Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Господарські операції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Господарські операції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Господарські операції"
1
РЄЗНІКОВА, ВІКТОРІЯ, та ІРИНА КРАВЕЦЬ. "Новітні тенденції розвитку судової практики щодо розгляду господарських спорів, пов’язаних зі здійсненням торговельних операцій". Право України, № 2020/07 (2020): 181. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-181.
Повний текст джерелаАнотація:
Для ефективного здійснення торговельної діяльності необхідним є оформлення належним чином торговельних операцій та їх відображення у бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання. Актуальність обраної теми зумовлює важлива роль правильного оформлення торговельних операцій, наявність великої кількості господарських спорів, пов’язаних зі здійсненням торговельних операцій, та фрагментарне дослідження зазначених питань у господарсько-правовій доктрині. Метою статті є виокремлення та розкриття ознак торговельних операцій як виду господарських, формулювання на їхній основі доктринального визначення поняття торговельної операції, встановлення взаємозв’язку між термінами “торговельна операція” і “господарсько-торговельний договір”, виокремлення особливостей вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних зі здійсненням та оформленням суб’єктами господарювання торговельних операцій. Доведено, що торговельні операції є видом господарських операцій. Наведені визначення “господарська операція” та “торговельна операція” у нормативноправових актах України. Сформульовані ознаки торговельних операцій та на їхній основі наведено авторське визначення поняття “торговельна операція”. Встановлено співвідношення та зв’язок між термінами “торговельна операція” і “господарсько-торговельний договір”, а саме: обґрунтовано висновок, що торговельними операціями опосередковується виконання господарсько-торговельних договорів. Аналіз і систематизація судової практики вирішення господарських спорів, пов’язаних зі здійсненням торговельних операцій, дають змогу сформулювати такі основні висновки. Реальне здійснення торговельної операції не підтверджує лише факт наявності підписаних первинних документів. Для з’ясування факту “реальності” торговельної операції (крім обставин оформлення первинних документів) суди досліджують обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо. Предметом позову не можуть бути обста вини, які є доказами у справі, зокрема підписання первинних документів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних і трудових ресур сів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції. Порушення правил оформлення первинних документів автоматично не спричиняє їх недійсність, але впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.
2
Попелюк, В., та Ю. Мустафаєв. "До питання недійсності господарського договору з підстав учинення господарських операцій з ознаками фіктивності (нереальності)". Юридичний вісник, № 2 (25 серпня 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1706.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено господарським операціям з ознаками фіктивності (нереальності), які можуть стати підставою для визнання договору недійсним. Оскільки укладання господарських договорів, а відповідно, і оформлення господарських операцій з ознаками фіктивності (нереальності) на підставі таких договорів - це проблема, яка стосується суб'єктів господарювання, котрі використовують відповідні документи для формування податкових показників по витратах із податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, що не виключає й інших податків.
У статті розкрито сутність нереальної господарської операції, наведено її типові ознаки, зокрема розумної економічної причини (ділова мета); економічних наслідків за результатами здійснення господарських операцій незалежно від їх відповідного документального оформлення; визначених податкових наслідків суб'єкта господарювання за реально вчиненим ним правочином без урахування проміжних угод, що укладаються ним із метою мінімізації податкових зобов'язань.
Проаналізовано, що судова практика за останні 10 років зазнає змін до більш сурового трактування законодавства не на користь суб'єктів господарювання, що проявляється в додаткових вимогах (доказах) правомірності вчинення господарських операції й які не передбачено чинним законодавством. Фактично судова практика йде шляхом з'ясування контрагента (ів) суб'єкта господарювання, а не з'ясування реальності господарської операції.
Запропоновано зміни до положень законодавства як щодо забезпечення реальності господарської операції, так і для забезпечення дійсності господарських договорів, зокрема розповсюдження положень розумної економічної причини (ділової мети) не тільки на операції, здійснені з нерезидентами, а й на операції між резидентами та доповнення в положення Господарського кодексу України щодо господарських договорів.
