігається з вихідним значенням, що свідчить про високу деградаційної стійкість отриманих гетеросистем. Виявлені відмінності у вихідних параметрах і світлових діодних характеристиках СЕ SnO2:F/ CdS/ CdTe/Cu/ ITO при освітленні з боку скляної підкладки і з боку прозорого тильного електрода, обумовлені впливом тильного діода на ефективність фотоелектричних процесів в базовому шарі.

Сучасна діагностика захворювань очного дна потребує застосування найбільш довершеного обладнання. Коло застосування лазерів в офтальмології дуже широке, а типи лазерних джерел – різноманітні. При цьому і частка лазерних установок для офтальмології серед загального промислового випуску лазерів досить велика. Ведеться активна робота по залученню джерел когерентного випромінювання з якісно новими характеристиками. Використання мультихвильового лазерного джерела розширює коло можливих застосувань в лікуванні захворювань ока. Маючи можливість вибирати з декількох довжин лазерного випромінювання, що відрізняються за своїми характеристиками проникнення в тканини ока, мультихвильовий пристрій дозволяє фахівцям оптимізувати довжину хвилі, яка максимально поглинається цільовим хромофором і мінімально поглинається іншими хромофорами. В результаті забезпечується індивідуальне лазерне лікування з оптимальним клінічним результатом і мінімальними побічними ефектами. Тому актуальною є розробка багатофункціонального діагностичного та терапевтичного пристрою для лікування очних захворювань. У даній роботі представлено розроблені принципові схеми блоку накачки лазера та блоку живлення офтальмологічного пристрою. Ключові слова: мультихвильове випромінювання, лазер, лазерна терапія, лазерна діагностика, офтальмологія, хоріоідея.

Мета. З’ясування впливу різних систем удобренняза тривалого їх застосування на винос азоту, фосфору і калію культурою хмелю та формування балансупоживних речовин у дерново-підзолистому супіщаномуґрунті Полісся. Методи: польовий, лабораторний, статистичний, аналітичний, розрахунково-порівняльний.Результати. Установлено, що за систематичного застосування мінеральних добрив (N180P60K200) відбуваєтьсяпідвищення урожайності шишок на 0,75 та 1,1 т/гаі формується співвідношення основної та побічної продукції на рівні 1,15 і 0,97 залежно від сорту. Додатковевнесення гною покращує показники продуктивностіна 15,2 та 23,9 %, але погіршує співвідношення(1,22 і 1,08 відповідно). Найвищими показникамивмісту NPK як у шишках, так і у стеблах із листям вирізнявся варіант спільного застосування гною і N180P60K200.Відповідно до систем удобрення величина господарського виносу варіювала: для азоту у межах 323-486 кг/га,для фосфору – 138–205 кг/га, калію – 238-399 кг/гапротягом чотирирічного періоду. За цей період буловнесено значно більше азоту – 720–1520 кг/га, фосфору – 240–640 кг/га, калію – 800–1760 кг/га. Під часвирощування хмелю слід відмітити особливу рольорганічних добрив у вигляді гною як джерела поживних елементів. Їхнє щорічне внесення суттєво впливає на формування балансу. Висновки. Загальнийрівень інтенсивності балансу щодо азоту, фосфоруі калію за всіма удобреними варіантами незалежновід сорту швидко зростає: N 199–373 %, P 161–342 %,K 277–562 %. Це свідчить про надлишкове, практичнонераціональне внесення добрив, норми яких встановлені за чинними нормативами, та про необхідність їхкорегування. Отримані експериментальні результатидозволили також уточнити показники виносу поживнихречовин урожаєм сортів хмелю.

