Добірка наукової літератури з теми "Вимірювальні прилади"

Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.

Впровадження стандартів НАТО в сфері оборони вимагає здійснення певних кроків щодо модернізації існуючих та виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки, а також засобів її технічного обслуговування до яких відносяться вимірювальні прилади, системи та комплекси за допомогою яких здійснюється контроль параметрів озброєння. Поряд з тим, на сьогоднішній день процес метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки потребує удосконалення, що забезпечить надійне функціонування засобів вимірювального контролю та зразків озброєння в цілому. Для досягнення оптимальної роботи системи метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки необхідно проводити оцінку ефективності її роботи за визначеними показниками. В статті запропоновано методичний підхід щодо оцінки ефективності системи метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки, зокрема за показниками надійності, часом реагування системи на відмови та показниками достовірності результатів вимірювального контролю.

У статті подано огляд і аналіз пристроїв для вимірювання крутного моменту приводу обертових елементів, конструктивну схему та загальний вигляд сенсора крутного моменту, передбачено наявність засобів для вимірювання, реєстрації та передачі інформації електричними сигналами біжучих значень вихідної напруги тензодатчиків в динамічному режимі, відображення і зберігання інформації та контрольно-вимірювальні прилади. Наведено блок схему, загальний вигляд експериментальної установки для дослідження по­туж­ності приводу «електродвигун-дисковий дозатор» сенсором крутного моменту, результати експериментальних досліджень з використанням теорії багатофакторного планованого експерименту, подано рівні варіювання факторів, матрицю плану експерименту. Запропонована конструкція сенсора крутного моменту системи приводу «електродвигун-дисковий дозатор дозволить спростити зняття інформації з сенсора при його обертанні, підвищити точність вимірювання та передачі вимірювального сигналу до комп’ютера, спростити його виготовлення. У результаті проведення планованого багатофакторного експерименту одержано рівняння регресії для визначення вихідної напруги сенсора крутного моменту від зміни зусилля крутного моменту елементів, що обертаються при різних конструктивних розмірах тензовимірювальної площини.

Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.

При проведенні верифікації важливим є питання відповідності картин течії, отриманих експериментально і чисельним моделюванням, особливо якщо вплив вимірювальної апаратури на потік є істотним. Тому актуальною стає задача встановлення впливу вимірювального інструменту на параметри течії в гідравлічній машині. Автори даної роботи чимало часу досліджують нові струминні насоси, названі вихорокамерними насосами. Ці насоси дозволяють використовувати переваги струминної техніки і лопатевих насосів на основі обертання потоку всередині вихровий камери. Течії в вихрових камерах є одними з найскладніших течій в гідроаеродінаміці, тому вплив вимірювальних приладів на потік може бути дуже значним. У даній роботі на основі чисельного вирішення рівнянь Рейнольдса проведено порівняння картин течії у вихорокамерному насосі з вимірювальним інструментом різного діаметру і без нього.

Метою статті є розробка методу оцінки методичних похибок калібрування електровимірювальних приладів змінного струму сигналами прямокутної форми. Результати. Проведена оцінка методичних похибок калібрування ЕВПЗС сигналами прямокутної форми типу «меандр» для двох типових видів вимірювальних ланцюгів приладів Розглядаються прикладні аспекти оцінки методичних похибок при калібруванні електровимірювальних приладів змінного струму сигналами прямокутної форми типу «меандр» для двох типових видів вимірювальних ланцюгів приладів, без компенсації і з компенсацією. За результатами аналізу отримані аналітичні вирази для відносних значень методичних похибок у вимірювальних ланцюгів приладу без компенсації і з компенсацією. Підтверджено за результатами аналізу можливість застосування сигналів прямокутної форми типу «меандр» для калібрування електромагнітних приладів

