Добірка наукової літератури з теми "Використання води"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Використання води".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Використання води"
1
Петренко, К. В., І. В. Іванченко та О. О. Кармазін. "АНАЛІЗ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА «ЗЕЛЕНОГО» ВОДНЮ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).19-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз водних ресурсів України та з’ясування можливості їх використання для отримання «зеленого» водню. Розгортання сучасних водневих технологій для потреб енергетики України стає важливим напрямком. Застосування водню дасть значні переваги для енергетичної системи України, навколишнього середовища та бізнесу. Потенційно можливий обсяг виробництва «зеленого» водню в Україні за допомогою електролізу розраховано за результатами проведених наукових досліджень потенціалу генерації електроенергії вітро- та фотоелектричними станціями. Для розрахунку потенційно можливого обсягу виробництва «зеленого» водню за допомогою електролізу передбачено питоме споживання електроенергії 4,5 кВт∙год / нм3 Н2. Потенціал середньорічного виробітку «зеленого» водню на території України становить 505 132 млн нм3. Електроліз води на даний момент вважається найоптимальнішою технологією для отримання стійкого водню. Для виробництва 1 нм3 Н2 використовується 1,5–2,0 л води, тобто для використання середньорічного потенціалу «зеленого» водню (505 132 млн нм3) потрібно 757,7 млн м3 води. Прогнозоване до 2030 року зменшення втрат води за рахунок удосконалення технологічних процесів підйому, виробництва й транспортування води в результаті впровадження енергоефективних технологій, дозволяє на 70 % задовольнити потребу у воді для використання всього наявного середньорічного потенціалу виробництва «зеленого» водню (518 млн м3). Аналіз запасів нормативно очищених та нормативно чистих без очистки стічних вод (4 473 млн м3) показав перевищення в 6 разів потреби у воді для реалізації всього потенціалу «зеленого» водню. Для виробництва водню також може бути використана морська вода. Отже, наявні водні ресурси України є цілком достатніми для повної реалізації потенціалу виробництва «зеленого» водню без збільшення водозабору. Бібл. 18, табл. 1, рис. 5.
2
Білоус, Анна Ярославівна, Оксана Ярославівна Тверда, Костянтин Костянтинович Ткачук, Олена Вікторівна Кофанова та Олексій Євгенович Кофанов. "Підвищення мінералізації питних вод за рахунок використання відходів виробництва щебеню". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 132–35. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-132-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних досліджень у напрямі мінералізації води в процесі водопідготовки. Розглянуто та обґрунтовано можливість використання відходів гірничого виробництва для мінералізації води після очищення, зокрема зворотнім осмосом. Проведено експеримент, у межах якого в ємність із дистильованою водою поміщались відходи гірничого виробництва у пропорції 100 г породи на 1 дм3 води. Дистильована вода настоювалася протягом доби. Відходи процесу виробництва щебеню отримано від ПрАТ «Товкачівський ГЗК». Досліджувана порода має такий склад: кварцит – 90–98 %, пірофіліт – 1–9 %, рудний мінерал – 0,3–1 %. Проведено дослідження хімічного складу води після мінералізації. Встановлено, що співвідношення масових часток «порода – вода» в пропорції 1:10 дозволяє наситити воду такими корисними елементами, як Кальцій, Магній, Натрій, Калій, Силіцій, а також фторидами. Однак варто зауважити, що вміст Феруму, Мангану та поліфосфатів також зростає. Визначення оптимальної пропорції «порода – вода», яка б дозволила максимально наситити воду корисними хімічними елементами та іонами й водночас забезпечити її відповідність ДСАНПІН 2.2.4-171-10, є предметом подальших досліджень.
3
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та О. П. Корчагін. "УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 135–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса пророс-тків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фіто-токсичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом «цвітіння води». Проведено оцінку фітотоксич-ного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності викори-стання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослі-дження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З’ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 – 39 %, ХСК – 33 %, зваженим речовинам – 18 %, азоту амонійному – 33 %, марганцю – 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70–80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об’єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.
4
Morozov, Yu, D. Chalaev, V. Olijnichenko та V. Velychko. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОБОВОГО АКУМУЛЮВАННЯ ХОЛОДУ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ГОРИЗОНТІВ М. КИЄВА". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 67–77. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).67-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати експериментального дослідження ефективності використання добового акумулятора холодної води для забезпечення роботи серійного фанкойлу з метою забезпечення кондиціювання повітря в окремому приміщенні.
Натурна експериментальна установка містить видобувну свердловину, поглинальну свердловину, баки-акумулятори, витратомір, термометр холодної води, термометр повітря в приміщенні, мережевий насос, термометр відпрацьованої води, приміщення для охолодження, фанкойл.
Вода з температурою 12ºС з видобувної свердловини подається свердловинним насосом в групу накопичувальних баків, які є акумулятором холоду. Після накопичення води в баках вмикається мережевий насос, який подає воду з накопичувальних баків на фанкойли. Вода, яка пройшла через фанкойли та віддала холод в приміщення, надходить до поглинальної свердловини.
Метою експерименту є дослідження системи акумулювання холодної води в якості добового акумулювання холоду та її подальшого використання для забезпечення комфортних умов в приміщенні за допомогою серійного фанкойлу.
Основні характеристики проведення експерименту: дебіт води на виході з підйомної свердловини становить 0,9 кг/с, дебіт води, яка надходить на фанкойл – 0,1 кг/с, витрата повітря через фанкойл – 340 м3/год, температура води, яка надходить до баку-акумулятору – 12ºС, температура води, що надходить до фанкойлу – 12,5ºС, площа охолодження приміщення – 20 м2, початкова температура в приміщенні – 28ºС, кількість баків-акумуляторів – 7 шт., загальний об’єм баків-акумуляторів – 7 м3.
