Добірка наукової літератури з теми "Демократизація правосуддя в Україні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Демократизація правосуддя в Україні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Демократизація правосуддя в Україні"
Гапонов, А. "Щодо вдосконалення системи формування суддівського корпусу апеляційних судів в Україні". Юридичний вісник, № 5 (8 грудня 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2009.
Повний текст джерелаДубінко, Д. О. "ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ СУДОЧИНСТВА". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 3-4 (27 листопада 2018): 299–306. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.299-306.
Повний текст джерелаБлага, А., та О. Мартиненко. "Концепція перехідного правосуддя в Україні". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.941.
Повний текст джерелаЗавальнюк, В. В. "Правова культура правосуддя в Україні". Митна справа, № 5 (101) (2015): 3–7.
Знайти повний текст джерелаПрус, І. М. "ПРОБЛЕМА ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 94 (30 червня 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.59-69.
Повний текст джерелаАмельченко, Н. А. "Демократизація в Україні: співвідношення ціннісних та інституційних змін". Магістеріум, Вип. 58 (2014): 45–50.
Знайти повний текст джерелаМиргород-Карпова, В. В. "Загальні засади організації та діяльності суддів в Україні". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 1, № 93 (30 березня 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.93.61-69.
Повний текст джерелаКОРИНЕВИЧ, АНТОН, та ТИМУР КОРОТКИЙ. "Перехідне правосуддя для України: Per Aspĕra ad Astra". Право України, № 2020/12 (2020): 129. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-12-129.
Повний текст джерелаДухневич, А., та Н. Карпінська. "Процедура медіації (примирення) у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього". Історико-правовий часопис 15, № 1 (18 лютого 2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/16.
Повний текст джерелаФілатов, В. В. "Доктрина інформаційних правовідносин в умовах державної політики перехідного періоду в Україні". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 1 (20 жовтня 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-08.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Демократизація правосуддя в Україні"
Онуфрик, М. С. "Демократизація системи оподаткування в Україні". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11701.
Повний текст джерелаВатаманюк, Любов Василівна. "Інститут правосуддя в Україні: ціннісний вимір". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56681.
Повний текст джерелаКатещенок, Д. А. "Лобіювання в Україні". Thesis, Катещенок Д. А. Лобіювання в Україні / Д. А. Катещенок // Молодіжний науковий юридичний форум: [матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції до Дня науки, м. Київ, 16-17 травня 2019 р.]. – Тернопіль: Вектор, 2019. – С. 75–77, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38870.
Повний текст джерелаМалетов, Дмитро Володимирович, Малетов Дмитрий Владимирович та Dmitry Vladimirovich Maletov. "Сучасний стан цифровізації антикорупційного правосуддя в Україні". Thesis, Грааль науки, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86239.
Повний текст джерелаМатвійчук, Я. Ю. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ". Thesis, Молодіжний науковий юридичний форум: [Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції до Дня науки, м. Київ, Національний авіаційний університет, 18 травня 2017 р.] Том 1. – Тернопіль: Вектор. – 356 с, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27593.
Повний текст джерелаСердюк, В. І., Володимир Іванович Горевий, Владимир Иванович Горевой та Volodymyr Ivanovych Horevyi. "Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень проти правосуддя в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41613.
Повний текст джерелаПильгун, Наталія Василівна, та Б. С. Літвінчук. "Становлення і проблеми розвитку демократії в Україні". Thesis, Вектор, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44272.
Повний текст джерелаКотельницька, В. Л. "Мета та завдання оцінювання роботи суду в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77923.
Повний текст джерелаЧорна, Софія Зіновіївна, София Зиновьевна Чорна та Sofia Zinovievna Chorna. "Правозахисна функція судової влади в умовах конституційної реформи в сучасній Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49879.
