Добірка наукової літератури з теми "Децентралізація економічного впливу"

Досліджено вплив податків та відповідно податкової політики держави на формування доходів об'єднаних територіальних громад. В умовах бюджетної децентралізації зміни бюджетного та податкового законодавства призведуть до відповідних змін структури податкових надходжень та їх розмежування між бюджетами різних рівнів. Комплексна децентралізація передбачає широкомасштабний процес, у ході якого виділяють окремі елементи бюджетних і небюджетних джерел фінансових ресурсів та визначають особливості їх впливу на позитивний результат проведених реформ. Проаналізовано сучасну модель міжбюджетних відносин в Україні. Встановлено чинники формування доходів місцевих територіальних громад та оцінено вплив на їх соціально-економічний розвиток. Визначені можливості і загрози проведення децентралізаційної реформи не мають стати на заваді для її реалізації. Надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності податкової реформи в Україні, які мають за мету дати змогу територіальним громадам сформувати прогресивний та раціональний бюджет. Проведене дослідження окреслює проблеми та пропонує основні шляхи наповнення місцевих бюджетів. Це стане рушійною силою та стимулом для ефективного соціально-економічного розвитку територій.

Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. З переходом Польщі до побудови капіталістичних відносин поступово виникла потреба в оптимізації її самоврядних структур із врахуванням особливостей діяльності місцевих органів влади в Західній Європі. У статті досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості. З’ясовано, що польська система регіонального розвитку нині недостатньо дозволяє реалізовувати національні та регіональні стратегії розвитку, оскільки вона надмірно зосереджена на освоєнні європейських коштів та на виконанні вказівок і рекомендацій Європейського Союзу. Така слабкість польської регіональної політики може створювати труднощі у визначенні інших національних і регіональних пріоритетів у сфері розвитку. Визначено, що для ефективної реалізації регіональної політики польським посадовцям доцільно першочергово зробити повну реконструкцію системи державних фінансів у такий спосіб, щоб центральна та місцева влада отримала власні кошти й інвестиційні фонди, адже дотація з боку ЄС закінчиться у 2020 р. Недоліком включення місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща до євроінтеграційного процесу є те, що реформування фінансової системи Польщі майже не дозволило провести децентралізацію державних коштів для збільшення доходів на місцях. Наголошено, що регіоналізація і децентралізація є важливими передумовами економічної конкуренції між окремими населеними пунктами і регіонами. Така конкуренція в українських реаліях могла б стати оптимальною базою для подальшого економічного розвитку держави та зміцнити її позиції в умовах міжнародної конкуренції. На підставі з’ясованих особливостей зроблено висновок про те, що не вирівнювання диспропорцій між регіонами є основою для політики регіональної єдності, а саме усунення факторів, що зумовлюють таку нерівність.

Економічний і соціальний розвиток нерозривно пов’язаний з певною територією. Цей комплексний розвиток можливий тільки при цілеспрямованому розвитку всіх елементів з урахуванням впливу архе- типів даної території. Территориальні складові кожної країни є її адміні- стративно-територіальними одиницями. Питання реформування адміні- стративно-територіальної системи пов’язані з актуальними проблемами децентралізації, а також з тим, що дослідження архетипів в об’єднаних територіальних громадах практично відсутні, що зумовлює актуальність та своєчасність заявленої проблематики. Сучасні тенденції в контексті децентралізації місцевих органів влади полягають у: прийнятті ефективного стратегічного документа, що визна- чає цілі, тенденції, інструменти та механізми децентралізації в усіх систе- мах суспільно-політичних і соціально-економічних відносин; формуванні системи вертикальної і горизонтальної координації дій органів місцево- го самоврядування та територіальних інституцій з метою розширення їх співробітництва у вирішенні задач територіального розвитку; створенні діючої правової бази, яка усуває всі спірні питання у контексті співро- бітництва органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, бізнес-структур та інститутів громадянського суспільства в про- цесі соціально-економічного розвитку регіонів. Одним із факторів, що впливають на децентралізацію, є національний архетип. Його урахування як на етапі формування, так і на етапі розвитку об’єднаних територіаль- них громад допоможе прийняти зміни і здійснити ефективне управління громадами, їх бюджетами, землею. Однією з основних характеристик новостворених територіальних гро- мад є їх життєздатність. Під сталою громадою ми розуміємо усвідомлено сформоване, економічно, соціально та політично активне співтовариство людей, яке є максимально самодостатнім у своєму існуванні та розвитку з точки зору забезпечення фінансовими та економічними ресурсами з ура- хуванням впливу громадських архетипів. Проведені дослідження щодо функціонування та розвитку територіальних громад показали, що одна з головних причин несталої соціально-економічної ситуації в суспільстві є невідповідність громад вимогам щодо їх існування: кількість членів громади має бути не менше можливого рівня для забезпечення фінансової автономії, організаційної та правової незалежності, державної підтримки та безпеки, системної цілісності. Способами забезпечення життєдіяльності об’єднаних територіальних громад, поліпшення соціально-економічної ситуації та створення умов для їх розвитку є проведення адміністративно-територіальної рефор- ми, яка забезпечить вирішення правових, економічних і організаційних проблем з урахуванням впливів суспільних архетипів.

