Увійти

Готові списки джерел за темами / Вітчизняна освіта

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Вітчизняна освіта"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Вітчизняна освіта".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Вітчизняна освіта"

1

Сафонова, Н. "Вітчизняна вища освіта: час змін". Університет, № 2 (2006): 56–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Ситченко, Анатолій, Ірина Корнієнко та Марія Грищеня. "Про формальну мовно-літературну освіту учнів закладів загальної середньої освіти в умовах компетентнісного навчання". New pedagogical thought 106, № 2 (7 липня 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-94-99.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнюється і поглиблюється поняття формальної освіти, що пов’язується із розумовим вихованням школярів у контексті компетентнісного навчання української мови і літератури. Розкривається значення формальної освіти у її співвідношенні з освітою матеріальною. Незважаючи на те, що сучасна вітчизняна педагогіка вважає поділ освіти на формальну й матеріальну помилковим, стверджується, що педагогічна наука давно оперує термінами й поняттями матеріальної та формальної освіти, які варто розрізняти й пояснювати як змістовий та формовий освітні аспекти. Автори статті пояснюють формальну освіту як таку, що спрямовує навчання на розвиток у вихованців формального мислення, яке означає здатність учня осмислювати свої розумові дії, що забезпечують виконання навчального завдання. Окреслюється двоскладний характер навчання, яке передбачає визначення ключових питань «Що вивчати?» і «Як навчати?». Формальна освіта в контексті означеного дослідження є співвідносною з матеріальною (знаннями, уявленнями, ставленнями, ціннісними орієнтаціями тощо), оскільки служить засобом реалізації змістового компонента освіти. Доведено, що розвиток формального мислення здійснюється на основі засвоєння учнями розумово-практичних операцій, усвідомлення яких є вагомим показником компетентної особистості. Формальне мислення означає здатність і звичку суб’єкта обмірковувати свої дії. Метою формальної освіти є становлення мислячої та діяльної компетентної особистості. Аналізується формальна мовно-літературна освіта, що має особистісне розвивальне значення для школярів завдяки впливу на їхню свідомість і почуття. Підкреслюється, що зазвичай вона здійснюється у процесі засвоєння правил пізнавальної роботи, виконання основних видів мовного розбору та шляхів літературного аналізу, використання й засвоєння способів їх проведення, що слугує основою будь-якої аналітичної операції над мовно-літературним матеріалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Riznyk, Viacheslav, Nadiya Riznyk та Oksana Perchuk. "SMART-ОСВІТА ЯК ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТИ ПРОГРЕСИВНОГО СУСПІЛЬСТВА". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-92-98.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність впровадження smart-освіти як відповіді на запити прогресивного суспільства. Розкрито сутність smart-освіти як комплексу елементів освітньої системи, що набувають цілісності завдяки Інтернет-мережі задля реалізації мети та змісту освіти. З’ясовано, що smart-освіта як інновація спрямована насамперед на більш раціональне вирішення актуальних освітніх задач за допомогою використання вже наявних ресурсів та засобів – таких як Інтернет, гаджети, мультимедійні пристрої – в навчальних цілях. Виокремлено основні риси концепції smart-освіти: індивідуалізація освітнього процесу; вмотивованість до навчання; адаптивність імплементації; технічне й технологічне розмаїття.Обґрунтовано, що smart-освіта завдяки прогресивності та повноцінному залученню технологій і гаджетів в процес навчання здатна вплинути на студентів позитивним чином, при цьому інноваційність освітнього середовища є одним із ключових мотиваційних важелів впливу. Саме інноваційність та індивідуалізацію освіти необхідно позиціонувати як альтернативу застарілому баченню в площині формальної вищої освіти.У результаті проведеного дослідження доведено, що вітчизняна освітня система знаходиться в кризовому, трансформаційному стані. При цьому, перебуваючи на зламі століть, етап трансформації знаходить своє відображення як в освітній так і в економічній, соціальній, демографічній та культурній сферах життя України. Вважаємо, що саме концепція smart-освіти є вагомим кроком назустріч вирішенню цих проблем. Розглядаючи її як можливість модернізувати застарілу освітню парадигму, можемо зауважити, що дана концепція цілком здатна реагувати на численні виклики сучасного соціуму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

