Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Бойові порядки військ"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Бойові порядки військ".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Бойові порядки військ"
1
Лещенко, С. П., О. М. Колеснік, С. В. Денісенко та М. В. Пилипенко. "Обґрунтування показників якості вирішення завдань для порівняльної оцінки ефективності підрозділів радіотехнічних військ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті, на основі аналізу наукових праць та досвіду локальних військових конфліктів, обрані показники та критерій ефективності вирішення завдань системою розвідки повітряного противника, яку створюють радіотехнічні війська, як функціонал від узагальнених показників якості виконання поставлених завдань. Запропоновані узагальнені показники простороих бойових можливостей угруповання підрозділів радіотехнічних військ, а саме, коефіцієнти реалізації потрібних рубежів видачі бойової інформації підрозділам ЗРВ та винищувальної авіації. В якості комплексного показника просторових бойових можливостей угруповання ППО, який забезпечує порівняльну оцінку ефективності варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ, запропоновано використовувати коефіцієнт прикриття об’єкту. Нормоване значення комплексного показника – коефіцієнту прикриття об’єкту залежить від значень узагальнених просторових показників бойових можливостей угруповання підрозділів РТВ та у вигляді логічної суми коефіцієнтів прикриття об’єкту підрозділами ЗРВ та ВА дозволяє оцінити результат взаємодії ЗРВ та ВА, при виконанні загальної задачі з прикриття визначеного важливого об’єкту. Використання наведених узагальнених просторових показників бойових можливостей підрозділів РТВ та комплексного показника ефективності угруповання ППО може дати можливість підвищити об’єктивність та інформативність результату порівняльної оцінки варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ. Використання запропонованих показників для порівняльного оцінювання ефективності не протирічить існуючим науковим підходам і, водночас, дозволяє формалізувати методику вибору позицій для підрозділів угруповання РТВ.
2
ХОМЧАК, Руслан. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВНЕСКІВ ВИДІВ (РОДІВ) ВІЙСЬК У ПОТРІБНИЙ РІВЕНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 252–60. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.571.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз факторів, які впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України.
Проведений аналіз досвіду військ, а також наукових джерел свідчить про те, що основними зовнішніми факторами, які впливають на величину внесків механізованих (танкових) військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, військ протиповітряної оборони в потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), є: склад військ (сил) противника та можливості з ураження наших військ (сил), які визначають масштаб і характер вогневого впливу на наші війська (сили) під час операції (бойових дій); способи застосування наших військ (сил) під час операції (бойових дій), місце військ (сил) в оперативній побудові (бойовому порядку) військ (сил) вищого рівня, а також характер виконуваних ними завдань, від чого залежать величини середньодобових відносних (або абсолютних) втрат основних видів ОВТ; співвідношення між сторонами, що протидіють, за засобами ураження; фізико-географічні та кліматичні умови, пора року, час доби, погодні умови району бойових дій.
До внутрішніх факторів, зокрема тих, що впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), належать: склад військ (сил), які залучаються до операції (бойових дій); забезпеченість військ (сил) зразками ОВТ та їх стан; воєнно-економічні можливості держави зі створення та утримання системи МТЗ.
Здійснений аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів показав значний їх вплив на застосування військ під час операції (бойових) дій та підтвердив важливість їх урахування під час визначення величин внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
Перспективами подальших досліджень є врахування впливу цих факторів у процесі визначення (обґрунтування) величини внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).
3
Радзіковський, Сергій. "ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА НАВЧАННЯХ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКОВОГО СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості організації та проведення досліджень в ході заходів оперативної та бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України. Дослідження на навчаннях проводяться з метою глибокого та всебічного опрацювання та перевірки нових або найбільш важливих питань воєнної теорії, організаційної структури органів військового управління, військ (сил), способів бойового застосування та ефективності озброєння та військової техніки, практичної реалізації положень статутів і настанов. Запропоновано основні методи проведення досліджень під час навчань військ (сил).Стаття має на меті обґрунтування необхідності удосконалення механізму впровадження дослідницьких рекомендацій у практичну діяльність військових частин (підрозділів), зниження впливу негативних умов і факторів на організацію досліджень, а також розвитку методичної бази, що застосовується під час їх проведення.
Під час досліджень на навчаннях здійснюється перевірка практикою змін в організаційно-штатній структурі органів військового управління, військових частин (підрозділів), пошук шляхів підтримання (нарощування) оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) щодо виконання поставлених завдань, найбільш ефективних способів підготовки і ведення операцій (бойових дій) із застосуванням нових (модернізованих) зразків озброєння та військової техніки, вивчення та оцінки бойової ефективності своїх військ та ймовірного противника для обґрунтування змісту бойових завдань угруповань військ, військових частин (підрозділів).Процес підготовки та проведення досліджень включає: визначення мети досліджень і дослідницьких цілей, постановка завдань на проведення досліджень керівництвом навчань; створення дослідницького апарату, уточнення завдань групам (дослідникам) з урахуванням конкретного заходу оперативної та бойової підготовки; відпрацювання плану досліджень і пакету документів, необхідних для їх проведення; визначення етапів і порядку проведення досліджень, аналіз результатів досліджень і підготовка рекомендацій. Основною вимогою щодо організації досліджень на навчаннях є взаємоузгодженість питань, які досліджуються, із завданнями, що вирішуються керівництвом навчань і тими, хто навчається. Разом з тим, дослідницька діяльність потребує відповідної наукової кваліфікації, значного обсягу знань та практичного досвіду.
4
Polishchuk, L., O. K. Klymovych, S. M. Bohutskyi та A. D. Pashchetnyk. "Процес прийняття рішення на ведення бойових дій в сухопутних військах збройних сил країн НАТО". Озброєння та військова техніка 20, № 4 (25 грудня 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено порядок прийняття військових рішень у Сухопутних військах Збройних Сил країн НАТО за їх стандартами. Для детального аналізу варіантів бойових дій розглянута воєнна гра, в ході якої проводиться візуалізація ходу операцій, враховуючи сильні сторони своїх військ і їх розташування, можливості противника та можливі його варіанти бойових дій, вплив і потреби цивільного населення в районі операції, а також інші аспекти обстановки. Результатом воєнної гри є уточнений варіант бойових дій, заповнена матриця синхронізації, а також шаблон підтримки прийняття рішення і матриця підтримки рішення для кожного варіанту бойових дій.
5
Адамов, Юрій, Володимир Завальнюк, Валентин Дідик та Олександр Печорін. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ СИЛ І ЗАСОБІВ ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК ПРИ ВИКОНАННІ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-123-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається порядок визначення необхідної і оптимальної кількості сил та засобів частин Десантно-штурмових військ ЗС України, необхідних для успішного виконання поставлених бойових завдань. Запропонована математична модель ґрунтується на концепції бойового потенціалу та застосовує квадратичне рівняння Ланчестера для оцінки втрат і необхідного початкового потенціалу сил, які проводять наступ як в ході кожного з етапів виконання багатоетапного бойового завдання, так і всього завдання в цілому. На основі аналізу даних отриманих в результаті розрахунків математичної моделі, пропонується методика визначення оптимальної послідовності захоплення (знищення) об’єктів противника, при якій відсоток втрат є мінімальним (при фіксованому значенні початкового бойового потенціалу) або необхідний початковий потенціал (за заданого відсотку втрат) є найменшим. Також зважено порядок дій підрозділів при можливих змінах маршрутів пересування при зміні порядку знищення сил та засобів противника, та як визначення оптимального порядку може дещо ускладнитися та потребує перебору всіх можливих варіантів. Згідно методики, наведено приклад проведення розрахунків, щодо здійснення десантно-рейдових дій, в ході яких необхідно провести десантування на територію противника, знищити (захопити) три цільові об’єкти та зайняти оборону в очікуванні підходу основних сил. При цьому в розрахунки враховано втрати бойового потенціалу повітряного десанту, які можуть виникнути у ході виконання бойового завдання. Результати розрахунків наведені в таблицях які містять дані, для аналізу та вибору найбільш оптимального варіанту застосування десантно-рейдових підрозділів при виконанні бойових завдань.
6
Мегельбей, В. В., С. В. Нєкрасов, Д. С. Іценко та К. А. Шептуха. "Методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення бойових стрільб зенітними ракетними комплексами військ протиповітряної оборони сухопутних військ на полігоні". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована удосконалена методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) зенітних керованих ракет до зенітних ракетних комплексів військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України на полігоні. Удосконалена методика дає змогу оцінити вибір стартової позиції в межах полігону на відповідність вимогам керівних документів, що регламентують порядок проведення випробувань (бойових стрільб). Запропоновано варіант оцінювання імовірності падіння аварійної ракети на населені пункти, військові, господарчі та інші об'єкти, які потрапили до зон небезпеки зенітного ракетного комплексу. В якості критерію для оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) використовується критерій прийнятного ризику.