Проведено огляд відомих схемотехнічних рішень кожного блоку імпульсного джерела живлення, а також порівнювалися їх параметри між собою. У підсумку, для дослідження було обрано діодний міст з С-фільтром, як найпоширеніше схемотехнічне рішення. В якості інверторів були обрані ІППН-1 і ІППН-2. Схемотехнічні рішення що до поліпшення характеристик імпульсних джерел живлення є послідовний розряд конденсаторів у вхідному блоці. Дане рішення дозволяє зменшити пульсації вихідної напруги фільтра, що згладжується, при цьому загальна ємність фільтра залишається попередньою. Можна зробити і зворотній висновок, що при однаковій амплітуді пульсацій звичайного С-фільтра і фільтра з почерговим розрядом конденсатора у останнього буде менша загальна ємність. Ще одним схемотехническим рішенням є відсутність фільтруючого конденсатора на вході. Дане рішення підходить тільки для потужних низькочастотних джерел живлення.
В кваліфікаційній роботі було проведено огляд відомих схемотехнічних рішень різних типів блоків імпульсного живлення, а також порівнювалися їх параметри між собою. У підсумку, для дослідження було обрано діодний міст з С-фільтром, як найпоширеніше схемотехнічне рішення. В якості інверторів були обрані імпульсний перетворювач постійної напруги(ІППН)-1 і імпульсний підвищуючий перетворювача напруги (ІППН)-2. Було представлено схемотехнічні рішення що до поліпшення характеристик імпульсних джерел живлення, а саме послідовний розряд конденсаторів у вхідному блоці.
A review of well-known schematic decisions of various types of blocks of pulse power, and also compared their parameters. As a result, a diode bridge with a filter as the most common schematic decision was chosen. As an inverter, a pulsed converter of a constant voltage (IPPN) -1 and a pulse increasing voltage converter (IPPN) -2 were selected. The schematic decisions are presented to improve the characteristics of pulsed power sources, namely the sequential discharge of capacitors in the input block.
Реферат 3 Вступ 6 1 Аналітичний розділ 8 1.1 Однофазний фільтр мережі 9 1.2 Аналіз випрямлячів зміної напруги 10 1.2.1 Однополуперіодний випрямляч зміної напруги 10 1.2.2 Двухполуперіодний трансформаторний випрямляч з середньою точкою 11 1.2.3 Двухполуперіодний (Мостовий) випрямляч 13 1.2.4 Випрямляч з подвоєнням напруги 13 1.3 Аналіз згладжуючих фільтрів 14 1.3.1 C-фільтр 15 1.3.2 RC-фільтр 16 1.3.3 L-фільтр 16 1.3.4 LC-фільтр 17 1.4 Аналіз схем автогенераторів 18 1.4.1 Імпульсний перетворювач постійної напруги(ІППН)-1 18 1.4.2 Імпульсний підвищуючий перетворювача напруги (ІППН)-2 19 1.5 Аналіз трансформаторних схем імпульсних джерел живлення 20 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 25 2.1 Варіанти схем почергового розряду конденсаторів в С-фільтрі 25 2.1.1 Стандартна робота С - фільтра 28 2.2 Послідовний розряд конденсаторів Cs і С1 без затримки розряду конденсатор Cs 31 2.3 Послідовний розряд конденсаторів Cs, С1 і С2 без затримки розряду конденсатора Сs 37 2.4 Знаходження межі мінімального рівня напруги в почерговому розряді конденсаторів без затримки розряду конденсатора Сs 42 2.5 Розряд конденсатора С1 з затримкою розряду першого конденсатора 45 2.6 Висновок до розділу 49 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 53 3.1 Порівняння напівпровідникових ключів старого і нового зразка при роботі схеми імпульсного джерела живлення 53 3.1.1 Робота схеми при амплітуді струму дроселя рівною 0,5 А 57 3.1.2 Робота схеми при амплітуді струму дроселя рівної 0,2 А 60 3.2 Порівняння діодів старого і нового зразка в роботі схеми імпульсного джерела живлення 63 3.2.1 Робота схеми при амплітуді струму дроселя рівній 0,5 А 65 3.2.2 Робота схеми при амплітуді струму дроселя рівній 0,2 А 68 3.3 Висновок до розділу 70 4 Безпека життєдіяльності та основи охорони праці 72 4.1 Підвищення стійкості функціонування організації в надзвичайних ситуаціях 73 4.2 Заходи з електробезпеки 75 4.3 Заходи протипожежної безпеки 76 Загальні висновки 78 Перелік посилань 80

Як відомо, існують два основних типи систем радіочастотної ідентифікації (RFID): активні і пасивні. Така класифікація визначається типом застосованих RFID міток. Пасивні RFID мітки не мають вбудованого джерела живлення. Електричний струм, що індукується в антені електромагнітним сигналом від зчитувача, забезпечує достатню потужність для функціонування розміщеного в мітці мікроконтролера і передачі сигналу відповіді. Активні RFID мітки мають власне джерело живлення і не залежать від енергії зчитувача, внаслідок чого можуть працювати на більших відстанях, мають більші розміри і можуть бути оснащеними додатковою електронікою. Однак, батареї мають обмежений термін дії, тому питання енергозабезпечення активних RFID міток є актуальним. Пропонується розгляд можливих шляхів вирішення цієї задачі

