Добірка наукової літератури з теми "Державна підтримка бізнесу"

Розглянуто основні макроекономічні тенденції, що впливають на сектор, роль ВВП сформованого у сільському, лісовому та рибному господарстві, особливості державного та приватного секторів у сільському господарстві, проаналізовано внутрішній розвиток агропромислового сектору по регіонах та в розрізі країни, а також стан зовнішньої торгівлі та перспективи експорту. Особливу увагу приділено державній підтримці аграрного напрямку через бюджетне фінансування програм та темпи її зростання. З точки зору концептуального підходу та узгодженої методології, стаття описує існуючі стратегічні та політичні пріоритети у агропромисловому комплексі, його основні досягнення та значення. Огляд є ретроспективним поглядом, спрямованим на те, щоб здійснити аналіз з достатньою точністю та вибіркою за п’ять останніх років. Для поглиблення розуміння ситуації використовувались існуючі спеціальні дослідження сектору та офіційні матеріали статистичних органів та державних організацій. На їх основні здійснювався аналіз тенденцій і змін ролі агропромислового комплексу в економіці країни. Також, шляхом опитування, визначено основні перешкоди з якими стикаються малі та середні підприємства аграрного сектору при виході на експортні ринки. Відповідно до отриманих результатів сформовано практичні поради для аграрних підприємств, державних органів влади та інституційних організацій підтримки розвитку бізнесу, що включають як нові рекомендації, що базуються на зарубіжному досвіді, так і удосконалений механізм реалізації уже відомих інструментів. Зокрема, визначено, що основними зонами втручання державних та приватних інституцій у розвиток агропромислового комплексу повинні стати підтримка здійснення експортних операцій (в т.ч. їх здешевлення) та розвиток інфраструктури підтримки експорту (в т.ч. регіональної). Також запропоновано проведення більш системного підходу до встановлення пріоритетів витрат разом із підвищеною передбачуваністю фінансування, це сприятиме тому, що державна підтримка стане більш ефективним рушієм для сталого розвитку агропромислового комплексу та зростання ВВП.

Дослідження показало, що для успішного розвитку туристичної індустрії та готельного бізнесу в Україні необхідний приплив інвестицій, як вітчизняних, так і іноземних, насамперед для розвитку інфраструктури мережі готелів туристичного класу і, зокрема, малих готелів, а також як мотелі, розташовані на дорогах державного значення, які б забезпечували комфортні умови проживання за низькими цінами. Фінансування будівництва об'єктів розміщення туристів має здійснюватися насамперед за рахунок залучення позабюджетних джерел. Обсяг інвестицій, необхідних для цього, можна розрахувати, виходячи з потреб окремих регіонів у сучасному розміщенні та відповідній туристичній інфраструктурі (дороги, інженерні мережі тощо). У статті доведено, що необхідним у повоєнний час в Україні є удосконалення чинного законодавства в частині розвитку туризму, включаючи внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів у сфері оподаткування, природокористування, екології та захисту прав споживачів. Теоретико-методологічна основа дослідження включає абстрактно-логічний метод, методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу та систематизації, використані для обґрунтування підходів до державної підтримки індустрії туризму та гостинності в контексті цифровізації, що відображають державну підтримку. індустрії туризму та гостинності.