7
Лозовий, Михайло, Олег Воробйов, Ігор Власов та Микола Чапля. "ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) В ОПЕРАЦІЇ ОБ`ЄДНАННИХ СИЛ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-69-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення особливостей роботи медичної служби Збройних Сил України щодо планування, організації та реалізації медичного забезпечення в мирний та воєнний час в різноманітних умовах є пріоритетним напрямком її діяльності. Відповідно вимогам керівних документів медичне забезпечення військ (сил) повинно бути організовано в будь яких умовах діяльності військ (сил): як при веденні бойових дій, так і в умовах повсякденної діяльності військ.) В умовах сучасної гібридної війни на організацію медичного забезпечення військ (сил) впливають фактори оперативної, бойової, медичної та тилової обстановки. Тому для планування медичного забезпечення військ (сил) в Операції об’єднаних сил (АТО) необхідно ці фактори вивчити, проаналізувати їх вплив на організацію медичного забезпечення, зробити висновки і на їх підставі прийняти рішення на організацію медичного забезпечення. В статті розглядаються питання, що стосуються факторів, які впливають на організацію медичного забезпечення військових частин і з’єднань, загальних принципів застосування сил медичної служби в ООС (АТО), особливостей їх застосування в різни періоди операції.
Метою даної статті є вивчення умов діяльності медичної служби під час проведення ООС (АТО), загальних принципів і способів застосування сил і засобів медичної служби ЗС України під час проведення ООС. Автори розглядають порядок(варіанти) використання прийомів скорочення часу для надання першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги шляхом створення нових медичних формувань (підрозділів), які раніше не були передбачені, а також інтеграційними процесами в систему цивільної охорони здоров’я Визначається, що вказані шляхи використання сил і засобів медичної служби як МО України, так і МОЗ України суттєво скорочують терміни надання першої лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги військовослужбовцям ЗС України.
8
Мунтян, Б. І. "Досвід бойового застосування передових авіаційних навідників під час бойових дій в Афганістані". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті автором, на підставі власного досвіду, детально проаналізовано порядок роботи передових авіаційних навідників по управлінню підрозділами армійської авіації при виконанні ними основних бойових завдань під час бойових дій в Афганістані, а саме, під час безпосередньої авіаційної підтримки сухопутних військ на полі бою, доставки в райони бойових дій боєприпасів і продовольства та евакуації звідти поранених і вбитих, десантування тактичних повітряних десантів та їх евакуації після виконання бойових завдань, супроводу автомобільних колон.
9
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
10
Oliinyk, Volodymyr. "Удосконалена методика оцінювання ефективності ведення рейдових дій підрозділами окремої десантно-штурмової бригади". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (31 жовтня 2021): 204–11. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід, отриманий в ході ведення бойових дій на сході України, заходи бойової підготовки військових частин Десантно-штурмових військ Збройних сил України за останні роки, характер майбутніх операцій та способи їх проведення показує, що на даний час застосування військових частин Десантно-штурмових військ Збройних сил України для проведення рейдових дій в операції Об’єднаних сил залишається актуальним. Поряд з цим, здобуті уроки ведення бойових дій показують, що в ході планування рейдових дій командири спиралися переважно на особистий досвід. У зв’язку з цим особливу гостроту на сьогоднішній день набуває ряд питань, пов’язаних з розробкою теоретичних положень та науково-методичного апарату підготовки та ведення рейдових дій окремою десантно-штурмовою бригадою. У статті запропоновано удосконалену методику оцінювання ефективності ведення рейдових дій підрозділами окремої десантно-штурмової бригади, яка ґрунтується на методах нелінійного програмування, а саме на методі двох функцій. Удосконалена методика дозволить здійснити оптимальний розподіл підрозділів бригади по об’єктам противника в смузі ведення рейдових дій. В удосконаленій методиці на відміну від існуючих автором враховано значення коефіцієнтів важливості об’єктів противника та ймовірність їх вогневого ураження підрозділами бригади. Удосконалена методика оцінювання ефективності ведення рейдових дій відрізняється від існуючих введенням блоку розрахунку “визначення ступеня виконання бойового завдання”, який дозволяє провести оптимальний розподіл підрозділів бригади з урахуванням необхідного ступеню вогневого ураження об’єкту противника. Поряд з цим, результати розрахунків оптимального розподілу підрозділів бригади по об’єктам противника та розрахований ступінь їх вогневого ураження дають можливість визначити ступінь виконання бойового завдання бригадою в ході ведення рейдових дій. Результати розрахунків за удосконаленою методикою можуть стати підґрунтям для прийняття рішення в ході планування рейдових дій. Подальше наукове дослідження полягатиме в удосконаленні науково-методичного апарату, який дозволить визначити найбільш ефективний спосіб знищення об'єкту противника визначеними підрозділами бригади.
Дисертації з теми "Бойові порядки військ"
1
Кулєшов, О. В., Олексій Володимирович Коломійцев, А. М. Гордієнко, О. В. Батурін та С. І. Клівець. "Методичний підхід щодо вдосконалення системи протиповітряної оборони оперативних угруповань військ". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45095.
Повний текст джерела