Добірка наукової літератури з теми "Глобальна навігаційна система"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Глобальна навігаційна система".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Глобальна навігаційна система"
Nesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer та A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Повний текст джерелаДеденок, В. П., Ю. В. Рєзніков та С. І. Березіна. "Підвищення надійності навігаційного забезпечення військових споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.13.
Повний текст джерелаШевцов, М. М., В. М. Бойко, А. Б. Гаврилов та О. В. Шуригін. "Сучасні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів глобальних навігаційних супутникових систем". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (27 вересня 2016): 60–65. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).60-65.
Повний текст джерелаШкурупій, C. C., В. М. Пилипенко, О. О. Клімішен, М. І. Кожушко та І. О. Атаманенко. "Аналіз методів синхронізації еталонних частотно-часових сигналів військовим користувачам". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.15.
Повний текст джерелаЛопай, Сергій Анатолійович, та Артем Володимирович Шипілов. "Тестова оболонка для автоматизованого контролю навчальних досягнень". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 167–73. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.335.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Глобальна навігаційна система"
Дребот, Катерина Володимирівна. "Вплив стану іоносфери на навігаційні визначення за даними ГНСС". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41863.
Повний текст джерелаВизначення координат за допомогою даних від Глобальної Навігаційної Супутникової Системи (ГНСС) можливе наземними, морськими та авіаційними користувачами які безпосередньо розташовані на земній поверхні або на незначних відстанях від неї (наприклад на висоті польоту літака, аеростата). При цьому навігаційні сигнали, які необхідні користувачам, випромінюються супутниками, що розташовані в космосі на відстані порядку 20 000 км. Середовище в якому розповсюджуються електромагнітні коливання на шляху від супутника до користувача є неоднорідним і для більшої частини являє собою майже вакуум (в космічному просторі), а на останніх 1,5 – 1 тис. км (початок верхніх шарів атмосфери) характеризується наявністю вільних носіїв зарядів, частинок пилу, вологи, непостійністю температури і щільності. Разом ці наведені фактори спричиняють певні зміни параметрів сигналу, починаючи з таких як рівень потужності (рівень сигнал/завада) до швидкості розповсюдження радіо сигналів в просторі. Можна констатувати, що має місце вплив шарів атмосфери на параметри радіонавігаційних сигналів. І це безумовно впливає на якість навігаційних визначень. Для зменшення впливу атмосферних похибок в ГНСС застосовують ряд методів, які пов’язанні з визначенням поточних параметрів стану атмосфери та подальшим застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів. Найбільша увага приділяється іоносфері – шару атмосфери, який характеризується високою концентрацією вільних носіїв зарядів, яка в свою чергу залежить від ряду зовнішніх факторів. В дипломній роботі систематизовано наукові знання про іоносферу. Оцінено характер її впливу на вимірювання, які здійснюються користувачами ГНСС. Виконано моніторинг стану іоносфери впродовж 3х місяців 2019 року із застосуванням даних, доступних на спеціалізованих ресурсах. Проведено експериментальну оцінку впливу стану іоносфери на якість навігаційних визначень.
Григор'єв, Артем Сергійович. "GPS – трекер". Bachelor's thesis, Київ, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/29485.
Повний текст джерелаTheme of the diploma project: "GPS - tracker". The diploma project consists of an explanatory note - 52 pages, drawings A1 - 1, posters A2 - 2. Number of sources by the list of references - 9. The purpose of the work is to design and construct a GPS tracker layout. Get the location of the device. In the diploma project: - Existing global satellite navigation systems are considered; - methods of positioning objects in space; - the above characteristics we use the equipment; - the algorithm of the positioning devices is shown; - characteristics of existing trackers are given; - The case layout of the device is developed; - the case of the layout of the device is made; - test of the device; The basis of the tracker was chosen GPS - the module Ublox Neo 7m and board Arduino nano 328 p.
Куценко, Олександр Вікторович, та Oleksandr V. Kutsenko. "Методи диференційної навігації повітряних суден за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/52287.
Повний текст джерелаThe dissertation is devoted to the solution of the actual scientific and technical problem: aircraft differential navigation methods development with the use of global navigation satellite systems signals. That is important for increasing the safety of flights. The aim of the dissertation is the develop and experimentally study new and improved methods of aircraft differential navigation with the use multi-GNSS signals for performing operations: a maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical. The dissertation analyzes the documents of leading organizations and scientific publications in the aviation and space industries. According to these data, it can be argued that air transport plays a leading role in ensuring the sustainability of economic and social development. A key element that ensures the efficiency and reliability of air transport operations is air navigation support, in particular its radio navigation component. Special attention is paid to the development of satellite landing systems. The ICAO classification of landing approaches is considered, and the analysis of existing categorical systems of instrumental landing is presented. A requirements description for the satellite landing system is provided. The analysis showed that the actual scientific task is aircraft differential navigation methods development with the use of global navigation satellite systems signals, which is important for improving flight safety. In the dissertation, the final approach segment and the local Cartesian coordinate system XYV connected with the runway are considered. The errors arising in the instrumental aircraft landing system with the use of several satellite systems signals are considered. Presented existing and developed models that reduce the impact of these errors. In particular, the developed model of residual tropospheric delay after the differential correction of the pseudorange. A key feature of which is the possibility of application in case of meteorological data absence. Given a model of pseudorange and pseudorate correction witch calculated from data obtained from several ground-based receivers, and transmit to the landing system onboard subsystem.The dissertation presents existing and developed methods for detecting failures in the landing system ground subsystem, determining the contribution of the ground subsystem to the error of the corrected pseudorange, estimating the accuracy and integrity of coordinate determination in a kinematic mode for different combinations of satellite systems. The dissertation describes the developed hardware and software complex that implements created methods and models and allows navigation solution accuracy and integrity hardware in the loop simulation research, for performing operations: a maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical, using different signals combinations from satellite systems: GPS, GLONASS, GALILEO and BeiDou. Presented flight test results of the developed hardware and software complex. The experimental flight has a linear trajectory that simulates the landing final approach segment and the flight over the runway. According to the test results, the following data were obtained: ground subsystem contribution estimation to the pseudorange error during the experiment; for satellite navigation system during the planned operation: maneuver in the aerodrome area, landing approach with vertical guidance and categorical using different signals combinations from satellite systems: GPS, GLONASS, GALILEO and BeiDou, navigation system error ellipsoids and the percentage false system capacity and false system incapacity were obtained.
