Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Вихідна концентрація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Вихідна концентрація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Вихідна концентрація"
1
Somov, A. Y. "Ґенеза ідеї надлюдини в європейській філософії: концепція Фрідріха Ніцше". Grani 18, № 5 (30 березня 2015): 109–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається концепція надлюдини Ф. Ніцше в контексті ґенези ідеї надлюдини в європейській філософії. На основі наукових джерел доведено, що Ніцше одним з перших в європейській філософії зробив спробу відійти від її класичних форм і створив особливий тип надлюдини, цінностями якої є творчість, духовне самовдосконалення, перемога над самою собою та воля до створення й утвердження цінностей таких, які примножують життєві сили. Можна констатувати, що надлюдина Фрідріха Ніцше – це людина, якої поки що не існує, і коли вона з’явиться – невідомо. Вихідна характеристика надлюдини Ніцше – сила та воля, котрі протистоять «розумності», що прагне звести всю неповторність до актів свідомості та самосвідомості. Сила та воля розуміються як симптоми підвищення життя, повернення світу у свою власність. У надлюдини має бути особистий розвиток, свій особистий погляд на світ і свій шлях. Основною рисою надлюдини повинна бути духовна творчість, цілковита концентрація волі до влади, тобто надлюдина зможе абсолютно контролювати сама себе : знати чітко прагнення, бажання і як вона організує шлях до мети.
2
Палагіна, І. А. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА АНТИГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ ТА АНТИОКИСЛЮВАЛЬНОІ АКТИВНОСТІ МЕТАБОЛІТІВ СУКЦИНАТВМІСНОГО АНТИДІАБЕТИЧНОГО ЗАСОБУ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 86–92. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Новий вітчизняний антидіабетичний засіб розроблено на основі β-фенілетиламіда 2-оксисукцинанілової кислоти (β-ФЕАОСАК). Основним механізмом його дії є пригнічення оксидативного стресу, стимуляція біоенергетичної активності мітохондрій та зниження неферментативного глікозилювання. Метаболітами першої фази біотрансформації β-ФЕАОСАК є 2-гідроксифеніл- (2-ГФСА) і β-фенілетилсукцинамід (β-ФЕСА), які можуть відігравати певну роль у механізмі антидіабетичної дії цієї сполуки.
Мета дослідження — оцінити антиокислювальний та антигіперглікемічний потенціал 2-гідроксифеніл- та β-фенілетилсукцинаміда порівняно з їх вихідною сполукою – β-фенілетиламідом 2-оксисукцинанілової кислоти.
Антигіперглікемічну активність сполук визначали в тесті толерантності до глюкози на щурах, яким вводили 2-ГФСА і β-ФЕСА перорально в дозах 17 мг/кг м.т., 18 мг/кг м.т, які еквімолярні ефективній дозі β-ФЕАОСАК, що дорівнює 25 мг/кг м.т. Рівень глікемії оцінювали за показниками базальної глікемії та площі під глікемічною кривою. Дослідження антиокислювальної активності метаболітів β-ФЕАОСАК проведено in vitro на суспензії жовточних ліпопротеїдів шляхом визначення вмісту активних сполук, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, у системі з антиоксидантом та без нього. Досліджені концентрації сполук в інкубаційному середовищі знаходились в діапазоні 25–500 мкМ. β-ФЕАОСАК служила сполукою порівняння, яку застосовували у таких же концентраціях.
Встановлено, що 2-ГФСА та β-ФЕСА, як і β-ФЕАОСАК, не проявляють антигіперглікемічної активності в тесті толерантності до глюкози. Метаболіти β-ФЕАОСАК in vitro в умовах їх ізольованого надходження демонструють помірно виражений антиокислювальний ефект, який за умов їх комбінованої дії посилюється та має адитивну залежність у певному діапазоні концентрацій. За ступенем антиоксидантної активності β-ФЕСА достовірно перевершує інший метаболіт в діапазоні концентрацій 100–250 мкМ. Проте обидва метаболіти, навіть при сумісному впливі, поступаються за ступенем сумарної антиокислювальної активності β-ФЕАОСАК, яка є їх вихідною сполукою.
Отже, метаболіти першої фази біотрансформаціі β-фенілетиламіда 2-оксисукцинанілової кислоти 2-гідроксифенілсукцинамід та β-фенілетилсукцинамід, не виказують антигіперглікемічної активності, але in vitro проявляють антиоксидантну дію та роблять певний внесок у прояв антиокислювального ефекту їх вихідної сполуки.
3
Moroz, S. G., D. R. Zoidze та A. M. Lebedyn. "АНАЛІЗ РІВНЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12045.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести аналіз рівня концентрації аптечних закладів (АЗ) в Україні за територіальною та демографічною ознаками і виявити тенденції розвитку конкурентних умов ведення роздрібної реалізації лікарських засобів (ЛЗ). Матеріали і методи. Для оцінки рівня концентрації аптечних закладів, з огляду на територіальне розташування аптек (за областями), застосовували метод групувань, що дав можливість типологізувати адміністративні субʼєкти. Як вихідні показники було взято: кількість аптечних закладів (дані Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобам), чисельність населення та площу по областях України (сайт Державної служби статистики України), як результативні вважали кількість населення на один аптечний заклад і кількість аптечних закладів на 100 км2. Для побудови контура за кількістю АЗ, що входять до груп у розрахунку на 10 тис. осіб і 100 км2 використано графічний метод. Результати й обговорення. Аналіз показав, що при групуванні аптечних закладів за демографічною ознакою більше половини областей мають дуже високий та високий рівень концентрації аптечного ринку. Це означає, що рівень доступності аптек для населення в Україні високий, проте має місце надзвичайно висока конкуренція. Групування аптечних закладів відповідно до територіального поширення показало, що близько 50 % областей України мають низьку концентрацію аптечного ринку в розрахунку на одиницю площі, тобто фізична доступність аптек та фармацевтичної допомоги в них є досить низькою. Висновки. Виявлено певний дисбаланс при двох групуваннях: за демографічною ознакою в більш ніж половині областей дуже висока концентрація аптечних закладів, тобто конкуренція в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку вкрай висока, а за територіальною ознакою майже половина регіонів – з низьким рівнем концентрації аптечних закладів. Тобто області з переважно сільськими населеними пунктами мають низький рівень фармацевтичного забезпечення. Це свідчить лише про те, що в аптечному сегменті визначальним є вплив фінансових чинників на організацію фармацевтичної діяльності та комерціалізація.
4
Міщенко, С. О., І. М. Глікіна та М. А. Глікін. "Створення технологічної схеми процесу отримання етилену з біоетанолу в умовах аерозольного нанокаталізу за допомогою програми ChemCad". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-85-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота дає можливість розглянути можливість теоретичних розрахунків на моделі хімічного перетворення етилового спирту в етилен за допомогою програмного комплексу ChemCad. Були розглянуті різні концентрації вихідної сировини з метою отримання цільового продукту від параметрів реакції: температура, тиск, концентрація.
Робота є розширенням можливості застосування нової перспективної технології аерозольного нанокаталізу. Технологія добре зарекомендувала себе як в процесах глибокого окислення, які знаходять застосування в екологічному напрямку при знешкодженні різних відходів, так і деяких процесах синтезу, наприклад синтез Фішера-Тропша (отримання вуглеводнів з синтез-газу).
5
Levadianska, Yliya, Evdokiya Reshetnik, Stanislav Veselsky та Petro Yanchuk. "Тканинне дихання в печінці та холесекреція за умов дії L-цистеїну". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 108–14. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-108-114.
Повний текст джерелаАнотація:
Печінка – поліфункціональний орган, більшість синтетичних процесів, у якій відбувається за зростання інтенсивності тканинного дихання. Відомо, що умовно незамінна сірковмісна амінокислота L-цистеїн є попередником газового трансмітера сірководню (H2S), який, за нашими даними, змінює кровопостачання печінки, а отже, здатний впливати на її кисневий гомеостаз. Мета роботи – дослідити вплив L-цистеїну на тканинне дихання в печінці та з’ясувати його зв’язок з динамікою змін концентрацій жовчних кислот і ліпідів у жовчі щурів.
Напруження кисню (рО2) у паренхімі печінки щурів реєстрували полярографічним методом. Коефіцієнт споживання кисню печінкою (К) розраховували за кривою падіння рО2 у залозі при оклюзії її приносних судин. Концентрації жовчних кислот і ліпідів жовчі визначали методом тонкошарової хроматографії в півгодинних пробах жовчі.
У результаті нашого дослідження встановлено, що внутрішньопортальне введення L-цистеїну в дозі 20 мг/кг викликає зростання споживання кисню печінкою на 39,6 % (р<0,001) завдяки посиленню ряду кисеньзалежних біосинтетичних процесів у залозі, таких як синтез таурохолевої кислоти та суміші тауродезоксихолевої й таурохенодезоксихолевої кислот з одночасним окисненням окремих фракцій ліпідів жовчі. Так, концентрація таурохолевої кислоти зросла на 7,3% (р<0,05; при вихідному рівні 173,0[147,9;181,1] мг%) у четвертій півгодинній пробі з моменту введення L-цистеїну, а суміші тауродезоксихолевої та таурохенодезоксихолевої кислот у третій півгодинній пробі – на 17,9 % (р<0,05); вихідний рівень становив 81,2 [66,9; 92,0] мг%). При цьому вміст фосфоліпідів зменшився у шостій півгодинній пробі на 12,5 % (р<0,05) при вихідному рівні 72,2 [68,7; 77,7] мг%, а вільних жирних кислот та тригліцеридів у п’ятій півгодинній пробі на 12,3 % і 18,5 % (р<0,05) при вихідних рівнях 14,6 [14,6; 15,5] мг% та 2,7 [2 ,3 ;2 ,9] мг% відповідно. При цьому відбувається падіння рівня напруження О2 у паренхімі печінки на 46,8 % (р<0,01) відносно вихідного рівня.
Отже, L-цистеїн викликає посилення кисеньзалежних синтетичних процесів у печінці, зокрема, пов’язаного з мітохондріальними поліферментними системами біосинтезу жовчних кислот та окиснення окремих фракцій ліпідів жовчі з одночасною активацією в гепатоцитах тканинного дихання. Рівень напруження кисню в залозі при цьому знижується.
6
Ulianych, O. I., S. V. Shchetina, G. Y. Slobodyanyk, O. D. Lukyanets, L. I. Voivoda та O. V. Kukhnyuk. "СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗМНОЖЕННЯ ЦИКОРІЮ САЛАТНОГО". Vegetable and Melon Growing, № 65 (31 липня 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-58-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. В статті викладено матеріали щодо вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro. Методи. Вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro проводилося в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку «Софіївка» НАН і у проведенні досліджень передбачався підбір вихідного рослинного матеріалу (насіння) для введення in vitro; стерилізація рослинного матеріалу та введення в культуру in vitro; підбір живильного середовища з додаванням регуляторів росту; гемогенез та розсаджування вторинних експлантів; ризогенез експлантів; адаптація регенерантів до умов exvitro. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією із перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. В результаті досліджень встановлено, що найбільш ефективною (85,2 %) була 1-хвилинна стерилізація експлантів розчином дихлориду ртуті (HgCl2). За використання нітрату срібла стерильність становила 63,4 %, а за обробки мертиолятом натрію – 58,2%. Збільшення експозиції стерилізації зменшувало вихід стерильного насіння через пошкодження зародка насінини. Кращі показники – 65,4 – 72,8 % одержали за розмноження експлантів на середовищі MS 3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП та 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найбільш ефективним виявилося живильне середовище MS 2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Коефіцієнт розмноження для досліджуваних сортів цикорію салатного становив 12,1 – 20,4. Доведено, що значних відмінностей у показниках гемогенезу у сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол не виявлено. Встановлено, щонайбільша кількість укорінених мікроклонів (88,7%) була отримана за використання модифікованого живильного середовища MS 2 з додаванням ІМК у концентрації 0,5 мг/л, де кількість утворених коренів становила 8,1 шт. Підвищення концентрації до 1,0 мг/л призводило до зниження ризогенезу, а за комплексного використання у середовищі ІОК та НОК в різних концентраціях, відбувалося зниження кількості укорінених експлантів. Висновки. До-слідженнями умов адаптування укорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин з використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів становила 81,8 – 88,9%.
7
Романченко, Ю. А., І. В. Мелконова та А. М. Сухарєвська. "Чисельні та експериментальні дослідження з визначення ефективності роботи поліградієнтного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-39-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті для оцінювання переваг удосконаленої конструкції пліградієнтного електромагнітного сепаратора перед базовою проведені дослідження розподілу магнітної індукції в робочій зоні пластинчастої матриці сепаратора. Для вирішення цього завдання був задіяний метод скінченних елементів, реалізований у тривимірній постановці в модулі Magnet програмного комплексу Infolytica. В удосконаленій конструкції електромагнітного сепаратора суміжні ряди паралельних феромагнітних пластин матриці встановлено із послідовним чергуванням трикутних виступів та впадин у протилежних напрямках.Встановлено, що це забезпечить найбільш рівномірний розподіл локальних зон з високою інтенсивністю та неоднорідність магнітного поля в робочому об’ємі матриці сепаратора у порівнянні з базовою конструкцією та створить умови для збільшення ефективності видалення дрібнодисперсних феромагнітних та слабомагнітних домішок крупністю менше 1 мм. Виконане порівняння результатів експериментальних досліджень розподілу магнітної індукції для базової конструкції з результатами чисельних розрахунків для удосконаленої конструкції електромагнітного сепаратора. Для визначення ефективності роботи поліградієнотного електромагнітного сепаратора удосконаленої конструкції були проведені експериментальні дослідження на фізичній моделі з використанням проби борошна з різною вихідною концентрацією металевих домішок розміром від 0,01 до 5 мм.Вилучений метал зважували на аналітичних вагах та визначали його концентрацію. Експеримент проводився в умовах сталого температурного режиму. За результатами експерименту було встановлено, що при невисокій концентрації металевих домішок у пробі борошна (менше 1 г на 1 кг продукту) більш високу ефективність вилучення металевих включень забезпечує удосконалена конструкція поліградієнтного електромагнітного сепаратора.
8
Красько, М. М. "Вплив домішки олова на рекомбінаційні характеристики n-кремнію при γ-опроміненні". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (3 грудня 2021): 1162. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.11.1162.
Повний текст джерелаАнотація:
Експериментально досліджено та проаналізовано вплив ізовалентної домішки олова на зміну часу життя нерівноважних носіїв заряду в опроміненому γ-квантами 60Со n-Si, вирощеному за методом Чохральського (Cz). Виявлено, що поведінка часу життя в γ-опроміненому n-Si з Sn визначається вихідною концентрацією вільних електронів (n0). Показано, що із збільшенням концентрації олова константа деградації часу життя(kτ) зменшується у низькоомному і збільшується у високоомному n-Sі. Це пояснюється конкуренцією між основними центрами рекомбінації в n-Si з Sn-комплексами VО і SnV. Визначено співвідношення констант реакцій утворення дефектів SnV і VО, а також поперечні перерізи захоплення дірок одно- і двозарядними акцепторними станами SnV.
9
Klius, V., S. Klius та H. Chetveryk. "УТИЛІЗАЦІЯ СТІЧНИХ ФЕНОЛВМІСНИХ ВОД ГАЗОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ШЛЯХОМ МЕТАНОВОЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Vidnovluvana energetika, № 2(61) (28 червня 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).89-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.
10
Б. Медведков, Євген, Бібіпатима Є. Єренова, Юлія Г. Проніна, Микола Д. Пенов, Ольга Д. Білозерцева та Наталія В. Кондратюк. "ЕКСТРАКЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕКТИНІВ З КІРОК ДИНІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ОГЛЯД". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (31 січня 2022): 650–59. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С.
Дисертації з теми "Вихідна концентрація"
1
Босенко, О. Ю., та Наталія Юріївна Масалітіна. "Удосконалення контролю якості в біотехнології виробництва вітаміну С". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39071.
Повний текст джерела
2
Васькін, Роман Анатолійович, Роман Анатольевич Васькин, Roman Anatoliiovych Vaskin та Р. Є. Лебідь. "Особливості визначення концентрації викидів від автотранспорту при різних вихідних даних". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40213.
Повний текст джерелаАнотація:
Головним джерелом шкідливих викидів під час руху автомобіля є двигун.
Витрата палива, а отже і викиди відпрацьованих газів залежать від режиму
роботи двигуна, що задається водієм і дорожніми умовами, які через
трансмісію впливають на двигун.
3
Лапань, Оксана Володимирівна, та Олександр Миколайович Міхєєв. "Вплив вихідної концентрації іонів Cd(II) на сорбційні властивості біоплато". Thesis, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44364.
Повний текст джерелаАнотація:
В наш час одним із вкрай важливих завдань є забезпечення населення якісною питною водою. На жаль, антропогенний вплив призвів до незворотних змін водних екосистем. Щороку разом із недостатньо очищеними стічними водами до водних об’єктів потрапляє велика кількість канцерогенних, мутагенних та токсичних речовин. Особливу небезпеку серед них представляють важкі метали, а одним із найбільш небезпечних ксенобіотиків є кадмій. Джерелами забруднення даним металом є електрохімічна, хімічна, кольорова та легка промисловості. Традиційно застосовують хімічні та фізико-хімічні методи очищення стічних вод від іонів кадмію, що є енергетично та фінансово не вигідно. Тому останнім часом актуальним стає фітотехнологічний підхід з використанням вищої водної рослинності, водної мікрофлори та мікроорганізмів. У зв’язку з цим для підвищення ступеня доочищення забруднених вод стають перспективними різноманітні гідробіотехнологічні системи, серед яких широкого розповсюдження набувають біоплато.