Добірка наукової літератури з теми "Відеозйомки"

Розглянуто перспективи використання сучасних засобів фото- та відеозйомки під час розслідування злочинів. Проаналізовано технічні характеристики таких сучасних технічних засобів, як action-камери та ендоскопи. Розглянуто аction-камери як цифрові пристрої, що можуть значно розширити можливості фото- та відеофіксації перебігу і результатів слідчих (розшукових) дій. Для пошуку та фіксації доказової інформації в ускладнених умовах запропоновано використання ендоскопів. Надано пропозиції щодо упровадження зазначених засобів у криміналістичну діяльність для пошуку і фіксації доказової та орієнтуючої інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій.

Мета: визначення частоти нанесення ударів каратистками високої кваліфікації з вадами слуху, а також їх ефективність. Матеріал і методи: для дослідження використовувався метод відеозйомки та метод аналізу літературних джерел. Досліджено результативність 8 спортсменок у 8 поєдинках, проаналізовано 276 атакуючих дій. Результати: виявлено, що каратистки високої кваліфікації найбільш часто використовують удари руками у сектор Jodan (верхній рівень, удар в голову), на другому місці удари ногами у сектор Jodan; удари ногою у верхній сектор (Jodan), досягаючи мети у 7,2% випадків, приносять спортсменці Ippon - 3 бали, тоді як удари руками - Yuko (1 бал), досягаючи мети у 17,27% випадків. У середньому проміжок часу між ударами становить 4,7 секунди. Але найчастіше час між ударами становить від 1 до 3 секунд. Висновки: оптимізація індивідуальної підготовки висококваліфікованих каратисток може відбуватися шляхом зміни пропорції ударів у сторону збільшення ударів ногами у верхній сектор (Jodan), за рахунок зменшення ударів ногами у середній сектор (Chudan), які за даними дослідження є найменш результативними. Ключові слова карате, висококваліфіковані спортсменки, глухі, змагальна діяльність.

Мета: дослідити взаємозв’язок першого попереднього обертання молоту із другим у кваліфікованих металь-ниць молоту. Матеріал і методи: досліджувалися 8 кваліфікованих метальниць молоту, фіналісток Чемпіонату світу та кубків Європи, упродовж сезонів 2016-2019 рр. У роботі були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз матеріалів відеозйомки, методи математичної статистики. Результати: у результаті кореляційного аналізу найбільш тісний взаємозв’язок було зафіксовано між часом другого попереднього обертання молоту, лінійною, кутовою швидкостями молоту, відцентрованою силою молоту, які мали спортсменки наприкінці другого попереднього обертання молоту та показниками: кут у правому, ліво-му ліктьових суглобах, що мали метальниці наприкінці першого попереднього обертання молоту r=0,734-0,833. Результати дослідження показали, що із збільшенням кутів у ліктьових суглобах впродовж першого попереднього обертання молоту, у досліджуваних спортсменок буде спостерігатися підвищення швидкісних показників молоту, відцентрованої сили молоту наприкінці другого попереднього обертання молоту, а також збільшуватися час друго-го попереднього обертання молоту. Такі параметри техніки першого обертання молоту як: лінійна швидкість мо-лоту; кутова швидкість молоту; відцентрована сила молоту; тривалість першого попереднього обертання молоту – суттєвого впливу на показники техніки другого попереднього обертання молоту не мали. Висновки: встановлено, що для ефективного виконання другого попереднього обертання молоту в технічній підготовці під час удосконалення техніки першого обертання молоту найбільше уваги слід приділяти кутам у лік-тьових суглобах, траєкторії руху кулі молоту, куту у правому колінному суглобі і висоті підйому п’ятки лівої ноги над опорою наприкінці першого попереднього обертання молоту. Ключові слова: техніка, біомеханічні параметри, попередні обертання молоту, кваліфіковані спортсменки, метання молоту

