Добірка наукової літератури з теми "Датчик контролю"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Датчик контролю".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Датчик контролю"
1
Катеринчук, Іван, та Богдана Білявець. "ДАТЧИК ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТА СОНЯЧНОГО ЕЛЕМЕНТА ЖИВЛЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 274–84. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.890.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна модель охорони державного кордону України спрямована на приведення прикордонної інфраструктури до європейських вимог і передбачає розвиток системи інженерно-технічного контролю. У цьому контексті розробка пристроїв безпеки і різних сигналізаційних систем залишається актуальним завданням. У сигналізаційних системах використовуються різноманітні датчики: радіолокаційні, цифрові відеокамери, інфрачервоні, лазерні. Одним із завдань, що доводиться вирішувати із застосуванням сигналізаційних систем, є контроль за локальними ділянками кордону. При цьому доцільна побудова таких систем на основі лазерних датчиків. Незначна розбіжність лазерного променя обумовлює можливість застосування таких датчиків для виявлення ознак порушення державного кордону на значних за протяжністю і площею ділянках кордону. Проте при функціонуванні сигналізаційних систем з використанням лазерних датчиків незначні вібрації природного чи техногенного характеру можуть призводити до відхилень лазерного променя і як наслідок до появи хибних спрацювань. Це, зокрема, обумовлене використанням для детектування лазерного випромінювання традиційних фотосенсорів, які, звичайно, характеризуються незначною ефективною площею чутливого елемента. Застосування при цьому додаткових оптичних компонент обумовлює потребу точного юстування датчиків і передавачів лазерного випромінювання. При цьому невеликі кутові відхилення променя призводять до виходу фокусу за межі чутливої області датчика. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми може стати збільшення фоточутливої площі датчика. Для реалізації таких датчиків можна використати фрагменти сонячних елементів живлення. Однак при цьому необхідно врахувати особливості елементів, які негативно впливають на прийом оптичних сигналів. Зазвичай оптичні сигнали використовують у високошвидкісних системах зв’язку, що обумовлює широке поширення малоінерційних детекторів з невеликою світлочутливою площею. Однак у сигналізаційних системах можуть застосовуватись низькочастотні сигнали, що дозволяє використовувати фотоелементи з набагато більшою площею. У зв’язку з цим у статті проведений аналіз прийому оптичних сигналів такими елементами з використанням модуляції на різних частотах. У результаті досліджень установлено можливість прийому оптичних сигналів з частотами модуляції до декількох кілогерц із застосуванням фрагментів сонячних елементів живлення. У роботі також проаналізовано негативний вплив зовнішнього освітлення, яке може суттєво знизити чутливість фотодетектора і визначено можливий спосіб усунення цього недоліку. З цією метою запропоновано застосувати вузькосмуговий інтерференційний оптичний фільтр, смуга пропускання якого відповідає довжині хвилі лазерного випромінювання.
2
Яхін, С. В., та О. А. Бурлака. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТНИХ ЛІНІЙ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА НА ЯКІСТЬ ОБМОЛОТУ ЗЕРНА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 269–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо зменшення втрат зерна на основі аналізу екс-периментальних даних характеристик потоків при його транспортуванні скребковими елеваторами зернозбирального комбайну. Первинні експериментальні дані отримані за допомогою ємнісне-хвильових датчиків намолоту зерна. Для проведення експериментальних досліджень обрано зерноз-биральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», обладнаний датчиком намолота зерна ДНЗ-01. Для конт-ролю продуктивності колосового елеватора його було обладнано датчиком домолоту зерна ДДЗ-01. Фіксацію даних щодо продуктивності зернового потоку елеватора здійснював бортовий комп’ютер типу «MONOMAC». Датчик намолоту зерна та датчик домолоту зерна по функціональній схемі ви-конані однаково, але розрізняються геометричними параметрами Це зумовлено особливостями кон-струкцій зернових транспортних ліній комбайна та розглядаються, як основна частина експериме-нтального обладнання для контролю потоків сільськогосподарських матеріалів. Результати вимі-рювань були опрацьовані за допомогою методів математичного та статистичного аналізу з вико-ристанням прикладних комп’ютерних програм. Продуктивність роботи зернового та колосового елеваторів комбайна КЗС-9-1 «Славутич» вимірювалась у польових умовах за умови допомогою дат-чиків намолоту та домолоту зерна при збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням за серед-ньої врожайності 4,8 т/га, вологості зерна – 12…13%, соломистості – 1 : 1 та прямостоячому хлі-бостої. Обрана ділянка – смуга поля шириною 14 м та довжиною 1000 м, яка мала забур’янені зони та зріджені посіви, тобто реальні виробничі умови роботи комбайна. При зіставленні експеримен-тальних потокових характеристик продуктивності зернового та колосового елеваторів комбайна із загальновідомими параметрами якості технологічних регулювань молотарки було виявлено на поча-тковому етапі вільне зерно в лінії домолоту. Водночас середня продуктивність транспортування зерна в лінії намолоту склала 3…4 кг/с, в лінії домолоту – 0,05…0,15 кг/с. Зміною технологічних регу-лювань молотарки досягнуто найменшого можливого потоку зернового вороху в лінії домолоту – 0,04…0,08 кг/с, що підвищило продуктивність транспортування зерна в бункер до 3,1…4,2 кг/с. Така корекція технологічного процесу дала змогу зменшити рівень втрат зерна (за індикатором серійної системи контролю на 7…15 % за зменшенням інтенсивності втрат), що особливо ефективно на засмічених бур’янами площах.