L.V., Kruhlenko. "MULTICULTURAL EDUCATION: WORLD AND DOMESTIC ARTICULATION OF THE PROBLEM." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання особливостей формування предметного поля вивчення педагогічно-го явища– полікультурної освіти у світовому та вітчизняному науковому дискурсі. Констатовано, що полікультурна освіта як педагогічне явище у вітчизняному культурно-політичному просторі пов’язане із «національним питанням», яке завжди мало державне значення. Наголошено, що формування ідей полікультурності в освіті викликано загостренням суспільних проблем, пов’язаних із необхідністю інтегрування представників різних етнічних груп до єдиного соціокультурного простору. На подолан-ня зазначеної проблеми має бути спрямована полікультурна освіта, яка загалом забезпечує стабіль-ний розвиток соціуму. На підставі звернення автора до напрацювань вітчизняних учених із проблеми полікультурності в освіті виявлено суттєву відмінність зарубіжного та вітчизняного напрямів вивчення проблеми. Акцентовано увагу на тому, що в світовому дискурсі полікультурна освіта представлена різ-номанітними концепціями, покликаними сприяти культурній адаптації людини, яка є носієм етнічної культури, до спільного простору в межах певного державного утворення. У вітчизняному варіанті полі-культурна освіта– шлях інтегрування людини до світового культурного простору, тому значна увага вчених в освітньому ракурсі переважно прикута до питань мовної підготовки. Відзначено позитивні тенденції в розвитку вітчизняної полікультурної освіти, які спрямовані на широке розуміння полікуль-турності (виховання толерантності, подолання/запобігання дискримінаційних практик в освіті, спри-яння всебічному розвитку людини з урахуванням культурних надбань етнічної групи, до якої вона себе відносить). Доведено, що наявні концепції мають свою національну специфіку, тож «запропоновані» світовою спільнотою варіанти розв’язання проблеми не можуть бути повністю експлікованими на вітчизняний ґрунт. Зроблено висновок про те, що українські вчені мають запропонувати «свій варіант» як полікультурності, так і полікультурної освіти, яка б відображала особливості державного розвитку України, її багатонаціонального складу, проте відображала б загальні тенденції європейського спів- товариства у їхньому прагненні до соціокультурного діалогу. The article considers the formation peculiarities of the subject field in studying the pedagogical phenomenon – multicultural education in the world and domestic scientific discourse. It is stated that multicultural education as a pedagogical phenomenon in the domestic cultural and political space is associated with the “national question”, which has always had state significance. It is emphasized that formation of multicultural ideas in education is caused by social problems aggravation related to the necessity of integration of different ethnic groups representatives into a single socio-cultural space. Multicultural education, which generally ensures the stable society development, should be aimed at overcoming the above-mentioned problem. Based on the author’s appeal to the domestic scientists works on multiculturalism in education problem, a significant difference between foreign and domestic directions of the problem studying is identified. It is emphasized that in the world discourse multicultural education is represented by various concepts designed to promote the cultural adaptation of a person as a carrier of ethnic culture to a common space within a certain state formation. In the domestic version, multicultural education is a way of integrating people into the world cultural space, so much attention of scientists in the educational perspective is mainly focused on language training. Positive trends in domestic multicultural education development are aimed at broad understanding of multiculturalism (education of tolerance, overcoming/preventing discriminatory practices in education, promoting comprehensive human development, taking into account the cultural heritage of the ethnic group, to which it belongs) are noted. It is proved that the existing concepts have their own national specifics, so the “proposed” by the world community options for solving the problem cannot be fully explained on domestic soil. It is concluded that Ukrainian scholars should offer “their version” of both polycultural and multicultural education, which would reflect the peculiarities of Ukrainian state development, it’s multinational composition, and reflect the general trends of the European community in their interest for sociocultural dialogue.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гриценчук, Олена Олександрівна. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ХАБИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА: ДОСВІД НІДЕРЛАНДІВ, БЕЛЬГІЇ ТА УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 341–60. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4048.