3
Gres, Natalia. "АКТИВНО-ПАСИВНІ РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (27 листопада 2020): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0201.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються актуальні теоретичні та практичні аспекти застосування активно-пасивних рахунків бухгалтерського обліку. Проведено контент-аналіз встановленого порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку. Досліджено призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типові схеми реєстрації та групування інформації про господарські операції. Виявлено ті з них, які можуть списуватися в порядку їхнього закриття як в дебет так і в кредит відповідного рахунку/субрахунку. Виокремлено розрахункові рахунки, які в результаті запису на них господарських операцій можуть змінювати своє одностороннє сальдо з кредитового на дебетове й навпаки. Відмічено, що облік попередньої оплати на рахунках окремих суб'єктів господарювання не відповідає методології ведення бухгалтерського обліку. Активно-пасивні рахунки класифіковано за змістом і призначенням. Ідентифіковано розрахункові, операційно-результатні та фінансово-результатні рахунки бухгалтерського обліку, які мають одночасно ознаки активного і пасивного рахунка. Охарактеризовано основні риси їхньої будови. Проаналізовано описані у навчальній та науковій літературі підходи до розрахунку сальдо по активно-пасивному рахунку. Відмічено, що вони ґрунтуються на використані взаємозв’язку між синтетичним рахунком і аналітичними рахунками, які він поєднує. Розроблено алгоритми перевірки правильності виведення по активно-пасивному рахунку кінцевого сальдо без застосування даних деталізації облікових записів. Практично доведено його ефективність в умовах оптимальної побудови схеми аналітичного обліку. Запропонована методика дозволяє швидко перевірити кінцеве сальдо як синтетичного, так і супроводжуючих його аналітичних активно-пасивних рахунків. При цьому, не має значення, чи є сальдо розгорнутим або одностороннім, чи відбувається перетворення останнього з дебетового в кредитове і навпаки.
4
Стойка, Наталія Степанівна, та Вікторія Вікторівна Поплавська. "Облікове відображення господарських операцій з придбання бренд-активів підприємства". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-74-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що одним із основних показників ставлення споживача до бренда є лояльність. Розглянуто показники, за якими можна визначити міру лояльності споживачів до бренду. Визначено загальні характеристики бренда, зокрема: бренд існує в свідомості споживача, він має унікальний набір цінностей, призначений для ідентифікації товарів або послуг виробника; бренд – це об’єкт інтелектуальної власності, що складається із сукупності матеріальних, нематеріальних елементів і відображає характеристики товару, його унікальні ознаки; бренд – маркетинговий інструмент, що має певну цінність для продавців та споживачів товарів, сприяє економічному розвитку підприємства і формуванню взаємовигідних відносин з партнерами; на відміну від торгової марки бренд не можна реєструвати і контролювати, а також прив’язати до якогось географічного місця. Встановлено існуючі підходи до побудови методики бухгалтерського обліку торгових марок та брендів, які можуть відрізнятися залежно від того, чи придбані такі активи або були створені самим підприємством. Уточнено питання нарахування амортизації на придбані права на торгову марку. Розкрито порядок передачі виключних прав власності на торгову марку. Запропоновано господарські операції придбання виключно майнових прав на торгову марку.
5
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Професійна фінансова діяльність у сфері страхування". Право України, № 2021/07 (2021): 30. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-030.
Повний текст джерелаАнотація:
Високий ступінь ризикованості надання страхових послуг і значне зростан ня господарських операцій щодо страхового захисту зумовлює доцільність дослідження професійної фінансової діяльності у сфері страхування та актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих в економіко-правовій доктрині позицій щодо страхування як виду господарських правовідносин, страхової діяльності як виду професійної фінансової діяльності. Проаналізувати співвідношення категорій “страхова послуга”, “страховий продукт” і “страховий товар”, а також сформулювати визначення поняття страхового інтересу, страхової послуги. На підставі виділених ознак запропонувати визначення страхування і страхової діяльності та її види. Авторка розглядає господарський інтерес для споживачів як потреби учасників господарських відносин у певній продукції, роботах, послугах, що задовольняються суб’єктами господарювання у процесі здійснення своєї господарської діяльності. З огляду на це, поняття страхового інтересу визначається як господарський інтерес страхувальника у захисті своїх майнових інтересів, що задовольняється страховиками/перестраховиками у результаті здійснення своєї професійної фінансової діяльності у сфері страхування. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що страховий продукт і страхова послуга мають різне значення, але є взаємопов’язаними категоріями, оскільки страхувальник не отримає страхову послугу, якщо не буде страхового продукту. Страхова послуга визначається як господарська операція, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. З огляду на це, пропонується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” послуги у сфері страхування як вид фінансових послуг замінити на страхові послуги. Сформульовані такі визначення. Страхування – це вид господарських правовідносин, що виникають між страховиком і страхувальником у процесі здійснення страхової діяльності, пов’язаної з наданням страхових послуг. Пропонується уніфіку-вати визначення страхування, що міститься у різних нормативно-правових актах і закріпити термін “страхування” за видом господарських відносин, а також вживати похідні терміни “страхова діяльність” для позначення виду професійної фінансової діяльності у сфері страхування, “страхова послуга” – для виду фінансових послуг. Страхова діяльність – це професійна фінансова діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. Здійснено поділ професійної фінансової діяльності у сфері страхування за предметною ознакою, за змістом і за формою страхування.
