Добірка наукової літератури з теми "Ваговий контроль"

У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості, вмісту основних елементів живлення та продуктивності пшениці озимої залежно від різних способів та глибини основного обро- бітку ґрунту та удобрення культури у сівозміни в зрошу- ваних умовах Півдня України. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту та різних систем удобрення на показники вмісту доступного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію та забур’яненості посівів озимої пшениці та подальшого впливу показни- ків на продуктивність. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахун- ково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендацій. Дослідження проводились протягом 2009–2016 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Дослідження дають змогу стверджувати, що наймен- ший рівень забур’яненості спостерігався за дискового обробітку на 12–14 см у системі диференційованого обробітку ґрунту (контроль) 10,8 шт./м2. Застосування чизельного розпушування на 23–25 см у системі різногли- бинного безполицевого обробітку збільшило забур’яне- ність до 23,8 шт./м2, тобто в 2,2 раза порівняно з контро- лем. Найбільша ж засміченість посівів спостерігалась за дискового обробітку на 12–14 см у системі мілкого одно- глибинного розпушування 34,0 шт./м2 та нульового обро- бітку ґрунту 27,9 шт./м2, тобто більше в 3,14 та 2,6 раза порівняно з контролем. Проте однаковий рівень врожай- ності за дискового обробітку на 12–14 см у системі дифе- ренційованого та мілкого одноглибинного обробітку і чизельного на 23–25 см у системі різноглибинного без- полицевого розпушування 6,38 та 6,50 т/га. Найменший рівень врожайності в досліді було зазначено за нульо- вого обробітку ґрунту 5,55 т/га, що менше на 0,94 т/га, або на 16,9%, порівняно з контролем. Збільшення дози добрив до 105 кг/га д.р. у середньому на 1 га сівозмін- ної площі не суттєво вплинуло на врожайність, проте подальше збільшення дози до N120Р40 сформувало максимальну продуктивність у досліді у середньому по фактору В, що більше на 0,71 т/га, або на 11,9%, порів- няно з контролем.

Мета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, щоМета досліджень – дослідити ефективності короткострокового зберігання спаржі зеленої у холодильнійкамері залежно від виду пакування, та визначити економічну ефективність розробленого способу.Методи досліджень: візуальний – для веденняфенологічних досліджень; вимірювально-ваговий –для визначення зміни кількісних показників продукції;хімічний – для визначення якісних показників продукції; статистичний – для оцінки даних; розрахунковий – для встановлення ефективних пакувальних матеріалів. Результати. Молодий спис Asparagus officinalis L.є активно зростаючою частиною рослини який продовжує свій рост і розвиток навіть після збору врожаю, томучерез високу інтенсивність дихання має дуже короткийтермін зберігання за стандартних температур. Для уповільнення цього процесу досліджували вплив 13 варіантів пакування спаржі зеленої на природні втрати маси,збереженість і динаміку зміни біохімічних компонентів(сухої речовини, загальних і моноцукрів, аскорбіновоїкислоти) при короткостроковому зберігання в холодильній камері за температури від 2 до 4 ºС і відносній вологість повітря > 95%. За рахунок зниження швидкостідихання та протікання метаболічних процесів у запакованій продукції збільшено тривалість зберігання спаржізеленої з 5 діб (контроль, зберігання без пакування) до28 діб. Застосування пакування сприяло покращеннюгазообміну продукції, контролюванню рівня СО2 сприяло зниженню фізіологічних розладів – тіпроту, що позитивно вплинуло на якість і збереженість продукції.Висновки. Максимальну тривалість зберігання продукції високої якості (перший ґатунок), забезпечило використання ізраїльських пакетів 885-В1. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між збереженістю маси списів і вмістомзагальних і моноцукрів (r = 1,00), та між збереженістюмаси списів та вмістом аскорбінової кислоти (r = 0,99)дозволяють прогнозувати максимальну тривалість зберігання продукції високої якості.

Вплив комп’ютера на підвищення продуктивності праці в навчанні досить вагомий. Він виражається, насамперед, у звільненні викладача від такого нетворчого та громіздкого процесу, яким є контроль, та в економії навчального часу.Основними видами контролю є: опитування на лекціях, опитування на практичних або семінарських заняттях , контрольна робота, колоквіум, залік або екзамен.Контроль на практичних заняттях та на семінарах зазвичай охоплює до половини студентів певної групи. Застосування комп’ютерів для контролю забезпечує повний та багаторазовий контроль всіх студентів під час заняття. Це стимулює підготовку студентів до кожного практичного заняття та дає можливість розглянути більше питань або завдань, ніж звичайно.Якщо залучити комп’ютерні засоби перевірки контрольних робіт, оцінювання суттєво прискорюється. Така система дуже зручна при проведенні контрольних робіт з фізики, хімії, математики та інших технічних дисциплін. На практиці для такого контролю знань на певну групу потрібно всього декілька комп’ютерів: кожен студент розв’язує контрольні завдання звичайним способом – в зошитах або на окремих листках, а потім користується комп’ютером для вводу відповідей.При проведенні колоквіумів виграш часу одержується значним і для студента, і для викладача. Відомо, що звичайний контроль знань студентів на колоквіумі відбувається шляхом послідовного їх опитування, тому ті, хто відповіли першими, практично не втрачають часу, інші ж повинні чекати своєї черги і тому їх робота в цей час малоефективна. При використанні комп’ютера цей час може бути значно зменшений. Найкращим в цьому випадку буде паралельний метод контролю, коли на робочому місці кожного студента буде окремий комп’ютер. В цьому випадку всі студенти опитуються одночасно, що зводить час очікування до нуля.Необхідно зазначити, що критерії оцінювання самого методу навчання та комп’ютерів для навчання в великій мірі залежать від методики та організації проведення занять та від методики використання комп’ютерів для навчання. Особливо важлива в цьому питанні методика використання комп’ютерів, тому що при невірному підході така система може стати великою проблемою для викладача.

Мета роботи – аналіз досвіду використання тестових завдань в іноземних англомовних студентів на кафедрі гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Основна частина. З метою стандартизації оцінки знань студентів на кафедрі для студентів англомовної форми навчання використовуються тестові завдання, складені за типом ліцензійного іспиту “Крок 1”. Тести розподілені за такими розділами, як: цитологія, ембріологія, загальна гістологія та спеціальна гістологія, а в кожному розділі – згідно з темами календарно-­тематичного плану. На кожному занятті студент повинен відповісти на десять питань, тим самим всі тестові завдання уніфіковані за ваговою складовою при розрахунку результатів оцінювання за конкретну тему. Тестування дає можливість не тільки урізноманітнити процес діагностики рівня підготовки студентів, а й об’єктивно отримати реальну картину засвоєння знань та навичок. Тестовий контроль забезпечує одночасну перевірку знань студентів і формує мотивацію регулярно готуватися до кожного заняття, дисциплінує їх. До вагомих переваг тестового контролю потрібно віднести об’єктивність та справедливість оцінки знань, які зменшують емоційні перевантаження студентів, забезпечують прозорість і відкритість результатів контролю, розвивають індивідуально-диференційований підхід до навчання та самостійної роботи студентів. Висновки. Система тестів дозволяє швидко оцінити рівень знань студентів на занятті за короткий термін часу, перейти до виконання практичної роботи. Тестова перевірка знань – вдала форма закріплення, осмислення, систематизації матеріалу.

