Добірка наукової літератури з теми "Глобальні екологічні виклики"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Глобальні екологічні виклики".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Глобальні екологічні виклики"
1
Kostytsky, Vasyl. "Ensuring Ecological Safety or Ensuring a Favorable Environment: Theoretical and Legal Justification of the Function of a Modern Ecological State." Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 5, no. 2 (August 23, 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.15330/jpnu.5.2.25-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор розглядає проблеми сучасного суспільства та їх вплив на довкілля, а також на розвиток екологічного права, аналізує такі юридичні дефініції, як навколишнє природне середовище, довкілля, право екологічної безпеки, їх соціолого-правовий зміст, право на сприятливе довкілля як суб’єктивне право людини у сучасному світі. У цій статті автор уже не вперше ставить питання про нову роль держави у сучасних умовах, здатність держави відповісти на глобальні виклики з використанням теоретико-правової науки та соціології права в рамках запропонованого ним теолого-соціологічного розуміння права. На думку автора, на зміну постіндустріальній державі, яка залишається механізмом обслуговування ліберальних цінностей суспільства, має прийти екологічна держава, яка зможе зберегти демократичні цінності, з одного боку, та знайти відповіді на виклики сьогодення, з другого боку, забезпечити посилення владного впливу на перебіг подій у соціумі, між громадянським суспільством і державою у рамках конституційно-правових вимог як Суспільного договору, відповісти на глобальні і регіональні екологічні виклики у рамках модифікованої екологічної функції держави
2
Kolisnichenko, R. M. "Еколого-демографічні особливості глобалістичної свідомості українського суспільства на прикладі м. Кропивницького". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (11 листопада 2016): 45. http://dx.doi.org/10.15421/1716138.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз даних соціологічного опитування «Сучасні глобальні виклики в оцінках населення м. Кропивницького», проведеного автором 5-6 листопада 2016 р. З’ясовано, що загальною тенденцією є підтримка більшістю опитаних тих оптимальних екологічних заходів, які не потребують фінансування за рахунок населення та відсутність підтримки тих дій, що таке фінансування передбачають. Відсутність згоди 45% респондентів із необхідністю підвищення соціальних стандартів у слабо-розвинених країнах та системного виховання відповідального ставлення населення до політики дітонародження є проявом байдужості, недостатньої інформованості суспільства відносно особ-ливостей демографічної ситуації на планеті, що доводить актуальність державного сприяння подальшому розвитку гуманізаційної глобалістичної свідомості.Зроблено висновок, що до основних напрямків формування ставлення респондентів до окремих проблем світової екології слід віднести: підвищення рівня об’єктивної інформованості суспільства про глобальні екологічні виклики, їх зв’язок з іншими світовими загрозами; подолання радикалізму у відношенні до обмежень отруйних забруднень; відновлення суспільної довіри до органів влади шляхом справедливого перерозподілу національного багатства на користь більшості громадян; формування суспільного розуміння нагальної необхідності значного підвищення ефективності світової природоохоронної діяльності.
3
Радченко, Оксана Олександрівна. "ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ І ЗАГРОЗ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 73–81. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. У статті пропонується розгляд проблематики порушення природного балансу життєдіяльності ноосфери Землі та спричиненого цим наростання глобальних екологічних викликів, які стоять перед системами публічного управління національних держав та міжнародною спільнотою в цілому.Методологія. Методологічним інструментарієм проведеної розвідки є кейс-стаді виконання Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».Наукова новизна. Обґрунтовано, що ноосфера Землі на початку третього тисячоліття піддається тиску значної кількості глобальних викликів і загроз, які все більше виходять на передній план національної безпеки сучасних держав та екологічної безпеки усього людства. Проаналізовано стан реалізації заходів щодо протидії загрозам екологічній безпеці в Україні, який засвідчив, що лише незначна частина передбачених президентським указом першочергових заходів щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України виявилася вчасно виконаною в повному обсязі.Висновки. Зроблено висновок, що турбота про збереження природного середовища нашої життєдіяльності все більше виходить на передній план проблематики розвитку людської цивілізації та – врешті-решт – самого її існування. І одним з найголовніших напрямків діяльності усіх національних урядів має стати нова державна екологічна політика, яка функціонально покликана забезпечити досягнення конституційно-гарантованого рівня екологічної безпеки та безпеки життєдіяльності людини й суспільства через формування необхідних для цього політичних, економічних та соціальних умов, а також через проактивну протидію глобальним екологічним загрозам.
