Готові списки джерел за темами / Відеодані

Добірка наукової літератури з теми "Відеодані"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Відеодані".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Відеодані"

1

Настенко, Є., В. Максименко, С. Поташев, В. Павлов, В. Бабенко, С. Рисін, О. Матвійчук та В. Лазоришинець. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГРУПОВОГО УРАХУВАННЯ АРГУМЕНТІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ АЛГОРИТМІВ ДІАГНОСТИКИ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 1–9. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.227141.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблематика. Метод групового урахування аргументів є доволі недооціненим інструментом для отримання високоточних прогностичних моделей. Перший варіант штучної нейронної мережі (які користуються величезною популярністю в світі машинного навчання) був отриманий в 1965 році українським вченим Олексієм Івахненко, який як раз використовував метод групового урахування аргументів для навчання мережі. Відомо, що даний підхід має місце фактично в будь-якій проблематиці, і не виключенням є задача розпізнавання ішемічної хвороби серця по відеоданим спекл-трекінг ехокардіографії. Вирішення подібної задачі є актуальним, оскільки це надасть можливість аналізувати ехокардіограми навіть якщо вони не оснащені технологією спекл-трекінг. Мета. Методом групового урахування аргументів за даними спекл-трекінг ехокардіографії побудувати класифікаційні алгоритми діагностики порушень кінематики скорочень лівого шлуночка серця у хворих на ішемічну хворобу серця в умовах стану спокою, та при застосуванні ехострестесту із добутаміновою пробою. Методика реалізації. Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова були надані відеодані, отримані за допомогою методу спекл-трекінг ехокардіографії, яким було обстежено 56 пацієнтів з підозрою на ішемічну хворобу серця. Серед них лише у 16 пацієнтів патологію виявлено не було. Ехокардіографія реєструвалась у B-режимі за трьома позиціями: довгої вісі, 4-камерної та 2-камерної позиціях. Усього для дослідження було використано 6245 кадрів відео потоку: 1871 – без порушень серцевої діяльності, та 4374 – при наявності патології під час обстеження. Результати дослідження. Методом групового урахування аргументів було одержано 12 моделей класифікації з урахуванням доз добутаміну (0, 10, 20 і 40 мкг), точність яких на екзаменаційній вибірці варіювалась від 81.7% до 97.4%. Також були отримані 3 моделі класифікації без урахування доз добутаміну, які на екзаменаційній вибірці показали точність в межах 75.2-82.2%. Висновки. Отримані високоточні моделі класифікації методом групового урахування аргументів. Дані моделі можна буде застосувати для аналізу ехокардіограм, отриманих у B-режимі на обладнанні, яке не оснащене технологією спекл-трекінг. Ключові слова: метод групового урахування аргументів; спекл трекінг ехокардіографія; ехострестест з добутаміном; ішемічна хвороба серця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Буран, В. В. "Сучасні тенденції програмного аналізу відеоданих". Сучасна спеціальна техніка, № 3 (42) (2015): 11–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тимошин, Ю., та Ю. Южда. "Аналіз особливостей застосування нейронних мереж для інтелектуальної обробки відеопотоків систем технічного зору". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247372.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються актуальні питання застосування сучасних технологій і методів виявлення та розпізнавання об’єктів. Стаття присвячена аналізу особливостей застосування різних типів нейронних мереж в процесі поетапної обробки відеоданих, які отримуються з систем технічного зору роботів, систем відеомоніторингу, інтелектуальних систем безпеки. Проведено огляд сучасної літератури, яка описує методику формування простору ознак опису об'єктів і методів їх розпізнавання. Під час огляду показано, що процес інтелектуальної обробки відеоданих складається з багатьох етапів обробки зображень, одним із яких є обробка з застосуванням нейронних мереж в якостіінтелектуальних компонентів. Баторівневість етапів обробки в реальному часі вимагає обгрунтування застосування різних типів нейронних мереж при різних процесах обробки з метою підвищення якості та оптимізації часу обробки таких даних. Наводиться структура моделі обробки відеозображень. Також у статті проводиться визначення типів нейронної мережі на різних етапах обробки даних (таких як ідентифікація параметрів і характеристик групи, знаходження групових об’єктів, посекторна обробка зображень, класифікація об’єкту, розпізнавання об’єкту, створення контурної моделі об’єкту, виявлення об’єкту в секторі, оцінка параметрів сектору, визначення інформаційних секторів, розбиття кадру на сектори, обробка інформаційних кадрів) відповідно ієрархічної моделі, що пропонується, з подальшим використанням отриманих результатів для мультиагентної системи розподіленої інтелектуальної обробки відеоданих об’єктів моніторингу та приклади подальшого застосування отриманих результатів. Бібл. 13, табл. 1.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

