Добірка наукової літератури з теми "Вторинна пара"

Постановка проблеми. Міжособистісна співзалежність негативно впливає на усі аспекти життя людини. В основі даної проблематики лежить недостатня диферен- ціація «образу Я», адже співзалежні особи не мають чітких уявлень про власні бажання, по- треби і почуття, тому можливість адекватного їх вираження і реалізації в парі ускладнені. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема залежностей є однією з найбільш ак- туальних в сучасному суспільстві. Фахівці в області залежностей найчастіше розглядають співзалежність як сімейну проблему. Аналіз психологічної літератури з проблеми дозволяє розуміти співзалежність не тільки як вторинне явище, пов’язане з алкогольною та нарко- тичною залежністю близької людини, а як порушення розвитку особистості, що формується в ранніх дитячо-батьківських відносинах. Аналіз наукової літератури з питань сутності та природи залежності свідчить про глибоку теоретичну і емпіричну розробленість феномена залежності (адикції) і наявності добре сформованого термінологічного апарату для його вивчення. Високий ризик поширення традиційних і нових видів адикції актуалізує проблему вироблення раціональних стереотипів психогігієнічної поведінки у реальних і потенційних аддиктів. Найбільшу актуальність зберігає проблема вивчення залежності як негативного біопсіхосоціодуховного явища і розробки способів, здатних не тільки стримати зростання, але і надати ефективну протидію виникненню і подальшому поширенню цього синдрому. Формулювання мети статті. Мета полягає у вивченні психологічних особливостей осо- бистості в співзалежних стосунках у парі. Виклад основного матеріалу. Психологічна база досліджування склала 82 осіб (41 пара ), контрольна досліджувана група – 40 осіб (20 по- дружніх пар) – які характеризувалися стабільними, сприятливими взаєминами адаптовані пари, що не мають подружніх утруднень і задоволені шлюбом; основна досліджувана група – 42 осіб (21 подружні пари ) – які зверталися до психологічної консультації у зв’язку з проблемами співзалежності, незадоволення шлюбом,- це ті пари, які можуть бути віднесені до пізніх, або фінальних, етапів залежності. Для дослідження психоемоційних станів дослі- джуваних основної та контрольної груп були обрані валідні психодіагностичні методики: Тест-опитувальник Спілбергера- Ханіна (діагностика тривожності); Опитувальник тріади любові по Стернбергу; Тест на співзалежність Фішера; Тест «впевненість у собі» Райдаса ; Виявлення любовної залежності (по Єгорову). В проведеному дослідженні були виявлені стра- тегії міжособистісної взаємодії жінок і чоловіків зі співзалежною поведінкою. Висновки та перспективи подальших досліджень. Більшість жінок та чоловіків, які взяли участь у нашому дослідженні, не намагаються приховувати звичайні страхи, занепокоєння або свою невпевненість. Вони намагаються добре виглядати в своїх очах та в очах партнерів, не завжди потребують бути «правими», відчувають нестачу довіри з боку близької людини і занепокоєння при встановленні близьких, довірливих відносин. Результати наших досліджень підтверджують дані джерел наукової літератури, що співзалежним людям властиво: запе- речення, страх, тривога, сором, вина, перфекціонізм, нав’язливі думки, невміння дотримува- тися кордону особистості, схильність до маніпулювання, ригідність. Дослідження пробле- ми співзалежності є значущими для психологів, тому питання потребує більш ґрунтовного теоретичного вивчення.

