Добірка наукової літератури з теми "Демографічні загрози"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Демографічні загрози".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Демографічні загрози"
1
Муромцева, Ю. І. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ХАРКІВЩИНІ". Історія та географія, № 56 (2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті основні демографічні чинники, що впливають на індустрію туризму у Харківському регіоні. Оскільки населення є одночасно виробником і споживачем туристичних послуг, проаналізовано стан демографічних процесів (народжуваності, смертності, природного руху й структури населення), які можуть бути загрозою або резервом туристичного потенціалу регіону. Виявлено негативні демографічні тенденції на Харківщині – зниження сумарного коефіцієнту народжуваності, природного приросту, зменшення частки осіб допрацездатного віку, які у короткій перспективі не становлять загрози для розвитку туристичного бізнесу, а також відхилення у гірший бік демографічних показників регіону відносно загальноукраїнських. Серед позитивних чинників розвитку туризму – Харківщина високо урбанізований регіон, що має додатне сальдо міграції та незначну динаміку зниження рівнів смертності населення.
2
Konovalenko, Anastasiia Serhiivna. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКТІВ ТА ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Аналіз соціальнодемографічних чинників є одним з етапів формування інформаційної основи визначення потенційних можливостей та існуючих загроз розвитку ринку. Постановка проблеми. Визначено необхідність оцінки стану та існуючих тенденцій у зміні чисельності постійного населення України та частки дітей у домогосподарствах, визначення ролі родини у сучасному суспільстві, умов життя домогосподарств, визначення статтєво-вікових характеристик дитячого населення, аналіз основних показників здоров’я дітей як чинника відновлювання населення тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями започатковано дослідження стан та перспективи зміни демографічної ситуації в Україні, її вплив на стан економічної безпеки, демографічні аспекти соціально-економічного розвитку, сформовано підходи до визначення впливу соціально-демографічних чинників на оцінку напрямів розвитку бізнесу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишаються маловивченими питання оцінки впливу соціально-демографічних чинників на стан та перспективи розвитку ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку. Постановка завдання. Мета роботи полягає у визначенні соціально-демографічних чинників макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які впливають на підходи до формування маркетингової стратегії суб’єктів господарювання на даному ринку. Виклад основного матеріалу. У статті визначено соціально-демографічні чинники макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які суб’єкти господарювання мають врахувати при обґрунтуванні маркетингової стратегії. До зазначених чинників віднесено поступове зниження чисельності населення в Україні, зростання частки дітей шкільного віку у структурі населення, погіршення стану здоров’я школярів, зростання кількості дітей, які потребують особливого раціону харчування, спричиненого станом здоров’я тощо. Висновки. Узагальнено отримані результати аналізу, визначено напрями подальших досліджень.
3
Medvedovska, N. V., та M. D. Kvach. "Аналіз динаміки смертності чоловіків в аспекті демографічних втрат населення України". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (11 березня 2022): 26–33. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-026.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: аналіз динаміки демографічних показників смертності населення України, її статевих, вікових та регіональних особливостей в аспекті вивчення причин формування негативного природного приросту, передумов та тенденцій зростання демографічних втрат.
Матеріали та методи. Використано дані офіційної статистичної звітності Державної служби статистики України та Центру медичної статистики МОЗ України щодо змін в динаміці показників смертності різних статево-вікових груп населення. Методи дослідження: системного підходу, медико-статистичний, контент-аналізу, бібліографічний.
Результати. Доведено, що депопуляційні процеси, які розпочалися в кінці ХХ століття, продовжили своє стале формування та поглиблення із властивим саме для населення України переважанням коефіцієнтів смертності серед чоловіків. Відбувається одночасне зменшення чисельності та постаріння населення, із зростанням частки осіб старше 65 років та низькою питомою вагою дитячого населення в загальній його структурі. Скорочення загальної чисельності населення супроводжується подальшим зниженням народжуваності, зростанням негативного природного приросту, особливо серед мешканців сільської місцевості (із скороченням частки останніх до 30,5 %). Особливості коефіцієнтів смертності з розподілом за статтю проявилися переважанням показників серед чоловіків практично у всіх вікових групах. Великою зберігається різниця середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок (за підсумками 2020 р. 66,39 р. проти 76,22 р. відповідно). Показані особливості структури смертності чоловіків в Україні.