Purpose. The article is devoted to the actual problem of studying gadget addiction and its impact on the mental state of adolescents. Purpose of the article is an empirical study of the features of smartphone use among adolescents, and to find out its impact on the mental state of adolescents. Methods. To achieve this purpose a number of methods and techniques were used: theoretical – analysis, synthesis, generalization of scientific literature on the problem of research; empirical – questionnaires (author’s questionnaire “The role of mobile phone in my life”); testing (“The Smartphone Addiction Scale, Short Version forAdolescents (SAS-SV)” method; “The Spielberger State-Trait Anxiety Inventory” method of determining the level of anxiety, adapted by Y.L.Khanin; “Well-being, activity, mood” method by P.Miroshnikov (“SAN technique”); statistical methods – correlation analysis (K. Pearson Criterion).Results. The study of influence of gadget addiction (on the example of a smartphone) involved 60 adolescents, whose average age is 13,7 years, who are all regular users of smartphones. It was stated that most teenagers use a mobile phone not only for its main purpose, but in most cases to use its additional features – for taking pictures and videos, as an opportunity to use Internet, for games and entertainment. Adolescents spend three to five hours a day using smartphones, losing self-control, an obsessive desire to constantly check notifications (vigilance behaviour), and the appearance of somatic problems take place. Correlation analysis allowed to establish positive correlations at the level of statistical significance between the indicators of smartphone addiction and the level of activity of adolescents, state and trait anxiety; negative correlations are obtained between the indicators of smartphone addiction and the level of well-being and mood.Conclusions. It was found that use of modern gadgets, namely smartphones has a negative impact on the well-being, the mood of adolescents in the direction of their deterioration when it is impossible to use the device for a long time or vice versa when increasing the time spent at the smartphone screen. The influence of smartphone addiction on the level of activity of adolescents and their level of anxiety has been proved.Key words: gadget addiction, technostress, vigilance behaviour, anxiety, mood swings, well-being. Мета. Статтю присвячено актуальній проблемі вивчення залежності від гаджетів та її впливу на психічний стан підлітків. Мета статті – емпірично дослідити особливості використання смартфону серед підлітків та з’ясувати його вплив на психічний стан підлітків.Методи. Для досягнення поставленої мети використовувалася низка методів та методик: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; емпіричні – анкетування (авторська анкета «Роль мобільного телефону в моєму житті»); тестування (методика «Шкала залежності від смартфону, коротка версія для підлітків» – «SAS-SV»; методика визначення рівня тривожності «Шкала Спілбергера», в адаптації Ю.Л.Ханіна, методика «Самопочуття, активність, настрій» П.Мирошнікова; статистичні методи – кореляційний аналіз (критерій К.Пірсона).Результати. У дослідженні впливу гаджетів (на прикладі смартфону) взяли участь 60 підлітків, середній вік яких становив 13,7 років, які всі є постійними користувачами смартфонів. Констатовано, що більшість підлітків використовують мобільний телефон не тільки за його основним призначенням, а в більшості випадків – для користування його додатковими можливостями – для фото, відеозйомки, як можливість виходу в Інтернет, для ігор та розваг. Підлітки витрачають для користування смартфонами від трьох до п’яти годин на день, втрачаючи самоконтроль, має місце нав’язливе бажання постійної перевірки сповіщень (поведінка пильності), поява соматичних проблем. Кореляційний аналіз дозволив установити позитивні зв’язки на рівні статистичної значущості між показниками залежності від смартфону та рівнем активності підлітків, реактивною та особистісною тривожністю; негативні кореляційні зв’язки отримано між показниками залежності від смартфону та рівнем самопочуття та настрою.Висновки. З’ясовано, що використання сучасних гаджетів, а саме смартфонів, має негативний вплив на самопочуття, настрій підлітків у бік їх погіршення в разі неможливості довгий час користуватися пристроєм або, навпаки, – за рахунок збільшення проведеного часу біля екрану смартфона. Доведено вплив залежності від смартфону на рівень активності підлітків та рівень їхньої тривожності.Ключові слова: гаджетозалежність, технострес, поведінка пильності, тривожність, зміна настрою, самопочуття.

