Добірка наукової літератури з теми "Втрата ідентичності"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Втрата ідентичності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Втрата ідентичності"
1
Айдачич, Д. "Офіцери Пишчевичі: риси сербської ідентичності та їх втрата". Украс, Вип. 1 (2006): 71–94.
Знайти повний текст джерела
2
Тарапон, О. "Деформація моральних цінностей в Україні в 1930-ті рр.: втрата національної ідентичності". Наукові записки з української історії, Вип. 40 (2016): 162–67.
Знайти повний текст джерела
3
Baluta, Halyna. "До проблеми ідентичності: «четвертий елемент» Дж. Фаулза". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 93–107. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4530.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi зроблено спробу проаналiзувати структурну модель iдентичностi на матерiалi фiлософських есеїв сучасного британського мислителя Дж. Фаулза, який переглядає традицiйну фрейдистську модель психiчного, додає нову конструкцiю — категорiю немо. Немо трактується як анти-его, пiд впливом якого формується псевдоiдентичнiсть — форма психiчного захисту: «втеча вiд свободи». Свобода як екзистенцiйний вимiр iдентичностi аналiзується в контекстi розгляду категорiї Нiщо. Недолiком концепцiї Фрейда є її спрощенiсть, оскiльки в нiй вiдсутнiй екзистенцiйний фундамент. Також здiйснюється огляд iсторiї питання, рiзних варiантiв означення iдентичностi, сучасних фiлософських напрямiв, серед яких методологiя феноменологiчної й екзистенцiальної парадигм, використана в дослiдженнi. З. Фрейд розглядає ego своєрiдним стрижнем, навколо якого формується особистiсть (її iдентичнiсть); «Я» забезпечує безперервнiсть i послiдовнiсть поведiнки iндивiда на основi його бiологiчного та психологiчного досвiду. З. Фрейд трактував поняття «Я» функцiонально: як його базова функцiя мислиться функцiя захисту, її рiзнi форми, прояви. «Я» також може бути зосередженням тривоги внаслiдок зовнiшнiх викликiв, тиску несвiдомого та страху совiстi. Психоаналiтична модель iдентичностi є амбiвалентною, трактується як iнфантильне ego — результат внутрiшнього конфлiкту: впливу лiбiдо та системи заборон Над-Я. Водночас здатнiсть до продуктивного вирiшення внутрiшнiх конфлiктiв є неоднаковою. Опiр немо продукує демонстративнi аспекти особистостi — нарцисичне его. Нарцисизм, конформiзм — патологiчне вирiшення конфлiкту — у психоаналiзi є наближеним до концепту «втечi вiд немо» у фiлософiї Дж. Фаулза. «Там, де було Воно, повинно постати “Я”» — психоаналiтична максима, яка скеровує зусилля аналiтика в русло конституювання здорової iдентичностi, не ослабленої внутрiшнiми конфлiктами. Психоаналiтичнiй iнтерпретацiї ego протиставляється екзистенцiйне трактування, що виходить iз трансцендентальних передумов iдентичностi, розумiння її складної динамiчної природи. Тому втрата iдентичностi є наслiдком її соцiокультурного поглинання, «соцiального розчинення», деструктивностi, у чому вiдшукуються аналогiї з поширеною доктриною «втечi вiд свободи» Е. Фрома — синтезу елементiв психоаналiтичної традицiї й екзистенцiйних мотивiв.
4
Morar, N. V. "Політичне лідерство в сучасній Україні: проблеми становлення та розвитку". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 5. http://dx.doi.org/10.15421/171718.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються особливості формування політичного лідерства в Україні в умовах державної незалежності та актуалізується необхідність створення цілісної системи підготовки політичних лідерів. Підкреслюється, що політична практика цього періоду не висунула жодного загальнонаціонального лідера, який був би здатним об’єднати всі верстви українського суспільства в боротьбі за дійсну демократію, соціальну справедливість та всенародний добробут. Для сучасної політичної ситуації в Україні характерні такі явища, як криза державності, втрата політичного управління, криза національної ідентичності. В цьому контексті підкреслюється, що сьогоднішня реальність змушує переосмислити питання про роль особи, її внесок у політичний процес перехідного періоду розвитку суспільства.Робиться висновок, що в Україні відсутні система підготовки політичних лідерів як у загальнонаціональному масштабі, так і на регіональному рівні. Політичні партії, громадські організації теж не готують цілеспрямовано політичних лідерів, використовуючи системи стихійного відбору, що вкрай неефективно. В цьому плані особливої актуальності набуває комплекс проблем, пов’язаних з системою формування та підготовки політичних лідерів як у загальнонаціональному масштабі, так і на регіональному рівні.