В результаті проведених експериментів досягнуто зниження температури в приміщенні до 23ºС за 3 години роботи фанкойла. Встановлено, в процесі охолодження приміщення холодопродуктивність фанкойла змінювалася від 3640 Вт в початковий період до 1820 Вт - в кінці. Температури холодоносія на виході з фанкойла при цьому становили, відповідно, 21,5ºС і 17,1 ºС.
Дослідження показали, що система акумулювання води підземних горизонтів з початковою температурою води 12ºС ефективно працює в режимі охолодження приміщення з застосуванням серійних фанкойлів. Акумулятори теплоти у вигляді баків-акумуляторів ефективно використовуються також в якості буферних ємностей для регулювання подачі води в фанкойли. В баках-акумуляторах при вистойці води більше 2-х діб спостерігається накопичення твердих осадів. Розбіжність розрахункових значень температури з експериментальними значеннями не перевищує 5-7%. Система потребує подальшої модернізації для автоматичного заміру параметрів води і температури та вологості приміщення. Бібл. 13, рис. 7.
5
ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ та Любомир ГУЛАЙ. "ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД РІЧКИ ОКОНКА". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сьогодення спостерігається значне зростання антропогенного впливу на басейни малих річок, що призводить до стрімкого погіршення їхнього екологічного стану. Тому необхідними є постійний аналіз і спосте- реження за якістю поверхневих вод, а також за особливостями їх використання з метою виявлення відхилень та захисту від негативного впливу. Дослідження проведено на основі методів збору й аналізу статистичної та картографічної інформації, матеріалів обстеження стану басейну річки Оконка, потенціометричного та фотометричного аналізів визна- чення вмісту сполук нітрогену в поверхневих водах, а також на основі вивчення особливостей водокористування. Річка Оконка протікає територією Маневицького району Волинської області. Вона належить до басейну р. Стир та є її лівою притокою першого порядку. Довжина водойми становить 30,7 км. У басейні річки розташо- вані два природоохоронні об’єкти: Оконські джерела та озеро Глибоцьке. Для проведення гідрохімічних досліджень були відібрані проби води із чотирьох створів у період 2016–2018 рр: 1 – річка Оконка, 15 км від витоку; 2 – річка Оконка, гирло; 3 – річка Підгородець, гирло; 4 – річка Чернявка, гирло. Встановлено тенденцію до збільшення вмісту нітритів у пробах води в усіх досліджуваних періодах, окрім зими 2017 р. та 2018 р. Найвищі показники спостерігалися восени, а найнижчі – взимку, проте вони були в межах норми. Водні ресурси наразі використовуються помірно. Освоєння басейну річки невисоке. В його межах роз- ташовано 16 населених пунктів. Переважно забір води здійснюється для господарсько-питного використання та рибного господарства. Сумарна потреба у воді становить 3,907 тис. м³ на рік, а безповоротне використан- ня – 900 тис. м³. Перевищення норм гідрохімічних показників не зафіксовано. Помітно підвищився вміст специфічних речовин токсичної дії, хоча їхні показники норми не перевищують. Загалом екологічний стан басейну річки Оконка є задовільним.
6
Аніщенко, Л., В. Полозенцева, Б. Свердлов та Н. Винокуров. "Оцінка впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на господарське використання р. Інгулець". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець.
Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників з відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки.
За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012–2017 р. р. у контрольних створах в межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове.
За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлені ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів та сульфатів.
Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення.
Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець з залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який дозволяє у сучасних умовах техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.
7
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. А. Цьова, В. О. Безсонова та К. М. Лісконог. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНГІЦИДНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІНЕРАЛІЗОВАНОЇ ПЛАСТОВОЇ ВОДИ НА ПОСІВАХ ПРОСА". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 196–202. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі визначено, що актуальними є дослідження в напрямі наукового обґрунтування і розроб-ки заходів використання мінералізованої пластової води для фунгіцидного захисту рослин, що відпо-відає вимогам екологобезпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тому метою проведення цієї роботи стало дослідження фунгіцидних властивостей мінера-лізованої пластової води на посівах проса. У результаті проведених досліджень встановлено, що мі-нералізована пластова вода (МПВ) ефективно пригнічує проростання спор збудників пильної головні проса у будь-яких її концентраціях. Практично у всіх розчинів крім мінералізованої пластової води 15 % (89,7 %), 20 % (70,5 %) та 25 % (85,4 %) цей показник був не нижче, ніж 90 %. Найбільш ефек-тивними виявилися концентрації МПВ 100 % та 60 %. На цих варіантах досліду було отримано при-гнічення проростання спор збудників пильної головні проса 98,3 % та 98,8 % відповідно. З’ясовано, що використання суміші різних концентрацій МПВ і протруювача Сумі-8 підвищувало схожість ро-слин до 19 % та 28 %. Найменше число рослин проса було відмічено на ділянках з використанням протруювача Сумі-8 зі зниженою нормою використання 1 кг/т – 19,6 шт. При використанні препа-рату Сумі-8 у суміші з МПВ 50 % та 25 % концентрації кількість рослин проса на ділянках була бі-льше в середньому на 4 і 5 рослин відповідно. У результаті досліджень визначено, що обробка МПВ насіння проса деякою мірою знижує ураженість рослин пильною головнею. Найбільше пригнічення спостерігалося у варіанті з використанням МПВ 25% і МПВ 25 % + Сумі-8 (1 кг/т). Кількість ура-жених рослин на цих варіантах у середньому становила 0,3. На продуктивну кущистість проса най-більше впливала МПВ 50 % (томлення), яка підвищила продуктивну кущистість до 1,5, а МПВ 25% – 1,4. Крім продуктивної кущистості використання МПВ 50 % (томлення) вплинуло на масу 1000 насінин. У результаті проведення кількох серій лабораторних експериментів з вивчення впливу міне-ралізованої пластової води на проростання теліоспор грибів, що є збудниками твердої сажки пше-ниці та летючої сажки проса, виявлено значний фунгітоксичний ефект. МПВ порушували процес проростання спор у великому інтервалі концентрації від 15 % до 100 %. При цьому відсоток пригні-чення проростання теліоспор зростав від 90 % до 98 %. Отже, можна стверджувати, що мінералі-зована пластова вода навіть при розведенні зі звичайною водою у співвідношенні 1:7 проявляє фун-гітоксичні якості на рівні та навіть вище аналогічного показника комерційних фунгіцидів.
