Добірка наукової літератури з теми "Безпека об'єктів"

Актуальність теми статті полягає в тому, що кожен злочин завжди посягає на певний об'єкт, заподіює йому шкоду або створює загрозу заподіяння такої шкоди. Будучи одним із чотирьох елементів складу злочину, об'єкт злочину дає можливість визначити суспільно-політичну сутність злочину, з'ясувати його суспільно небезпечні наслідки. Чим більш важливим є об'єкт, тим більш небезпечним є злочин, а отже, тим більш пріоритетною повинна бути кримінально-правова охорона цього об'єкта. Таке концептуальне питання, як об'єкт злочину, не знайшло однозначного вирішення у кримінально-правовій теорії. У статті досліджено родовий, безпосередній основний і безпосередній додатковий об'єкти злочину, передбаченого ст. 326 КК України. Обґрунтовано доцільність визнання біологічної безпеки родовим об'єктом цього злочину. У межах концепції об'єкта злочину як суспільних відносин сформульовано визначення безпосереднього основного об'єкта злочину, передбаченого ст. 326 КК України, а також висловлено думку, що цей злочин має декілька альтернативних додаткових безпосередніх об'єктів. Наголошено, що однією з відмітних ознак згаданого поняття як родового об'єкта злочинів проти здоров'я населення є масштабність поширення таких діянь, а також той факт, що їх небезпечні наслідки не локалізуються на окремій персоні, а полягають у спричиненні шкоди великій кількості людей невизначено широкого кола. У цьому, зокрема, полягає їх відмінність від злочинів проти здоров'я особи. Зроблено висновок, що основним безпосереднім об'єктом досліджуваного злочину є суспільні відносини у сфері забезпечення біологічної безпеки, які регулюються встановленими правилами поводження з біологічними патогенними агентами. Зважаючи на особливості побудови диспозиції відповідної кримінально-правової норми, зокрема на альтернативність наслідків цього діяння, можна зробити висновок, що досліджуваний злочин має декілька альтернативних додаткових безпосередніх об'єктів: здоров'я конкретної особи; життя і здоров'я населення; екологічну безпеку; продовольчу безпеку; економічну безпеку; обороноздатність тощо. При цьому в кожному конкретному випадку один із цих додаткових об'єктів виступає як обов'язковий, а решта - як факультативні.

У статті розглянуто питання забезпечення надійності та безпеки гідротехнічних споруд, що знаходяться в тривалій експлуатації. Наведено загальну характеристику гідроенергетичних об'єктів України, у тому числі Дніпровського каскаду ГЕС. Показано, що важливою проблемою гідроенергетики України слід вважати розробку спеціальних заходів щодо забезпечення безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС, що знаходяться в тривалій експлуатації. Дано аналіз діючих в Україні нормативних документів, що регламентують вимоги та забезпечують безпеку гідротехнічних споруд. Показано, що в даний час в Україні діє низка застарілих нормативних документів щодо надійності і безпеки гідротехнічних споруд при їх проектуванні, будівництві та експлуатації. Тому необхідно невідкладно організувати роботу зі створення сучасної нормативної бази щодо проектування, будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд. Для правового регулювання діяльності із забезпечення безпеки гідротехнічних споруд необхідно якнайшвидше завершити розробку проекту та прийняття Закону України «Про безпеку гідротехнічних споруд». Наведено підходищодо забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, тривалість експлуатації яких не перевищує проектного терміну служби. Критерії безпеки і технічні стани, що застосовуються в даний час до гідротехнічних споруд, що експлуатуються, є застарілими. Тому, на основі проведення спеціальних досліджень, необхідно розробити новий сучасний нормативний акт, що регламентує підходи до визначення критеріїв безпеки та відповідних цим критеріям технічних станів гідротехнічних споруд, що експлуатуються. Дано обґрунтування підходів, що дозволяють забезпечити безпеку гідротехнічних споруд, що експлуатуються, після закінчення призначеного терміну служби.

Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням метода мультиплікативної згортки кількісних характеристик літаків первинної підготовки та метода, заснованого на таксонометричному підході. Запропоновано модифікації цих методів шляхом врахування коефіцієнтів важливості кількісних характеристик літаків: льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники (вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості прикладу розглядаються шість літаків з ілюстративними даними щодо кількісних характеристик літаків.

