Готові списки джерел за темами / Випарники

Добірка наукової літератури з теми "Випарники"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Випарники".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Випарники"

Ковальчук, Д. А., та О. В. Мазур. "Дослідження процесів утилізації тепла пароповітряних сумішей: імітаційне моделювання". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 68–82. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1601.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуті основні підходи до розробки імітаційних моделей, освітлені їх недоліки та переваги. Розглянута імітаційна модель процесу глибокої утилізації тепла пароповітряних сумішей з використанням парокомпресійного теплового насосу, до складу якої входять імітаційні моделі компресора, конденсатора, електронного розширювального вентиля, випарника, переохолоджувача та контактного теплообмінника – утилізатора тепла пароповітряних сумішей. Імітаційні моделі цих складових побудовані з використанням експериментальних даних, отриманих авторами в результаті виконання фізичних натурних експериментів на лабораторній дослідній установці. В імітаційній моделі випарника теплового насосу реалізовано функцію розрахунку «баластної» та «ефективної» витрати холодоагенту. «Баластна» витрата виникає за рахунок переохолодження холодоагенту до температури кипіння і супроводжується випаровуванням його частки, яка не приймає участі у відборі тепла випарником. Для цього до імітаційної моделі випарника була додана підсистема розрахунку перепаду температур кипіння (тиску) по довжині випарника в залежності від витрати холодоагенту та температурного напору у випарнику, що враховує довжину ділянки випарника на якій відбувається кипіння рідкої фази. Залежність перепаду тиску по довжині випарника від витрат холодоагенту через нього є не монотонно зростаючою функцією а має екстремум і спадає при рівнях перегріва холодоагенту від 15 до 0 °С. Тиск на виході випарника розраховується в моделі з використанням нелінійної функції двох змінних – положення електронного розширювального вентиля та частоти обертання компресора. Динамічні властивості каналів моделюються ланками, передатні функції яких були отримані в результаті фізичних експериментів. Проведена перевірка розробленої імітаційної моделі на адекватність, для чого було організовано ряд комп’ютерних експериментів з умовами, аналогічними умовам проведення натурних фізичних експериментів. Порівняння результатів моделювання та фізичного експерименту показало високу ступінь їх схожості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бєляновська, О. А., Г. М. Пустовой, К. М. Сухий, М. В. Губинський, М. П. Сухий, О. В. Дорошенко та Я. О. Сергієнко. "Експлуатація адсорбційних холодильних установок на основі композитів «силікагель – натрій сульфат» для зберігання сільськогосподарської продукції". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 165–71. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1574.

Повний текст джерела

Анотація:

Ключевими проблемами впровадження адсорбційних холодильних геліоустановок наряду зі властивостями використовуваних адсорбентів є сезонна та добова нерівномірність сонячного випромінювання, а також утилізація теплоти адсорбції. Мета представленої роботи – визначення експлуатаційних характеристик адсорбційних холодильних геліоустановок на основі композитних адсорбентів «силікагель – натрій сульфат». Основними конструктивними елементами адсорбційної холодильної установки є адсорбер, на лицевій стороні якого встановлено прозору ізоляцію, виконану зі стільникового полікарбонатного пластику САН (товщиною 8 мм) з інтегральним коефіцієнтом пропускання на рівні 0,88, а в нижній частині розміщено композитний адсорбент «силікагель – натрій сульфат», конденсатор, випарник, який встановлено біля холодильної камери. В шарі адсорбенту встановлено гідравлічний контур, по якому циркулює вода. Нагріта вода може бути використана для підігріву адсорбента в ранковий період доби. Експлуатація адсорбційної геліоустановки відбувається в два етапи. На першому етапі відбувається відведення теплоти від холодильної камери за рахунок випаровування води в випарнику. Пари води дифундують до адсорбера, де поглинаються композитним адсорбентом. Другий етап відповідає регенерації адсорбенту (десорбція). яка здійснюється шляхом його нагрівання за рахунок сонячної енергії до температури регенерації. Досліджено експлуатаційні характеристики сонячного адсорбційного холодильника на основі композитів «силікагель – натрій сульфат». Розроблена методика визначення експлуатаційних характеристик, яка передбачає, розрахунок кількості теплоти, яку слід відводити від холодильної камери, визначення маси води в випарнику, витрат теплоти на регенерацію адсорбента, а також площі сонячного колектора та сонячного експлуатаційного холодильного коефіцієнта. Запропоновано технологічну схему для утилізації теплоти адсорбції. Показана можливість підігріву води за рахунок теплоти адсорбції від 50 до 90°С, при цьому маса води дорівнює від 277 до 681 кг. Показано, що отриманий теплоносій можливо використовувати для підігріву адсорбента «силікагель – натрій сульфат» в ранковий період часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Проказа, О. І., та О. В. Кузнецова. "Побудова математичних моделей випарної установки експериментально-статистичним методом". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 36–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-36-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Для вирішення задач оптимального управління процесом упарювання у виробництві аміачної селітри необхідно мати математичний опис технологічних процесів, які протікають в окремих випарних апаратах. Кінцевою метою дослідження є отримання адекватної математичної моделі процесу випарювання і знаходження оптимального технологічного режиму. Досліджувалась випарна установка, до якої входить випарний апарат з сепаратором для випарювання свіжого розчину аміачної селітри і доупарюючий апарат з падаючою плівкою. Аналіз випарної установки як об’єкта керування дозволив визначити вхідні і вихідні параметри, які характеризують особливості процесу упарювання у різних випарних апаратах. На підставі проведеного аналізу встановлена необхідність розробки моделей для кожного випарного апарату. Для отримання експериментально-статистичних моделей випарної установки був зібраний статистичний матеріал з реального об’єкту управління. Обробка даних проводилась методами кореляційного і регресійного аналізу. На підставі отриманих експериментальних даних проведений багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз для отримання якнайкращих залежностей для оцінки вихідних величин випарних апаратів. Для параметрів, статистичний опис яких гарантує задану надійність, виконаний однофакторний регресійний аналіз. Окрімлінійних моделей аналізувались експоненціальні, гіперболічні, логарифмічні моделі. За підсумками дослідження, встановлено, що не всі дані вхідні параметри мають сильну кореляцію з вихідними параметрами, враховуючи вибраний рівень надійності моделі. Таким чином, частина інформації, отриманої експериментально, виявилася недоступною для аналізу класичними статистичними методами. В результаті порівняння критеріїв адекватності моделей на різних етапах дослідження отримані моделі з високими показниками критеріїв адекватності. При перевірці адекватності отриманих моделей для всіх залежностей відносна похибка результатів не перевищила 2%, що підтверджує значущість отриманих моделей і можливість їх застосування для прогнозуючого управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Некрашевич, О. В., В. А. Волощук та Ю. М. Ковриго. "Застосування критеріїв поглибленого ексергетичного аналізу для обгрунтування рішень з підвищення енергетичної ефективності теплонасосної установки на стічних водах". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 21–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1805.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі на основі критеріїв поглибленого ексергетичного аналізу визначені місця, значення та причини термодинамічних втрат у теплонасосній установці на стічних водах у складі системи теплозабезпечення будинку. Визначено, що у компресорі 76 % деструкції ексергії, яку можна уникнути, залежить від термодинамічної досконалості інших елементів. Всі 100 % деструкції ексергії, що можна уникнути у дросельному вентилі, залежать від необоротностей в інших елементах. 90…97 % деструкції ексергії, яку можна уникнути у конденсаторі, випарнику та проміжному теплообміннику залежать від термодинамічної досконалості цих же елементів. Найбільше значення сезонної деструкції ексергії, що можна позбутися у теплонасосній установці за рахунок термодинамічного удосконалення k-го компонента, зосереджене у теплообміннику проміжного контуру і становить близько 40 %. Випарник та конденсатор мають менші можливості з точки зору зниження деструкції ексергії у теплонасосній установці (відповідно 29 та 24 %). У компресорі такі можливості незначні. Відповідно, з метою підвищення енергетичної ефективності такої установки, необхідно у першу чергу знижувати необоротності у проміжному теплообміннику шляхом зменшення у ньому температурного напору. Отримані висновки підтверджуються шляхом розрахунку сезонного споживання електроенергії для заданого сезонного виробництва теплової енергії у різних варіантах удосконалення теплонасосної установки. Показано, що саме удосконалення проміжного теплообмінника забезпечує найбільше (до 12%) зниження сезонного споживання електроенергії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Морозюк, Л. І., В. В. Соколовська-Єфименко, Б. Г. Грудка, А. М. Басов та Л. В. Іванова. "Визначення енергоефективності термодинамічних циклів когенераційних машин комерційного призначення". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1949.