У статті наведено огляд і аналіз вимірювачів мас кормів, схему системи вимірювання та загальний вигляд вимірювача маси комбікорму в бункері дозатора, передбачено наявність засобів для вимірювання, реєстрації та передачі інформації електричними сигналами біжучих значень маси комбікорму в бункері дозатора в динамічному режимі, відображення і зберігання інформації та контрольно-вимірювальні прилади. Подано експериментальну установку та методику експериментальних досліджень вимірювача маси комбікорму з використанням теорії багатофакторного планованого експерименту, наведено рівні варіювання факторів, матрицю плану експерименту, рівняння регресії для визначення вихідної напруги вимірювача маси комбікорму в бункері дозатора від зміни зусилля згинального моменту тензовимірювальної площини. Запропонована методика експериментальних досліджень вимірювача маси комбікорму в бункері дозатора з використанням теорії планованого експерименту дає змогу встановити оптимальні значення досліджуваних факторів (площу поперечного перерізу і довжину тензовимірювальної площини та величину згинального моменту тензовимірювальної площини), підвищити достовірність результатів експерименту. The article provides an overview and analysis of feed mass meters, a scheme of measurement systems and a general view of the mass of mixed feed in the hopper hopper, provides for the availability of means for measuring, recording and transmitting information by electric signals of running values ​​of the mass of mixed feed in the hopper of the dispenser in a dynamic mode, displaying and storing information and control devices. The experimental setting and the method of experimental studies of the mass of the mixed fodder meter using the theory of the multifactor planned experiment are given, the variance levels of the factors, the experiment plan matrix, the regression equation for determining the output voltage of the mass of the mixed fodder in the hopper of the dispenser from the change in the bending force of the tensile measuring plane are given. The proposed technique of experimental studies of the mass of a mixed fodder in a hopper of a dispenser using the theory of the planned experiment allows us to determine the optimal values ​​of the investigated factors (the area of ​​the cross section and the length of the tensiometric plane and the magnitude of the bending moment of the tensiometric plane), to increase the reliability of the experimental results.

Одне із основних завдань техніки зв'язку – це забезпечення високої якості передачі інформації в умовах дії завад. У випадку, що розглядається, досліджується завадостійка передача числової вимірювальної інформації при передачі показів вимірювальних приладів обліку, наприклад, кількості спожитої води, електроенергії, тощо. В такому випадку важливим фактором підвищення якості передачі інформації є використання завадостійких кодів для кодування десяткових цифр, з допомогою яких передається інформація з вимірювальних приладів. В даній роботі використовуються рівноважні коди, які прості за своєю структурою і в той же час мають непогану завадостійкість як в симетричних каналах передачі інформації, так і в несиметричних. Кодові комбінації цих кодів складаються з п’яти розрядів, два з яких одиничні, а три нульові. Порушення кількості одиниць і відповідно кількості нулів в кодовій комбінації є ознакою її помилки. Однак оцінка рівня завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів не має на сьогодні закінченого вигляду і тому потребує подальших досліджень. Робота, що розглядається, спрямована на проведення такої оцінки. Вона дозволить в кінцевому підсумку оцінити ефективність роботи системи передачі числових даних, яка використовує двійково-десяткові рівноважні коди. Ця оцінка підтверджується програмним моделюванням системи передачі двійково-десяткових цифр, результати якого надані в вигляді графіків. Таке моделювання потрібно проводити для кожної системи передачі вимірювальної інформації окремо, тому що ймовірність помилкових переходів для них різна. У роботі розглянута математична модель визна чення ймовірності помилкового переходу рівноважної кодової комбінації, що передається. При створенні математичної моделі враховані особливості, які притаманні рівноважному коду. Побудовані алгоритми і програма для здійснення оцінки завадостійкості кодів та її відповідності різним класам достовірності, з допомогою якої проведена оцінка завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування рівноважних кодів забезпечує необхідний рівень захисту вимірювальної інформації у відповідності до вимог стандартів при введенні мінімального рівня надлишковості. За результатами дослідження зроблено висновок, що надана методика оцінки завадостійкості та ефективності кодування двійково-десяткових чисел рівноважними кодами дає можливість ефективно використовувати її на практиці.

Розроблено метод вимірювання часткових ємностей і тангенсу кута діелектричних втрат окремих компонентів кабельних виробів, які знаходяться в експлуатації на енергетичних об’єктах. Цей метод ґрунтується на проведенні прямих вимірювань компонентів ізоляції окремо з подальшою оцінкою всієї конструкції в цілому. Цей метод дає можливість оцінити більш детальніше стан ізоляції кабелів, так як жили, екрани, металеві оболонки використовуються в якості електродів – для локалізації зондуючого елек-тромагнітного полю в визначених частинах кабелю: переважно в фазної та поясної ізоляції силових кабелів, в ізоляції жил або в меж фазному просторі контрольних кабелів. Тоді, порівнюючи характеристики виокремлених областей ізоляції між собою та з базовими виробами, які пройшли прискорені ресурсні випробування, аж до досягнення граничного стану, робимо обґрунтований висновок о поточному стані кабельного виробу. Значення часткових ємностей ізоляції жил кабелю повинно бути приблизно одного порядку, якщо значення суттєво різняться, то стан ізоляції наближається до критичного, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. В роботі запропонований спосіб зменшення похибки вимірювань, який обмежує область використання прямої схеми тільки в тих випадках, коли ємність вимірюваного проміжку набагато вище, ніж ємність паразитних ланцюгів Дослідження на постійному струмі виконується приладами з трьома клемами: дві – вимірювальні, третя – екрануюча – для відводу від вимірювального ланцюга зайвого струму. Ізоляційний проміжок під’єднується до вимірювальних клем, а всі інші жили кабелю та екрани – до екрануючої клемі приладу. В роботі запропонована схема вимірювань, застосування якої дозволило зменшити шунтуючі ємності на 1000 пФ. Результати такого контролю дозволять виявити області параметрів, найбільш чутливі до процесів старіння кабелів, що призведе, у свою чергу, до запобігання надзвичайним ситуаціям, які могли б виникнути на об'єктах енергетики

В статті проведено огляд методів і приладової бази для дослідження трибологічних і механічних властивостей поверхні. Встановлено, що найбільш поширеними методами дослідження цих властивостей на мікро- і нанодіапазонах є контактні методи, засновані на взаємодії твердого наконечника з досліджуваним матеріалом. У скануючій зондовій мікроскопії для комплексного дослідження трибологічних і механічних властивостей поверхні основним елементом вимірювальних модулів, які використовуються для наноіндентування і склерометрії є біморфний п’єзокерамічний зондовий датчик з алмазним наконечником. Оригінальна конструкція датчика дозволяє реалізувати більше десяти вимірювальних методик на одному приладі. Робота цих приладів в напівконтактному скануючому зондово-мікроскопічному режимі дозволяє отримати зображення рельєфу поверхні і карту розподілу пружних властивостей. Режим індентування дозволяє виміряти твердість і модуль пружності, оцінити пружне відновлення матеріалу після індентування. Реалізовано метод вимірювання твердості за зображенням відновленого відбитка (метод аналогічний класичному мікроіндентуванню). Реалізовано метод нанесення подряпини з подальшим отриманням зображення рельєфу поверхні відновленого відбитка. Метод дозволяє визначити опір абразивного зношення і твердість матеріалу, адгезію і товщину тонких покриттів.

В ході роботи з'ясовано, що під час обговорення регульованих приводів (або перетворювачів частоти) характеристики насосів і вентиляторів по споживаної ними потужності дозволяють застосувати до них регулювання швидкості, що дасть значні можливості в економії енергії. Однак, перш ніж застосувати пристрій для регулювання швидкості слід ретельно вивчити робочі характеристики насоса або вентилятора. Досягти економії при використанні пристрою з регулювання швидкості, можна тільки в тому випадку, якщо більшу частину робочого часу двигун працює з неповним навантаженням. Використання автоматичних засобів регулювання на мікропроцесорній техніці при управлінні котлом дає обслуговуючому персоналу величезні переваги: 1) збільшує надійність і економічність роботи обладнання котельні; 2) забезпечує практично безаварійну роботу котельні так, як включає в себе кошти аварійного захисту і світлової сигналізації; 3) дозволяє зменшити кількість обслуговуючого персоналу.