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється міжнародний та вітчизняний досвід впровадження цифрових освітніх хабів для підтримки громадянської освіти як елементу інформаційно-цифрового навчального середовища. Проаналізовано основні поняття, розглянуто теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників та визначено роль цифрового освітнього хабу як сучасного інструменту інформаційно-цифрового навчального середовища. Обґрунтовано поняття «цифровий освітній хаб», що є багатофункціональним цифровим освітнім простором, де зібрано електронні освітні ресурси, навчальні матеріали, інструменти, технології; забезпечуються організаційно-педагогічні умови для набуття знань, формування та розвитку компетентностей учасників освітнього процесу, створено умови для ефективної та оперативної акумуляції інтелектуального потенціалу, що сприяє професійному та особистому самовдосконаленню, створенню інновацій та їх впровадженню в освіту. Опрацьовано вітчизняну законодавчу базу, що визначає актуальність громадянської освіти та потенціал цифрових освітніх хабів. На основі досвіду Нідерландів і Бельгії описано інструменти цифрових освітніх хабів, засобами яких реалізується громадянська освіта та її елементи в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Здійснено аналіз сучасного стану впровадження освітніх хабів у вітчизняній освітній практиці та виявлено проблеми, що потребують ґрунтовного дослідження. Практичне значення цифрового освітнього хабу як складової інформаційно-цифрового навчального середовища полягає у сприянні створенню інновацій та їх упровадженню в освіту; реалізації проєктів; формуванні та розвитку особистості сучасного громадянина, що активно діє у цифровому середовищі. Новизна дослідження полягає в тому, що на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду надано рекомендації вітчизняним фахівцям щодо створення ресурсного цифрового освітнього хабу для підтримки громадянської освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Постригач, Надія. "ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРІВ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ У ТУРЕЧЧИНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 211–18. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.211-218.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснений контент-аналіз літературних джерел засвідчив, що вітчизняна система безперервної освіти є інституційно роздрібненою, не має достатніх ознак системності, характеризується відсутністю надійних механізмів стимулювання й недостатньо забезпечена фінансово. Це зумовлює актуальність дослідження зарубіжного досвіду реалізації системи безперервної освіти, зокрема в Туреччині, що зумовлена потребою розширення її доступності для всіх верств населення через створення центрів безперервної освіти при університетах.Автор статті аналізує особливості діяльності центрів безперервної освіти у Туреччині на базі університетів. Виявлено, що такі центри, спрямовані на досягнення локального розвитку, встановлюють зв'язки між університетами, виробниками знань, ринком та користувачами знань.З’ясовано, що цільовою групою для реалізації освітньої діяльності центрів безперервної освіти є переважно особи з певним браком освіти, працівники без формальних кваліфікацій, працівники-іммігранти та сільські працівники, які емігрували до міст. Доведено, що забезпечення центрами безперервної освіти тісного взаємозв’язку університетів і громади; демократичність управління, а саме: визначення освітніх програм для усіх верств суспільства з урахуванням різних точок зору для з’ясування освітніх потреб, дотримання принципу безперервної освіти для кожного, забезпечення гнучкості освітніх програм, реалізація програм професійного розвитку на запит компаній чи організацій для їхніх співробітників тощо, є перспективними напрямами розвитку безперервної освіти в Україні.Ключові слова: освіта дорослих; безперервна освіта; центр безперервної освіти; навчання упродовж усього життя; неформальна освіта; Туреччина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Лантух, І. В. "Економічна вітчизняна освіта наприкінці ХІХ ст. та її аксіологічний потенціал". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 2 (7), т. 1 (2014): 19–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Лантух, І. В. "Економічна вітчизняна освіта наприкінці ХІХ ст. та її аксіологічний потенціал". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 2 (7), т. 1 (2014): 19–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Лантух, І. В. "Економічна вітчизняна освіта наприкінці ХІХ ст. та її аксіологічний потенціал". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 2 (7), т. 1 (2014): 19–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Лантух, І. В. "Економічна вітчизняна освіта наприкінці ХІХ ст. та її аксіологічний потенціал". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 2 (7), т. 1 (2014): 19–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Вітчизняна освіта"

