Добірка наукової літератури з теми "Граматичні знання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Граматичні знання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Граматичні знання"
1
РУСКУЛІС, Л. В. "ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗЗСО: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що прерогативна мета сучасної освіти – це формування компетентного учня, який на високому рівні оволодів усіма мовними рівнями та вільно послуговується засобами української мови в усіх видах мовленнєвої діяльності; підкреслено, що граматичний рівень закладає основи для розуміння мови як цілісної системи; з’ясовано тісний взаємозв’язок граматики з фонетикою та лексикою української мови й проаналізовано чинну програму з української мови з метою визначення інформаційного обсягу, що засвоюють учні; простудійова- но поняття «граматична компетеність» й визначено, що це рівень оволодіння граматичною системою мови (мор- фемна будова слів; види морфем, способи словотвору; морфологічна й синтаксична структура української мови); оперування термінологічним апаратом; системне оволодіння граматичними поняттями й засобами вираження граматичних категорій на основі ґрунтовних знань із усіх рівнів української мови; «чуття» граматичної форми; вміння використовувати здобуті граматичні знання в процесі мовленнєвої діяльності; потрактовано системотвір- ні компоненти граматичної компетентності (мотиваційний, гностичний та особистісний; досліджено домінантні складники граматичної компетентності (граматичні навички, граматичні знання й граматична усвідомленість) та визначено, що граматичні навички – це автоматизоване оперування граматичними явищами; граматичні зна- ння – це оволодіння граматичними правилами в межах чинної програми та практичне застосування їх, а грама- тичне усвідомлення – це осмислення граматичних категорій, що засвоюються в шкільному курсі мови; висвітле- но етапи формування граматичних понять: аналіз мовного матеріалу з метою виокремлення домінантних ознак поняття; узагальнення магістральних ознак граматичного поняття, встановлення між ними зв’язків та засвоєння терміна; уточнення ознак поняття; конкретизація поняття в процесі виконання вправ (практичний аспект); роз- межовано репродуктивні та рецептивні граматичні навички та з’ясовано етапи формування їх; наголошено, що глибоке засвоєння граматичного рівня української мови неможливе без активної мовленнєвої діяльності.
2
Руденко, М. І. "СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ ЧАСУ ТА ОСОБИ ДІЄСЛІВ РУХУ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА» (НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ «У МІСТІ. УРОК 2»)". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11983.
Повний текст джерелаАнотація:
Перед викладачами української мови як іноземної сьогодні стоїть непросте завдання − відібрати з усього обширу лексичного багатства та граматичних парадигм ті, які позначені найбільшою вживаністю і, відтак, є найбільш необхідними для вивчення. Здійснюючи це на практиці, лінгводидакти перебувають у стані постійного пошуку нових підходів до навчання, нетривіальних методик викладання. Адже кінцевим результатом опанування курсу «Українська мова як іноземна» повинна стати людина з вільними навичками спілкування в чужомовному для неї середовищі.
У статті запропоновано апробоване заняття з дисципліни «Українська мова як іноземна» на тему «У місті. Урок 2». Оскільки Урок 1 і Урок 2 складають тематичну цілісність, на другому занятті продовжується робота із локативною лексикою. Перший блок вправ призначений для активного залучення у розмову студентів із застосуванням вивченої урбаністичної лексики та опрацюванням нових слів. Із застосуванням мультимедійних технологій останні покращують комунікативні навички, розмовляючи про побачене. Тема визначила опрацювання таких граматичних категорій, як особа, час та рід одновидових дієслів руху – іти/ходити, їхати/їздити, а відтак − їхньої сполучуваності з локативними іменниками та прислівниками. Вживання цих дієслів у контексті продемонстровано на прикладі діалогів, які відтворюють звичні для студентів ситуації з повсякденного життя.
Граматичні форми дієслів систематизовано за допомогою таблиці, у якій суміщено граматичні категорії особи, часу та роду. Це дозволяє візуалізувати одну з найскладніших тем для вивчення та актуалізувати вже вивчені знання про дієслово. Навички використання правильних грамем є дуже важливими для подальшого ефективного комунікування в іншомовному середовищі, особливо в професійному мовленні.
Система тренувальних вправ покликана сформувати розуміння семантичної різниці у змісті пар слів іти/ходити, їхати/їздити, відтак вміння застосовувати особові форми дієслів у реченні, також диференціювати їх у часовій площині. Зміст вправ дозволяє також пригадати попередні граматичні теми, зокрема рід іменника. Читання діалогів закріплює розуміння контекстуального вживання вивченого. Результатом заняття вбачаємо вільне оперування опрацьованим на занятті лексико-граматичним матеріалом у повсякденному та професійному спілкуванні.
