Добірка наукової літератури з теми "Вторинна лексична номінація"

У статті розкрито критерії розмежування полісемії та лексичної омонімії в біологічній термінології. Доведено, що багатозначність розвивають здебільшого однослівні терміни вторинної номінації, які мають щонайбільше два значення. Омонімія біологічних термінів зумовлена втратою семантичних зв’язків між лексико-семантичними варіантами полісемічного слова.

Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання семантики експресивно маркованих лексичних одиниць, які містять у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний складник. Дослідження здійснювалося на мовному матеріалі "Енеїди" Івана Котляревського. Іван Петрович Котляревський здійснив титанічний поступ у розвиткові і становленні мови української літератури, не лише представив живе мовлення українців, а й виявив майстерність в об’єктивації внутрішніх інтенцій, у відтворенні українського менталітету та реалізації українського світобачення, мовомислення, елементів культури; у репрезентації духовності української нації. Лінгвостилістичний аналіз мови "Енеїди" виявив, що мовна тканина твору насичена експресивами, семантична структура яких поґрунтована на інтенсивно-параметричній семантиці. Експресивний фонд аналізованої поеми І. П. Котляревського є основою мовної організації та оформлення твору, репрезентантом ідей автора, змістоутворювальним інструментом, матеріалом формування художніх фігур, образним засобом характеристики персонажів. Експресивна семантика бурлескно-травестійної поеми змотивована зовнішніми маркерами, зокрема морфемно-дериваційними засобами, і більшою мірою – внутрішніми мотиваторами, найпродуктивнішими з яких в "Енеїді" виокремлено такі складники: експресивна основа, внутрішня форма слова, вторинна номінація, асоціативні значення, компресивні утворення.

У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи. За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.

Стаття присвячена аналізу продуктивних способів термінотворення англійської мови у сфері засобів мобільного зв’язку. Завдяки стрімкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбувається процес збагачення словникового складу всіх мов, англійської зокрема, новими лексичними одиницями на позначення інновації сфери мобільного зв’язку. Цей засіб зв’язку характеризується максимальною швидкістю передавання й отримання необхідної інформації, що перетворює мобільний зв’язок на невід’ємний атрибут сучасної людини. Зараз настав час для узагальнення інформації, яка дасть змогу окреслити особливості понятійної системи «Мобільний зв’язок», шляхи та специфіку її використання в мовознавчій науці. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу широкого застосування нової лексики сфери технологій мобільного зв’язку, важливістю та специфікою цієї сфери. Здійснено теоретичний і практичний аналіз праць, присвячених дослідженню англомовної сфери мобільного зв’язку, розкрито суть понятійно-термінологічної системи «Мобільний зв’язок», її лексико-семантичний, структурний потенціал. Матеріал вибірки термінів сфери мобільного зв’язку засвідчив, що поряд із такими способами термінотворення, як композиція, синтаксичне словосполучення, вторинна номінація та афіксація, найбільш продуктивним в цій сфері є термінотворення за допомогою абревіації. Акцентовано увагу на тому, що мова SMS сформувалася на основі скорочень та умовних позначень, яка активно використовується широким колом користувачів мобільного зв’язку для передавання коротких текстових повідомлень. Зазначено, що SMS-мова, «новомова» або «тестова мова» практично є метамовою, не стільки перекладається, скільки локалізується, адаптується до мовних і культурних норм її користувачів [Language Localisation]. Зроблено висновок, що новомова відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою, фразеологією, графікою, словотворенням, відсутністю розділових знаків, які часто замінюють піктограмами. Вплив сучасних науково-технічних технологій спричиняє появу нових слів, словосполучень і термінів у сучасній англійській мові сфери мобільного зв’язку в плані вираження, а термінологічні одиниці сфери технологій мобільного зв’язку відображають як структурні, так і лексичні особливості сучасної фахової англійської мови.

Introduction. The article is devoted to the analysis of lexical and stylistic features of modern Ukrainian language sports media discourse. The study was performed taking into account certain principles of cognitive linguistics, according to which the concept BASKETBALL as a part of the conceptosphere SPORT can be interpreted as a target concept in the process of semantic shift and the formation of secondary nomination in sports comments.Methods. The research uses a general scientific descriptive method and sampling method, as well as some techniques of conceptual analysis, methods of metaphorical modeling and lexical and stylistic analysis.Results. According to the results of the study, live broadcasts with a total duration of about 14 hours were analyzed, accompanied by a Ukrainian-language or bilingual (with the participation of a Ukrainian-speaking commentator and a Russian-speaking specialist) commentary. A number of metaphorical verbalizers of the concept BASKETBALL have been recorded and characterized, which are divided into four types according to semantic differentiation – anthropomorphic, artefact, sociomorphic and natural-morphic. Within each of the types, the collected illustrative material is classified on the basis of a specific donor concept, which caused a semantic shift in associations or similarity, and divided into metaphorical models that reflect the specifics of the metaphorization mechanism, pointing to the correlated source-concept-goal pair. The semantic expediency of metaphorical verbalization of the concept BASKETBALL and stylistic functions performed in sports commentary are explained.Conclusions. Metaphorical verbalization of the concept of BASKETBALL in Ukrainian-language sports media discourse is typical for textual support of broadcasts of other sports. Based on the separation of the common seven, which caused the metaphorical transfer, the models “basketball– man”, “basketball – artifact”, “basketball – rest”, “basketball – war”, “basketball – history”, “basketball – culture”, “basketball – crime”, “basketball – nature”, which form the basis of the figurative component of sports comments.Key words: vocabulary, media discourse, metaphor, sports commentary, stylistic device. Вступ. Статтю присвячено аналізу лексико-стилістичних особливостей сучасного українськомовного спортивного медіадискурсу. Дослідження виконано з урахуванням окремих засад когнітивної лінгвістики, відповідно до яких концепт БАСКЕТБОЛ як частину концептосфери СПОРТ можна трактувати концептом-ціллю у процесі семантичного зрушення та формування вторинної номінації у спортивних коментарях цього виду спорту. Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові описовий метод та метод вибірки, а також окремі прийоми концептуального аналізу, методи метафоричного моделювання та лексико-стилістичного аналізу. Результати. За підсумками проведеного дослідження проаналізовано прямі трансляції загальною тривалістю близько 14 годин, що супроводжувались українськомовним або білінгвальним (за участі українськомовного коментатора та російськомовного фахівця) коментарем. Зафіксовано та схарактеризовано низку метафоричних вербалізаторів концепту БАСКЕТБОЛ, що розподілені за чотирма типами відповідно до змістової диференціації: антропоморфного, артефактного, соціоморфного та приро-доморфного. У межах кожного з типів зібраний ілюстративний матеріал класифіковано на основі визначеного концепту-джерела, що за асоціаціями чи подібністю спричинив семантичне зрушення, та поділено на метафоричні моделі, які відбивають специфіку механізму метафоризації, вказуючи на корелятивну пару концет-джерело – концепт-ціль. Пояснено семантичну доцільність метафоричної вербалізації концепту БАСКЕТБОЛ та стилістичні функції, виконувані у спортивному коментарі. Висновки. Метафорична вербалізація концепту БАСКЕТБОЛ в українськомовному спортивному медіадискурсі є типовою для текстового супроводу трансляцій різних видів спорту. На підставі виокремлення спільної семи, що спричинила метафоричне перенесення, визначено моделі «баскетбол – людина», «баскетбол – артефакт», «баскетбол – відпочинок», «баскетбол – війна», «баскетбол – історія», «баскетбол – культура», «баскетбол – кримінал», «баскетбол – природа», які становлять основу образної складової спортивних коментарів. Ключові слова: лексика, медіадискурс, метафора, спортивний коментар, стилістичний засіб.