Списки джерел: "Білкові речовини"

1

Vinnikova, L., та V. Tsyhura. "Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (3 лютого 2017): 102–5. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7520.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню впливу спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса свиней. Біологічна цінність білка характеризується ступенем відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка. Білкові речовини, до складу яких не входить хоча б одна з життєво необхідних амінокислот чи міститься їх у дуже незначній кількості, що не може забезпечити нормальну діяльність організму, належать до неповноцінних. Тому, визначаючи харчову цінність м’яса враховували насамперед, якою мірою кількісне співвідношення незамінних амінокислот, що міститься в ньому, наближається до оптимального, визначеного міжнародною комісією ФАО/ВООЗ, а також сумарне співвідношення незамінних та замінних амінокислот. Амінокислотний склад білкових речовин може змінюватися залежно від виду, статі, віку і навіть фізіологічного стану тварин перед забоєм. Співвідношення вмісту в м’язовій тканині незамінних амінокислот наближається до оптимального. Тому м’язову тканину продуктивних тварин потрібно розглядати як основне джерело білкових ресурсів харчування і як найціннішу складову м’яса. В зразках, отриманих від дослідних груп свиней породи ландрас, виявили підвищення синтезу незамінних амінокислот порівняно з контрольною групою. У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г. Для оцінки біологічної цінності м’яса визначили амінокислотний скор білків найдовшого м’яза спини. Амінокислотний скор білків м’яса свиней в дослідних групах порівняно з контрольною збільшується для лізину, сірковмісних (метіонін, цистин), треоніну, ізолейцину, валіну та ароматичних (фенілаланін + тирозин) амінокислот. Розроблені раціони позитивно вплинули на амінокислотний склад свинини. Співвідношення незамінних амінокислот до замінних підвищується в дослідних групах, що свідчить про зниження вмісту сполучної тканини та поліпшення ніжності м’яса.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Shidakova-Kamenyuka, E., А. Novik, Е. Chernyshenko та Y. Matsuk. "Дослідження особливостей складу шротів кедрового і волоського горіхів та здобного печива з їх використанням методом ІЧ-спектроскопії". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 56–61. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8511.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена обґрунтуванню можливості використання методу ІЧ-спектроскопії для дослідження особливостей хімічного складу шротів кедрового і волоського горіхів та здобного печива з їх використанням. Оцінювання повноцінності горіхових шротів щодо вмісту нутрієнтів проведено за методикою, заснованою на розрахунку величини відносної оптичної густини. Встановлено, що в ІЧ-спектрах горіхових шротів та печива з їх додаванням спостерігається приблизно однаковий набір смуг поглинання, приписуваних відповідним типам коливань: валентні коливання гідроксильних груп в молекулах органічних кислот, вуглеводів, флавоноїдів з максимумами при 3365 см-1 до 3400 см-1 ν(ОН); 3005 см-1 та 722 см-1 – валентні та деформаційніколивання – СН подвійного зв’язку поліненасичених жирних кислот; 2925 см-1, 2855 см-1 – асиметричні та симетричні валентні коливання n (С–Н) вуглецевого скелету в -СН2-; 1746 см-1 – ν (С=О) валентні коливання в протонованій карбоксильній групі –СООН, 1545 см-1 νas(C = O), 1415 см-1 νs(C = O) асиметричні та симетричні валентні коливання СОО- груп та 1240 см-1 валентні коливання ν(С-О) карбонових, аміно- та жирних кислот; 1380 см-1 та 1050 см-1 – деформаційні δ(О-Н) та симетричні коливання О–Н груп флавоноїдів; 1163 см-1 – коливання піранозних циклів пектинових речовин. Порівняння ІЧ-спектрів шроту кедрового та шроту волоського горіхів свідчить про їх близький якісний хімічний склад, що зумовлено схожістю положення й інтенсивності смуг поглинання. Відмічається, що до складу горіхових шротів входять білкові речовини, поліненасичені жирні кислоти, флавоноїди, органічні кислоти та пектинові речовини, причому за вмістом зазначених речовин шрот кедрового горіха дещо поступається шроту волоського горіха. Аналіз ІЧ-спектрів зразків здобного печива з використанням горіхових шротів показав, що використання цих добавок у технологіях здобного печива забезпечує суттєве підвищення вмісту в ньому фізіологічно-функціональних інгредієнтів та сприяє збільшенню у виробах вологи, що сприятиме уповільненню усихання такого печива у процесі зберігання. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких вивчена можливість ефективного застосування ІЧ-спектроскопії для дослідження особливостей складу шротів кедрового та волоського горіха та здобного печива з їх використанням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Savchuk, Y. Y., S. I. Usatiuk та O. P. Yanchyk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСПЕРСНОСТІ НАПОЮ З ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 83–86. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6816.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема підвищення рівня білкового забезпечення в харчуванні населення як і раніше залишається актуальною. На сьогоднішній день вживання населенням білка є дефіцитним як в кількісному, так і в якісному відношенні. Серед можливих шляхів вирішення цієї проблеми головне і вирішальне місце належить залученню резерву білків рослинного походження. Нестачу білка в раціоні можливо ліквідувати за рахунок використання нетрадиційних джерел рослинного походження. Нові форми білкової їжі – це продукти харчування, які одержують на основі різних білкових фракцій продовольчої сировини із застосуванням науково обґрунтованих способів переробки і мають певний хімічний склад, структуру і властивості, високу харчову та біологічну цінність. Хоча за збалансованістю амінокислотного складу рослинний білок поступається тваринному, білкові продукти рослинного походження мають ряд переваг. До корисних властивостей білкових продуктів рослинного походження