3
ТАРАСЮК, Н. М., Н. Ф. ОСЕЦЬКА та А. В. ШИКУН. "ВПРАВИ НА ІНТЕГРОВАНИЙ РОЗВИТОК ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК І ВМІНЬ ЧИТАННЯ НА ОСНОВІ ЕСКІЗНОГО БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.
4
Гінзбург, Михайло Давидович. "ПРОПОНОВИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО КОНЦЕПЦІЇ МІШАНИХ ЧАСТИН МОВИ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 7–29. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.231684.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Актуальність запропонованої статті пов’язана з потребою подолати принципові розбіжності між висновками академійних мовознавчих праць і рекомендаціями посібників з культури української мови, з одного боку, і тим, чому навчають в українських вишах, з другого. Ці розбіжності пов’язані з особливостями українських засобів подавання процесів, які відрізняють їх від засобів сусідніх слов’янських мов.
Зазначені розбіжності спричинені тим, що українському мовознавству бракує однозначної, несуперечливої та загальновизнаної концепції дієслова як частини мови і частиномовної належності дієслівних утворів, системи їхніх граматичних ознак і пов’язаного з цим розуміння їхньої семантики та правил уживання в різних синтаксичних конструкціях.
З огляду на це потрібно:
– порівняти два панівні підходи до визначення дієслова як частини мови: 1) узвичаєний підхід, утілений у радянських і пострадянських граматиках; 2) новий семантико-граматичний, який запропонував І.К. Кучеренко та розвинув І.Р. Вихованець;
– запропонувати як далі визначати дієслово та похідні дієслівні утвори.
Мета статті – запропонувати як усунути деякі суперечливі положення нового семантико-граматичного підходу та доповнити його концепцією мішаних частин мови.
Методи дослідження. Основним методом є аналізування граматичних та термінознавчих праць.
Основні результати дослідження. Порівняно два зазначені панівні підходи до визначення дієслова як частини мови і показано істотні переваги та певні суперечливості другого.
Зокрема проаналізовано семантику, граматичні ознаки та ужиткові особливості дієслівних форм на ‑но, ‑то, інфінітива, дієприслівника, віддієслівного іменники на ‑ння, ‑ття з процесовим значенням (далі – дієслівного іменника) та дієприкметника. Підтверджено, що дієслівні форми на ‑но, ‑то та інфінітив належать до дієслова як частини мови, тоді як дієприслівник, дієслівний іменник і дієприкметник є не формами дієслова, а лексико-граматичними розрядами віддієслівного прислівника, іменника та прикметника відповідно.
Показано, що успадковування граматичного значення категорії виду та певних валентних позиції твірних дієслів пов’язує дієприслівник, дієслівний іменник та дієприкметник з дієсловом не лише словотвірно і семантично, а й граматично. і завдяки цьому граматичному зв’язку вони істотно відрізняються від спільнокореневих власне віддієслівних прислівників, іменників та прикметників, які повністю втратили всі дієслівні граматичні категорії і тому є результатом повного семантичного перейдення дієслова в прислівник, іменник та прикметник відповідно.
Висновки та перспективи. Саме граматичний зв’язок дієприслівника, дієслівного іменника та дієприкметника з дієсловом дає підстави вважати ці утвори мішаними частинами мови.
Запропоновано уточнити структуру курсу української граматики і ввести до нього спеціальний розділ «Мішані частини мови», щоб чітко відбити граматичну, семантичну й ужиткову відмінність цих утворів від власне віддієслівних прикметників, прислівників та іменників.
Ключові слова: вид, валентність, дієвідмінювані дієслівні форми, дієслівний іменник (віддієслівний іменник на ‑ння, ‑ття), дієслівна форма на ‑но, ‑то, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив, процес.