8
Vronska, N. Yu, M. S. Malovanyy та H. G. Sakalova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВО-АДСОРБЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНОЇ ВОДИ ВІД МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 146–49. http://dx.doi.org/10.15421/40250824.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблему очищення стічної води. Вивчено процес знезараження води ультрафіолетово-адсорбційним методом, який дає змогу очистити воду не тільки від патогенної мікрофлори, а й від механічних забруднень. Технологія дає змогу зменшити бактеріальну забрудненість, підвищуючи якість води. У процесі аналізу проб встановлено значення мікробного числа (МЧ). Відбір проб здійснено перед початком експерименту, після ультрафіолетового очищення, а також після використання природного сорбенту. З'ясовано, що у разі сумісного використання ультрафіолету та адсорбції вдається досягнути необхідних показників очищення води.
9
Terlych, S. V. "HOBI ЗАСОБИ ПІДІЙМАННЯ ЗАТОНУЛИХ ОБ’ЄКТІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РІДКОГО АЗОТУ". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені інженерні рішення використання рідкого азоту для заморожу- вання води у відсіках і цистернах затонулих об’єктів, а також інженерних спо- руд, які були штучно затоплені для їх підйому на поверхню. Технологія може бути частково застосована для докування великих суден або повністю використана для підйому і докування середньотонажних і малотоннажних плавучих споруд. Представлені конструктивні схеми пропонованих установок, а так само функці- ональні і графічні залежності параметрів льоду в затоплених відсіках від харак- теристик зовнішнього середовища і потужності холодильної установки. Для підігріву рідкого азоту при переході його в газоподібний стан розроблені рекомендації розрахунку криогенного газифікатора, який частково використовує внутрішню енергію переходу води з рідкого до твердого фазового стану. Під час комп’ютерного моделювання доведена можливість використання до 47% тепло- ти фазового перетворення води за відсутності обмерзання тепло передавальних елементів газифікатора. У процесі дослідження розроблено комп’ютерну модель прогнозування маси льоду при безпосередній подачі рідкого азоту морської води і з’ясовано, що рідкий азот можна подавати у воду об’єкта, який продувається, і якщо виконувати від- повідні технічні умови, лід на елементах газифікатора не створюватиме. Рідкий азот є ефективним, нешкідливим, інертним легко газифікується і одним із найдешевших засобів створення позитивної плавучості для затонулих об’єктів. Можуть бути різні типи установок використання рідкого азоту для суднопідіймальних робіт залежно від конкретних поставлених завдань. Лід, яка утворюється на трубопроводі-газифікаторі, загалом не впливає на хід суднопід- німального операції. Як ефективний засіб підігріву рідкого азоту в кріогенному газифікаторі можна використовувати забортну воду, використовуючи для цих цілей до 47% теплоти фазового переходу води з рідкого у твердий стан. У відповідних умовах можна безпосередньо подавати рідкий азот у воду об’єкта, який продувається, нехтуючи замерзанням води і створенням на виході трубопроводу пробок із льоду.
10
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та А. А. Погосян. "МЕДИКО-БІОЛОГІЧНА ТА ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ У ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 187–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.23.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні проблема утилізації великої кількості мінералізованої пластової води є досить важ-ливою як для України загалом, так і для Полтавської області зокрема, адже потрапляння великої кількості пластової води на землю призводить до значного засолення ґрунту, погіршення його стру-ктури та знищення рослинності. Постає гостра потреба в дослідженні токсикологічних властиво-стей мінералізованої пластової води, яка дасть змогу визначити її клас небезпеки та розробити за-ходи щодо безпечного застосування цього препарату для екологізації землеробства. Тому в нашій роботі вперше була проведена оцінка екотоксикологічних властивостей мінералізованої пластової води як екологічно безпечного замінника агрохімікатів. Проведені дослідження свідчать, що мінера-лізована пластова вода (МПВ) відноситься до малотоксичних сполук. ЛД50 при пероральному надхо-дженні в організм білих щурів самок становить понад 21000 мг/кг, мишей самок – 31000 мг/кг, ми-шей самців – понад 20000 мг/кг; при нанесенні її на шкіру щурів понад 8000 мг/кг. Величина ЛД50 при інгаляційному шляху надходження для щурів самок становить понад 5000 мг/кг. Обґрунтовано, що відповідно до системи стандартів ГОСТ 12.1.007-76 при пероральному шляху надходження та при проникненні через шкіру мінералізована пластова вода відноситься до IV класу небезпеки, а при інга-ляційному – до ІІІ класу. Також визначено, що мінералізована пластова вода не вчиняє подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей. Сенсибілізуючої дії на організм морських свинок не виявлено. Дослідження показали, що кумулятивні властивості мінералізованої пластової води слабо виражені. Коефіцієнт кумуляції понад 5. У дозі 4260 мг/кг мінералізована пластова вода вчиняє кардіотоксичну дію, подразнює процес еротропоезу, підвищує фільтраційну та видільну функції нирок. Недіюча доза для щурів у субхронічному експерименті 2130 мг/кг. Одержані результати екотоксикологічного дос-лідження мінералізованої пластової води дають можливість стверджувати, що її використання є досить безпечним у системі землеробства, зокрема як екологічно безпечного органо-мінерального добрива, гербіциду та фунгіциду.