відносять відсутність лактози і холестерину, низьку калорійність, підвищений вміст моно- і поліненасичених жирів, високий вміст вітамінів та мінеральних речовин; збалансовану кількість натрію і калію. Сегмент споживачів білкових продуктів рослинного походження включає всі соціальні шари населення, такі продукти дозволені для дитячого харчування, їх можна рекомендувати для дієтичного харчування, для харчування людей інтолерантних до лактози та під час посту. При впровадженні нового виду білкових продуктів харчування крім харчової та біологічної цінності необхідно оцінювати їх якість з точки зору технологічних показників та фізико-хімічних властивостей, які мають дуже велике значення. До найбільш важливих фізико-хімічних властивостей відносяться гомогенність маси продукту в тому числі і дисперсність. У більшості випадків напої-екстракти рослинних білків представлені дисперсними системами типу вода: нерозчинна фаза. У статті наведені результати визначення розмірів частинок дисперсної фази та швидкість їх осідання. У результаті досліджень було проведено седиментаційний аналіз напою, визначено густину та в’язкість, побудовано седиментаційну криву, наведено розрахунки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Страшинський, І. М., О. П. Фурсік, М. С. Грицай та Є. С. Шабала. "ВИКОРИСТАННЯ ЕМУЛЬСІЙ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ КРОВ’ЯНИХ КОВБАС". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 57–64. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Для нормальної життєдіяльності організму людини та доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини в певних співвідношеннях. Актуальною проблемою сьогодення є збагачення харчових продуктів ессенціальними речовинами, перш за все білками та про- дуктами білкової природи. Емульсії найбільш технологічні в розробленні різноманітних форм харчових продуктів і чудово пристосовані для травної системи людини. У зв’язку з нестабільністю м’ясного ринку напрям досліджень із отримання емульсій вельми акту- альний. Проведені нами дослідження спрямовані на вдосконалення технології та забезпечення мож- ливості більш повного використання харчової крові для розширення асортименту кров’яних ковбас. Кров сільськогосподарських тварин і продукти її переробки є унікальним джерелом ессенціальних і біологічних активних речовин з огляду на вміст органічного заліза і білків, кількісно і якісно адекватних білкам м’язової тканини й крові тварин організмів, включаючи людину. Метою роботи є науково-тео- ретичне обґрунтування та розроблення рецептур кров’яних ковбас із використанням білково-жиро- вої емульсії (БЖЕ) на основі крові, шкурки птиці та бобових (нут і сочевиця), а також дослідження їх якості. У приготовленому згідно зі стандартною технологією фаршу визначили показники стабільності під час приготування, дослідили функціонально-технологічні властивості, а саме вологозв’язуючу здатність, показник рН, волого- й жироутримуючу здатності та показник пластичності. Для проведення досліджень розроблено дослідні зразки кров’яних ковбасних виробів, які вклю- чають розроблену БЖЕ на основі крові харчової (50%), бобових (нуту й сочевиці – 15/15%) та шкурки птиці (20%). Встановлено, що використання БЖЕ у складі дослідних зразків кров’яних ковбас модифікує функ- ціонально-технологічні властивості фаршів і сприяє збільшенню вологозвязуючої, волого- та жиро- утримуючої здатностей. Відзначено максимальний прояв здатності фаршевих систем зв’язувати та утримувати молекули води й жиру під час використання БЖЕ в кількості 25%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Ukrainets, A., V. Pasichnyi, D. Shvedyuk та Y. Matsuk. "Дослідження здатності до протеолізу м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7526.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено модельні рецептури м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення із застосуванням м’яса курчат бройлерів, білкової емульсії на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки, клітковини пшеничної гідратованої, концентрату зеленої маси подорожника та двох видів модифікованих жирів рослинного походження. Досліджено вплив внесення у рецептуру січених напівфабрикатів з м’яса птиці модифікованих жирів різного складу, рослинної сировини та клітковини гідратованої на здатність до протеолізу залежно від рецептурних співвідношень наведених компонентів. Здатність до протеолізу досліджена за допомогою ферментативного гідролізу під дію ферментів пепсину і трипсину в системі in vitro. При проведенні ферментативного гідролізу проаналізовано зразки, що містили в рецептурах білково-жирову емульсію на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки із застосуванням двох видів модифікованих жирів, що містять відповідно ріпакову та пальмову олії як основний складовий компонент. Як контрольну групу прийнято зразки, що відрізнялись відсутністю рослинної сировини (концентрату зеленої маси подорожника) у рецептурі, а також зразки із внесенням білкової емульсії без застосування жиру. Як дослідні зразки представлено зразки модельних січених м’ясних напівфабрикатів із вмістом білково-жирової емульсії на основі білків свинячої шкурки та модифікованих жирів 22,5% з однаковим рівнем внесення гідратованої пшеничної клітковини та концентрату зеленої маси подорожника (18 і 2% відповідно). В ході проведених досліджень вимірювали рівень накопичення продуктів протеолізу у відібраних пробах гідролізату паралельно за двома методиками. Для фіксування гідролізу незамінних амінокислот використовували визначення вмісту тирозину за методом Лоурі. Для визначення загальної частки речовин пептидної та білкової природи у гідролізаті використовували біуретовий метод. За результатами досліджень встановлено, що у контрольних зразках на першій (пепсиновій) стадії протеолізу накопичується більше пептидних сполук, проте мало тирозину. У модельній групі зразків зафіксовано стабільну швидкість накопичення тирозину та перевищення кінцевого вмісту усіх пептидних сполук по завершенню повного циклу протеолізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

