Добірка наукової літератури з теми "Держава добробуту"

Розглянуто систему взаємозв’язків та функцій інститутів “бізнес – влада – громада” на кожному витку потрійної спіралі, які мають свою специфіку, пов’язану з реальною ситуацією в державі, і багато в чому залежать від того, яку роль відіграє кожний з інститутів у забезпеченні сталого розвитку країни, які компетенції він має. Проаналізовано зв’язки “держава – громада”, “держава – бізнес”, громада – бізнес”. Подано модель системи відносин тріади “бізнес – влада – громада”. Акцентовано увагу на формуванні нових та оптимізації вже сформованих механізмів взаємодії органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства, що буде сприяти більш активному залученню бізнесу та громадськості до процесів розроблення публічної політики, впливатиме на зростання економічних показників регіону та його соціального добробуту та створить синергетичний ефект, покращуючи добробут нації в цілому.

Соціальна справедливість субстантивно пов'язана з верховенством права і правами людини, а тому вона має розглядатися у площині державного правозахисту. Зв'язок цих трьох концептів, а також встановлена нами закономірність, що принаймні деякі допущення соціальної несправедливості в державі можуть вести до порушення прав людини й відхилення від верховенства права, створюють підґрунтя для характеристики однієї з тенденцій реалізації правозахисної функції сучасними державами. Ідеться передусім про ренесанс ідеї соціальної держави, яка була проголошена мертвою й утопічною на початку світової фінансової кризи 2008 року. Зараз, після десяти років відновлення, ідеї соціальної державності знову починають набувати концептуальних обрисів і все частіше потрапляють у фокус стратегічного планування правозахисної функції держави. У зв'язку із цим важливо простежити, як змінилося сучасне уявлення про соціальну державність в останніх дослідженнях у царині верховенства права і прав людини. Розширення концентричної системи державного правозахисту є закономірністю нашого часу, яка пов'язана насамперед з адаптацією глобальної політичної програми сталого розвитку. Ідеологія сталого розвитку передбачає поступове розширення меж соціального державного правозахисту, щоб гарантувати прийдешнім поколінням більш справедливе й рівноправне майбутнє. Права людини безпосередньо пов'язані з доктриною верховенства права, що, своєю чергою, породжує зв'язок між ними і соціальною справедливістю. Суперечливість проблеми належності соціальної справедливості до вимог верховенства права вирішується шляхом запровадження концентричної моделі соціальної держави, у рамках якої розрізняють три межові форми соціальної справедливості, визначені через права людини. Перша форма - мінімальна, яка збігається з найменшим колом державного правозахи-сту, - це так звана позитивна держава, де соціальне забезпечення базується на індивідуалізмі та захисті корпоративних інтересів. Інше концентричне коло, яке визначає активність держави у правоза-хисті, - це «держава соціальної безпеки», що проводить політику повної зайнятості, забезпечує всім громадянам гарантований мінімальний рівень життя і рівність шансів, але не матеріальну рівність. Третя, найширша форма - «держава загального добробуту», у якій забезпечуються рівність, кооперація і солідарність усіх членів суспільства.

Анотація. Розглянуто теоретичні підходи до визначення рівня життя населення в системі соціально-економічних відносин. Обґрунтовано сучасне розуміння рівня життя через призму еволюції науковихпоглядів. Розкрито авторське розуміння рівня життя і добробуту населення, визначено місце цих ка-тегорій у системі соціально-економічних відносин. Проаналізовано та узагальнено підходи до аналізурівня життя з виявленням їхніх переваг і недоліків. Удосконалено понятійний апарат категорії «рівеньжиття», співвідношення категорій «добробут», «якість життя», «спосіб життя»; визначення категорії«соціальний добробут» як соціально-економічної, що включає економічні, соціальні, інституційні, еко-логічні, психологічні, культурно-історичні характеристики умов життя, з метою виявлення основнихтенденцій розвитку суспільства і розроблення практичного інструментарію подальшої соціальної —країни з економічним зростанням. Терміном «благополуччя» у вивченні самопочуття дослідники частоназивають відчуття та уявлення людини про здоров’я та особисте щастя, що відрізняє її від інших ком-понентів благополуччя. Дослідження рівня життя населення крізь призму сучасних процесів економіч-ного зростання здійснюється з урахуванням окремих категорій (об’єктивність, суб’єктивність, рівні тарежими) з акцентом на забезпечення рівноваги (стійкості добробуту). У зарубіжній і вітчизняній науцізапропоновано різноманітні методи оцінки добробуту, узагальнення яких дозволило виділити чотирисучасні підходи до його аналізу: на основі скоригованого значення валового внутрішнього продукту, ва-гових показників, комплексної оцінки та соціологічних оцінок. Важливим залишається створення ціліс-ної методології оцінки рівня життя з метою виявлення його взаємозв’язку з економічними, у тому числіфінансовими, детермінантами на різних інституційно-просторових рівнях — держава, регіон, громада,домогосподарство.Ключові слова: добробут, рівень життя, умови життя, малозабезпеченість, злидні, спосіб життя, стано-вище населення країни.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 16.

