Добірка наукової літератури з теми "Візуалізація в методах"

Автоматизовані системи для візуалізації ландшафтів набули значного поширення порівняно із створенням тривимірних світів вручну через свою простоту та швидкість. Основними проблемами наявних рішень є їх недостатня реалістичність для великих масштабів, обмеженість засобів для деталізації результатів, продуктивність візуалізації. Вирішення таких проблем потребує значних апаратних ресурсів для забезпечення як якості, так і швидкості візуалізації. Побудовано метод економного використання обчислювальних ресурсів при візуалізації природних і антропогенних ландшафтів. Особливостями побудованого методу є використання дворівневого кешування та серіалізація контейнерів. Перший рівень кешу – оперативна пам'ять системи, де зберігаються останні згенеровані або завантажені контейнери. Другий рівень – дисковий простір системи, куди відбувається серіалізація контейнерів із кешу першого рівня. Використано компактний бінарний формат для серіалізації об'єктів, що дало змогу уникнути надлишкових даних, і як наслідок, зменшити витрати пам'яті. Рішення практично реалізовано у вигляді програмної бібліотеки із набором сервісів для контейнеризації тривимірних сцен LandscapeGen: Containerization. Візуалізовані системою антропогенні та природні ландшафти характеризуються відсутністю артефактів, адаптацією антропогенних об'єктів до природних ландшафтів. Значною перевагою розробленого програмного забезпечення є можливість використання згенерованих ним зображень у сторонніх застосунках. Проаналізовано ефективність побудованого методу для більше як 300 візуалізацій з різними вхідними даними, які є ключовими для визначення складності моделі візуалізації. Часові витрати на візуалізацію порівняно для випадків з кешуванням в оперативній пам'яті, у файловій системі та без кешування. Розроблений метод контейнеризації дає економію часу не менше як на 80 % для випадків як використання кешу першого, так і другого рівнів. Отримані результати засвідчують ефективність та масштабованість розробленого методу контейнеризації.

Вступ. У статті представлено опис функціональних характеристик веб-сервісу “СТИМУЛУС”, першого в Україні онлайн-інструменту для асоціативних психолінгвістичних досліджень, з ілюстративним аналізом емпіричних даних для демонстрації роботи веб-сервісу. Мета статті: (1) визначення можливостей авторського веб-сервісу “СТИМУЛУС”(http://stimulus.tools/uk); (2) дослідження асоціативних полів суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. Методи дослідження: (а) психолінгвістичний метод вільного асоціативного експерименту і (б) комп’ютерне моделювання для формування асоціативних полів суспільно-політичної лексики; (в) метод програмування (об’єктно-орієнтоване проєктування); (г) дескриптивний метод для опису функціоналу веб-сервісу та результатів пілотних експериментів; (д) ряд методів (метод класифікації, методику компонентного аналізу) для аналізу асоціатів; (є) автоматизовані статистичні методи для кількісних підрахунків та візуалізації даних. Результати. Основними розділами веб-сервісу “СТИМУЛУС” є “Інформація”, “Дослідження”, “Асоціативна база”. Веб-сервіс допомагає в аналізі семантики мовних одиниць, фрагментів мовних картин світу, психосемантичного портрету особистості на основі автоматизованого аналізу денотату і конотату асоціацій з візуалізацією результатів. Пілотне експериментальне дослідження онлайн суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. (100 стимулів, 97 респондентів) за допомогою веб-сервісу виявив такі окремі результати: (1) актуалізований семантичний компонент стимулу “незалежність” асоційований з державою; (2) стимул “влада” набув позитивних конотацій; (3) динаміка конотативного компоненту стимулів – флуктуаційна висхідна (“реформа”,“влада”), флуктуаційна спадна (“суспільство”). Висновки. Основними можливостями веб-сервісу “СТИМУЛУС” є проведення психолінгвістичних асоціативних досліджень онлайн, автоматизований аналіз асоціативних полів і психосемантичних портретів, створення асоціативних баз. Особливостями веб-сервісу є загальнодоступність, адаптивність до конкретних дослідницьких завдань, полілінгвальний інтерфейс, візуалізація емпіричних результатів. Дослідження суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. за допомогою веб-сервісу “СТИМУЛУС” довело його релевантність у формуванні й аналізі асоціативних полів.

