Добірка наукової літератури з теми "Виробництво олії"

Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.

Актуальність теми дослідження: Нестача жирних кислот, таких як поліненасичені (лінолева і іноленова), омега-3, у раціоні людей є серйозною проблемою. Для підвищення біологічної цінності, зокрема збагачення незамінними жирними кислотами необхідно розробляти нові види готової продукції. Постановка проблеми. При розробці харчових продуктів вагоме значення мають його жири, особливо жирні кислоти, такі як поліненасичені (лінолева і ліноленова), омега-3, яких практично немає у жирах тваринного походження. Великий вміст даних кислот у льоні, горіхах, рибі, саме ці продукти є корисними для профілактики серцево-судинних захворювань. Тому розроблення нових видів рецептур сиркових виробів, які мають у своєму складі інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти та підвищують їх біологічну цінність є перспективними для впровадження у виробництво. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи технології виготовлення сиркової пасти. Лляна олія є важливим джерелом збагачення харчових продуктів. Тому актуальним є збагачення харчових продуктів лляною олією та створення збалансованих рецептур продуктів підвищеної харчової цінності з поліпшеним жирокислотним складом і збагачених жиророзчинними вітамінами. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для покращення харчової та біологічної цінності до сиркової пасти додавали інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти, а саме: лляну олію. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Створення таких продуктів харчування виводить сучасне виробництво продуктів харчування на новий рівень розвитку, коли вони знаходяться між продуктами споживання та продуктами лікувального харчування і приносять користь здоров’ю людини Постановка завдання. Проведення органолептичної оцінки і визначення профілю флейвору сиркової пасти з різним вмістом лляної олії. Виклад основного матеріалу. Згідно ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови” визначали органолептичні властивості зразків сиркової маси. Органолептичні властивості кисломолочного сиру порівнювали з показниками ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Загальні технічні умови, а зразків сиркової пасти з ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови та удосконаленою нами 10 бальною шкалою. Сенсорний аналіз зразків сиркової пасти з вмістом лляної олії проведено відповідно до ДСТУ ISO 6564:2005 Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що найкращі органолептичні показники мав дослідний зразок з вмістом 10 % лляної олії. Органолептична оцінка встановила на доцільність поєднання кисломолочного сиру, як основи сиркової пасти та лляної олії, як джерела омега-3 жирних кислот. Профілограми флейвору дослідних зразків виявили, що найбільше наближений до гіпотетичного еталонного взірця мав зразок з 10 % лляної олії.

У даний час виробництво рослинних жирів має дуже важливе значення, у зв’язку з їх широким застосуванням в різних галузях народного господарства. Надзвичайно висока їх харчова цінність полягає в тому, що вони легко засвоюються організмом людини і є високо енергетичним продуктом. Екологічна чистота рослинних олій досягається технологічними обробками, що приводять до видалення небажаних з'єднань і домішок На підставі аналізу літературних джерел, наприклад запропонованої фізико-математичної моделі, заснованої на рівнянні Смолуховського, що описує динаміку зміни функції розподілу часток рідинно-крапельних аерозолів за розмірами та побудованих модифікацій чисельних методів для вирішення завдань, пов'язаних з процесами коагуляції у гетерогенних системах для частинок, що стикаються, описуваних рівняннями Больцмана і Смолуховського. Наведено запропонований математичний опис протікання процесу коагуляції при очищенні рослинних олій. Який дозволить розраховувати оптимальний час коагуляції на обладнанні, яке використовується при первинному і вторинному очищенні рослинних олій. Розглянута зміна дисперсного складу домішок при коагуляції на основі поняття анізотропії вільного пробігу частинки. Розроблена спеціальна шкала класових інтервалів гістограми розподілу їх розмірів. Розраховані імовірності класових інтервалів методами теорії марковських ланцюгів. Слідуючи цій методиці, розрахована таблиця перехідних ймовірностей часток у класових інтервалах у результаті злипання після першого зіткнення. З представленого розрахованого початкового розподілу часток по розмірах видно, що найбільша імовірність припадає на четвертий клас. Наведені результати були використані при виборі оптимального часу перебування олії в робочій зоні машини.

У роботі з’ясовано, що у світі зростає кількість захворювань, пов’язаних із порушенням балансу поживних речовин у щоденному раціоні людей. З цією метою обґрунтовано необхідність створення нових продуктів із збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано доцільність використання кісточок сливи та дерену як сировини для виробництва олії. Досліджено хімічний склад олії з кісточок сливи та олії з кісточок дерену. З’ясовано, що олія з кісточок сливи має наближене до оптимального співвідношення жирних кислот. А в олії з кісточок дерену виявлено деякі відхилення від оптимального співвідношення жирних кислот. Крім того, вміст токоферолів в даних оліях вищий, ніж в традиційних оліях. Встановлено, що жирнокислотний склад традиційних олій не відповідає оптимальному співвідношеню насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, а олії у нативному вигляді з «ідеальним» складом жирних кислот відсутні. Тому доцільним вирішенням цієї проблеми є створення купажів з різних видів олій. Розроблено купажі з олією з кісточок дерену та соєвою і соняшниковою оліями. Встановлено, що біологічна цінність жиру отриманих купажів відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот. Крім того, отримано купаж, який можна рекомендувати для лікувального харчування.

Розглянуто проблему доцільності використання пальмової олії у харчовій промисловості України. Наведено коротку історію появи виробництв пальмової олії та її основні технологічні властивості, завдяки яким вона зайняла вигідну позицію на світовому ринку та у харчовій промисловості. Проаналізовано сучасні дослідження стосовно її безпеки для здоров'я людини. Узагальнено наслідки виробництва пальмової олії для екологічної ситуації у світі. Зроблено висновки щодо можливості використання альтернативних джерел отримання олії, не шкідливої для середовища та здоров'я людини.

У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.

У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.

Метою роботи є дослідження якості олії соняшникової нерафінованої, виготовленої за оптимізованої технології. Експериментальна робота передбачала модернізацію тех- нологічного обладнання під час виконання операцій пресування та фільтрації та оптимі- зацію параметрів. У процесі виробництва олії соняшникової нерафінованої перспективним є викори- стання попереднього віджиму шляхом пресування на форпресах МП-68 за тиску в серед- ній частині зеєрного простору 1,67–2,23 МПа з отриманням 60–85% форпресованої олії та форпресованої макухи, яку направляють на додатковий витяг олії. Аудит показав, що удосконалення потребує розділення неоднорідних систем (суспен- зій). Це можливе у разі використання спеціальних фільтруючих перегородок, які пропуска- ють рідку фазу (олію) і затримують тверду (віск). Також використовують спеціальні допоміжні фільтруючі засоби, роль яких полягає у захисті фільтруючої перегородки від закупорки пор; підтримання високої швидкості фільтрації та забезпечення потрібної чистоти фільтрату. Аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників олії соняшникової нерафінова- ної, виготовленої за класичної та оптимізованої технології, яка включала використання удосконалених перфорованих вальців під час подрібнення, поліпшення параметрів форпре- сування та модифікованих фільтруючих перегородок (2 спосіб), довів ефективність цих прийомів, оскільки продукція відповідала вимогам державного стандарту. Встановлено, що запропоновані нами підходи забезпечили масову частку нежирових домішок не більше ніж 0,028%, а ступінь прозорості не більше ніж 26,1 фем. Безпечність продукції підтверджується мікробіологічними показниками олії – кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не перевищувала 381 КУО/г (норма – 500). Застосування удосконаленої технології переробки сировини підвищило ефективність виробництва та якість олійної продукції.

Вступ. Україна є одним з провідних світових експортерів соняшникової олії. Важливим показником безпечності є вміст у ній токсичних елементів, який не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації. Токсичні речовини, потрапляючи в організм людини, знижують функції окремих систем і органів та призводять до імунодефіцитного стану організму. До токсичних елементів, за якими контролюються харчові продукти належать купрум (Cu), цинк (Zn), ферум (Fe), кадмій (Cd), плюмбум (Pb), арсен (As) та меркурій (Hg).Проблематика. Не дивлячись на значний прогрес фізико-хімічних методів аналізу, визначення токсичних елементів у сировині, напівфабрикатах та харчових продуктах є складним та проблемним, а питання розробки методів їх ідентифікації є актуальним.Мета. Порівняння методів інверсійної хронопотенціометрії (ІХП) та атомної абсорбції при визначенні вмісту токсичних елементів в соняшниковій олії на різних стадіях технологічного процесу її виробництва.Матеріали і методи. Соняшникову олію, одержану пресуванням та екстрагуванням, та суміш пресової з екстракційною різного ступеня очищення (гідратовану, нейтралізовану, вінтеризовану та рафіновану дезодоровану) досліджено методами ІХП та атомної абсорбції. При визначенні концентрації токсичних елементів методом ІХП встановлено тривалість інверсії анодного розчинення йонів металів, які попередньо були накопичені у процесі електролізуна поверхні індикаторного електроду.Результати. Аналіз зразків олії свідчить про те, що всі вони містять токсичні елементи, концентрація яких зменшується на кожній стадії виробництва олії, проте не перевищує допустимих рівнів, регламентованих нормативними документами.Висновки. Результати дослідження створюють передумови для широкого впровадження методу ІХП на рафінаційному виробництві, оскільки цей метод дозволяє визначати вміст токсичних елементів в рослинних оліях з високою збіжністю результатів відносно традиційно застосовуваного методу атомної абсорбції.

Вирощування соняшнику та виробництво соняшникової олії займає провідне місце і сягає близько 95 % від загального обсягу рослинних олій. У статті наведені результати досліджень високоолеїно-вих гібридів Коломбі і Таленто компанії Сингента за умови різної обробки ґрунту та застосування регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 у різних комбінаціях в умовах недостатнього зволо-ження Південного Степу України. Досліди проводили протягом 2017–2019 рр. на полях ТОВ «Енер-гія-2000» Мелітопольського району Запорізької області. Ґрунти господарства ‒ чорноземи південні важкосуглинкові. Роки дослідження різнилися за кількістю опадів, але усі характеризувалися силь-ною посухою на різних етапах росту і розвитку рослин соняшнику. Регулятор росту рослин АКМ-К1 застосовували для передпосівної обробки насіння соняшнику, а РРР АКМ-К2 ‒ по вегетуючим росли-нам. Відбір зразків рослин проводили відповідно до шкали ВВСН та загальноприйнятих методик. Суттєвої різниці між гібридами за кількістю листків на рослинах не встановлено. У варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на рослинах гібрида Таленто (на глибокому рихленні) було встановлено максимальну висоту (172,9 см) за даними 2019 року. І цього ж року у варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на глибокому ри-хленні рослини гібрида Коломбі сформували максимальний діаметр стебла (2,93 см). 2018 року, який видався найпосушливим серед досліджуваних, вплив регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 був максимальний. Це підтверджується збільшенням лінійних розмірів, наприклад, у рослин гібриду Ко-ломбі на глибокому рихленні показники збільшувалися від 9,7 до 22,7 %, а на оранці від 8,0 до 23,0 %. Для рослин соняшнику гібрида Таленто на глибокому рихленні ці показники становили від 8,1 до 26,5 %, а на оранці від 6,7 до 26,2 %. Встановлено, що найбільший вплив на формування біометрич-них показників соняшнику гібридів Коломбі та Таленто мали гідротермічні умови року. Коефіцієнт кореляції між кількістю опадів і діаметром стебла дорівнює r=0,806, а між кількістю опадів і ви-сотою рослин r=0,956. Отже, пропонуємо застосовувати антистресові технології для вирощування високих урожаїв соняшнику з регуляторами росту рослин АКМ-К1 та АКМ-К2 та для збереження продуктивної вологи у ґрунті проводити глибоке рихлення.

Відомим мікроорганізмом–продуцентом рибофлавіну є аскоміцет Eremothecium ashbyi, який використовується у промисловості. Крім надсинтезу рибофлавіну E. ashbyi здійснює синтез флавінаденіндинуклеотиду (ФАД). За допомогою E. ashbyi можна отримувати як кормовий рибофлавін, що використовується в якості кормової добавки для тварин, так і, при застосуванні певних методів виділення та очистки, рибофлавін медичного призначення. Одночасно з синтезом рибофлавіну E. ashbyi здійснює синтез ефірної олії, яка за ароматом та своїми властивостями ідентична ефірній олії, отриманій з пелюсток троянди. У своєму складі вона містить такі ароматичні речовини, як гераніол (69,5–84,5%), нерол, лінаноол та β-фенілетанол (12,7–27,7%). Це дає можливість розглядати E. ashbyi як перспективний продуцент ароматичних речовин, що є необхідними для парфюмерно-косметичної промисловості. Біотехнологія трояндової ефірної олії, однієї з найцінніших олій в світі, досі не розроблена. На даний момент в Україні не налагоджено виробництво рибофлавіну за допомогою біотехнології, а можливість одночасного отримання ще й ефірної олії робить тему дисертаційної роботи актуальною, своєчасною та важливою. В ході виконання роботи досліджено морфологічні та культуральні особливості штаму Eremothecium ashbyi F-340. Він відноситься до аскоміцетів, що не утворюють плодові тіла, має справжній дихотомічний розгалужений міцелій яскраво-жовтого кольору, який складається з багатоядерних клітин. Колір міцелію обумовлений присутністю рибофлавіну, який накопичується в такій кількості, що випадає у вигляді кристалів в вакуолях. Показана природна мінливість штаму. Гриб утворює пігментовані жовті та жовтогарячі колонії з високою здатністю до біосинтезу рибофлавіну, та білі колонії, з низькою. Найчастіше колонії білого кольору з’являються при відновленні музейної культури і майже не з’являються при регулярних пересівах культури та чергуванні рідких та агаризованих поживних середовищ. Досліджено умови зберігання штаму. Встановлено, що короткотривале зберігання E. ashbyi F-340 у активному стані можливе на агаризованих глюкозопептонно-дріжджовому та соєвому середовищах за температури зберігання 5°C. Довготривале зберігання культури E. ashbyi (протягом 7 місяців) можливе лише за кімнатної температури. Досліджено вплив температури на життєдіяльність міцелію Eremothecium ashbyi F-340. Нижня гранична температура для E. ashbyi становить 4°С. Верхня гранична температура дорівнює 38°С. За цієї температури ще спостерігається незначний ріст гриба, а вже при 39°С ріст міцелію не спостерігається та відновлення росту при 28°С не відбувається. Динаміка росту штаму E. ashbyi F-340 у глибинній культурі підкоряється відомим закономірностям для періодичних культур. Фаза експоненціального росту триває протягом 2 діб, потім спостерігається уповільнення росту та перехід культури у стаціонарну фазу росту, яка триває до 5 доби культивування, після чого культура переходить у фазу відмирання або автолізу. Встановлено, що під час інтенсивного росту штаму відбувається зниження рН до 5,2, а інтенсивне накопичення рибофлавіну у культуральній рідині та у біомасі пов’язане з підвищенням рН до 7,8. Найбільш інтенсивно накопичення рибофлавіну в культуральній рідині відбувається у стаціонарній фазі росту на 3–4 добу культивування та його концентрація досягає 341,6 мг/дм3. Другий етап накопичення рибофлавіну відбувається на 5-7 добу та пов'язаний з автолізом культури, вміст рибофлавіну досягає 55,22,7 мг/дм3. Рибофлавін спочатку накопичується у міцелії E.ashbyi, де досягає рівня 8,1-10,7 мг/г сухої біомаси і залишається на такому рівні протягом 4–5 доби культивування. Незважаючи на постійну підтримуючу селекцію при культивуванні штаму у лабораторних умовах протягом 3 років спостерігалося поступове значне зниження рівня накопичення рибофлавіну та відповідне збільшення рівня накопичення біомаси. З даних літератури відомо, що надсинтез рибофлавіну грибом E. ashbyi у природних умовах здійснюється як захисна реакція на дію сонячних ультрафіолетових променів. Тому нами було запропоновано здійснювати УФопромінення продуценту для підвищення синтезу рибофлавіну. Опромінення культуральної рідини продуценту призводить до збільшення біосинтезу рибофлавіну на 72–74%, опромінення водної суспензії міцелію штамупродуценту – до збільшення синтезу на 80%. Встановлено, що найбільшому виходу рибофлавіну сприяє використання посівного матеріалу у віці 3-4 діб та у кількості 1%. На наступному етапі досліджено вплив умов культивування на біосинтетичну здатність продуценту. Показано, що початковий рівень рН середовищ, призначених для отримання біомаси та рибофлавіну, має бути різним. Для отримання максимальної кількості біомаси, а також посівного матеріалу, доцільно створювати у середовищі рН на рівні 5,5–6,0, а от для максимального накопичення рибофлавіну початкове рН середовища має становити 7,5. Встановлено, що за умов аерації на качалці при 180 об/хв синтезується на 70 % більше рибофлавіну, ніж при 70 об/хв. E. ashbyi здатен рости в широкому діапазоні температур від 20 до 38С. Оптимальною температурою для максимального виходу цільового продукту є 27–29С. Досліджено вплив різних джерел карбону на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом E. ashbyi F-340. Для синтезу рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомний спирт сорбіт, а біомаса краще накопичується при наявності в середовищі фруктози, сахарози та гліцерину. Кращим джерелом нітрогену для E. ashbyi F-340 виявився дріжджовий екстракт, кількість рибофлавіну, що синтезована на середовищі з дріжджовим екстрактом на 54% більша, ніж на інших джерелах нітрогену. Однак досі не було запропоновано жодного середовища для культивування Eremothecium ashbyi, яке б містило у складі наведені вуглеводи та було досить дешевим та технологічним. Для вирішення даної проблеми запропоновано використовувати таке перспективне натуральне джерело карбону, як глюкозо-фруктозний сироп (ГФС), який виробляють з кукурудзяного крохмалю ферментативним гідролізом його до глюкози з наступною ізомеризацією частини глюкози у фруктозу та подальшим очищенням. Показано, що найбільша кількість вітаміну синтезується при використанні ГФС-10 (140 мг/дм3), що у 7 разів більше, ніж на середовищі з глюкозою, та у 3,8 разів більше, ніж на середовищі з фруктозою. З метою здійснення оптимізації поживного середовища був запланований повний факторний експеримент на двох рівнях для 3 факторів, матрицю планування доповнили «зірковими» точками та отримали ортогональний центрально-композиційний план 2-го порядку для 3-х факторного експерименту. В результаті розрахунків отримано рівняння регресії другого порядку. Статистичну значимість коефіцієнтів рівняння перевіряли за критерієм Стьюдента, адекватність отриманого рівняння за критерієм Фішера. В результаті математичної обробки експериментальних даних отримано рівняння регресії залежності концентрації рибофлавіну в культуральній рідині від концентрації ГФС-10 (m), дріжджового екстракту (w) та пептону (v): Y1= –758,483+41,029·m+9,959·w+5,777·v+0,693·m·w–0,472·m·v–3,51·w·v– –0,547·m2+5,701·v2 Аналізуючи поверхні відгуку встановлено склад модифікованого середовища: оптимальна концентрація ГФС-10 для максимального накопичення рибофлавіну становить 40 г/дм3, концентрації дріжджового екстракту та пептону у середовищі становлять відповідно 10 та 1 г/дм3. Концентрація рибофлавіну, що спостерігалася при культивуванні на модифікованому середовищі у культуральній рідині становить 350,4 мг/дм3, що у 17 раз більше, ніж на ГПД середовищі, та у 2,5 рази більше, ніж на початковому середовищі з ГФС-10. Визначення вмісту у культуральній рідини ефірної олії проводили трьохкратною екстракцією гексаном з наступним видаленням розчинника. Показаний широкий діапазон варіювання кількості ефірної олії. Найбільша кількість спостерігається на середовищі, що містить в якості джерела карбону ГФС-10 (273…453 мг/дм3). Кількість ефірної олії збільшується зі збільшенням концентрації ГФС у середовищі. Наведено технологічну схему одночасного отримання рибофлавіну та ефірної олії методом гідродистиляції з подальшим розділенням потоків виділення рибофлавіну та ефірної олії. Наукова новизна одержаних результатів: - досліджено динаміку росту, виходу біомаси, накопичення рибофлавіну та ефірної олії обраним штамом-продуцентом Eremothecium ashbyi на середовищах з різними джерелами живлення; - визначено склад та кислотність середовищ, які є сприятливими для росту штаму-продуценту в глибинній культурі; - знайдено раціональні біотехнологічні параметри для отримання максимального виходу рибофлавіну та ефірної олії: температура культивування 27-29С, початкове рН середовища 7,5, перемішування 180 об/хв; - за допомогою методів планування експерименту оптимізовано поживне середовище для накопичення рибофлавіну та ефірної олії, що складається з ГФС-10, дріжджового екстракту та пептону, та перевірена можливість одночасного отримання цих продуктів; - вперше науково обґрунтовано та створено біотехнологію отримання рибофлавіну та ефірної олії з вітчизняної відновлюваної сировини – глюкозофруктозного сиропу, що виготовляється з кукурудзи.
A well-known microorganism-producer of riboflavin is ascomycete Eremothecium ashbyi used in industry. Besides overexpression of riboflavin, E. ashbyi also performs synthesis of flavinadeninedinucleotide (FAD). Using E. ashbyi, one can obtain either forage riboflavin used as a feed additive for livestock, or, using certain isolation and purification methods, riboflavin of medical purpose. Concomitantly with riboflavin synthesis, E. ashbyi performs synthesis of essential oil, identical by its aroma and properties to essential oil derived from rose petals. It contains such aromatic substances as geraniol (69.5–84.5%), nerol, linalool, and β-phenylethanol (12.7–27.7%). This allows viewing E. ashbyi as a promising producer of aromatic substances, which are necessary for perfume and toiletry industry. Biotechnology of rose essential oil, one of the most valuable in the world, has not been developed so far. At present, manufacture of riboflavin using biotechnology is not established in Ukraine, and the potential of concomitant production of essential oil as well makes the topic of this thesis urgent, timely, and important. During the work, morphological and cultural peculiarities of the strain Eremothecium ashbyi F-340 have been investigated. It belongs to ascomycetes not generating ascocarps, has true dichotomic branched bright-yellow mycelium composed of multinucleate cells. Mycelium color is due to the presence of riboflavin, which is accumulated in such quantities that it is precipitated in vacuoles as crystals. Natural variability of the strain has been shown. The fungus forms pigmented yellow and orange colonies with high ability to riboflavin biosynthesis, and white colonies with low biosynthetic ability. Most frequently, white colonies develop upon archive culture reactivation and almost do not appear upon regular reinoculations and alterations of liquid and agar nutrient media. The strain storage conditions have been investigated. It has been established that short-term storage of E. ashbyi F-340 in the active state is possible on agar glucose-peptone-yeast and soybean media at storage temperature 5°C. Long-term storage of E. ashbyi culture (for 7 months) is possible only at room temperature. Temperature effects on viability of Eremothecium ashbyi F-340 mycelium have been investigated. The lower limit temperature for E. ashbyi is 4°С. The upper limit temperature is equal to 38°С. Minor growth of the fungus is still observed at this temperature, and at 39°С no mycelium growth is observed, and growth restoration at 28°С is not observed. Growth dynamics of E. ashbyi strain F-340 in submerged culture follows the known regularities for periodic cultures. Exponential growth phase lasts for about 2 days; after this, growth deceleration and culture switch into stationery growth phase are observed; the latter one lasts for about 5 days of culturing, after which the culture is switched into die-off or autolysis phase. It has been established that pH decrease to 5.2 occurs during intensive strain growth; intensive riboflavin accumulation in cultural fluid and biomass is associated with pH increase to 7.8. The most intensive riboflavin accumulation occurs in stationery growth phase on culturing day 3–4, and its concentration reaches 341,6 mg/dm3. The second stage of riboflavin accumulation occurs on day 5-7 and is associated with culture autolysis; riboflavin content reaches 55,22,7 mg/dm3. Riboflavin is accumulated at the beginning in E.ashbyi mycelium, where it reaches the level of 8.1-10.7 mg/g of dry biomass and remains at that level until completion of culturing. Despite continuous maintenance selection during the strain culturing under laboratory conditions for 3 years, gradual considerable decrease in riboflavin accumulation and relevant increase in biomass accumulation level has been observed. It is known from literature data that riboflavin overexpression by fungus E. ashbyi in natural conditions occurs as a defense reaction on the effect of sun ultraviolet radiation. That is why we suggested to perform UV irradiation of the producer in order to increase riboflavin synthesis. Irradiation of the producer cultural fluid results in increase of riboflavin biosynthesis by 72-74%, and irradiation of aqueous suspension of mycelium of the producer strain results in synthesis increase by 80%. It has been established that the highest riboflavin yield is achieved when the inoculum aged 3-4 days in quantity 1% is used. The effect of culturing conditions on biosynthetic ability of the producer has been investigated at the following stage. It has been shown that the initial pH level of media intended for biomass and riboflavin production has to be different. In order to obtain maximum quantities of biomass and inoculum, it is expedient to adjust the medium pH to the level 5.5–6.0, and for maximum riboflavin accumulation, initial medium рН has to be 7.5. It has been established that, under aeration conditions on a rocker at 180 rpm, 70 % more riboflavin is synthesized compared to 70 rpm. E. ashbyi is capable to growth in a wide range of temperatures from 20 to 38С. The optimal temperature for maximum target product yield is 27-29С. The effect of various carbon sources on biomass accumulation and riboflavin synthesis by E. ashbyi strain F-340 has been studied. Monosaccharides (fructose, galactose) and hexatomic alcohol sorbitol are better suitable for riboflavin synthesis, and biomass is accumulated better in the presence of fructose, sucrose, and glycerol in the medium. The best nitrogen source for E.ashbyi F-340 turned out to be yeast extract; riboflavin quantity synthesized in a medium with yeast extract was 54% more compared to other nitrogen sources. Nevertheless, no medium for Eremothecium ashbyi culturing containing the said carbohydrates and being cheap and technological enough has been suggested yet. In order to solve this problem, we have suggested to use such a promising natural carbon source as glucose-fructose syrup (GFS), manufactured from corn starch via its enzymatic hydrolysis to glucose with following isomerization of glucose parts into fructose and further purification. It has been shown that the highest vitamin quantity is synthesized with the use of GFS-10 (140 mg/dm3), which is 7 times as high as in a medium with glucose, and 3.8 times as high as in a medium with fructose. For the nutrient medium optimization, we have planned a complete factorial experiment at two levels for 3 factors; the planning matrix was supplemented with “star” points, and orthographic central composite design of second order for 3-factor experiment has been obtained. As a result of calculations, regression equation of the second order has been obtained. Statistical significance of the equation coefficients was verified according to Student’s criterion, and adequacy of the obtained equation was verified according to Fisher’s criterion. As a result of mathematical processing of experimental data, we have obtained the regression equation of relation between riboflavin concentration in cultural fluid and concentrations of GFS-10 (m), yeast extract (w) and peptone (v): Y1= –758.483+41.029·m+9.959·w+5.777·v+0.693·m·w–0.472·m·v–3.51·w·v– –0.547·m2+5.701·v2 Analyzing the response surfaces, we have established the composition of modified medium: optimal GFS-10 concentration for maximum riboflavin accumulation is 40 g/dm3, and concentrations of yeast extract and peptone in the medium are 10 and 1 g/dm3, respectively. Riboflavin concentration observed during culturing on modified medium in cultural fluid is 350.4 mg/dm3, which is 17 times higher than on GPY medium and 2.5 times higher than on initial medium with GFS- 10. Testing of essential oil content in cultural medium was performed via triple extraction with hexane with further removal of the solvent. Wide range of variation of essential oil content has been shown. The highest quantity is observed in the medium containing GFS-10 (273…420 mg/dm3) as carbon source. Essential oil quantity is increased with increase of GSF concentration in the medium. Technological flow chart for concomitant production of riboflavin and essential oil production by hydrodistillation with further separation of riboflavin and essential oil isolation flows is provided. Scientific novelty of the obtained results: - growth dynamics, biomass yield, riboflavin and essential oil accumulation by the selected producer strain Eremothecium ashbyi have been investigated in media with different nutrition sources; - composition and acid content of media, favorable for the growth of the producer strain in submerged culture, have been determined; - rational biotechnological parameters for achievement of maximum riboflavin and essential oil yield have been determined: culturing temperature 27-29С, initial medium pH 7,5, stirring 180 rpm; - nutrient medium for riboflavin and essential oil accumulation has been optimized using experiment planning methods (such medium includes GFS-10, yeast extract and peptone), and possibility of concomitant production of these products has been verified; - biotechnology for riboflavin and essential oil production from domestic renewable raw material – glucose-fructose syrup manufactured from corn – has been scientifically justified are developed for the first time.

Акуленко, О. В. Дільниця складання та зварювання ємності для екстракції продуктів виробництва олії : випускна кваліфікаційна робота : 131 «Прикладна механіка» / О. В. Акуленко ; керівник роботи О. О. Новомлинець ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра технологій зварювання та будівництва. – Чернігів, 2020. – 78 с.
Мета роботи – є розробка заходів щодо вдосконалення технології та розробка дільниці збирання і зварювання внутрішньої ємності установки для відділення олії. Відповідно до поставленого завдання в роботі проводиться вибір основного та допоміжного зварювального обладнання для складальних та зварювальних робіт з досягненням максимальної ефективності роботи поточної лінії виробництва. На основі норм та допусків до випуску конструкції був розроблений технологічний процес виготовлення конструкції з мінімальними затратами коштів, праці, часу та матеріалів. Було запропоновано сумістити збирання та зварювання основних зварювальних операцій на спеціальних розроблених пристосуваннях. Що зменшило трудомісткість ручних робіт і підвищило автоматизацію виробництва. Для підвищення точності зварювання були розроблені спеціальні кріпильні пристрої. На основі технологічного процесу був спроектований план цеху. В результаті застосованих змін і розробок за рахунок раціонального використання виробничої площі, зменшення кількості робітників, зменшення матеріалоємності та витрати на обробітку зварювання.

Шарапа, Л. В. Дослідження впливу олії та порошку плодів шипшини на технологічні характеристики та показники якості житньо-пшеничного хліба : магістерська робота : 181 – Харчові технології / Л. В. Шарапа ; керівник роботи Хребтань О. Б. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра харчових технологій. – Чернігів, 2019. – 93 с.
У випускній кваліфікаційній роботі наведено дослідження впливу порошку і олії із плодів шипшини на процеси, що протікають в тісті під час дозрівання та на його в’язкість, вплив добавок на показники якості готових виробів та на процеси черствіння хліба за їх використання, а також досліджено вплив добавки на основну сировину. Проведено розрахунки виробничих рецептур, вихід виробів, норми витрати сировини, розроблена апаратурно-технологічна схема виробництва житньо-пшеничного хліба за прискореним способом.

Роботу виконано на кафедрі ком’пютерно-інтегрованих технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 21 грудня 2021 р. о 09 .00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 24 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул.Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд. 403
Дмитрук С.А., Пишук А.В. – Розробка та дослідження автоматизованої системи керування технологічним процесом підготовки сировини для виробництва біопалива. 151 – «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. – Тернопіль, 2021. В даній кваліфікаційній роботі розроблено автоматизовану систему управління технологічним процесом підготовки ріпакової олійної сировини для виробництва біопалива. Dmytruk S., Pyshuk A. - Development and research of an automated control system for the technological process of preparation of raw materials for biofuel production.151 - "Automation and computer-integrated technologies" - Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University. - Ternopil, 2021. In this qualification work the automated control system of technological process of preparation of rapeseed oil raw materials for biofuel production is developed.
ЗМІСТ ВСТУП 7 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 9 1.1. Аналіз технологічного процесу виробництва ріпакової олії 9 1.1.1. Загальна характеристика ріпаку та олії 9 1.1.2. Загальна характеристика технологічного процесу 10 1.1.3. Сушіння 15 1.1.4. Обрушення олійного насіння та відділення ядра від оболонки 17 1.1.5. Подрібнення насіння і продуктів його переробки 21 1.1.6. Волого-теплова обробка м'ятки 22 1.1.7. Віджим олії 24 1.1.8. Екстракція 25 1.1.9. Очистка місцели 27 1.1.10. Відгін розчинника з місцели 29 1.1.11. Очищення від механічних домішок 31 1.2. Параметри для розрахунку 32 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 35 2.1. Визначення параметрів управління технологічним процесом 35 2.2. Визначення частини технологічного процесу для автоматизації 37 2.3. Аналіз напрямку автоматизації технологічного процесу виготовлення ріпакової олійної сировини 39 3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 41 3.1. Обґрунтування вибору функціональної схеми автоматизованої системи керування 41 3.2. Вибір технічних засобів автоматизації 43 3.3. Вибір мікропроцесорних засобів автоматизації 55 4. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 57 4.1. Визначення передатної функції 57 4.2. Визначення стійкості системи згідно критерію Найквіста 62 4.3. Визначення стійкості за критерієм Михайлова 63 5. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 65 5.1. Розробка алгоритму керування технологічним процесом 65 5.2. Опис системи візуалізації проекту 67 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 71 6.1. Виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів при розробці проектованої системи 71 6.2. Електромагнітний імпульс ядерного вибуху і захист від нього радіоелектронних засобів 75 ВИСНОВКИ 77 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 78