В наш час відновлення інтересу до малої гідроенергетики викликано невпинним зростанням тарифів на електроенергію, скороченням будівництва великих гідро- та гідроакумулювальних станцій (ГЕС, ГАЕС), значним підвищенням цін на органічне паливо та наявністю малоефективних дизельних електростанцій у віддалених населених пунктах. Подальший розвиток малої гідроенергетики неможливий без скоординованої державою схеми розміщення малих ГЕС, розробки процедур землевідведення, дозволів на спеціальне водокористування, налагодження співпраці з громадськими організаціями екологічного та природоохоронного спрямування, оновлення нормативної бази. Чинна нормативна база не сприяє розвитку малої гідроенергетики, оскільки для виконання проєкту малих ГЕС (ГАЕС) необхідно затвердити таку саму кількість нормативної документації та висвітлити ті самі питання, що й для будівництва великої ГЕС (ГАЕС). Реформування потребує існуюча нормативно-технічна база проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС та ГАЕС. У статті розглянуто й проаналізовано такі нормативні документи: Водний кодекс України, Правила влаштування електроустановок, галузеві керівні документи (34.20.507-2003. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. 34.03.106-2003. Безпека гідротехнічних споруд і гідротехнічного обладнання електростанцій України. Положення про галузеву систему нагляду). Розглянуто основні положення, щодо проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС; регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Аналіз полегшує процедуру розгляду і моніторингу законодавчої бази, сприяє підвищенню ефективності роботи експертів, інженерів, науковців, а також якості прийнятих законів у цілому. Бібл. 13.

Актуальність. Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Надзвичайна ситуація представляє собою обстановку, викликану випадковими причинами, таку, що приводить до шкідливих соціальних, економічних та екологічних наслідків. У кризовому періоді виконуються рятувальні заходи, що спрямовані на локалізацію наслідків прояву джерел загрози і збільшення живучості регіональних компонентів у зонах ураження. Територіальна розподіленість, різнорідність, багатозв’язність і динамічність уражаючих впливів і захисних заходів значно ускладнюють процеси управління природно-техногенною безпекою. Метою статті є формулювання постановки задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України, користуючись принципами системного підходу. Результати дослідження. У статті сформульована постановка задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України. Проведений аналіз проблем управління техногенною безпекою конкретного регіону, де зафіксована надзвичайна ситуація. Отриманий формальний опис досліджуваної системи і оточуючого її середовища, виходячи із принципів системного підходу. Наведена класифікація джерел надзвичайних ситуацій виходячи із причин виникнення, різних видів об’єктів ураження в залежності від характеру поведінки в екстремальних умовах, різні види ресурсів захисту, які реалізують необхідні захисні заходи. Для пошуку оптимального плану застосування сил і засобів системи техногенної безпеки на етапі ліквідації наслідків НС використаний програмно-цільовий підхід до планування з використанням Парето-функції системи. Розглянуті пряма та обернена задачі пошуку оптимального плану. Відбір об'єктів для прямої задачі проводиться в порядку у відповідності до їхньої пріоритетності. При вирішенні оберненої задачі відбір об'єктів проводиться до досягнення заданого рівня системного ефекту, що накопичується в процесі відбору

У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки. Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку. Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері. Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.