6
Kulyk, Viktoriya Anatoliivna, та Iryna Viktorivna Zhyhlei. "ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ОБЛІКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАХОДІВ ДИГІТАЛЬНОЇ БЛАГОДІЙНОСТІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(14) (1 березня 2018): 88–92. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-88-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на усіх етапах господарської діяльності підприємств зумовлює появу нових об’єктів обліку. Постановка проблеми. Проблемою облікового відображення нових об’єктів є відсутність у чинному законодавстві положень на підставі яких може здійснюватися їх визнання, оцінка та відображення на рахунка бухгалтерського обліку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії та методології обліку нематеріальних активів зробили такі відомі вчені як Т. Банасько, І. Бігдан, З.-М. Задорожний, А. Крутова, С. Легенчук, Т. Польова. Вивиченню проблем обліку благодійної допомоги присвячено праці О. Жогової, О. Сивак, Л. Чижевської. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливості використання різних видів нематеріальних активів при здійсненні благодійних заходів суб’єктами господарювання та їх відображення в обліку у працях науковців не досліджувалися. Постановка завдання. Визначити нові об’єкти обліку, що виникають в електронному середовищі, способи їх відображення в обліку та потенційні переваги для підприємства у ході здійснення дигітальної благодійності. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто нові види нематеріальних активів до яких відносяться нематеріальні товари, що можуть бути використані у процесі проведення благодійних заходів. Висновки. До нових об’єктів обліку, що виникають в процесі розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій відносяться нематеріальні товари. Вони є дієвим інструментом при здійсненні дигітальної благодійності, оскільки не підвищують рівень витрат підприємства під час їх безоплатної передачі та подальшого використання. Запропоновані зміни до чинного законодавства, що забезпечать можливість відображення в обліку нематеріальних товарів, виходячи із їхнього економічного змісту, дозволять більш точно відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку та накопичувати повну та достовірну інформацію для управління.
7
Ізмайлов, Ярослав Олексійович, та Світлана Володимирівна Свірко. "Удосконалення методичних аспектів обліку, аналізу та контролю запасів підприємств". Економіка, управління та адміністрування, № 1(95) (12 березня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-39-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі обґрунтовано, що запаси є фундаментом розвитку підприємств будь-якого виду господарської діяльності. Доведено, що належним чином врегульована термінологія і нормативно-правова база, правильна організація та якісне методичне забезпечення бухгалтерського обліку, аналізу та контролю запасів забезпечать достовірне оприбуткування та списання даних об’єктів на виробництво готової продукції (надання послуг), ефективне управління оборотними активами та дозволять виявляти резерви збільшення віддачі від виробничих запасів. Запропоновано методичний підхід до ведення обліку використання запасів на зазначені цілі підприємства, через операційну та інвестиційну діяльність, а також алгоритм відображення господарських операцій в автоматизованій інформаційній системі рахунків бухгалтерського обліку руху запасів підприємства, що дасть можливість більш повно, з належним ступенем деталізації обліковувати та аналізувати обсяги запасів, що отримані та фактично використані на господарську діяльність підприємства. Удосконалено методичні аспекти аналізу запасів, що дозволяють більш прозоро і достовірно відображати та контролювати цільове використання й рух запасів, оцінювати ефективність їх використання на підприємствах. Розроблені рекомендації з удосконалення процедури контролю запасів сприятимуть достовірному та повному відображенню їх в обліку та дієвому контролю за надходженням, рухом та списанням у виробництво, що дозволить зменшити витрати підприємства та підвищити прозорість й ефективність господарських операцій із запасами.