3
Savchuk, V. P., Е. V. Belousov, D. O. Zinchenko та M. O. Boyko. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ШАТУННИХ ПІДШИПНИКІВ КОЛІНЧАСТИХ ВАЛІВ СУДНОВИХ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 64–74. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. З розвитком нових технологій значно розширилися можливості створення повністю автоматизованих систем діагностування, що особливо необхідно в разі складної обробки сигналів датчиків діагностичної системи. Сучасні конструкції датчиків забезпечують термокомпенсацію, одночасне вимірювання декількох параметрів та відрізняються великою надійністю (набагато вищою, ніж раніше), що полегшує побудову комплексних автоматизованих систем діагностування. Мета. Статтю присвячено розробленню прямого безперервного контролю температури підшипників шатунної шийки, що дасть змогу забезпечити більш раннє виявлення порушення режиму змащення обертових підшипників колінчастих валів суднових двигунів внутрішнього згоряння, та моделюванню процесу перегріву нижньої головки шатуна в разі порушення функціонування системи змащення. Результати. Запропоновано варіант конструкції датчика температури шатунного підшипника, який, на відміну від способу вимірювання з використанням радіотехнології поверхневої акустичної хвилі (SAW), має активний датчик температури та електрогенеруючий термоелемент. Такий пристрій може працювати в режимі як вимірювання температури, так і сигналізатора критичної температури. У першому варіанті постійно здійснюється передача та реєстрація температури вимірюваного об’єкта, а в другому – активація вихідного сигналу датчика за критичного значення температури підшипника та, відповідно, збільшення температурного градієнта на термоелементі. В останньому варіанті зростання температури об’єкта вимірювання призводить до підвищення електричної потужності термоелектричного елемента та в разі досягнення порогового значення температури здійснюється активація передачі аварійного сигналу модулем бездротової передачі даних до модуля бездротового прийому даних. Для визначення градієнта температур і подальшого конструювання датчика, а також вибору параметрів термоелектричного модуля наведено результати комп’ютерного моделювання процесу нагріву шатунного підшипника на прикладі дизельного двигуна МаК М32С. Висновки. Отримані результати системного моделювання вказують на те, що процес зміни температури шатунних підшипників є досить швидким, а тому потребує швидкої реєстрації критичного зростання температури системами безперервного моніторингу. Поставлене завдання можна вирішити шляхом модернізації таких систем дистанційними перетворювачами температури запропонованої конструкції.
4
Смирнов, Геннадий Васильевич. "КОНТРОЛЬ ДЕФЕКТНОСТИ ИЗОЛЯЦИИ ОБМОТОЧНЫХ ПРОВОДОВ – ЭФФЕКТИВНЫЙ ПРОЦЕСС ПОВЫШЕНИЯ НАДЁЖНОСТИ ЭЛЕКТРОДВИГАТЕЛЕЙ ГОРНОДОБЫВАЮЩЕЙ, СТРОИТЕЛЬНОЙ И ИНЫХ СФЕР ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 3 (19 березня 2020): 100–111. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/3/2553.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность работы. Такие сферы деятельности людей, как геологическая разведка, добыча, перевозка и переработка добытого сырья используют средства механизации и автоматизации c применением разных типов электрических приводов. Показатели надежности этих устройств определяются качеством изоляции обмоточных проводов. В связи с этим создание эффективных средств контроля эмалевой изоляции проводов, улучшение качества этой изоляции, устранение технологических причин возникновения в ней дефектов являются востребованными и злободневными. Цель: исследование влияния параметров измерителя дефектности, режимов процесса контроля и протекающих в первичном преобразователе дефектов газоразрядных процессов на точность измерения геометрических размеров дефектов в изоляции проводов. Методы: осциллографический, микрометрический, теория планирования экспериментов, методы корреляционных оценок между параметрами контроля и регрессионный анализ. Результаты. Выявлены и изложены закономерности возникновения систематической погрешности измерения протяженности дефектов при контроле изоляции обмоточных проводов в процессе намотки обмоток измерителем дефектности, использующим в качестве первичного преобразователя дефектов газоразрядный датчик. Показано, что основное влияние на величину указанной погрешности оказывают два фактора: напряжение контроля U на газоразрядном датчике дефектов и постоянная времени τ= RC разрядной цепи датчика. C использованием корреляционного и регрессионного анализов построена адекватная модель систематической погрешности и установлено, что скорость движения провода не оказывает существенного влияния на величину этой погрешности. C применением теории планирования экспериментов получено адекватное уравнение зависимости систематической погрешности от параметров контроля. Показано практическое применение установленных закономерностей для повышения точности контроля протяженности дефектов в изоляции провода в измерителях дефектности c газоразрядным датчиком.
5
Швачка, Ангеліна. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ КАНАТА ЗІ ЗМІННИМ ПЕРЕТИНОМ: ОГЛЯД". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2020): 17–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено аналіз способів діагностики для канатів зі змінним поперечним перерізом. Було встановлено, що існують певні види дефектів, при яких виникають сигнали та передаються на датчик при пориві троса. За цими результатами запропоновано діагностувати канати за допомогою електричним опором та розробити прилад. Отже, діагностування полягає в підведенні напруги до кінців тросів канату за обраними схемами й в заданій послідовності, встановлення величини струму, що виникає в провідниках, яких підведено напругу, аналізі певних струмів, надання інформації про стан тросів і, при необхідності, зупинки машини. Отримані сигнали можуть бути використані, як діагностичні параметри при контролі стану тросів канату спеціальною системою автоматичного виявлення розриву тросів гумотросового каната. Підвищення безпеки експлуатації підіймальних машин, зокрема ліфтів, можна досягти шляхом забезпечення безперервного та автоматичного, контролю тягової спроможності канатів – цілісності їх тягових елементів тросів. Відомо, що система контролю працює з формулюванням, передачею та обробкою сигналу. На теперішній час одним з достатньо надійним та технологічно простим в отриманні передачі та обробки є електричний сигнал. Гумотросовий канат виготовлений з металевих тросів, запресованих в гумову оболонку. Основною причиною втрати тягової спроможності гумотросового каната є розрив тросів. Наслідком такого розриву є зміна електропровідності каната. Вказані властивості гумотросового каната дозволяють застосувати метод контролю стану каната по зміні його електропровідності. Такий метод може діяти автоматично та практично безперервно, оскільки в ньому руйнування тросу каната змінює – генерує електричний сигнал, який легко передавати та обробляти в автоматичному режимі, а при потребі, давати сигнал на зупинку ліфта, чим забезпечити безпеку його експлуатації.
6
Карпілов, О. Ю. "Засіб автоматизации контролю робочого середовища газотурбонагнітачів". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2150.
Повний текст джерелаАнотація:
У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.
7
Зубко, В., С. Соколік та М. Шевченко. "Підвищення точності вимірювання датчика рівня палива за допомогою сигналізатора рівня палива". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).12-17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті було проведено аналіз факторів, що впливають на точність показань датчиків рівня палива. Розглянуті характеристики та конструктивні особливості датчиків рівня палива різних типів. На сучасних автомобілях як датчики рівня палива використовуються потенціометричні датчики переміщення. Перевагами таких датчиків є простота конструкції, надійність вимірювань, низька вартість. До недоліків можна віднести наявність рухомих контактів, схильних з часом зносу і окисленню.
Проаналізовано вплив теплового розширення пального на роботу паливних датчиків. Підвищення температури палива призводить до збільшення його об’єму, що в свою чергу може спричинити пошкодження баків та суміжних деталей а також збільшує похибку показань датчиків рівня палива. Таке явище з методом заправки на підприємстві несе такі наслідки: деформація пластмасових баків; псування клапану кришки заливної горловини; втрата палива, затискання, згин, пошкодження ізоляції при деформуванні пластмасових баків; зменшення якості контролю за кількістю палива в баці GPS пристроями; розрив алюмінієвих, металевих баків.
Запропоновано схему сигналізатора рівня палива. Ця схема є оптимальною і не вимагає додаткового втручання в паливну систему. Сигналізатор рівня палива призначений для заправки палива до одного й того ж рівня при кожній заправці з урахуванням об’єму для розширення дизпалива. Його спрацювання залежить від датчика рівня палива, в якому, як зазначено вище, кожному значенню рівня палива в баку відповідає певний сигнал датчика і зміна напруги на потенціометрі. Діапазон напруги датчика рівня палива від 0 до 12 В.
8
Осяев, А. Т., A. T. Osyaev, Н. А. Ганюшкина та N. A. Ganyushkina. "МОДЕЛЬ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ ТЕХНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ПЛАНЕРА БПЛА". Транспорт: наука, техника, управление, № 7 (2021): 43–45. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-07-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается предикативная модель управления техническим состоянием БПЛА. Отдельное внимание уделено интеграции различных групп датчиков, формируемых информационную сеть управления техническим состоянием БПЛА. Это датчики состояния полёта, датчики интеллектуального крыла, датчики планера, датчики двигательной установки. В зависимости от поставленной задачи они ведут контроль и техническое диагностирование структурных единиц и узлов БПЛА. Для решения комплексной задачи по управлению техникоэкономическими показателями предложена интегрированная система управления техническим состоянием БПЛА (ИСУ ТС), выполняющая проектирование технического обслуживания и ремонта (ТОиР), проектирование материально-технического обеспечения и ряд других задач.
9
Lomaev, G. V., and K. A. Andryushaev. "Method for Reducing the Amplitude Error of the Magnetic Comparator." Intellekt. Sist. Proizv. 19, no. 1 (April 7, 2021): 72. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2021-1-72-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Выходные сигналы датчиков при контроле ферромагнитных материалов методом эффекта Баркгаузена (метод неразрушающего контроля, основанный на регистрации параметров cкачков намагниченности, возникающих в результате эффекта Баркгаузена) представляют собой поток импульсов ЭДС от скачков Баркгаузена. Он имеет статистический характер (так называемый магнитный шум). При большом их количестве за полуцикл перемагничивания осуществляют либо скользящее усреднение, либо за весь полуцикл.В бистабильных ферромагнетиках флуктуации выходных сигналов датчика (а последние представляют два импульса разной полярности за цикл перемагничивания) не могут быть усреднены без потери информации, что снижает метрологические характеристики всего устройства. Флуктуируют такие параметры, как амплитуда, длительность, поле старта. Это ограничивает применение его в точных измерениях.Для разработки способа повышения стабильности выходного сигнала датчика использована гипотеза о полном переключении объема бистабильного образца ферромагнитного материала при скачке Баркгаузена. Гипотеза основана на новых физических данных, полученных при исследовании бистабильных ферромагнетиков авторами С. А. Барановым, Г. В. Ломаевым, С. П. Ахизиной, Г. В. Каримовой и другими.Предложен способ уменьшения флуктуаций амплитуды импульса ЭДС на выходе магнитного компаратора, заключающийся в преобразовании вольт-секундной площади в импульс, пропорциональный амплитуде. Разработана простая и надежная схема, реализующая данный способ. Проведена серия экспериментов. Показано, что флуктуация выходного сигнала уменьшается при использовании разработанного способа почти на порядок.Апробация способа осуществлялась на сердечниках из сплава викаллой 2 (Co52Fe38V10), подвергнутых крутильной деформации до предела текучести по технологии, разработанной на кафедре «Приборы и методы измерения, контроля и диагностики» ИжГТУ имени М. Т. Калашникова.
10
Карпилов, А. Ю. "Засіб автоматизації контролю параметрів електроенергетичних систем". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2001.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні технології розвитку суднових енергетичних установок характеризуються, насамперед, показниками ресурсоефективного енергоспоживання. Актуальність удосконалювання цих показників обумовлює появу нових автоматизованих прецизійних способів і засобів контролю основних характеристик електричних пристроїв систем та установок різного призначення. Величина електричного струму, що протікає через струмопровідні елементи пристрою, є однієї із цих характеристик.
У теж час, аналіз існуючих пристроїв контролю електроенергетичних величин показав наступне. Можливості більшості використовуваних датчиків не дозволяють реалізувати ефективний моніторинг електроенергетичних систем. Загальними проблемами для всіх типів засобів контролю електромагнітних параметрів є проблеми чутливості, швидкодії й стабільності чутливого елемента, які визначають вірогідність результатів вимірів.
Для пошуку шляхів удосконалення засобів виміру електричного струму в потужних суднових енергетичних установок розглянуті конструкції найпоширеніших засобів цього класу.
У ситуації, що склалася представилася доцільної розробка нового схемотехнічного рішення датчика струму. Конструкція пристрою позиціонувалася як така, у якій використані деталі, виконані з матеріалів із близькими фізико-механічними характеристиками, відсутня необхідність корекції геометрії всіх елементів датчика й одночасно збережені високий рівень чутливості й швидкодія пристроїв відомих типів.
Основна відмінність пропонованого пристрою полягає в тому, що покритий оболонкою світловод являє собою жорстко з'єднані дві біморфні оптично-прозорі складові, з'єднані з відповідними електродами.
Дисертації з теми "Датчик контролю"
1
Боженко, М. М., та Ігор Володимирович Григоренко. "Блок контролю параметрів технологiчного процесу виготовлення губної помади". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38761.
Повний текст джерела
2
Мартиненко, В. В., та Ігор Володимирович Григоренко. "Обґрунтування необхідності розробки цифрового вимірювача параметрів технологічного процесу виготовлення біопаливних гранул". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38772.
Повний текст джерела
3
Приходько, В. В. "Електронна система контролю газового середовища". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72023.
Повний текст джерелаАнотація:
У результаті проведених досліджень встановлено, виявлено, що в наш час системи контролю газового середовища є дуже важливими. Вони створені для постійного контролю приміщення на наявність токсичних або вибухонебезпечних речовин в повітрі. Такі системи класифікуються за типом фіксованих газів та за сферою застосування.
Під час виконання роботи використовувалися: датчики чадного газу моделі MQ-7, датчик метану MQ-5, комбінований датчик відносної вологості та температури DHT11, датчик диму Sharp GP2Y10, Bluetooth модуль MLT-BT05 та платформа Arduino Uno.
Було з'ясовано, що є такі основні види систем для фіксації таких газів: чадного та природнього. Також одними з найпопулярніших є системи фіксації диму.
4
Марченко, Ю. О., та Ігор Іванович Тополов. "Розробка системи контролю рівня розплаву металу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48974.
Повний текст джерела
5
Бакало, О. О. "Дослідження автоматичного контролю вологості повітря для вирощування помідорів в теплиці". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8299.
Повний текст джерела
6
Залевська, А. В., та А. Р. Деменко. "Вимірювальні канали контролю частоти обертів та струмоспоживання гвинтомоторної групи легких безпілотних повітряних суден". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/27145.
Повний текст джерелаАнотація:
Для коректної роботи безпілотних літальних апаратів при проектуванні їх гвинтомоторних установок необхідно проводити їх випробування з контролем частоти обертів та струмоспоживання двигунів. В роботі представлено структурні схеми відповідних вимірювальних каналів
7
Кравчук, О. О., В. А. Чекубашева, О. В. Глухов, Є. В. Левченко та В. Є. Роговець. "Розробка прототипу системи дослідження стану мікроклімату приміщень на основі плати розробника TI-RSLK". Thesis, Видавництво ОНАХТ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/15816.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій роботі наведено опис розробленого пристрою для контролю зараження приміщень з автономною системою орієнтування у середовищі, що може бути використана як у побуті, промисловості, лікарнях, так і в обороні. Розглянуто принципи керування системи та сканування простору. Випробувано систему у реальних умовах середовища
8
Власенко, О. І., та Ю. М. Пилипенко. "Метод покращення показників ємнісного датчика у системах контролю висоти в устаткуванні автоматичного лазерного різання". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6682.