Статтю присвячено дослідженню існуючих методів оцінки ефективності систем фізичного захисту об’єктів інформатизації. Питання забезпечення безпеки різних об'єктів, в першу чергу, таких як критична інфраструктура, інформатизація, якими в даний час є переважна більшість об'єктів є дуже важливими. Один з найважливіших елементів практично будь-якої системи безпеки – це система фізичного захисту (СФЗ). Крім того, захист інформації включає в себе, серед інших, і фізичний захист, яка полягає в застосуванні організаційних заходів і сукупності засобів, що створюють перешкоди для проникнення або доступу неуповноважених фізичних осіб до об'єкта захисту. Створення такої СФЗ об'єктів інформатизації (ОІ) передбачає аналіз ефективності і уразливості СФЗ як важливий етап розробки будь-якої системи. У свою чергу, складність сучасних СФЗ, а також різноманіття моделей порушників і способів проникнення спричиняє необхідність застосування засобів автоматизації процесів моделювання таких систем. Різні методи аналізу ефективності СФЗ базуються на даних експертних оцінок основних параметрів і, отже, мають високий ступінь суб'єктивності. Вони вимагають трудомістких експериментальних досліджень. Крім того, їх складно використовувати в задачах математичного моделювання. Таким чином, актуальними є питання підвищення точності аналізу ефективності СФЗ ОІ. У статті проведено порівняльний аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту, до яких увійшли такі підходи: детерміністичний, логіко-ймовірнісний, ймовірнісно-часовий, метод аналізу ієрархій та нечітких множин. Також були розглянуті відомі комп’ютерні моделі та програмні продукти призначені для виявлення загроз об’єкта інформатизації. Приведені основні характеристики і параметри оцінки ефективності СФЗ та необхідні завдання щодо впровадження системи фізичного захисту.

Стаття відображає результати дослідження в сфері стратегічного забезпечення економічної безпеки для сучасного виробничого підприємства. У статті підкреслено, що як інтенсивний розвиток суспільства, так і результативне функціонування сучасних підприємств грунтується на економічній безпеці. Тому виділені фактори, що впливають на економічну безпеку підприємств України.Також показані ризики і загрози на рівні національної безпеки, що впливають на довгостроковий розвиток країни. Відзначено, що недостатнім є рівень державного регулювання всіх напрямків національної економіки. Уточнено, що сучасне підприємство діє в умовах дуже жорсткої конкуренції, що змушує його упереджувати можливі внутрішні та зовнішні загрози. Показано, що прогнозування описаних кризових явищ і визначення актуальних шляхів виходу із загрозливої ​​обстановки, а також способів щодо підвищення реального рівня сучасної економічної безпеки виробничих підприємств стає найважливішим завданням в сучасних умовах господарювання.У статті наголошується, що комплексна система стратегічного забезпечення стабільної економічної безпеки являє собою певну сукупність методів, засобів і заходів, спрямованих на здійснення якісного захисту інтересів кожного господарюючого суб'єкта від можливих загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, які могли б призвести до економічних втрат. Принцип комплексності передбачає, що при побудові системи безпеки слід враховувати всі потенційні можливі загрози, при цьому всі застосовувані засоби захисту повинні бути взаємопов'язані. Метою системи економічної безпеки має стати стратегічне забезпечення сталого функціонування і системного розвитку виробничого підприємства на основі обгрунтованого і перевіреного комплексу всіх заходів. Об'єктом системи стратегічного забезпечення економічної безпеки сучасного виробничого підприємства в поточному і перспективному періодах виступає його стабільне економічне становище.Акцентовано увагу, що при побудові стратегії забезпечення економічної безпеки необхідно постійно враховувати всі можливі фактори, так як на кожному окремому підприємстві, дана система індивідуальна. З метою протидії загрозам економічної безпеки сучасного виробничого підприємства та забезпечення стабільного його функціонування, необхідно не тільки створити систему комплексного захисту, а й забезпечити її стратегічне раціональне функціонування.

Здійснено критичний огляд літератури у напрямі оцінювання рівнів безпеки та прогнозування надзвичайних ситуацій екологічної ґенези на ділянках будівництва нафтогазових свердловин та експлуатації родовищ нафти і газу. Головні методи досліджень – порівняння, дедукція, аналіз, синтез. Проаналізовано законодавчі акти України у питаннях запобігання та протидії надзвичайним ситуаціям. Обґрунтовано, що проблема забезпечення населення від надзвичайних ситуацій тісно пов'язана з проблемою техногенної та екологічної безпеки. Здійснено критичний аналіз наукових публікацій з питань моніторингу надзвичайних ситуацій; оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах; оцінювання кількісних характеристик хімічно небезпечного стану регіонів України; оцінювання впливу на навколишнє середовище у нафтогазорозвідувальній, нафтоексплуатаційній галузях та ін. Обґрунтовано важливість розроблення методології запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на територіях впливу об'єктів нафтогазорозвідки та нафтогазовидобутку. Встановлено, що питання цивільного захисту й екологічної безпеки мають тісний причинно-наслідковий зв'язок; сучасна система запобігання надзвичайним ситуаціям на територіях впливу будівництва нафтогазових свердловин, експлуатації родовищ нафти розроблена поверхово, без належної деталізації, яка давала б змогу обґрунтувати конкретні та ефективні заходи для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій.