Предметом дослідження дипломної роботи являється моніторинг процесу вентиляції, охолодження та нагрівання повітря до певних значень. Метою роботи є розробка та дослідження необхідності використання математичної моделі системи керування мікрокліматом овочесховища. Необхідно також підвищити показники достовірності контролю та регулювання параметрів мікроклімату шляхом вдосконалення апаратних і програмних засобів у системі автоматизованого керування. Наукова новизна розробленої кваліфікаційної роботи полягає у створенні нової системи керування мікрокліматом в овочесховищі, що має зменшений час перерегулювання, збільшену швидкість інформативності, а також знижену собівартість.

В результаті роботи над проектом було проведено аналіз компресорної установки, як об'єкта автоматизації. Обрана найбільш підходяща концепція розробки системи управління. Реалізована логічна модель, графіки функціонування якої підтверджують правильність обраних керівників алгоритмів. Розроблено макет системи управління, на основі структурно-інформаційної моделі поведінки об'єкта. Проведено підбір необхідних для реалізації системи апаратних засобів і розроблений принцип функціонування керуючої середовища.

При виконанні роботи отримано наступні результати: 1. Розрахункові навантаження ремонтно-механічного цеху становлять 125 кВА; розрахункове навантаження заводу вимірювальних приладів становить 3835 кВА. 2. Величина реактивної потужності, одержана з мережі, становить 639 кВАр. Величина реактивної потужності, що необхідно скомпенсувати, становить 1703 кВАр. Компенсацію запропоновано на стороні 0,4 кВ. 3. Побудована картограма електричних навантажень підрозділів та цехів.
Проведено розрахунок навантаження ремонтно-механічного цеху та заводу вимірювальних приладів в цілому. Визначено величину реактивної потужності, отриманої з електричної мережі та реактивної потужності, що необхідно скомпенсувати. Побудована картограма електричних навантажень підрозділів та цехів. Запропоновано електричні схеми та устаткування системи зовнішнього та внутрішнього електропостачання підприємства. Проведено вибір числа та потужності силових трансформаторів на ГПП та місце їх розташування. Проведено техніко-економічне порівняння варіантів схем. Проведено розрахунок струмів короткого замикання. Здійснено вибір та перевірку електричних апаратів. Запропоновані схеми підключення розподільчих пристроїв високої та низької напруги. Проведено розрахунок релейного захисту.
The load of the repair and mechanical shop and the plant of measuring devices as a whole is calculated. The amount of reactive power obtained from the electrical network and reactive power that must be compensated is determined. The cartogram of electric loadings of divisions and shops is constructed. The electric schemes and the equipment of system of external and internal power supply of the enterprise are offered. The choice of the number and power of power transformers on the GPP and their location. The technical and economic comparison of variants of schemes is carried out. The calculation of short-circuit currents is carried out. Selection and inspection of electrical devices. Wiring diagrams for high and low voltage switchgear are proposed. The calculation of relay protection is carried out.
ВСТУП 7 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Категорії надійність електропостачання споживачів 8 1.2 Загальна характеристика підприємства та системи електропостачання 11 1.3 Постановка задач 12 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 14 2.1 Розрахунок навантаження 14 2.1.1 Визначення розрахункових навантажень ремонтно механічного цеху 14 2.1.2 Визначення розрахункового навантаження підприємства 19 2.1.2.1 Розрахунок силових навантажень 19 2.1.2.2. Розрахунок освітлювального навантаження 19 2.1.2.3 Розрахунок сумарної розрахункової потужності дільниць, цехів 21 2.1.2.4 Розрахунок навантажень зовнішнього освітлення 21 2.1.2.5 Визначення сумарної потужності по підприємству 22 2.1.3 Розрахунок величини втрат потужності 22 2.1.4. Розрахунок величини реактивної потужності, отриманої з електричної мережі 23 2.1.5 Розрахунок величини реактивної потужності, що потрібно компенсувати 23 2.1.6 Побудова картограм електричних навантажень підрозділів, цехів 23 2.2 Вибір електричної схеми та устаткування системи зовнішнього електропостачання 25 2.3 Вибір числа та потужності силових трансформаторів на головній понижаючій підстанції та місце їх розташування 26 2.3.1 Вибір числа та потужності силових трансформаторів 26 2.3.2 Визначаємо місце установки ГПП 27 2.3.3 Вибір поперечного перерізу проводів та перевірка їх на допустиме нагрівання струмами післяаварійного режиму 28 2.4 Техніко-економічне порівняння варіантів схем зовнішнього електропостачання 29 2.4.1 Розрахунок величини капіталовкладень 30 2.4.2 Визначення величини затрат на амортизацію, ремонт та обслуговування 31 2.4.3 Визначення величину затрат від втрат електроенергії 31 2.4.4 Визначення мінімальні приведені затрати по кожному варіанті . 32 2.5 Вибір варіантів схем внутрішнього електропостачання 33 2.5.1 Вибір числа цехових трансформаторних підстанцій та їх місць розміщення 33 2.5.2 Визначення потужностей силових трансформаторів ЦТП 34 2.5.3 Вибір пристроїв компенсації реактивної потужності 35 2.5.4 Вибір струмопровідних частин для живлення ЦТП від головної понижаючої підстанції 37 2.6 Техніко-економічне порівняння варіантів схем внутрішнього електропостачання 41 2.7 Компенсація реактивної потужності 43 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 44 3.1 Розрахунок струмів КЗ 44 3.1.1 Розрахункова схема електроустановки 44 3.1.2 Розрахункова схема зміщення 44 3.1.3 Визначення величини опорів елементів схеми заміщення 44 3.1.4 Розрахунок струмів КЗ в точці К-1 48 3.1.5 Розрахунок струмів КЗ у точці К-2 50 3.1.6 Розрахунок струмів КЗ у точці К-3 51 3.2 Вибір та перевірка електричних апаратів 52 3.3 Описання конструктивного виконання системи електропостачання 52 3.4 Розрахунок релейного захисту 53 3.5 Розрахунок заземлюючого пристрою 56 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 57 4.1 Вібрація, її дія на організм людини і гігієнічне нормування 57 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 61 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 62 ДОДАТКИ 1 Додаток А. Вибір та перевірка електричних апаратів 2 Додаток Б. Розрахунок заземлюючого пристрою 9

З появою автоматизованих систем управління (АСУ) значно зросла потреба в приладах, що перетворюють вимірювальну величину в електричний сигнал. І як наслідок дуже гостро стоїть питання створення простих, малогабаритних давачів тиску (ДТ), що легко впроваджуються в АСУТП. Як показує статистика, вартість ДТ з гарними характеристиками, які є основою для манометрів, витратомірів та інших приладів досить велика. Сучасний стан технічного розвитку вимірювальної сфери в Україні вимагає розробки і використання манометрів та витратомірів з високою точністю вимірювань, але невеликої вартості, які будуються на основі давачів тиску, обертового моменту, стискаючих і розтягуючих зусиль.

Магістерська дисертація має аналітичну та дослідну частини. В даній роботі було розглянуто і розроблено технічну документацію та створено дослідну модель автоматизованого приладу вимірювання твердості деталей, який має назву “Мікротвердомір М20-2”. Призначення автоматизованого приладу є вимірювання твердості деталей медичних приладів та систем із різних матеріалів. Та проведено лабораторні дослідження.
The master's dissertation has analytical and research parts. In this work, the technical documentation was considered and developed and a pilot model of an automated instrument for measuring the hardness of parts, called "Microhardness meter M20-2", was created. The purpose of an automated device is to measure the hardness of parts of medical devices and systems made of different materials. Yes, laboratory tests were carried out.