Стаття присвячена оцінюванню ефективності комплексної системи сімейного консультування (психокорекції) порушень життєдіяльності родини в разі адюльтеру. Досліджено 90 пар у «кризовому віці браку» з наявністю адюльтеру. У респондентів виявлено слабку та помірну тривожність без ознак стомлюваності, слабкості, зниження працездатності. Власний стан критичний без заперечення психологічного конфлікту (p<0,05). Встановлено зменшення насиченості емоційних переживань щодо адюльтеру, бажання розмовляти на тему адюльтеру, зменшення явищ адинамії та вегетативно- соматичних порушень (p<0,05). Клінічним опитувальником оцінки невротичних станів виявлено зміни астенічних проявів, серед яких слід назвати нівелювання дратівливості та «втоми, що не шукає спокою», проте пасивність та порушення сну (поверхневий, тривожний, труднощі засинання й прокидання) збереглися у слабкому ступені вираження (p<0,05). Наявне істеричне коло реагування змінилося у бік відповідальних поведінкових паттернів без обвинувачень навколишніх, акцентування уваги на себе, отримання користі від кризи (первинна вигода) та зменшення нарцисових задоволень (вторинна вигода). Поведінка та соматичний стан характеризувалися як такі, що спрямовані на збереження душевного конфлікту без витіснення у соматичну сферу (p<0,05). Вищевикладене підтверджується факторним аналізом, яким виявлено зниження соматогенного психологічного реагування, за такими трьома факторами: тривоги та астенії; власне істеричне реагування; депресивно- фобічний регістр (вегетативні прояви) (p<0,05). Методикою «Визначення наявності та вираження комплексу меншовартості» у респондентів виявлено відновлену здатність самостійно вирішувати проблеми, кількість яких суб’єктивно значно зменшилась (p<0,05). Методикою «Спілкування в сім’ї» встановлено поліпшення відносин та спілкування у родині0 особливо у тих парах, які мали меншій стаж браку. Проте пари, які мали більший стаж сімейного життя, у сукупності з адюльтером мали уповільнення відновлення стосунків та меншу динаміку відновлення родинної взаємодії (p<0,05).

Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.

У статті висвітлено основні словотвірні особливості похідних прикметників давньогрецької мови. Спершу в роботі окреслено відмінності між первісними та похідними одиницями. Похідні ад’єктиви розглянуто з погляду словотвірної структури та словотвірної мотивації. Наведено теоретичну класифікацію способів словотворення, яка найбільше відповідає специфіці давньогрецької мови. Окремо виділено групу похідних слів, утворених за допомогою однієї основи, та групу слів, які утворюються на базі двох основ. Проаналізовано детальніше суфіксацію та префіксацію як основні способи афіксального словотворення. Виділено найбільш характерні для давньогрецького ад’єктива словотвірні форманти (суфікси, префікси, інтерфікси). Серед способів складання найпродуктивнішим є основоскладання. Ад’єктивні композити розглянуто відповідно до їхніх структурних елементів, моделей утворення, словотвірного значення. Щодо типу відношення між компонентами композитів, виділено адитивний і детермінативний типи зв’язку. Окрему увагу присвячено екзоцентричним за семантичними ознаками детермінативним складним прикметникам типу багувриги, наявність яких вважається невід’ємною особливістю давньогрецької мови. Словоскладання, як зазначено, не є характерним для системи давньогрецького прикметника способом словотворення. Юкстапозити- ад’єктиви утворилися здебільшого на базі словосполучень із першим адвербіальним компонентом. Звернено увагу також на особливості внутрішньої мотивації складних слів, виділено спільні та відмінні риси словосполучення та композита. Окремим аспектом аналізу словотвірних особливостей грецьких ад’єктивів у представленій праці є з’ясування дериваційних можливостей аналізованих похідних як ціліснооформлених одиниць, що стосується їх активності в утворенні вторинних дериватів. Словотвірні потенції давньогрецьких похідних прикметників як твірних баз у подальших процесах деривації продемонстровано на основі понять словотвірної пари та словотвірної парадигми, що становлять безпосередній зв’язок між дериватами та твірними лексичними одиницями.