5
ТКАЧЕНКО, Олександр. "АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 277–91. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз антропологічного аспек- ту поширення коронавірусної інфекції. Методологічними засадами дослідження стали принципи та категорії екзистен- ціальної філософії та психології, релігійного світогляду, діалек- тичний та феноменологічний підходи, методи аналізу та син- тезу. Наукова новизна. Події, пов’язані з поширенням пандемії COVID-19, можна охарактеризувати як антропологічну кри- зу. Відбувається наростання онтологічної тривоги й страху на політичному, економічному, фізіологічному рівнях. Однією з негативних особливостей боротьби проти коронавірусу є ціле- спрямовані кроки до вдосконалення дисциплінування (диктату- ри) суспільства, а саме відбувається атомізація соціального життя, ізоляція людей один від одного, спостереження над ними й контроль. В умовах пандемії поглибились такі форми від- чуження, як людини від суспільства; людини від людини; людини від себе; людини від культури; людини від екології. Однак крім негативних наслідків, сучасна пандемія має позитивній зміст, адже це ситуація пробудження до екзистенції, зміцнення влас- ної ідентичності. Висновки. Страхи, самотність, відчай, три- воги, обмеження життєвого простору, зменшення довіри до навколишнього світу, втрата відчуття безпеки, депресія – це окремі прояви фундаментальної кризи існування людини. Щоби правильно розуміти ситуацію, пов’язану з коронавірусом, отри- мати правильні орієнтири, необхідно з фізіологічного, політич- ного, економічного рівнів розуміння підійматися на духовний. В контексті запропонованої на розгляд проблеми важливим залишається питання про істинні цілі та зміст сучасної освіти й виховання. Пандемія COVID-19 актуалізує проблему глобаль- ної солідарності та співробітництва.
6
Метельова, Т. "На шляху європейської консолідації: досягнення і втрати політики спільної ідентичності". Зовнішні справи. Історичні науки, № 10 (2016): 26–31.
Знайти повний текст джерела
7
Коваленко, О. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТРАНЗИТИВНОСТІ СУЧАСНОГО СВІТУ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(84) (22 листопада 2018): 37–42. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(84).2018.37-42.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості трудових міграційних процесів в Україні в ситуації зростання глобальної соціальної і геополітичної транзитивності сучасного світу. Значна увага у дослідженні зосереджена на аналізі впливу результатів Industry 4.0. на зростання трудової міграції і зміну її якісних характеристик. Автором встановлено, що трудова міграція має переважно негативні наслідки для України (втрату найбільш активної молодої частини населення, руйнацію сімейних зв’язків у родинах трудових мігрантів, нелегальну або напівлегальну зайнятість українських трудових мігрантів, їх роботу у важких, часто шкідливих умовах праці, пришвидшення процесу старіння нації, зростання цін на товари і послуги в Україні за умови низької купівельної спроможності основної маси населення, недоступність для українських трудових мігрантів кваліфікованої медичної допомоги у країні прибуття, втрату національної ідентичності мігрантів-українців і загрозу їх асиміляції).
8
Динниченко, Т. А. "ДІАЛЕКТИКА РОЗВИТКУ ГРУПОВОЇ ТА ЕГО-ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ А. ФРАНСА «БОГИ ЖАДАЮТЬ»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 231–36. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей репрезентації в романі А. Франса «Боги жадають» процесу формування і розвитку его- ідентичності головного героя у складному взаємозв’язку з колективною ідентичністю. У розвідці застосований психоаналітичний підхід до аналізу художнього тексту. Поведінка, думки, почуття персонажа інтерпретуються крізь призму психоаналізу з використанням таких термінів З. Фройда, К.Г. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма, як «підсвідомість», «ідентифікація», «внутрішній конфлікт», «Ідеал-Я», «зовнішній об’єкт-ідеал», «психічний механізм ідеалізації», «сновидіння совісті», «архетип» тощо. Дослідження побудоване на поняттях колективної й его- ідентичності, уведених у науковий обіг Еріком Г. Еріксоном. Цей відомий культуролог і психолог аргументовано пов’язує формування особистої ідентичності із груповою. Різноманітні аспекти проблеми ідентичності є пріоритетними в європейській літературі початку ХХ століття. У романі А. Франса «Боги жадають» зображується момент кардинального змінення колективної ідентичності французького суспільства внаслідок великої історичної події – революції 1789–1794 років. Автор показує механізм ідентифікації в дії: як утверджуються нові соціальні й культурні цінності, як відбувається соціальна спайка, як усе це впливає на свідомість окремих індивідів. У центрі твору – психодрама молодого художника Еваріста Гамлена. Його его-ідентичність, внутрішнє «Ідеал-Я» доброчесної, стриманої людини формувалися до революції в конфлікті із груповою, що виявлялося в характері, поведінці, професійній діяльності. Республіканська групова ідентичність спочатку сприяє розвитку його особистої ідентичності, але пристрасне захоплення революційними лідерами запускає психічний механізм ідеалізації, що призводить до несвідомої підміни внутрішнього «Ідеал-Я» зовнішнім об’єкт-ідеалом і втрати власного «Я». А. Франс візуалізує конфлікт у підсвідомості свого героя, який виникає внаслідок такого патологічного процесу підміни, за допомогою алюзії на трагедію Еврипіда «Орест». Паралель Еваріст / Орест виявляє подібність психічного стану персонажів – обох мучить «неусвідомлена» совість через вчинки, які вони внутрішньо визнають злом, хоча свідомо виправдовують «священним велінням». Аналіз тексту роману «Боги жадають» із психоаналітичних позицій виявляє, що сюжет можна інтерпретувати як художнє дослідження розвитку его-ідентичності головного персонажа в діалектичному зв’язку з колективною ідентичністю.