У роботі розглянуто сучасні методи візуалізації (ПЕТ, МРТ, КТ, ОФЕКТ), які використовують у медичних та біологічних дослідженнях. Мета дослідження – показати ефективність сучасних методів візуалізації для доклінічних і клінічних досліджень in vivo для знаходження новоутворення в органі, проведення своєчасної діагностики онкологічних захворювань та здійснення диференціації злоякісних і доброякісних новоутворень. Результати. Доклінічна візуалізація in vivo на будь-якому рівні організації організму надзвичайно ефективна, завдяки якій мінімізується кількість дослідних тварин, яких використовують, і можна оцінити стан кісток скелета, м’яких тканин, внутрішніх органів, кровоносних судин і переферичних нервових волокон у різних тварин, включаючи риб, земноводних рептилій, савців і комах. Гібридні методи дослідження дозво­ляють локалізувати довільну анатомічну структуру чи патологічний процес. Висновки. У статті розглянуто можливості візуалізації медико-біологічних систем із застосуванням МРТ, КТ, ПЕТ і гібридних систем: ПЕТ/КТ, ПЕТ/МРТ, СТ/ПЕТ.

Резюме. Національна комісія з питань охорони здоров’я Китаю дійшла висновку, що найбільш вразливою верствою населення є саме пацієнти похилого віку із коморбідною патологією. У хворих найчастішим ускладненням коронавірусної хвороби визнане ураження легеневої тканини, яке сьогодні трактується як «негоспітальна пневмонія». На жаль, незважаючи на існування найсучасніших методів ідентифікації різних патогенних мікроорганізмів, приблизно в половині випадків збудник пневмонії, у тому числі й негоспітальної, не виявляється. Тому для діагностики вірусасоційованої пневмонії особливого значення набуває такий метод як комп’ютерна томографія. Мета дослідження – проаналізувати дані комп’ютерної томографії як методу візуалізації змін та контролю динаміки розвитку ураження легеневої тканини у хворих на вірусасоційовану пневмонію. Матеріали і методи. Обстежено 48 пацієнтів із підозрою на вірусну пневмонію за допомогою комп’ютерного томографа марки GE OPTINA CT 520 (2017 р. випуску). Стать не брали до уваги, вік 40–75 років. Протокол обстеження: 120kV, 350 mA, крок 5mm. Реконструкція: Lung – 1.25 mm (товщина), STD – 0.625 mm (товщина). Результати. Проведено порівняльну оцінку клінічних характеристик та особливостей візуалізації серед учасників двох груп, які відрізнялися за тяжкістю перебігу: середньої тяжкості (перша група) і тяжкого перебігу (друга група). Відповідно, серед пацієнтів, які увійшли до першої групи, переважали особи віком 40–60 років (74,2 %), значна частина яких скаржилась на лихоманку (78,2 %), задишку (67,6 %) та загальну слабість (80,2 %) як первинні прояви захворювання. І тільки у 9 (18,7 %) осіб розвиток патології був пов’язаний з інфекційним спалахом у певному середовищі. В усіх пацієнтів, у яких захворювання перебігало з вираженою тяжкістю, належали до старших вікових груп. У загальному при аналізі таких показників томограми, як спотворений легеневий малюнок, наявність бронхоектазів та випоту в плевральній порожнині, які можуть свідчити на користь вірусного ураження, статистично відрізнялись у пацієнтів зазначених груп порівняння. Висновки. Встановлено, що комп’ютерна томографія є ефективним інструментальним методом діагностики вірусного ураження легеневої тканини. Рекомендовано використовувати комп’ютерну томографію як найкращий метод візуалізації розвитку, обсягу ураження та динаміки змін вірусасоційованої пневмонії.

