Добірка наукової літератури з теми "Відходи виробництв"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Відходи виробництв".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Відходи виробництв"
1
Тимощук, О. М., та І. М. Дударєв. "ОГЛЯД ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 103–10. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.406.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті шляхом всебічного аналізу наукових та науково-технічних джерел інформації розглянуте питання використання відходів переробних виробництв у сільському господарстві. Великі об’єми побічного продукту (барди) виробництва спирту зумовили необхідність розробки технології його подальшого використання. Науковцями пропонувалося використовувати концентровану барду як пластифікатор. Але для виробництва концентрованої барди високої якості, необхідно додатково використовувати дорогі енергоресурси. Відома також технологія використання спиртової барди у вигляді сухого продукту, який використовується як поживна добавка до кормів худоби та птиці. Використання сухої спиртової барди у тваринництві зумовлено тим, що вона містить у великій кількості клітковину, дріжджову масу та протеїн. Також відома комплексна біотехнологія переробки відходів спиртового виробництва із використанням дощових черв’яків. У закордонних джерелах описується технологія утилізації мелясної барди анаеробним методом. На сьогодні найбільш оптимальним рішенням вважається використання мелясної барди в якості органічного добрива, оскільки це дозволяє утилізувати відходи виробництва із користю для навколишнього середовища. Барду можна використовувати як розчинник при використанні азотних та калійних добрив, що дозволяє готувати на її основі поживні композиції. Також барду можна використовувати в якості розчинника для пестицидів.
2
І. Кольцова, Ярослава. "ВПЛИВ ДОБАВОК СОЛЕЙ НАТРІЮ НА ВЛАСТИВОСТІ ПОКРИТТІВ З ВМІСТОМ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.15421/082105.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено вплив добавок солей натрію на оптико-колірні властивості покриттів, що вміщують бій скла, глинисті матеріали та відходи виробництв: гранульований доменний шлак, відвальний шлак виробництва феросилікомарганцю, паливний шлак та золу-унесення теплоелектростанції, а також гранітний відсів. Для проведення досліджень було обрано солі натрію: Na2CO3, NaNO3, Na2SO4, NaCl, які вводили в кількостях, що відповідають вмісту 1.5; 3 та 6 мас. ч. Na2O. Встановлено, що підвищення вмісту введеного солями Na2O понад 1.5 мас. ч. погіршує реологічні властивості шлікеру та якість покриттів. Визначено, що вид аніону (СОз2–, NO3–, SO42–, Cl–) при незмінному катіоні Na+ досліджених солей незначно впливає на оптико-колірні властивості покриттів, але більш якісну поверхню покриттям надає введення Na2O за допомогою Na2CO3. Добавки солей натрію сприяють незначному освітленню кольору дослідних покриттів, але не призводять до підвищення блиску за температури випалу 1000 оС, крім вихідного покриття без вмісту відходів виробництв.
3
Манухіна, М. Ю., та І. В. Тацій. "Відходи підприємства як обліково-аналітичний об'єкт". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-70-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Масштаби та значущість проблеми відходів в економіці Україні пов’язані як з домінуванням ресурсоємних технологій, технологій з великою кількістю відходів виробництва, так і через відсутність протягом багатих років ефективної політики управління відходами. Потребують удосконалення методи екологічної оцінки та рівень деталізації обліково-аналітичної інформації для проведення такої оцінки. У статті досліджено динаміку формування відходів в Україні.Розглянутоосновні напрямки Національної стратегії управління відходами. Обґрунтовано, що розробка ефективної інформаційної системи на етапі впровадження системи управління відходами має як загальнонаціональне, так і регіональне значення. Підкресленонеобхідність формування достовірних даних підприємствами різних форм власності для формування прозорої та об'єктивної інформації про відходи для реалізації п’ятиступеневої ієрархії управління відходами. Обґрунтовано необхідність врегулювання понять «відходи» та «безповоротні відходи»у нормативних актах.Уточнено методику обліку нормативних та понаднормативних безповоротних відходів на підприємствах. Розробка ефективної інформаційної системи на етапі впровадження системи управління відходами має як загальнонаціональне, так і регіональне значення.
