Готові списки джерел за темами / Війна гібридна

Добірка наукової літератури з теми "Війна гібридна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Війна гібридна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Війна гібридна"

Komarchuk, Oleksandr. "Гібридна війна: сутність та структура феномену". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 48–54. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-48-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Відзначається, що агресія з боку Російської Федерації стала суттєвою несподіванкою для українського суспільства, а сучасний російсько-український конфлікт має офіційний статус АТО, але, на жаль, це єдина можливість охарактеризувати «гібридну війну» на правовому рівні. Аналізуючи ступінь наукової розробки дослідження проблеми, констатуємо, що загалом у політичній науці обмаль наукових розвідок щодо поняття «гібридна війна». Застосовуючи системний та історичний підходи до аналізу поняття «гібридна війна», наголошено на необхідності комплексного підходу до вивчення зазначеного явища. Указано, що для вирішення конфліктних питань або задоволення геополітичних інтересів виступати відкрито для держави-агресора стало досить невигідним в економічному та небезпечним у політичному плані, тому наприкінці XX ст. людство зіткнулося з новим способом ведення збройних конфліктів, що отримало неофіційну назву «гібридною». Цей термін пояснює нову військову стратегію, яка поєднує в собі «звичайну війну», «малу війну» та «кібервійну» і служить для поєднання дій із залученням ядерної, біологічної, хімічної зброї та засобів інформаційної війни. Застосовуючи сучасні підходи до вивчення феномену «гібридної війни», інтерпретуємо це явище як сукупність заздалегідь підготовлених та оперативно реалізованих державою дій військового, дипломатичного та інформаційного характеру, спрямованих на досягнення стратегічних цілей. При цьому важливе значення має відсутність необхідності в розробці нових систем зброї й військової техніки. Гібридна війна включає реалізацію комплексу гібридних загроз різного виду, а саме: традиційні, нестандартні, масштабний тероризм, а також підривні дії, у ході яких використовують інноваційні технології для протидії військовій силі супротивника, такі як масовані кібератаки, підривні дії в енергетичній, економічній сферах тощо. Зазначено, що відмінність між класичними війнами та гібридними полягає не лише в способі їх ведення, а й у засобах та цілях, які переслідує агресор, оскільки метою «гібридної війни» є не контроль території, а економічна та політична дестабілізація держави, тримання в страху населення в цілому, яке проживає за межами безпосереднього конфлікту. Дестабілізація країни в усіх цих аспектах удається завдяки терористичним і диверсійним актам, активній пропаганді серед місцевого населення, ведення повномасштабних бойових дій на певній території країни, а кінцевою метою є схилення легального уряду країни до вигідних для агресора дій або його зміни. Усі вищевказані етапи підготовки та реалізації військових дій неможливі без участі засобів масової комунікації, які безпосередньо є технологічним інструментом організації та проведення «гібридних війн».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Posmitukh, Oleg, Mykola Pavlunko та Vadim Kovalskyy. "Гібридна війна – сучасна стратегія протистояння". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (30 червня 2021): 202–8. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.19.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуті наукові публікації з досвіду протистояння проти гібридних загроз держав світу, на основі даних матеріалів визначені цілі, зміст гібридної війни та сформульовано її визначення. Поява і розвиток нових стратегічних факторів породило концепт гібридної війни як стратегії протистояння між державами, який неможливо в чистому вигляді віднести ні до війни, ні до миру. Термін “гібридна війна” вперше надано в воєнних документах США і Великобританії на початку ХХI сторіччя. В сьогоднішніх війнах і збройних конфліктах, як на теренах України так і в інших регіонах світу проявляються домінуючі важливі риси та характеристики війн майбутнього. Вони все більше набуває гібридного (“комбінованого”) характеру. На даний час досвід АТО і ООС, показує, що ми зіткнулися з війною гібридного характеру, яку не можемо закінчити традиційними методами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Loishyn, Anatolii, Ivan Tkach, Mykola Tkach та Vitalii Shevchuk. "Аналіз та систематизація підходів до розуміння поняття “гібридної війни”". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (26 лютого 2021): 145–62. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання феномену гібридної війни з урахуванням втягнення України Російською Федерацією у стан неоголошеної гібридної війни. Основними цілями дослідження є аналіз та систематизація підходів до розуміння природи гібридної війни вітчизняними та іноземними науковцями, узагальнення її ключових особливостей і формулювання синтезованого визначення з урахуванням триваючої агресії проти України. На підставі систематизації широкого кола наукових праць та підходів до вирішення проблеми дослідження природи гібридної війни виявлено тенденцію до зростання уваги серед науковців до її дослідження. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми в українському вимірі полягає у безпосередньо втягненні України у площину неоголошеної війни. Проблематику гібридної війни у статті досліджено в такій логічній послідовності: ретроспективно проаналізовано розвиток, формування та ідентифікацію змісту термінів “гібридна війна”, “гібридні засоби ведення війни”; встановлено взаємозв’язок між гібридною війною, широким колом її методів та інструментів; виокремлено ознаки гібридної війни у низці війн та конфліктів; проаналізовано тенденції до регламентації проблематики гібридної війни не лише у наукових джерелах, а й у нормативно-правових документах; проаналізовано підходи до визначення змісту і природи гібридної війни, що відображені у публікаціях вітчизняних науковців, відповідно до чого сформульовано універсальне тлумачення терміна, та підтверджено думку про його “парасолькове” значення. Методичним інструментарієм дослідження стали методи аналізу, синтезу та системного підходу, часовими межами частково охоплено історичні події з часів Пелопоннеської війни до сьогодення. Об’єктом дослідження обрано війну у всіх її проявах, оскільки саме гібридна війна є похідною від звичайної конвенційної війни. У статті надано результати емпіричного аналізу підходів до розуміння природи гібридної війни, які показують, необхідність подальших досліджень у предметній сфері з урахуванням останніх подій в Україні. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та управлінців, які досліджують проблеми національної безпеки, розбудови сектору безпеки й оборони, оборонного планування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лобода, Ю. О. "Поняття “гібридна війна (гібридні військові дії)”: походження та складність". Наука і оборона, № 4 (4 березня 2021): 20–23. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2020-13-4-20-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано генезис, семантичні зміщення та сучасну роль терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)” у когнітивній сфері. Основною метою статті є визначення можливих причин та наслідків імовірної семантичної надмірності терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)”. В результаті проведеного аналізу було встановлено, як вживання терміну “гібридна війна (гібридні військові дії)” діє на користь поширення “туману війни”: він замінює загальновизнану концепцію конвенційної війни та спрямовує увагу суспільства до семантичної нечіткості, що неявно призводить до ігнорування основних рис звичайного збройного конфлікту. Це створює когнітивне упередження, яке здається є досі належним чином непроаналізованим і незрозумілим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Єнін, Максим Наімович, Анатолій Анатолійович Мельниченко та Любов Іванівна Мельник. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ: СУТНІСТЬ, ТЕХНОЛОГІЇ, ДОМІНУЮЧІ ДИСКУРСИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (26 листопада 2019): 102–12. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.884.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються особливості концепту гібридної війни, описуються її основні технології та домінуючі дискурси, загальні контури можливих політичних стратегій та управлінських рішень щодо зміцнення національної безпеки відповідно до викликів гібридної війни. Гібридна війна розглядається як специфічний різновид соціально-політичних конфліктів; визначається сутність гібридної війни. Показано, що гібридна війна, як тип соціально-політичного конфлікту міждержавного рівня, розвивається як поступова ескалація з використанням тактики «керованого хаосу», активізацією антинаціональної, антисоціальної мобілізації в різних формах. Військова фаза гібридної війни розгортається на піку соціально-політичного конфлікту з метою примушення країни-жертви до миру на умовах країни-агресора. У випадку ефективного досягнення поставлених цілей в результаті використання технологій гібридної війни, держава-агресор може виступити в ролі миротворця у розв’язаному нею ж соціально-політичному конфлікті. В іншому випадку, держава, що є агресором може застосувати класичні засоби збройної агресії на території держави-жертви конфлікту. Проаналізовані особливості дискурсу «гібридної війни» в країнах, що входять у різні цивілізаційні ареали. Показана неузгодженість дискурсів щодо інтерпретації гібридної війни, намічені шляхи подолання зазначеної неузгодженості. На думку авторів, найбільш перспективною у поясненні сутності та витоків гібридної війни в суспільно-політичних та управлінських науках є лінія аналізу з акцентом на її класовій природі. На основі емпіричних досліджень масової свідомості в зоні військового конфлікту на Донбасі робиться висновок про переважно класове визначення характеру війни мешканцями Донбасу. Обгрунтовано, що для постконфліктного врегулювання суспільного життя, розбудові демократичних інституцій пояснення війни на цивілізаційний основі має небезпечні, репресивні інтенції для прав та свобод людини. Обгрунтована наявність історичних витоків, аналогів та протоформ гібридної війни, що спростовує тезу про унікальність подій 2014 року на Донбасі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