Повний текст джерела

Анотація:

У багатьох комерційних підприємствах на реалізацію процесів охолодження припадає значна частина загального енергоспоживання підприємства. Для моніторингу справжнього споживання електроенергії під час безперервної роботи холодильних систем сформовано і методично обґрунтовано способи розрахунку енергоефективності. Основною вимогою до методики енергетичного аналізу таких систем є її базування на принципах і законах термодинаміки. Системним кордоном для порівняння ефективності холодильних та теплонасосних установок є теплова або холодильна потужність та температурний режим роботи. Машину, яка досліджується, призначено для підприємства торгівлі з широким асортиментом продуктів з двома постійними температурними рівнями короткострокового зберігання. Відповідні холодопродуктивності різні за кількісними показниками, але постійні за часом. Визначення показників ефективності здійснено в системних кордонах термодинамічного циклу та конструкційних особливостей елементів машини. Вид аналізу – порівняння енергетичної ефективності та габаритів циклів двох або більшої кількості машин з різними робочими речовинами. З використанням еталонних циклів здійснено числове моделювання процесів в теплофікаційній холодильній машині з робочими речовинами R404А та СО2 у єдиному робочому режимі. Розрахунки проведені для шести схемно-циклових рішень. Результатами розв’язання «енергетичної» задачі є дійсний коефіцієнт перетворення СОР. Аналіз показав низьку енергетичну ефективність одноступеневих циклів в режимі теплофікаційної машини з двома температурами кипіння, одна з яких є низькотемпературною. Найвища ефективність у машин, які працюють за циклом двоступеневого стиснення з двома випарниками та детандером перед високотемпературним випарником. Результатами розвязання «транспортної» задачі є визначення теоретичної об’ємної холодопродуктивності компресорів (габариту циклу). Порівняльний аналіз результатів констатує, що габарит циклу з СО2 втричі менший за R404A. Рекомендація на перспективу – двоступенева машина з двома випарниками та проміжною посудиною з СО2. За розв’язанням усіх задач вказаний цикл має найкращі характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Роганков, О. В. "Конденсаційна генерація тиску в літієвих контурних теплових трубах". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 100–113. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1950.

Повний текст джерела

Анотація:

Звичайні і контурні теплові труби відносяться до найбільш ефективних способів передачі тепла від таких джерел, як активна зона ядерного реактора. Конвективні потоки маси і теплоти, утворені у випарнику, передаються конденсатору потоком пари робочої речовини, яка розширюється (v), і потім сконденсована рідина (l) повертається у випарник через вузькі пористі канали ґніту. Зміна капілярного тиску в ґноті вважається єдиним (крім опціонного впливу гравітації) рушійним фактором для повернення рідини і забезпечення стійкої роботи теплової труби. У даній статті обґрунтовується наявність додаткового рушійного фактора, так званого конденсаційного теплового насосу, у будь-яких реальних випарно-конденсаційних циклах при відносно невеликих перепадах температури і тиску. Це підтверджується детальним розглядом контурної теплової труби з літієвим теплоносієм та її термодинамічного циклу, який функціонує головним чином в області вологої та перегрітої пари. В роботі проведено аналіз способів передачі тепла від активної зони реактору, визначено обмежуючі фактори та наведено можливі шляхи їх усунення у реалізації малогабаритних потужних автономних джерел енергії. У згаданому контексті розглянуто особливості та переваги роботи контурних теплових труб у порівнянні з протиточними тепловими трубами і надана нова інтерпретація їх термодинамічного циклу. Вона заснована на результатах нещодавніх робіт [10-12], в яких обґрунтовується існування області гетерогенних станів перегрітої парової фази, так званої v-інтерфази. Показана асиметрія (незворотність) теплоти фазового переходу дозволяє ввести таке поняття, як конденсаційний тепловий насос в доповнення до капілярного насосу ґніту теплових труб. Запропоновано модифіковані способи оцінки оптимальних температур робочих циклів з урахуванням зазначених термодинамічних ефектів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лук'янова, Т. В., О. Я. Хлієва, Ю. В. Семенюк, В. П. Желєзний, С. Г. Корнієвич та E. I. Альтман. "Експериментальне дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанохолодоагенту R141b/наночастинки TiO2 на поверхнях з різним ступенем змочування". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 3 (12 грудня 2018): 50–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i3.1111.