Принаймні половина з 10 новостворених компаній припиняє свою діяльність у перший рік, часто вказуючи причиною збитковість, яку неможливо усунути через відсутність необхідних знань і порад. Своєю чергою, держава та суспільство в цілому зацікавлені у забезпеченні стабільності діяльності компаній, у тому числі й новостворених. Тому формуються організації підтримки бізнесу, цілями яких є постійний нагляд за різними подіями у зовнішньому бізнес-середовищі, щоб мати можливість застосовувати превентивні та/або коригувальні заходи для подальшої підтримки та зростання підприємництва. Подібне значення має і аспект працевлаштування. Підприємництво відіграє вирішальну роль у виробництві ВВП, необхідного для розвитку Латвійської та Литовської держав, який надалі матеріалізується у продуктах і послугах, необхідних для населення, кінцевим результатом яких є підвищення добробуту держави та населення. Саме з цієї причини держава та муніципалітети мають приділяти значну увагу розумінню аспектів, що заважають розвитку бізнесу, і цілеспрямованим покращенням функціональності системи підтримки держави та муніципалітету. Метою статті є проведення аналізу систем підтримки бізнесу з метою сприяння ефективній співпраці організацій підтримки бізнесу в Латвії та Литві шляхом аналітичної оцінки діяльності організацій підтримки бізнесу Латвії та Литви. Наукова новизна полягає в тому, щоб зібрати й проаналізувати відповідне середовище для підтримки бізнесу в Латвії та Литві. Висновки. Порівнюючи національні закони Латвії та Литви, а також документи стратегічного планування, які регулюють організацію, фінансування й оцінку впливу підтримки бізнесу на національному рівні, які не регулюються законодавством чи зобов’язаннями ЄС, можна зробити висновок, що, на відміну від законодавства Латвії, законодавство Литви чітко вказує на пріоритети підтримки бізнесу, цільові групи бенефіціарів, види підтримки (матеріали та нематеріальні активи) та постачальників підтримки (муніципалітети чи держава), а також має чіткий опис та оцінку допомоги. Законодавство Латвії (за винятком нового закону про допомогу підприємствам та законів, які визначають надання й моніторинг допомоги ЄС) не визначає підтримку бізнесу, її бенефіціарів, можливі види та розмір підтримки, необхідність та процедури моніторингу та впливу тощо.

В сучасних умовах кредитування суб’єктів господарювання в належних обсягах є важливою складовою ефективності функціонування як малого так і середнього та великого бізнесу, що в свою чергу забезпечує належний розвиток всіє економіки України. Враховуючи складну економічну ситуацію сьогодення всі українські суб’єкти господарювання мають проблеми з падінням обсягів продаж та зменшенням ефективності фінансово-господарської діяльності, саме це сприяє зниженню їх платоспроможності, кредитоспроможності та значно заважає зростанню фінансових можливостей. Водночас перед ними постійно стоїть питання про необхідність оновлення основних засобів, придбання сировини та матеріалів та покриття інших постійних витрат, тобто без кредитів не обійтися. В статті автори розглядаються актуальні питання обсягів кредитування банківських установ в Україні протягом 2012-2020 років. Аналізується сучасний стан кредитування, в тому числі надані кредити домогосподарствам та корпоративному сектору. У 2020 році відбувалося значне нарощення іпотечного кредитування, що для нашої держави є не типовим явищем, враховуючи ризиковість та кризові явища сьогодення. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Банки активізували кредитування малого бізнесу протягом останнього року зважаючи на те що саме бізнес отримав значні втрати в умовах пандемії. У статті розкриваються шляхи та перспективи нарощення обсягів кредитування в України в умовах економічної нестабільності. На сучасному етапі розвитку найважливішим завданням є розширення програм по іпотечному кредитування, адже саме іпотека сприяє в подальшому пожвавленням попиту населення; зниження кредитних ставок; збільшення рівня схвалення заявок на кредити населенню як на іпотечні так і споживчі; послаблення банківськими установами вимог до заставного майна; лояльне ставлення до фінансового стану клієнтів; індивідуальний підхід до кожного позичальника з можливістю підібрати вигідну кредитну програму; пом’якшення стандартів кредитування населення за споживчими кредитами. Також не менш важливими є вирішення таких проблемами кредитування в Україні як: високі кредитні ставки; жорсткі умови та посилення стандартів для великих підприємств через погіршення курсових очікувань; недостатня державна підтримка іпотечного кредитування; впровадження великої кількості соціальних програм іпотеки з більш низькими та доступними відсотковими ставками. Вітчизняна банківська система має достатній потенціал щоб ефективно функціонувати та нарощувати обсяги кредитування. Причому результатом впровадження заходів стимулювання нарощення обсягів кредитування має стати не лише кількісне зростання кредитів, а й підвищення ефективності процесу кредитування.