Резюме. УЗ-доплерографія та ангіографія залишаються найефективними методами діагностики багаторівневого захворювання артеріальної системи нижньої кінцівки. Мета дослідження – порівняти ефективність методів діагностики артеріальної недостатності у пацієнтів з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи. Матеріали і методи. Проведений аналіз використання УЗ-доплерографії та субтракційної цифрової ангіографії у 51 пацієнта, якого госпіталізували у хірургічний стаціонар Волинського обласного госпіталю ветеранів війни в період із 2015 до 2019 р. з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи та з ознаками артеріальної недостатності. Для порівняльної оцінки ефективності кожного методу використано коефіцієнт Каппа – Коена. Результати. За результатами порівняльного аналізу використання доплерометрії та ангіографії згідно з показниками коефіцієнта Каппа – Коена найбільше співпадання відмічено в аорто-клубовому та клубово-стегновому сегментах, в той час як розбіжність результатів встановлена в діагностиці дистальних сегментів, особливо пацієнтів з ожирінням та вираженими запальними змінами нижньої кінцівки. Висновки. Обидва методи візуалізації ураження артеріальної системи є ефективними з незначною перевагою ангіографії у діагностиці ураження дистальних відділів артеріального русла за результатами коефіцієнта Каппа – Коена.

АНОТАЦІЯ Потужне зростання кількості інформації потребує вдосконалення підходів до її знаходження і передачі в освітньому процесі. Одним із шляхів подолання цієї проблеми є використання засобів візуалізації, серед яких ментальні карти (mind map), що мають дидактичну ефективність, особливо в поєднанні з можливостями комп’ютерних технологій. Метою статті є дослідження сучасних можливостей візуалізації наукової інформації під час вивчення технічних дисциплін. Проаналізовано поняття візуалізації, що стала невід'ємним елементом обробки складної інформації про структуру досліджуваних об'єктів; методи, принципи та наукові підходи візуалізації. Обґрунтовано доцільність і ефективність використання mind map з метою візуалізації технологічних процесів. Доведено, що використання комп’ютерних ментальних карт сприяє підвищенню рівня запам’ятовування інформації за рахунок деталізації основних понять, їх систематизації, класифікації та узагальнення; формування навичок роботи з графічною інформацією. Визначено умови ефективності використання мультимедійних ментальних карт, дотримання яких гармонізує освітній процес для всіх його учасників. Визначено переваги використання ментальних карт, серед яких активне осмислення навчального матеріалу в процесі самостійного створення власних карт розуму, що дає можливість активно засвоювати наукову інформацію, набувати навичок самостійного її структурування, відслідковувати логіку зв'язків різних одиниць, знаходити нові ідеї і розвивати асоціативне мислення. Застосування засобів візуалізації, зокрема інтелект-карт, в освітньому процесі є можливим як під час вивчення нового матеріалу на лекції, самостійної роботи, так і під час контролю засвоєння і розуміння наукової інформації, за встановленням зв’язків між її складовими, умінням структурувати інформацію. Mind map є продуктивною альтернативою традиційним способам обробки та передачі інформації в освітньому процесі, яка перетворює студента в активного здобувача вищої освіти. Ключові слова: наукова інформація, візуалізація, ментальна карта, технологічний процес.

Мета статті полягає у розробленні на основі аналізу теоретичних положень і практики запровадження ефективного інструментарію для розширення дослідницьких можливостей пропозицій і практичних рекомендацій щодо застосування відеоспектрального компаратора – VSC 40 під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів). Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням комплексу загальнонаукових методів пізнання. Завдяки емпіричним методам, таким як спостереження, опис висвітлено функціональні можливості VSC 40, а застосування широкого спектра експериментальних методів дозволило апробувати можливості відеокомпаратора для вирішення завдань судової технічної експертизи документів, зокрема дослідження згаслих відбитків печаток (штампів). Теоретичні загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, забезпечили процес дослідження згаслих текстів на різних його стадіях. Використання емпіричного методу порівняння дало змогу оцінити переваги досліджень із застосуванням відеокомпаратора порівняно з традиційними методами. Наукова новизна. Зроблено спробу обґрунтувати необхідність пошуку ефективного інструментарію для розширення дослідницьких можливостей під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів) на прикладі використання відеоспектрального компаратора – VSC 40. Висновки. У процесі апробаційних експериментальних досліджень згаслих відбитків печаток (штампів) проілюстровано можливості використання VSC 40 – від унаочнення відбитків до порівняльного ідентифікаційного дослідження як за загальними (накладання, суміщення відбитків поточного і збереженого зображень, зокрема й з їх кольороподілом), так і за окремими (пошук збіжних і розбіжних ознак виведених на монітор обох збережених порівнюваних відбитків) ознаками. При цьому констатовано, що процес дослідження згаслих відбитків печаток (штампів) за допомогою VSC 40 автоматизований і менш громіздкий, завдяки широкому спектру функцій відеокомпаратора дозволяє заощаджувати час і витрати, коли вирішуються однотипні завдання, доповнюючи при цьому своїми особливостями традиційні методи дослідження. Крім того, доведено, що навіть невидимі на документах відбитки печаток (штампів) піддаються телевізійній візуалізації, а сам факт відновлення записів і зображення (унаочнення) дозволяє в межах судової технічної експертизи документів вирішувати питання діагностичного характеру зі встановлення первинного змісту відбитка. Наголошено, що висловлені в процесі викладу основного матеріалу практичні рекомендації щодо застосування VSC 40 під час вивчення згаслих відбитків печаток (штампів) можуть слугувати основою для розроблення відповідних методичних рекомендацій.

Мета роботи: провести аналіз післяопераційних ускладнень у хворих на локальний рак нирки після проведення ретроперитонеоскопічної резекції нирки з передопераційною селективною емболізацією та флуоресцентною візуалізацією ниркових судин. Матеріали і методи. Ми прооперували 25 хворих на локальний рак нирки та виконали аналіз зареєстрованих післяопераційних ускладнень. Результати досліджень та їх обговорення. Всім хворим на локальний нирково-клітинний рак нирки виконано резекцію нирки (ZERO ishemia) з використанням інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра за допомогою індоціаніну зеленого (Indocyanine green). На передопераційному етапі всім хворим виконували суперселективну рентгеноваскулярну емболізацію. Аналіз ускладнень проводили за загальноприйнятою шкалою післяопераційних ускладнень Клав’єн–Діндо. Під час виконання хірургічних втручань ускладнень не спостерігали. На передопераційному етапі зареєстровано одне, у післяопераційному етапі – лише 3 ускладнення (12 %). Всі ускладення були І-ІІ ступеня та не потребували повторної хірургічної корекції і не впливали на тривалість перебування в реанімаційному відділені та хірургічному стаціонарі, не призводили до проведення таких додаткових маніпуляцій та процедур, як гемотрансфузії, ендоскопічні та інтервеційні радіологічні втручання. Проведений аналіз зареєстрованих післяопераційних ускладнень після виконаної ретроперитонеоскопічної резекції з використанням передопераційної рентгеноваскулярної емболізації та інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра за допомогою індоціаніну зеленого (Indocyanine green) з певною часткою достовірності дає підстави з урахуванням безпосередньої ефективності та практично повної відсутності інтра- і післяопераційних ускладнень рекомендувати переваги даної хірургічної методики. Наведені дані свідчать, що використання суперселективної рентгеноваскулярної емболізації та інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в хірургічному лікуванні локалізованого раку нирки порівняно зі “стандартним” методом хірургічного лікування має суттєві переваги. Ми вбачаємо перспективність продовження вивчення та впровадження запропонованого алгоритму обстеження та лікування хворих на локальний рак нирки.

Вступ. Міома матки є доброякісною моноклональною пухлиною гладенької мускулатури матки, яка, як правило, має множинний мультимодальний характер, але може й виникати у вигляді поодиноких міоматозних вузлів. Лейоміома матки є одним із найчастіших гінекологічних захворювань у жінок і складає в репродуктивному віці, за даними різних авторів, від 10 до 40 %. Мета дослідження – оцінити діагностичну цінність МРТ-візуалізації міом матки на передопераційному етапі. Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі Обласного перинатального центру та КНП «Пологовий будинок № 5» (м. Одеса). Обстежено 35 жінок із виявленою під час УЗД міомою матки. Усім пацієнткам проводили МРТ-дослідження за допомогою апарату «Siemens Symphony» (Німеччина). В подальшому пацієнткам проводилися оперативні втручання: у 20 випадках консервативну міомектомію, у 15 – гістеректомію. Статистичну обробку проводили за методами дисперсійного аналізу із застосуванням програмного забезпечення Statistica 13.5 (StatSoft Inc., США). Результати. При зіставленні результатів МРТ-дослідження з даними попереднього УЗД-скринінгу та гістологічного аналізу видалених під час оперативного втручання міоматозних вузлів встановлено, що специфічність методу МРТ складає 100 %, чутливість – 97,1 %, що відповідає коефіцієнта Юдена J=0,97. Висновки. МРТ-дослідження має високу діагностичну цінність та може бути рекомендоване для уточнення діагнозу в складних клінічних випадках. Найчастіше зустрічаються гіперденсивні міоматозні вузли з низькою інтенсивністю накопичення контрасту.

Актуальність теми дослідження. Сфера продовольчого забезпечення України уособлює багатовимірний простір, три сторони якого «держававиробник-споживач» становлять – системну тріаду. Системна єдність пояснюється інтегруванням її компонентів, оскільки їхні стейкхолдери у процесі ринкової взаємодії можуть виконувати одночасно або послідовно подвійну роль. Це зумовлює послаблення їхньої взаємозалежності, посилюючи коеволюційний дисбаланс її складових, що формує передумови поляризації взаємодії стейкхолдерів сторін ринку. Постановка проблеми. Послаблення щільності економічних зв’язків між стейкхолдерами знижує стійкість сфери продовольчого забезпечення, створюючи загрози продовольчій безпеці. Їм передує дисбаланс економічних інтересів стейкхолдерів, що зумовлює потребу у напрацюванні методики їх узгодження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні думки науковців, що досліджують раціоналізацію ринкової взаємодії розділилися навпіл. Одні роблять спроби окреслити умови оптимального формату відносин між стейкхолдерами сторін ринку, увага інших зосереджена на конструюванні гармонійних ринків. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Результати наукових досліджень інтерпретовані у вигляді імітаційних або економікоматематичних моделей. Постановка завдання. Запропонувати алгоритм синтезу традиційних методик з новими знаннями та сконструювати динамічну модель гармонійного продовольчого ринку. Виклад основного матеріалу. Зважаючи на макромасштаб наукового дослідження, раціонально комбінувати оптимізаційні методи з імітаційними моделями. На основі багатовекторної оптимізації слід будувати когнітивні карти, які дозволять встановити каузальність економічних процесів та їх ефектів. Згортання векторного критерію в глобальний слід доповнити імітаційною моделлю «бочка» Лібіха, що дозволить виокремити з їх числа найдепресивніший. Досягнення справедливого компромісу доцільно проектувати на системну тріаду, комбінуючи його із методом послідовних поступок. Висновки. Алгоритм компонування методів наукового пізнання дозволив спроектувати динамічну модель гармонійного ринку продовольства у вигляді потрійної інтегрованої спіралі, здатну враховувати коеволюцію трьох його сторін