Використання автомобільного транспорту сьогодні є найбільш затребуваним видом доставляння вантажів і особового складу підрозділів Національної гвардії Україні. Знизити витрати на шини можна збільшенням показників її довговічності, на які впливає безліч факторів. Ці чинники можна виділити у дві групи: керовані й некеровані. Керовані фактори – це фактори, на які можна впливати для управління ресурсом шин, до них належать: тиск в шині, дисбаланс (статичний і динамічний), стан підвіски, навантаження на автомобіль, швидкість руху і майстерність водіння. До некерованих належать: дорожні й природно-кліматичні умови, а також умови руху. Проблема контролю тиску в шинах викликана відсутністю нормативних документів, що регламентують в обов’язковому порядку здійснювати безперервний контроль за тиском в шинах, а також відсутністю рекомендацій щодо використання методів контролю. Регресивні моделі для кожного маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині й вагове навантаження на шину. Основні дослідження присвячені розробці способу для управління ресурсом шин на основі використання систем моніторингу керованих факторів впливу на ресурс шин на міжмуніципальних і міжрегіональних маршрутах в умовах України. Створювані регресивні моделі для кожного розглянутого маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині і вагова навантаження на шину. Розроблена модель і методика дозволять керувати ресурсом шин, проводити планово-попереджувальні дії з урахуванням фактичного стану на основі даних моніторингу і, як наслідок, знизити експлуатаційні витрати на шини й паливо, підвищити безпеку руху і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Бюджетна політика є одним із вагомих інструментів державного регулювання економіки. Від ефективності бюджетного процесу, формування бюджетної політики залежить успішність реалізації регулюючої функції держави, забезпечення економічного зростання. У статті розглянуті та проаналізовані чинне законодавство та теоретичні підходи щодо тлумачення бюджетного процесу, його регулювання. Наголошено на законодавчому закріпленні терміна «бюджетний процес» і проаналізовано позиції науковців стосовно його змісту та характерних рис та стадій. Усі стадії бюджетного процесу регламентовані процесуальними нормами бюджетного права та засновуються на правових засадах, які мають гарантувати чітке пла- нування, дотримання бюджетної дисципліни і постійний контроль за виконанням усіх видів бюджетів. Виокремлено проблеми бюджетного процесу в Україні, що полягають у несвоєчасності його прийнятті, відсутності стратегії щодо планування бюджету, контролю і відповідальності за виконанням бюджету. Зазна- чено, що проблемні аспекти організації бюджетного процесу в Україні вимагають негайного вирішення на кожній його стадії, що в перспективі дасть змогу забезпечити ефективне управління державними фінансовими ресурсами, підвищити результативність, ефективність і прозорість використання бюджетних коштів, уник- нути зриву бюджетного процесу через політичні події, підвищити якість головного фінансового документа дер- жави та стане міцним підґрунтям для забезпечення соціально-економічного розвитку України.

У статті відображено результати експериментальних досліджень формування щільності складення, водопро- никності, поживного режиму ґрунту та продуктивності сої за різних способів основного обробітку, органо-міне- ральних систем удобрення з використанням післяжнив- них решток і сидератів в сівозміні на зрошенні півдня України. Під час експерименту використовували польо- вий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, роз- рахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики й мето- дичні рекомендацій. Дослідження проводились про- тягом 2016–2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України в зоні дії Каховської зрошу- вальної системи. Дослідженнями встановлено, що на початку веге- тації найменший рівень щільності, а саме 1,23 г/см3, спостерігався за чизельного обробітку на 28–30 см, що більше контролю на 1,6%, а найбільша щільність складення, а саме 1,29 г/см3, була отримана за нульо- вого обробітку, що вище контролю на 3,2%. За оранки на 28–30 см вміст нітратів коливався в межах 38,3–40,3 мг/кг ґрунту. Максимальними показниками від- значився варіант чизельного розпушування на 28–30 см, а саме 48,0–56,5 мг/кг ґрунту, та нульового обробітку ґрунту, а саме 46,7–50,1 мг/кг ґрунту, що більше порів- няно з контролем на 27,4%. Найменші показники вмісту рухомого фосфору формувалися за нульового обро- бітку 55,2–64,2 на початку та 40,6–51,2 мг/кг ґрунту перед збиранням врожаю. Найбільший обмінний калій був отриманий за оранки на 28–30 см, які колива- лися в межах 425,2–565,6 мг/кг ґрунту на початку та 388,4–479,9 мг/кг ґрунту на момент збирання врожаю залежно від фактору В. Основний обробіток, впливаючи на щільність скла- дення та поживний режим, створював різні умови для формування врожаю сої. Так, за оранки на 28–30 см в середньому по фактору А врожайність дорівнювала 3,80 т/га, такий же рівень врожайності, а саме 3,94 т/га, було отримано за чизельного обробітку на 28–30 см. Найменша продуктивність сої, а саме 3,30 т/га, відзна- чилась за нульового обробітку, що менше на 0,50 т/га, або 15,2%, порівняно з контролем.

У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності запасів як економічної категорії, класифіковано та охарактеризовано основні види матеріально-виробничих запасів. Представлено систему показників обліку та контролю запасів на промисловому підприємстві, а також вивчено чинники, що впливають на формування величини запасів промислових підприємств. Доведено, що для правильної організації планування, обліку та управління запасами велике значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запропоновано класифікацію матеріально-виробничих запасів за певними ознаками, серед яких вагомий вплив мають: рівень ліквідності, за сферою використання та структурою. Обґрунтовано склад виробничих запасів, до яких відносять предмети праці, призначені для використання у виробництві продукції.

Мета статті – встановити критерії фітосанітарногопресингу, проаналізувати врожайність кондиційногонасіння культури, його олійність залежно від ступенябіологізації технології вирощування. Методи. Методдосліджень – двофакторний польовий дослід, де фак-тор А був представлений двома варіантами районова-них гібридів середньостиглої екологічної групи: TuncaF1 та РR64F66 F1, а фактор В (технологія вирощування):традиційна інтенсивна зональна (контроль), біологізо-вана І, біологізована ІІ, органічна й екстенсивна. Дослідсупроводжувався дослідженням засміченості посівівбур’янами кількісно-ваговим методом із диференціацієюза групами та видами бур’янів, заселеності й ураженостіпосіву фітофагами та патогенами, лушпинності й олій-ності насіння згідно із загальноприйнятими методиками.Біологізована й органічна технології вирощування доз-воляють контролювати весь спектр найбільш шкодочин-них фітофагів, за ефективністю не поступаються син-тетичним інсектицидам. Фунгіцидний захист соняшникуорганічними препаратами за дієвістю й ефективністю не поступається системі захисту на основі синтетич-них фунгіцидів: ураженість гібридів найбільш розпо-всюдженими фітопатогенами не вирізнялася залежновід типу препарату. Залучення до- та післясходовогоборонування штригельними боронами і ротаційнимимотиками та міжрядних культивацій до системи захистукультури від бур’янів як складової частини біологізова-ної й органічної технології вирощування соняшнику непоступається за ефективністю застосуванню ґрунтовихта страхових синтетичних гербіцидів, а у другу поло-вину вегетації переважає їх за контролем другої – тре-тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значенняпоказник урожайності насіння гібридів, що досліджува-лися, набув за варіантами органічної та біологізованоїІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 тоннина гектар; за традиційної / інтенсивної та біологізованоїІ він становив 1,87–1,88 тонни на гектар. Вирощуваннякультури за екстенсивною технологією (без застосу-вання будь-яких добрив та засобів захисту рослин)визнане нами як неефективне – у середньому за рокипроведення досліджень урожайність насіння не пере-вищувала 0,70–0,73 тонни на гектар за епіфітотійногорозвитку хвороб, високого рівня враженості фітофагамита забур’яненості агроценозу.