Сьогодні міжнародні організації надають відповідну підтримку активній спільноті для подолання негативних наслідків кризи в Україні, у тому числі в Луганській і Донецькій областях. Ця підтримка надається у тому числі на розвиток бізнесу для розширення економічних можливостей і посилення потенціалу регіону в умовах постконфліктної трансформації. Метою статті є дослідження грантрайтингу для розвитку бізнесу в умовах постконфліктної трансформації. Починаючи з 2015 року, міжнародні організації вже реалізували певну кількість проектів, спрямованих на започаткування, відновлення або розвитку підприємницької діяльності для внутрішньо переміщених осіб і місцевого населення, що постраждали від конфлікту. Досвід розвинених країн показує, що хоча і існують певні ризики, в цілому виділення грантів не лише сприяє довгостроковому розвитку бізнесу, а і забезпечує рівні можливості для ведення бізнесу для різних верств населення. В Україні існує проблема з виділенням грантових коштів на розвиток бізнесу від держави. Створення відповідних державних програм підтримки розвитку бізнесу потребує подальшого дослідження, особливо за умови припинення через деякий час такої підтримки від міжнародних організацій.

У статті розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих практик українських міст у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: актуальність законодавчих норм про інвестиційну діяльність та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Залучення достатнього розміру інвестицій для розвитку інноваційної сфери території передбачає ряд кроків: створення територіальних агенцій економічного розвитку; бенчмаркінг території; розробка інвестиційного паспорта, інвестиційного веб-порталу регіону, стандартних процедур роботи з інвесторами тощо; розробка інвестиційних порталів територій з інтерактивними онлайн-картами інвестоб’єктів та територіальної стратегії залучення інвестицій; облік та аналіз потенційних об’єктів для інвестування, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; визначення пріоритетних сфер у регіоні для інвестування. Наведено основні елементи системи інвестування на місцевому рівні. Зауважено, що дана система включає: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості об’єднаних громад. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризувати інвестиційні переваги території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонструвати позитивні економічні зміни регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду. Вагоме значення для активізації інвестпроцесів в Україні належить участі держави у фінансуванні проектів у т.ч інноваційних. Нині питома вага фінансування за кошти бюджетів різних рівнем є незначною, що викликано браком ресурсної бази. Однозначно дана ситуація завдає негативних наслідків розвитку науково-інноваційної діяльності, тому автором подана систематизація інструментальної бази інвестиційно-інноваційного забезпечення територій в умовах децентралізації.

Проаналізовано особливості розвитку підприємництва в умовах завершення адміністративно-територіальної та земельної реформ. Продемонстровано, що підприємництво є необхідною умовою економічного розвитку територіальних громад, які утворилися в результаті проведення адміністративно-територіальної реформи в контексті ринкового реформування національної економіки, яке передбачає реалізацію державної політики, формуючи новий формат взаємовідносин між публічною владою і бізнесом, урегульовує економічні процеси у приватному секторі економіки, прискорює економічне зростання, підвищує якість надання державних послуг. Виявлено пріоритетні напрями вдосконалення цього процесу. Хоча адміністративно-територіальна реформа в Україні перебуває на завершальній стадії, зроблено висновок про її неефективність, що призводить до низької ефективності функціонування і розвитку бізнес-середовища та підприємництва малого і середнього бізнесу, які є основними джерелами наповнення місцевих бюджетів на основі чинної податкової системи. Було зазначено, що розвиток підприємництва в Україні повинен мати свою стратегію впровадження, яка може визначати головні аспекти, розкривати актуальну проблематику і надавати варіанти рішень цих гострих питань. Ключовими положеннями подібної стратегії стануть: інституціональне бізнес-середовище, покращення якості дорадництва, налагодження комунікаційних каналів та тісних взаємовідносин між місцевою владою і населенням, удосконалення механізмів розвитку кооперації та кластерів, розроблення рекомендаційних бізнес-пакетів для потенційних підприємців, проведення аналізу ресурсного потенціалу сільської території, розроблення інструментів державної підтримки малого і середнього бізнесу, формування доступних і відкритих геоінформаційних систем з розвитку підприємництва, удосконалення моделей державно-приватного партнерства для розвитку територій громад, організація дистанційного навчання зацікавлених жителів для ефективного ведення власної справи з урахуванням змін клімату, стимулювання місцевих органів влади до нарощування власного бюджетного потенціалу, прозорість і доступність до інформації з упровадження окремих видів підприємницької діяльності на території громади, розкриття ресурсного забезпечення та інвестиційної привабливості території