НЕРОБА, Вадим. "РОЛЬ МІННОЇ ЗБРОЇ В СУЧАСНИХ ВІЙНАХ І ПРИКОРДОННИХ КОНФЛІКТАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 155–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.444.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу сучасного досвіду застосування мінної зброї в локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах. На прикладі війн, починаючи з п’ятдесятих років минулого століття, показано, що використання мін здатне урівняти шанси сторін, що воюють, а також нейтралізувати переваги противника в інших видах озброєння. Такими війнами для дослідження були обрані: війна в Кореї (1950–1953 рр.); війна у В’єтнамі (1959–1975 рр.); війна в Афганістані (1979–1989 рр.); війни в Іраку (1991 р.; 2003–2011 рр.); грузино-абхазький збройний конфлікт (1992–1993 рр.); війни в Чечні (1994–1996 рр.; 1996–2006 рр.); війна на території колишньої Югославії (1991–2002 рр.); війна в Сирії (з 2011 р.). Аналізувалися з позиції застосування мін прикордонні конфлікти: М’янми – Бангладеш; Вірменія – Азербайджан; Таджикистан – Узбекистан; Південна Корея – Північна Корея; гібридна війна Росії проти України. Було виявлено дві особливості щодо мінної війни. Перша полягає в тому, що традиційні міни, які встановлюються вручну або засобами механізації, не тільки не втратили своїх позицій, але стали більш досконалими і такими, що складно виявляються. До них додалися дистанційно встановлювані міни, що роблять мінну війну більш динамічною і такою, що вписується в сучасну маневрену війну. Друга особливість виявилася в значному відставанні засобів протимінної боротьби, входженні їх у стан затяжної системної кризи, що теж зробило мінну війну ще більш привабливою. Аналіз досвіду застосування мін у локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах показав, що мінній боротьбі притаманні такі характерні риси: замість протяжних мінних полів зазвичай ставлять невеликі групи мін і навіть окремі міни; ці мінні групи й окремі міни найчастіше ставлять безсистемно, дуже часто – безграмотно; захоплюються установкою керованих мін; мінні поля, групи мін, а тим більше окремі міни прикривають вогнем; встановлені мінні групи і поля не фіксують у документах; використовується величезна кількість мін, детонаторів і вибухових речовин кустарного та напівкустарного виготовлення. Звертається увага на те, що спостерігається гнучка зміна тактики незаконних збройних формувань з мінування місцевості та доріг, застосування мінно-вибухових приладів різного принципу дії залежно від характеру дій військ, порядку руху військових колон і тактики дій інженерних підрозділів з перевірки на мінування шляхів руху військ, місцевості й об’єктів; широке використання нестандартних, специфічних способів протидії військам, що характеризуються прихованістю, раптовістю і підступністю, а також широким застосуванням воєнної хитрості. Ураховуючи розвиток мінної зброї, зроблено висновок про те, що вона продовжує залишатися важливим фактором у сучасних війнах і прикордонних конфліктах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Радченко, О. В., та Я. І. Чмир. "ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК КЛЮЧОВА ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНОМУ СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 100–108. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття досліджує проблематику забезпечення національного суверенітету держави внаслідок розгортання гібридних воєн, насамперед у глобальному інформаційному просторі. Це зумовлює необхідність створення ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави. Інформаційна безпека розглядається як система, що забезпечує необхідний рівень стабільності та захищеності політичної, соціально-економічної, військово-оборонної, духовно-культурної та інших сфер і галузей життєдіяльності суспільства від небезпечних, дестабілізуючих негативних деструктивних загроз, здатних завдати шкоду національним інтересам держави, сталому розвитку суспільства, благополуччю та здоров’ю кожного громадянина. Визначається, що гібридна війна становить якісно нову радикальну форму геополітичних і внутрішньополітичних конфліктів латентного й асиметричного характеру, універсальний засіб безкровного забезпечення інтересів суб’єктів ведення інформаційної війни, де основною зброєю виступає інформація, інтернет-мережа та канали масової комунікації, цілеспрямовані на бажану зміну суспільної свідомості, базових цінностей і політичних орієнтації громадян, політичної еліти та вищих керівних кадрів протиборствуючої держави та задля її інформаційного поневолення. З огляду на широкомасштабну гібридну війну проти України та неминучість подальшого зростання загроз у сфері інформаційної безпеки обґрунтовується комплексна модель системи забезпечення національної безпеки держави. Робиться висновок про необхідність активізації дій органів публічного врядування України у напрямку своєчасного виявлення й нейтралізації загроз і ризиків негативного впливу шкідливого контенту національного і світового інформаційного простору, забезпечення задоволення інформаційних потреб людини й суспільства, реалізації національних інтересів держави у глобальному інформаційному просторі та здійснення ефективного захисту інформаційного суверенітету держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Sharap, S. O. "Гібридна війна як геополітичний конфлікт". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті: вивчення феномену гібридної війни як сучасної форми вираження геополітичного конфлікту на основі результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців. Наукова новизна: поняття гібридної війни варто розглядати не тільки як різновид ведення війни у новітній історії людства. Гібридну війну доцільно кваліфікувати як новітню форму геополітичного конфлікту. Підтвердженням цьому є численні конфлікти, що відбуваються у різних точках планети, які стають виявами кризи попередньої системи міжнародної безпеки. Російська агресія проти України є сьогодні прикладом геополітичного конфлікту та гібридної форми війни, яка впливає і на світовий порядок. Захоплення Російською Федерацією українських територій стало можливим і через послаблення системи світової безпеки. Така ситуація створює потребу формування нових форм геополітичного співіснування. Висновки: Конфлікти різних видів пронизують всю історію людства. Міждержавні конфлікти характеризуються особливістю, яка полягає у тому, що вони можуть спричинити масову загибель людей як в країнах – учасницях конфлікту, так і в усьому світі, тобто, сучасні міждержавні конфлікти впливають на міжнародні відносини як локально, так і глобально, що перетворює їх у геополітичний конфлікт. Особливістю України є вразливість її геополітичного положення, зумовленого наявністю кордону з Російською Федерацією, що в умовах агресивної геополітики Російської Федерації спричиняє роль України як буферної зони. Ключовою характеристикою російської гібридної війни є повне ігнорування та пряме порушення базових міжнародних угод. У різні історичні періоди міждержавні конфлікти часто набували різних форм війни. Лише цивілізований розгляд геополітичного конфлікту сприяє залагодженню спірних питань між країнами та створює ситуацію, коли через вплив демократичних міждержавних інституцій унеможливлюється застосування силових методів та знижується інтенсивність гібридної війни. Міжнародне співробітництво – найбільш ефективна стратегія поведінки у геополітичному конфлікті, спрямована на конструктивне обговорення проблеми у пошуках рішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kononov, I. F. "Епістемологія концепту «гібридна війна»". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (19 жовтня 2017): 61–80. http://dx.doi.org/10.15421/1717134.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено епістемологічний аналіз концепту гібридної війни. Показано, що його поширення можна пояснити лише позанауковими факторами, аналіз яких і здійснений у даному тексті. Розглянуто західний, російський і український дискурси «гібридної війни». У статті показано, що концепт «гібридної війни» сформувався у США. З’явившись як технічний термін, це словосполучення за Дж. Буша-мол. стало складовою частиною обґрунтування експорту демократії. Методологічною основою такої зміни стала концепція модернізації.В Росії дискурс гібридної війни є реактивним стосовно Заходу і охоронним по відношенню до діючої влади.В Україні офіційними ідеологами створена справжня метафізика гібридної війни. У ній внутрішнім компонентом концепції є цивілізаційний підхід. Це переводить військовий конфлікт між Росією і Україною в русло ціннісного конфлікту, який неможливо раціонально розв’язати.У статті виявлено, що епістемологія «гібридної війни» занурена в інтереси правлячих класів консолідованого Заходу, Росії та України. Реально за ним стоїть явище, яке в статті пропонується називати «буржуазним бланкізмом». Його виникнення пов’язане з появою такого соціального прошарку, як транснаціональна буржуазія. В її середовищі склалося переконання, що бажані для себе зміни можна викликати в будь-якій країні, інвестувавши для цього достатні кошти. Людські ресурси для таких заходів знаходяться в середовищі прекаріату, позбавленого реальних життєвих перспектив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гоменюк, І. "Гібридна війна Богдана Хмельницького". Миротворець, № 0, пілотний випуск, 12 травня 2015 року (2015): 48–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Війна гібридна"

