Готові списки джерел за темами / Глиниста сировина

Добірка наукової літератури з теми "Глиниста сировина"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Глиниста сировина".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Глиниста сировина"

1

Nikitenko, I. S., O. B. Suprunenko та M. L. Kutsevol. "Петрографічне дослідження кам’яних стел доби енеоліту-бронзи з Полтавського краєзнавчого музею". Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, № 1 (10 липня 2018): 108–15. http://dx.doi.org/10.15421/111836.

Повний текст джерела
Анотація:
Встановлюється походження сировини кам’яних стел доби енеоліту-бронзи (IV – II тис. до н. е.) з Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Досліджено п’ять статуй, серед яких найвідоміша кам’яна стела музею, що датується зазначеним періодом, – так званий Федорівський ідол, знайдений на території Карлівського району, дві стели з Кобеляцького та одна статуя з Кременчуцького району Полтавської області. Походження однієї стели докладно не відоме. За результатами вивчення зразків гірських порід установлено, що сировиною Федорівського ідола є кварцовий пісковик, що містить уламки кременю і вулканічної породи, а також має поровий глинисто-кременистий цемент. Матеріал решти стел визначено як плагіограніт. Один зразок є окварцований, решта представлена біотитовим плагіогранітом. За результатами порівняння сировини досліджених стел зі шліфами гірських порід із Середнього Подніпров’я і Донбасу, сировиною інших пам’яток, що датуються тим самим часом, атакож за літературними даними встановлено, що гранітні стели, найвірогідніше, мають місцеве походження, а саме з району м. Кременчук, де за доби енеоліту-бронзи розроблялися аналогічні породи. Сировина Федорівського ідола виявилася привізною і, найвірогідніше, була видобута на території центрального Донбасу, де існують відслонення аналогічних пісковиків. Важливий факт – те, що гірська порода, з якої виготовлено Федорівський ідол, відповідає сировині відомого Керносівського ідола, який датується тим самим часом і був знайдений на території Дніпропетровської області.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Красильникова, Зинаида, та Олег Нечитайло. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ГЛИН К СУШКЕ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(102) (27 квітня 2019): 60–61. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено важливість оцінки методу чутливості глинистої сировини до сушіння кількома методами. Представлені порівняльні якісні показники для оцінки сировини до сушіння. Наведені доповнення і зміни в методику випробувань по визначенню чутливості сировини до сушіння. Ці доповнення допоможуть заводським лабораторіям більш точно оцінювати сировину і підбирати склади шихт, які нечутливі до сушіння, а отже – зменшити втрати виробництва
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Halushka, Ia O., L. P. Shchukina, V. V. Tsovma та D. O. Myronenko. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНТЕРВАЛУ ГАЗОУТВОРЕННЯ ПОРИЗАТОРІВ І ВЛАСТИВОСТЕЙ СТІНОВОЇ КЕРАМІКИ НА ОСНОВІ ГЛИН РІЗНОЇ СПІКЛИВОСТІ". Кераміка: наука і життя, № 1(30) (31 грудня 2016): 4. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2016.1.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено взаємозв’язок між властивостями поризованої кераміки і температурним інтервалом газоутворення поризаторів при їх використанні в комбінації з неспікливою і середньоспікливою глинистою сировиною. Встановлено позитивний вплив органічних добавок, які інтенсивно вигоряють до початку спікання глинистої матриці з виділенням додаткового тепла, на механічну міцність матеріалів за рахунок формування структури з більшою кількістю закритих пор у порівнянні з неорганічними добавками.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Хільченко, О. П. "Силуроактипоритобетон". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 11 (26 листопада 2019): 140–47. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-1(11)-17.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті приведені результати досліджень міцносних та експлуатаційних властивостей силуроактипоритобетону, виготовленого на ефективному пористому заповнювачі із силікатно-глинистої сировини – силуроактипориту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Shchukina, L. P. "Прогнозна оцінка кольору будівельної кераміки на основі легкотопких глинистих порід". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.1.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізована коректність існуючих кількісних показників хімічного складу легкотопких глин для прогнозу кольорової гами продуктів їх випалу. Експериментально досліджені випалювальні властивості та колір 52 проб сировини, яка відноситься до сучасних родовищ легкотопких глин. Встановлено, що запропоновані ще у 20-сторіччі кількісні критерії Соколова Я.І. і Калантар Г.А. мають невисокий процент збігу реального кольору з прогнозованим і вузькі області використання. Критерій Соколова Я.І. певною мірою може бути застосований до карбонатвмісних клінкерних глин з температурою випалу 1100 – 1150 oC, критерій Калантар Г.А. – до штучних сировинних сумішей з температурою випалу не вище 1000 oC при отриманні лицьової кераміки світлих кольорів із застосуванням карбонатів кальцію. Запропоновано новий критерій кольорності Fe2O3/(СаО+MgO+Al2O3), який базується на статистичному аналізі мінерального складу легкотопких глин сучасного періоду, вивченні їх випалювальних властивостей і закономірностях зміни кольору продуктів випалу залежно від хіміко-мінерального складу глин і фазового складу матеріалів. Даний критерій враховує функціональну роль оксидів, що входять до складу термічно активних глинистих і домішкових мінералів і беруть участь в процесах фазо- і кольороутворення при випалі глинистих порід. Встановлені межі зміни значень цього критерію у взаємозв’язку з кольором випалених глин, що змінюється від бежевого до темно-брунатного. Розроблений критерій адаптований до сучасної сировинної бази стінової і фасадної кераміки і не менше ніж на 80 % узгоджується з реально отримуваним кольором матеріалів. Даний критерій має ширші межі використання і дозволяє прогнозувати колір випалених легкотопких глин різного типу (кислі, напівкислі, цегельно-черепичні і клінкерні супіски і суглинки). Розроблений критерій рекомендується до використання під час геолого-промислових і технологічних досліджень родовищ легкотопких глин для оцінки їх технологічної якості і є корисним для прогнозу кольорової гами керамічних матеріалів, який потребує визначення вмісту в глинах лише чотирьох оксидів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шолом, Анастасія, Ірина Cуббота та Лариса Cпасьонова. "Використання відходів деревообробної промисловості в керамічній технології". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 277–80. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232868.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі виникнення гострої для всього світу проблеми накопичення відходів у навколишньому середовищі було проведено дослідження у напрямку їх утилізації шляхом використання як сировинної складової. Оскільки відходи деревообробного виробництва, а саме: деревна тирса та деревна зола, є за офіційними стандартами безпечними, тому вони застосовуються в якості сировинної добавки, що вигорає, у технології керамічних будівельних матеріалів. Дана технологія дає можливість зменшити споживання мінерально-сировинних та енергетичних ресурсів, зменшити собівартість продукції та позитивно впливати на фізико-механічні властивості керамічного черепка (під час випалу виділяється вуглекислий газ, що сприяє економії енергії та утворенню пор). Отримана залежність впливу дисперсності поротвірної добавки (тирса) на механічні характеристики керамічного виробу з легкоплавкої помірно пластичної глини при різних температурах випалу. Збільшення дисперсності добавок, що вигорають (від 5 до менше 1 мм), і температури випалу (від 950 до 1050 °С) зразків зменшують розміри пор черепку, що призводить до зменшення щільності і збільшення міцності (в середньому від 6 до 14 МПа). Найкращий показник міцності, що має значення 16,3 МПа, має матеріал із 10 % вмістом добавки тирси дисперсністю до 1 мм при температурі випалу 1050 °С, діаметр частинок природної глинистої сировини до 1 мм. Оптимальна міцність зразків досягається при використанні сировинної суміші і добавок зі співвідношенням розміру частинок 1:1. Міцність зразків з включеними відходами деревообробних підприємств, що становить 16,3 МПа, не поступається виробам з виключно природної сировини (без тирси міцність на стиск будівельної кераміки становить від 7,5 до 35 МПа), що дає підстави на продовження досліджень з використання відходів деревообробки у керамічному виробництві.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Глиниста сировина"