4
Soloviy, V. I. "Значення економіки замкнених циклів для пом'якшення та адаптації до змін клімату: глобальні тенденції, можливості та перестороги". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 116–20. http://dx.doi.org/10.15421/40280422.
Повний текст джерелаАнотація:
Економіка замкнених циклів є концепцією управління ресурсами, що стрімко набуває глобальної популярності та може зовсім скоро стати ключовим рушієм для досягнення цілей Паризької угоди. Розглянуто можливості та перестороги щодо застосування науково обґрунтованої концепції економіки замкнених циклів для заходів із пом'якшення та адаптації до змін клімату. Обґрунтовано внесок економіки замкнених циклів до нового розуміння змін клімату, поглиблення та розширення спектра рішень у цій сфері, виявлення нових взаємозв'язків між різними галузями та секторами, а також застосування цих можливостей для проривних та інноваційних практик, які максимізують позитивні впливи та зводять до мінімуму екологічні ризики. Проаналізовано особливості концепції економіки замкнених циклів, які сприяють залученню широкого кола зацікавлених сторін (представників органів влади, бізнесу, науки, громадськості) та активному діалогу між ними. Звернено увагу на істотні аспекти застосування концепції для пом'якшення та адаптації до змін клімату, можливості для синергій між енергетичною, економічною, екологічною, ресурсною та іншими політиками в ширших рамках цілісної політики сталості. З'ясовано обмеження та актуальні виклики, що пов'язані з тлумаченням, практичним втіленням і науковими засадами концепції. Запропоновано ключові напрями застосування економіки замкнених циклів для стратегій щодо пом'якшення та адаптації до змін клімату.
5
Synyakevych, I. "Земна цивілізація у XXI столітті: проблеми світового і національного розвитку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 19–23. http://dx.doi.org/10.15421/411501.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальні екологічні, економічні, політичні та соціальні проблеми розвитку, з якими зіткнулася земна цивілізація в ХХІ ст. Найбільш загрозливими серед них є глобальне потепління клімату, спричинене парниковими газами, забруднення довкілля відходами виробництва та споживання, вичерпання енергетичних ресурсів (нафти, газу, вугілля та інших), послаблення стійкості екологічних систем і динамічне згасання біорізноманіття. Земна спільнота постала перед такими глобальними екологічними викликами антропогенного походження, яких у минулому не було. Свою деструктивну роль при цьому зіграли і деякі науковці, які замовчували і загладжували нагальність сучасних екологічних проблем. Не менш шкідливим виявилося галасливе пропагування глобалістських неконструктивних ідей щодо подолання глобальної екологічної кризи, які в багатьох випадках були надто відірвані від запитів реального політичного та економічного життя.
Засоби масової інформації і сучасна економічна наука продовжують зомбувати споживацьку ментальність населення. Сучасні економічні системи не стимулюють ефективне споживання товарів. Високотехнологічні товари часто невиправдано швидко стають відходами споживання, оскільки характеризуються коротким життєвим циклом. Світова економіка залишається високомілітаристською.
У ХХІ ст. Україна буде стикатися з тими ж проблемами, що будуть притаманними для земної цивілізації загалом. Основна проблема полягає в тому, щоб вийти зі складної політичної, екологічної, економічної і соціальної ситуації з мінімальними втратами.