У статті здійснено аналіз практики діяльності Національної поліції, спрямованої на гарантування національної безпеки України, визначено проблемні моменти, що виникають у зв'язку із цим, а також розроблені науково обґрунтовані заходи щодо їх вирішення по суті. Як свідчить практика, низький рівень запобігання злочинам, що посягають на основи національної безпеки України, сприяє не тільки підвищенню криміногенності окремих з означених питань, а й підриває авторитет держави щодо спроможності недопущення вчинення цих суспільно небезпечних діянь та ліквідації, нейтралізації, блокування детермінант, які їх породжують і сприяють реалізації в повсякденному житті. Одним із суб'єктів запобігання вказаним та іншим кримінальним правопорушенням, а також учасником визначених у Законі України «Про національну безпеку країни» сил безпеки й оборони є Національна поліція, діяльність якої з гарантування національної безпеки нині є малоефективною та такою, що піддається постійній критиці з боку громадськості, а також не повною мірою відповідає концептуальним засадам зазначеного Закону, як суб'єкта сектора безпеки й оборони (частина 2 статті 12), що, у свою чергу, впливає на рівень захищеності визначених у даному нормативно-правовому акті об'єктів національної безпеки. Наочними прикладами зазначеного є останні події в Україні, коли протягом лише одного місяця (червень) 2020 року на території декількох населених пунктів мали місце терористичні акти, що суттєво дестабілізували громадський порядок і безпеку. Водночас у сучасних суспільно-політичних та військових умовах, що склалися в Україні, питання ефективнішого та продуктивнішого гарантування національної безпеки потребують підвищеної уваги, вирішення на доктринальному рівні. Отже, у наявності складна прикладна проблема, що потребує вирішення, зокрема й на доктринальному рівні. Метою наукової статті стало здійснення аналізу практики діяльності Національної поліції, що спрямована на гарантування Національної безпеки України, а головним завданням - розроблення науково обґрунтованих заходів щодо вирішення наявних проблем.

Сьогодні питання аудиту з цивільного захисту, техногенної, пожежної безпеки та страхування об'єктів стає найактуальнішим питанням. Суспільство, зокрема суб'єкти господарювання, переорієнтовуються під Європейські стандарти ведення бізнесу, де страхування власності та майна є обов'язковим, воно гарантує їм відшкодування збитків при виникненні надзвичайної ситуації.

