Добірка наукової літератури з теми "Граф видимості"

Город как визуальный дискурс всегда в той или иной степени актуализует ключевые архетипические образы культуры. Статья посвящена влиянию на развитие европейского города такого важнейшего архетипа, как Град Небесный, зафиксированного в противоположных по смыслу мифологиях Небесного Иерусалима и Вавилонского столпотворения, вокруг семантической оппозиции которых разворачивается размышление о концептах видимости и невидимости города.

Наведено огляд методів мережевого аналізу рядів вимірів, що базуються на алгоритмах побудови графів видимості. Описано оригінальні алгоритми побудови динамічного графа видимості і компактифікованого графa горизонтальної видимості для мережі мови. Іл.: 4. Бібліогр.: 30 найм.

<p>Н. В. Гоголя едва ли можно назвать ярким продолжателем шекспировских традиций в русской литературе. В отличие от собрата по перу А. С. Пушкина он не писал исторических пьес в духе великого англичанина, не перерабатывал его «проблемных пьес». Тем не менее исключение Гоголя из истории шекспировской рецепции в России лишает ее одной небезынтересной страницы.</p><p>Гоголь — один из многих русских писателей, внимательно изучивших Шекспира, но не подражавших английскому поэту. Шекспир открывался ему постепенно: от чтения апологетических статей и вольных переводов Н. А. Полевого в «Московском телеграфе» к знакомству с Шекспиром по-немецки и по-французски (по всей видимости, писатель пытался познакомиться с Шекспиром и в оригинале).</p><p>Зрелый Гоголь видит в Шекспире не только предмет поклонения, но и единомышленника в борьбе за духовное возрождение человечества. Не случайно в произведениях Гоголя 1840-х годов обнаруживаются шекспировские реминисценции. Вершиной гоголевских размышлений о Шекспире стала работа над книгой «Выбранные места из переписки с друзьями», в которой Гоголь предложил концепцию нравственного театра, возвеличивающего человеческое достоинство. В главе «О театре, об одностороннем взгляде на театр и вообще об односторонности» он возражал графу А. П. Толстому (впоследствии обер-прокурору Святейшего синода), считавшему театр греховным увеселением. Театр, полагал Гоголь, имеет «нравственное благотворное влияние» на зрителей, а первый из авторов — Шекспир. Писатель не вступает в споры о вероисповедовании английского драматурга: Шекспир честен и откровенен со своим зрителем, что позволяет ему говорить о вечной Истине, к которой так стремился Гоголь.</p>

The classification process can solve many problems in different areas. This article describes methods for obtaining an image based on a time series. The main idea is to classify the time series in its other form

These abstracts propose an algorithm for isolating the cluster structure in time series. This will allow to process samples of large volume, by reducing the dimensionality of the original sample for further effective statistical analysis in order to establish the properties of the original time series, such as fractality. The algorithm is universal for constructing dynamic visibility graphs of DVG for arbitrary time intervals of measurement reflection.

Метою даного дослідження є проведення аналізу динаміки цін на нафтопродукти мережними методами. Для даного дослідження було використано показники щоденних цін на сиру нафту марки Brent за період часу з травня 1987 року по березень 2016 року. Розрахунки проводились за допомогою алгоритму рухомого вікна для фрагменту часового ряду довжини 500 днів з кроком у 10 днів. Аналізувались спектральні і топологічні мережні міри складності графів, отриманих перетворенням часового ряду за методами графа видимості та рекурентного аналізу. Показано, що деякі з них можуть слугувати мірами складності системи, а динаміка їх змін дозволяє будувати передвісники кризових станів.

Проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у окрему мережу, або у систему зв'язаних мереж - мультиплексну мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень світових фондового індексів встановлено, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.

З позицій міждисциплінарних теорій самоорганізації та синергетики проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень фондового індексу S&P 500 за період 1984-2016рр. показано, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.