Дисертації з теми "Використання води"
1
Скорецький, Роман. "Енергоефективність господарського використання дощових вод". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19056.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломна робота присвячена розвитку наукових основ оцінки енергоефективності систем збору й очищення дощової та талої води. Досліджено вплив матеріалів дощозбираючих поверхонь та навколишніх забрудників на якість води та вимог до її фільтрації. Проведено аналіз основних складових системи збору дощової води, такі, як: ділянка водозбору; фільтри для очищення; резервуар для зберігання; паралельний водопровід. Досліджено особливості конструкцій очисних споруд для дощових стічних вод, таких, як: розподільчий колодязь (розподільна камера); уловлювач піску; нафтовловлювач; сорбційні фільтри (доочищення); УФ-знезараження (при необхідності). Проведено аналіз розроблених очисних споруд Потенціал-4 в м. Київ, для очищення дощових та талих вод. Також, досліджено особливості використання пристроїв для очищення дощових вод, їх транспортування та акумулювання. Доведено, що системи збору й очищення дощових та талих води є ефективними як з сторони економії вичерпних природніх ресурсів, так і в фінансовому плані, оскільки термін окупності встановлення такої системи становить 2,46 року. Запропоновано та розраховано систему для збору дощових та талих вод з можливістю її очищення від шкідливих речовин, що дасть можливість безпечного використання дощових вод для побутового користування.
2
Бойко, Т. О. "Використання нанотехнологій при дослідженні і очищенні води". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8726.
Повний текст джерела
3
Гаркушина, Анна Олексіївна. "Використання феррату калію в процесах кондиціонування води". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/30761.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська дисертація: 128 ст., 39 табл., 12 рис, 125 першоджерел, 2 додатки.
Метою роботи є дослідження ефективності використання феррату калію у процесах кондиціонування води, а саме окислення ферратними комплексами полютантів різної природи; визначення ефективності доочищення аналізованих зразків шляхом коагуляції; можливість використання феррату калію у якості інгібітору корозії.
Об’єктом дослідження в даній роботі є процеси кондиціонування води.
Предмет дослідження: ферратні технології в процесах кондиціонування води.
Загальною робочою гіпотезою є те, що феррат більш ефективний та менш шкідливий, ніж існуючі традиційні окислювальні технології, такі як хлорування, хлорамінування та окислення перманганату; і за показниками порівнюється з передовими технологіями, такими як озонування або окислення діоксиду хлору, що є більш дорогими, більш небезпечними або вимагають спеціальних експертиз для роботи. Іншою гіпотезою є те, що феррат калію можна застосовувати у процесах інгібування корозії.
В роботі представлено результати досліджень процесів коагуляції, окислення та інгібування корозії. Виконано стислий аналіз результатів досліджень в області ферратних технологій в області кондиціонування води.Master dissertation: 128 p., 39 tables, 12 pics, 125 primary sources, 2 addition. The purpose of the study is to investigate the efficiency of the use of potassium ferrate in water conditioning processes. Oxidation of different nature pollutants by ferrate complexes. Determination of the efficiency of purification of the analyzed samples by coagulation. The possibility of using potassium ferrate as a corrosion inhibitor. Research object: water conditioning. Subject of research: ferrate technologies in the processes of water conditioning. The general working hypothesis is that ferrat is more effective and less harmful than existing traditional oxidizing technologies such as chlorination and oxidation of permanganate; and compared with advanced technologies such as ozonation or oxidation of chlorine dioxide, which are more expensive, more dangerous or require special expertise to work. Another hypothesis is that potassium ferrate can be used in corrosion inhibition processes. The work presents the results of investigations of coagulation processes, oxidation and corrosion inhibition. Performed analysis of the results of research in the field of ferrite technologies for water conditioning.
4
Соляник, Валерій Олександрович, Валерий Александрович Соляник, Valerii Oleksandrovych Solianyk та О. В. Доля. "Напрями використання іонообмінних фільтрів для очищення стічних вод". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25650.
Повний текст джерела
5
Лазненко, Дмитро Олексійович, Дмитрий Алексеевич Лазненко, Dmytro Oleksiiovych Laznenko та В. С. Кохана. "Використання роторних масообмінних апаратів для озонування стічних вод". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25691.
Повний текст джерелаАнотація:
Забруднення водного середовища є однією з глобальних проблем. В Україні більшість комунальних очисних споруд працює на межі можливостей нормативного очищення стічних вод, або нездатні забезпечити таких вимог. В багатьох випадках ситуація ускладнюється наявністю в комунальних стічних водах стійких токсичних забруднювачів, які потрапляють з промисловими стоками. Найбільшими утворювачами таких забруднюючих речовин є підприємства фармацевтичної, лако-фарбової, гальванічної, нафтопереробної промисловості, які містять в собі речовини І (надзвичайно небезпечні) та ІІ (високо небезпечні) класу небезпеки. У зв'язку зі складністю і зміною складу стічних вод виробництв, їх високою токсичністю, переважним вмістом розчинених забруднень застосування стандартних біологічних методів очищення не дає потрібний ефект. Це пояснюється пригніченням біохімічних процесів при наявності в стічних водах токсичних компонентів і, як наслідок, зниження ефективності дії очисних споруд. Шляхом зниження екологічного навантаження є застосування заходів щодо усунення потрапляння токсикантів до системи відведення комунальних стоків. Вирішення такої задачі можливо шляхом встановлення локальних систем очищення промислових стічних вод.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25691
6
Скородєд, Д. С. "Дослідження можливості повторного використання стічної води їдальні СумДУ". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31477.