1

Ріпко, Ірина Валентинівна. "Лідерська позиція інженера як особистісно-значущий феномен". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21974.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Шкурупій, О. В., та О. В. Горячов. "Розвиток освіти як фактор зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62294.

Повний текст джерела

Анотація:

Основні підходи до визначення сукупності заходів, необхідних для забезпечення зростання конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації до нинішнього часу фактично сформовані. Потенціал України з погляду сучасних умов глобальної економіки визначається науковцями однозначно: домінуючими у майбутньому розвитку країни визнаються інтелектуальна та інноваційна складові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Кочубей, В. І. "Болонська модель і традиції вітчизняної освіти". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19998.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Жукова, В. О. "Вища освіта як чиник формування людського капіталу вітчизняних підприємств". Thesis, КОД, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3515.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бреус, Світлана Василівна. "Основні аспекти управління розвитком вітчизняної вищої освіти". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15704.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Нефедченко, Оксана Іллівна, Оксана Ильинична Нефедченко та Oksana Illivna Nefedchenko. "Ідеї евристичної освіти у спадщині вітчизняних науковців". Thesis, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66925.

Повний текст джерела

Анотація:

Слова «евристика», «евристичний підхід», «евристичні методи», «творча діяльність» все частіше почали зустрічатися в сучасній оновленій освіті. Але декілька століть тому назад про це неможливо було навіть подумати. Авторитарний стиль ведення уроку, механічне запам’ятовування фактів, перевага монологічної діяльності на заняттях здавалось назавжди закріпились в нашій школі. Але починаючи з ХVII століття евристичні ідеї стали повільно проникати у сферу педагогіки й освіти. Евристичні підходи Сократа щодо здобування істин у навчальній практиці розвивалися і вдосконалювалися в працях багатьох видатних філософів і педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ілляшенко, Тетяна Олексіївна, Татьяна Алексеевна Ильяшенко, Tetiana Oleksiivna Illiashenko, Костянтин Вікторович Ілляшенко, Константин Викторович Ильяшенко та Kostiantyn Viktorovych Illiashenko. "Проблеми якості освіти в Україні та визнання вітчизняних дипломів". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62309.

Повний текст джерела

Анотація:

Той факт, що дипломи про вищу освіту та вчені ступені, отримані в Україні, не визнаються за кордоном, досить часто пояснюють недостатньо високим авторитетом наших вищих навчальних закладів. Насправді, причина недостатньо високого авторитету наших університетів за кордоном криється не у низькій якості освіти, а у невідповідності вітчизняної вищої школи освітнім стандартам західних країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Захарова, О. В. "Тема патріотизму та регіоналізму у творчості польського педагога Казимира Денека". Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6549.