МАЗІАШВІЛІ, А. Р. "Доцільність використання нейронних мереж для стиснення відеоданих". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 6 (29 грудня 2016): 30–35. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i6.91756.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Красноруцький, А. О. "Метод зниження бітової швидкості відеоданих в телекомунікаційних системах на основі кодування бітової структури трансформанти". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті показано, що в процесі рішення завдань підвищення продуктивності телекомунікаційних систем виникає необхідність в зменшенні бітової швидкості відеопотоку. Ефективність рішення таких задач залежить від якості надання відеоінформаційних послуг. Проте, на практиці бітова швидкість відеопотоку, збільшується кожен рік, та в даний час перевищує допустимі значення у декілька разів. Основною причиною з одного боку є великі об’єми відеоданих, а з іншого боку обмежені технічні характеристики телекомунікаційних систем. Це приводить до збільшення часу затримки та імовірності втрат пакетів при обслуговуванні пакетів на вузлах комутації. Один з напрямків рішення даної суперечності полягає у зменшені об’ємів відеоданих за рахунок використання методів стиску. В статті розроблено методи стиснення і відновлення зображень для зниження бітової швидкості відеопотоку в телекомунікаційних системах, що забезпечує зниження часу затримки та імовірності втрат пакетів в умовах обмежень за швидкодію обчислювальних систем та швидкістю передачі даних телекомунікаційних систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Boyun, V. P., P. Yu Sabelnikov, and Yu A. Sabelnikov. "Video Processing Device for Automatic Object Tracking Defined in the Image by Operator." Nauka ta innovacii 12, no. 2 (March 23, 2016): 29–39. http://dx.doi.org/10.15407/scin12.02.029.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Дубина, Олександр Федорович, Тетяна Миколаївна Нікітчук, Олександр Володимирович Андреєв, Владислав Вікторович Чухов, Дмитро Сергійович Морозов та Сергій Миколайович Нікітчук. "Розрахунок обсягу пам’яті відеореєстратора системи відеоспостереження". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-104-109.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проведено аналіз сучасних форматів відеостиснення, наведено та обґрунтовано алгоритм розрахунку необхідного обсягу накопичувача відеореєстратора для надання можливості зберігання даних системи відеоспостереження певний термін, наведено порядок вибору жорсткого диску з точки зору форм-фактора накопичувача, його енергоспоживання та швидкості обертання дискових пластин. Під час проєктування сучасних систем відеоспостереження необхідно враховувати досить значну кількість чинників. Одними із основних є: тип відеокамер, їх кількість, формат відеостиснення, якість зображення, активність у кадрі, термін зберігання, надійність накопичувача. Перевагою системи відеоспостереження є можливість зберігання відеоданих на необхідний термін з можливістю їх перегляду. Як пристрій зберігання застосовуються SD-карта пам’яті на відеокамері, накопичувач у відеореєстраторі, хмарні технології. У статті розглядаються питання збереження даних на жорсткому диску відеореєстратора. На сьогоднішній день широкого застосування набули як аналогові, так і цифрові або IP-відеокамери, які відрізняються принципами формування відеосигналу і можливостями підключення до мережі. Кількість відеокамер визначається характеристиками і параметрами об’єкта, що охороняється. Кожна сучасна IP-відеокамера підтримує декілька форматів стиснення даних, які різняться за принципами дії, коефіцієнтом стиснення, якістю зображення, а для аналогових відеокамер стиснення проводиться у відеореєстраторі. Ці фактори у кінцевому підсумку впливають на необхідний загальний обсяг пам’яті відеореєстратора. Крім цього, значущим є забезпечення надійності накопичувача, особливо для спостереження за важливими об’єктами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Andreev, S., та V. Zhilin. "ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ АЕРОФОТОЗЙОМКИ З БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ 3D-МОДЕЛЕЙ МІСЦЕВОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 3–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.003.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом дослідження є методика побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Об'єктом дослідження є процес створювання 3D-моделей місцевості, цифрових моделей рельєфу, ортофотопланів, звітів з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери із використанням сучасного спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ) — сучасних цифрових фотограмметричних систем (ЦФС). Метою роботи є підвищення інформативності та актуалізації геоданих за допомогою методики створення фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі інформації, отриманої по знімках з БПЛА, а також відеоматеріалів обльотів місцевості. Задля досягнення поставленої мети вирішено такі часткові задачі: виконання аналізу сучасних засобів отримання та обробки аерофотоінформації з точки зору можливості їх застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості; визначення основних фотограмметричних параметрів для побудови вимірювальних ЗD-моделей місцевості; розробка технологічних схем побудови фотограмметричних ЗDмоделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних; розробка методики побудови 3D-моделі місцевості на базі отриманих даних за допомогою БПЛА. Висновки: виконано аналіз та вибір ПЗ, що задовольняє вимогам щодо застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості за даними з БПЛА; визначено основні фотограмметричні параметри для побудови вимірювальних ЗD- моделей місцевості за даними з БПЛА (сценарій зйомки для різних об'єктів; роздільна здатність; тип об'єктиву; параметри калібрування фотокамери); розроблено технологічні схеми побудови фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних аерофотозйомки та відеоданих; розроблено методичні рекомендації для побудови 3D-моделі місцевості за даними відео- та фотозйомки, отриманими з різних видів БПЛА; на підставі проведених досліджень розроблено методику побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою БПЛА. Методика дозволяє створювати 3D-моделі місцевості, цифрові моделі рельєфу, ортофотоплани, звіти з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери. Запропоновану методику апробовано при побудові 3D-моделей місцевості реальних об'єктів: база відпочинку “Мис Доброї Надії” в Полтавській області, студентський гуртожиток Національного аерокосмічного університету ім. М. Є.Жуковського (ХАІ), територія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, піщаний кар'єр в Полтавській області.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Юдін, О. К., та К. О. Курінь. "РОЗРОБКА СУЧАСНИХ СТАНДАРТІВ СТИСНЕННЯ ВІДЕОДАНИХ". Ukrainian Information Security Research Journal 12, № 3 (48) (15 вересня 2010). http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.12.1965.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Відеодані"