Ляшко, М. В. Модернізація організаційно-економічних інструментів державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні : дис. ... канд. екон. наук : 08.00 03 / М. В. Ляшко. - Запоріжжя, 2020. - 217 с.
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних, методичних та практичних положень модернізації організаційно-економічних інструментів державної підтримки малого бізнесу в Україні. У дисертації вивчено змістовні характеристики малого бізнесу та його значення як важливого сектору національної економіки. Висвітлено еволюцію наукових поглядів на вибір методів та інструментів державного впливу на активізацію розвитку суб’єктів малого бізнесу. Досліджено світову практику державної підтримки функціонування малих форм господарювання. У роботі досліджено ключові тенденції розвитку вітчизняного малого бізнесу. За результатами ґрунтовного аналізу стану та тенденцій розвитку малого бізнесу в Україні було окреслено коло проблем, які вимагають першочергового вирішення. Проаналізовано практику застосування інструментів державної підтримки малого бізнесу в Україні та зроблено висновки щодо її ефективності. Обґрунтовано методичні положення з оцінювання ефективності державної підтримки розвитку малого бізнесу з метою формування інформаційної платформи для виявлення найбільш ефективних інструментів державного впливу на показники функціонування малого бізнесу. На підставі аналізу наявних наукових поглядів на зміст та роль держави в забезпеченні ефективного функціонування малого бізнесу розроблено цілісну концепцію державної підтримки його висхідного розвитку як складової національної економіки, яка базується на інституціонально-економічному підґрунті стійких взаємозв’язків інтегрованих складових. У межах запропонованих концептуальних положень розбудови системи державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні сформовано сукупність пропозицій, спрямованих на вдосконалення організаційно-економічного інструментарію створення сприятливих умов активізації такого розвитку.
Исследование посвящено обоснованию теоретических, методических и практических положений модернизации организационно-экономических инструментов государственной поддержки малого бизнеса в Украине. В диссертации изучено содержательные характеристики малого бизнеса и его значение как важного сектора национальной экономики. Углублена теоретическая аргументация контуров государственного влияния на траекторию количественно-качественного роста показателей сферы малого бизнеса, инструментов его реализации и систематизации содержательных связей предельных дефиниций, которые определяют терминологическое поле научного исследования: государственное регулирование, государственное стимулирование, государственная поддержка. Освещена эволюция научных взглядов на выбор методов и инструментов государственного воздействия на активизацию развития субъектов малого бизнеса. Проведенный анализ мировой практики реализации эффективных организационно-экономических инструментов государственной поддержки развития малого бизнеса показал, что она основывается на принципах эффективного использования ресурсов для развития сектора малого предпринимательства с ориентацией на информатизацию, применение научных знаний и высоких технологий. Определены перспективы адаптации соответствующего мирового опыта к отечественным реалиям. В работе исследованы ключевые тенденции развития отечественного малого бизнеса. Был очерчен круг проблем, требующих первоочередного решения. Проанализирована практика применения инструментов государственной поддержки малого бизнеса в Украине. Также дана оценка количественным показателям, характеризующих состояние инфраструктуры поддержки развития малого бизнеса. Установлено, что на конец исследуемого периода наметилась тенденция к сокращению количества элементов инфраструктуры поддержки развития малого бизнеса в Украине из-за снижения их востребованности и низкой эффективности. Сделаны выводы относительно эффективности государственной поддержки развития малого бизнеса. Обоснованы методические положения по оценке эффективности государственной поддержки развития малого бизнеса с целью формирования информационной платформы для выявления наиболее эффективных инструментов государственного влияния на показатели функционирования малого бизнеса. Разработана концепция государственной поддержки его развития как составляющей национальной экономики, которая базируется на институционально-экономической почве устойчивых взаимосвязей интегрированных составляющих. В работе сформирован комплекс предложений, направленных на совершенствование организационно-экономического инструментария создания благоприятных условий для активизации развития малого бизнеса в Украине, в частности: упрощение процедуры добровольного прекращения хозяйственной деятельности юридического лица и физического лица-предпринимателя; сокращение сроков получения лицензий, унификации принципов и процедур получения лицензий, законодательного закрепления критериев; упрощение разрешительной системы; устранение многочисленных дублирования документов, которые подаются для получения разрешений; снижение уровня налоговой нагрузки на бизнес; упрощение администрирования налогов и тому подобное. Доказана необходимость сохранения существующих программ поддержки, развития малого бизнеса в Украине, внедрение обязательной диагностики их действенности и согласования действий органов государственной власти и субъектов малого бизнеса.
The research is devoted to substantiation of theoretical, methodical and practical provisions of modernization of organizational and economic instruments of state support of small business in Ukraine. The dissertation deals with the substantive characteristics of small business and its importance as an important sector of the national economy. The evolution of scientific views on the choice of methods and instruments of state influence on the activation of development of small business entities is covered. The world practice of state support for the functioning of small businesses is investigated. The key tendencies of development of domestic small business are investigated in the work. It outlined a number of problems that require urgent resolution. The practice of using the instruments of state support of small business in Ukraine is analyzed. Conclusions have been made regarding the effectiveness of state support for small business development. It is justified methodology for evaluating the effectiveness of state support for small business development to form an information platform for identifying the most effective instruments of state influence on small business performance indicators. The concept of state support for its upward development as a component of the national economy, based on the institutional and economic basis of sustainable interconnections of integrated components, has been developed. A set of proposals aimed at improving the tools for creating favorable conditions for the activation of such development has been formed.

Лазебна, В. О. Перспективи розвитку кредитування малого та середнього бізнесу в Україні : магістерська робота : 072 Фінанси, банківська справа та страхування / В. О. Лазебна ; керівник роботи Парубець О. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2020. – 95 с.
Мета кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні ринку кредитування малого та середнього підприємництва, визначення існуючих проблем кредитування малого і середнього бізнесу. Суб’єкти малого та середнього бізнесу являється предметом даного дослідження. Об’єктом виступають відносини між кредитором та позичальником в особі представників малого та середнього бізнесу. Завданнями роботи є знаходження шляхів вирішення проблем кредитування малого та середньо бізнесу та виявлення перспективних напрямів їх кредитування і середнього бізнесу, знаходженні шляхів їх вирішення та виявлення перспективних напрямів їх кредитування Результатами дослідження сформульовані перспективні напрями кредитування малого та середнього бізнесу. Одержані результати можуть бути використані, як стабілізатор умов для суб’єктів малого та середнього бізнесу на фінансово – кредитному ринку.
The purpose of the qualification work is to study the market of lending to small and medium enterprises, to identify existing problems of lending to small and medium businesses. The lending mechanism for small and medium-sized businesses in Ukraine was the subject of this study. The object of study is the relationship between lender and borrower in the face of small and medium-sized businesses. The tasks of the work are to find ways to solve the problems of lending to small and medium-sized businesses and identify promising areas of their lending and medium-sized businesses, finding ways to solve them and identify promising areas of their lending. The results of the study with the formulation of promising areas of lending to small and medium-sized businesses. The results can be used as a data stabilizer for small and medium-sized businesses in the market - the credit market.

1. Офіційний сайт Державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту». URL: https://epo.org.ua/about/(дата звернення: 05.12.2021). 2. Мінцифри презентувало онлайн-інструменти для бізнесу в карантин. Урядовий портал. 09.02.2021. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri- prezentuvalo-onlajn-instrumenti-dlya-biznesu-v-karantin (дата звернення: 05.12.2021).
В тезах визначено новітні тенденції щодо інституційної підтримки розвитку бізнесу в Україні, а саме створення Офісу з розвитку підприємництва та експорту, запровадження Національної онлайн-платформи «Дія. Бізнес», офлайн-центрів підтримки підприємців «Дія. Бізнес». Охарактеризовано особливості їх функціонування щодо підтримки та розвитку підприємництва в Україні.