Повний текст джерела

Анотація:

У польській педагогічній науці присутнє широке, багатоаспектне та інтегральне розуміння проблематики регіоналізму. Публікації на цю тему проф. К. Денека спонукають читача до активної рефлексії. Презентоване у працях цього дослідника міждисциплінарне і глобальне розуміння регіоналізму, «польськості», патріотизму спонукає до мислення і до такої діяльності (насамперед освітньої), яка в результаті спрямовується на відродження відчуття локально-регіональної і національної гордості молодих співвітчизників. Всі згадані аспекти, без сумніву, є надзвичайно актуальними для української педагогіки.В польской педагогической науке присутствует широкое, многоаспектное и интегральное понимание проблематики регионализма. Публикации на эту тему проф. К. Денека побуждают читателя к активной рефлексии. Презентованное в трудах этого исследователя междисциплинарное и глобальное понимание регионализма, «польскости», патриотизма побуждает к мышлению и к такой деятельности (в первую очередь образовательной), которая в результате направляется на возрождение ощущения локально-региональной и национальной гордости молодых соотечественников. Все упомянутые аспекты, без сомнения, являются чрезвычайно актуальными для украинской педагогики. There being the wide, multidimensional and integral understanding of range of problems of regionalism in Polish pedagogical science. Publications are on this theme of prof. К. Denek induce a reader to the active reflection. The interdisciplinary and global understanding of regionalism, “Polishness”, patriotism is presented in labours of this researcher induces to thinking and to such activity (first of all educational) that as a result heads for the revival of feeling of locally-regional and national pride of young compatriots. All mentioned aspects, no doubt, are extraordinarily actual for Ukrainian pedagogics.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ілляшенко, Сергій Миколайович, Сергей Николаевич Ильяшенко та Serhii Mykolaiovych Illiashenko. "Завдання маркетингу у науково-освітній діяльності вітчизняних ВНЗ". Thesis, ФОП Ткачов О.О, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41956.

Повний текст джерела

Анотація:

Систематизовано завдання маркетингу як засобу підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ВНЗ на ринку науково-освітніх послуг
Систематизировано задачи маркетинга как способа повышения конкурентоспособности отечественных ВУЗ на рынке научно-образовательных услуг
Systematic task of marketing as a means of increasing the competitiveness of Ukrainian Universities in the market of scientific-educational services

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Ковальчук, В. Ю. "Модернізація вітчизняної освіти як ще одне наближення до Європи". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21664.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Вітчизняна освіта"

1

Поніманська, Т. І. Дошкільна педагогіка. Київ: Академвидав, 2008.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Трегубенко, О. М. Природниче краєзнавство в системі вітчизняної шкільної освіти (20 - 80-ті роки XX століття). Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2011.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Головченко, О. В. Концептуальний аналіз філософсько-педагогічних проблем реформування вітчизняної освіти 19 ст. у працях П.Д. Юркевича та М.Я. Грота. Київ: Міжгалуз. ін-т упр., 2007.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3001.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчальний посібник із дисципліни «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» укладений з огляду на освітньо-професійну програму підготовки магістрів зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Посібник репрезентує один із варіантів теоретичного викладу матеріалу, що відображає сучасний стан вищої (професійної) освіти в Україні, визначає вектори її розвитку та окреслює найбільш проблемні аспекти функціонування вітчизняної системи вищої професійної (педагогічної) освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Скиба, Юрій, Ганна Чорнойван, Олександр Жабенко, Ольга Ярошенко, Олена Отич та Сергій Мельник. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду з розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-51-3-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики розкрито вітчизняні здобутки і проблеми, також окреслено прогресивні ідеї зарубіжного досвіду в розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Семеріков, Сергій Олексійович, та Ілля Олександрович Теплицький. CLIPS: локалізована оболонка експертної систем для вітчизняної системи освіти. Видавничий відділ КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/873.

Повний текст джерела

Анотація:

Для розробки експертних систем сьогодні найчастіше використовуються оболонки експертних систем, що дозволяють наповнювати базу знань та встановлювати правила виведення. Серед багатьох існуючих оболонок ЕС однією з найбільш популярних є оболонка CLIPS, що має понад 20 років історії розвитку та широку інсталяційну базу. Ця оболонка вигідно відрізняється від інших швидкістю та відкритістю, проте для не англомовного користувача її зручність обмежена неможливістю подання фактів та правил рідною мовою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років: сучасні проблеми історичної освіти і науки. Дніпропетровськ: Пороги, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван та Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Редактор Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Базелюк, Олександр, Юрій Вітренко, Оксана Воробйова, Вікторія Ворона, Марія Дебич, Ольга Паламарчук, Олена Слюсаренко та Жаннета Таланова. Теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції. Редактор Жаннета Таланова. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7644-54-4-2021.

