Добірка наукової літератури з теми "Гіпоксичне тренування"

Мета дослідження – встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11–12 років. Матеріал. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких – 2–3 роки. Результати. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8, 16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11–12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату «Ендогенік-01» сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11–12 років. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.

Актуальність. Складовою частиною фізичної підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. У статті подано результати дослідження об’ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11–12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Методи дослідження. Обстежено 62 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу «CARDIO SPIRO» протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об’ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Результати роботи. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об’єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об’єму дихання на вдиху та видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки. Рекомендовано для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11–12 років на етапі початкової базової підготовки комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.

Мета роботи – проаналізувати особливості динаміки показників зовнішнього дихання юнаків під впливом занять з плавання під час кондиційного тренування. Методи дослідження. У роботі узагальнено результати обстеження 50 студентів чоловічої статі віком 19–20 років основної медичної групи. Показники зовнішнього дихання обстежуваних реєстрували за допомогою мікропроцесорного портативного спірографа СМП-21/01«Р-Д». У результаті проведених досліджень встановлено, що у студентів експериментальної групи було виявлено достовірно вищі, ніж у контрольній групі, темпи приросту більшості показників зовнішнього дихання і, навпаки, зниження частоти дихання. Висновки. Ці зміни характеризувалися впровадженням у план і структуру експериментальної тренувальної програми гіпоксичних тренувальних серій.

Метою нашого дослідження було з’ясування реакцій кардіореспіраторної системи на дихання з опором величиною 25 см вод. ст. на вдиху, видиху та змішаному опорі вдиху-видиху у веслувальників високої кваліфікації. Методи. У стані спокою, у положенні сидячи та під час дозованого фізичного навантаження величиною 1 Вт на 1 кг маси тіла реєстрували показники центральної гемодинаміки (імпедансна реоплетизмографія), хвильової структури серцевого ритму (кардіоінтервалографія) та функціонування системи зовнішнього дихання (комп’ютерна пневмографія). Результати. Було встановлено зниження ударного індексу та об’ємної швидкості викиду за всіх умов додаткового опору диханню. При змішаному опорі знижувався серцевий індекс та підвищувався загальний периферичний опір судин. При опорі вдиху та видиху знижувалася потужність серцевого викиду, а при опорі видиху – знижувався рівень кровонаповнення органів грудної клітки. У хвильовій структурі серцевого ритму при опорі на видиху та при повному опорі при досліджуваних впливах відбувалося вірогідне збільшення амплітуди хвиль низької частоти у діапазоні 0,04–0,15 Гц. Висновки. Додатковий опір диханню на видиху величиною 25 см вод. ст. має односпрямований позитивний вплив на діяльність серцево-судинної системи веслувальників високої кваліфікації (на відміну від інших типів респіраторного тренування) та може використовуватися для підвищення функціональних можливостей дихальних м’язів без утворення гіпоксичних станів.

Кваліфікаційна робота магістра складається з п’яти розділів. Об’єкт дослідження - процес фізичного виховання студентів У роботі розглядаються: гіпоксичне тренування як один із засобів фізичного виховання, досліджується ефективність використання штучного гіпоксичного тренування на заняттях з фізичного виховання у ЗВО з студентами . Проаналізовано 41 літературне джерело Запропоновано планування занять з фізичного виховання з використанням засобів гіпоксичного тренування для студентів університетів. Результати дослідження можуть бути використані при проведені занять з фізичного виховання у ЗВО.