8
Шабанов, Р. І., та М. Д. Ждан. "ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ: НОВЕЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 33 (2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.33.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько- правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостій- ність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізин- годавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові мож- ливості для сторін без укладання супутніх договорів.
9
Деревянко, Богдан. "Про порівняння господарської діяльності з видобутком криптовалюти (“майнінгом”) та здійсненням операцій із нею". Право України, № 2018/05 (2018): 164. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті було надання характеристики діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійсненню операцій із нею і визначення можливості визнання їх видами господарської діяльності та пропозиція напрямів подальшого розвитку господарського права і законодавства щодо них. Аналіз діяльності з видобутку криптовалюти (“майнінгу”) та здійснення операцій із нею вказує на значну схожість правового статусу осіб та їхніх груп й організацій, які видобувають (“майнять”) криптовалюту та здійснюють операції з нею. Із п’яти ознак, що характеризують економічну сутність як правосуб’єктне утворення, чотири повною мірою притаманні таким особам та групам, а п’ята ознака має переважно суб’єктивний характер. Показано, що фактично учасники діяльності на ринку криптовалюти мають певну організаційну єдність та визначеність організаційно-правової форми (хоча у більшості випадків і без офіційного її закріплення), майнову відокремленість, сукупність прав та обов’язків у сфері господарювання, несуть відповідальність за результати своєї діяльності. Лише пройти процес легітимації вони не можуть через законодавчі заборони. Доведено, що діяльність “майнерів” криптовалюти та інших учасників ринку криптовалюти фактично є господарською, оскільки здійснюється у сфері суспільного виробництва і спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Значна кількість операцій із купівлі-продажу криптовалюти є господарськими і має на меті отримання доходу. У статті зазначено, що офіційне визнання державою законним видом господарської діяльності “майнінгу” криптовалюти та визнання господарськими операцій із її купівлі-продажу у комплексі з покладанням на “майнерів” обов’язку офіційно зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності, поширенням на всіх учасників відносин на ринку криптовалюти дії законодавства про оподаткування та кримінальної, адміністративної, господарської відповідальності до порушників дасть змогу усунути невизначений або гібридний правовий статус суб’єктів та режим їхньої діяльності, а також наявні прогалини у праві та законодавстві. Держава отримає додаткові надходження до бюджету та можливість регулювання і контролю окремих операцій із криптовалютою.
10
Пчолкін, В. Д., та О. В. Федосова. "Тактичні операції при розслідуванні злочинів економічної спрямованості". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 4, № 88 (26 грудня 2019): 265–77. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.88.265-277.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття та сутність тактичних операцій при розслідуванні злочинів економічної спрямованості. Проаналізовано теоретичну концепцію щодо ролі й місця цієї наукової категорії в системі криміналістики. Визначено наукові підходи щодо належності тактичної операції до тактики розслідування злочинів. Розроблені пропозиції щодо застосування окремих типових тактичних операцій у ході розслідування злочинів економічної спрямованості. Визначено тактичні операції стосовно відповідної категорії злочинів, до яких у першу чергу віднесено злочини проти власності, а також у сфері господарської та службової діяльності. Визначено, що найбільш ефективними тактичними операціями під час розслідування зазначених злочинів є такі: «Затримання», «Співучасники», «Нейтралізація протидії розслідуванню», «Захист доказів», «Забезпечення відшкодування матеріальних збитків», «Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу». Розглянуто особливості застосування зазначених тактичних операцій у ході розслідування злочинів економічної спрямованості.
Дисертації з теми "Господарські операції"
1
Мардус, Наталія Юріївна. "Основні принципи облікової політики підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35168.
Повний текст джерела
2
Лишень, Владислав Арсенович. "Колаборація діяльності торгово-промислової палати та торговельного бізнесу Хмельницької області за матеріалами Хмельницької торгово-промислової палати". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11517.