Славко, Анна Сергіївна, Анна Сергеевна Славко та Anna Serhiivna Slavko. "Гібридна війна як одна з головних загроз розвитку демократії в Україні та світі". Thesis, Черкаський інститут банківської справи, 2015. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77291.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується поняття та ознаки гібридної війни у контексті міжнародного права.
В статье анализируется понятие и признаки гибридной войны в контексте международного права.
The article analyzes the concepts and features of hybrid warfare in the context of international law.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іляшко, О. О., та О. М. Калашник. "Проблеми викладання права інтелектуальної власності в Україні в умовах євроінтеграції та в умовах гібридної війни". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7994.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Штельмах, О. В. "Державна політика протидії інформаційній агресії як складовій гібридної війни". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46968.

Повний текст джерела

Анотація:

На тлі сучасної інформаційної революції у світовій практиці міждержавних відносин відбувається послідовна трансформація війни (збройного протистояння) класичного типу. Поступово відходить у минуле образ війни як запеклого збройного протиборства з численними людськими жертвами. Натомість маємо образи іншої війни — нанотехнологічної, психологічної, інформаційної, консцієнтальної (війна світоглядів або типів свідомості) і преемптивної (трансформація націй; заповнення вакууму безпеки тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яковенко, Р. В., та R. Yakovenko. "Військова агресія як інструмент протистояння цивілізаційним змінам". Thesis, Харків : Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6456.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано економічну та зовнішньополітичну діяльності керівництва російської федерації як способу зберігання економічної влади The article analyzes the economic and foreign policy activities of the Russian Federation leadership as a way of preserving economic power

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яковенко, Р. В., R. Yakovenko, А. О. Головатий та A. Holovatyy. "Значення наукової спадщини Ф. Ліста для сьогодення України". Thesis, София : „Бял ГРАД-БГ” ООД, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6509.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено ключові тези визначальної економічної праці Ф. Ліста, що надає окремих переваг Україні у протистоянні з російською федерацією на сучасному етапі. The key theses of the defining economic work of F. List are determined, which gives some advantages to Ukraine in confrontation with the Russian Federation at the present stage.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Денисенко, Сергій Іванович, Сергей Иванович Денисенко та Serhii Ivanovych Denysenko. "Нестандартні виклики міжнародному гуманітарному праву у сучасних умовах". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66197.