Ендометріоз – дисгормональне, імунозалежне захворювання, що характеризується доброякісним, вогнищевим розростанням тканини з наявними епітеліальними і стромальними елементами, які властиві ендометрію в міометрії чи інших органах статевої системи і поза нею. Основними клінічними проявами даного захворювання є персистуючий біль та у 25–50 % жінок – безпліддя. Мета дослідження – удосконалити метод лікування ендометріозасоційованого безпліддя у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням препаратів, що покращують якість яйцеклітин. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 94 жінки репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діаг­нозом генітального ендометріозу. Середній вік обстежених жінок з ендометріозасоційованим безпліддям становив (31,9±2,7) року. Середня маса тіла складала (72,2±3,4) кг. Тривалість безпліддя серед обстежених пацієнток була від 3 до 10 років при середньому значенні (6,2±1,4) року. Первинне безпліддя виявлено у 63 пацієнток із 94 (67 %), вторинне – у 31 пацієнтки (33 %). Алгоритм ведення пацієнток із безпліддям виконували відповідно до наказів МОЗ України № 787 від 09.09.2013 р. “Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”. Перед програмою ДРТ було про­ведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО). Результати дослідження та їх обговорення. У статті показано ефективність комплексної терапії препаратами “FT 500 plus” та “Олігодетрим” у жінок із безпліддям на тлі генітального ендометріозу перед проведенням контрольованої оваріальної стимуляції. Пацієнток додатково поділили на групи залежно від проведених оперативних втручань. Стимуляцію здійснювали за допомогою стандартного “довгого” протоколу з а-ГнРГ і використанням тригера хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ). Оцінку ефективності якості лікування проводили за такими показниками: сумарна доза рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону (р-ФСГ), тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооциткумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції (ТВП), ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист. Висновки. Застосування модифікованих схем контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) з ад’ювантною терапією із метою корекції оксидативних порушень дозволяє покращити загальну відповідь яєчників на стимуляцію, підвищити кількість ооцитів, ступінь їх зрілості та якості, коефіцієнт запліднення та вихід бластоцист у хворих із безпліддям на тлі генітального ендометріозу.

Introduction. The article is devoted to the analysis of lexical and stylistic features of modern Ukrainian language sports media discourse. The study was performed taking into account certain principles of cognitive linguistics, according to which the concept BASKETBALL as a part of the conceptosphere SPORT can be interpreted as a target concept in the process of semantic shift and the formation of secondary nomination in sports comments.Methods. The research uses a general scientific descriptive method and sampling method, as well as some techniques of conceptual analysis, methods of metaphorical modeling and lexical and stylistic analysis.Results. According to the results of the study, live broadcasts with a total duration of about 14 hours were analyzed, accompanied by a Ukrainian-language or bilingual (with the participation of a Ukrainian-speaking commentator and a Russian-speaking specialist) commentary. A number of metaphorical verbalizers of the concept BASKETBALL have been recorded and characterized, which are divided into four types according to semantic differentiation – anthropomorphic, artefact, sociomorphic and natural-morphic. Within each of the types, the collected illustrative material is classified on the basis of a specific donor concept, which caused a semantic shift in associations or similarity, and divided into metaphorical models that reflect the specifics of the metaphorization mechanism, pointing to the correlated source-concept-goal pair. The semantic expediency of metaphorical verbalization of the concept BASKETBALL and stylistic functions performed in sports commentary are explained.Conclusions. Metaphorical verbalization of the concept of BASKETBALL in Ukrainian-language sports media discourse is typical for textual support of broadcasts of other sports. Based on the separation of the common seven, which caused the metaphorical transfer, the models “basketball– man”, “basketball – artifact”, “basketball – rest”, “basketball – war”, “basketball – history”, “basketball – culture”, “basketball – crime”, “basketball – nature”, which form the basis of the figurative component of sports comments.Key words: vocabulary, media discourse, metaphor, sports commentary, stylistic device. Вступ. Статтю присвячено аналізу лексико-стилістичних особливостей сучасного українськомовного спортивного медіадискурсу. Дослідження виконано з урахуванням окремих засад когнітивної лінгвістики, відповідно до яких концепт БАСКЕТБОЛ як частину концептосфери СПОРТ можна трактувати концептом-ціллю у процесі семантичного зрушення та формування вторинної номінації у спортивних коментарях цього виду спорту. Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові описовий метод та метод вибірки, а також окремі прийоми концептуального аналізу, методи метафоричного моделювання та лексико-стилістичного аналізу. Результати. За підсумками проведеного дослідження проаналізовано прямі трансляції загальною тривалістю близько 14 годин, що супроводжувались українськомовним або білінгвальним (за участі українськомовного коментатора та російськомовного фахівця) коментарем. Зафіксовано та схарактеризовано низку метафоричних вербалізаторів концепту БАСКЕТБОЛ, що розподілені за чотирма типами відповідно до змістової диференціації: антропоморфного, артефактного, соціоморфного та приро-доморфного. У межах кожного з типів зібраний ілюстративний матеріал класифіковано на основі визначеного концепту-джерела, що за асоціаціями чи подібністю спричинив семантичне зрушення, та поділено на метафоричні моделі, які відбивають специфіку механізму метафоризації, вказуючи на корелятивну пару концет-джерело – концепт-ціль. Пояснено семантичну доцільність метафоричної вербалізації концепту БАСКЕТБОЛ та стилістичні функції, виконувані у спортивному коментарі. Висновки. Метафорична вербалізація концепту БАСКЕТБОЛ в українськомовному спортивному медіадискурсі є типовою для текстового супроводу трансляцій різних видів спорту. На підставі виокремлення спільної семи, що спричинила метафоричне перенесення, визначено моделі «баскетбол – людина», «баскетбол – артефакт», «баскетбол – відпочинок», «баскетбол – війна», «баскетбол – історія», «баскетбол – культура», «баскетбол – кримінал», «баскетбол – природа», які становлять основу образної складової спортивних коментарів. Ключові слова: лексика, медіадискурс, метафора, спортивний коментар, стилістичний засіб.

Цель. Оценить клиническую эффективность внедрения различных вариантов профилактического лечения пациентов с гемофилией А плазматическими препаратами свертывания крови.Материалы и методы. Методом копи-пара (case-kontrol) были сформированы группы пациентов, охваченных протоколами профилактической терапии (основная группа) и получавших эпизодическую терапию по потребности (контрольная группа). При включении пациентов в основную и контрольную группы учитывалась сходность клинико-демографических характеристик пациентов (возраст, тяжесть заболевания, наличие гемартрозов, состояние коагулограммы). Продолжительность, регулярность профилактической терапии в основной группе должна быть не менее 12 месяцев. В первичную профилактику (регулярное постоянное лечение, начинаемое в отсутствие гемартроза у детей в возрасте до 3 лет) были включены 6 пациентов с тяжелой и 8 пациентов со среднетяжелой формами гемофилии А. Во вторичную профилактику (регулярное постоянное лечение, начинаемое после 2-го или более позднего кровотечения в крупные суставы) были включены соответственно 8 и 11 пациентов. Третичная профилактика (регулярное постоянное лечение, которое начиналось после наступления поражения суставов) была проведена 38 пациентам с тяжелой и 21 пациенту со среднетяжелой гемофилией. В контрольной группе по сравнению с опытной геморрагические эпизоды чаще наблюдались и при тяжелой, и при среднетяжелой гемофилии. В опытной группе у 38,5±6,85% пациентов с тяжелой и у 42,5±7,85% пациентов со среднетяжелой формами гемофилии в течение 12 месяцев не было геморрагических эпизодов. Тяжелые кровотечения в контрольной группе при тяжелой и среднетяжелой формах гемофилии (84,6±5,0 и 10,0±4,7%) соответственно в 2 и 4 раза чаще наблюдались по сравнению с опытными группами (40,4±6,8 и 2,5±2,5%). Сравниваемые группы пациентов более выраженно отличались друг от друга по частоте гематурии, подкожных и внутримышечных гематом, желудочно-кишечных кровотечений и обострения хронических гемартрозов.