Повний текст джерелаВ исследовании осуществлен целостный конституционно-правовой анализ правовой природы и сущности судебной власти, основным структурообразующим и функциональным принципом организации которой предложено рассматривать принцип разделения государственной власти. В конституционной системе разделения властей судебная власть является самостоятельной и независимой ветвью государственной власти, призвана служить обществу и осуществлять правосудие, решать в судебном порядке правовые споры и конфликты. Судебная власть определяет границы усмотрения других ветвей государственной власти, является правоограничительным фактором в деятельности законодательной, исполнительной власти и Главы государства. Поэтому её роль в механизме разделения властей состоит в сдерживании других ветвей государственной власти от нарушений конституционной законности, а также защите прав и свобод человека и гражданина в государстве. Предложено авторское определение судебной власти как самостоятельного вида государственной власти, имеет исключительную компетенцию рассматривать юридически значимые дела, разрешать споры и конфликты в обществе путем осуществления правосудия, реализуется судами в порядке, определенном действующим законодательством с целью защиты прав, свобод и законных интересов человека. Доказано, что правозащитная функция судебной власти является самостоятельной функцией, осуществляется в случае нарушения прав, свобод и законных интересов человека. Систему средств осуществления правозащитной функции судебной власти рассмотрено в широком и узком смысле. В широком к таким средствам отнесены: средства нормативно-правового обеспечения реализации конституционного права на судебную защиту; средства контроля за соблюдением всеми субъектами, участвующими в реализации конституционного права на судебную защиту, положений нормативно-правовых актов в указанной сфере реализации; средства контроля за соблюдением субъектами, деятельность которых направлена на реализацию конституционного права на судебную защиту, установленных государством правил их реализации. Узкое понимание включает средства: внешнеорганизационную деятельность реализации права на судебную защиту; внутриорганизационную деятельности в сфере судоустройства; ответственность как средство обеспечение конституционного права человека на судебную защиту. Предложено определение понятия судебного права как самостоятельной отрасли материального публичного права в национальной правовой системе, представляет собой совокупность юридических норм, имеет собственный предмет правового регулирования, особый метод правового регулирования, принципы правового регулирования, и заслуживает принятия собственного кодифицированного источника права. Ключевыми направлениями конституционной реформы в сфере судоустройства названо правоконкретизацию и процессуализацию правозащитной функции судебной власти, способствуют оптимизации правозащитного потенциала судебной власти в Украине.
The analysis of legal nature and essence of the judiciary, the main structural and functional principle of the organization of which is proposed to consider the principle of separation of state power. The judiciary determines the limits of discretion of other branches of government, is a restrictive factor in the activities of the legislature and the executive. The role of the judiciary in the mechanism of separation of powers is to deter other branches of government from violations of constitutional law, as well as to protect the rights and freedoms of man and citizen in the state. It is proposed to define the judiciary as an independent type of state power that has the exclusive competence to consider legally significant cases, resolve disputes and conflicts in society by administering justice administered by courts in the manner prescribed by applicable law to protect human rights, freedoms and legitimate interests. The function of protecting human rights and freedoms is exercised by the judiciary through the administration of justice. It is proved that the human rights function of the judiciary is an independent function performed in case of violation of human rights, freedoms and legitimate interests. The system of means of exercising the human rights function of the judiciary of the constitutional right to judicial protection can be considered both broadly and narrowly. In a broad sense, such means include: means of regulatory and legal support for the implementation of the constitutional right to judicial protection; means of control over the observance by all subjects participating in the exercise of the constitutional right to judicial protection of the provisions of normative legal acts in the specified sphere of implementation; means of control over the observance by the subjects, whose activity is aimed at the realization of the constitutional right to judicial protection, of the rules of their realization established by the state. A narrow understanding of the human rights function of the judiciary includes the following means of implementation: means of external organizational activities for the implementation of the constitutional right to judicial protection; means of internal organizational activity in the field of judicial system; responsibility as a means of ensuring the constitutional human right to judicial protection. The definition of judicial law as an independent branch of substantive public law in the national legal system is proposed, which is a set of legal norms that has its own subject of legal regulation, a special method of legal regulation, principles of legal regulation, and deserves its own codified source of law. The key areas of constitutional reform in the judiciary are the concretization and proceduralization of the human rights function of the judiciary, which contributes to the optimization of the human rights potential of the judiciary in Ukraine.