Повний текст джерела

Анотація:

Історію людської цивілізації постійно супроводжували збройні конфлікти різних форм та видів. Під час ведення бойових дій людство спочатку керувалось звичаєвими нормами, але тільки протягом останніх 150 років, виходячи з гуманних міркувань, держави встановили норми міжнародного гуманітарного права які почали захищати осіб які найбільш страждали від збройних конфліктів (цивільне населення, військовополонені, поранені і хворі комбатанти) та обмежували способи ведення війни які приносили надлишкові, невиправдані руйнування і страждання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Криленко, Іван Михайлович. "Інформаційно-психологічні операції в сучасних гібридних війнах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45093.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вовканич, Діана Михайлівна. "Правове забезпечення інформаційної безпеки в умовах гібридної війни". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44837.

Повний текст джерела

Анотація:

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають із питаньправової організації інформаційної безпеки.Мета роботи - аналіз теоретичних основ та законодавства України усфері інформаційної безпеки, а також визначення проблем, пріоритетів та напрямів розвитку нормативно-правового регулювання в цій сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ящеріцин, Євген Володимирович. "Аналіз фаз гібридної війни Росії проти України у контексті безпечної життєдіяльності". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39332.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз фаз гібридної війни Росії проти України спираючись на швейцарську модель диверсійної війни.
Analyze phase hybriding war Russian against Ukraine be based on Switzerland model diversion war executed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Skvorchevsky, Alexander Evgenievich. "Modern requirements for electrohydraulic drives of combat and civilian vehicles." Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"; Механіко-машинобудівний інститут, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28264.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Війна гібридна"

Романов, Микола, ред. Освіта і наука у сфері національної безпеки: проблеми та пріоритети розвитку. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/18.09.2020.

Повний текст джерела

Анотація:

Збірник матеріалів конференції присвячений розгляду проблем імплементації Закону «Про національну безпеку України», розвитку системи цивільного демократичного контролю над сектором безпеки та суб’єктів сектору безпеки і оборони в контексті євроатлантичної інтеграції України, актуальним питанням гібридної війни, освіти і науки у сфері національної безпеки. Видання розраховане на широке коло фахівців, експертів і вчених у сфері національної та міжнародної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Війна гібридна"

Tkachuk, P. O. "ІНСТИТУТ ВІЙСЬКОВОГО КАПЕЛАНСТВА В УКРАЇНІ: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ." In MODERN HISTORICAL SCIENCE: CHANGES AND DEVELOPMENT SYNERGY OF RESEARCH STUDIES, 241–61. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-087-2-11.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Війна гібридна"

Балинська, Ольга. "УКРАЇНА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". У KORSZERŰ MŰSZEREK ÉS ALGORITMUSA TAPASZTALATI ÉS ELMÉLETI TUDOMÁNYOS KUTATÁSI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/18.09.2020.v3.03.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Криськов, Андрій, та Світлана Криськова. "ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v3.43.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дацюк, А. В. "Реформування системи управління сектором безпеки і оборони України в умовах гібридної війни з Російською Федерацією". У BEST PRACTICES OF PUBLIC ADMINISTRATION: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-121-3-25.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Війна гібридна"

Levantovych, Oksana. ГІБРИДНІ ВІЙНИ ХХІ СТОЛІТТЯ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ МЕДІАПРОСТОРУ. Ivan Franko National University of Lviv, травень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.9984.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lyzanchuk, Vasyl. ЖУРНАЛІСТСЬКА ПРАВДА І ПОСТПРАВДА В КОНТЕКСТІ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. Ivan Franko National University of Lviv, травень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Онікієнко, І. М. С. Жадан - виразник національної ідеї в епоху другого модерну. Аксіома, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1491.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється творчість С. Жадана як одного з яскравих представників української літератури епохи Другого модерну, яку маркують потреба створення нових принципів і правил міжнародного порядку, вироблення етики глобальної відповідальності та відродження національної ідеї, підкріпленої основними християнськими цінностями. Представлено художню специфіку відображення у поетичній збірці «Життя Марії» образів гібридної війни на Сході України та мирного населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!