1

Присяжна, Лариса Василівна, Олена Юріївна Федоренко та Аліна Юріївна Гопта. "Шляхи інтенсифікації процесів спікання та фазоутворення при виробництві клінкерної цегли з некондиційних глин". Thesis, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46543.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Охмат, О. А., М. О. Марухленко, Ю. В. Ліясова та О. М. Головіна. "Формування споживчих властивостей натуральної шкіри в післядубильних процесах". Thesis, Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (ПУЕТ), 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17416.

Повний текст джерела
Анотація:
Сьогодні виробникам натуральної шкіри все частіше доводиться переробляти рихлу сировину. Рихлість в сировині проявляється наявністю худини, виснаженості, шалаги. Але вимоги виробників продукції із натуральної шкіри та діючі стандарти вимагають від шкіряних підприємств збільшення коефіцієнту розкрійності шкіри, певного рівня експлуатаційних і збереження гігієнічних властивостей. Одним з напрямів формування споживчих властивостей високоякісних шкір є використання полімерних матеріалів та природних глинистих мінералів в післядубильних процесах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Федоренко, Олена Юріївна, Лариса Василівна Присяжна, Аліна Юріївна Гопта, Костянтин Петрович Вернигора та Лариса Вікторівна Руденко. "Клінкерні керамічні вироби на основі глинистої сировини Харківського ярусу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46540.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Присяжна, Лариса Василівна, Олена Юріївна Федоренко, Костянтин Петрович Вернигора та Лариса Вікторівна Руденко. "Перспективи використання глинистої сировини Великосироватського родовища для виготовлення щільноспечених будівельних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46579.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії