Добірка наукової літератури з теми "Бізнес-суб’єкти"

Узагальнено наукову думку щодо визначення змістовної сутності публічного управління та адміністрування, уточнено поняття “публічне управління”. Здійснено класифікацію функцій суб’єктів місцевого самоврядування за ознаками: сутність процесу управління, форма діяльності, сфери життєдіяльності, суб’єкти управління. Окреслено секторальний склад публічного управління: державне управління, місцеве самоврядування, громадське управління, бізнес-стейкхолдери. Визначено співвідношення публічного управління та адміністрування. Побудовано семантичний конструкт “публічне управління та адміністрування”. Обґрунтовано чотири рівні ієрархії в системі публічного управління в Україні, систематизовано суб’єкти управління за ієрархічними рівнями.

У статті висвітлено періодизацію розбудови дизайн-менеджменту, який протягом своєї 50-річної історії пройшов складний шлях від методології управління естетикою продукту та корпоративним дизайном, від управління проектуванням до визнання його стратегічним активом бізнес-організацій та основою для пошуку і впровадження інновацій . Сучасна парадигма трактує дизайн-менеджмент як новий підхід до управлінні розробкою нових продуктів та послуг, а також стратегії, організаційної та бізнес-моделі, що, базуючись на методології дизайн-мислення, забезпечує врахування вподобань споживача (користувача) та передбачає його активну участь у процесах пошуку та впровадження різноманітних інновацій. У статті систематизовано теоретико-методологічні основи сучасного розуміння змісту методології дизайн-менеджменту, зокрема розкрито цілі та завдання, функції та результати і розріз 3 рівнів впровадження (операційний, тактичний та стратегічний). З урахуканням міжнародного стандарту BS 7000:2008 «Системи дизайн-менеджменту» визначено можливі суб’єкти дизайн-менеджменту залежно від рівня, кола завдань та організаційних функцій, які виконуються, та пріоритетні сфери використання; розкрито організаційні передумови його успішної реалізації, визначено тригери (спонукальні мотиви) дизайн-процесів.

Цифрова трансформація і зокрема поява цифрових платформ дозволяє формувати і реалізовувати нові бізнес-моделі підприємств. В той же час платформи формують тенденції розвитку економічних суб’єктів та диктують їм умови взаємодії та співпраці. Цифрові платформи не мають виробничих потужностей – основними напрямами інвестицій стають розробка інструментів маркетингового аналізу клієнта, а саме: його бажання та вподобання. Ефект від цих дій посилюється мережевими особливостями бізнес-середовища. А це в свою чергу унеможливлює традиційне ведення бізнесу та потребує враховувати вплив глобальної цифровізації на економічні відносини як окремого регіону, так і країни в цілому. Найбільші загрози при цьому відчувають суб’єкти малого та середнього бізнесу В рамках цифрових платформ по-іншому виглядають проблеми довіри і контролю. З одного боку, виникає велика надійність і точність обробки ринкової та господарської інформації, в результаті чого стає можливим створення нових, більш потужних екосистем, наприклад цифрових бірж. З іншого боку, супутньою рисою стає відкритість бізнес-моделей і доступ до інформації більшої кількості учасників, звідси виникають проблеми кібербезпеки. Крім того, однією з проблем, що виникають на підприємствах в рамках цифрової трансформації, є досягнення цифрової зрілості учасників бізнесу, інакше можуть, наприклад, втрата постачальників, які не готові інтегруватися в цифрову систему. Окремою значущою проблемою в рамках цифрових платформ є їх захоплення агентами впливу, в першу чергу домінуючими учасниками ринку. Проведений аналіз дозволив виявити і узагальнити провідні методи та інструменти управління розвитком малого і середнього бізнесу, а також визначити основні ризики функціонування цифрових платформ. В статті цифрові платформи були розглянуті як інноваційні бізнес-моделі, як релевантний інструмент вирішення завдань дотримання стратегічних інтересів різних економічних суб’єктів.