9
Tveritinova, T. I. "Проблема "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови"". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 66–75. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-66-75.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема культурної опозиції "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови". Мета дослідження – простежити протистояння різних культур, морально-етичних законів і пріоритетів між українськими емігрантами та мешканцями Америки. Досліджуються проблеми історичної пам’яті, етнічної та національної ідентичності українців. Простежується формування та руйнація міфу про нову країну як селянський рай та заміна його на біблійний – про Содом і Гоморру. Короленко розглядає два види адаптації іммігрантів в новій країні: коли людина швидко асимілює і не відчуває дискомфорту від іншомовного культурного середовища, та інший – коли це відбувається болісно і поступово, з усвідомленням втрати своєї етнічної ідентичності. Аналізуються оніричні елементи – жахливі сновидіння, які використовує письменник для доповнення картини "культурного шоку" (К. Оберг) від перебування в чужій країні. Оніричні елементи в творі Короленка виконують роль ретранслятора пам’яті, коли відбувається аналіз минулого, теперішнього і прогноз майбутніх подій. Визначається періодизація процесу адаптації героя в чужій країні. Перший період – "культурний шок", який виникає внаслідок втрати всіх звичних знаків і символів соціальної взаємодії. Другий – після низки конфліктів, що неодмінно виникають між героєм та представниками влади нової країни. І третій період, який відбувся під безпосереднім впливом Євгена Нілова, дворянського інтелігента та земляка героя. Поступово долаючи культуроцентризм, опір устрою іншого, незрозумілого життя, герой приходить до усвідомлення необхідності спілкування та виявлення культурного плюралізму.
10
Бандровська, О. Т., та В. І. Хома. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ АПОКАЛІПТИЧНОГО СВІТУ В РОМАНІ МАЙКЛА ОНДАТЖЕ «АНГЛІЙСЬКИЙ ПАЦІЄНТ»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 159–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Постапокаліптична література вирізняється з-поміж інших художніх феноменів зверненням до специфічної теми – в якому світі та якому стані опиниться людство після глобальної катастрофи. Роман «Англійський пацієнт» сучасного канадського письменника Майкла Ондатже, який є постмодерністським історіографічним романом, звертається до комплексу проблем, пов’язаних із трансгресивним характером Другої світової війни та її наслідками. Репрезентовані в романі фізичні і психологічні травми війни, пам’ять про катастрофічні події та людські переживання дають підстави віднести роман М. Ондатже до літератури постапокаліпсису, яка на сьогодні є самостійним художнім феноменом. Доводиться, що в романі «Англійський пацієнт» М. Ондатже постапокаліптична проблематика є невід’ємною від постмодерністської поетики твору. Тому фрагментарність та нелінійність оповіді, бінарні структури простору (закритий простір вілли – відкритий простір пустелі) і часу (розрізнення/нерозрізнення минулого і теперішнього), невизначеність ідентичності та неоднозначність механізмів індивідуальної пам’яті персонажів є постмодерністськими поетологічними характеристиками твору. У статті окреслено художні параметри постапокаліптичного світу роману: своєрідність часопросторової організації твору та ідентичності персонажів. Показано, що проблемний комплекс пам’ять–спогад–травма є вагомим складником сучасної постапокаліптичної літератури. Наголошується, що в романі всі сюжетні лінії персонажів є варіаціями інтерпретації понять ідентичності, пам’яті і травми в добу постапокаліпсису. На прикладі центрального персонажа досліджено, як його часткова амнезія акцентує втрату ідентичності: немає імені, національності, чіткого минулого, а значить теперішнього і майбутнього. Отже, М. Ондатже на прикладі свого персонажа подає масштабний аналіз постапокаліптичної травми, яка є одночасно і фізичною, і душевною. Підсумовується, що «Англійський пацієнт» М. Ондатже як роман про постапокаліпсис сприяв формуванню традиції постапокаліптичної літератури в канадській літературі.
Дисертації з теми "Втрата ідентичності"
1
Гречин, В. ""Віртуальна особистість" як феномен сучасної культури". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21568.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Втрата ідентичності"
1
Черемська, О. С., and В. Г. Сухенко. "Інноваційна лексика в добу політичних трансформацій: збагачення чи втрата ідентичності." In CHALLENGES AND ACHIEVEMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 237–52. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-027-8-32.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Втрата ідентичності"
1
Явір, В. В. Питання мови в аспекті нашого духовного буття і національної безпеки. Акцент, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5235.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання мови в аспекті духовного буття особистості й національної безпеки. Наголошено, що Україна фактично опинилася між подвійним глобалізаційним тиском - зі Сходу і Заходу. А це збільшує небезпеку втрати національної ідентичності і блокує повноцінне функціонування національної і мови, і культури. Підкреслено, що суспільству необхідно усвідомити істину: наша держава або буде українською, або їй загрожуватиме зникнення. Основним у питанні мови має бути духовний аспект.