5
Лях, О. В. "ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНІ ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ В ПИСЬМОВОМУ ТА УСНОМУ МОВЛЕННІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі інтерференційних граматичних помилок у письмовому та усному мовленні студентів філологічного факультету в процесі вивчення німецької мови як другої іноземної після англійської. Помилки є невід’ємною частиною опанування нового навчального матеріалу. Причиною інтерференційних помилок є різниця у фонетиці, граматиці і лексиці мов. Доведено, що інтерференційні помилки є природнім наслідком змішування двох або більше мов. Вивчаючи нову мову, студенти автоматично переносять знання рідної мови і/або вже відомої в іноземну, що призводить до виникнення помилок. Основу досліджень інтерференції двох і більше мов було закладено ще у другій половині ХХ ст. На сучасному етапі розвитку лінгвістики дослідники вивчають інтерференційні процеси в опануванні граматики, лексики або фонетичної системи нової мови (англійська, німецька, французька, іспанська та ін.) під впливом або тільки рідної мови, або рідної і однієї з іноземних мов. Типологія студентських граматичних помилок під час опанування німецької мови базується на різниці у порядку слів у реченні, обов’язковій наявності дієслова в реченні, вживанні артиклів, неспівпадінні граматичного роду іменників, невідповідності зворотних дієслів, відмінностях між безособовими реченнями, суттєвому неспівпадінні граматичного керування німецьких і українських прийменників, а також їх багатозначності. Для того щоб мінімізувати або взагалі позбавитися таких помилок, необхідне чітке вивчення правил та виконання великої кількості різноманітних вправ. Зазначено, що не тільки різниця у мовах, що їх знає людина, може впливати на вивчення нової мови. Схожість певних аспектів мов може значною мірою допомагати в опануванні іноземної мови.
6
Мороз, Т. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІМЕННИКА ТА ЙОГО МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІЗ ПОГЛЯДУ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника як одного з різновидів явища асиметрії, що характеризує будь-яку природну мову на всіх рівнях її організації (структури й системи) і функціонування, передбачає чітке визначення термінів, за допомогою яких здійснюється опис відповідного явища. Статтю присвячено окресленню стратегії дослідження морфологічних категорій іменника в аспекті семантико-граматичної асиметрії, аналізу термінів і понять морфологічної теорії, значущих для вивчення проблеми семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника. Для здійснення аналізу явища семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника автор дослідила й окреслила позиції та погляди мовознавців на проблему кількості й характеру субстантивних мор- фологічних категорій, їх співвідношення із загальнокатегорійним значенням імені, схарактеризувала роль загальнокатегорійного значення предметності й морфологічних категорій у класифікаційному виділенні іменника. Акцент саме на морфологічні категорії іменника зумовив аналіз традиційних і сучасних поглядів на систему субстантивних граматичних категорій, що уможливило визнати власне морфологічними такі категорії, як число, рід та істоту. Граматична категорія відмінка іменників свідомо вилучена зі сфери аналізу в аспекті семантико-граматичної асиметрії. Це зумовлено існуванням суперечливих поглядів на цю категорію в наукових колах і складністю самої категорії для такого аналізу. У межах категорії відмінка взаємодіють семантичні, морфологічні й синтаксичні чинники з виразним домінуванням синтаксичних, що дає вагомі підстави для кваліфікації відмінка не тільки як граматичної, а й синтаксичної категорії. Системність морфологічних категорій іменника визначається існуванням між ними ієрархічної співвіднесеності та рівнорядної взаємодії, які в результаті забезпечують і формують граматичну характеристику іменників першого рівня абстракції – категорії предметності, яка й конституює іменник як частину мову.
7
Куліш, Владислава, та Олена Гарах. "ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ КУЛЬТУРНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 64–68. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми значення культурно маркованої лексики є важливим елементом міжкультурних та міжмовних контактів. У статті відтворюються питання, пов’язані зі способами перекладу культурно маркованої лексики, особлива увага приділяється основним труднощам під час перекладу. Вивчення способів передачі реалій при перекладі визначається зростаючим інтересом до дослідження мов на різних рівнях, тенденцією до вивчення взаємозв’язку мови і культури, так як саме в культурно маркованій лексиці відображається специфіка мислення кожного народу. Сучасні літературні твори містять безліч слів, описів традицій, звичаїв і явищ, незрозумілих носіям інших культур. Переклад текстів, що містять такого роду одиниці викликає ряд проблем. Так, переклад культурно маркованої лексики ускладнений тим, що референт реалії може відсутні в мові, що, або ж бути дещо відмінним від мови оригіналу. Актуальність даної статті обумовлена недостатнім вивченням ролі культурно маркованої лексики при перекладі, що часто призводить до зниження цінності сприйняття перекладеного тексту. При перекладі текстів важливо зберігати культурно-історичну своєрідність оригіналу. У тому випадку, якщо текст, що перекладається відноситься до певної епохи, написаний мовою, що нині не вживається, і співвідноситься з архаїчними культурними традиціями, то перекладач повинен володіти не тільки винятковими лінгвістичними навичками, але і великими філологічними та історичними знаннями. В цьому випадку для перекладача незамінними будуть не тільки базові знання теорії перекладу, а й приклади практичної реалізації тих чи інших методів, шляхів передачі реалій на іншу мову. Адже читач повинен не замислюватися в процесі читання про точність значення того чи іншого слова, а сприймати значення як факт. У статті дано теоретичне обгрунтування культурно маркованої лексики, розроблено класифікацію культурно маркованої лексики за різними критеріями, проаналізовано основні прагматичні функції національно маркованих лексичних одиниць, запропоновано основні шляхи розв’язання проблем адекватного відтворення культурно маркованої лексики при перекладі текстів українською мовою. Для передачі специфічної лексики в практиці перекладу використовується безліч способів і прийомів, які стали результатом багатовікових мовних контактів і які призвели до накопичення знань про лексико-граматичні відповідності. В цілому, можна зробити висновок, що при передачі національно маркованої лексики найчастіше використовується прийом калькування, що допомагає адекватно передати текст мовою оригіналу без смислових спотворень; зберегти національний і історичний колорит; зробити прагматичний та естетичний вплив на реципієнта.