Розглядаються проблеми організації, спрямування та здійснення державної регуляторної політики в аграрному секторі економіки України. Показано особливості вітчизняного сільського господарства, через які не можуть автоматично застосовуватись поширені в економічно розвинутих країнах підходи до державного регулювання галузі. Основною з них є неналежний рівень сформованості аграрного ринку та його інфраструктури, що призводить до високої мінливості цін. За результатами здійсненого аналізу державного регулювання цін показано, що жоден з підходів, який застосовувався після 1991 року, не забезпечив належних результатів. В умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів проблеми посилюються обмеженням міжнародними організаціями державного впливу на ціну. Через високу мінливість цін прискорено розвиваються особливо великі за розмірами суб’єкти господарювання голдингового типу, зорієнтовані на виробництво сировинної продукції та її поставки на зовнішній ринок, де ціни стабільніші. Зростання експортного потенціалу поєднується з посиленням монокультурної спрямованості вітчизняного сільського господарства, посиленням соціальних проблем у селах, значної ізоляції від ринків збуту малих і середніх за розмірами господарств. В цих умовах не відмічаються закономірні процеси диференціації особистих селянських господарств, трансформації їх у товарні господарства фермерського типу. Для забезпечення належної конкурентоспроможності переробленої продукції сільського господарства пропонується формувати інтегровані системи з участю різних за розмірами суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, переробкою і збутом продукції, а державну фінансову підтримку спрямовувати на ті інтегровані структури, які зорієнтовані на виробництво конкурентоспроможної на зовнішньому ринку продукції. Необхідною умовою такої підтримки може бути розробка бізнес плану виробництва такої продукції. Підтримку слід спрямовувати на придбання засобів виробництва, необхідних для реалізації бізне-плану. Для здійснення контролю за цільовим характером витрачання коштів державної підтримки її слід здійснювати на засадах приватно-державного партнерства. Держава може залишатись власником засобів виробництва, придбаних за кошти державної підтримки до виходу на проектну потужність визначену бізнес планом. Після цього дані засоби можуть бути передані на баланси підприємств. Переваги такої підтримки порівняно з нинішньою полягають у її вищій результативності, спрямованості на реалізацію потенціалу вітчизняного сільського господарства в умовах міжнародної інтеграції України. Позитивний досвід сприятиме поширенню інтегрованих систем на основі залучення децентралізованих коштів.

У статті викладено проблему розроблення технологій стратегічного управління розвитком закладів вищої освіти в країнах Європейського Союзу (ЄС). Актуальність проблеми полягає в застосуванні суб’єктами сучасних технологій стратегічного управління розвитком закладів вищої освіти країн ЄС та використання їх досвіду в системі управління вищою освітою в Україні. Враховано концептуальні ідеї і положення зарубіжних учених щодо застосування адаптивно-конкурентних стратегій, поведінки та ресурсної залежності організацій в умовах ринкових змін. Сформульовано принципи управління якістю надання освітніх послуг закладами вищої освіти, окреслено тенденції в управлінні системою освіти; проаналізовано стратегії та технології управління розвитком закладів вищої освіти країн ЄС, визначено умови ефективного функціонування системи управління, запропоновано практичні рекомендації. З’ясовано, що зміст процесного управління розвитком закладів вищої освіти в країнах ЄС суб’єкти реалізують через функції-завдання, складники забезпечення якості управління розвитком закладів вищої освіти. На основі аналізу зарубіжних моделей управління фінансово-економічною діяльністю закладів вищої освіти країн ЄС запропоновано прогнозовану на середньострокову перспективу модернізовану субмодель фінансування закладів вищої освіти України на договірних засадах. В основу цивільно-правових відносин покладено зобов’язання сторін, процедури експертного оцінювання результатів, колаборацію закладів вищої освіти з бізнес-структурами, венчурними групами для реалізації програм та проектів. Зроблено акцент на етапах фінансування закладів вищої освіти України відповідно до якісних показників рівня результативності діяльності, стимулюванні державою бізнесових структур, інтеграції університетів з венчурними компаніями для комерціалізації результатів наукових досліджень та трансферу технологій, диференціюванні заробітної плати науково-педагогічних працівників відповідно до їх внеску у розвиток закладу вищої освіти, розробленні законодавчо закріпленої норми для створення власного ендаументу, забезпеченні сприятливих організаційних, педагогічних, психологічних умов.

Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні концептуальних характеристик міграційних процесів та їх впливу на соціально-економічний розвиток держави. Проведено історичний зріз аналізу практи-ки та сприйняття міграційних процесів, починаючи від первісного суспільства і закінчуючи сучасними гло-балізаційними тенденціями. Узагальнено поширені контексти досліджень міграційних процесів у сучасній віт-чизняній науці міграціології на стику галузей знань економіки, соціології, права та державного управління. Сформовано типові схеми нереалізованого і погашеного міграційного процесу. Зроблено висновок, що для су-часного глобалізованого світу залишаються поширеними односторонні міграційні процеси, які можуть пе-редбачати повний цикл адаптації, інтеграції, натуралізації та асиміляції мігранта або ж зберігати диферен-ціацію інституту громадянства. Доведено, що зворотний міграційний процес, окрім регульованого, може бути добровільним – у випадку неуспішної адаптації або досягнення поставлених цілей (отримання певної суми до-ходу, знань, досвіду), і примусовим – у випадку вимушених заходів держави приймаючого суспільства. Наголо-шено, що однією з сучасних та актуальних схем міграційного процесу є реверсна. Виявлено, що держави в умо-вах відкритих кордонів основною метою регулювання міграційних процесів часто ставлять забезпечення циклічності міграції. Отримані відповідні результати дозволили визначити вплив (позитивний та негативний) міграційних процесів на соціально-економічний розвиток держави згідно з параметрами його забезпечення (економічне зростання, інвестиції, бізнес і самозайнятість, демографічне відтворення, ринки праці, соціальна інфраструктура, система соціального захисту, рівень і якість життя населення) та структурного розподілу (етапність, зміни людського потенціалу, правова визначеність, обсяги, динаміка, інтенсивність, час (періодичність), вектор (географія), територіальні суб’єкти, мета, причинність і наслідковість, потен-ційність та реалізованість, урегульованість).

Стаття присвячена аналізу теоретичних підходів щодо формування інтеграційних зв’язків в аграрному секторі економіки України за допомогою кластерів. Автор зазначає, що на даний момент має місце низка трактувань поняття «кластер», що сформовані у науковій та нормативно-правовій площинах. Незважаючи на певні розбіжності у формулюваннях, невід’ємною складовою будь-якого кластеру є суб’єкти підприємницької діяльності, що намагаються підвищити рівень конкурентоспроможності виробництва за рахунок оптимізації системи міжгосподарських зв’язків, підвищення рівня ефективності використання наявного ресурсного потенціалу, запровадження науково обґрунтованих техніко-технологічних та організаційних рішень. Саме тому основу будь-якого кластеру мають складати представники підприємницької спільноти, що здійснюють свою діяльність в даному регіоні, а її конкурентоспроможність є критерієм ефективності функціонування кластеру як інтегруючої структури. В статті підкреслено, що розвиток інтеграційних структур на базі кластерних об’єднань сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності суб’єктів аграрного підприємництва. Автор зазначає, що переважна більшість позитивних аспектів даного процесу пов’язані з підвищенням якості використання наявного ресурсного потенціалу, насамперед, за рахунок доступу до сучасних техніко-технологічних рішень, а також їхньої адаптації до умов та вимог конкретного регіону та суб’єкта господарювання. В статті наголошується на необхідності створення інноваційних аграрних кластерів, базою для яких мають бути регіональні науково-навчальні центри. Автором обґрунтовуються такі напрями співпраці між науковим та бізнес-співтовариствами: розробка ексклюзивних техніко-технологічних схем організації конкурентоспроможного виробництва або адаптація існуючих відповідно до потреб конкретного господарства; оптимізація теоретико-методологічного забезпечення дослідження сучасних особливостей розвитку аграрного виробництва, враховуючи його багатоукладний характер; підготовка фахівців для організації ефективного ведення підприємницької діяльності, враховуючи специфіку малого та середнього аграрного підприємництва, а також сільськогосподарських підприємств сімейного типу на засадах високого рівня товарності; моніторинг процесів регіонального розвитку аграрного виробництва з метою визначення основних трендів функціонування галузі.

Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.