Промисловість споживає близько двох третин усієї електроенергії, що виробляється в нашій країні. Зростають потужності, споживані підприємствами і окремими електроприймачами. У зв'язку з цим ускладнюються завдання раціональної побудови схем розподілу електроенергії. Підвищуються вимоги до надійності, економічності, зручності і безпеки експлуатації і до якості електроенергії. Аналіз показує високу міру зносу систем, яка сягає більше 60%. На багатьох промислових підприємствах існуючі системи електропостачання є проектами як мінімум двадцятирічній давності. Тому на сьогодні в електроенергетиці нашої країни виразно видима чітка тенденція зниження показників надійності електропостачання, а також зростання цін на електричну енергію. Усе це безпосередньо пов'язано зі значним старінням електрогенеруючих підприємств, електричних мереж і, звичайно, збільшенням числа відключень на лініях внаслідок аварій [1]. Надійність схеми електропостачання ґрунтується на ймовірносно- статистичній природі її поведінки. Останніми роками зі збільшенням аварійних ситуацій, розробляються методи оцінки вірогідності їх каскадного розвитку, обумовлених відмовами автоматики і комутаційної апаратури. Необхідно відмітити, що будь-яке ушкодження в електричних мережах – ця випадкова подія, тому неможливо точно передбачити, коли і в якому місці може виникнути яке-небудь порушення в роботі системи електропостачання. Спостереження і аналіз досвіду експлуатації певною мірою дозволяє виділити головні причини, місця і періоди з підвищеною вірогідністю відмови. Технічна і організаційна структура систем електропостачання не є постійною, а періодично міняється разом зі змінами в структурі громадського виробництва. Часті порушення працездатності електроустановок, які виконують передачу і розподіл електроенергії, при збігу певних обставин, можуть привести до серйозних порушень режиму роботи насосної станції.
У кваліфкаційній роботі магістра здійснено розробку технічних заходів щодо забезпечення надійності системи електропостачання підприємства переробки молока. Здійснено розрахунок силового та освітлювального електричного навантаження, здійснено зміни в схемі електропостачання струмоприймачів, проведено вибір перерізу жил дротів та кабелів, розраховано струми короткого замикання, на основі яких здійснено вибір комутаційної та пускозахисної апаратури. Для надійного та безперебійного живлення, проведено розрахунки та здійснено вибір резервного джерела живлення дизельної електростанції. Створено умови відносно освітлення та вентиляції приміщення резервного джерела живлення, для проведення поточного ремонту та технічного обслуговування обладнання.
In work of master's degree development of technical measures is carried out in relation to providing of failsafety of power supply of enterprise of processing of milk. The calculation of the power and lighting electric loading is carried out, changes are carried out in the chart of power supply of power collector, the choice of cut of tendons of wires and cables is conducted, the currents of short circuit, on the basis of that the choice of interconnect and apparatus is carried out, are expected. For a reliable and trouble-free feed, calculations are conducted and the choice of reserve source of feed of diesel power-station is carried out. Terms are created in relation to illumination and ventilation of apartment of reserve source of feed, for realization of permanent repair and technical maintenance of equipment.
ЗМІСТ ВСТУП 6 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 9 1.1 Засоби забезпечення надійності електропостачання споживачів 9 1.2 Безперебійне електропостачання споживачів 11 1.3 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства 12 1.4 Обґрунтування теми роботи з аналізом стану електропостачання підприємства 13 1.5 Висновки до розділу 1 18 2 РОЗРАХУНКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ 19 2.1 Розробка схеми електропостачання підприємства 19 2.2 Розрахунок потужності трансформаторних підстанцій, з вибором їх 21 2.2.1 Розрахунок електричних навантажень 21 2.2.2 Розрахунок коефіцієнта завантаження трансформаторів ТП №1, ТП №2 і визначення їх придатності для подальшої експлуатації 32 2.3 Висновки до розділу 2 34 3 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 35 3.1 Розрахунок електричних мереж 10 і 0,4 кВ 35 3.1.1 Визначення перерізу дротів ліній 10 і 0,4 кВ 35 3.1.2 Визначення втрат напруги в мережі 40 3.1.3 Розрахунок струмів короткого замикання в лініях 0,4 кВ 42 3.2 Вибір комутаційно-захисної апаратури для мереж 10 і 0,4 кВ 45 3.2.1 Вибір вимикачів 45 3.2.2 Вибір реле струму 46 3.2.3 Вибір плавких вставок на лінії високої напруги 47 3.2.4 Вибір трансформаторів струму 47 3.2.5 Вибір трансформатора напруги 48 3.2.6 Вибір захисту ліній 0,38 кВ 48 5 3.3 Розробка схеми автоматичного включення резерву на напругу 0,4 кВ 49 3.4 Розрахунок потужності резервної електростанції з вибором обладнання 51 3.5 Електрична схема керування резервною електростанцією 56 3.6 Розрахунок освітлення і вентиляції приміщення резервної електростанції 57 3.6.1 Розрахунок освітлення приміщення 57 3.6.2 Розрахунок вентиляції приміщення 59 3.7 Розрахунок заземлення нейтралі резервної електростанції 63 3.8 Висновки до розділу 3 66 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 67 4.1 Вимоги до персоналу для обслуговування резервної електростанції 67 4.2 Заходи із безпечного увімкнення резервної електростанції в роботу 69 4.3 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 71 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 74 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 75