КРАЄВСЬКА, С. П., Н. О. СТЕЦЕНКО та Г. М. БАНДУРЕНКО. "ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ БІЛКА НАСІННЯ ЛЬОНУ МЕТОДОМ DIAAS". Grain Products and Mixed Fodder’s 18, № 3 (24 жовтня 2018): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v18i3.1073.

Повний текст джерела

Анотація:

Розробка нових харчових продуктів та раціонів підвищеної біологічної цінності, а також удосконалення вже існуючих виробів неможливо без наявності точних критеріїв оцінки отриманого результату. Білкова складова в харчуванні переважної більшості людей є найбільш дефіцитною, тому оцінці якості білкового компонента їжі приділяється особлива увага. Сьогодні існує досить багато методик оцінки біологічної цінності харчових продуктів. Хоча медико клінічні дослідження забезпечують отримання більш точних результатів, однак вимагають значних фінансових затрат. Для ефективного удосконалення рецептур існуючих виробів і розробки нових продуктів з підвищеною біологічною цінністю необхідно мати точні методики оцінки якості білка, які не вимагають значних витрат часу і коштів. В роботі наведені необхідні формули та дані для використання методики DIAAS. На прикладі білка насіння льону показано зміни амінокислотного складу до і після його пророщування, а також наведено розрахунки показника DIAAS. Насіння льону (Linum usitatissimum) відносять до білково-олійних культур, оскільки в своєму складі (залежно від сорту та умов вирощування) містить 17-30% білків та 32-50% жирів. Білок насіння льону, представлений альбумінами і глобулінами, має повний склад незамінних амінокислот (НАК), схожий до складу соєвих білків, які вважаються найбільш поживними протеїнами рослинного походження. Пророщування льону дозволяє використовувати всі анатомічні частини насінини у технологіях продуктів оздоровчого призначення, адже у процесі пророщування помякшуються оболонки і з’являється приємний солодкий присмак. Пророщування веде до деградації антихарчових речовин (фітинова кислота) та появі нових фізіологічно активних речовин (вітаміну С, токоферолів). У статті подано опис нової методики DIAAS (digestible indispensable amino acid score – укр. амінокислотне число незамінних амінокислот з урахуванням їх засвоюваності), яка рекомендована Продовольчою та Сільськогосподарською Організацією Об’єднаних Націй (ФАО) з 2013 року після Міжнародного симпозіуму “Харчові білки для здоров'я людини”. На симпозіумі визнано, що амінокислоти слід розглядати як окремі поживні речовини і взявши до уваги зростаючий масив даних щодо їх істинної засвоюваності, було рекомендовано поступовий перехід на методику розрахунку біологічної цінності продуктів і раціонів з урахуванням біологічної доступності окремих амінокислот. Нова методика DIAAS дозволяє кількісно оцінити засвоюваність кожної амінокислоти окремо з білка продукту. Перетравлення незамінної амінокислоти повинно базуватися на справжній засвоюваності ілеї (тобто визначається наприкінці тонкої кишки) кожної амінокислоти, яка визначається у продукті для людини, але якщо це неможливо, слід вико ристовувати значення засвоюваності незамінної амінокислоти у продукті для зростаючої свині або для зростаючого щура. Методика може бути корисною при визначенні біологічної цінності нових видів сировини та конструюванні нових функціональних харчових продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Котляр, Євгеній Олександрович, Оксана Анатоліївна Топчій, Оксана Борисівна Чабанова, Ірина Володимирівна Левчук та Анна Станіславівна Паламарчук. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ М’ЯСНИХ ПАШТЕТІВ, ЗБАЛАНСОВАНИХ ЗА ЖИРНОКИСЛОТНИМ ТА ВІТАМІННИМ СКЛАДОМ". Scientific Works 2, № 85 (1 грудня 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2174.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні темпи нарощування обсягів виробництва та розширення асортименту традиційних харчових продуктів лише частково вирішують проблему дефіциту повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин, проте не в змозі забезпечити збалансованість раціону за основними поживними речовинами. Аналіз тенденцій розвитку світового ринку свідчить про щорічне зростання асортименту традиційних харчових продуктів на рівні 2…3 %, а продуктів для здорового харчування на 40…50 %. Проте, у цьому напрямку вітчизняна галузь суттєво відстає від Японії, Західної Європи, США, де 80…90 % населення забезпечено продуктами для адекватного харчування, тоді як в Україні їх частка значно