Анотація. Суб’єкти спортивного співтовариства стали використовувати процеси глобалізації у своїй діяльності не тільки в бізнес-корпораціях, а й у формуванні ринку праці спортсменів високої кваліфікації, особливо у видах спорту, пов’язаних із значними обсягами грошових коштів. У зв’язку з цим визначення складу і структури організаційних аспектів моделювання механізмів управління міграційними процесами має в цих умовах вирішальне значення. Мета. Розкриття сучасних аспектів управління міграційними процесами в Україні та моделі їх реалізації в інших країнах. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Встановлено участь у формуванні міграційних процесів суб’єктів управління спорту в Україні. Подано класифікацію міграційних потоків у сучасному спортивному просторі та видів спорту за ступенем активності у них. Розкрито універсальну теоретичну модель організації управління цими процесами та особливості її застосування у світі відповідно до специфіки регулювання трудових відносин. Визначено параметри ціни життя людини як критерій обґрунтованості під час розробки цільових комплексних програм управління міграційними процесами у спорті Висвітлено сутність та фактори, що впливають на міграційні процеси в українській спортивній спільноті. Аналіз спеціальних літературних джерел дозволив зробити висновок, що в ході вивчення даного процесу більшість фахівців приділяють увагу теоретико-методологічним аспектам, тоді як питання пошуку механізмів управління міграцією у спорті залишаються мало вивченими, що призводить до негативних наслідків у розвитку спортивної індустрії і запізнілої реакції на сучасні світові тенденції у цій сфері. Встановлено, що найбільш впливовими суб’єктами управління міграційними процесами у спорті в Україні є топ-менеджери спортивних клубів і команд, а також органи громадського самоврядування у спорті. При формуванні механізмів управління міграційними процесами у вітчизняному спорті потрібно враховувати параметри ціни життя реального або потенційного мігранта, а також загальних і економічних факторів. Ключові слова: міграція, механізми, модель, процеси, управління, спорт.

В сучасних умовах кредитування суб’єктів господарювання в належних обсягах є важливою складовою ефективності функціонування як малого так і середнього та великого бізнесу, що в свою чергу забезпечує належний розвиток всіє економіки України. Враховуючи складну економічну ситуацію сьогодення всі українські суб’єкти господарювання мають проблеми з падінням обсягів продаж та зменшенням ефективності фінансово-господарської діяльності, саме це сприяє зниженню їх платоспроможності, кредитоспроможності та значно заважає зростанню фінансових можливостей. Водночас перед ними постійно стоїть питання про необхідність оновлення основних засобів, придбання сировини та матеріалів та покриття інших постійних витрат, тобто без кредитів не обійтися. В статті автори розглядаються актуальні питання обсягів кредитування банківських установ в Україні протягом 2012-2020 років. Аналізується сучасний стан кредитування, в тому числі надані кредити домогосподарствам та корпоративному сектору. У 2020 році відбувалося значне нарощення іпотечного кредитування, що для нашої держави є не типовим явищем, враховуючи ризиковість та кризові явища сьогодення. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Банки активізували кредитування малого бізнесу протягом останнього року зважаючи на те що саме бізнес отримав значні втрати в умовах пандемії. У статті розкриваються шляхи та перспективи нарощення обсягів кредитування в України в умовах економічної нестабільності. На сучасному етапі розвитку найважливішим завданням є розширення програм по іпотечному кредитування, адже саме іпотека сприяє в подальшому пожвавленням попиту населення; зниження кредитних ставок; збільшення рівня схвалення заявок на кредити населенню як на іпотечні так і споживчі; послаблення банківськими установами вимог до заставного майна; лояльне ставлення до фінансового стану клієнтів; індивідуальний підхід до кожного позичальника з можливістю підібрати вигідну кредитну програму; пом’якшення стандартів кредитування населення за споживчими кредитами. Також не менш важливими є вирішення таких проблемами кредитування в Україні як: високі кредитні ставки; жорсткі умови та посилення стандартів для великих підприємств через погіршення курсових очікувань; недостатня державна підтримка іпотечного кредитування; впровадження великої кількості соціальних програм іпотеки з більш низькими та доступними відсотковими ставками. Вітчизняна банківська система має достатній потенціал щоб ефективно функціонувати та нарощувати обсяги кредитування. Причому результатом впровадження заходів стимулювання нарощення обсягів кредитування має стати не лише кількісне зростання кредитів, а й підвищення ефективності процесу кредитування.