У статті проаналізовано існуючі теоретичні підходи до трактування терміну «децентралізація». Виокремлено основні види та форми децентралізації. Виявлено тенденції у формуванні об’єднаних територіальних громад з початку реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Обґрунтовано необхідність здійснення диверсифікації у сфері розвитку сільських територій з метою розширення сфер зайнятості та доходів сільського населення. Обґрунтовано вплив процесу децентралізації на розвиток сільських територій. Сформовано власне визначення категорії «диверсифікація розвитку сільських територій». Визначено, що децентралізація виступає дієвим фактором стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні, адже сприяє підвищенню ефективності використання бюджетних коштів на всіх рівнях управління.

У статті розглянуто процес децентралізації як основний рушійний механізм розвитку сільських територій України. Зосереджено увагу на недосконалості розподілу коштів державного бюджету в цій сфері. Проведено оцінку стану та проблем розвитку сільських територій, зазначено про необхідність значних змін в державній політиці для ефективного управління ними. Визначено, що децентралізація слугує фактором стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні, адже сприяє підвищенню ефективності використання коштів бюджеуна всіх гілках управління. Зазначено, що децентралізація виступає, як процес наближення управлінських рішень до громади, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, що сприяє розробці стратегій, проєктів та програм щодо розвитку сільських територій та щодо покращення надання послуг, забезпечення соціально-економічних потреб населення громади. З’ясовано, що на досягненні саморозвитку та самозайнятості через використання внутрішнього потенціалу держави повинні базуватись стратегічні цілі управління об’єднаними територіальними громадами. Зроблено висновки, що позитивний вплив процесу децентралізації проявляється через реалізацію можливостей та врегульовану законодавчу базу з урахуванням взаємодії між органами місцевого самоврядування, державної влади та жителями громади.

Регіональна нерівність спостерігається в економіках майже всіх країн. Це один із факторів, від якого значною мірою залежить економічне зростання. Регіональна нерівність або внутрішні регіональні диспропорції можуть теоретично впливати як на зростання економіки, так і створювати перешкоди для подальшого розвитку. Характер впливу регіональної нерівності залежить від рівня економічного розвитку країни, що, в свою чергу, зумовлене низкою соціально-економічних, політичних та культурно-історичних факторів. Це певною мірою є унікальним для кожної країни і, у будь-якому випадку, його слід враховувати при формуванні економічної політики, щоб вона несла позитивні результати. Україна зазнала значних змін через низку політичних криз, проголошення реформи децентралізації, військовий конфлікт на Сході та окупацію Криму, що не могло не позначитися на регіональних диспропорціях. Дослідження показало, що регіональна нерівність в Україні негативно впливає на економічне зростання. Крім того, його характер суттєво змінився: від клубних груп (західні, центральні, східні та південні групи навколо периферійних агломераційних центрів), до поясів навколо столиці як моноцентру. Чинниками таких змін можна вважати відцентровий рух капіталу та міграцію робочої сили в результаті втрати периферійними центрами інституційної влади, можливостей отримання ренти в моноцентрі, проголошення фіскальної децентралізації та недосконалої регіональної політики, яка не має значного впливу на економічне зростання.

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх трьох десятиліть реформа фінансової децентралізації набула активного поширення у країнах світу як один найбільш дієвих інструментів забезпечення ефективного функціонування системи державних та місцевих фінансів, адже передбачає трансфер частини повноважень з центрального до локального чи регіонального рівня влади, що відповідає принципу субсидіарності, а також більш ефективну алокацію бюджетних коштів. Постановка проблеми. Враховуючи неоднозначність поглядів науковців та практиків стосовно практичних наслідків реформи фінансової децентралізації на загальний економічний розвиток держави, виникає об’єктивна необхідність більш глибоких наукових пошуків у даному напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню впливу фінансової децентралізації на економічне зростання присвячено праці таких закордонних дослідників як Родрігез-Поуз, Крьойер, Ґемель, Кнелер, Санз, Баскаран, Фельд та ін., а також таких вітчизняних науковців як Васильєва, Гаруст, Винниченко, Височина, Воронцова, Чигрин, Петрушенко та ін. Емпіричні дослідження не дозволяють сформувати уніфікованого уявлення щодо визначеної проблематики. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення впливу різних форм децентралізації на параметри економічного розвитку держави. Викладення основного матеріалу. За результатами регресійного аналізу на панельних даних для 12 унітарних європейських країн (Чехія, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 рр. було емпірично підтверджено позитивний вплив зростання рівня децентралізації витрат та посилення фіскальної автономії на ВВП на душу населення, тоді як виявлення взаємозв’язку між рівнем децентралізації доходів та економічним зростанням в країні не дозволило встановити наявність статистично значимого зв’язку між змінними. Висновки. Отже, отримані результати дозволяють пріоритезувати алгоритм імплементації форм фінансової децентралізації з урахуванням їх результативності у контексті забезпечення економічного розвитку країни: на початкових етапах запровадження реформи доцільно сфокусуватися на посиленні рівня фіскальної автономії органів місцевого самоврядування, а далі переходити до збалансованого процесу децентралізації витрат та доходів.

У статті узагальнено науково-теоретичні підходи до визначення понять ефективність і децентралізація. Акцентовано увагу на проблемних аспектах формування і використання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування. На основі дедуктивного методу наукових досліджень та з урахуванням власного розуміння економічного змісту категорії “ефективність”, обґрунтовано визначення поняття бюджетної ефективності територій в умовах децентралізації та запропоновано механізм її забезпечення. До такого механізму рекомендовано внести напрями забезпечення ефективності доходів територіальних громад, організаційно-інституційне підґрунтя, напрями забезпечення ефективності видатків територіальних громад. Проаналізовано вплив дохідної бази територіальних громад на їх бюджетну ефективність. Обґрунтовано, що передумовою забезпечення бюджетної ефективності територій є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування від дій і рішень державної влади у сфері фінансів.

Домінуючими тенденціями сучасного етапу розвитку національної економіки є посилення процесів регіоналізації, що передбачають перенесення уваги в прийнятті рішень щодо соціально-економічного розвитку на регіональний рівень, з одночасним зміщенням акцентів на розкриття внутрішнього потенціалу. З іншого боку, нові виклики, зумовлені глобальними та міжнаціональними дисбалансами, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток українських регіонів і є тим бар’єром, який перешкоджає органам місцевого самоврядування проводити самостійну політику розвитку. В цьому контексті процеси реформування державних фінансів, які на даний час переживає Україна, є актуальними та вимагають переосмислення закономірностей впливу інструментів та важелів фінансової політики на соціально-економічний розвиток регіонів.Соціально-економічний розвиток регіону характеризується нерівномірністю та суперечливістю результатів і потребує активізації структурної перебудови та пошуку підходу до здійснення структурних перетворень. Формування ефективної економічної структури є важливим питанням, яке потребує першочергового вирішення в контексті стратегічних завдань макроекономічного розвитку країни. В розвинутих країнах основну роль в забезпеченні стійкого зростання економіки належить механізму державного регуляторного впливу. Досліджуючи структуру економіки регіону, слід звернути увагу на структурні зміни, без яких неможливе повне вивчення трансформаційної системи. Структурна політика є загальною стратегією максимізації соціально-економічного розвитку шляхом реалізації пріоритетних державних програм і проектів.На тлі проведення процесів децентралізації в Україні, суттєво актуалізується роль бюджетної політики, яка визначає масштаби первинного розподілу ВВП, стає активним елементом системи державного регулювання та визначальним фактором управління економічними й соціальними процесами та їх розвитком. Зазначене зумовлює необхідність проведення наукового дослідження, спрямованого на вдосконалення процесів бюджетного фінансування соціально-економічного розвитку регіонів України.У статті розглянуто сутність та структуру фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Проведено аналіз надходжень і видатків місцевих бюджетів Івано-Франківської області.Пріоритетністю регіональної фінансової політики є забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Розвиток місцевого самоврядування із самодостатніми місцевими бюджетами та передача місцевим органам влади визначених повноважень обумовлюють формування бюджетного процесу відповідно до європейських стандартів, а це передбачає пошук нових резервів фінансового забезпечення регіону, відповідно до його ресурсного та людського потенціалів.

У статті досліджено фінансове забезпечення формування доходів місцевих бюджетів в контексті сталого соціально-економічного розвитку територій. Досліджено фіскальну політику в напрямку формування власних доходів місцевих бюджетів, основні джерела їх наповнення. Проаналізовано склад та структуру місцевих податків та зборів, визначено наслідки реформи територіальної організації влади та обґрунтовано значення фіскальної складової підвищення бюджетного потенціалу місцевого рівня. Виокремлено проблеми стягнення та підвищення ролі місцевих податків та зборів як інструмента формування власних доходів місцевих бюджетів. Обґрунтовано напрямки впливу органів місцевого самоврядування на розмір фіскальної складової місцевих бюджетів.

У статті досліджено особливості реалізації та спрямованість процесів децентралізації як складової реформування державної регіональної політики; визначено специфіку та потенціал впливу децентралізації на стимулювання економічного зростання територіальних громад в Україні. У статті розглянуто основні напрями бюджетної децентралізації, визначено пріоритети формування економічних стимулів до саморозвитку та стимулювання економічного зростання територіальних громад в Україні.