В зависимости от протоколов лечения (Мальмо и Утрехт) частота отмеченных эпизодов друг от друга существенно не отличалась. Более эффективной была первичная профилактика, на фоне которой у 7,1% пациентов с тяжелой формой гемофилии были тяжелые кровотечения, а у 7 пациентов обострения хронических гемартрозов не было отмечено. Сходные результаты были получены при вторичной профилактике. На фоне третичной профилактики у 32,2% пациентов отмечались тяжелые кровотечения (52,2% в контрольной группе) и у 3,4% пациентов обострение хронических гемартрозов (в контрольной группе – 16,3%).Оригинальные исследования. Научная публикация.Выводы. Эффективность профилактической терапии гемофилии А более адекватно оценивается сравнением его результатов с результатами эпизодической терапии (по потребности). Профилактическая терапия гемофилии в течение 12 месяцев у пациентов с тяжелой формой в 38,5±6,8%, со среднетяжелой формой в 42,5% случаев предупреждает заметные геморрагические эпизоды, снижает риск тяжелых кровотечений в 2 и 4 раза соответственно, гематурии – более чем в 9 раз, желудочно-кишечных кровотечений – более чем в 10 раз. Среди вариантов профилактической терапии сравнительно более эффективны первичная и вторичная профилактика, третичная профилактика снижает риск тяжелых кровотечений с 52,2% до 32,2%, обострение хронических гемартрозов – с 16,3 до 3,4%. Purpose. Comparative assessment of the clinical effectiveness of various options for preventive treatment of patients with hemophilia.Materials and methods. With the method of copy-pair (case-control), there were formed the groups of patients covered with protocols of preventive treatment (main group) and those with episodic therapy on need (control group). While including patients to the main and control groups, the similarity of the clinical and demographic characteristics of patients (age, severity of disease, presence of hemarthrosis, state of the coagulogram) were taken into account. Duration, regularity of preventive treatment in the main group should be at least 12 months. Primary prevention (regular ongoing treatment, starting in the absence of osteochondrosis in children under 3 years old) included 6 patients with severe hemophilia and 8 patients with moderate hemophilia A. Secondary prevention (regular, continuous treatment, starting after the 2nd or later bleeding into large joints) included respectively 8 and 11 patients. Tertiary prevention (regular ongoing treatment, starting after the onset of joint damage) was performed in 38 patients with severe hemophilia and 21 patients with moderate hemophilia.In the control group (in comparison with experience group), hemorrhagic episodes were observed more often in patients with severe and moderate hemophilia. In the experience group, in 38.5±6.85% of patients with severe hemophilia and 42.5±7.85% of patients with moderate forms of hemophilia, no hemorrhagic episodes were observed during 12 months. Severe bleeding in the control group with severe and moderate hemophilia (correspondingly, 84.6±5.0 and 10.0±4.7%) were observed correspondingly 2 and 4 times more often than in the experience groups (40.4±6.8 and 2.5±2.5%). The compared groups of patients were more pronouncedly different from each other; according to the frequency of hematuria, subcutaneous and intramuscular hematomas, gastrointestinal bleeding, and exacerbation of chronic hemarthrosis.Depending on the treatment protocols (Malmo and Utrext), the frequency of noted episodes did not differ from each other significantly. Primary prevention, on the background of which, in 7.1% of patients with severe hemophilia, severe bleeding was observed, and in 7 patients, exacerbation of chronic hemarthrosis was not observed, was more effective. The similar results were achieved in secondary prevention. On the background of the tertiary prevention, severe bleeding was observed in 32.2% of patients (52.2% in the control group), and 3.4% of patients had exacerbation of chronic hemarthrosis (16.3% in the control group).Conclusion. Effectiveness of preventive therapy of hemophilia A is more adequately assessed if comparing its results with the results of episodic therapy (on need). Preventive therapy of hemophilia during 12 months prevents hemorrhagic episodes, respectively, in 38.5±6.8% of cases of severe form, 42.5% of cases of moderate form, reduces the risk of severe bleeding by 2 and 4 times, hematuria – by more than 9 times, gastrointestinal bleeding – by more than 10 times. The primary and secondary prevention are relatively more effective; tertiary prevention reduces the risk of severe bleeding from 52.2% to 32.2%, exacerbation of chronic hemarthrosis from 16.3 to 3.4%.