Сьогодні поліграфічний бізнес через специфічність виробничого процесу та цифрової конкуренції потребує імплементації маркетингових інновацій у поєднанні з екологічною політикою підприємства та його програмою соціальної відповідальності. До таких запропоновано віднести: застосовування раціональної ресурсозберігаючої техніки, розроблення і впровадження безвідходних або маловідходних технологій; використання біопалива, біопластика, рослинних компонентів; повторна переробка та повторне використання матеріалів; проведення досліджень щодо безпечності використання сировини і матеріалів; орієнтація виробництва на міжнародні стандарти якості; впровадження та популяризація природоохоронних проектів; мотивація робітників підприємства та суспільства до благоустрою; проведення лекцій, майстер-класів, практикумів серед школярів та студентів, вебінарів для фахівців галузі. З урахуванням перелічених маркетингових інновацій для створення екологічного товару необхідно зорієнтувати на ці його характеристики споживача, що дозволить здобути та зберегти позитивну ділову репутацію на ринку, а також збільшити кількість покупців та отримати бажаний прибуток відповідно до обраної стратегії розвитку поліграфічних підприємств.

1. Основні зміни з 01.01.2021 року для платників спрощеної системи оподаткування. URL: http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-301339.html 2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсацій покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій: Закон України від 01.12.2020 № 1017-ІХ: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-20#Text 3. З 1 січня 2021 року підприємці вестимуть облік доходів і витрат по- новому. URL: http://krasnogradrda.gov.ua/2020/12/22/golovne-upravlinnya-dps-u- xarkivskij-oblasti-informuye-3/
В роботі досліджено важливі аспекти оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Метою дослідження є визначення особливостей спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого бізнесу.

1. Воробйова Н.П., Музиченко Н.П. Аналіз фінансового стану підприємств: сутність та необхідність. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2017. № 13. С. 116–123. 2. Євась Т.В. Оцінка фінансово-майнового стану сільськогосподарського підприємства. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2013. № 4(40). С. 71–76. 3. Івахів Ю.О., Романів С.Р. Аналіз фінансового стану підприємства: питання ліквідності. Фінанси, облік і аудит. 2013. Вип. 2(22). С. 198–204. 4. Кількість підприємств за видами економічної діяльності з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства (2010–2017). Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze.htm.
Окреслено статус і роль суб’єктів малого підприємництва в структурі національної економіки. Названо характерні риси діяльності малого бізнесу. Через динамічні зміни кількості малих підприємств у загальній структурі суб’єктів господарювання досліджується розвиток малого підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні наукові розробки в галузі оцінки фінансового стану підприємств.