У даній кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено розробку системи електропостачання заводу теплоізоляційних матеріалів. У першому розділі представлено загальну характеристику підприємства та описано технологічний процес виробництва теплоізоляційних матеріалів. Розглянуто основні аспекти та вимоги до організації електропостачання промислових підприємств. На основі приведених даних виконано розрахунок необхідної кількості енергетичних ресурсів для забезпечення нормального функціонування виробництва. У другому розділі на основі визначених розрахункових потужностей споживачів було спроектовано внутрішню та зовнішню заводську мережі електропостачання. На основі техніко-економічних розрахунків було вибрано двоколову повітряну лінію на напругу 10 кВ та одну двотрансформаторну підстанцію з розподільчим пристроєм 10 кВ, прибудовану до виробничого корпусу. За результатами техніко-економічного порівняння запропоновано встановити два трансформатори марки ТМ-1600/10 потужністю 1600 кВА, а для компенсації реактивної енергії – дві конденсаторні батареї марки УКЛН 0,38-450 потужністю 450 кВАр кожна. Також виконано вибір перерізів проводів внутрішньої та зовнішньої заводської мереж електропостачання за техніко-економічними показниками.
Цілями даної кваліфікаційної роботи бакалавра є: розрахунок навантаження заводу; визначення розрахункового навантаження підприємства в цілому по розрахунковим активним і реактивним навантажень цехів з урахуванням розрахункового навантаження освітлення цехів і території підприємства, втрат потужності в трансформаторах цехових підстанцій, ГПП і лініях. Розрахунок проводиться окремо для високовольтних і низьковольтних навантажень; побудова картограми електричних навантажень з метою визначення найбільш оптимального місця розташування ГПП на території підприємства; розрахунок схеми внутрішньозаводського електропостачання. Для захисту мережі від аварійних режимів провести розрахунок та вибір пристроїв релейного захисту трансформатора та відходящих ліній.
Aims of this qualifying work of bachelor are: calculation of loading of plant; determination of the calculation loading of enterprise on the whole for calculation active and reactive loading of workshops taking into account the calculation loading of illumination of workshops and territory of enterprise, losses of power in the transformers of workshop substations, and lines. A calculation is conducted separately for the high-voltage and low-voltage loading; a construction of the electric loading is with the aim of determining the most optimal location of location of in-plant; calculation of chart of inside factory power supply. For protecting of network from malfunctions to conduct a calculation and choice of devices of relay defence of transformer and lines.
ВСТУП 6 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 9 1.1 Коротка характеристика об'єкту проектування 9 1.2 Загальні вимоги організації електропостачання промислового підприємства 10 1.3 Висновки до розділу 1. Постановка завдань кваліфікаційної роботи 16 2 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 17 2.1 Визначення розрахункових потужностей об'єктів 17 2.2 Вибір схеми внутрішнього електропостачання 19 2.2.1 Обгрунтування застосовуваної схеми 19 2.2.2 Визначення розрахункових електричних навантажень трансформаторній підстанції 19 2.2.3 Компенсація реактивної потужності 20 2.2.4 Визначення номінальної потужності трансформаторів підстанції 22 2.2.5 Вибір перерізів провідників ліній електропередачі за техніко економічними показниками 25 2.3 Вибір схеми зовнішнього електропостачання 29 2.3.1 Визначення розрахункового навантаження заводу 29 2.3.2 Вибір перерізів провідників ліній електропередачі за техніко економічними показниками 31 2.4 Визначення величини струмів короткого замикання 31 2.5 Висновки до розділу 2 36 3 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 37 3.1 Вибір і перевірка електрообладнання за умовами роботи в режимі короткого замикання 373.2 Захист мереж від аварійних режимів 41 3.2.1 Максимальний струмовий захист і струмова відсічка 44 3.2.2 Захист знижувального трансформатора 44 3.3 Швидкодіючий пристрій автоматичного перемикання джерел живлення 49 3.4 Висновки до розділу 3 55 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 56 4.1 Безпека і охорона праці при ремонті і обслуговуванні електрообладнання 56 4.2 Організаційні заходи захисту персоналу підприємства 59 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 62 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 64

