Готові списки джерел за темами / Вітчизняні науковці

Добірка наукової літератури з теми "Вітчизняні науковці"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Вітчизняні науковці".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Вітчизняні науковці"

Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білозьоров, Є. В. "ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ОБ’ЄКТ ГНОСЕОЛОГІЇ ПРАВНИЧОЇ НАУКИ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Стаття присвячена з’ясуванню стану дослідження вітчизняною правничою наукою діяльнісного підходу як теорії та засобу пізнання правових явищ. Висвітлюється проблематика діяльнісного підходу як елементу методології сучасного правознавства та здійснена класифікації наукових праць, об’єктом пізнання яких є діяльнісний підхід. Акцентується увага на тому, що розуміння права на основі положень нормативістського світогляду, за якого право сприймається лише як воля публічної влади, відображена у тексті законодавства, обумовлювало використання методів, спрямованих на з’ясування змісту правових явищ через дослідження юридичних приписів. Європейський вектор розвитку України та гармонізація національного законодавства з acquis communautaire є чинниками зміни методологічної парадигми сприйняття права. Наголошується, що використання діяльнісного підходу для дослідження правових явищ залишається недостатньо дослідженою тематикою; вітчизняні науковці переважно акцентують увагу на окремих аспектах використання діяльнісного підходу у царині права. Аналіз джерельної бази дослідження діяльнісного підходу як складової правознавства став підставою виокремлення двох груп джерел. Першу групу складають наукові роботи, об’єктом гносеології яких є діяльнісний підхід як структурний компонент сучасної правничої методології. Ця група наукових робіт поділяється на наступні підгрупи: джерела, у яких висвітлюється проблематика методології як засобу гносеології правових явищ; джерела, у яких висвітлюється проблематика безпосередньо діяльнісного підходу як складової частини методології. В науковій літературі наводяться як позитивні висловлювання щодо можливостей пізнання правових явищ методологічним інструментарієм, що ґрунтується на загальнонауковій парадигмі. Відсутній єдиний підхід щодо елементів методології сучасного правознавства. Другу групу входять наукові роботи, об’єктом гносеології яких є діяльнісний підхід як складова правознавства у контексті теорій розуміння права. Значна частина цих робіт присвячена комунікативній теорії права, основні положення і висновки якої можуть бути основою діяльнісного підходу до розуміння права. Резюмується, що природа правових явищ є фактором доцільності використання методологічного плюралізму та можливості застосування до пізнання права діяльнісного підходу. Окремі західні вчені, розглядаючи діяльність правників як джерело права, не акцентують увагу на положеннях діяльнісної теорії; діяльнісний підхід як засіб гносеології правових явищ є предметом уваги переважно вітчизняних науковців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Matvieienko , I., та V. Kuleshov . "СПІВВІДНЕСЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ “ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ” ОРГАНІВ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ВЛАДИ У ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДАХ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 24–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано та співвіднесено дефініцію “громадський контроль” органів представницької влади у вітчизняних наукових підходах. Висвітлено наукові погляди як основу формування громадського контролю представницьких органів влади, продемонстровано вітчизняні підходи щодо громадського контролю представницьких органів влади, проведено порівняння вітчизняних наукових суджень щодо громадського контролю представницьких органів влади. Узагальнено вітчизняні погляди щодо розуміння сенсу громадського контролю, який демонструє широкий спектр тлумачень у контексті суб’єкт-об’єктних відносин органів державної влади і місцевого самоврядування. Розмежовано види громадського контролю, які застосовуються у вітчизняній науковій думці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юрченко, Вікторія, та Майя Грищук. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ СІМ’Ї НА НЕВРОТИЗАЦІЮ ДІТЕЙ ТА ШЛЯХІВ ЇЇ РАННЬОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЇ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 251–57. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.177.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі ранньої діагностики та психокорекції невротизації школярів, спричиненої взаєминами в їхніх сім’ях. Проаналізовані провідні концептуальні положення наукової полеміки відомих вітчизняних та зарубіжних психологів щодо впливу сімейного оточення як на особливість психічного розвитку дітей та підлітків, так і на формування у них передумов до розладів поведінки. Уточнюється сутність понять дисфункційна сім’я, нозоцентриський та нормоцентриський підходи, доневротичні стани та невротичний розвиток особистості дитини. Отримані у ході дослідження результати вказують на те, що основні фактори невротизації школярів пов’язані із сім’єю та школою, причому сім’я створює постійне позитивне або негативне соціально-психологічне середовище існування дитини. Зарубіжні та вітчизняні науковці вважають сімейну психотерапію найбільш дієвим та розповсюдженим засобом психотерапії дитячих неврозів. При цьому виявлено, що у відповідних зарубіжних дослідженнях традиційно більше уваги приділяється психотерапевтичним методам, а у вітчизняних – медико-педагогічним. В статті обґрунтована складність, багатокомпонентність предмету дослідження, необхідність застосування системних засобів вивчення та корекції механізмів емоційно-вольової регуляції і в поведінці дитини, і в стосунках між нею та членами її сім’ї як єдиної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Андрій Олександрович Білощицький, Олександр Юрійович Кучанський, Олександр Васильович Діхтяренко та Олександр Вадимович Новицький. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ СИСТЕМИ В ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 294–315. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лихолат, А. О. "Организация научных исследований в академическом и вузовском секторах Киева в период независимости Украины (1991-2017 годы)". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (27 листопада 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.15421/271913.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуєються стан і проблеми розвитку наукової сфери України на сучасному етапі, її кадровий потенціал, фінансове забезпечення та перспективи входження до європейського науково-технологічного простору в контексті євроінтеграційного курсу України. Наука покликана знайти такі рішення, які б дозволили здійснити оновлення суспільства, забезпечити перехід економіки на шлях інноваційного розвитку. Саме наука, генеруючи та поширюючи наукові знання, відкриває нові технології, альтернативні джерела енергії, що сприятиме підвищенню рівня життя і переходу на якісно новий рівень прогресу. Високий теоретичний рівень та глибина інноваційних процесів забезпечуються фундаментальними і прикладними дослідженнями. Практикою доведено, що науковий потенціал як визначальний фактор суспільного прогресу дає найкращі результати при умові збалансованої взаємодії фундаментальної науки, де здобуваються новітні наукові знання, прикладних досліджень, які збагачують знання і допомагають його практичному застосуванні, та розробок, за допомогою яких наукові знання трансформуються в новітні технології і товари. У таких умовах принципового значення набуває об’єктивна оцінка роботи окремих дослідників та інститутів у цілому. Існують різні точки зору щодо оцінювання роботи дослідників не тільки в суспільстві, але й у самому науковому середовищі. Уже впродовж тривалого часу триває дискусія щодо необхідності реформування самої НАН України. Новий закон про наукову і науково-технічну діяльність не вирішує усіх складових проблем внутрішнього устрою, взаємин наукової спільноти з суспільством та владою, бачення майбутнього української науки в цілому і НАН України зокрема. Становище вітчизняного наукового комплексу України впродовж останніх десятиліть дуже змінилося внаслідок відсутності з боку влади стратегічного бачення його ролі, затяжних економічної і політичної криз та особливо внаслідок вкрай недостатнього фінансування наукових досліджень, яке не йде в порівняння з зарубіжною практикою. Дослідники вважають дуже незадовільним ставлення до вітчизняної науки з боку держави, суспільства, ЗМІ та бізнес-структур. В Україні склалася хибна практика орієнтації на запозичення науково-технічних результатів та імпорт зарубіжної продукції замість реалізації вітчизняних наукових та науково-технічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Самко, Алла. "НАУКОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ АКАДЕМІКА С. ГОНЧАРЕНКА". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (31 грудня 2020): 140–52. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.140-152.

Повний текст джерела

Анотація:

Автором оглядової статті здійснено наукометричний аналіз наукового доробку С. Гончаренка. Здійснено класифікацію джерел за змістом, визначаючи суто наукові дослідження (монографії, наукові статті, дисертації), популяризаторські праці (публіцистика, науково-популярні видання), навчальні (посібники, підручники), довідкова література (енциклопедії, бібліографічні покажчики, словники тощо), хрестоматійні видання (збірки документів, видання творів та ін.). Визначено проблематику наукових розвідок Семена Устимовича, виокремлено їх пріоритетні напрями: дидактика фізики, проблеми розвитку вітчизняної освіти, загальна дидактика, методологія педагогіки. Зазначено, що систематизація науково-педагогічної спадщини вченого за різними критеріями дозволила отримати уявлення про різноплановість доробку вченого та коло проблем, які були предметом його дослідження. Обґрунтовано, що оприлюднення інформаційних ресурсів вченого в електронній бібліотеці сприяє поширенню та забезпечує відкритий доступ до результатів його наукових досліджень. Зазначено, що внесення інформаційних ресурсів до електронної бібліотеки (оприлюднення), завантаження ресурсів (розповсюдження), цитування наукової продукції (використання) є впровадженням наукових результатів науковця. Представлено бібліометричний профіль С. Гончаренка за допомогою найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня (h-індекс, і10-індекс). Отримано адекватну оцінку наукової продуктивності С. Гончаренка, визначено загальну кількість публікацій та загальне число цитувань вченого. Зроблено висновок, що праці академіка С. Гончаренка є досить цитованими і нині: як у текстах дисертаційних робіт, авторефератів, так і в найновіших працях нинішніх вчених з проблем історії педагогіки, дидактики, теорії виховання, національної освіти, внеску конкретних персоналій у розвиток вітчизняної педагогіки. Ключові слова: С. Гончаренко, наукові праці, критерії, наукометричний аналіз, бібліометричний профіль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вовк, Мирослава. "ФЕНОМЕН АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У СУЧАСНОМУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ВИМІР". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 2 (27 грудня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(2).2020.54-60.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено вектори утвердження академічної культури в сучасному науково-освітньому просторі на засадах академічної доброчесності, етичних принципів наукової діяльності, проголошених в Бухарестській декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі, Лісабонській стратегії з підвищення конкурентоспроможності, Рекомендаціях з академічної доброчесності для закладів вищої освіти, розроблених у межах Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP зa підтримки Посольства США тощо. Показано, що розвиток академічної культури майбутнього педагога в умовах університетської освіти є вагомим чинником інноваційного реформування неперервної педагогічної освіти. Визначено методологічні орієнтири розвитку академічної культури у науково-освітньому просторі ХХІ ст., панівними з-поміж яких є культурологічний, полікультурний і синергетичний підходи, що детермінують систему цінностей освітньої і дослідницької діяльності науковців, викладачів, майбутніх учителів, дослідників-початківців на основі принципів академічної мобільності, поваги до фаху, до людської гідності. Визначено, що університети і наукові інституції розвивались як провідні осередки вітчизняної наукової думки, центри розвитку фундаментальних наукових шкіл та збереження освітніх традицій гуманітарних, культурологічних, українознавчих наукових галузей. Еволюція розвитку академічної культури університетів і наукових інституцій відбувається на засадах фундаментальності та інноваційного поступу, визначає ціннісні вектори професійної підготовки педагогів і науковців на основі культуровідповідності, полікультурності, інтердисциплінарності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kirieieva, Daria, та Svitlana Shevchuk. "НИКУЛА ТАРАС ДЕНИСОВИЧ — ШЛЯХИ ЖИТТЯ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 66–70. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. 5 січня 2021 року виповнилося 85 років з дня народження Никули Т.Д., науковця, завідувача кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2, лікаря, видатного представника професорсько-викладацького склада Національного медичного університету імені О.О Богомольця, життєвий шлях якого висвітлений в цій роботі.Мета роботи. Дослідження історичних даних про життя та наукові дослідження Никули Тараса Денисовича, його внесок в медицину.Матеріали та методи. Аналіз літератури та статей, що містять біографічні дані про Т.Д. Никулу, аналіз його наукових робіт.Результати та їх обговорення. Тарас Денисович Никула — видатний український науковець, лікар, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 з 1988 по 2014 роки, талановита людина, автор 933 наукових робіт, у тому числі 54 винаходів, 74 навчальних посібників, монографій, підручників. Він вніс свій вклад в розвиток вітчизняної та світової медицини, зокрема таких галузей як гастроентерологія, нефрологія, кардіологія, ревматологія. Він не тільки здобував нові наукові дані, але і поширював їх серед медичної спільноти, створив школу нефрологів, був головним редактором щорічника “Актуальні проблеми нефрології”.Висновки. В українській медицині є науковці, якими ми можемо пишатися, Т.Д. Никула зробив величезний вклад в розвиток медичної науки та передав свій досвід наступним поколінням лікарів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іотковська, Марина. "МЕНТОРСЬКИЙ СУПРОВІД І РОЛЬ ОЧІЛЬНИКІВ КАФЕДР ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991 – 2010 РР.)". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.159-170.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій статті досліджуються питання організації та досвіду наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти України. Проаналізовано стан професійної діяльності колективу та очільників кафедр дошкільної ланки закладів вищої педагогічної освіти. Висвітлено наукові доробки в рамках окресленої проблеми та схарактеризовано еволюцію наукової думки. Акцентовано увагу на тих питаннях, які залишилися поза увагою вітчизняних дослідників на науковців сьогодення. Наголошено, що в науково-педагогічній літературі висвітлено окремі аспекти становлення й розвитку кафедр дошкільної педагогіки у структурі закладів вищої педагогічної освіти. Зазначено, що відсутність об’єктивної інтерпретації специфіки становлення й розвитку кафедр дошкільної освіти в системі вищої освіти України не дозволяє відтворити цілісну картину щодо особливостей їх розвитку, що спонукає до здійснення більш детального історико-педагогічного дослідження з метою вивчення науково-педагогічного досвіду із подальшим упровадженням його конструктивних ідей, що мають прогностичне значення. Зауважено, що за останні десятиріччя українська історико-педагогічна наука, зокрема дошкільна, переживає складні, суперечливі трансформації: відбуваються переосмислення наукових парадигм, а отже, й пошуку нових теоретико-методологічних орієнтирів. Акцентовано увагу на тому, що зростає потреба в оновленні змісту та напрямів наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки, що зафіксовано у відповідних законодавчих документах. Наголошено, що розвиток історико-педагогічної науки має практико орієнтовану спрямованість на очільника, тобто лідера, діяльність якого відповідає завданням удосконалення системи вищої освіти та дошкільного виховання у питаннях, окреслених в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Ключові слова: кафедра дошкільної педагогіки; завідувач кафедри, наукова думка; історико-педагогічний аналіз; науково-дослідницький потенціал, заклад вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Вітчизняні науковці"

Могілевський, А. О. "Формування інститутів аграрної сфери національної економіки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22338.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Єремєєва, Ірина Вікторівна. "Микола Барабашов – вчений планетарного масштабу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21495.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нефедченко, Оксана Іллівна, Оксана Ильинична Нефедченко та Oksana Illivna Nefedchenko. "Ідеї евристичної освіти у спадщині вітчизняних науковців". Thesis, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66925.

Повний текст джерела

Анотація:

Слова «евристика», «евристичний підхід», «евристичні методи», «творча діяльність» все частіше почали зустрічатися в сучасній оновленій освіті. Але декілька століть тому назад про це неможливо було навіть подумати. Авторитарний стиль ведення уроку, механічне запам’ятовування фактів, перевага монологічної діяльності на заняттях здавалось назавжди закріпились в нашій школі. Але починаючи з ХVII століття евристичні ідеї стали повільно проникати у сферу педагогіки й освіти. Евристичні підходи Сократа щодо здобування істин у навчальній практиці розвивалися і вдосконалювалися в працях багатьох видатних філософів і педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Король, Сергій Миколайович, Сергей Николаевич Король, Serhii Mykolaiovych Korol та О. П. Кузів. "Поняття "європеїзація" в дослідженнях західних та вітчизняних науковців". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40473.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з важливих передумов впровадження ефективної євроінтеграційної політики України є її науково-теоретичне обгрунтування, а саме розгляд теорії європеїзації. Питання європеїзації досліджувалися такими західними науковцями як: Р. Ладрех, Т. Лоутон, Б. Кохлер-Кох, К. Радаеллі, Ф. Шіммельфенніг, Р. Айзінг, Й. Олсен.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Александрович, Тетяна Зігфридівна, та Микола Миколайович Малинка. "Дослідження проблем дидактики у вітчизняній науковій думці XXI ст". Thesis, Посвіт, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16090.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджується сучасна дидактична система навчання крізь призму вітчизняної наукової думки ХХІ ст. Автори стверджують, що сучасна дидактика спрямована на особистісно орієнтоване навчання, гуманізацію та демократизацію освіти. Це значно глибше дозволяє розкрити творчий потенціал молоді, сприяє формуванню професіонала високого ґатунку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Клочков, І. В. "Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини 20 століття". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Васильєва, Тетяна Анатоліївна, Татьяна Анатольевна Васильева, Tetiana Anatoliivna Vasylieva, Сергій Вячеславович Лєонов, Сергей Вячеславович Леонов, Serhii Viacheslavovych Lieonov та К. В. Багмет. "Вітчизняний досвід оцінки ефективності діяльності науково-педагогічних працівників". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/53287.

Повний текст джерела

Анотація:

Для формалізації механізму врахування результатів рейтингування викладачів в поточній діяльності ВНЗ мають розробити цілий комплекс відповідних внутрішніх положень щодо диференціації обсягів преміювання працівників за реальні творчі досягнення за підсумками попереднього звітного року, особливо – в науковій сфері та налагодженні міжнародних зв’язків; щодо диференціації структури обсягу навантаження за видами робіт; щодо додаткових критеріїв при обранні за конкурсом на заміщення окремих вакантних посад тощо.
Для формализации механизма учета результатов рейтингования преподавателей в текущей деятельности вуза должны разработать целый комплекс соответствующих внутренних положений по дифференциации объемов премирования работников за реальные творческие достижения по итогам предыдущего отчетного года, особенно - в научной сфере и налаживании международных связей; по дифференциации структуры объема нагрузки по видам работ; о дополнительных критериев при выборе по конкурсу на замещение отдельных вакантных должностей и тому подобное.
For formalyzatsyy mechanism accounting results reytynhovanyya Lecturer of Current activities in high school dolzhnы razrabotat tselыy complex sootvetstvuyuschyh Internal provisions on dyfferentsyatsyy obъemov premyrovanyya workers for REAL tvorcheskye achievements on a reported outcome predыduscheho the Year, especially - in the scientific sphere and nalazhyvanyy mezhdunarodnыh ties; Volume on the structure dyfferentsyatsyy load on the types of work; at dopolnytelnыh kryteryev Choice at the contest for the post zameschenye otdelnыh vakantnыh and the like.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ілляшенко, Сергій Миколайович, Сергей Николаевич Ильяшенко та Serhii Mykolaiovych Illiashenko. "Завдання маркетингу у науково-освітній діяльності вітчизняних ВНЗ". Thesis, ФОП Ткачов О.О, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41956.

Повний текст джерела

Анотація:

Систематизовано завдання маркетингу як засобу підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ВНЗ на ринку науково-освітніх послуг
Систематизировано задачи маркетинга как способа повышения конкурентоспособности отечественных ВУЗ на рынке научно-образовательных услуг
Systematic task of marketing as a means of increasing the competitiveness of Ukrainian Universities in the market of scientific-educational services

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Завдання маркетингу у науково-освітній діяльності вітчизняних ВНЗ". Thesis, ФОП Ткачов О. О, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45804.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гутник, Марина Валеріївна. "Науково-дослідна робота Харківських політехніків у роки Великої Вітчизняної війни". Thesis, НТУ "ХПІ", 2005. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20851.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Вітчизняні науковці"

Скиба, Юрій, Ганна Чорнойван, Олександр Жабенко, Ольга Ярошенко, Олена Отич та Сергій Мельник. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-51-3-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики розкрито вітчизняні здобутки і проблеми, також окреслено прогресивні ідеї зарубіжного досвіду в розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо створення та функціонування репозитарію академічних текстів наукового закладу охорони здоров’я. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Методичні рекомендації призначені для використання керівниками та співробітниками наукових і практичних закладів охорони здоров’я, з метою допомоги у створенні та функціонування в таких закладах репозитарію академічних текстів. Результатом застосування методичних рекомендацій може бути прийняття управлінських та технічних рішень щодо нормативного, організаційного, матеріально-технічного, кадрового та методичного забезпечення створення і діяльності Репозитарію в науковій установі охорони здоров’я та його інтеграцію в вітчизняну та міжнародну мережу аналогічних сховищ інформації, а також забезпечити контроль за дотриманням в наукові установі правил і норм академічної доброчесності та підвищення якості наукової продукції установи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, Сергій Олексійович. Maxima 5.13 : довідник користувача. Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/884.

Повний текст джерела

Анотація:

В довіднику наведено короткий огляд основних прийомів роботи у вільно поширюваній системі комп’ютерної математики Maxima (російська та українська версії), спрямованої на застосування у вітчизняній системі освіти. Для широкого кола студентів ВНЗ різного профілю, педагогів, наукових та інженерних працівників

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Аніщенко, О. В., Н. В. Базелюк, Л. Д. Березівська, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, А. Е. Бойко, О. П. Вашуленко та ін. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (До 30-річчя незалежності України). Редактор В. Г. Кремень. Національна академія педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.37472/naes-2021-ua.

Повний текст джерела

Анотація:

У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 30-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в умовах глобалізації, європейської інтеграції, інноваційного розвитку та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти в контексті цивілізаційних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Базелюк, Олександр, Юрій Вітренко, Оксана Воробйова, Вікторія Ворона, Марія Дебич, Ольга Паламарчук, Олена Слюсаренко та Жаннета Таланова. Теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції. Редактор Жаннета Таланова. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-54-4-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

Препринт «Теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції» підготовлено за результатами виконання першого етапу наукового дослідження за темою «Політика та механізми забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах України в контексті євроінтеграції» колективом учених відділу забезпечення якості вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України. На цьому етапі виконання наукової роботи перед колективом дослідників ставилося завдання здійснити аналіз напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених, міжнародних документів щодо ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті забезпечення й удосконалення якості вищої освіти. У роботі представлено узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо реалізації та оцінювання освітньої діяльності в закладах вищої освіти, виявлено теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції. Видання буде корисним для викладачів, дослідників, керівників і здобувачів вищої освіти, а також інших зацікавлених осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Вітчизняні науковці"

Гаврилюк, Світлана. "FEATURES OF FINANCIAL SUPPORT OF TOURIST ENTREPRENEURSHIP IN UKRAINE." In SOCIETY DEVELOPMENT: SOCIAL, ECONOMIC AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS, 22–43. KROK Univerdity, 2019. http://dx.doi.org/10.31732/sd-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Mazai, L. Y., and O. A. Pavlushenko. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ СТИМУЛІВ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ В ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ НАУКОВИХ ПАРАДИГМАХ." In MODERN RESEARCHES IN PSYCHOLOGY AND PEDAGOGY, 285–300. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/78-9934-588-36-5/16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Вітчизняні науковці"