Повний текст джерелаАнотація:
Основна концепція повторного використання стічних вод сформульована Економічною і Соціальною радою ООН ще в 1958 році. Відповідно до цієї концепції вода високої якості не повинна, за винятком тих випадків, коли вона є в надлишку, використовуватися для ланцюгів, які допускають застосування води нижчої якості.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31477
7
Будьоний, Олександр Петрович, Александр Петрович Буденный, Oleksandr Petrovych Budonyi та О. І. Четверікова. "Використання екологічно чистих технологій у ЦПП". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31549.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі взаємодії людини з навколишнім середовищем на перший план висувається питання сталого розвитку регіонів та країни в цілому, яке може бути вирішене шляхом різкого зниження споживання природних ресурсів та енергії. За рахунок постійного зростання споживання води в багатьох країнах світу дедалі частіше висуваються вимоги щодо розгляду води як загальнонаціонального ресурсу, який має грошове визначення і включати витрати на використання води до витрат виробничої діяльності, що впливають на вартість продукції. В той же час існує тенденція до зміцнення контролю над очисткою стічних вод, шляхом розробки норм скиду і законодавчих актів.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31549
8
Маджд, Світлана Михайлівна. "Про досвід ефективного використання біологічних методів очищення стічних вод". Thesis, VI Міжнар. наук. конф., 26-27 грудня 2019 р.: тези доп. – Переяслав-Хмельницький, 2019, 2019. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/40889.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проаналізовані сучасні біологічні методи деструкції забруднюючих речовин антропогенного походження. Доведені переваги біологічних методів відновлення якості води над іншими. Дана класифікація біологічним методам очищення та доочищення стічних вод у штучних та природних умовах та показана різниця між ними. Розкриті переваги біологічних методів, які засновані на природних механізмах самовідновлення. Обґрунтована доцільність пріоритетного застосування біологічних методів відновлення якості стічних вод підприємств різних галузей промислового виробництва.
9
Малаховський, Ю. В. "Балансовий моніторинг використання природних ресурсів води у регіональній економіці". Thesis, КОД, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3732.
Повний текст джерела
10
Будьоний, Олександр Петрович, Александр Петрович Буденный, Oleksandr Petrovych Budonyi та К. О. Наземцева. "Використання озону для очищения стічної води та у водопідготовці". Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6878.
Повний текст джерелаКниги з теми "Використання води"
1
Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В монографії узагальнено результати багаторічних мікробіологічних досліджень Чорного моря, які були здійснені науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. З використанням класичних методів і метагеномного аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. Наведено характеристику представників окремих таксономічних і фізіологічних груп мікроорганізмів чорноморської мікробіоти. Значну увагу приділено актинобактеріям, ізольованим з води Одеської затоки та факультативно-анаеробним споротвірним бактеріям, виявленим вперше в глибоководних осадах Чорного моря, характеристиці геномів, екзометаболомів та їх біотехнологічному потенціалу.
2
Паранько, Ігор Степанович, та Сергій Валерійович Ярков. Корисні копалини України. Видавничий дім, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5231.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито загальні риси геологічної будови території України; наведено відомості про основні види рудних та нерудних твердих корисних копалин, шляхи використання їх в народному господарстві, показана приуроченість родовищ до певних геоструктурних елементів земної кори, їх географічне розташування, зазначені запаси та прогнозні ресурси; окремо наведено геологічну та геолого-економічну характеристику горючих корисних копалин і підземних вод. Посібник розрахований на студентів географічних і геологічних факультетів, а також учителів географії загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв.
Частини книг з теми "Використання води"
1
СТРІЛЕЦЬ, Оксана, Леонід СТРЕЛЬНИКОВ, and Ольга КАЛЮЖНАЯ. "ВИКОРИСТАННЯ БІОТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОДУ ЕКСПРЕС-ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ ПИТНОЇ." In SCIENTIFIC RESEARCH OF THE XXI CENTURY.VOLUME 1. GS publishing service, 2021. http://dx.doi.org/10.51587/9781-7364-13302-2021-001-19-25.
Повний текст джерела
2
Олексенко, Олександр, та Володимир Герасименко. "МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТІВ ПОЛЬОТУ БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТУ НА ОСНОВІ МАКС-МІННОГО МУРАШИНОГО АЛГОРИТМУ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано використання мурашиного алгоритму для визначення маршрутів польоту безпілотного літального апарата (БПЛА) до об’єктів удару (ОУ). Проведено дослідження щодо застосування Макс-мінного мурашиного алгоритму для одночасного визначення маршрутів польоту декількох груп БПЛА з різних аеродромів до різних об’єктів удару та смуги прориву системи протиповітряної оборони (ППО) з врахуванням впливу наряду БПЛА, необхідних для знищення об’єкту удару з заданою ймовірністю. Також досліджено працездатність алгоритму в умовах нестаціонарного середовища. Результати досліджень позитивні і вказують на можливість вирішення поставлених завдання з використанням мурашиного алгоритму. Подальші дослідження також можуть бути направлені на реалізацію тримірного пошуку маршрутів польоту БПЛА в географічних координатах з урахуванням розмірів поворотних точок маршруту, у яких вони здійснюють маневр, та реальних розмірів і конфігурації заборонених зон, а також рельєфу місцевості.