1

Твердохліб, В. В., Н. А. Харченко, В. М. Калініченко, С. В. Галушка та Д. А. Дяченко. "Шляхи збільшення продуктивності існуючих методів кодування відеоінформації". Thesis, SSPG Publish, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/18715.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Волуйко, Марина Миколаївна. "Засоби візуального програмування для створення відеоефектів". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/30745.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є порівняння засобу візуального програмування Max/MSP/Jitter із альтернативним програмним середовищем Processing. Об’єктом дослідження є середовище візуального програмування Max/MSP/Jitter та альтернативний програмний засіб Processing. Результатом роботи є представлення оптимальних методів створення відеоефектів засобами програмування та порівняння створення відеоефектів засобами візуального програмування та засобами альтернативного методу. Результати проведеної роботи можна використовувати для правильного вибору програмного засобу для створення різноманітних відеоефектів.
The purpose of the study is to compare the Max / MSP / Jitter visual programming tool with an alternative Processing environment. The subject of the study is the Max / MSP / Jitter visual programming environment and an alternative Processing software. The result of the work is the presentation of optimal methods for creating video effects by programming tools and comparing the creation of video effects by visual programming and alternative methods. The results of the work can be used to choose the right software to create a variety of video effects.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Коломієць, М. О. "Інформаційна технологія детектування обличь за результатами інтелектуального аналізу відеоданих". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79552.

Повний текст джерела
Анотація:
Розроблено алгоритм та програмне забезпечення системи інтелектуального аналізу відеоданих з метою виявлення та ідентифікації особи. В роботі використовується комплекс алгоритмів розпізавання образів, як для детектування, так і для ідентифікації особи. Розроблений алгоритм реалізовано в на мові програмування С++, Python.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії