Добірка наукової літератури з теми "Виробництво косметичних засобів"

Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту косметичних засобів в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку. Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення. Результати. У зв’язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін в процедури оцінювання якості косметичних засобів відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту даної товарної групи,на прикладі губних помад. Встановлено, що стандарти сертифікації косметичних засобів значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття «відповідальна особа»; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах. Для виконання своїх зобов’язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи: оцінка безпеки; надання інформації про товар; відповідність інгредієнтів; достовірність товарної інформації. Крім європейських стандартів виробники часто звертаються до американських стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності певного виду косметичних засобів. Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства. Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування косметичних засобів відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів даної товарної групи вітчизняними виробниками.

Косметична галузь нині розвивається стрімкими темпами. Особливу увагу привертають товари, отримані з натуральної сировини. Для виробництва косметичних виробів використовують різні жирові основи, а саме тваринні, рослинні та мінеральні жири, а також жироподібні речовини. Їх використовують як в чистому, так і в комбінованому вигляді. Тваринні жири є сировиною для виготовлення продукції різного спрямування: харчового, медичного, косметичного, а також технічного. Характерною особливістю кожного жиру є його склад та властивості, що залежать від походження, раціону тварини та її віку. Одним з найбільш поширених компонентів тваринного походження у рецептурах косметичних виробів є ланолін, відомий як шерстяний жир, що отримують під час виготовлення овечої шерсті. Баранячий жир - джерело природного ланоліну - здавна відомий своїми корисними властивостями, особливо курдючний жир, що відрізняється високою чистотою і є цінною харчовою та фармацевтичною сировиною. Курдючний жир - не лише чудовий продукт харчування та лікувальний засіб при застудах чи проблемах із суглобами, а й засіб для підтримання здоров’я і краси шкіри, волосся та нігтів. У статті проаналізовано світовий досвід використання тваринних жирів у косметології. Показано доцільність застосування курдючного жиру у виготовленні косметичних виробів. Завдяки присутності ланоліну, органолептичним та фізико-хімічним характеристикам курдюк можна використовувати як основу для виготовлення косметичних кремів. Це перспективний напрямок для розвитку української косметології.

Мета. Вивчення споживчих переваг та оцінювання якості косметичних кремів вітчизняного та імпортного виробництва, що реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Методика. Дослідження проводились за допомогою стандартних методик, викладених у діючих нормативних документах. Для визначення показників споживних властивостей використовували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно до чинної вітчизняної та міжнародної документації.. Результати. Показано, що вітчизняні та міжнародні нормативно-технічні документи потребують гармонізації, оскільки мають розбіжності у показниках безпечності. Проведено соціальне опитування з метою виявлення споживчих переваг косметичних кремів. На основі даних опитувань обґрунтовано вибір зразків для оцінки якості та безпечності косметичних кремів, які реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Встановлено, що за маркуванням, мікробіологічними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки відповідають вимогам міжнародних та вітчизняних нормативів. Оцінку «відмінно» не отримав жоден з досліджуваних зразків. ТМ «Niveа» та ТМ «Green Way» отримали оцінку «добре», але ТМ «Green Way» отримав кращу оцінку, ніж відома ТМ «Niveа». ТМ «Aroma» отримала оцінку «задовільно», що пояснюється невластивим кольором та запахом косметичного крему, який має дуже яскравий зелений колір та інтенсивний запах ароматизаторів, невластивий для кольору і запаху оливкової олії. Встановлено, що наявність грибка Penicillium, виявленого при проведенні досліджень, може вказувати на органічні компоненти у складі косметичного засобу. Також, було встановлено органолептичним методом, що косметичний крем ТМ «Aroma» ізраїльського виробництва має у складі ароматизатори та синтетичні барвники, які невластивості назві та компонентному складу крему і потребує подальших хімічних досліджень для встановлення факту якісної фальсифікації. В перспективі пропонується дослідження споживних властивостей косметичних кремів із врахуванням фізико-хімічних властивостей відповідно до типу шкіри. Наукова новизна. Встановлено необхідність проведення досліджень якості косметичних кремів із врахуванням водневого показника відповідно до типу pH шкіри людини.При проведенні органолептичних досліджень, рекомендовано враховувати такі показники як відчуття після використання, і зволожуючий та пом’якшуючий ефект. Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані під час сертифікації косметичних кремів та внесені у діючі нормативні документи. Отримані результати досліджень можуть бути використані для подальших маркетингових досліджень, а також можуть бути використані при виявлення фальсифікатів продукції.

В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії. В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти. В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора. Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин. Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.

Викладено основні методичні підходи до викладання дисципліни “Технологія лікарських засобів промислового вироб-<br />ництва” студентам фармацевтичного факультету, спеціальності “Технологія парфумерно-косметичних засобів”.

Дисертацію присвячено дослідженню змісту й особливостей адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг в Україні. Сформульовано авторське визначення понять «адміністративно-правове регулювання ринку косметологічних послуг», «адміністративно-правові засоби регулювання ринку косметологічних послуг», «косметологічні послуги», «косметичні послуги». Здійснено розмежування понять «косметологічні послуги», «косметичні послуги» та «медичні послуги» з огляду на їх належність до сфери косметології та охорони здоров’я. За критеріями «мета застосування» і «характер практичної реалізації» послуги у сфері краси класифіковано на косметичні і косметологічні. Визначено ключові особливості сучасного стану адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг в Україні. Запропоновано систему принципів адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг. Виокремлено основні форми адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг – правову й організаційну. Визначено найважливіші функції суб’єктів – центральних, територіальних і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування – у сфері косметології за змістовним критерієм. Виокремлено ознаки й елементи системи адміністративно-правових засобів регулювання ринку косметологічних послуг. Здійснено класифікацію адміністративної відповідальності у сфері надання косметологічних послуг в Україні залежно від суб’єкта делікту та виділено її ознаки. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання ринку косметологічних послуг.
Диссертация посвящена исследованию содержания и особенностей административно-правового регулирования рынка косметологических услуг в Украине. Сформулировано авторское определение понятий «административно-правовое регулирование рынка косметологических услуг», административно-правовые средства регулирования рынка косметологических услуг», «косметологические услуги», «косметические услуги». Осуществлено разграничение понятий «косметологические услуги», «косметические услуги» и «медицинские услуги» ввиду их принадлежности к сфере косметологии и здравоохранения. Классифицированы услуги в сфере красоты по критериям «цель применения» и «характер практической реализации» на косметические и косметологические. Определены ключевые особенности современного состояния административно-правового регулирования рынка косметологических услуг в Украине. Предложена система принципов административно-правового регулирования рынка косметологических услуг. Выделены основные формы административно-правового регулирования рынка косметологических услуг – правовую и организационную. Определены важнейшие функции субъектов – центральных, территориальных и местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления – в сфере косметологии по содержательному критерию. Выделены признаки и элементы системы административно-правовых средств регулирования рынка косметологических услуг. Осуществлена классификация административной ответственности в сфере предоставления косметологических услуг в Украине в зависимости от субъекта деликта и выделены ее признаки. Проанализирован зарубежный опыт правового регулирования рынка косметологических услуг.
The dissertation is focused on the research of the content and specific features of administrative and legal regulation of cosmetological services market in Ukraine. The author has formulated own definition of the concepts of “administrative and legal regulation of cosmetological services market”, “administrative and legal means for regulating cosmetological services market”, “cosmetological services”, “cosmetic services”. The author has carried out the distinction between the concepts of “cosmetological services”, “cosmetic services” and “medical services” in view of their affiliation to the field of cosmetology and health care. Services in the field of beauty have been classified into cosmetological and cosmetic according to the criteria of “purpose of application” and “nature of practical implementation”. The author has determined the following key features of the current state of administrative and legal regulation of cosmetological services market in Ukraine: the lack of a single (unified) object of legal regulation, as a result administrative and legal regulation of cosmetological services market affects various spheres of public relations. Including health care, economic (business) activities, technical regulation and conformity assessment, title provisions of administrative and legal regulation of cosmetological services market are focused on the bylaw level, the current state of administrative and legal regulation, which does not meet the specifics of public relations in this area. The author has formulated and characterized the system of principles of administrative and legal regulation of cosmetological services market, which includes the following components: generally legal principles of law; sectoral principles (principles of administrative law); special principles of cosmetological services market. The author has singled out the main forms of administrative and legal regulation of cosmetological services market – legal and organizational ones. According to the content criterion the author has determined the most important functions of the subjects in the field of cosmetology – central, territorial and local executive agencies, as well as local self-government agencies, which are: rule-making, managerial, regulatory, control, law-enforcement, human rights protection. The author has revealed the features of the system of subjects for the regulation of cosmetological services market, which include: the general purpose of such regulation; subordination of the tasks of each subject of the system to the general purpose of regulation; awareness of the system of its tasks and understanding of the general purpose of regulation by each subject; performance of the regulation of cosmetological services market of the functions arising from the set tasks by each subject; specific relations between the subjects of regulation of cosmetological services market; presence of a coordinating agency; mandatory feedback. It has been concluded that there is no comprehensive approach to the formation of the system of subjects for regulating cosmetological services market, and hence the current system of subjects for regulating cosmetological services market in Ukraine, which negatively affects its efficiency, law-enforcement activities of the subjects and, consequently, legal opportunities to protect the rights and interests of consumers of cosmetological services.