3
Бутенко, Олена, та Наталія Опікунова. "РОЛЬ СИСТЕМИ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ПРОЦЕСІ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Зворотний зв'язок у студоцентрованому навчанні має свої особливості, він потребує зміну підходів до його опису через посилення усіх видів взаємозв’язків на всіх рівнях та змінення акцентів на ролі які вони виконують. Увага науковців підтверджує думку про важливість значення зворотного зв’язку для забезпечення якісного використання особистісно-орієнтованого підходу у підготовці здобувачів вищої освіти. Метою дослідження є встановлення основних завдань зворотного зв'язку у студоцентрованому навчанні, визначення критеріїв для забезпечення його якості. Виконано та проаналізовано інтерактивний вид зворотного зв’язку у вигляді анкетування здобувачів вищої освіти. Установлено, що такий засіб сприяє підвищенню якості зворотного зв’язку і надає оцінку якості освітнього процесу та якості комунікаційного зв’язку освітніх послуг. Результати аналізу анкетування були використані при складанні освітніх компетентностей та переліку дисциплін освітньої програми.
4
Михновець, Петро, та Галина Гнат. "ФОРМУВАННЯ ЩІЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ, СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ". У Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній науковій статті досліджена тема «формування щільної забудови, середньої поверховості». Актуальність на сьогодні, неймовірно висока, у зв’язку з негативними наслідками швидкої індустріалізації суспільства. Старі індустріальні райони занепадають і не використовуються належним чином. Крім того, у зв’язку з високою ціною на земельні ділянки, правильне використання функціональних зон при проектуванні та їх ущільнення, допоможе сформувати зручне та щільне житло. Дослідження було проведено аналітичним методом, через аналіз існуючих закордонних об’єктів. Це дало змогу проаналізувати реальний стан ситуації, оскільки сучасні норми проектування не відображають реальних побажань мешканців. А це дослідження показує, що люди згідні на деякі не нормативні рішення (наприклад зменшення розривів між будинками, фасади яких не глухі), але в заміну вони мають отримати рішення їх реальних потреб: хороша організація сміттєзбирання, змога паркування при відсутності машин у внутрішньому дворі і тощо).
5
Vergolias, M. R. "ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗАБРУДНЕНИХ ІНСЕКТИЦИДАМИ ВОД З ВИКОРИСТАННЯМ ТВАРИННИХ І РОСЛИННИХ ОРГАНІЗМІВ." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF UKRAINE AND EU IN THE AREA OF NATURAL SCIENCES, 18–32. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/1.2.
Повний текст джерела
6
Новікова, Наталя, та Марія Шинкарук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ВАФЕЛЬНИХ ТРУБОЧОК З ФРУКТОВОЮ НАЧИНКОЮ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОЇ СИРОВИНИ". У Галузеві дослідження XXI століття: аграрні науки, зоологія та ветеринарія, виробництво та технології (1st ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/hdsanzvvt.ed-1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Кондитерські вироби - це солодка продукція, що містить значну частину цукру або цукрозамінників. Вони мають високу енергетичну цінність та легко засвоюються організмом людини. Розглянуто існуючого асортименту кондитерських виробів та розвинуті підприємства в Україні. Виявлено проблему, що необхідно реформувати економіку України впровадженням змін її структури внесенням інновацій у кожній окремій галузі, в тому числі кондитерській, розширювати асортименту виробів для хворих на целіакію. Вивчаючи вже наявні методи та методики розробки нових рецептур у галузі із виробництва борошняних кондитерських виробів, які мають позитивні кінцеві результати, можна відмітити, що є досить доцільним у класичній рецептурі провести заміну пшеничного борошна на такі види борошна, білок яких не містить глютеніну, до них можна віднести: гречане, кукурудзяне, рисове, нутове, амарантове, льняне, мигдальне, борошно сорго, топіоки тощо. Розроблено нову рецептуру приготування вафельних трубочок з фруктовою начинкою із використанням безглютенової сировини. Досліджено органолептичні показники та структурно-механічні властивості вафельного тіста, харчова цінність фруктової начинки з додавання фруктози замість цукру. Узагальнена технологічна схема. Порівняно хімічний склад контрольного зразку з дослідним. Розроблена модель якості напівфабрикатів. Зроблені висновки, що створення нових видів продукції та продовження досліджень із використанням нетрадиційних видів борошна та борошняних сумішей у технологіях приготування борошняних кондитерських виробів, а саме вафельних трубочок з фруктовою начинкою, є актуальним та сприятливим для отримання оптимістичних результатів досліджень, що надасть можливість створювати продукт високої якості з підвищеною харчовою цінністю та зниженою енергетичною цінністю, що є перспективним шляхом у впровадженні продуктів функціонального призначення у повсякденний раціон харчування населення.
7
Воронько, Віталій, та Ірина Воронько. "ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.), 131–45. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлено, що в останні десять років безпілотні літальні апарати набрали величезну популярність, особливо в найбільш розвинених державах світу. Область застосування безпілотників досить широка. Вони можуть моніторити дорожню ситуацію, як міську, так і на віддалених ділянках, вести контроль за пожежною обстановкою в лісах або за паводковими водами в регіонах і багато іншого. Несучи службу, безпілотники передають знятий матеріал на ноутбук, за допомогою якого можна управляти безпілотним засобом. В недалекому майбутньому безпілотна авіація займе головне місце в порівнянні з пілотованої. Це можна пояснити тим, що при використанні безпілотників не потрібні людські ресурси, а отже ніхто не піддає своє життя небезпеці, а також тим, що у безпілотників дуже широкий спектр застосування в оборонній промисловості, в сфері безпеки, в сфері охорони здоров'я, розваг і багатьох інших сферах. В Україні спостерігається щорічний приріст в розвитку безпілотної галузі. Компанії, які використовують БПЛА, не збираються знижувати стрімкі темпи. Розглянуто нинішні області застосування і перспективи для безпілотників в нашій країні.