Поняття візуалізації з використанням сучасних комп’ютерних технологій в процессі навчання школярів та студентів. Критерії якості оформлення навчально-методичного, наукового матеріалу при відображенні інформації на екрані.
The concept of visualization with the use of modern computer technology in teaching school and college students. Quality Criteria for formulation of educational-methodical and scientific material for display on the screen.
Понятие визуализации с использованием современных компьютерных технологий в процессе обучения школьников и студентов. Критерии качества оформления учебно-методического, научного материала при отображении информации на экране.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.11.13 – «прилади і методи контролю та визначення складу речовин». ‒ Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» Міністерства освіти і науки України, Дніпро, 2019. ‒ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. Дисертація присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми впідвищення достовірності контролю технологічних параметрів (густини, в’язкості, зусилля (тиску)) в умовах выбрації (технологічних апратах та обладнанні) за рахунок розроблення нових математичних моделей та методів визначення технологічних параметрів за амплітудно-частотними характеристиками коливального середовища апаратів, застосування нових багатопараметричних віброчастотних перетворювачів з універсальною характеристикою та змінним співвідношенням сигнал-шум, отриманих завдяки використанню автоколивальної системи зі стабільними характеристиками на першій гармоніці без застосування додаткових частотних фільтрів, розробки програмних засобів фільтрації зашумленої вимірювальної інформації з невідомими законами розподілу Проведено аналіз сучасних підходів до вимірювання технологічних параметрів (густини, в’язкості, зусилля (тиску) у виробничих умовах, що характеризуються підвищеною вібрацією, встановлені фактори, що вносять найсуттєвіший вплив на викривлення результатів вимірювання і створюють додаткові похибки, запропоновані методи компенсації впливу зазначених факторів. Існуючі методи неруйнівного контролю не задовольняють поставленим завданням, оскільки не дають можливості контролювати швидкоплинні технологічні процеси, а створення штучної коливальної системи не дає змогу контролювати амплітудно-частотні характеристики природної коливальної системи, що виникає в апараті. Вперше отримано математичні моделі статичних характеристик перетворення для розробленого віброчастотного методу вимірювання технологічних параметрів (густини, в’язкості, зусилля (тиску) в апаратах з природними коливальними системам для типу конструкції апаратів «труба», «циліндр» та для апаратів з барботажем та пульсацією середовища на основі гіпотез Сорокіна та Кірхгофа-Лява у виробничих умовах, що дозволяють визначати вказані параметри за амплітудно-частотними характеристиками природних коливальних систем у апаратах та зменшити динамічну похибку каналу вимірювання параметру більш ніж у 10 разів (0,012 %). Запропановано теоретичні основи проектування неметалевих трубчатих проточних резонаторів з широкою сферою застосування (вимірювання густини рідких і газоподібних середовищ, концентрації розчинів, температурного коефіцієнта, модуля пружності матеріалу) конструкція яких дозволяє підвищити точність вимірювання за рахунок регулювання активної частини резонатора з урахуванням жорсткості (піддатливості) типу кріплення і його розташування. Метод визначення частоти та форми коливань дозволяє 17% точніше визначати місця максимальних напружень між кріпленнями та одночасно зменшити вплив віброакустичний вплив трубопроводів на результат вимірювання амплитудно-частотних характеристик апарату. Після розроблення і виготовлення дослідних зразків багатофункціонального віброчастотного давача для вимірювання густини, в’язкості, зусилля (тиску) з циліндричним резонатором було проведено серію експериментів для визначення густини та зусилля з використанням двіброчастотного методу методу Результати експериментів показали покращені метрологічні характеристики ЗВТ та дієвість методу. Результати проведених теоретичних і експериментальних досліджень впроваджено у практику таких підприємств і організацій: ТОВ «Укртехавіа» (Павлоград, Україна), «ММС Інтернешнл Белград» (Белград, Республіка Сербія); ВАТ «РПК «АДМІРАЛ»» (Дніпро, Україна), навчальний процесс Українського державного хіміко-технологічного університету, Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
Dissertation for the degree of Doctor of Sciences (Technology), Specialty 05.11.13 – «Instruments and Methods of Control and compounds` composition determination». ‒ State Higher Educational Institution «Ukrainian State Chemical Technology University» of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Dnipro, 2019. ‒ National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» of the Ministry of Education and Science of Ukraine. The dissertation is devoted to solving the scientific and applied problem of increasing the reliability of the control of technological parameters (density, viscosity, force (pressure)) in a production environment through the development of new mathematical models and methods for determining technological parameters from the amplitude-frequency characteristics of the oscillatory environment of apparatuses, the use of new multiparameter vibration frequency converters with a universal characteristic and variable signal-to-noise ratio, as well as software development STV filtering noisy measurement information with unknown distribution laws. A vibrational frequency method has been developed for monitoring and measuring the density, viscosity, force (pressure) of gas-liquid media under industrial conditions using a measuring transducer with a tubular, cylindrical resonator, mathematical models of the amplitude-frequency characteristics of technological parameters in devices of various designs are obtained. Theoretical foundations have been developed for the design of non-metallic tubular flow resonators with a wide scope. A multifunctional vibration frequency converter has been developed for measuring density, viscosity, force (pressure) with a cylindrical resonator, which has a universal characteristic. Research work on the identification of distribution laws has been completed, an Kalman filtering algorithm has been developed for measuring information with increased noise, and the structure of a multidimensional control system for technological parameters with a system for diagnosing the shape of resonator vibrations; improved device for identifying the active state of the operator. Implementation of engineering developments of the thesis was carried out at the leading enterprises of the Dnieper and abroad.

Метою дослідження є аналіз можливостей використання web-орієнтованої системи Wolfram|Alpha при вивченні фізики. Задачі: розглянути можливості використання web-орієнтованої системи Wolfram|Alpha при вивченні фізики. Об’єктом дослідження є використання систем комп’ютерної математики при вивченні фізики. Предметом дослідження є використання web-орієнтованих систем комп’ютерної математики в процесі вивчення фізики. Для досягнення цілей дослідження використовувалось кілька методів дослідження: аналіз науково-методичної літератури, присвяченій системам комп’ютерної математики, візуалізації отриманих результатів. Результатами дослідження є проаналізовані можливості використання web-орієнтованої системи Wolfram|Alpha при вивченні фізики. Висновки: Web-орієнтовану систему Wolfram|Alpha доцільно використовувати при вивченні фізики в якості допоміжного інструменту при розв’язанні задач, знаходження довідникових відомостей, візуалізації отриманих розв’язків і т.д.

Проаналізовано сутність та специфіку віртуальних лабораторій. З’ясовано, що використання віртуальних лабораторних робіт порівняно з реальними, може бути демонстраційним, узагальнюючим і експериментальним. Виявлені головні переваги віртуальних лабораторій: економічність, можливість моделювання некерованих складних процесів, спостереження в іншому масштабі часу, безпека, керованість та повторюваність, можливість використання як в дистанційному, так і комбінованому та традиційному навчанні. Проаналізовано представленість англомовного, російськомовного та україномовного контенту віртуальних лабораторій у відкритому доступі. Виявлено різноманітність класифікацій віртуальних лабораторій за способом візуалізації та залежно від способу представлення знань. Розглянуто сучасний стан використання віртуальних лабораторій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів біології. Встановлено, що виконання віртуальних лабораторних робіт у поєднанні з опрацюванням методик в реальності суттєво підвищує рівень знань, умінь та навичок студентів.