Повний текст джерелаАнотація:
У першому розділі роботи розкрито теоретичні засади Торгово-промислової палати у підприємницькій діяльності, а саме: сутність поняття, виокремлено ключові теоретичні аспекти, функції підприємництва у взаємозв’язку із торгово-промисловими палатами в Україні, процес роботи Української Торгово-промислової палати і її взаємодія із зовнішніми партнерами та контрагентами.
У другому розділі розглянуто на практиці та проведено аналіз діяльності Торгово-промислової палати, висвітлено певні економічні показники та аспекти взаємодії палати із зовнішніми представниками та партнерами. Розглянуто загальну характеристику, структуру Хмельницької Торгово-промислової палати та проаналізовано взаємозв’язок із бізнесом.
У третьому розділі запропоновано шляхи оптимізації діяльності Торгово-промислової палати у підприємництві на прикладі іноземних Торгово-промислових палат, також зроблено акцент на розвиток саме малого підприємництва та покращення зв’язків з громадськістю.
3
Рета, Марина Володимирівна. "Особливості обліку експортних операцій". Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23876.
Повний текст джерела
4
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bogdan Derevyanko. "Про визнання операцій із криптовалютою видами господарської діяльності та їх оподаткування". Thesis, Університет ДФС України, 2018. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6962.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах доповіді запропоноване визнання операцій із видобутку («майнінгу») криптовалюти видом господарської, а в її межах – підприємницької діяльності. У цьому випадку оподатковуватися буде прибуток, отриманий від вирахування, видобутку, «майнінгу» криптовалюти. Держава крім власного зізнання «майнера» або оперативного способу отримання інформації про «майнера» може «вирахувати» його за надмірною у порівнянні зі звичайним споживанням електричної енергії. У випадку легалізації «майнінгу» криптовалюти, підвищення штрафних санкцій за незаконну підприємницьку діяльність у комплексі із запровадженням короткотермінових (до одного року) «податкових канікул» держава зможе збільшити надходження до бюджету і легалізувати та захистити значну кількість резидентів України, які фактично здійснюють таку діяльність.
В тезисах предложено признать сделки по добыче («майнингу») криптовалюты видом хозяйственной, а в ее пределах – предпринимательской деятельности. В этом случае облагаться налогом будет прибыль, полученная от вычисления, добычи, «майнинга» криптовалюты. Государство кроме собственного признания «майнера» или оперативного способа получения информации о «майнере» может «вычислить» его по чрезмерному по сравнению с обычным потреблению электрической энергии. В случае легализации «майнинга» криптовалюты, повышения штрафных санкций за незаконную предпринимательскую деятельность в комплексе с введением краткосрочных (до одного года) «налоговых каникул» государство сможет увеличить поступления в бюджет и легализовать и защитить значительное количество резидентов Украины, которые фактически осуществляют такую деятельность.
It was proposed to recognize transactions on the "mining" of cryptocurrency as a type of economic activity, and within its limits – business activity. In this case, the tax income from the "mining" of cryptocurrency will be taxed. The state, in addition to its own recognition of the "miner" or the operational way of obtaining information about the "miner", can "reveal" it by excessive compared with the usual consumption of electrical energy. In the case of legalization of the mining of cryptocurrencies, increasing penalties for illegal business activities in combination with the introduction of short-term (up to one year) "tax holidays", the state will be able to increase budget revenues and legalize and protect a significant number of residents of Ukraine who actually carry out such activities.
5
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Про визнання операцій із криптовалютою видами господарської діяльності та їх оподаткування". Thesis, Університет ДФС України, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70589.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах доповіді запропоноване визнання операцій із видобутку («майнінгу») криптовалюти видом господарської, а в її межах – підприємницької діяльності. У цьому випадку оподатковуватися буде прибуток, отриманий від вирахування, видобутку, «майнінгу» криптовалюти. Держава крім власного зізнання «майнера» або оперативного способу отримання інформації про «майнера» може «вирахувати» його за надмірною у порівнянні зі звичайним споживанням електричної енергії. У випадку легалізації «майнінгу» криптовалюти, підвищення штрафних санкцій за незаконну підприємницьку діяльність у комплексі із запровадженням короткотермінових (до одного року) «податкових канікул» держава зможе збільшити надходження до бюджету і легалізувати та захистити значну кількість резидентів України, які фактично здійснюють таку діяльність.В тезисах предложено признать сделки по добыче («майнингу») криптовалюты видом хозяйственной, а в ее пределах – предпринимательской деятельности. В этом случае облагаться налогом будет прибыль, полученная от вычисления, добычи, «майнинга» криптовалюты. Государство кроме собственного признания «майнера» или оперативного способа получения информации о «майнере» может «вычислить» его по чрезмерному по сравнению с обычным потреблению электрической энергии. В случае легализации «майнинга» криптовалюты, повышения штрафных санкций за незаконную предпринимательскую деятельность в комплексе с введением краткосрочных (до одного года) «налоговых каникул» государство сможет увеличить поступления в бюджет и легализовать и защитить значительное количество резидентов Украины, которые фактически осуществляют такую деятельность.