Тези доповідей конференцій з теми "Використання води"
1
Крот, Ю. Г., М. Т. Гончарова та І. М. Коновець. "Використання макрофітів в біотехнології доочистки поверхневих та стічних вод". У THE EUROPEAN POTENTIAL FOR DEVELOPMENT OF NATURAL SCIENCE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-006-3-11.
Повний текст джерела
2
Пігулевський, П. Г., та В. К. Свистун. "Використання бази гідрогеодеформаційних даних автоматизованого моніторингу режиму підземних вод при прогнозі землетрусів". У Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145150.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Використання води"
1
Кучерган, Єлизавета Валеріївна, та Ольга Євангеліст. Вода як частина життєдіяльності людини та практика її вживання. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3013.
Повний текст джерелаАнотація:
В нашому житті вода є невід'ємним компонентом життєдіяльності людини. Її значимість підвищується, коли студенти займаються руховою активністю, фізичними навантаженнями та ведуть здоровий спосіб життя. При недостатній кількості вживання води відбувається зневоднення організму, що може негативно впливати на сам організм, а в окремих випадках призвести до незворотних наслідків, а в екстремальних випадках до його загибелі. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів якості води, люди не завжди знають про її значущість для життєдіяльності, та досить часто не звертають уваги на практику її використання. Мета статі полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні різних аспектів води як частини життєдіяльності людини, та практики її вживання в повсякденному житті: прослідкувати динаміку екологічного виховання та раціонального споживання екологічно очищеної води студентами Криворізького державного педагогічного університету на природничому факультеті з групою ФК (фізична культура) в кількості 29 студентів. Вода є невід'ємною частинною життєдіяльності людини та практика її вживання потребує розумного використання. Так за проведеним опитуванням та теоретичними даними, які викладені в статті, динаміка екологічного виховання студентів Криворізького державного педагогічного університету на природничому факультеті в групі ФК (Фізична культура) в кількості 29 студентів є відмінною, так як кожен студент зміг виявив та оцінити якість водопостачання в дома. Про розуміння студентів значущості води для життєдіяльності людини, та певної критичності в її якості на Криворіжжі, свідчить раціональне споживання екологічно очищеної води першокурсниками вдома. Так було встановлено, що більша частинна студентів використовують допоміжні методи та засоби очищення води, іноді навіть комбінуючи їх для кращого результату й лише 2% не очищають воду та вживають сиру.
2
Савосько, Василь Миколайович. Хімічна детоксикація субстратів шахтного хвостосховища Криворіжжя. Донецкий ботанический сад НАН Украины, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/560.
Повний текст джерелаАнотація:
Методами модельних експериментів досліджували можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.
3
Паранько, Ігор Степанович, та Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).
4
Паранько, Ігор Степанович, та Валерій Дмитрович Євтєхов. Використання альтернативної сировинної бази Кривбасу як шлях до зменшення техногенного навантаження на довкілля. КДПІ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5063.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).
5
Соловйов, В. М. Індустрія 4.0 і проблеми освіти. ПП Щербатих, квітень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1283.
Повний текст джерелаАнотація:
В епоху інформаційного суспільства, розвитку концепції Індустрії 4.0, найбільш онкурентоспроможними виявляться вузи, здатні втілити ідеї створення smart-університету. Вони можуть скласти базу для реалізації в Україні концепцій smart-освіти, smart-економіки і smart-суспільства. Для переходу вузу до розряду smart-університетів необхідно: - зміна організаційної структури вузу з переходом до децентралізованих моделей системи управління і процесного управління; - використання в освітньому процесі інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють перейти від традиційної системи дистанційної освіти до гнучкої системи формування індивідуалізованих освітніх траєкторій з використанням освітнього контенту кращих світових і вітчизняних університетів, що знаходиться у відкритому доступі; - використання в управлінні науково-освітнім процесом і вузом в цілому сучасних керуючих і аналітичних інформаційних систем і відповідної інфраструктури, що забезпечують реалізацію ідей Індустрії 4.0 стосовно вищого навчального закладу.