В даному проекті було розроблено багатотофункціональне джерело живлення на мікроконтролері. На основі аналізу цілого ряду варіантів схем блоків живлення був узятий за основу один з них і після деякого вдосконалення схеми проведена остаточна доробка пристрою. Корисними функціями розробленого блоку живлення є можливість регулювання вихідної стабілізованої напруги в межах від 0 до 25,5В і порога обмеження вихідного струму від 0.1 до 2,55А. Крім того блок живлення містить таймер який дозволяє відключати вихідну напругу після закінчення заданого відрізка часу, що розширює функціональні можливості пристрою і дозволяє використовувати його в якості зарядного пристрою акумуляторів. Джерело живлення зручно використовувати в лабораторних умовах при налагодженні та перевірці різної радіоелектронної апаратури. Зроблено розрахунок блоку живлення, а саме, розрахунок трансформатора, зроблений вибір напівпровідникових діодів випрямляча і розрахований стабілізатор напруги, булорозроблено алгоритм функціонування пристрою, а також структурна, функціональна та принципова схеми пристрою.

Мікросхеми керування зарядом та разрядом іоністорів виробляються декількома ведучими виробниками. За рахнок того, що напруга на цих конденсаторах змінюється за рахунок їх заряда та разряда, звичайно виробники вмикають у склад таких мікросхем DC/DC перетворювачі, перетворюючі змінну напругу в стабільну, що підходить для живлення іншої системи. Ці мікросхеми, що випускають, продовжують підтримувати стабільну напругу живлення до тих пір, доки напруга на іоністорі не зменшиться до визначеного рівня. Однако коли напруга доходить до цього рівня, стандартні мікросхеми починають вести себе неадекватно.

Роботу присв’ячено розробці лабораторного джерела живлення з цифровою індикацією режимів. Проаналізовано особливості проектування та технічні параметри лінійних та імпульсних послідовних стабілізаторів та регуляторів напруги і струму і використано за основу проектування послідовний імпульсний стабілізатор понижуючого типу. Проведено його схемо-технічне проектування, вибір елементної бази та розроблення топології друкованої плати і компоновку друкованого вузла. Технічні вимоги до джерела живлення: напруга живлення – (22010%) В, частота (505%) Гц; діапазон регулювання вихідної напруги – 1,3…24 В; струм навантаження – 3 А; споживана потужність, не більше – 85 Вт; діапазон робочих температур від +10 0С...+ 35 0С; середній термін служби не менше 5 років
The work is devoted to the development of a laboratory power supply with digital indication of modes. The design features and technical parameters of linear and pulse series stabilizers and voltage and current regulators are analyzed and the series pulse step-down stabilizer is used as a basis for design. Its circuit design, selection of the element base and development of the topology of the printed circuit board and the layout of the printed circuit board were carried out. Technical requirements for the power supply: supply voltage - (22010%) V, frequency (505%) Hz; output voltage regulation range - 1.3… 24 V; load current - 3 A; power consumption, no more - 85 W; operating temperature range from +10 0С ... + 35 0С; average service life of at least 5 years.
Вступ 7 1 Основна частина 8 1.1 Аналіз технічного завдання 8 1.2 Розробка схеми структурної джерела живлення 8 1.3 Проектування схеми електричної принципової 21 1.3.1 Аналіз схемо-технічних варіантів побудови лабораторного блока живлення 21 1.3.2 Розробка схеми електричної принципової 29 1.3.3 Розрахунки схеми електричної принципової 30 1.4 Вибір і обґрунтування компонентної бази 33 1.5 Розробка компоновки та монтажу блоку живлення 37 2 Безпека життєдіяльності, основи охорони праці 43 2.1 Питання освітлення при виготовленні лабораторного джерела живлення з цифровою індикацією режимів 43 2.2 Розрахунок місцевого освітлення при виготовленні лабораторного джерела живлення з цифровою індикацією режимів 45 2.3 Особливості розрахунку штучної вентиляції при виготовленні лабораторного джерела живлення з цифровою індикацією режимів 46 Висновки 51 Список використаних джерел 52 Додатки