4
Ladychenko , V. V., L. O. Golovko та B. B. Serhiienko . "Теоретико-правові засади поводження з відходами за законодавством Європейського Союзу". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 46–57. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження теоретико-правових засад поводження з відходами за законодавством Європейського Союзу, принципів діяльності ЄС у сфері поводження з відходами та напрямків попередження виникнення відходів. Наукова новизна. У зв’язку з незадовільним станом виконання в Україні зобов’язань у сфері адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС у сфері поводження з відходами актуальним є ґрунтовне дослідження системи класифікації відходів та принципів діяльності ЄС у сфері поводження з відходами.Висновки. Головним завданням державної політики щодо управління відходами є максимально можливе зменшення негативного впливу речовин та матеріалів, що втратили своє споживче значення, на навколишнє середовище та здоров’я людини. Цей напрям державної політики є дуже важливим через вкрай негативні наслідки, оскільки відходи становлять загрозу для здоров’я людини та завдають шкоду навколишньому природному середовищу в зв’язку з їх токсичністю, можливістю забруднення повітря, води та ґрунту. Нами проаналізовано систему класифікації відходів в ЄС з погляду на їх хімічні, фізичні, економічні властивості. На сьогодні ця система класифікації складається з 20 глав, 110 підкатегорій, 839 видів відходів, 405 видів відходів, класифікованих як небезпечні. Основною метою впровадження класифікації відходів є розроблення типових систем управління не для кожного виду відходів окремо, а в межах певної категорії, крім випадків, передбачених законодавством ЄС. Основними стратегічними цілями в галузі поводження з відходами в Європейському Союзі є: зменшення утворення відходів шляхом запобігання їх виробленню в технологічному процесі виробництва; використання відходів у виробничих процесах; виділення окремих фракцій із загального потоку відходів для подальшого їх використання як вторинних матеріальних та енергетичних ресурсів; скорочення відходів, розміщених на звалищах; інтеграція методів поводження з відходами на основі використання найкращих доступних технологій.У правовій системі ЄС, поряд із загальними принципами (принцип забруднювач платить, принцип охорони життя та здоров’я, принцип запобігання та профілактики, принцип планування, принцип сталого розвитку), існують спеціальні, які складають основу правового регулювання у певних сферах суспільного життя (принцип близькості, принцип застосування ієрархії поводження з відходами, принцип відповідальності виробника, принцип селективного збору). Новацією є те, що вищезгадані принципи передбачають підготовку до повторного використання та переробки. Ці дві групи процесів підпадають під поняття відновлення, зумовленого бажанням запобігти утворенню нових відходів та використовувати вже існуючі відходи як ресурс.
5
Kaflyk, M. S. "Еколого-економічні підходи до енергетичного використання деревної біомаси з відходів виробництва в Україні". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 49–53. http://dx.doi.org/10.15421/40280909.
Повний текст джерелаАнотація:
Деревинна біомаса є основним джерелом енергії серед відновлюваних джерел в Україні. Питання біоенергетичного використання деревини розглянуто в контексті впровадження у практику ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва та сталого, невиснажливого використання лісових ресурсів. Проаналізовано основні показники відходів деревної біомаси в Україні. Доведено важливість використання відходів деревної біомаси в контексті сталого розвитку з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складових цього процесу. В Україні немає спеціалізованих підприємств, які постачають біомасу компаніям з виробництва біопалива. Деревину постачають безпосередньо державні лісогосподарські підприємства та деревообробні підприємства, які можуть постачати відходи від деревообробки. Лісові вторинні ресурси потрібно використовувати згідно з каскадним принципом – насамперед для виробництва продукції з масиву і переробляти повторно для максимального збільшення поглинання і нагромадження вуглецю, а тільки після цього – для виробництва енергії. Актуальним завданням є розвиток комплексних лісогосподарських підприємств, до складу яких входитиме перероблення відходів деревної біомаси в енергетичних цілях. Відходи лісогосподарського та лісопильного виробництва є високим біоенергетичним потенціалом для формування ефективного способу господарювання (економіки) на біоекономічних засадах.
6
Потьомкіна, О. В., та П. М. Косінський. "СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА БІОГАЗУ В РЕГІОНІ З ВІДХОДІВ ТВАРИННИЦТВА". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання стосовно створення та розвитку у Волинській області виробництв із переробки відходів тваринництва у біогаз. Проведено розрахунки можливих обсягів та прогнозів виробництва біогазу з відходів тваринництва у Волинській області. Сформовано відповідні висновки стосовно доцільності створення та розвитку виробництв із переробки відходів тваринництва у регіоні на біогаз.
7
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.
8
Ladychenko, V. V., L. O. Golovko та O. Kapplová. "Муніципалітет як регулятор поводження з побутовими відходами". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. У статті розглянуто досвід органів місцевого самоврядування в країнах ЄС у сфері поводження з побутовими відходами, який виправдав себе на практиці. Досліджено законодавство ЄС у зазначеній сфері. Встановлено напрямки запобігання виникненню відходів на муніципальному рівні.
Наукова новизна. У зв’язку з незадовільним станом виконання в Україні зобов’язань, покладених на органи місцевої влади законом «Про відходи», пропонується вперше дослідити найкращі практики країн – членів ЄС у сфері поводження з побутовими відходами з метою запозичення позитивного досвіду.
Висновки. Органи місцевого самоврядування є одним із ключових гравців у запобіганні утворенню відходів. Вони можуть за допомогою відповідних заходів сприяти зменшенню кількості утворюваних відходів та їх небезпечних властивостей. Запобігання виникненню відходів є комплексом заходів, вживаних до того, як речовина, матеріал або продукт стають відходами. Метою цих заходів є зменшення кількості відходів шляхом повторного використання продукції або продовження терміну їх служби, зменшення впливу відходів, що утворюються, на навколишнє середовище та здоров’я людини, зменшення шкідливих речовин у матеріалах і продуктах.
Запобігання виникненню відходів є необхідною передумовою сталого розвитку населеного пункту. Необхідно сприймати цю сферу не тільки з точки зору відходів (хоча запобігання виникненню відходів є першою ланкою в ієрархії поводження з відходами), але також з точки зору всього життєвого циклу продукції (дизайну продукції, виробництва, розподілу, використання, повторного використання, переробки) та синергії соціального, регіонального розвитку, освіти тощо.
Запобігання виникненню відходів на муніципальному рівні можна класифікувати за такими напрямками: координаційна та інформаційна діяльність; освітня діяльність; компостування відходів; повторне використання відходів; підтримка діяльності суб’єктів у сфері запобігання виникненню відходів. Координаційна діяльність повинна здійснюватися як між суб’єктами на рівні громади (горизонтальна координаційна діяльність), так і загальнодержавним, регіональним і місцевими рівнями (вертикальна координаційна діяльність).
Освітня діяльність відіграє важливу роль в активному залученні громадян до скорочення утворення відходів та сортування твердих побутових відходів. Навчальні та інформаційно-просвітницькі кампанії повинні проходити у цьому напрямку. Бажано поєднувати навчання та тренінги з його практичною реалізацією у населеному пункті. Значний ефект дає освіта школярів.
Як окремі напрямки, що сприяють зменшенню виникнення відходів на місцевому рівні, слід виділити станції компостування органічних відходів та сприяння повторному використанню товарів з боку органів місцевого самоврядування. Вживані товари, які споживач більше не використовує або не хоче використовувати, але які є функціональними, цілком можуть служити комусь іншому. Залежно від стану та вартості вживаний товар можна продавати, обмінювати або дарувати. Із цієї причини громадяни повинні мати достатньо можливостей для передачі цих товарів для подальшого використання. Такі можливості за зразком країн-членів ЄС мають створити органи місцевого самоврядування.
9
Коломієць, Т. М., Т. А. Караваєв та Т. Г. Глушкова. "ПОЛІМЕРНІ ВІДХОДИ: ПРОБЛЕМИ НАКОПИЧЕННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПЕРЕРОБКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено негативні наслідки забруднення полімерними відходами довкілля, світового океану, тваринного світу. Це є важливою екологічною проблемою, оскільки вони не підда- ються біологічному руйнуванню, тому накопичуються у величезних обсягах. Метою статті є дослі- дження екологічних проблем у сфері поводження та вторинної переробки полімерних відходів у світі та Україні. У ході дослідження встановлено, що в рік у світі виробляється біля 300 млн тон пластику. Щорічно до 12 млн. тон пластику опиняється у водах Світового океану. Від пластикового забруднення страждають понад 600 видів морських тварин та пташок. Сміттєва пляма у світовому океані оці- нюється різними дослідниками площею від 700 тис. до 15 млн. км2. Проаналізовано основні законодавчі документи ЄС та України щодо обмеження виробництва товарів з полімерів та утилізації утворених з них відходів. Встановлено, що близько 130 держав світу вже розробили законодавчі документи, які обмежують використання одноразового пластику на своїй території. У 2017 р. в Україні затверджено Національну стратегію управління відходами до 2030 р., згідно з якою рівень захоронення муніципаль- них відходів повинен знизитися з 94% до 35% (в ЄС – 10%). В Україні на сьогодні переробляється лише 3% утворених побутових відходів. Показано досвід провідних світових та українських компаній з реа- лізації інноваційних методів рециклінгу полімерних відходів. Для вирішення означених проблем людство має перейти до зменшеного усвідомленого споживання виробів з пластику, повторно використову- вати та переробляти за екологічними нормами відходи з них. Суттєво вплинути на ситуацію можливо через законодавчі зміни та суворе їх дотримання, що зробить виготовлення й використання пластику невигідним для компаній і спонукатиме їх переходити на біорозкладні аналоги.
10
Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.
Дисертації з теми "Відходи виробництв"
1
Крепська, К. М., Лариса Василівна Ляшок та Т. М. Токайчук. "Удосконалення технології вилучення срібла з відходів ювелірних виробництв". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18912.
Повний текст джерела
2
Райко, Валентина Федорівна, Євгеній Олександрович Семенов та Ганна Михайлівна Резніченко. "Зменшення викидів шкідливих речовин содових виробництв на навколишнє середовище". Thesis, Національний університет цивільного захисту України, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29354.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені рішення, що спрямовані на зниження екологічних ризиків і орієнтовані на виробництво кальцинованої соди. Можуть застосовуватись і в інших галузях промисловості, що може сприяти підвищенню безпеки потенційно небезпечних об'єктів.
3
Гуренко, Ірина Вікторівна. "Вплив екології на здоров'я людей". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25342.
Повний текст джерела
4
Рідченко, Ю. С. "Оцінка впливу виробництва гумотехнічних виробів на довкілля". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76791.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема утилізації відходів гумотехнічних виробів має дві сторони: завдання екологічно чистого знищення цих виробів і завдання максимально ефективного використання цінної сировини, з якого ці вироби виготовлені. Внаслідок поховання на звалищі використані шини витягуються з економічного обороту, і в зв'язку з цим не можуть бути використані для подальшої переробки. Даний спосіб використання шин може бути прирівняний до знищення ресурсів. Утилізація вторинної сировини є важливим ресурсозберігаючими напрямком в умовах наростаючого дефіциту природних ресурсів, а значним джерелом такої сировини є відходи виробів з гуми, серед якого зношені автопокришки становлять близько 90% від всього обсягу цього виду вторинної сировини. Економічна доцільність переробки цього виду сировини також обумовлена тим, що він за термін служби не втрачає своїх властивостей і може бути використаним для виробництва нових матеріалів будівельного і технічного призначення. Таким чином, утилізація відходів гумотехнічних виробів не тільки зменшує забруднення навколишнього середовища, але і дозволяє повернути у виробництво цінні матеріали. Все вищенаведене і визначило мету та завдання роботи. Метою роботи є аналіз та вибір технологій переробки гумовотехнічних виробів для отримання вторинної сировини або енергії.
5
Карєв, Артем Ігорович, Володимир Володимирович Лебедєв та С. І. Завінський. "Дослідження органічних наповнювачів для отримання деревинно-полімерних композитів". Thesis, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19459.
Повний текст джерела
6
Карпець, О. М. "Екологічні аспекти організації виробництва паливних гранул з відходів деревени". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76781.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні все більшого значення набувають питання енергетичної безпеки країни, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв, перш за все природного газу. Урядом країни здійснюється поступове вирівнювання ціни на природний газ та скорочення її субсидування для окремих категорій споживачів, що підвищує їхню зацікавленість у використанні інших видів палива. Мета дослідження - проаналізувати екологічні аспекти організації виробництва паливних гранул з відходів деревини.
7
Баховець, А. П., Л. П. Приходько та Л. А. Майстренко. "Дублені відходи шкіряного виробництва та їх переробка". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9437.
Повний текст джерела
8
Носік, Вікторія Вікторівна. "Модифікований вуглецевмісний сорбент для глибокого вилучення органічних сполук". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/23010.
Повний текст джерелаАнотація:
Наявність органічних сполук в стічних водах, що надходять у водойми, повинна бути знижена до надзвичайно малих концентрацій для попередження негативних екологічних наслідків. Глибоке очищення води від органічних речовин може бути здійснено шляхом застосування адсорбційної технології.
На сьогоднішній день дослідження можливостей синтезу сорбентів з відходів глиноземних виробництв для очищення стічних вод набувають все більшої популярності.
Метою магістерської роботи є модифікування поверхні активованого вугілля та використання його в технології глибокого очищення стічних вод фармацевтичного виробництва.
Основними завданнями магістерської дисертації є:
вибір методу модифікування та встановлення основних параметрів процесу модифікування;
виявлення типу модифікатору;
встановлення морфології та складу отриманого зразку модифікованого вугілля;
дослідження структурно-сорбційних характеристик поверхні модифікованого активованого вугілля;
виявлення основних параметрів (тривалість процесу, температурний режим, концентрація модифікатору) сорбційного процесу;
дослідження ефективості застосування отриманих зразків модифікованого вугілля для очищення води від левамізолу, норсульфазолу та стрептоциду;
створення технологічної схеми глибокого очищення води від левамізолу, норсульфазолута стрептоциду.
Об’єкт дослідження – процес модифікації вуглецевмісного сорбенту, дослідження закономірностей його застосування для глибокого вилучення органічних сполук.
Предмет дослідження – активоване вугілля, «червоний шлам» Миколаївського глиноземного заводу, модельні розчини фармацевтичних стічних вод (левамізолу, норсульфазолу та стрептоциду).
Синтезовано сорбент з використанням відходів глиноземного виробництв та перевірено його ефективністі в порівнянні з торговою маркою активованого вугілля. Встановлено, що ефективнішим є модифіковане активоване вугілля. Модифікування поверхні АВ призводить до збільшення сорбційної ємності сорбенту.
Результати досліджень відображено у матеріалах міжнародних конференцій.To prevent negative environmental effects the presence of synthetic organic compounds in sewage that enters into ponds should be reduced to extremely low concentrations. Deep water purification from toxic organic substances can be done by applying adsorption technology. Today research opportunities synthesis of sorbents from waste alumina production for wastewater treatment are becoming more popular. The purpose of the master's work is to modify the surface of activated carbon and use it in the technology of deep sewage treatment of pharmaceutical production. The main tasks of the master's thesis are: the choice of the modification method and the establishment of the main parameters of the modification process; detection of modifier type; establishment of morphology and composition of the obtained sample of modified coal; research of structural–sorption characteristics of the surface of modified activated carbon; establishment of the basic parameters (duration of the process, temperature mode, concentration of the modifier) of the sorption process; checking the effectiveness of the application of the obtained samples of modified coal for water purification from levamisole, norsulfazolum and streptocide; creation of a technological scheme of deep water purification from levamisole, norsulfazolum, streptocide. The object of the study – the process of modification of carbon-containing sorbent, the study of the laws of its application for the deep removal of organic compounds. The subject of research - activated carbon, "red mud" of Mykolayiv Alumina Factory, model solutions of pharmaceutical wastewater (levamisole, norsulfazole and streptocide) The sorbent was synthesized using waste from alumina production and its efficiency compared to the trademark of activated carbon was checked. Found that the modified activated carbon is more efficient. Modification of the AC surface leads to an increase sorbent capacity of the sorbent. The results of the research were made public at international conferences.
9
Лисак, Павло Юрійович, М. С. Лисак, Лідія Василівна Кричковська та Сергій Олександрович Петров. "Застосування бродильної рідини дріжджового виробництва в якості добрива в сільському господарстві". Thesis, ВД "Гельветика", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35642.
Повний текст джерела
10
Литвинова, І. В. "Інвестиції у відходи виробництва та вторинну переробку сміття". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49934.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомий актор Чарлі Чаплин колись сказав, що «Ніщо не вічне в нашому
грішному світі , навіть наші неприємності. Не можна не погодитись, адже
запаси природних ресурсів, наявних на Землі, не безмежні, а великою
«неприємністю» сучасного суспільства є накопичення відходів.
Нераціональне використання природних ресурсів призвело до того, що на
сьогодні ми витратили майже третину. Саме тому дуже важливо
розпоряджатися ними економно, одночасно займаючись вторинною
переробкою вже використаної сировини.
Частини книг з теми "Відходи виробництв"
1
Камардіна, Ю. В. "Ефективність здійснення екологічного контролю в сфері поводження з відходами виробництва та споживання". У НОВІТНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, 543–70. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-244-2-2-5.
Повний текст джерела
2
Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
Звіти організацій з теми "Відходи виробництв"
1
Брюховецький, Микола Миколайович. Знання як соціально-економічний чинник розвитку інформаційного суспільства. Видавництво "Гілея", 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2634.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження впливу знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства в різних його проявах на такі складові елементи виробництва як засоби праці, продукт праці та предмет праці. Фіксується тенденція поглиблення зв’язку знання із вказаними елементами виробництва на стадії інформаційного суспільства, порівняно з попередніми епохами розвитку суспільства. Здійснюється спроба через зростаючу роль знання в предметі праці обґрунтувати еволюцію праці з фізичної в бік інтелектуальної та стрімке розповсюдження останньої в інформаційному суспільстві. Робиться висновок, що зростаючий зв'язок знання з елементами виробництва та поширення інтелектуальної праці призводять до ряду соціальних наслідків, серед яких майже повна неможливість експлуатації в умовах домінування інтелектуальної праці, переосмислення традиційного соціального і правового поняття власності при відході від виключно матеріального розуміння засобів, продукту і предмету праці, а також переосмислення функції капіталіста, як власника засобів і продуктів праці, постачальника предмета праці у виробництво, а отже і організатора виробництва взагалі.