менша. Враховуючи вищезазначене, набуває актуальності створення вітамінізованих купажів рослинних олій та білково-жирових емульсій на їх основі, з метою часткової заміни тваринних жирів на білково-жирові емульсії (БЖЕ) у рецептурах м'ясних паштетів. Це дозволить скоригувати раціони харчування незамінними нутрієнтами, досягти необхідного співвідношення ω-6: ω-3 жирних кислот, вітамінів: β-каротину та токоферолу і розширити асортимент м'ясних виробів збалансованого складу. У статті розглянута розробка рецептур м’ясних паштетів з використанням білково-жирових емульсій (БЖЕ) на основі вітамінізованих купажованих рослинних олій (ВКРО). Досліджено якісні показники: органолептичні, структурно-механічні та функціонально-технологічні нових рецептур м’ясних паштетів з метою збагачення біологічно активними компонентами. Покращено консистенцію, розроблено 10 нових рецептур м’ясних паштетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Вринчану, Н. О., Д. М. Дудікова, Н. І. Гринчук та В. В. Недашківська. "Біоплівки. Сучасний стан і перспективи антимікробної терапії". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 5 (23 грудня 2019): 311–21. http://dx.doi.org/10.33250/13.05.311.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд присвячений аналізу сучасних даних щодо механізмів стійкості біоплівок до антимікробних засобів та пошуку нових активних речовин з антибіоплівковою активністю. Проведений аналіз літературних джерел показав, що біоплівка є гетерогенною багатоклітинною структурою, стійкість якої до впливу зовнішніх факторів (у т. ч. антимікробних речовин) визначається будовою позаклітинного матриксу, наявністю сигнальної системи (Quorum sensing), а також здатністю до переходу в метаболічно неактивний стан. Для підвищення ефективності антибіоплівкової терапії як перспективні розглядають речовини, які: 1) руйнують позаклітинний матрикс або підвищують його проникність; 2) впливають на систему Quorum sensing і синтез автоіндукторів; 3) впливають на метаболічно неактивні клітини або викликають їхню реверсію до активного стану. З метою подолання стійкості біоплівок окрім пошуку таргетних молекул також розглядають можливість застосування не антимікробних препаратів, створення молекул, подібних до білків людини та мікроорганізмів, а також застосування вірусів бактерій – бактеріофагів. Цей огляд може бути підґрунтям для дослідників, які прагнуть вивчати антибіоплівкові властивості нових речовин і розробляти потенційні лікарські засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Вринчану, Н. О., Д. М. Дудікова, Н. І. Гринчук та В. В. Недашківська. "Біоплівки. Сучасний стан і перспективи антимікробної терапії". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 5 (23 грудня 2019): 311–21. http://dx.doi.org/10.33250/vol13iss5pp311-321.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд присвячений аналізу сучасних даних щодо механізмів стійкості біоплівок до антимікробних засобів та пошуку нових активних речовин з антибіоплівковою активністю. Проведений аналіз літературних джерел показав, що біоплівка є гетерогенною багатоклітинною структурою, стійкість якої до впливу зовнішніх факторів (у т. ч. антимікробних речовин) визначається будовою позаклітинного матриксу, наявністю сигнальної системи (Quorum sensing), а також здатністю до переходу в метаболічно неактивний стан. Для підвищення ефективності антибіоплівкової терапії як перспективні розглядають речовини, які: 1) руйнують позаклітинний матрикс або підвищують його проникність; 2) впливають на систему Quorum sensing і синтез автоіндукторів; 3) впливають на метаболічно неактивні клітини або викликають їхню реверсію до активного стану. З метою подолання стійкості біоплівок окрім пошуку таргетних молекул також розглядають можливість застосування не антимікробних препаратів, створення молекул, подібних до білків людини та мікроорганізмів, а також застосування вірусів бактерій – бактеріофагів. Цей огляд може бути підґрунтям для дослідників, які прагнуть вивчати антибіоплівкові властивості нових речовин і розробляти потенційні лікарські засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Заїка, С. С., Т. Ф. Кот, С. В. Гуральська, І. М. Сокульський та З. В. Хоменко. "ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЄЧНИКІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ, ВИРОЩЕНОЇ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНІЙ ТЕРИТОРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.21.