It was proposed to recognize transactions on the "mining" of cryptocurrency as a type of economic activity, and within its limits – business activity. In this case, the tax income from the "mining" of cryptocurrency will be taxed. The state, in addition to its own recognition of the "miner" or the operational way of obtaining information about the "miner", can "reveal" it by excessive compared with the usual consumption of electrical energy. In the case of legalization of the mining of cryptocurrencies, increasing penalties for illegal business activities in combination with the introduction of short-term (up to one year) "tax holidays", the state will be able to increase budget revenues and legalize and protect a significant number of residents of Ukraine who actually carry out such activities.
6
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bogdan Derevyanko. "Окремі питання ліцензування зовнішньоекономічних операцій". Thesis, Хмельницький університет управління та права, 2018. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6964.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні порядок переміщення небезпечних вантажів за кордон крім внутрішнього законодавства визначається також положеннями Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 3 вересня 1957 року, до якої Україна приєдналася у 2000 році. Сьогодні значну кількість перевезень усередині ЄС та між державами-членами ЄС і Україною здійснюють саме українські перевізники. Але якщо у європейських державах ліцензійним, загальним господарським і адміністративним законодавством захищається якість доріг і безпека громадян та суб’єктів господарювання, то у нас захист доріг і учасників дорожнього руху від наслідків роботи великовантажних автомобілів майже відсутній. А тому необхідно підтримати пропозиції А.С. Філіпенко і розширити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню і внести до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» наступний вид діяльності: виконання робіт і надання послуг, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів та небезпечних відходів, оскільки реалізація такої пропозиції дозволить синхронізувати українське і європейське законодавство та підготувати вітчизняних перевізників до виконання міжнародних правил.
В Украине порядок перемещения опасных грузов за границу кроме внутреннего законодательства определяется также положениями Европейского соглашения о международной дорожной перевозке опасных грузов от 3 сентября 1957, к которой Украина присоединилась в 2000 году. Сегодня значительное количество перевозок внутри ЕС и государств-членов ЕС и Украины осуществляют именно украинские перевозчики. Но если в европейских государствах лицензионным, общим хозяйственным и административным законодательством защищается качество дорог и безопасность граждан и субъектов хозяйствования, то у нас защита дорог и участников дорожного движения от результатов работы большегрузных автомобилей почти отсутствует. А поэтому необходимо поддержать предложения А.С. Филипенко и расширить перечень видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию и внести в статью 7 Закона Украины «О лицензировании видов хозяйственной деятельности» следующий вид деятельности: выполнение работ и оказание услуг, связанных с перевозкой опасных грузов и опасных отходов, поскольку реализация такого предложения позволит синхронизировать украинское и европейское законодательство и подготовить отечественных перевозчиков к выполнению международных правил.
Today, a significant number of shipments within the EU and between EU Member States and Ukraine are carried out by Ukrainian carriers. Licensed, general economic and administrative legislation protects the quality of roads and the safety of citizens and economic entities in European countries. The protection of roads and road users from the consequences of the operation of lorries in Ukraine is almost absent. Therefore, it was proposed to expand the list of types of economic activities subject to licensing, and to add to the article 7 of the Law of Ukraine "On Licensing Types of Economic Activities" a new type of activity.