У статті обґрунтовано проблему педагогічної взаємодії закладу дошкільної освіти та сім’ї завдяки застосуванню цифрових технологій у процесі дистанційного навчання, спричиненого пандемією Covid-19. Зроблено акцент на використанні цифрових технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, зокрема створенні фото- та відеопрезентацій, відеороликів, оголошень, методичних рекомендацій, інструкцій для батьків, фотоальбомів. Представлено досвід використання закладами дошкільної освіти у роботі з батьками соціальних мереж, мобільних додатків (вайбер-груп, блогів), онлайн-платформ (Google Classroom, ZOOM). Схарактеризовано методику використання відеоконференцій як телекомунікаційну технологію. Визначено, що важливу роль у педагогічній взаємодії закладу дошкільної освіти та батьків відіграє сайт закладу освіти, де розміщено всю необхідну інформацію щодо виховного процесу. Окреслено вимоги до проведення фото- і відеозйомок в освітній та виховній діяльності закладу дошкільної освіти. Доведено, що вплив цифрових технологій в життя сім’ї та закладу дошкільної освіти вимагає врахування сучасних тенденцій розвитку цифрового суспільства, зокрема оновлення форм і методів роботи з батьками.

Мета: моделювання показників техніко-тактичної майстерності висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються в плаванні способом батерфляй на дистанції 200 метрів. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, відеозйомка, хронометрування, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних склали спортсмени, які спеціалізуються на дистанції 200 метрів способом батерфляй. Рівень їхньої спортивної кваліфікації відповідав званням МСУ та МСУМК. Загальна кількість обстежуваних – 16 плавців. Результати: досліджена динаміка показників техніко-тактичних дій висококваліфікованих спортсменів під час подолання дистанції 200 метрів способом батерфляй, визначений взаємозв'язок між швидкістю, темпом, «кроком» циклу гребкових рухів та спортивним результатом, розроблені модельні характеристики найбільш значущих параметрів техніко-тактичної майстерності спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються в плаванні способом батерфляй на дистанції 200 метрів. Висновки: довжина змагальної дистанції накладає відбиток на динаміку показників техніко-тактичної майстерності спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у плаванні способом батерфляй; результат на дистанції 200 метрів способом батерфляй знаходиться під переважним впливом параметрів швидкості на відрізках «45 – 50 м», «50 м – винирювання», «150 м – винирювання» та «185 – 195 м», темпу гребкових рухів на проміжках дистанції «145 – 150 м» і «165 – 175 м», «кроку» циклу гребкових рухів на ділянках «45 – 50 м» та «185 – 195 м»; визначення відповідності показників техніко-тактичних дій конкретно взятого спортсмена модельним характеристикам дозволяє передбачати напрямки корекції тренувального процесу з метою досягнення найвищих спортивних результатів. Ключові слова: висококваліфіковані плавці, батерфляй, 200 метрів, техніко-тактичні дії, динаміка, взаємозв'язок, модельні характеристики.

Мета: розробка моделі для теоретичного аналізу і оцінки оптимальних біомеханічних характеристик проходження фази повороту спортсменів шорт-треку з використанням існуючих біомеханічних ергогенних засобів та інформаційних технологій в тренувальному процесі. Матеріал і методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, аналіз Інтернет-ресурсів, педагогічне спостереження, відеозйомка, біомеханічний аналіз рухових характеристик. Тестову групу складали 10 юних спортсменів з шорт-треку 9-12 років та 5 спортсменів з шорт-треку віком 18-24 років, які займаються в МСДЮСШ олімпійського резерву м. Харкова з шорт-треку та мають не менше трьох тренувань на тиждень (від 1 року, для юних спортсменів) та регулярні заняття п’ять разів на тиждень (протягом 6-10 років, для дорослих спортсменів). Результати: в роботі теоретично проаналізовано характеристики техніки проходження фази повороту шорт-трековиків засобами біомеханічного аналізу. Розрахунковим шляхом визначено теоретичні залежності показників проходження фази повороту: швидкість, кут нахилу корпусу спортсмена в повороті, положення загального центру мас тіла та їх взаємозв’язок. Виділено основні помилки техніки виконання рухових дій спортсменів початківців у фазі повороту. Висновки: дані теоретичні дослідження підтверджують доцільність використання спеціальних засобів для створення умов, які моделюють в просторі реальну ситуацію проходження спортсменом шорт-треку повороту на одному ковзані, а тренеру дозволять контролювати всі характеристики правильного виконання рухів юних спортсменів-початківців з точки зору біомеханіки. Обґрунтовано використання спеціальних пружних стрічок, як ергогенних засобів для вдосконалення рухових дій спортсменів з шорт-треку. Вказано напрямки покращення біомеханічних показників, які спортсмен здатний реалізувати на практиці. Ключові слова: біомеханіка, шорт-трек, фаза повороту, технічна підготовка спортсменів, аналіз рухових дій.