Повний текст джерела
9
Волоський, Володимир Петрович, та Volodymyr Voloskyi. "Програмно-апаратне забезпечення системи контролю Li-ion акумуляторних батарей". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36533.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження та розробка апаратно-програмного комплексу системи контролю літій-іонних акумуляторних батарей
В розділі 1 було розглянуто використання літій-іонних акумуляторів у техніці, їхні технічні характеристики та можливість їхнього вторинного використання.
В розділі 2 проведено аналіз існуючих алгоритмів пасивного балансування послідовно включених акумуляторів типу 18650. Вибрано мікросхеми вимірювання температури, напруги, струму та головний мікроконтролер.
В розділі 3 проведено розробку та тестування алгоритмів визначення внутрішнього опору, визначення температури, створення таблиць OCV та алгоритму балансування.
В розділі 4 описано основні вимоги експлуатації, відповідно до норм міжнародного стандарту ДСТУ EN IEC 62040-1:2020 “Системи безперебійного живлення. Частина 1. Вимоги щодо безпеки (EN IEC 62040-1:2019, IDТ; ІЕС 62040-1:2017, IDТ)”, та норми охорони праці при використанні системи контролю акумуляторних батарейВСТУП 10 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ АКУМУЛЯТОРНИХ БАТАРЕЙ 13 1.1 Призначення системи контролю Li-ion акумуляторів 13 1.2 Повторне використання Li-ion акумуляторів 16 1.3 Методи зарядки Li-ion акумуляторів 18 1.4 Методи захисту акумуляторних батарей реалізовані на BMS 19 1.5 Огляд існуючих систем безперебійного живлення на базі Li-ion акумуляторів 21 1.6 Висновки до розділу 1 24 РОЗДІЛ 2 ВИБІР ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ ДЛЯ ПРИСТРОЮ BMS 26 2.1 Вибір алгоритму балансування 26 2.2 Алгоритм визначення внутрішнього опору Li-ion акумулятора 31 2.3 Опис алгоритм створення таблиці OCV 33 2.4 Вибір мікросхеми датчика струму 35 2.5 Вибір мікросхеми BMB 39 2.6 Висновки до розділу 2 42 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ТЕСТУВАННЯ АПАРАТНО - ПРОГРАМНОЇ ЧАСТИНИ 43 3.1 Розробка плати BMS 43 3.2 Розробка алгоритму балансування 45 3.2 Тестування алгоритму визначення внутрішнього опору батареї 48 3.3 Тестування алгоритму створення таблиць OCV 50 3.4 Тестування алгоритму визначення температури 52 3.5 Тестування алгоритму балансування 54 3.6 Висновки до розділу 3 58 РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 59 4.1 Охорона праці 59 4.2 Інженерний захист персоналу об’єкту та населення 61 4.3 Висновки до розділу 4 63 ВИСНОВКИ 65 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 67 ДОДАТОК А 70 ДОДАТОК B 77
10
Власенко, О. І. "Дослідження впливу методу і швидкості вимірювання висоти у системах контролю висоти в устаткуванні автоматичного лазерного різання металів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8314.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Датчик контролю"
1
Yashin, V. M. "ПРИБОРНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДЛЯ КОНТРОЛЯ ПРЕЦИЗИОННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ВЛАЖНОСТИ ПОЧВЫ". У НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ МЕЛИОРАТИВНО-ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА, 7. ФГБНУ «ВНИИГиМ им. А.Н. Костякова», 2020. http://dx.doi.org/10.37738/vniigim.2020.79.34.032.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается обоснование подхода к необходимости регулирования водного режима почв в условиях формирования эволюционирующего или компенсационного мелиоративного режимов при использовании прецизионных технологий на сельскохозяйственных землях. Рассмотрены методы определения влажности почв и дано описание перспективных датчиков, используемых в контактных методах контроля влажности почв как в поверхностном слое, так и для профильных измерений.The article discusses the rationale for the approach to the need to regulate the water regime of soils in the context of the formation of an evolving or compensatory reclamation regimes using precision technologies on agricultural lands. Methods for determining soil moisture are considered and a description of promising sensors used in contact methods for monitoring soil moisture both in the surface layer and for profile measurements is given.
Звіти організацій з теми "Датчик контролю"
1
Кудь, А. А. Комплексна класифікація віртуальних активів. KRPOCH, 2021. http://dx.doi.org/10.26697/preprint.kud.a.1.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.