В пленках Ge, GaAs и др., выращиваемых на подложках Si с ориентацией поверхности (001), предпочтительным способом релаксации напряжений является формирование в границе раздела сетки Ломеровских дислокаций, образующихся при взаимодействии пар комплементарных 60 дислокаций. По этой причине оказывается важным происхождение последних. В ряде работ [1-3] было сделано умозрительное предположение, что поле напряжений 60 дислокации, уже присутствующей на границе раздела, может провоцировать зарождение вторичной комплементарной 60 дислокации. При этом предполагалось, что вторичная дислокационная петля может зарождаться в любом месте уже существующей 60 дислокации [4]. Экспериментальное доказательство наведенного зарождения комплементарных дислокаций было получено позднее, в работах [5,6]. В настоящей работе проведен экспериментальный анализ дислокационной структуры, возникающей на начальной стадии роста напряженных пленок Ge на отклоненных от (001) к (111) подложках Si. Полученные результаты позволяют сделать два основных вывода: 1. Наблюдаются дислокационные конфигурации, обусловленные зарождением 60 дислокаций несоответствия под действием поля упругих деформаций от первичных дислокаций. В таких конфигурациях две комплементарные 60 дислокации отходят от короткого отрезка краевой дислокации в одну сторону, образуя Y-центр. 2. Отсутствие дислокационных конфигураций, соответствующих зарождению на линии первичной дислокации, является доказательством зарождения вторичной дислокации именно фронтом первичной «материнской» дислокации несоответствия, т.е. ее пронизывающим сегментом, выходящим на поверхность.

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – полісиндромне захворювання, що часто асоціюється з безпліддям, і є найчастішою патологією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном. За даними літератури, СПКЯ діагностують майже у 50 % жінок із порушеннями менструальної та овуляторної функцій, та у 40 % пацієнток, які страждають від ендокринного безпліддя.Мета дослідження – оцінити ефективність прегравідарної терапії перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції в протоколах ЕКЗ у пацієнток із СПКЯ.Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 146 жінок із верифікованим діагнозом СПКЯ та наступними характеристиками: вік 29,8 (25–38) років, ІМТ – (27,2±4,9) кг/м², АМГ – 6,3 ng/ml (4,1–11,6 ng/ml). Тривалість безпліддя – від 2 до 19 років у середньому (6,8±0,5) року. Первинне безпліддя було у 102 пацієнток (69,9 %), а вторинне – в 44 жінок (30,1 %). Середній вік жінок, у яких починалось менархе, складав (14,1±0,3) року, в усіх жінок цикл був не регулярним, у 118 жінок (80,8 %) менструальний цикл тривав від 30 до 150 днів. Обстеження та лікування проводили відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013р. “Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні” та наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2013р. № 1030/102 “Про удосконалення системи планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я в Україні”. Перед програмою ДРТ було проведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО).Результати досліджень та їх обговорення. У статті показано ефективність терапії за допомогою препаратів “FT-500 Plus” (інозитол, фолієва кислота, глутатіон, лютеїн, цинк, вітамін С, вітамін Е, селен) та “Аквадетрин” вітаміну D3 в пацієнток із безпліддям при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) перед проведенням контрольованої стимуляції овуляції (КОС) в протоколі екстракорпорального запліднення. Стимуляцію здійснювали при рекомбінантному гонадотропіні корифолітропіні-альфа “ЕЛ ОНВА” на 5–7 дні після протоколу залежно від реакції яєчників. Коли розмір фолікула досягав 14–15 мм, призначали щоденно антагоніст ГнРГ “Оргалутран” по 0,25 мг. На 8 день від введення препарату “ЕЛ ОНВА” продовжили стимуляцію рекомбінантним ФСГ “Пурегон” до кінцевого дозрівання ооцитів (3 фолікули>17 мм), в якості тригера використовували агоніст релізинг-гормону “Диферелін”. Забір ооцитів здійснювали через 36 год від введення тригера овуляції із подальшою вітрифікацією ембріонів на 5–6 доби (стадія бластоцисти).Висновки. Отримані результати показали, що у пацієнток, які отримували прегравідарну терапію, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцитів, ступінь їх зрілості, частота запліднення, дроблення, вихід бластоцист та, відповідно, настання вагітності були вищими порівняно з контрольною групою.

Виконана робота стосується актуального питання з енергозбереження в молочній промисловості. У даному випадку мова йде про можливість зниження витрат енергоресурсів при виробництві згущеного молока з використанням випарних установок. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31377