Висновки. Встановлено, що тенденції депопуляції, постаріння населення, урбанізації, які донедавна вважалися в Україні тимчасовими, за останнє десятиліття суттєво поглибилися. Їх невідворотні наслідки проявляються унікальним для України феноменом зростання негативного природного приросту в поєднанні із надсмертністю чоловіків. Вказані демографічні трансформації становлять потенційну загрозу для зміцнення обороноздатності та соціально-економічного зростання держави.
4
Часник, Г. В. "Соціально-демографічні ризики як загроза для стабільного розвитку України". Держава та регіони. Державне управління, № 4 (2011): 75–82.
Знайти повний текст джерела
5
Zagurska-Antoniuk, V. F. "Геополітичні трансформації та мілітарні виклики у сучасному глобалізованому світі". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 35–39. http://dx.doi.org/10.15421/1715055.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється аналіз ґеополітичного розвитку в глобалізованих сучасних системах. Глобальні проблеми мають планетарний характер – стосуються інтересів усіх народів світу, загрожують деградацією й загибеллю усього людства, потребують невідкладних рішень та вимагають колективних зусиль, спільних дій усіх народів. Розглядається низка проблем у взаємовідносинах між суспільствами і пропонуються реальні шляхи їх вирішення. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства: запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична тощо). У статті розглядаються одні із найскладніших глобальних загроз у XXI столітті – локальні військові конфлікти та війни гібридного характеру на ґеополітичному та територіальному ґрунті (наприклад, між Ізраїлем та Палестиною, Україною та Російською Федерацією і т. ін.). Адже ці протистояння стали викликом для всього світу, тому що загрожують повною дестабілізацією світового порядку. Ґеополітичний розвиток сучасних суспільств змінив пріоритети у глобальних проблемах: пріоритетною окремі фахівці вважають енергетичносировинну проблему, а інші – ґеополітичний розподіл територій та сфер впливу в світі. Тому серед глобальних проблем останнього двадцятиліття найчастіше фігурували проблеми миру та роззброєння, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична, сировинна, подолання бідності та відсталості.
6
Manhul, O. "DETERMINATION OF PRIORITY THREATS TO THE ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE IN THE DEMOGRAPHIC, SOCIAL AND FOOD SPHERE." Scientific papers OF DMYTRO MOTORNYI TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 42 (2020): 49–57. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2020-42-49-57.
Повний текст джерела
7
Manhul, O. "DETERMINATION OF PRIORITY THREATS TO THE ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE IN THE DEMOGRAPHIC, SOCIAL AND FOOD SPHERE." Scientific papers OF DMYTRO MOTORNYI TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 42 (2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2020-42-51-57.
Повний текст джерела
8
Kolisnichenko, R. M. "Еколого-демографічні особливості глобалістичної свідомості українського суспільства на прикладі м. Кропивницького". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (11 листопада 2016): 45. http://dx.doi.org/10.15421/1716138.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз даних соціологічного опитування «Сучасні глобальні виклики в оцінках населення м. Кропивницького», проведеного автором 5-6 листопада 2016 р. З’ясовано, що загальною тенденцією є підтримка більшістю опитаних тих оптимальних екологічних заходів, які не потребують фінансування за рахунок населення та відсутність підтримки тих дій, що таке фінансування передбачають. Відсутність згоди 45% респондентів із необхідністю підвищення соціальних стандартів у слабо-розвинених країнах та системного виховання відповідального ставлення населення до політики дітонародження є проявом байдужості, недостатньої інформованості суспільства відносно особ-ливостей демографічної ситуації на планеті, що доводить актуальність державного сприяння подальшому розвитку гуманізаційної глобалістичної свідомості.Зроблено висновок, що до основних напрямків формування ставлення респондентів до окремих проблем світової екології слід віднести: підвищення рівня об’єктивної інформованості суспільства про глобальні екологічні виклики, їх зв’язок з іншими світовими загрозами; подолання радикалізму у відношенні до обмежень отруйних забруднень; відновлення суспільної довіри до органів влади шляхом справедливого перерозподілу національного багатства на користь більшості громадян; формування суспільного розуміння нагальної необхідності значного підвищення ефективності світової природоохоронної діяльності.
9
Торгонський, Д. В. "Світовий правовий порядок: COVID-19 як мультиплікатор викликів і загроз". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3221.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних реаліях світовий правовий порядок перебуває під постійними викликами і загрозами – незважаючи на значні зусилля прогресивної спільноти, наявність певних механізмів регулювання відносин на міжнародній арені та всередині країн, світовий соціум не зміг побороти проблеми нерівноправ’я, зупинити перманентне виникнення військових конфліктів, ефективно вирішити демографічні, економічні, екологічні та інші світові проблеми чи хоча б встановити реально діючі механізми ефективного реагуванню на них.
Замість об’єднання та зосередження на спільних проблемах кожна країна намагається відстояти свої інтереси (чи в крайньому випадку країн-сусідів), отримати переваги над іншими.
Особливого драматизму ці процеси набули на фоні пандемії COVID-19.
У таких умовах світовий правовий порядок – структура правового буття світового соціуму, що складається з багатогранної конструкції поєднання правових проявів на всіх рівнях, взаємодії спільного і суперечності відмінного, стає надзвичайно вразливим.
Світовий правовий порядок є частиною загального світопорядку, який є системою організації відносин між людьми в процесі розвитку світових політичних, економічних, соціальних, культурних та правових процесів і віддзеркалює рівень розвитку людства, реальну структуру по взаємодії між людьми на всіх рівнях і у всіх проявах при існуючих проблемах та небезпеках та являється результатом синергетичної взаємодії всіх проявів життя соціуму. В такій структурі складно визначити важливі чи другорядні сфери, оскільки вони всі пов’язані між собою. Зв’язок між одними є майже непомітним, тоді як інші не можуть існувати без тісної взаємодії. Проблеми однієї сфери завжди матимуть вплив на всі інші.
Важливим ресурсом утвердження і розвитку світового правового порядку є людський капітал, «міжнародна дипломатія» мільйонів людей, яка в сучасних умовах також піддається новим викликам, але й отримує нові імпульси і виявляє себе в нових формах.
Загрозливе загострення сучасних екологічних загроз має активізувати процеси з контролю зв’язку діяльності людства з природою, боротьби з катастрофами техногенного і природного характеру. Формування світового правового порядку сьогодні, як ніколи, залежить від усвідомлення людськими спільнотами, державами, політичними лідерами взаємопов’язаності сучасного світу, складності і актуальності посталих перед людством викликів, і пошуку ефективних шляхів розв’язання нагальних проблем.
10
Гнатенко, Валерій. "ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (1 березня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-66-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування.
Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.
Дисертації з теми "Демографічні загрози"
1
Сутула, Оксана Анатоліївна, та Євген Вікторович Малявін. "Проблеми становлення українського суспільства в умовах глобальної соціалізації". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43438.
Повний текст джерела
2
Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна. "Фактори, які становлять загрозу для генофонду української нації". Thesis, ГО "СФБЖДЛ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29137.
Повний текст джерелаАнотація:
Наявність достовірної демографічної інформації є необхідним елементом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. Показники складу, динаміки населення, якості та рівня його життя дозволяють оцінити можливості і тенденції соціально-економічного розвитку країни, вказують на необхідність впровадження певних державних заходів, спрямованих на позитивний розвиток української нації.
Звіти організацій з теми "Демографічні загрози"
1
Завізєна, Наталія Станіславівна, Наталя Володимирівна Моісеєнко та Сергій Олексійович Семеріков. Глобальне прогнозування: біосферний аспект. Криворізький державний педагогічний інститут, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/0564/681.
Повний текст джерелаАнотація:
Кінець XX сторіччя характеризується прискореним розвитком науково-технічного прогресу, ростом соціальної напруги, різким демографічним вибухом, погіршенням стану навколишнього середовища. Дійсно, наша планета ніколи раніше не піддавалась таким фізичним та політичним навантаженням, які вона зазнає у наш час - людина ніколи раніше не брала з природи стільки данини і не опинялась настільки уразливою перед міццю, яку сама ж створила. Яким буде людство через 100 років? Чи зможе людина своїм розумом та волею врятувати себе саму та нашу планету від навислих над нею загроз?