Повний текст джерела

Анотація:

Препринт «Теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції» підготовлено за результатами виконання першого етапу наукового дослідження за темою «Політика та механізми забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах України в контексті євроінтеграції» колективом учених відділу забезпечення якості вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України. На цьому етапі виконання наукової роботи перед колективом дослідників ставилося завдання здійснити аналіз напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених, міжнародних документів щодо ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті забезпечення й удосконалення якості вищої освіти. У роботі представлено узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо реалізації та оцінювання освітньої діяльності в закладах вищої освіти, виявлено теоретичні основи політики та механізмів забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах у контексті євроінтеграції. Видання буде корисним для викладачів, дослідників, керівників і здобувачів вищої освіти, а також інших зацікавлених осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Аніщенко, О. В., Н. В. Базелюк, Л. Д. Березівська, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, А. Е. Бойко, О. П. Вашуленко та ін. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (До 30-річчя незалежності України). Редактор В. Г. Кремень. Національна академія педагогічних наук України, 2021. http://dx.doi.org/10.37472/naes-2021-ua.

Повний текст джерела

Анотація:

У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 30-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в умовах глобалізації, європейської інтеграції, інноваційного розвитку та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти в контексті цивілізаційних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Вітчизняна освіта"

1

Семигіна, Тетяна, та Юрій Рашкевич. "БАЗОВІ ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ КВАЛІФІКАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Дискурс щодо термінології системи кваліфікацій залишається мінливим та контраверсійним, що зумовлено трансформацією освітньої парадигми. У цій роботі представлено результати співставлення визначення понять «професія», «кваліфікація», «результати освіти», «компетентності», тощо, наявних у чинних вітчизняних та міжнародних документах. Визначено характеристики поняття «професія», вставновлено потребу в осучасненні вітчизняної термінології. Подано детальний аналіз, побудований на виокремленні смислових одиниць (сем), та виявлено основні структурні елементи понять «кваліфікація», «результати освіти», «компетентності», проаналізовано їхні розбіжності та встановлено неузгодженості у нормотворчому застосуванні. Визначено зв’язки цих понять із іншими поняттями системи кваліфікацій, запропоновано авторське бачення структуризації понять у відповідності до їхньої ієрархії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Євгенія, Більченко. "ДІАЛОГО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ ОСВІТИ: ВІТЧИЗНЯНА ЛОКАЛЬНІСТЬ В ГЛОБАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ." In Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities, 288–306. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-288-306.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Вітчизняна освіта"

1

Квіткін, П. В., та І. В. Дятлова. "Парадигмальні виміри освіти в Україні: світовий досвід і вітчизняна практика". У PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Приступа, Я. В. "Роль вітчизняних вчених-біологів у становленні природничої освіти". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: INTERACTION VECTORS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-078-0-18.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Тимошенко, М. О. "Наукова інтерпретація історичного розвитку вищої педагогічної освіти у вітчизняних дослідженнях (кінець ХХ – початок ХХІ століття)". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-58.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Вітчизняна освіта"