8
Швецова, І. В. "ІНШОМОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ПЕДАГОГІЧНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 276–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами. Обґрунтовано ідею про те, що головна мета навчання іноземної мови полягає в оволодінні нею як засобом комунікації та опануванні іншомовною компетентністю, необхідною для професійної діяльності. Наведено аналіз поглядів дослідників стосовно сутності «компетенція», визначено те, що поняття компетентності значно ширше, оскільки воно розуміється комплексно та складається з різних компонентів: сукупності знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення відповідної професійної діяльності, властивостей мотивації, ціннісних орієнтирів, готовності до дії, до оцінювання та рефлексії. Визначено, що іншомовна компетенція передбачає не лише наявність навичок та вмінь, але й адекватне їх використання в конкретній мовленнєвій ситуації. На основі сучасних педагогічних підходів та напрямів визначено структурні блоки іншомовної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами: аксіологічно-мотиваційний компонент, когнітивний та регулятивно-діяльнісний. Проаналізовано ключові елементи когнітивного компонента іншомовної компетентності майбутніх фахівців, що функціонують відповідно до особливостей мови та професійної діяльності фахівців. У статті з’ясовано специфіку англійської морської термінології, що зумовлює необхідність її врахування її в процесі навчання здобувачів освіти вищих навчальних закладів із метою формування їхньої іншомовної компетентності. У статті охарактеризовано лінгвістичні та педагогічні аспекти формування іншомовної компетентності. З’ясовано, що в процесі навчання морської англійської мови здобувачі освіти мають набути знання про лінгвістичні особливості англійської мови, що підходять для морського дискурсу/ тексту і комунікації та включають типову або часто використовувану технічну лексику і певні граматичні структури. Основну увагу в роботі акцентовано на лінгвістичних особливостях морської англійської мови, а також методології викладання цього навчального предмета для загальних і спеціальних цілей (з урахуванням специфіки когнітивних процесів у морській сфері) і має бути враховано у процесі формування іншомовної компетенції.
9
Межов, Олександр Григорович, та Наталія Миколаївна Костусяк. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ І ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 104–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3956.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено інформаційно-комунікаційні технології як засоби формування лексичної та граматичної компетентностей студентів філологічних спеціальностей університетів в умовах дистанційного навчання. Розглянуто основні етапи та структурно-логічні схеми комплексного лексико-граматичного аналізу слова як ефективного виду вправ й активного методу навчання мови. Відповідно до домінантного в сучасній граматичній науці функційного багатоаспектного підходу запропоновано два шляхи поліаналізу: від змісту до форми та від форми до змісту, підсумком яких має стати лексико-граматична і правописно-орфоепічна характеристика слова. Вивчено функційні можливості інтелект-карт як дієвого способу організації, систематизації й узагальнення інформації для здійснення лексико-фразеологічного та морфолого-синтаксичного розбору слів. Проаналізовано роль інформаційних ресурсів, зокрема електронних словників, у виконанні різних видів лінгвістичного аналізу слова під час самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання. З посиланнями на відповідні мережні ресурси здійснено огляд друкованих та електронних лексикографічних праць, їхнього призначення, структури, принципів використання під час самонавчання студентів різних типів мовного розбору. Подано зразки лінгвістичного аналізу конкретних слів, які слугуватимуть взірцем майбутнім бакалаврам філології в пошуково-дослідницькій роботі й самоосвіті впродовж професійної діяльності. Репрезентовано досвід апробації електронної навчальної платформи Moodle для формування лексико-граматичних компетентностей бакалаврів-філологів під час дистанційної освіти. Закцентовано увагу на перевагах освітнього середовища Moodle у практично орієнтованому самовивченні філологами дисципліни «Сучасна українська літературна мова», серед яких швидкий доступ до навчальних матеріалів, можливість виконання завдань у зручний час, зворотний зв’язок, постійна комунікація з викладачем і однокурсниками на форумах, самоконтроль знань через комп’ютерне тестування, прозорість та об’єктивність оцінювання за умови оптимального поєднання дистанційної роботи з авдиторними заняттями.