6
Zagurska-Antoniuk, V. F. "Геополітичні трансформації та мілітарні виклики у сучасному глобалізованому світі". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 35–39. http://dx.doi.org/10.15421/1715055.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється аналіз ґеополітичного розвитку в глобалізованих сучасних системах. Глобальні проблеми мають планетарний характер – стосуються інтересів усіх народів світу, загрожують деградацією й загибеллю усього людства, потребують невідкладних рішень та вимагають колективних зусиль, спільних дій усіх народів. Розглядається низка проблем у взаємовідносинах між суспільствами і пропонуються реальні шляхи їх вирішення. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства: запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична тощо). У статті розглядаються одні із найскладніших глобальних загроз у XXI столітті – локальні військові конфлікти та війни гібридного характеру на ґеополітичному та територіальному ґрунті (наприклад, між Ізраїлем та Палестиною, Україною та Російською Федерацією і т. ін.). Адже ці протистояння стали викликом для всього світу, тому що загрожують повною дестабілізацією світового порядку. Ґеополітичний розвиток сучасних суспільств змінив пріоритети у глобальних проблемах: пріоритетною окремі фахівці вважають енергетичносировинну проблему, а інші – ґеополітичний розподіл територій та сфер впливу в світі. Тому серед глобальних проблем останнього двадцятиліття найчастіше фігурували проблеми миру та роззброєння, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична, сировинна, подолання бідності та відсталості.
7
Овсянюк-Бердадіна, О. Ф. "ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні виклики сучасності, які носять глобальний характер та суттєво впливають на сучасну парадигму економічного та суспільного життя більшості країн світу. Установлено, що їх множина зумовлює необхідність пошуку ринкових організаційних форм, здатних протистояти впливам глобальних викликів, нівелювати їх негативну дифузію на суспільство та водночас відповідати цілям сталого розвитку як об’єктивно необхідної парадигми функціонування економічної та екологічної систем. Визначено, що дієвою організаційною формою у цьому контексті може стати соціальне підприємництво як інноваційна форма підприємницької діяльності, яка використовує ресурси, що не повною мірою задіяні у реальному секторі економіки, та водночас сприяє позитивним зрушенням в економічній, соціальній та екологічній площинах. Обґрунтовано, що головними глобальними тригерами для активізації розвитку соціального підприємництва є антропоцен та ті, що пов’язані з дисбалансом розподілу суспільних благ. На основі результатів досліджень учених сучасності продемонстровано взаємозв’язок функціонування соціальних підприємств з ідеологією економіки суспільного блага та новітніми агрегованими макроекономічними показниками. Зокрема, визначено взаємозалежність впливу діяльності соціальних підприємств на сумарне значення індикатора справжнього прогресу як такого, що враховує не тільки доходи населення, а й показники щодо освіти, стандарту життя та охорони здоров’я. Описано взаємопосилюючі інституційні передумови до створення соціальних підприємств через наведення новітньої практики функціонування низки фінансових інституцій, інвестиційних вкладень, краудфандингу. Результати проведеного дослідження демонструють прагматику необхідності активізації розвитку соціальних підприємств задля досягнення трипаризму ефективності як на макроекономічному, так і на глобальному рівні. Визначено перспективу подальших наукових досліджень у контексті пошуку реципієнтів із боку суспільних груп та ринкових ніш для отримання позитивних ефектів від діяльності соціальних підприємств у глобальному та локальному вимірах.
8
Тихомірова, Фаріда Ахнявівна. "СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ МІСТА ЯК ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (25 листопада 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.873.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається роль та місце соціальної екології у сучасній системі гуманітарного знання. Доведено, що відсутність екологічних пріоритетів у визначенні стратегії розвитку багатьох міст, нераціональний підхід до використання окремих екосистем і компонентів природного середовища, міграція призводять до появи цілого ряду складних соціально-екологічних проблем постіндустріального суспільства.