У статті визначено та проаналізовано вдосконалення рівня спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки, виявлені специфічні особливості технічної підготовки та підвищення рівня спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки. Кінцевою метою етапу спеціалізованої підготовки є збереження здоров’я спортсмена, вдосконалення техніки метання спису, набуття змагального досвіду для виходу у дорослий спорт і успішної реалізації потенціалу у ньому. Отже, для цього було проаналізована науково-методична, спеціальна література та проведений педагогічний експеримент. До контингенту, що брав участь у педагогічному експерименті, увійшли четверо дівчат та четверо юнаків. На початку та наприкінці педагогічного експерименту було проведено контрольні тестування спеціальної технічної підготовленості на секторі для метання спису. Основним показником результативності був результат у метанні спису, але до уваги бралися й інші показники, такі як: кут вильоту снаряду, кількість вдалих спроб, відстань до лінії після гальмування, темпоритмовий характер техніки та послідовність включення ланок тіла спортсмена. Разом із цим були виявлені типові помилки під час виконання метання спису. Було використано відеозйомку для біомеханічного аналізу техніки метання спису. Розроблена експериментальна та обґрунтована тренувальна програма, за якою проводилось дослідження. Вона мала вдосконалити рівень спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки та поліпшити показники техніки метання спису. Тренувальна програма розвитку технічної підготовленості повинна спиратися на річний план-графік тренувань та індивідуально поставлені завдання для кожного спортсмена. Методами математичної статистики було доведено, що після впровадження розробленої нами експериментальної програми спеціальної технічної підготовленості статистично значуще підвищився рівень вищезазначеної підготовленості. Результати контрольного тестування наприкінці педагогічного експерименту показали покращення результату в середньому на 7,82±4,34%, а також поліпшення в деяких окремих біомеханічних параметрах техніки метання спису.

Актуальність роботи полягає у тому, що зараз все більш активно застосовується швидкісна відеозйомка. В умовах сьогодення це зручний спосіб для вивчення швидкоплинних процесів шляхом досягнення ефекту сповільнення рухів. Метою магістерської дисертації є дослідження факторів, які впливають на збільшення частоти кадрів у процесі відеозйомки. Об'єкт дослідження – процес швидкісної відеозйомки, яку застосовують у відеовиробництві. Предмет дослідження – вплив параметрів відеосенсора на частоту кадрів у процесі швидкісної відеозйомки Запропоновано використовувати в процесі швидкісної відеозйомки спеціальні відеосенсори, що мають регістр деталізації (GRAN), який дозволяє змінювати час зчитування кадру відносно номінального значення для різних типів швидкоплинних процесів.
The urgency of the work lies in the fact that in today's conditions, high-speed vid-eo shooting is more actively used. Today's minds it is a convenient way to study fast-moving processes by achieving the effect of slowing down movements. The goal of the thesis is to study the factors that influence the increase of the frame frequency in the process of video recording. The object of research is the process of high-speed video shooting, which is used in video production. The subject of the research is the influence of the parameters of the video sensor on the frame rate in the process of high-speed video recording. It is proposed to use in the process of high-speed video shooting the special video sensors with a granularity register (GRAN), which allows changing the frame reading time relative to the nominal value for different types of fast-moving processes.

The human face is an almost unique visual characteristic of each person. We easily recognize our acquaintances by looking at their face, or, conversely, we understand that this is the first time we see this person. Very soon after the development of computer vision, developers and scientists had a desire to realize a such important human ability as facial recognition in a software form. Nowadays, significant progress has made in this case, many algorithms and methods have developed to solve this problem, identity identification systems are used around the world in many areas of life and already demonstrate great accuracy and speed of recognition.

Касьянов, Ю. І. Алгоритми аналізу кадру для регулювання освітленості по критерію роздільної здатності в системі відеоспостереження / Ю. І. Касьянов // Матеріали ІІI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Сучасні проблеми інформаційної безпеки на транспорті". – Миколаїв : НУК, 2013.
Метою даної роботи є розробка алгоритмів аналізу кадру для визначення оптичного контрасту фону по відношенню до білого і до інтегральної (середньої) яскравості об’єкту при фронтальному штучному освітленні та для визначення площі об’єкту в кадрі і їх апробація моделюванням у середовищі Mathcad.