Малетов, Дмитро Володимирович, Дмитро Володимирович Малетов, Дмитро Володимирович Малетов, Дмитрий Владимирович Малетов, Дмитрий Владимирович Малетов, Дмитрий Владимирович Малетов, Dmitry Vladimirovich Maletov, Dmitry Vladimirovich Maletov та Dmitry Vladimirovich Maletov. "Адміністративно-правові засади діяльності Вищого антикорупційного суду в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86405.
Повний текст джерелаThe dissertation deals with studying the administrative legal framework for the activities of the High Anti-Corruption Court in Ukraine. The author proves that the administrative legal framework for the activity of the High Anti-Corruption Court are determined by its status and place in the judicial system, the tasks and functions of its the activity, and the underlying principles. The corresponding stages of the formation of anti-corruption bodies, including the High Anti-Corruption Court, have been specified: 1) constituent (1991 to the first half of 1994); 2) a nominal fight against corruption (the second half of 1994 to the first half of 1995); 3) active rule-making activity (the second half of 1995 to 2000); 4) the stage of pseudo-anti-corruption activity (2001 to the first half of 2005); 5) the stage of complex counteraction (the second half of 2005 to the first half of 2010); 6) an increase in the level of corruption (the second half of 2010 to 2014); 7) harmonization of the domestic anti-corruption legislation with international anti-corruption standards (from February 2014 to 2018); 8) establishment and constituent stage of the functioning of the High Anti-Corruption Court (from 2018 to 2020); 9) constitutional anti-corruption crisis (October 2020 to the present). The regulatory and legal framework for the activity of the High Anti-Corruption Court in Ukraine, consisting of the provisions of international and domestic acts, are characterized. It has been determined that the legal framework for the functioning of the High Anti-Corruption Court includes international regulatory legal acts that are implemented by the parliament and are binding. The legal provisions are contained in the Constitution of Ukraine, which defines the fundamental principles and establishes an imperative framework for building a judicial system. The Law of Ukraine On the Judicial System and the Status of Judges defines the foundations of the organization of the judiciary and the administration of justice in Ukraine, which is functioning based on the rule of law under European standards and ensuring the right of everyone to a fair trial. The targeted Law of Ukraine On the High Anti-Corruption Court most fully describes the place, tasks, and guarantees of the activities of the High Anti-Corruption Court. According to the jurisdiction, the High Anti-Corruption Court is guided by substantive and procedural criminal and civil law rules. The regulatory framework for the activities of the High Anti-Corruption Court includes its organizational and administrative acts. It is noted that all these acts comply with the fundamental provisions of the Constitution of Ukraine. It is specified that the structure and place of the High Anti-Corruption Court in the judicial system of Ukraine are determined by the purpose of its creation and the task entrusted to it – the administration of justice under the principles and procedures of legal proceedings established by law to protect an individual, society and the state from corruption and criminal offenses related to it, and judicial control over the pre-trial investigation of these criminal offenses, the observance of the rights, freedoms, and interests of persons in criminal proceedings, as well as the decision on the recognition of assets as unjustified and their recovery as state revenue in cases provided for by law in civil proceedings. It was the idea of overcoming top corruption that determined the corresponding court’s organization, place, and structure. The principles of the activity of the High Anti-Corruption Court in Ukraine are disclosed, which should be understood as an interconnected set of fundamental principles, ideas, and doctrinal concepts that synergistically interact and combine the achievements of international and domestic law in the field of anti-corruption proceedings and are aimed at the proper organization and functioning of the High Anti-Corruption Court. The High Anti-Corruption Court is guided by the principles that are proposed to be classified on different grounds: first, the source of consolidation (international regulatory legal acts, the Constitution of Ukraine, national legislation, and non-standardized principles); secondly, industry affiliation (principles of criminal procedural law, principles of civil procedural law and anti-corruption legal principles); third, on the merits (principles of the judiciary, principles of justice). It is noted that the task of the High Anti-Corruption Court in Ukraine is defined by law and implies the proper administration of justice within its jurisdiction. The performance of the task predetermines certain functions, which are proposed to be divided into the following functions: administration of justice, law enforcement, and administrative functions. They include the following subfunctions: punitive, exculpatory, judicial control, representative, administrative authorizing, personnel management, administrative regulatory, administrative control, information, statistical and analytical, educational and qualification subfunctions. The author characterizes the guarantees of the activity of the High Anti-Corruption Court and highlights additional guarantees provided to it in connection with the peculiarities of the administrative status and jurisdiction, which are additional guarantees for the selection of judges, their safety, financial and educational guarantees. The dissertation offers a definition of the concept of «additional guarantees of the High Anti-Corruption Court», which should be understood as ensuring the implementation by the state with the help of a set of mechanisms and tools of the declared legal rules of public relations in the field of activity of the High Anti-Corruption Court, which ensures the fulfillment of its tasks, functions and the implementation of the related principles. The foreign experience of the creation and functioning of anti-corruption courts was generalized, due to which it was concluded that the introduction of the corresponding anti-corruption courts is carried out in connection with the need to overcome corruption and the inability of courts of general jurisdiction to promptly and objectively administer justice in corruption cases. It has been established that anti-corruption judicial institutions in foreign countries are introduced in accordance with the characteristics of the type of corruption prevalent in the respective country, and may have different models: 1) judges with anti-corruption specialization in general courts; 2) courts of the first instance of anti-corruption orientation; 3) anti-corruption courts of mixed type; 4) separate anti-corruption system of the first and appellate instances. The areas of improving the administrative legal framework for the activities of the High Anti-Corruption Court of Ukraine are suggested: 1) to form a system of anti-corruption courts on the principle of organizing other anti-corruption institutions; 2) to introduce stricter and ranked procedures for the selection of judges instead of introducing artificial restrictions on persons who held these positions in the last ten years and before the appointment, positions in certain government agencies; 3) to involve a jury (representatives of public anti-corruption organizations and scientists) who have undergone special training in the process of administering justice; 4) to update the legislative approach regarding the grounds for the detention of a judge during or immediately after the commission of a criminal offense; 5) to adjust the jurisdiction of the High Anti-Corruption Court in Ukraine, taking into account international regulations regarding the need to extend anti-corruption measures to the private legal sphere. It is proposed to amend the legislation to improve the administrative legal framework of the High Anti-Corruption Court in Ukraine.
Книги з теми "Демократизація правосуддя в Україні"
Куйбіда, Р. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи. Київ: Атіка, 2004.
Знайти повний текст джерелаАктуальні питання державотворення в Україні. Т. 4, (Кримінальне право та кримінологія ; правосуддя (цивільний процес та нотаріат) ; правосуддя (кримінальний процес та криміналістика) / [редкол.: І.С. Гриценко та ін.]. Київ: Обрії, 2008.
Знайти повний текст джерелаАктуальні питання державотворення в Україні. Т. 4, (Кримінальне право та кримінологія ; правосуддя (цивільний процес та нотаріат) ; правосуддя (кримінальний процес та криміналістика) / [редкол.: І.С. Гриценко та ін.]. Київ: Обрії, 2008.
Знайти повний текст джерелаЛуговий, Володимир, Ірина Драч, Ольга Петроє, Віктор Зінченко, Юрій Мєлков, Ігор Жиляєв, Ірина Регейло, Наталія Базелюк та Ольга Петроє. Теоретичні основи підвищення дослідницької спроможності університетів України в контексті імплементації концепції «Відкрита наука». Редактори Володимир Камишин та Володимир Луговий. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-53-7-2021.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Демократизація правосуддя в Україні"
Грушко, М. В. "Перехідне правосуддя: міжнародний досвід та застосування в Україні". У ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА, 273–308. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-237-4-10.
Повний текст джерелаКозакевич, О. М. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ У ТРАНЗИТИВНИХ УМОВАХ". У ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ ТА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ, 208–28. Liha-Pres, 2020. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-210-7/208-228.
Повний текст джерелаIzarova, Iryna. "Civil Procedure Reforms During the Period of Ukrainian Independence: New Goals and Principles." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 32–59. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-2.
Повний текст джерела