У статті відображено результати досліджень ізвивчення щільності складення на початку та в кінці веге-тації залежно від систем основного обробітку ґрунту,подальший вплив на показники пористості та водопро-никності ґрунту. Водночас отримана інформація щодовпливу різних систем на показники продуктивності сіво-зміни. Мета досліджень – визначення впливу основ-ного обробітку ґрунту на фізико-механічні показникитемно-каштанового ґрунту, подальшого його впливуна продуктивність культур сівозміни. Методи. Під часексперименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методита загальновизнані в Україні методики і методичні рекомен-дацій. Результати. Дослідження проводились протягом2009–2019 років на дослідних полях Асканійської держав-ної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зро-шуваного землеробства Національної аграрної академіїнаук. У результаті проведених досліджень встановлено,що застосування системи безполицевого різноглибин-ного обробітку в сівозміні формує найменшу щільністьскладення в досліді на рівні 1,20 грама на кубічний сан-тиметр на початку та 1,26 грама на кубічний сантиметру кінці вегетації культур сівозміни, що в середньому на 4%менше порівняно з контролем. Також варто зазначити,що за системи безполицевого різноглибинного обробіткузбільшились пористість на 2% та водопроникність на16%. Висновки. Облік урожайності сільськогосподар-ських культур та визначення продуктивності короткоро-таційної сівозміни дали можливість встановити, що засистеми мілкого безполицевого розпушування продуктив-ність була на рівні контролю 7,86–8,78 з. о., залежно відсистеми удобрення, а застосування сівби в попередньонеоброблений ґрунт привело до зниження продуктивностіна 14,3%. Найбільша продуктивність в досліді була отри-мана за безполицевої різноглибинної системи основного обробітку, яка залежно від доз внесення азотних добривколивалась в межах 7,87–8,99 з. о. тонн на гектар, залежновід системи удобрення. Водночас застосування нульо-вого обробітку ґрунту привело до зменшення пористостіна 2,9% та водопроникності на 41,6%, що в подальшомувідображається на продуктивності культур сівозміни, яказнизилась в середньому на 14,3%.

В результаті теоретичного дослідження розглянуто актуальну проблему визначення ефективного техніко-тактичного арсеналу спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Відповідно до результатів моніторингу Інтернет-ресурсів, а також аналізу науково-методичної, спеціальної (довідкової) літератури встановлено, що питанням аналітико-статистичного огляду техніко-тактичної підготовленості дзюдоїсток, учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020» у м. Токіо, Японія – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Головною метою дослідження є – аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїсток високої кваліфікації («Топ – 3» у своїх вагових категоріях), чемпіонок та призерок «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020 у м. Токіо, Японія». Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи теоретичного дослідження: аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього були використані методи експертного оцінювання, а також власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменок, які спеціалізуються в одноборствах. Відповідно до результатів низки наукових досліджень, членами науково-дослідної групи встановлено, що інтегральними показниками всебічної підготовленості спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо є: показники активності та ефективності змагальних дій, техніко-тактична підготовленість та показники підсистеми біологічного контролю. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи проведено аналіз техніко-тактичного арсеналу спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо (чемпіонок та призерок «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020 у м. Токіо, Японія»). Відповідно до результатів теоретичного дослідження, вважаємо за необхідне зосередження уваги «тренерських штабів» на розроблення відповідних тренувальних програм (педагогічних моделей, методик тощо), які забезпечують: раціональну побудову змагальної сутички із урахуванням індивідуально-типологічних (психофізичних) особливостей суперниць; розвиток «вибухової сили», вивчення дзюдоїстками теоретичних аспектів діючих правил дзюдо; збільшення кількості та різноманіття атакуючих і захисних прийомів; підвищення коефіцієнту надійності техніко-тактичних дій (комбінацій); підвищення інтенсивності тренувального навантаження; збільшення кількості техніко-тактичних дій (комбінацій) за одиницю часу тощо); розвиток тактильної чутливості та координації; формування високої психофізичної готовності до тривалої змагальної діяльності (високих тренувальних навантажень); розвиток та удосконалення спеціальної фізичної підготовленості тощо, що сприятиме підвищенню показників змагальної діяльності українських спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо на різних етапах їхньої багаторічної підготовки. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають проведення порівняльного аналітико-статистичного аналізу техніко-тактичного арсеналу жінок та чоловіків, які спеціалізуються в дзюдо високої кваліфікації (учасників та учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, м. Токіо, Японія».