Розглядаються ключові етапи розвитку соціальної екології: від розділу біології і галузі соціологічних досліджень до напрямку соціальної філософії. Відзначається складність розмежування предмета екологічної філософії, екології людини, соціальної екології та екологічної соціології. Підсумовуючи викладені варіації тлумачень як соціальної екології, так і екологічної соціології, можна констатувати відмінність побудови їх парадигм. Значення соціальної екології зростає у зв’язку із глобальним характером екологічних проблем сучасності.
Визначення «екологія духу», «екологія розуму», які часто використовуються у позанауковому знанні, християнській етиці, езотеричних вченнях тощо, розглядаються як занадто широке, метафоричне тлумачення соціальної екології. Це призводить до змішування понять та не є продуктивним для наукового та соціально-філософського дискурсу.
Соціальна екологія перетворюється в послідовну глибоку критику існуючих соціальних, політичних тенденцій, широку теоретичну орієнтацію, що об’єднує соціально-філософські напрямки, а також реконструктивний, етичний підхід до суспільства. В цьому контексті показано, що паризькі події у грудні 2018 року («паливний» протест), «повстання вимираючих» у Лондоні, «шкільний страйковий рух» проти зміни клімату, заснований шведською дівчинкою-підлітком Ґретою Тунберґ переконливо продемонстрували, що прогресивні, але недостатньо продумані нібито «екологічні», ініціативи уряду можуть викликати непередбачувані соціальні та політичні реакції серед городян, охопивши широкі верстви суспільства.
Обгрунтована необхідність більш глибоких та узагальнюючих рефлексій над взаємозв’язками між суспільством і природою.
9
Петренко, М. О. "СУЧАСНІ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ВИКЛИКИ: СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1057.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто новітні виклики перед людством у морально-етичній системі координат, яким притаманні як персональні, екзистенційні, так і суспільні, глобальні виміри. Відзначено, що за останнє століття відбувалася значна кількість знакових подій, які істотно вплинули на подальший розвиток суспільства. Навіть освічена Європа зі сталими демократичними традиціями та людськими цінностями недооцінила появу та зміцнення фашизму, котрий розпалив Другу світову війну, що стала наймасовішим і найкривавішим конфліктом минулого століття, через який пройшли десятки мільйонів мирних жителів, заплативши своїм життя за довоєнну байдужість до появи та впровадження у життя антигуманних ідей і принципів.Повоєнний світ змінив ставлення до відповідальності, толерантності та людської гідності разом зі свободою, рівністю тощо. Насправді світ стрімко трансформувався і ставав демократичнішим, вільнішим, залишаючи позаду традиційні уявлення про людину, її довкілля та глобальний світопорядок. Означені події виявилися справжнім каталізатором бурхливого розвитку усіх сфер суспільства, а прорив у науці та техніці став передумовою появи нового етапу цивілізаційного розвитку суспільства, що отримало назву «постіндустріальне, інформаційне суспільство». Так, цифровізація, інформатизація та масовий перехід суспільства у віртуальний простір, кліматична, екологічна криза вплинули на морально-етичний світ людини, на пошуки життєздатних моральних, ціннісних орієнтирів. Аналіз соціокультурних засад означених пошуків дозволив зробити висновок про те, що соціальні мережі та соціальні медіа створили новий світ, де людина стала особливо вразливою, адже подальший розвиток науки і техніки почав продукувати технології, які можна використовувати як для спасіння людства, так і для його знищення, адже людина, втручаючись у біосферу й екосферу, поставила себе на межу фізичного існування.Зростає потреба у колективному прийняті рішень, колективній і персональній свободі та відповідальності, справедливому, гідному людини розподілі ресурсів планети, дієвій субсидіарності, які й осмислює сучасна філософська думка та пропонує важливі, все ще малодосліджені, рецепти подолання моральної, етичної кризи сучасного персонального та суспільного людського буття.
