Добірка наукової літератури з теми "Гліцерат натрію"

Мета роботи. Вивчення структури піни в експериментальних зразках із метою обґрунтування раціонального складу шампуню для лікування себореї. Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були експериментальні зразки піномийних основ із низкою сучасних поверхнево-активних речовин (ПАР) аніонного, амфотерного та неіоногенного характеру (динатрій лауретсульфосукцинат, натрій лауретсульфат, натрій міретсульфат, натрій лаурилсаркозинат, магній лауретсульфат, кокамідопропілбетаїн, динатрій кокоамфодіацетат, етоксильований амід рапсової олії, ПЕГ-7 гліцерил кокоат / ПЕГ-200 гліцерил пальмітат) та обраними активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ): α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною. Мікроскопічний аналіз пін дослідних зразків проводили за допомогою лабораторного мікроскопа «Konus-Akademy» з окуляром-камерою ScopeTek DCM510. Для візуалізації отриманих зображень використовували програмне забезпечення ScopePhoto™ (version 3.0.12.498). Результати й обговорення. На основі проведеного дослідження доведено, що до вибору основних та со-ПАР необхідно підходити дуже ретельно. Завдяки методу мікрофотографування, доведено, що на стабільність готового засобу впливає вибір виду та співвідношення основних та со-ПАР, а також додавання АФІ. За допомогою методу мікрофотографування обрано оптимальних склад (на цьому етапі дослідження), який мав задовільні фізико-хімічні та органолептичні властивості. Висновки. За допомогою проведеного мікроскопічного аналізу піни розроблених зразків обґрунтовано вибір оптимальної піномийної основи (%): (натрій лауретсульфату 5,0; магній лауретсульфату 5,0; кокамідопропілбетаїну 2,5; динатрій кокоамфодіацету 2,5; етоксильованого аміду рапсової олії 3,0; ПЕГ-7 гліцерил кокоату / ПЕГ-200 гліцерил пальмітату 0,5; води очищеної до 100,0) з АФІ (α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною). При вивченні структури масиву піни обраного зразка, встановлено, що піна мала сферичну форму бульбашок та характеризувалася мінімальною поверхневою енергією. Отримані дані свідчать про її стійкість і стабільність.

Мета роботи. Розробка складу та технології зубної пасти з метилсаліцилатом. Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та проведено експериментальні дослідження. Результати й обговорення. Як активний фармацевтичний інгредієнт запропонованої зубної пасти використано метилсаліцилат, оскільки проявляє протимікробну, знеболювальну та протизапальну дії. Оптимальний склад зубної пасти визначали на підставі проведення власних експериментальних досліджень: натрійкарбоксиметилцелюлоза – гелеутворювач, кальцію карбонат – абразивний компонент, сахарин – коригент смаку, натрій гідрокарбонат – пом’якшувач та регулятор лужно-кислотного балансу, гліцерин –вологоутримувач, ментол – коригент смаку, вода – розчинник. Висновок. Розробка зубної пасти з метилсаліцилатом є не лише розширенням асортиментної групи гігієнічних засобів – це удосконалений підхід до відновлення мікробіоцинозу, можливість більш ретельного очищення зубів від нальоту та освіження подиху, що є важливим при щоденному догляді за порожнинною рота.