Філютович-Герасименко, В. С. Адміністративно-правові засади протидії незаконному гральному бізнесу в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. С. Філютович-Герасименко; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2016. - 246 с.
Дисертацію присвячено визначенню особливостей адміністративно-правових засад протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Розкрито поняття грального та незаконного грального бізнесу, охарактеризовано форми існування незаконного грального бізнесу. Здійснено історико-правовий огляд і встановлено закономірності становлення та розвитку державної політики України у сфері протидії незаконному гральному бізнесу. Опрацьовано поняття та структуру адміністративно-правового механізму протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Охарактеризовано систему суб’єктів протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Уточнено компетенцію суб’єктів протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Узагальнено форми та методи протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Визначено особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії суб’єктів протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Охарактеризовано закордонний досвід організації та проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах та визначено перспективи його використання в Україні. Окреслено шляхи удосконалення адміністративного законодавства у сфері протидії незаконному гральному бізнесу в Україні. Вироблено пропозиції та рекомендації щодо оптимізації форм та методів протидії незаконному гральному бізнесу в Україні.
The thesis is devoted to determining the peculiarities of administrative and legal principles of counteracting illegal gambling business in Ukraine. The concept of gambling and illegal gambling business has been revealed; forms of existence of illegal gambling business have been characterized. Historical and legal review has been realized; and the patterns of formation and development of Ukraine’s state policy in the sphere of counteracting illegal gambling business have been established. The concept and structure of administrative and legal mechanism for combating illegal gambling business in Ukraine have been processed. The system of counteracting subjects of illegal gambling business in Ukraine has been characterized. The competence of subjects of combating illegal gambling business in Ukraine has been specified. The forms and methods of counteracting illegal gambling business in Ukraine have been generalized. The features of administrative and legal provision of cooperation of the subjects of counteracting illegal gambling business in Ukraine have been determined. International experience in organization and conduction of gambling in specially designated gaming zones has been characterized; and the perspectives for its implementation in Ukraine have been defined. The ways of improvement of administrative legislation in the sphere of counteracting illegal gambling business in Ukraine have been outlined. Some issues of applying the forms and methods of counteracting illegal gambling business in Ukraine have been generalized; their possible solutions have been elaborated.
Диссертация посвящена определению особенностей административно- правовых основ противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Раскрыты понятия игорного и незаконного игорного бизнеса. Определен перечень форм организации незаконного игорного бизнеса в Украине и раскрыты особенности каждой из них. Осуществлен историко-правовой обзор и установлены закономерности становления и развития государственной политики Украины в сфере противодействия незаконному игорному бизнесу. Сформулировано понятие и определена структура административно- правового механизма противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Указаны характерные черты административно-правового механизма противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Охарактеризована система субъектов противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Раскрыто содержание основных функций и полномочий государственных и негосударственных субъектов противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Обозначены формы и методы противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Определены особенности административно- правового обеспечения взаимодействия субъектов противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине. Сформулированы предложения по усовершенствованию административного законодательства, положения которого регулируют особенности взаимодействия субъектов противодействия. Охарактеризован зарубежный опыт организации и проведения азартных игр в специально отведенных для этого игорных зонах и определены перспективы его использования в Украине. В результате предложены первоочередные шаги по разработке четких и прозрачных правил административно-правового регулирования игорного бизнеса в Украине. Определены пути совершенствования административного законодательства в сфере противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине: разработка и принятие отдельного закона, который бы регулировал вопросы осуществления игорного бизнеса в Украине, внесение изменений и дополнений в действующее законодательство. Разработаны предложения и рекомендации по оптимизации форм и методов противодействия незаконному игорному бизнесу в Украине (внедрение практики заключения административных договоров, активизация административного нормотворчества).

У роботі розглядаються теоретичні аспекти спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Проаналізовано ефективність впровадження спрощеної системи оподаткування та її роль у розвитку малого бізнесу. Розглянуто дієвість єдиного податку в контексті місцевих фінансів. Узагальнено актуальні проблеми функціонування спрощеної системи оподаткування. Досліджено вплив чинників на надходження єдиного податку до місцевих бюджетів. З’ясовано практичні особливості застосування спрощеної системи оподаткування у формі єдиного податку суб’єктами підприємницької діяльності. Запропоновано напрямкі вдосконалення спрощеної системи оподаткування та підтримки суб’єктів малого бізнесу.
В работе рассматриваются теоретические аспекты упрощенной системы налогообложения субъектов малого предпринимательства. Проанализирована эффективность внедрения упрощенной системы налогообложения и ее роль в развитии малого бизнеса. Рассмотрена действенность единого налога в контексте местных финансов. Обобщены актуальные проблемы функционирования упрощенной системы налогообложения. Исследовано влияние факторов на поступления единого налога в местные бюджетов. Выяснено практические особенности применения упрощенной системы налогообложения в форме единого налога субъектами предпринимательской деятельности. Предложено направление совершенствование упрощенной системы налогообложения и поддержки субъектов малого бизнеса.
Author analysis efficiency of introduction simplified system of taxation and the role in development of small business. Clarified practical features of application of the simplified taxation system in the form of the single tax business entities. The author considers the effectiveness of the single tax in the context of local finance. Summarizes current problems in the functioning of the simplified system of taxation. The author defines perspective directions of its improvement and support of small business. Author offered the directions of perfection simplified system of taxation small enterprises.