10
Федірець, Тетяна, та Вікторія Опанасенко. "ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 244–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню лексико-граматичних особливостей перек-ладу рекламних слоганів. Авторами визначено значення адекватного перек-ладу рекламних слоганів у сфері сучасної торгівлі, зокрема міжнародної. Основну увагу в статті зосереджено на вивченні лексико-граматичних особ-ливостей рекламних слоганів і їх відмінності від звичайних текстів. Авторами досліджено й систематизовано основні граматичні особливості мови реклам-них слоганів. Визначено низку підходів, що використовуються сьогодні для подолання труднощів у перекладі англомовних рекламних слоганів україн-ською мовою.
Дисертації з теми "Граматичні знання"
1
Філіпова, Ірина Миколаївна. "Формування іншомовної граматичної компетентності студентів ІІ курсу (на прикладі умовних речень) з використанням ментальних карт". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11184.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломна робота магістра присвячена дослідженню проблеми формування іншомовної граматичної компетентності студентів ІІ курсу (на прикладі умовних речень) з використанням ментальних карт у період їх адаптації до першого циклу навчання у закладі вищої освіти.
У роботі схарактеризовано сутність та структуру іншомовної граматичної компетентності, особливості етапів навчання граматичного матеріалу на заняттях з іноземної мови; визначено психолого-педагогічні засади формування іншомовної граматичної компетентності; розроблено систему вправ для формування іншомовної граматичної компетентності студентів ІІ курсу (на прикладі умовних речень) з використанням ментальних карт; експериментально перевірено ефективність розробленої системи граматичних вправ на заняттях з іноземної мови.
2
Борисова, Наталя Володимирівна, та І. В. Оліфенко. "Розробка інформаційної системи автоматизованої лематизації дієслів німецької мови". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45356.
Повний текст джерела
3
Ситник, О. Д. "Перекладацький аспект відтворення евфемізмів та евфемістичних виразів в англомовних газетних текстах". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72343.
Повний текст джерелаАнотація:
Презентована наукова розвідки вивчає функціонування та перекладацький аспект їхнього відтворення в англомовних газетно-журнальних текстах. У найбільш загальному розумінні евфемізми є пом'якшувальними словами або виразами, використовуваними замість тих, які можуть зачепити, скривдити або збентежити учасників комунікації. У цьому плані евфемізми часто використовуються унаслідок існування системи мовних заборон (табу) і мають за мету забезпечення комунікативного комфорту. Евфемізми можуть використовуватися і в інших цілях, зокрема, з метою формування у реципієнта інформації певного погляду на події і факти. У зв'язку з цією функцією евфемізація являє собою цілеспрямоване перетворення інформації відповідно до конкретних поставлених цілей – впровадження у психіку адресата бажань або установок, які не співпадають із тими, що були на початку. Метою дослідження є виявлення суті, механізмів дії та способів перекладу евфемізми, що функціонують в мові ЗМІ.
Евфемізація є не чисто лексичним явищем, а універсальною мовною стратегію, стилістичним прийомом, який може реалізуватися на графічному, фонетичному, морфологічному, синтаксичному і лексико-семантичному рівнях мови. Основною перешкодою для адекватного перекладу евфемізмів є неузгодженість понятійних систем різних мов. Саме тому при перекладі більшості представлених лексем рекомендується додавання більш-менш розгорнутих лінгвокультурних коментарів, які роз'яснюють денотатівние і коннотатівние семи, властиві лексеме в мові оригіналу.Diploma paper focuses on the functioning and translation aspect of the reproduction of euphemisms and euphemistic expressions in English-language newspapers and magazines. In the most general sense, euphemisms are softening words or phrases used instead of those that can hurt, offend or discourage communication participants. In this regard, euphemisms are often used as a result of the existence of a language ban system (taboo) and are intended to provide communicative comfort. Euphemisms can be used for other purposes, in particular, in order to provide the recipient with a certain view of events and facts. In connection with this function, euphemisation is a purposeful transformation of information in accordance with specific goals - the introduction into the psyche of the recipient of desires or installations that do not coincide with those that were in the beginning. The goal of the work is to research is the discovery of the essence, mechanisms of action and methods of translation of euphemisms that function in the language of the media.