7
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Окремі питання ліцензування зовнішньоекономічних операцій". Thesis, Хмельницький університет управління та права, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70545.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні порядок переміщення небезпечних вантажів за кордон крім внутрішнього законодавства визначається також положеннями Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 3 вересня 1957 року, до якої Україна приєдналася у 2000 році. Сьогодні значну кількість перевезень усередині ЄС та між державами-членами ЄС і Україною здійснюють саме українські перевізники. Але якщо у європейських державах ліцензійним, загальним господарським і адміністративним законодавством захищається якість доріг і безпека громадян та суб’єктів господарювання, то у нас захист доріг і учасників дорожнього руху від наслідків роботи великовантажних автомобілів майже відсутній. А тому необхідно підтримати пропозиції А.С. Філіпенко і розширити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню і внести до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» наступний вид діяльності: виконання робіт і надання послуг, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів та небезпечних відходів, оскільки реалізація такої пропозиції дозволить синхронізувати українське і європейське законодавство та підготувати вітчизняних перевізників до виконання міжнародних правил.В Украине порядок перемещения опасных грузов за границу кроме внутреннего законодательства определяется также положениями Европейского соглашения о международной дорожной перевозке опасных грузов от 3 сентября 1957, к которой Украина присоединилась в 2000 году. Сегодня значительное количество перевозок внутри ЕС и государств-членов ЕС и Украины осуществляют именно украинские перевозчики. Но если в европейских государствах лицензионным, общим хозяйственным и административным законодательством защищается качество дорог и безопасность граждан и субъектов хозяйствования, то у нас защита дорог и участников дорожного движения от результатов работы большегрузных автомобилей почти отсутствует. А поэтому необходимо поддержать предложения А.С. Филипенко и расширить перечень видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию и внести в статью 7 Закона Украины «О лицензировании видов хозяйственной деятельности» следующий вид деятельности: выполнение работ и оказание услуг, связанных с перевозкой опасных грузов и опасных отходов, поскольку реализация такого предложения позволит синхронизировать украинское и европейское законодательство и подготовить отечественных перевозчиков к выполнению международных правил.
Today, a significant number of shipments within the EU and between EU Member States and Ukraine are carried out by Ukrainian carriers. Licensed, general economic and administrative legislation protects the quality of roads and the safety of citizens and economic entities in European countries. The protection of roads and road users from the consequences of the operation of lorries in Ukraine is almost absent. Therefore, it was proposed to expand the list of types of economic activities subject to licensing, and to add to the article 7 of the Law of Ukraine "On Licensing Types of Economic Activities" a new type of activity.
8
Шпит, Маряна Ігорівна, та Maryana Shpyt. "Дослідження системи виробничого менеджменту підприємства, на прикладі ДП Укрспирт «Козлівське МПД» (вул. Заводська, 1а, смт. Козлів, Козівський р-н, Тернопільська обл.)". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2013. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/2685.
Повний текст джерелаАнотація:
У першому розділі роботи розкривається суть системи виробничого менеджменту та проводиться аналіз діяльності спиртової галузі.
Другий розділ присвячено аналізу ефективності діяльності системи виробничого менеджменту Козлівського МПД ДП «Укрспирт».
У третьому розділі запропоновано заходи з вдосконалення діяльності системи виробничого менеджменту Козлівського МПД ДП «Укрспирт».In the first section of work essence of the system of production management opens up and the analysis of activity of alcoholic industry is conducted. The second section is devoted the analysis of efficiency of activity of the system of production management of Kozlivskogo MPD DP of «Ukrspirt». In the third section measures are offered on perfection of activity of the system of production management of Kozlivskogo MPD DP of «Ukrspirt».
9
Білько, Т. О. "Банківські платіжні карти, як засіб попередження і протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом в господарській діяльності". Thesis, 2011. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19018.
Повний текст джерелаКниги з теми "Господарські операції"
1
Павлюк, І. М. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях. Київ: Центр навчальної літератури, 2004.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Викладено актуальні питання застосування на виробничих і торговельних підприємствах України Плану рахунків бухгалтерського обліку та ведення обліку основних господарських операцій на підприємствах. Для студентів спеціальності "Облік і аудит"
2
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій. Київ: КНТ, 2007.
Знайти повний текст джерела
3
Застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій. Київ: Компас, 2000.
Знайти повний текст джерела
4
Застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій. Київ: Компас, 2000.
Знайти повний текст джерела
5
Застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов"язань і господарських операцій підприємств і організацій. Київ: Компас, 2000.
Знайти повний текст джерела