Повний текст джерела

Анотація:

Як один із перспективних і недорогих способів інтенсифікації процесів кипіння холодоагентів у випарниках холодильних машин останнім часом розглядається введення в склад робочого тіла наночастинок. Наявні в даний час експериментальні дослідження в цій області нечисленні й суперечливі. Тому дослідження впливу добавок наночастинок на процес кипіння модельного холодоагенту є актуальними. В роботі наведено результати експериментального дослідження впливу добавок наночастинок TiO2 (0,1 мас. %) і поверхнево-активної речовини (ПАР) Span80 (0,1 мас. %) в холодоагент R141b на коефіцієнт тепловіддачі при кипінні у вільному об’ємі. При проведенні експерименту густина теплового потоку варіювалася від 5 до 60 кВт·м-2, значення тиску підтримувалися рівними 0,2, 0,3 і 0,4 МПа. Експерименти проведено при кипінні об'єктів дослідження на двох поверхнях нагріву, які відрізнялися ступенем змочування холодоагентом R141b: на поверхні з нержавкої сталі та на поверхні, вкритій тонким шаром фторопласту. Встановлено, що при кипінні на поверхні, вкритій фторопластом, спостерігаються значно більші значення перегріву в порівнянні з кипінням на сталевій поверхні, а відтак, менші значення коефіцієнту тепловіддачі. Зроблено висновок, що зниження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні на поверхні, покритій фторопластом, обумовлено переважно не зміною ступеня змочування, а меншою шорсткістю поверхні фторопластового покриття. Показано, що уведення у холодоагент наночастинок і ПАР призводить до інтенсифікації процесу тепловіддачі при кипінні в діапазонах параметрів, характерних для роботи випарників холодильних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Байдак, Ю. В., І. А. Вереітіна та С. А. Коробко. "Побутовий холодильник і його схема заміщення чотириполюсником". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (30 грудня 2018): 18–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1257.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто схему заміщення побутового холодильника у вигляді еквівалентного активного чотириполюсника, вхідними затискачами якого прийнято випарник, а вихідними - конденсатор. Математичну модель холодильника як чотириполюсника розроблено у вигляді системи двох рівнянь теплового балансу відносно температурного напору і теплового потоку, який трансформується упродовж роботи холодильної машини. Надано визначення режимів неробочого ходу і короткого замикання холодильної машини. Розроблену модель холодильника як чотириполюсника призначено для використання у системах SMART refrigeration.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Осадчук, Є. О., та О. С. Тітлов. "Пошук енергоефективних режимів роботи систем отримання води з атмосферного повітря на базі абсорбційних водоаміачних термотрансформаторів тепла і сонячних колекторів". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1951.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Випарники"

Красніков, Ігор Леонідович, Анатолій Костянтинович Бабіченко та К. В. Койнаш. "Комп’ютерно-інтегрована технологія конденсаційних систем агрегату синтезу аміаку". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41962.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гранкін, І. С. "Аналіз енергоефективності випарника пластинчатого типу для теплового насосу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72241.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі виконано аналіз енергоефективності випарника пластинчатого типу для теплового насосу.
В работе выполнен анализ энергоэффективности испарителя пластинчатого типа для теплового насоса.
The paper analyzes the energy efficiency of a plate-type evaporator for a heat pump.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лебедь, К. В. "Виробництво толуолу. Розробити та модернізувати випарник ректифікаційної установки". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87101.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено літературний огляд за тематикою кваліфікаційної роботи, а саме: проведено аналіз способів виробництва ароматичних вуглеводнів; розглянуто конструктивні особливості кожухотрубних випарників із паровим простором; запропонована модернізація теплообмінного апарату. Виконані технологічні та конструктивні розрахунки проектованого апарату. Проведені розрахунки апарату на міцність та герметичність, що підтверджують працездатність і надійність роботи випарника. Розроблено схему автоматизації технологічного процесу з використанням сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації. Подано аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації обладнання ректифікаційної установки із виділенням бензолу і толуолу. Виконано розрахунок захисного заземлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабіченко, Анатолій Костянтинович, Михайло Олексійович Подустов, Яна Олегівна Кравченко та Олександр Михайлович Дзевочко. "Ідентифікація процесу теплообміну випарника холодильних систем агрегатів синтезу аміаку". Thesis, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32244.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Руденко, М. З., та Сергій Вікторович Юшко. "Дослідження впливу плівки холодильного мастила на ефективність роботи випарника". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45054.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Міхеєв, Ю. Ю. "Виробництво етилового спирту. Розробити та модернізувати випарник етилового спирту". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87103.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено аналіз літературних джерел, а саме: розглянуто сучасні тенденції розвитку спиртової промисловості України; наведено методику теплового розрахунку кожухотрубчастого випарника з паровим простором; виявлено особливості конструкції кожухотрубчастого випарника з паровим простором; запропоновано модернізацію проектної розробки та обґрунтовано економічний ефект від її реалізації. Також виконані технологічні та конструктивні розрахунки проектованого апарату. Проведені розрахунки апарату на міцність та герметичність, що підтверджують працездатність і надійність роботи випарника. Розроблено схему автоматизації технологічного процесу з використанням сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації. Подано аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації обладнання в епюраційному відділенні браго-ректифікаційної установки, запропоновані заходи щодо їх усунення. Виконано розрахунок потенційно-небезпечного фактору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Латуіль, О. В. "Технологічна лінія отримання технічного пропану і бутану. Розробити модернізований випарник дебутанізатора". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71922.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено аналіз існуючої установки отримання технічного пропану і бутану. Прийнято рішення оптимізувати випарник дебутанізатора шляхом використання економічно обґрунтованої і підтвердженої комп'ютерними розрахунками товщини стінки апарату. Також наведено опис технологічної схеми установки отримання технічного пропану і бутану. Розглянуто теоретичні основи процесу теплообміну, особливості конструкції випарника, обґрунтований вибір конструкційних матеріалів, наведені їх фізико-механічні та технологічні властивості. Також виконані технологічний, конструктивний розрахунки, розрахований гідравлічний опір апарату, вибрано і розраховане допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивна досконалість спроектованого апарату, що є неодмінною умовою тривалої та безперебійної роботи обладнання. Розглянута компоновка обладнання установки, стисло описані ремонтні роботи спроектованого апарату. Розроблено схема автоматизації установки отримання технічного пропану і бутану. У розділі «Охорона праці» наведено аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації спроектованого апарату, а також розрахований запобіжний клапан випарника дебутанізатора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Міхно, В. М. "Установка атмосферної перегонки нафти. Розробити та модернізувати випарник випарної колони". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75741.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведено опис технологічної схеми установки атмосферної перегонки нафти, розглянуто теоретичні основи процесу теплообміну, особливості конструкції випарника, обґрунтовано вибір конструкційних матеріалів для виготовлення основних деталей та вузлів проектованого апарату, наведено їх фізико-механічні властивості. Також виконано технологічний і конструктивний розрахунки, розраховано гідравлічний опір теплообмінника, вибрано допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивна досконалість проектованого апарату. Розглянуто компоновку обладнання установки, стисло описані ремонтні роботи спроектованого апарату. У розділі «Охорона праці» наведено аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації спроектованого апарату і установки в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Козін, Віктор Миколайович, Виктор Николаевич Козин, Viktor Mykolaiovych Kozin та В. С. Буланда. "Аналіз ефективності роботи горизонтального кожухотрубного випарника фреонової парокомпресійної холодильної машини". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64091.

Повний текст джерела

Анотація:

Горизонтальні кожухотрубні апарати отримали значне розповсюдження у багатьох галузях промисловості завдяки простоті конструкції, надійності, порівняно високій ефективності, компактності, можливості передавати значні теплові потоки між середовищами, які можуть мати дуже відмінні та значні тиски. Залежно від температур теплоносіїв ці апарати можуть виконуватися як з нерухомою трубною решіткою, так і з використанням різних способів компенсації температурних деформацій. У холодильній техніці ці теплообмінні апарати використовуються переважно як випарники холодильних машин середньої та великої холодопродуктивності, починаючи від 15 кВт. Без випарника не можлива робота будь-якої холодильної машини, а ефективність його роботи напряму визначає енергетичні та економічні показники машини в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Філоненко, Р. В. "Малотоннажна установка переробки вуглеводневої сировини УПН/УПК-20. Розробити та модернізувати випарник деетанізатора". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75740.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено літературний огляд джерел за вибраним напрямком досліджень, запропоновано конструктивну модернізацію випарника деетанізатора. Також наведено теоретичні основи теплообмінних процесів, виконано технологічні, конструктивні розрахунки, розрахунки на міцність та герметичність випарника. Окремим розділом представлено «Охорона праці та навколишнього середовища», де проведено аналіз потенційно небезпечних і шкідливих факторів, які можуть виникати при експлуатації УПН/УПК-20.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!