Книги з теми "Граматичні знання"
1
Яцишин, Наталія, Ірина Біскуб, Людмила Гусак, Юлія Гордієнко, Світлана Лобанова, Ольга Мельничук, Майя Супрун та Ліна Сорокіна. Англійська мова. Підготовка до складання ЄВІ : training & practice. Lesya Ukrainka Volyn National University, 2021. http://dx.doi.org/10.29038/978-966-940-379-7.2021.242.
Повний текст джерелаАнотація:
Посібник містить практичний матеріал для підготовки до Єдиного вступного іспиту з англійської мови до магістратури: тести у форматі ЄВІ різних типів, лексичні та граматичні завдання, у додатках зібрано матеріал, потрібний для виконання тестових завдань на знання виразів з прийменниками, неправильних дієслів, вставних слів та з’єднувальних елементів у реченні. Формат, тематика та послідовність матеріалу сприяють формуванню вмінь та навичок, які необхідні для успішного виконання екзаменаційних завдань. Посібник складається з передмови, комплексу тестових завдань, тренувальних прав, додатків та списку рекомендованої літератури. Для студентів закладів вищої освіти, викладачів та широкого читацького загалу.
Звіти організацій з теми "Граматичні знання"
1
Остроушко, О. А. Новітні запозичення у сфері побуту: назви кухонної техніки та приладдя. Видавництво "КОД", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3285.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайтів магазинів побутової техніки. Описаний матеріал ілюструє значні зміни в побуті українців, спричинені швидким розвитком техніки і технологій та їх широким застосуванням у побутовому щоденному житті, засвідчує характерні для сучасного соціуму міжкультурні контакти, взаємопроникнення культур. Встановлено, що значна частина активно вживаних сьогодні слів досі не кодифікується словниками. Визначено джерела низки новітніх запозичень, дано їх тлумачення. Переважна більшість проаналізованих назв походить із англійської мови. Проведено порівняння дібраних англізмів із тлумаченнями їх у словниках мови-джерела. Виявлено нові лексеми, які поки не відображено і в англійських словниках. Деякі новітні запозичення входять в українську мову як багатозначні слова, що не виключає звуження лексичного значення при запозиченні, а також поповнюють наявні в мові словотвірні гнізда. Наведено приклади фонетичних та орфографічних варіантів новітніх запозичень. Наголошено на потребі лексикографування активно вживаних новітніх запозичень та їх адаптації до фонетичної, лексичної та граматичної систем української мови.
2
Явір, В. В. Ніщо в житті не минає безслідно [про Олександра Царука]. Криворізький державний педагогічний університет, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5163.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано глибокі й серйозні дослідження науковця-славіста Олександра Царука, присвячені історичним аспектам української мови. У його працях простежується наукова сумлінність, виваженість висновків, оригінальність підходів до витлумачення досліджуваного мовного матеріалу. Акцентовано особливу увагу на дослідження О. Царуком місця і значення української мови серед інших слов’янських, основних етнологічних і граматичних параметрів українського глотогенезу.
3
Гладка, О. В. Особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2049.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів, конкретизовано поняття "лексична компетентність" та її складові, виявлено труднощі розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ та запропоновано приклади завдань для успішного розвитку лексичної компетентності студентів-філологів. Лексична компетентність - здатність людини до коректного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і лексичної усвідомленості - складається з лексичних (стійкі вирази: розмовні формули; фразеологічні ідіоми; стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом; однослівні форми) та граматичних (артиклі, кількісні займенники, особові займенники, питальні слова тощо) елементів. Серед труднощів розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ необхідно відмітити зниження мотиваційної складової навчання у студентів, обумовлене складністю академічного лексичного матеріалу, що часто виявляється за межами словникового запасу тих, хто навчається, у рідній мові, та недостатньою розробкою системи творчих завдань для успішного розвитку лексичної компетентності. Запропоновані у статті приклади завдань та форми роботи із лексичним матеріалом забезпечують успішність роботи з розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів.