Добірка наукової літератури з теми "Внутрішня форма слова"

У статті порушено проблему внутрішньої форми похідного слова і його ономасіологічної структури: окреслено різновиди номінацій щодо способів позначення за внутрішньою формою, розкрито специфіку створення ономасіологічних структур, засвідчено тісний звʼязок між досліджуваними поняттями як репрезентантами класифікаційно-пізнавальної діяльності людини.

Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання семантики експресивно маркованих лексичних одиниць, які містять у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний складник. Дослідження здійснювалося на мовному матеріалі "Енеїди" Івана Котляревського. Іван Петрович Котляревський здійснив титанічний поступ у розвиткові і становленні мови української літератури, не лише представив живе мовлення українців, а й виявив майстерність в об’єктивації внутрішніх інтенцій, у відтворенні українського менталітету та реалізації українського світобачення, мовомислення, елементів культури; у репрезентації духовності української нації. Лінгвостилістичний аналіз мови "Енеїди" виявив, що мовна тканина твору насичена експресивами, семантична структура яких поґрунтована на інтенсивно-параметричній семантиці. Експресивний фонд аналізованої поеми І. П. Котляревського є основою мовної організації та оформлення твору, репрезентантом ідей автора, змістоутворювальним інструментом, матеріалом формування художніх фігур, образним засобом характеристики персонажів. Експресивна семантика бурлескно-травестійної поеми змотивована зовнішніми маркерами, зокрема морфемно-дериваційними засобами, і більшою мірою – внутрішніми мотиваторами, найпродуктивнішими з яких в "Енеїді" виокремлено такі складники: експресивна основа, внутрішня форма слова, вторинна номінація, асоціативні значення, компресивні утворення.

Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and etymological analysis were used to highlight the semantics of selected verbalizers in the diachronic aspect. The method of linguocognitive interpretation allowed to identify the image component in the internal form of the studied nominative means and to establish the features of the figurative component of the macrostructure of the concept DIGNITY.Results. The presence of an image component in the concept is proved by the neurolinguistic features of human cognition: the sensory image encodes the concept, forming a unit of universal subject code. There are two types of image: perceptual – formed in the human mind on the basis of data obtained through human senses and cognitive – reconsidered by comparing new concept with the already known one and making associative metaphorical parallels. The image component of the concept is based on the internal form of its verbalizers. The study of the figurative aspect of the internal form of the word makes it possible to study the cognitive mechanisms of nominations in language. Separate research attention is focused on the peculiarities of the representation of various features (shape, color, structure, location in space, temporal features, purpose or function, structure, nature of application) in the internal form of the word.Conclusions. The macrostructure of the concept consists of three main constituents: content, image and interpretation field. The image component of the macrostructure is expressed by the internal form of its key verbalizers. Elucidation of the conceptual image allows us to trace how the concept is represented in the minds of speakers in synchronous and diachronic sections and to establish its metaphorical potential for rethinking. The analysis of the image component of the English-language concept DIGNITY proved that it is based on the trait “acceptability”, and the derived traits that complement the image are “praise”, “high esteem”, “pleasure”, “attractiveness”.Key words: etymological component, internal form, macrostructure, metaphorical potential, semantics. Мета. Метою статті є висвітлення образного компоненту англійськомовного лінгвоетичного концепту DIGNITY. Реалізація заявленої мети відбувається шляхом інвентаризації основних вербалізаторів англійськомовного концепту DIGNITY, аналізом їх етимології, виявлення сем, які покладені в основу їх внутрішньої форми, висвітлення образного компоненту макро-структури аналізованого концепту як сукупності образів його вербалізаторів.Методи. Застосування методу аналізу лексикографічних джерел дозволило інвентаризувати ключові вербалізатори аналізованого концепту, методи семантичного та етимологічного аналізу були застосовані для висвітлення семантики відібраних лексем в діахронічному аспекті. Метод лінгвокогнітивної інтерпретації дозволив виявити образний компонент у внутрішній формі досліджуваних лексем та встановити особливості образного компоненту макроструктури концепту DIGNITY.Результати. Наявність образного складника у концепті доводиться нейролінгвістичними особливостями людського пізнання: чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду. Виокремлюють два типи образу: перцептивний – сформований у свідомості людини на основі даних, отриманих через людські органи чуття, та когнітивний – переосмислений шляхом його порівняння із вже відомими концептами та проведенні асоціативних метафоричних паралелей. В основу образного компонента концепту покладена внутрішня форма його вербалізаторів. Дослідження образного аспекту внутрішньої форми слова уможливлює дослідження когнітивних механізмів номінацій у мові. Окрема дослідницька увага спрямована на особливості представлення різних ознак (форма, колір, структура, розташування в просторі, місцезнаходження, часові ознаки, призначення чи функція, устрій, характер застосування) у внутрішній формі слова.Висновки. Макроструктура концепту складається з трьох основних конституєнтів: змісту, образу та інтерпретаційного поля. Образний компонент макроструктури виражається внутрішньою формою його ключових вербалізаторів. Висвітлення концептуального образу дозволяє простежити, яким чином концепт репрезентовано у свідомості мовців у синхронному та діахронному зрізах та встановити його метафоричний потенціал для переосмислення. Аналіз образного компоненту англійсько-мовного концепту DIGNITY довів, що в його основу покладена риса «прийнятність», а похідними рисами, що доповнюють образ, є «похвала», «висока оцінка», «приємність», «привабливість».Ключові слова: внутрішня форма, етимологічний компонент, макроструктура, метафоричний потенціал, семантика.

У статті здійснюється аналіз поняття цілісності особистості з позицій різних підходів й вирізняються власне передумови самоорганізації цілісності. Наголос здійснюється на динаміці й полісистемності природи цілісності особистості. Розкриваються провідні чинники, що сприяють самоорганізаційним процесам. Так, цілісність - це належний взаємозв’язок елементів, внутрішнє співвідношення та відповідність, ієрархія компонентів або елементів системи. Цілісність пов'язана з ієрархією структур. Однак ієрархія структур вважається спільною рисою цілісності. Крім того, кожен компонент цілісності, у свою чергу, має свою структуру. Організація цілісності - це відповідність структурних утворень деталей загальній структурі. Цілісність визначається сукупністю внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків, зв’язків та взаємодій системи. Внутрішні та зовнішні зв’язки цілісної системи певним чином узгоджуються (гармонізуються) між собою. Під час формування та існування цілісності завжди виникає розбіжність між зовнішніми та внутрішніми зв’язками системи. Отже, цілісність системи - це не стільки результат її попереднього розвитку, скільки здатність підтримувати такий стан у процесі постійного руху, змін та розвитку. Таким чином, цілісність системи є обов’язковою умовою та результатом самої себе. Окрім цього, велике значення має той факт, що цілісністю системи є не тільки відповідність елементів, інтегралів тіла, але і зв'язок кожного елемента з цілим. Взаємодія частини, елемента, цілого характеризується перешкодами. Під час взаємодії частини і цілого, коли частина може представляти ціле, а ціле проникає в частини, це шлях розвитку частини і цілого, поліпшення структури системи в цілому та окремих її компонентів. Провідна дія в цьому складному процесі належить структурі цілого; тобто ціле, що визначає власний прогрес через розвиток частин. В якості провідних факторів доцільно виділити системні концепції ізомерії, багатовимірності, ієрархічності. Ізомерія розглядається як механізм спілкування, переходів від одного компонента мультимодальної цілісності особистості до іншого. Багатовимірність повинна розкриватися як багатоаспектність полісистемної цілісності особистості. Ієрархія повинна відображатися через "вертикаль" і "горизонталь" у структурі цілісності мультимодальної особистості. Отже, "вертикальною" структурою є Холон, особлива форма співвідношення цілого та частин. Так само цілісність особистості виявляється через узгоджені структурні елементи (системи, модальності, диспозиції) у загальній структурі за принципом полісистеми. Полісистемна цілісність особистості - це відповідна взаємозв’язок елементів, внутрішня кореляція та ієрархія компонентів або елементів системи. Ключові слова: системний підхід, провідні фактори цілісності особистості, цілісність, цілісність особистості, полісистемна цілісність особистості.

АНОТАЦІЯ У статті акцентовано увагу на формах диференціації як важливому аспекті теоретичних засад диференційованої роботи учнів початкових класів з текстами. Проаналізовано запропоновані науковцями і методистами основи й критерії, напрями, форми і типи, види і способи, рівні диференціації. Зокрема, за П. Сікорським, основи диференційованого навчання охоплюють диференціацію цілей, завдань, змісту освіти, форм навчання. За Р. де Гроотом, компоненти освітньої (під)системи (державна система освіти, школа, класи) – це рівні (макрорівень, мезорівень і мікрорівень), і відповідно диференціація між школами, диференціація між класами або потоками, диференційоване навчання груп школярів; результат об’єднання різних напрямів здійснення диференціації (освітні цілі, зміст навчання і час, види навчальної діяльності та ін.) у категорії (форми диференціації): диференціація за часом, умовами або цілями освіти. Виявлено погляди науковців щодо видів диференціації навчання. З’ясовано, що в науково-методичних джерелах зовнішню і внутрішню диференціацію вважають формами диференціації або її типами. Розглянуто різні погляди науковців щодо сутності зовнішньої і внутрішньої диференціації: по-перше, це «зовнішня» («профільна») і «внутрішня» («рівнева»), (відповідно, – диференціація навчання і диференційоване навчання); по-друге – зовнішня диференціація, яка поділяється на рівневу (для основної школи) і профільну (для старшої школи); внутрішня диференціація (навчання усіх учнів за спільною навчальною програмою, без створення окремих груп або класів); по-третє – зовнішня (профільна) і внутрішня (рівнева) диференціація. За О. Савченко, у початковій школі зовнішня диференціація застосовується шляхом створення навчальних закладів різних типів, різних умов для навчання учнів, використання різних програм; внутрішня диференціація впливає на зміст завдань, тривалість виконання завдань та ін. Виявлено форми, види і способи диференціації, доцільні для впровадження в практику початкової школи. Окреслено форми і види диференціації, які найбільш оптимальні для ефективної диференційованої роботи молодших школярів з текстами. Ключові слова: диференціація навчання, форми диференціації навчання, типи і способи диференціації навчання, навчання учнів початкових класів, робота з текстами, диференційована робота з текстами.

У пропонованій статті розглядається вплив лінгвістичних ідей О. Потебні на становлення української теолінгвістики, важливість учення про внутрішню форму слова для інтерпретації значення біблійних фразеологізмів, розкриття механізмів семантичних девіацій. Висновкуємо, що серед бібліїзмів є чималий пласт бібліїзмів-радянізмів. Незрозумілість висловів із затемненою внутрішньою формою була стимулом до стилістичного переміщення деяких бібліїзмів в несакральну сферу, а самі постбіблійні вислови стали вживатися зі значенням, омонімічним до первинного. Наявність прозорої внутрішньої форми спричиняє появу нових бібліїзмів у сучасних мовах

Метою даного дослідження є розгляд проблеми солілоквіума як форми особливого внутрішнього діалогу у сучасній композиторській творчості, визначення місця і значення солілоквіума в музиці. Методологія статті ґрунтується на узагальненні досліджень проблеми солілоквіума у мистецтвознавчих роботах. Використовується аналітичний підхід до концепції внутрішнього мовлення стосовно її проекції на твори мистецтва, наводиться порівняльна характеристика діалогу та самодіалогу. Наукова новизна обумовлена тим, що в статті вперше здійснюється різнобічна аналітична характеристика явища солілоквіума в різних видах мистецтва, дається розгорнуте визначення місця солілоквіума в музиці. Висновки. Солілоквіум в музиці стає естетичною парадигмою, яка обростає композиційними прийомами, тобто він не локалізується в одній жанровій формі, але визначає жанровий спосіб творчості, породжуючи певні композиційні рішення. Музичний солілоквіум формує власну семантичну сферу, пов'язану як з діалогічними прийомами, так і зі стильовою єдністю музичного матеріалу, тобто виступає як еквівалент авторського монодіалогу.Ключові слова: солілоквіум, самодіалог, види діалогу, внутрішнє мовлення, музичний солілоквіум.

Мета роботи: проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи на позначення посуду та іншого кухонного начиння в українській і польській мовах, простежити спільні і відмінні семи вибраних лексем, систематизувати вибрані одиниці відповідно до проведеного семантичного аналізу підгруп ЛСГ «посуд», з’ясувати спільні й різні елементи значень однакових чи схожих за звучанням слів, описати системні відношення між одиницями однієї групи, здійснивши компонентний аналіз лексем обох мов.