Швець, Валеріян Анатолійович, та Тетяна Вікторівна Мелешко. "Заходи захисту навігаційної інформації в мережевих супутникових системах". Thesis, К.:НАУ, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38556.
Повний текст джерелаКонін, Валерій Вікторвич, Valeriy Konin, Олексій Сергійович Погурельський, Olexiy Pogurelskiy, Тетяна Леонідівна Малютенко, Tetiana Maliutenko, Ірина Анатоліївна Приходько, Irina Pryhodko, Олексій Петрович Сушич та Alexey Sushich. "Дистанційне дослідження глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53573.
Повний текст джерелаГлобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем. Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою. Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.
Національний авіаційний університет
Швець, Валеріян Анатолійович, та Тетяна Вікторівна Мелешко. "Напрями забезпечення доступності і цілісності інформації глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, RS Global Sp. z O.O. Warsaw, Poland, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41256.
Повний текст джерелаЄрмаков, Антон Юрійович. "Оцінка точності глобальних навігаційних супутникових систем в умовах обмеженої доступності". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41862.
Повний текст джерелаНа сьогоднішній день у світі існують такі навігаційні системи. Загалом у небесній сфері знаходиться близько 140 супутників. GPS - належить міністерству оборони США. Цей факт, на думку деяких держав, є її головним недоліком. Пристрої, що підтримують навігацію по GPS, є найпоширенішими в світі. Також відома під більш раннім назвою NAVSTAR. Всього у складі GPS на даний момент 32 космічні апарати, 31 з яких використовуються за цільовим призначенням, і 1 тимчасово виведений на техобслуговування.[1, 2, 10] ГЛОНАСС - належить міністерству оборони РФ. Розробка системи офіційно почалася в 1976 р, повне розгортання системи завершилося в 1995р. Після 1996 року супутникова угруповання скорочувалася і до 2002 року прийшла в занепад. Була відновлена до кінця 2011 р. В даний час використовується 23 супутника. До 2025 року передбачається глибока модернізація системи.[3, 10, 11] Beidou - розгортаєма Китаєм місцева супутникова система навігації, заснована на геостаціонарних супутниках. Реалізація програми почалася в 2000 році. Перший супутник вийшов на орбіту в 2007 р. До червня 2020 року планується запустити ще два супутники на геостаціонарну орбіту, і система «Бейдоу» запрацює як глобальна. Galileo - європейська система. Останній запуск вивів на орбіту чотири супутники в липні 2018. У 2020 планується запустити ще 2 супутника і повністю розгорнути супутникове угруповання. Quasi-Zenith Satellite System - проект регіональної системи синхронізації часу і одна з систем диференціальної корекції для GPS, сигнали якої будуть доступні в Японії. QZSS призначена для мобільних додатків, для надання послуг зв'язку (відео, аудіо та інші дані) і глобального позиціонування. Перший супутник системи був запущений в 2010 році, три інших були запущені в 2017 році. Офіційна повноцінна експлуатація системи з чотирьох супутників була розпочата 1 листопада 2018 року. У перспективі до 2024 року розмір супутникового угруповання планується довести до 7 супутників, і 1 резервного.[4, 18] IRNSS (англ. Indian Regional Navigation Satellite System) - індійська регіональна супутникова система навігації. IRNSS передбачає визначення координат місцезнаходження об'єкта з точністю близько 20 метрів для регіону Індійського океану (близько 1500 км навколо Індії) і менше 10 метрів - безпосередньо по Індії і територіям суміжних держав, охоплених даною системою навігації. Послуга буде надаватися в двох варіантах: стандартний (Special Positioning Service) - для всіх цивільних користувачів; і службовий, з більш точними даними (Precision Service) - для авторизованих користувачів (в тому числі для військових цілей).
Кондратюк, Василь Михайлович, та Vasyl M. Kondratiuk. "Методи і алгоритми прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49720.
Повний текст джерелаThe dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution. The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution. The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level. In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy. For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions. A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.
Швець, Валеріян Анатолійович, та Тетяна Вікторівна Мелешко. "Методика оцінки рівня електричного поля небезпечних сигналів в заходах захисту інформації глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, RS Global Sp. z O.O. Warsaw, Poland, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41954.
Повний текст джерелаСосонка, Ірина Іванівна. "Аналіз та оцінка якості часових серій координат референцних GNSS-станцій України". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56750.
Повний текст джерела