Дипломну магістерську роботу присвячено дослідженню теоретичних задач та обґрунтуванню практичних напрямів удосконалення системи управління державно-приватного партнерства та підтримки малого бізнесу в Україні, досвіду застосування ДПП в країнах Європи. На підставі аналізу підприємства ТОВ "ЛУКМІ УКРАЇНА" було запропоновано шляхи впровадження механізму підтримки малого бізнесу та державно-приватного партнерства. Було досліджено соціально-економічну значущість державно-приватного партнерства, а також його правове забезпечення. Виявлено умови розвитку ДПП в Україні, в секторі кібербезпеки та в системі міжмуніципального співробітництва в умовах децентралізації влади. Запропоновано шляхи вдосконалення правового механізму відповідно до ключових елементів його розвитку в сучасних умвах міжнародного досвіду.
The master's thesis is devoted to the study of theoretical problems and substantiation of practical areas of improving the management system of public-private partnership and support of small business in Ukraine, as well as research on the experience of PPP in Europe. Based on the analysis of the company LLC "LUKMI UKRAINE" was proposed ways to implement a mechanism to support small business and public-private partnership. The socio-economic significance of public-private partnership, as well as its legal support was studied. The conditions of PPP development in Ukraine, in the cybersecurity sector and in the system of inter-municipal cooperation in the conditions of decentralization of power are revealed. Ways to improve the legal mechanism in accordance with the key elements of its development in the current context of international experience are proposed.

Державні органи формуючи інфраструктуру підтримки малого та середнього підприємництва шляхом сприяння створенню бізнес-інкубаторів можуть отримати додаткові ресурси й переваги у сфері розвитку своїх регіонів.

Державні органи формуючи інфраструктуру підтримки малого та середнього підприємництва шляхом сприяння створенню бізнес-інкубаторів можуть отримати додаткові ресурси й переваги у сфері розвитку своїх регіонів.

Доступ до правосуддя є невід’ємним елементом верховенства права й демократичної правової держави. Забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх визначено у цілях сталого розвитку, що пояснює підвищення інтересу до вивчення ефективних шляхів його досягнення, зокрема, із досвіду провідних держав світу. Виходячи з наведеного, для держав, що вибороли свою незалежність не так давно, серед яких і Україна, особливої актуальності набувають розбудова ефективної системи правосуддя та її трансформація в умовах прагнення до сталого розвитку. Тридцятиріччя незалежності нашої країни — це гарна нагода для переосмислення проміжних результатів і досягнень, пошуку шляхів подальшого розвитку з урахуванням геополітичної ситуації й загальносвіто- вих тенденцій. Україна є однією з держав — засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН)1, і українська влада підтримує Цілі сталого розвитку ООН2. Крім того, Україна є однією з найбільших країн Європи за територією та кількістю населення3. Водночас у звіті Світового банку, у якому порівнюється регулювання підпри- ємницької діяльності, наша країна посідає 64 місце із 190 з точки зору просто- ти ведення бізнесу4. За даними Freedom House у звіті «Свобода у світі», Україні надано статус «частково вільної» (partly free status) через дуже низькі показни- ки верховенства права (6/16), незалежності судової влади (1/4), а також через низький рівень захисту від незаконного застосування фізичної сили і свободи від війни і повстань (1/4)5. У цій главі будуть узагальнені досягнення реформ цивільного процесуаль- ного права, що були провадилися упродовж періоду незалежності України, а також охарактеризовані нові підходи до визначення мети й окремих прин- ципів сучасного цивільного процесу, зокрема, принципу співробітництва суду і сторін у цивільному судочинстві. Визначальними у даному контексті є підтримка ідеї сталого розвитку й необхідність досягнення цілей сталого розвитку, насамперед забезпечення доступу до правосуддя для всіх, мирних і ефективних інституцій на всіх рівнях3.