Повний текст джерела

Анотація:

Перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, годівля кормами місцевого похо-дження піддає їх організм постійному зовнішньому і внутрішньому опроміненню. Зважаючи на це,надзвичайно важливою проблемою ветеринарної медицини є з’ясування впливу іонізуючої радіації на організмтварин. Метою наших досліджень є вивчення хімічної статистики й динаміки яєчників: розміщення іхарактер реакції на вміст нуклеїнових кислот, білків, ліпідів у великої рогатої худоби, яка народиласята постійно утримувалася в зоні малоінтенсивного іонізуючого опромінення. Про стан функціональ-ної активності яєчників тварин як залоз внутрішньої секреції чималу інформацію надає аналіз гіс-тохімічного виявлення ДНК та РНК у гістоструктурі органів. Результати наших гістохімічних дос-ліджень гістопрепаратів, зафарбованих за методом Браше, вказують на суттєву відмінність щодолокалізації та розміщення нуклеїнових кислот у тканинах кіркової речовини яєчників та пухкій воло-книстій сполучній тканині. Найбільшу концентрацію нуклеопротеїнів мають стінки кровоноснихсудин та примордіальні фолікули. Підвищення у клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій навміст РНК збігається з накопиченням у них білкових речовин, тобто чинників, які впливають на ха-рактер їх обміну, спричинені змінами в обмінних процесах РНК. Розподіл «загальних» білків у яєчни-ках не рівномірний. Найбільше їх концентрується у стінках фолікулів та сполучній стромі, де до-сить щільно прилягають одне до одного колагенові та еластичні волокна. Значний інтерес стано-вить динаміка вмісту ліпідів у клітинах зернистого шару нормальних та атретичних фолікулів яєч-ників, оскільки існує певна кореляція між рівнем ліпідів та інтенсивністю екскреції стероїдів. У ба-зальному шарі фолікулярного епітелію фолікулів спостерігали надзвичайно виражену суданофілію.Водночас у великих фолікулах, які здатні до овуляції, вона майже відсутня. Характеризуючи функціїяєчників як органів репродуктивної системи та залоз внутрішньої секреції можна стверджувати,що вони регулюють та впливають на складні циклічні нейрогуморальні процеси в організмі, якіпідтверджуються гістохімічними дослідженнями. Водночас гістохімічні зміни, які відбуваються вних, залежать від віку тварин та функціонального стану організму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зміст

Добірка наукової літератури з теми "Білкові речовини"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Статті в журналах з теми "Білкові речовини"

Дисертації з теми "Білкові речовини"