У даній статті висвітлюється держава добробуту у Швеції (питання економіки, політики, військової та гуманітарної сфер) на сторінках української еміграційної преси 1926-1939 рр. У дослідженні аналізуються матеріали авторитетних видань міжвоєнного часу – тижневика «Тризуб/Le Trident» (Франція) та газети «Свобода/Svoboda» (США), визначаються спільні та відмінні риси у позиціонуванні теми, ступінь зацікавленості скандинавськими питаннями та актуальність публікацій у колах українців на еміграції в Європі та Америці.

Принаймні половина з 10 новостворених компаній припиняє свою діяльність у перший рік, часто вказуючи причиною збитковість, яку неможливо усунути через відсутність необхідних знань і порад. Своєю чергою, держава та суспільство в цілому зацікавлені у забезпеченні стабільності діяльності компаній, у тому числі й новостворених. Тому формуються організації підтримки бізнесу, цілями яких є постійний нагляд за різними подіями у зовнішньому бізнес-середовищі, щоб мати можливість застосовувати превентивні та/або коригувальні заходи для подальшої підтримки та зростання підприємництва. Подібне значення має і аспект працевлаштування. Підприємництво відіграє вирішальну роль у виробництві ВВП, необхідного для розвитку Латвійської та Литовської держав, який надалі матеріалізується у продуктах і послугах, необхідних для населення, кінцевим результатом яких є підвищення добробуту держави та населення. Саме з цієї причини держава та муніципалітети мають приділяти значну увагу розумінню аспектів, що заважають розвитку бізнесу, і цілеспрямованим покращенням функціональності системи підтримки держави та муніципалітету. Метою статті є проведення аналізу систем підтримки бізнесу з метою сприяння ефективній співпраці організацій підтримки бізнесу в Латвії та Литві шляхом аналітичної оцінки діяльності організацій підтримки бізнесу Латвії та Литви. Наукова новизна полягає в тому, щоб зібрати й проаналізувати відповідне середовище для підтримки бізнесу в Латвії та Литві. Висновки. Порівнюючи національні закони Латвії та Литви, а також документи стратегічного планування, які регулюють організацію, фінансування й оцінку впливу підтримки бізнесу на національному рівні, які не регулюються законодавством чи зобов’язаннями ЄС, можна зробити висновок, що, на відміну від законодавства Латвії, законодавство Литви чітко вказує на пріоритети підтримки бізнесу, цільові групи бенефіціарів, види підтримки (матеріали та нематеріальні активи) та постачальників підтримки (муніципалітети чи держава), а також має чіткий опис та оцінку допомоги. Законодавство Латвії (за винятком нового закону про допомогу підприємствам та законів, які визначають надання й моніторинг допомоги ЄС) не визначає підтримку бізнесу, її бенефіціарів, можливі види та розмір підтримки, необхідність та процедури моніторингу та впливу тощо.

Кожна банківська установа прагне отримати позитивний фінансовий результат, який виступає критерієм успішності управління комерційним банком. Отриманий прибуток комерційного банку безпосередньо пов’язаний з його ефективною діяльністю. Зростання прибутку впливає як на саму банківську установу, так і на вкладників, адже є запорукою їхнього фінансового добробуту. Держава також зацікавлена в отриманні позитивного фінансового результату банку, оскільки сплачена банком сума податку на прибуток є джерелом доходів бюджету. Таким чином, прибуток відображає інтереси держави, клієнтів та персоналу банків. Тому дослідження формування та управління фінансовим результатом комерційного банку є досить актуальним питанням, оскільки від одержаного банком прибутку залежить забезпечення реальних конкурентних переваг на ринку банківських послуг та ефективність його діяльності саме в умовах економічної кризи. Тому це питання є досить актуальним для економіки України загалом.

Актуальність статті полягає в тому, що виконання державою своєї соціальної функції, належне здійснення правопорядку, проведення оборонних заходів, налагодження дипломатичних зв’язків залежить від того наскільки якісно виконують покладені на них обов’язки державні службовці. Напрям євроінтеграції вказує на підвищення ролі державного службовця, як особи, що надає послуги населенню від імені держави, що налагоджує довірительні відносини між ними, довіру соціуму до влади. Водночас, не слід й ігнорувати особисті та соціальні потреби державного службовця, які може забезпечити лише держава за допомогою соціального захисту. Тобто, соціальний захист державних службовців виступає, як інструментом забезпечення належного виконання державною, покладених на неї завдань та функцій, так й забезпечення належного рівня добробуту для самого державного службовця. У статті визначено, що тлумачення поняття соціального захисту державних службовців, як і визначення його ознак є доволі дискусійним питанням, що відображає перехід від радянського розуміння ролі держави в соціальному захисті та управлінні державною службою до європейського. Тому, надання трактування соціальному захисту державних службовців із урахуванням останніх тенденцій європейської практики слугуватиме основою для кращого розуміння його призначення та ролі в сучасній соціальній політиці та державному управлінні. Встановлення ознак соціального захисту надасть можливість краще розуміти, які методи правового регулювання мають бути застосовані та, які засоби втілення є доречними та найбільш ефективними, що особливо стосується інформаційних технологій. Зроблено висновок, що соціальний захист державних службовців перебуває на етапі трансформації, як правового регулювання, так й теоретичного розуміння. Урахування євроінтеграційного контексту яскраво ілюструє потребу в систематизації соціального захисту, його об’єднанні для усіх державних службовців. Визначенні особливості соціального захисту державних службовців вказують на його збільшений характер, що обумовлюється цінністю для суспільства й неможливістю отримати кошти з інших джерел. На працівників державної служби покладається значна позитивна відповідальність, що й збільшує кількість соціальних ризиків. Тому, соціальний захист, на сьогодні, має охоплювати не лише організаційні чи економічні засоби, але й технологічні, що забезпечуватимуть швидкість надання допомоги, зменшуватимуть часові витрати на отримання державним службовцем соціальної допомоги.

Annotation. Introduction. The article discusses the views of scientists on the “welfare state” model of the implementation of the principles of a socially oriented market economy. Purpose. Analysis of versatile scientific works and researches. Research of the theorical and methodological principles of “welfare state” as a variable conceptual model of modern socially oriented market economy. Results. The implementation of the tactical and strategic task that fundamentally faces the state and the national economy of Ukraine – a significant improvement in the welfare and level of social protection of citizens – is possible only if the socially oriented market economy is consistently developed according to the “state of general welfare” model. Fundamentally, this model should include, as shown earlier: effective private and public sectors of the economy, effective state macroeconomic regulation, high level of social protection and health care, correctly defined goals of investment and innovation development, stimulation of entrepreneurial initiative and competition, a clear focus on a high level of international competitiveness. Conclusions. The socially oriented market economy, built in developed countries in the last third of the twentieth century, was studied as a generalized and practically implemented model of the “welfare state”. Theoretical and methodological directions of its analysis as a conceptual model in variative theoretical and practical approaches and their application in the context of possibilities of realization of general principles, principles and peculiarities of certain countries are defined. It has been shown that in the target orientation of the “welfare state” as a conceptual model of the social market economy, the welfare of the country’s citizens occupies the first place, that is, the standard of living, which includes not only the material component (the level of income per capita), but also such a concept as quality of life (ecology, quality of food, medicines, social standards, etc.). The theoretic and methodological approach to the analysis of the socio-economic system as a model of development and functioning is substantiated, which allows to find out more thoroughly and clearly the main directions of society’s progress in the XXI century. Keywords: welfare state; socio-economic system; socially oriented economy; welfare of the nation; social protection.

Інструментом виправлення складної ринкової ситуації або її запобіганню є державна економічна політика.
The tool for correcting a complex market situation or for preventing it is the state economic policy.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». – Національний педагогічний університет імені М.П Драгоманова, Київ; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2019.Дисертація є першим комплексним та всебічним дослідженням соціальної держави у теоретико-правовому та історико-порівняльному аспектах на прикладі шведської моделі соціальної держави – держави добробуту Королівства Швеції на основі вивчення шведських історико-правових першоджерел та нормативно- правових актів, наукових праць, періодичних і публіцистичних видань, історичних джерел XII-XXI століть в оригіналі, особливостей, сучасного стану, основних тенденцій розвитку, шляхів формування і механізмів реалізації шведської моделі соціальної держави. У роботі поглиблено загальнотеоретичні уявлення стосовно особливостей класифікації моделей соціальної держави, їх застосування у різних країнах, створено авторську правову класифікацію моделей соціальної держави, визначено місце скандинавського права серед правових сімей, проаналізовано механізми і результати виходу з кризи різними моделями соціальної держави. На основі компаративного аналізу оцінено можливість використання досвіду шведської соціальної моделі для розбудови соціальної держави України.

Зубченко Н. І. Міжнародно-правове співробітництво держав у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Зубченко Надія Ігорівна. - Одеса, 2016. - 274 с.
У дисертації досліджено теоретичні та практичні питання міжнародно-правового регулювання співробітництва держав у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Визначено доктринальні підходи до міжнародно-правового регулювання забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Проаналізовано становлення та розвиток міжнародно-правового співробітництва держав у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження та виявлено його особливості. Обґрунтовано, що генезис моральних імперативів поводження з тваринами вплинув на створення правових норм щодо поводження з тваринами. Виявлено особливості міжнародно-правового регулювання співробітництва держав у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Досліджено структуру міжнародно-правового співробітництва в сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження з виокремленням європейської системи регіонального співробітництва. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо участі України в міжнародно-правовому співробітництві у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження та імплементації міжнародно-правових норм із вказаних питань у законодавство України.
Исследованы теоретические и практические вопросы международно-правового регулирования сотрудничества государств в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Определены доктринальные подходы к международно-правовому регулированию сотрудничества государств в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Анализируется становление и развитие международно-правового регулирования сотрудничества государств в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Обосновано, что генезис моральных императивов обращения с животными повлиял на образование правовых норм об обращении с животными. Подчеркивается необходимость выделения самостоятельного института международно-правового регулирования обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Исследована структура международно-правового сотрудничества в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения и определены три уровня этого сотрудничества: универсальный, региональный, наднациональный. Особое внимание уделено европейской системе регионального сотрудничества в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Обоснована необходимость принятия универсального акта в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Представлена классификация инструментов международно-правового обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения. Сформулированы предложения и рекомендации относительно участия Украины в международно-правовом сотрудничестве в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения и имплементации международно-правовых норм по указанным вопросам в законодательство Украины. Обоснована необходимость внесения изменений в законодательство Украины в сфере обеспечения благополучия животных и их защиты от жестокого обращения, а также подписание и ратификация европейских конвенций об обращении с животными.
The thesis is a special complex research of theoretical and practical problems of international legal regulation of states’ cooperation in the sphere of animal welfare and protection of animals from cruel treatment. The thesis outlines doctrinal approaches to international legal regulation of interstate cooperation in the sphere of animal welfare and protection of animals from cruel treatment and analyses the formation and development of international legal regulation of states’ cooperation in the area of animal welfare and protection of animals from cruel treatment. It is proved, that the genesis of moral imperatives towards animals influenced the creation of legal norms on the treatment of animals. The thesis delineates the peculiarities of international legal regulation of interstate cooperation in the sphere of animal welfare and protection of animals from cruel treatment. The structure of international legal cooperation in the area of animal welfare and protection them from cruel treatment is outlined, and the European system of regional cooperation is distinguished. The propositions and recommendations regarding the participation of Ukraine in international legal cooperation in the sphere of animal welfare and protection of animals from cruel treatment and the implementation of international legal norms on animal welfare and protection of animals from cruel treatment into Ukrainian legislation are formulated.

Як відомо, в Україні домінує експортоорієнтована модель економічного зростання з превалюючою часткою сировинних товарів у структурі експорту, що зумовлює його залежність від зовнішньої конкурентоспроможності країни та підвищення волатильності внаслідок дії зовнішньоекономічних збурень. У представленій статті запропоновано етапи трансформації економічної моделі України та шляхи забезпечення зовнішньої стійкості економіки України на засадах трансформації економічної моделі України від експортоорієнтованої до зовнішньостійкої економіки, що є основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень для забезпечення стійкості економічного зростання, розвитку внутрішнього ринку, підвищення рівня інвестиційної активності, нарощення виробництва високотехнологічної продукції, здатної конкурувати на зовнішніх ринках, та зростання добробуту населення.

Важливе місце у розвитку фінансового сектору країни й забезпеченні економічного зростання держави займає ринок цінних паперів. Досить ліквідний та надійний, він слугує індикатором інвестиційного клімату в країні, сприяє залученню фінансування в перспективні галузі промисловості, дає змогу мінімізувати та диверсифікувати ризики діяльності інвесторів. Різноманітність «запитів» інвесторів зумовлює розвиток ринку та появу нових фінансових інструментів, синтетичних та гібридних цінних паперів. Безперечною є важливість розвитку ринку цінних паперів за забезпечення сталого економічного розвитку країни та добробуту громадян. Фондовий ринок України має значний потенціал до розвитку, а вирішення наявних проблем дасть змогу забезпечити залучення до економіки країни додаткові інвестиційні ресурси. Посилення позицій вітчизняного фондового ринку та його інтеграція до світового фінансового простору створять додатковий великий потік іноземних інвестицій у країну, що стане основою для зростання багатьох галузей економіки.