Ісаншина, Галина, та Ірина Бачуріна. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВІТЧИЗНЯНИХ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ". У МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v1.08.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шатілова, Олександра. "АВТОРСЬКІ РОЗРОБКИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПСИХОЛОГІЇ КАР’ЄРИ". У Збірник наукових праць «ΛΌГOΣ» за матеріалами конференції, chair О. Полунін. European Scientific Platform, 2018. http://dx.doi.org/10.36074/18.11.2018.9309.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коломієць, П. В. "Систематизація наукових підходів вітчизняних дослідників до рівнів забезпечення податкової безпеки". У EUROPEAN POTENTIAL FOR THE DEVELOPMENT OF LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-040-7-37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савченко, Віталій. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ВІТЧИЗНЯНИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ". У ТЕХНОЛОГІЇ, ІНСТРУМЕНТИ ТА СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, chair Олександр Куракін. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.03.2020.12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тимошенко, М. О. "Наукова інтерпретація історичного розвитку вищої педагогічної освіти у вітчизняних дослідженнях (кінець ХХ – початок ХХІ століття)". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-58.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Вітчизняні науковці"

Вакалюк, Т. А., О. М. Спірін, І. С. Мінтій, С. М. Іванова та Т. Л. Новицька. Наукометричні показники оцінювання результативності педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників. ТОВ «Друк плюс», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5054.

Повний текст джерела

Анотація:

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дікунова, О. А., та Ю. С. Душко. Олександр Андрійович Коновал: обранець науки як долі. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/435.

Повний текст джерела

Анотація:

Покажчик присвячено Олександру Андрійовичу Коновалу, доктору педагогічних наук, кандидату фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри фізики та методики її навчання КДПУ, відомому українському вченому. У покажчику репрезентовано праці професора О. А. Коновала за 1973–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально- методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про науково-педагогічну діяльність ученого. Покажчик адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дороніна, Т. О. Державна соціальна політика та розвиток соціальної освіти: зарубіжний досвід та вітчизняний контекст. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання впливу соціальної державної політики на розвиток структури та змісту підготовки соціального працівника в Україні та в світі. Констатовано, що характерною рисою сучасного розвитку соціальної сфери держави є її залежність від економічного розвитку, який, за твердженням сучасних науковців, аналітиків та експертів, знаходиться в кризовому стані. Розрив між декларованими на державному рівні цінностями соціального плану та реальними потребами населення у соціальному захисті актуалізує проблему готовності соціальних працівників до викликів сучасності. На основі аналізу сучасного стану соціальної політики України, з огляду на чинну систему підготовки соціальних працівників у вітчизняних закладах вищої освіти та провідні напрями вітчизняних досліджень зарубіжного досвіду з визначеної проблеми, зроблено висновок щодо необхідності суттєвої розробки проблеми співвіднесення чинних (світових) моделей соціального захисту населення із особливостями підготовки соціальних працівників з огляду на вітчизняний контекст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.

Повний текст джерела

Анотація:

Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крамаренко, Т. Г. Методи математичної статистики у науково-дослідній роботі педагогів. БДПУ, вересень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1505.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є добір змісту навчального матеріалу для навчальної дисципліни «Методи математичної статистики у наукових дослідженнях», розподіл його за змістовими модулями, складання різнорівневих добірок завдань (рівень відтворення, рівень встановлення зв’язків та рівень міркувань), розробка відповідного електронного навчального курсу на платформі Moodle, застосування програмних засобів, співставлення матеріалів про методи опрацювання даних у вітчизняних та зарубіжних виданнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!