1

Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький та Світлана Вікторівна Шокалюк. Maxima – система комп’ютерної математики для вітчизняної системи освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/915.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дороніна, Т. О. Суспільно-політичні передумови упровадження ґендерної рівності у вітчизняну систему освіти. Київський університет ім. Б. Грінченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2130.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автором проаналізовано об’єктивну зумовленість появи гендерного напрямку в освіті, його відповідність провідним тенденціям сучасного розвитку держави. У результаті доведено, що встановлення гендерного паритету — необхідна умова існування суспільства, побудованого на принципах рівності, співтовариства, взаємоповаги, співробітництва й толерантності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Дороніна, Т. О. Державна соціальна політика та розвиток соціальної освіти: зарубіжний досвід та вітчизняний контекст. ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається питання впливу соціальної державної політики на розвиток структури та змісту підготовки соціального працівника в Україні та в світі. Констатовано, що характерною рисою сучасного розвитку соціальної сфери держави є її залежність від економічного розвитку, який, за твердженням сучасних науковців, аналітиків та експертів, знаходиться в кризовому стані. Розрив між декларованими на державному рівні цінностями соціального плану та реальними потребами населення у соціальному захисті актуалізує проблему готовності соціальних працівників до викликів сучасності. На основі аналізу сучасного стану соціальної політики України, з огляду на чинну систему підготовки соціальних працівників у вітчизняних закладах вищої освіти та провідні напрями вітчизняних досліджень зарубіжного досвіду з визначеної проблеми, зроблено висновок щодо необхідності суттєвої розробки проблеми співвіднесення чинних (світових) моделей соціального захисту населення із особливостями підготовки соціальних працівників з огляду на вітчизняний контекст.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гаманюк, В. А., Н. А. Печенiна, О. I. Кожухар та В. А. Фiнiчева. Історична освіта в Криворізькому педуніверситеті: особистісний вимір. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3693.

Повний текст джерела

Анотація:

У виданні публікуються розвідки щодо життєвого шляху, професійної та наукової діяльності істориків КДПУ, їх внесок у розвиток вітчизняної історичної науки у різні періоди функціонування навчального закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Дирда, І. А. Проблема міжкультурної комунікації в освіті. Видавниче підприємство «Едельвейс», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2846.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається сутність міжкультурної комунікації в освітньому процесі. Аналізуються погляди вітчизняних і зарубіжних вчених, які займалися дослідженням означеної проблеми. Розкриваються поняття полікультурна освіта і міжкультурна комунікація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Лаврентьєва, Олена Олександрівна, Ліна Миколаївна Рибалко та Олена Йосипівна Лакомова. Дуальна система підготовки студентів у закладах освіти. ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3029.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему дуальної системи професійної ідготовки студентів у закладах освіти. Розкрито історію виникнення дуальної системи професійної підготовки в Європі та описано шляхи становлення і розквіту на вітчизняних освітянських теренах. Проаанлізовано та узагальнено дуальну систему професійної підготовки у країнах ближнього і дального зарубіжжя. Схарактеризовано різновиди дуальної системи професійної підготовки у закладах вищої освіти Німечинни. Визначено та розкрито перспективи розвитку дуальної системи професійної підготовки студентів у закладах вищої освіти України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Соловйов, В. М. Індустрія 4.0 і проблеми освіти. ПП Щербатих, квітень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1283.

Повний текст джерела

Анотація:

В епоху інформаційного суспільства, розвитку концепції Індустрії 4.0, найбільш онкурентоспроможними виявляться вузи, здатні втілити ідеї створення smart-університету. Вони можуть скласти базу для реалізації в Україні концепцій smart-освіти, smart-економіки і smart-суспільства. Для переходу вузу до розряду smart-університетів необхідно: - зміна організаційної структури вузу з переходом до децентралізованих моделей системи управління і процесного управління; - використання в освітньому процесі інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють перейти від традиційної системи дистанційної освіти до гнучкої системи формування індивідуалізованих освітніх траєкторій з використанням освітнього контенту кращих світових і вітчизняних університетів, що знаходиться у відкритому доступі; - використання в управлінні науково-освітнім процесом і вузом в цілому сучасних керуючих і аналітичних інформаційних систем і відповідної інфраструктури, що забезпечують реалізацію ідей Індустрії 4.0 стосовно вищого навчального закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!