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Фахова підготовка майбутнього вчителя біології з використанням технології M-learning. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4228.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду можливостей мобільного навчання (M-learning) як однієї з активних форм електронного навчання (E-learning). Останніми роками вчені все частіше говорять про навчання за допомогою мобільних пристроїв або мобільне навчання. У статті визначена сутність мобільного навчання, його можливості у фаховій підготовці майбутнього вчителя біології. Впровадження M-learning у навчальних процес підготовки майбутніх фахівців у вищій школі відбувається у трьох напрямках: доступу до сайтів з навчальною інформацією (дистанційне навчання); відтворення звукових, текстових, відео та графічних файлів з навчальною інформацією (унаочнення, візуалізація); організація навчання з використанням електронних підручників, навчальних курсів і спеціалізованих файлів з навчальною інформацією. Організація M-learning можлива із застосуванням мобільних додатків – спеціальних програм для мобільних телефонів, які мають навчальну та розвивальну функцію. Аналіз представленості та перевірка на практиці ряд мобільних додатків порталу Google Play виявив можливість застосування ряду мобільних додатків під час організації навчальної діяльності зі студентами-біологами. Вони можуть бути корисними при вивченні видового складу рослин, опанування латинських термінів, вивчення особливостей практичного використання рослин та ін. Мобільні додатки з визначення видової приналежності рослин представлені великою групою додатків, принцип роботи яких базується на аналізі фото основних вегетативних та генеративних частин рослини і порівнянні їх з фотобазою. В деяких додатках наявна можливість консультації експертів. Мобільні додатки довідкового характеру можуть бути корисними при проведенні морфологічного опису рослин, виявленні особливостей їх хімічного складу та використанні у медицині, веденні господарської діяльності (рослинництво). Мобільні додатки можуть бути корисні в опануванні біологічних термінів латинського походження при опануванні навчальних дисциплін циклу фахової підготовки. Мобільні додатки з хімії стануть у нагоді під час вивчення та закріплення знань з хімічного складу клітин, перебігу метаболічних процесів в організмі аеробів та анаеробів тощо. Визначено основні переваги та недоліки застосування мобільного навчання. Технологія M-learning відрізняється мобільністю та гнучкістю, створює умови для зростання продуктивності навчання, доцільна для аудиторних так і позааудиторних форм роботи зі студентами.
7
Шутько, Віктор Васильович. Порівняння, як складова підготовки фахівців з фізичної культури. Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1962.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначена доцільність використання методів порівняння, аналізу та узагальнення в підготовці студентів для проходження педагогічної практики. Аналізуються порівняння та характеристики занять в учбових закладах різного рівня навчання, які дають поштовх майбутнім вчителям обумовити цілі та виділити пріоритети для нарощування освітнього потенціалу в обраній професії. Показано, що з початком навчання в інституті, у студентів першокурсників, змінюються погляди і відношення до занять фізичною культурою. Вони вважають їх значно якіснішими і ефективнішими ніж в школі. Аналіз проведеної роботи свідчить, що з початком навчання в інституті, у студентів першокурсників змінюються погляди і відношення до занять фізичним вихованням по зрівнянню з шкільними уроками. Студенти вважають проведення занять в ВУЗі значно якіснішими, цікавішими та з більшими навантаженнями. Застосоване ними порівняння, аналіз та характеристика занять в учбових закладах різного рівня, дають поштовх майбутнім вчителям обумовити свої цілі та виділити пріоритети для нарощування освітнього потенціалу в обраній професії. З’ясована доцільність використання порівняльних висновків, після проведених занять з фізичної культури в різних учбових закладах, в підготовці студентів старших курсів, для проходження педагогічної практики. Обраний напрямок досліджень з використанням методів порівняння, аналізу, узагальнення буде використовуватись нами в подальших пошуках і практичних розробках для підготовки висококваліфікованих фахівців, майбутніх вчителів.
8
Савосько, Василь Миколайович. Оцінка фітотоксичності субстратів шахтних хвостосховищ Криворіжжя. Донецкий ботанический сад НАН Украины, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/491.
Повний текст джерелаАнотація:
Використовуючи методи прямого фітотестування, а також тестування витяжок (розчини: вода дистильова- на, 0,05 Н Трилон Б, 1 Н хлористого натрію) досліджено фітотоксичність субстратів шахтних хвостосховищ Криворізького залізорудного регіону. Встановлено, що фітотоксичність субстратів залежить від віку хвостосховища та технології його попередньої експлуатації. Рекомендовано для подальшого використання витяжку одно нормального розчину хлористого натрію.
9
Данильчук, Г. Б., О. С. Лук’янчук та В. М. Соловйов. Ентропійний аналіз стану світової банківської системи. Брама, видавець Вовчок О. Ю., 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1296.
Повний текст джерелаАнотація:
Експериментально доведено дієвість запропонованих методик при оцінці складності фінансово-економічної системи. Подальші дослідження полягатимуть у формалізації інших мір складності, зокрема, мережеподібних, з огляду на те, що вони є найбільш поширеною формою структурної організації складних соцільно-економічних систем. На увагу заслуговують і методи прогнозування з використанням нових мір складності.
10
Бережна, М. В. Переклад стилістичних засобів у статтях з економіки. Видавничий дім «Гельветика», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3797.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена способам відтворення основних стилістичних засобів у текстах економічного спрямування при перекладі з англійської мови українською. Автори робіт про переклад науково-популярних та публіцистичних статей економічного спрямування концентруються переважно на способах передачі термінів, оминаючи увагою стилістичні засоби. Вважаємо, що такі одиниці є механізмом емоційного впливу на читача, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що стилістичні норми науково-популярних та публіцистичних видань у досліджуваних мовах не збігаються: там, де українська – лаконічна, нейтральна й об’єктивна, англійська допускає використання: 1) образних стилістичних засобів; 2) засобів створення гумористичного ефекту; 3) розмовної лексики. Образні засоби роблять описане явище більш опуклим, яскравим, з елементами перебільшення. Гумористичний ефект реалізується через гру слів, розкладання фразеологічної єдності, зевгму, алогізм. У поєднанні з розмовними елементами, вони створюють враження дружньої розмови, довірливої атмосфери при висловлюванні припущень автора щодо певної ситуації чи викладенні прогнозів розвитку подій. При перекладі образні стилістичні засоби та засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою із збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Розмовна лексика переважно не зберігає свого стилістичного забарвлення і передається нейтральною лексикою із подібним значенням або вилучається. Незважаючи на те, що нейтральні відповідники не повною мірою передають зміст оригінального повідомлення, вони часто можуть вважатися вдалими варіантами, адже норми української мови є суворішими щодо використання розмовних елементів.