10
Нalushkina, T. P., A. I. Zhemba та K. V. Sernytska. "ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ВИКЛИКІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 248. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201824.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються напрями вдосконалення екологічної політики у відповідності до міжнародного законодавства та сучасних глобальних викликів. Обґрунтовано, що впровадження екологобезпечних заходів повинно сформувати сталу економічну систему, орієнтовану на забезпечення «зеленого» вектору розвитку економіки країни та її регіонів з врахуванням глобальних кліматичних змін. Доведено, що на сучасному етапі важливо забезпечити максимально повну реалізацію економічного потенціалу держави на шляху імплементації міжнародних вимог, що можливо лише за рахунок реалізації курсу «зеленої» економіки на всіх ієрархічних рівнях.
Дисертації з теми "Глобальні екологічні виклики"
1
Панова, Ірина Олексіївна. "Екологічний імператив розвитку глобальної економічної системи". Thesis, 2020. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15317.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена поглибленню науково-теоретичних засад дослідження екологічних факторів розвитку глобальної економічної системи та обґрунтуванню еколого-економічної моделі розвитку економіки України.На основі узагальнення існуючих методик дослідження процесів екологізації в глобальній економічній системі у роботі запропоновано методичний підхід до оцінювання впливу глобальних екологічних факторів на економічний розвиток країн світу та України. На основі кореляційно-регресійного аналізу запропонована методика оцінки ступеня впливу екологічних факторів на темпи зростання ВВП країн ОЕСР та України. Дослідження довели, що економічний розвиток, оцінений за допомогою темпів зростання ВВП, має зворотний зв’язок із факторами, що характеризують покращення екологічного стану. У роботі пропонується удосконалена методика визначення пріоритетних напрямів розвитку процесу екологізації глобального економічного простору, яка включає визначення загального бачення його розвитку, формування системи стратегічних цілей та визначення пріоритетних напрямів розвитку екологізації. На підставі розрахунку індексу екологізації та його співставлення з темпами зростання ВВП окремих країн здійснено групування країн світу за чотирма групами з наданням рекомендацій щодо вибору пріоритетних напрямів розвитку процесу екологізації за кожною з них. Обґрунтовано, що формування та використання інноваційного потенціалу є фундаментом для сталого розвитку, який відкриває можливості подолання глобальних викликів та створення нових соціальних цінностей та економічних потреб. На підставі використання інноваційного потенціалу країн світу за допомогою інструменту когнітивного моделювання запропоновано еколого-економічну модель глобальної економіки, яка базується на взаємозв’язку таких груп показників екологічного зростання, як екологічна та ресурсна продуктивність, база природних активів, екологічний вимір якості життя, економічні можливості та відповіді на екологічну політику, середнє зростання ВВП. Розроблено когнітивну еколого-економічну модель економіки України для чотирьох сценаріїв еколого-економічного зростання. На підставі аналізу тенденцій імпульсного впливу еко-інновацій за цими сценаріями зроблено висновок, що наразі необхідно поступово впроваджувати інновації, спрямовані на збереження та відновлення природних ресурсів, покращення якості життя та адміністративні важелі регулювання екологічної сфери.
Частини книг з теми "Глобальні екологічні виклики"
1
Божок, А. Р., and Ю. П. Колбушкін. "МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені сучасні виклики сталого розвитку перед маркетингом та світовим суспільством. Розглядається концепція маркетингу сталого розвитку, а також дві важливі його сфери – політика сталого продукту та політика комунікацій. Досліджено важливість екологічних атрибутів бренду для споживачів, як компанії світу звітують про сталий розвиток, розподіл світового багатства за верствами населення, а також глобальні перспективи маркетингу сталого розвитку. Визначено головні фактори успіху та невдачі політики сталого розвитку продуктів та компаній. Представлені підходи та приклади позиціонування компаніями сталого напряму. Запропоновані критерії, за якими можна оцінити чи дотримується насправді компанія принципів сталого розвитку, а також кроки впровадження сталого маркетингу.