Вступ. Фармакокінетика відіграє значну роль у фармації. Дослідження залежності швидкості реакції від різних факторів дає можливість інтенсифікувати технологічні процеси виготовлення лікарських засобів (ЛЗ). Фармакокінетичні дослідження, пов’язані з вивченням швидкості всмоктування і виведення ЛЗ із організму, дозволяють інтерпретувати механізми їх фізіологічної дії. Кінетичний процес розпочинається з вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із фармацевтичної системи (аерозоль), далі – всмоктування та дифундування активних речовин до поверхні всмоктування – ранової поверхні. Сам процес абсорбції також є дифузійним і залежить від багатьох чинників: кількості, властивостей та фізичного стану активної речовини, загального складу та властивостей аерозолю, а також технологічних чинників і фізіологічного стану поверхні всмоктування (перша стадія ранового процесу). Мета: проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі. Матеріали та методи. При проведенні експериментальних досліджень матеріалами слугували активні фармацевтичні інгредієнти – офлоксацин, бензокаїн, мірамістин, а також допоміжні речовини – натрій-карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, пропіленгліколь, гліцерин, поліетиленоксид-400, спирт етиловий, кислота лимонна моногідрат, хладон-134а. Методами in vitro встановлювали порядок кінетичної реакції для вибору моделі визначення фармакокінетичних параметрів методом in vivo. Фармакокінетичні параметри ЛЗ АМО-золь досліджували у крові білих щурів лінії Вістар після його одноразового нанесення на модельну рану. Ізолювання активних фармацевтичних інгредієнтів (бензокаїн, мірамістин) проводили за допомогою хромато-масспектрометра Agilent 6850/5973N виробництва Agilent Technologies, колонка кварцева капілярна НР-5MS 0.25 мм х 30 м. Температура: інжектора – 250 0С, інтерфейса масспектрометру (Transfer line) – 280 0С, джерела іонів – 230 0С, квадруполя – 150 0С. Режим іонізації – електронний удар, енергія електронів – 70 еВ, напруга електропомножувача – на 106 В більше ніж при Autotune. Діапазон сканування 40 – 550 а.о.м. Режим програмування температури термостата: 90 0С – 2 хв. потім підйом до 300 0С зі швидкістю – 20 0С/хв, та витримування при цій температурі 10 хв. Швидкість газу носію (гелію) – 1,0 мл/хв. Режим вводу проби – 2мкл без поділу потоку. Результати. З метою проведення фармакокінетичних досліджень методом in vivo щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів використо однокамерну фармакокінетичну модель. Розраховані значення констант ke и kа, показали, що аплікаційне нанесення ЛЗ на тканини піддослідних щурів являє приклад фліп-флоп феномену, так як константа швидкості елімінації більше (0,022 1/хв) константи швидкості їх всмоктування (0,007 1/хв), та змінює своє положення по відношенню до моменту часу tmax, що відповідає рівності параметрів швидкостей елімінації і всмоктування. Визначено, що при введенні ЛЗ, що містять 12,5 мкг/г бензокаїну і 1,25 мкг/г мірамістину, максимальна концентрація у крові (0,052 мкг/мл) спостерігається для бензокаїну через 30 хв і 0,072 мкг/мл через 240 хв для мірамістину. Розрахований кліренс, який для бензокаїну складає 0,00011 мл/(хв‧г), а для мірамістину 0,000112 мл/(хв . г) відповідно. В клінічних умовах кліренс служить для розрахунку дози, необхідної для підтримки рівноважної концентрації ЛЗ у крові, тобто підтримуючої дози. Визначений об’єм розподілу, який слугує для розрахунку навантажувальної дози препарату, що необхідно для досягнення його потрібної концентрації в крові. Для даної моделі об’єм розподілу ЛЗ в організмі і для бензокаїну, і для мірамістину складає 0,005 мл/г відповідно. Завершальним етапом досліджень in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі стало визначення періоду напіввиведення. За один період із організму виводиться 50 % ЛЗ, за два – 75 %, за три – 90 %. Так, період напіввиведення бензокаїну на швидкості елімінації складає 30,904 хв, а на швидкості всмоктування – 98,18 хв. Період напіввиведення мірамістину на швидкості елімінації складає 30,942 хв, а на швидкості всмоктування – 92,821 хв. Отже, в фармакокінетичних дослідженнях вище перераховані параметри використовуються для оцінки змін концентрації ЛЗ у часі в специфічній камері, де виявляється бажана терапевтична дія препарату. Висновки. Методом in vivo з використанням однокамерної фармакокінетичної моделі проведені дослідження щодо ізолювання та виявлення бензокаїну та мірамістину в крові щурів. Доведено, що розроблені ЛЗ виявляють переважно місцеву дію, оскільки в даному моменті потік вивільнення активних речовин із аерозолю більше потоку проникнення через природні біологічні бар’єри організму. Проведена якісна оцінка фармакокінетичного процесу зі встановленням 15-и фармакокінетичних параметрів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання щодо розробки наукових засад технології переетерифікування жирів з використанням нових каталізаторів, які представляють собою гліцерати лужних металів. Визначено триацилгліцерольний склад початкових та переетерифікованих індивідуальних олій. Встановлено вплив переетерифікування з традиційним каталізатором на температуру плавлення олій. Обгрунтовано вибір тестового жиру для досліджень переетерифікування жирів. Доведено ефективність гліцерату калію та гліцерату натрію як каталізаторів переетерифікування жирів. Встановлено характер змін триацилгліцерольного складу тестового жиру у результаті переетерифікування у присутності гліцерату калію в порівнянні з промисловим каталізатором – метилатом натрію. Визначено термін зберігання гліцерату калію та виявлено можливість його регенерування після втрати каталітичної активності. Встановлено залежність каталітичної активності гліцерату калію від основних фізико-хімічних властивостей початкової сировини. Розроблено математичні моделі переетерифікування тестового жиру у присутності гліцерату калію в залежності від основних технологічних параметрів. Сформульовано рекомендації щодо вибору режимів та визначено раціональні умови переетерифікування. Доведено можливість застосування гліцерату калію у виробництві якісних переетерифікованих жирів із сумішей олій та жирів. Проведено економічні розрахунки собівартості гліцерату калію. Розроблено удосконалену технологію хімічного переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів. Розроблено проект технологічної інструкції на виробництво жирів переетерифікованих з використанням гліцератів лужних металів.
Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 – fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is dedicated to specific scientific and practical task to develop the scientific foundations of fat interesterification technology using new catalysts that constitute alkali metals glycerates. Triacylglycerol composition of initial and interesterified samples of individual oils was defined. The influence of interesterification with traditional catalyst to the melting point of oils was installed. The choice of test fat for studies of fat interesterification was grounded. The efficiency of potassium glycerate and sodium glycerate as catalysts for interesterification of fats was proved. The character of triacylglycerol composition changes of test fat in the process of interesterification in the presence of potassium glycerate compared with industrial catalyst sodium methylate was installed. Shelf life of potassium glycerate was defined and the possibility of recovery after the loss of catalytic activity was revealed. The dependence of the catalytic activity of potassium glycerate on basic physical and chemical properties of the original material was installed. The mathematical model of the interesterification of test fat in the presence of potassium glycerate depending on the basic technological parameters was developed. Recommendations on the choice of modes were formulated and rational conditions of the interesterification were defined. The possibility of potassium glycerate use in the production of qualitive interesretified fats with mixtures of oils and fats was proved. Economic analysis of the cost potassium glycerate was conducted. The advanced chemical fat interesrerification technology using alkali metals glycerates was developed. The project of technical regulations for production of interesretified fats using alkali metals glycerates was developed.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання щодо розробки наукових засад технології переетерифікування жирів з використанням нових каталізаторів, які представляють собою гліцерати лужних металів. Визначено триацилгліцерольний склад початкових та переетерифікованих індивідуальних олій. Встановлено вплив переетерифікування з традиційним каталізатором на температуру плавлення олій. Обгрунтовано вибір тестового жиру для досліджень переетерифікування жирів. Доведено ефективність гліцерату калію та гліцерату натрію як каталізаторів переетерифікування жирів. Встановлено характер змін триацилгліцерольного складу тестового жиру у результаті переетерифікування у присутності гліцерату калію в порівнянні з промисловим каталізатором – метилатом натрію. Визначено термін зберігання гліцерату калію та виявлено можливість його регенерування після втрати каталітичної активності. Встановлено залежність каталітичної активності гліцерату калію від основних фізико-хімічних властивостей початкової сировини. Розроблено математичні моделі переетерифікування тестового жиру у присутності гліцерату калію в залежності від основних технологічних параметрів. Сформульовано рекомендації щодо вибору режимів та визначено раціональні умови переетерифікування. Доведено можливість застосування гліцерату калію у виробництві якісних переетерифікованих жирів із сумішей олій та жирів. Проведено економічні розрахунки собівартості гліцерату калію. Розроблено удосконалену технологію хімічного переетерифікування жирів з використанням гліцератів лужних металів. Розроблено проект технологічної інструкції на виробництво жирів переетерифікованих з використанням гліцератів лужних металів.
Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 – fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is dedicated to specific scientific and practical task to develop the scientific foundations of fat interesterification technology using new catalysts that constitute alkali metals glycerates. Triacylglycerol composition of initial and interesterified samples of individual oils was defined. The influence of interesterification with traditional catalyst to the melting point of oils was installed. The choice of test fat for studies of fat interesterification was grounded. The efficiency of potassium glycerate and sodium glycerate as catalysts for interesterification of fats was proved. The character of triacylglycerol composition changes of test fat in the process of interesterification in the presence of potassium glycerate compared with industrial catalyst sodium methylate was installed. Shelf life of potassium glycerate was defined and the possibility of recovery after the loss of catalytic activity was revealed. The dependence of the catalytic activity of potassium glycerate on basic physical and chemical properties of the original material was installed. The mathematical model of the interesterification of test fat in the presence of potassium glycerate depending on the basic technological parameters was developed. Recommendations on the choice of modes were formulated and rational conditions of the interesterification were defined. The possibility of potassium glycerate use in the production of qualitive interesretified fats with mixtures of oils and fats was proved. Economic analysis of the cost potassium glycerate was conducted. The advanced chemical fat interesrerification technology using alkali metals glycerates was developed. The project of technical regulations for production of interesretified fats using alkali metals glycerates was developed.