У дисертаційній роботі визначені основні шляхи удосконалення моделей та методичних підходів з оцінювання рівня безпеки складних систем, визначені можливості надання методичного забезпечення з аналізу «система – навколишнє середовище (НС)». Розглянуто характеристику методів дослідження стану «система – НС» відповідно до методичних підходів щодо екологічного, еколого-економічного аналізу з оцінки рівня екологічної безпеки. Запропоновано систему методів для комплексної оцінки інформаційних даних моніторингу різнорідних об’єктів, удосконалення методів і засобів обробки, аналізу і оцінки еколого-соціально-економічної інформації. Розроблено інформаційно-методичне забезпечення комплексного аналізу рівня екологічної безпеки об’єктів на базі ентропійно-інформаційних підходів усвідомленням моніторингових даних. Запропоновано алгоритмічне забезпечення реалізації методичного забезпечення оцінки якості складних систем на рівні дослідження «стан (система – НС) – процес – стан системи». Проаналізовано підходи з розробки інформаційно-програмного забезпечення вирішення комплексних завдань оцінки стану складних різнорідних об’єктів щодо відповідності їх функціонування вимогам екологічної безпеки і сталого екологічного розвитку. Розроблено програмне забезпечення для безперервного контролю рівня екобезпеки в умовах техногенного навантаження територій, нестабільного стану системи, регулювання і вибору ефективних процесів на виробництві за наданим комплексним аналізом та оцінкою стану різнорідних складних систем, небезпечних ситуацій.
В диссертационной работе определены основные пути усовершенствования моделей и методических подходов оценивания экологического качества сложных систем, дан анализ существующих методов оценки состояния «система – окружающая среда (ОС)». Проанализированы подходы для формирования методического обеспечения решения комплексных задач оценки уровня безопасности сложных разнородных объектов, определения соответствия их состояния требованиям гомеостатического функционирования в условиях социально-экономического развития. Определены особенности применения информационных технологий в экологическом анализе безопасности сложных систем, обозначены направления их усовершенствования для обеспечения комплексной оценки экологического качества природно-техногенных объектов. Дана характеристика методов исследования состояния «система – ОС» в сфере экологического, эколого-экономического анализа по оценке уровня экологической безопасности сложных объектов. Предложено применение системы методов с целью последовательного определения уровня дестабилизации «система – ОС», комплексной оценки безопасности состояния сложных объектов любого уровня организации и получение необходимых знаний для формирования информационных баз данных с целью обеспечения экологических исследований и контроля качества природно-техногенных систем в условиях неопределенности их взаимодействия с объектами ОС. Предложены усовершенствования методов анализа и оценки эколого-социально-экономической информации. Разработан обобщенный алгоритм комплексного анализа мониторинговых данных и оценки уровня экологической безопасности системных объектов на основе энтропийно-информационных функций и компараторной идентификации соответствий уровню экологического качества. Предложено информационно-программное обеспечение реализации оценки экологического качества сложных систем в исследованиях «состояние (система – ОС) – процесс – состояние системы». Разработано программное обеспечение для беспрерывного контроля уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов в условиях техногенной нагрузки территорий, нестабильного состояния систем промышленных объектов с учетом взаимодействий «система – окружающая среда», идентификации экологически опасных эффектов в течении производственных процессов.
The basic ways to improve the models and methodological approaches to evaluation of complex systems safety and methodological support capability in analysis “system – the environment” are determined in the thesis. Considered investigation methods characteristic of “system – the environment” state according to the methodological approaches in the field of environmental, ecological and economic analysis to assess environmental safety level. The system of methods for integrated assessment information data monitoring of heterogeneous objects, methods and means improvement of the processing, analysis and evaluation of environmental and socio-economic information are proposed. The information and methodological support comprehensive analysis of the environmental safety of objects based on entropy and information awareness approaches of monitoring data. Algorithmic implementation of methodological support software for quality evaluation of complex systems-level research “state (system – the environment) – process – system statе” is proposed. Analyzed approaches in developing information and software support for solving complex tasks of heterogeneous complex objects accordance assessment to their environmental sustainable development operation and environmental safety requirements. The software was developed for continuous environmental safety monitoring in terms of anthropogenic impact areas, the unstable system state, management and selection of effective production processes according to the provided comprehensive analysis and assessment of diverse complex systems and dangerous situations.

У дисертаційній роботі наведено аналіз кількості та складу відходів виробництва (здебільшого твердих), оскільки їх кількість (близько 30 млрд. т) та токсичність забруднюють довкілля. Найбільша кількість твердої техногенної сировини утворюється в енергетичній (шлаки ТЕЦ), гірничій (шлами вуглевидобутку) галузях та водоочищення (шлами нафтовидобутку, нафтоперероблення, гальванічних і електронних виробництв). Для зменшення впливу чинників екологічної небезпеки проведено комплекс різнопланових досліджень з екологічних і технологічних аспектів їх утилізації. На основі аналізу відомих методів перероблення відходів (техногенна сировина) встановлено їх недоліки та розроблено нові напрямки і методи утилізації (патенти №№ 55581А, 5247, 16950, 13742) та устаткування (патенти №№ 5740, 27668, 28030), які є екологічно безпечними та менш енергозатрат ними порівняно з вже існуючими. Матеріали, які утворюються під час утилізації, мають пористу структуру і містять на своїй поверхні ферити перехідних металів, що підвищує їх сорбційні і каталітичні властивості. Ці матеріали можна використовувати як фільтруючі під час очищення газів та рідин. Утворені вуглецевомінеральні матеріали реально апробовані в технологіях очищення газів і рідин та перетворення карбоногідрогенів. Результати дисертаційних дослідженнях та акти випробовувань підтверджують ефективність очищення газів та рідин від шкідливих компонентів, а також каталітичні властивості ВММ в процесах перетворення карбоногідрогенів. Запропоновані методи утилізації техногенних відходів, очищення стічних вод та вдосконалене устаткування дають змогу зменшити кількість техногенних відходів, що зменшить техногенне навантаження на довкілля, а, відтак підвищать рівень екологічної безпеки промислових об’єктів, регіонів.
The analysis of the amount and waste composition of production (mostly solids) is given in the thesis as quality (nearly 30 billion tonus) and their toxicity contaminate the environment. The most of hard tehnogenic raw material appears in power (slag of TPS), mining (sludge of the coal mining) industries and water-purification (sludge of oil production, oil-processing, galvanic and electronic productions). To reduce the impact of reasous of ecologic danger the series of different investigations in ecological and technological aspects of their utilization were carried out. On the basis of analysis of the well-known technologies of processing wastes (tehnogenic raw material) their shortcoming is set and new directions and technologies of utilization of tehnogenic raw material are developed in carbon-mineral material (patents № 55581A, 5247) and equipment (patent 5740, 27668), which are ecologically safe and low power consuming. Materials which appear during utilization are porous and contain on the surface ferrites of transition metals that show sorption and catalytic properties, and also can be used as filtering materials at cleaning gases and liquids as well as thermoinsulated ones. Created carbon-mineral materials have been factually approbated in technologies of gas and liquids cleaning and converting hydrocarbons. The results of thesis investigations and test reports confirm effective cleaning of gases and liquids from harmful components, and also catalytic properties of carbon-mineral materials in the processes of hydrocarbons transformation. The suggested methods of technogennic wastes utilization, sewage purification and improved devices enable to reduce the quantity of technogennic harmful components which will not be emitted into environment, thus it will increase the level of ecological safety of industrial objects.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі зменшення техногенного навантаження на гідросферу від об’єктів теплоенергетики шляхом моделювання та прогнозування процесів поширення забруднюючих речовин у зоні їх розташування. Результати роботи пройшли апробацію та були впроваджені. У результаті проведених досліджень розроблена математична модель перенесення забруднюючих речовин по профілю ґрунту. Урахування зміни напору та водонасичення в залежності від інтенсивності опадів, кліматичних умов, дозволило провести прогнозування стану підземних вод у зоні аерації об’єктів теплоенергетики та при фільтрації із золошлаконакопичувача. На основі методу скінченних елементів розроблені алгоритми чисельного рішення задач профільної фільтрації та масоперенесення ЗР. Для оцінки впливу об’єктів теплоенергетики, які працюють на твердому паливі, на стан прилеглих територій та виявлення шляхів міграції забруднюючих речовин проведені дослідження снігового покриву, ґрунтів та рослинності на вміст важких металів в зоні розташування Сумської ТЕЦ, які показали, що підприємство чинить негативний вплив на прилеглі території. Особливу небезпеку для гідросфери становить золощлаконакопичувач. З метою зменшення впливу місць складування золошлакових відходів на гідросферу розроблено заходи, які передбачають улаштування захисного екрану в золощлаконакопичувачі та переробку золошлаків. У результаті проведених досліджень підтверджена можливість використання місцевих глинистих матеріалів у якості сорбентів. Для розробки пропозицій щодо зменшення кількості відходів було проведене обстеження золошлаків Сумської ТЕЦ, яке показало можливість їх використання в будівництві.
Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме уменьшения техногенной нагрузки на гидросферу от объектов теплоэнергетики путем моделирования и прогнозирования процессов распространения загрязняющих веществ в зоне их размещения. Результаты работы прошли апробацию и были внедрены. В результате проведенных исследований разработана математическая модель переноса загрязняющих веществ по профилю почвы. Учет изменения напора и водонасыщения, в зависимости от интенсивности осадков, климатических условий, позволил провести прогнозирование состояния подземных вод в зоне аэрации теплоэлектростанций и при фильтрации с золошлаконакопителя. На основе метода конечных элементов разработаны алгоритмы численного решения задач профильной фильтрации и массопереноса загрязняющих веществ. Для оценки влияния объектов теплоэнергетики на состояние прилегающих территорий и выявления путей миграции загрязняющих веществ проведены исследования снежного покрова, почв и растительности на содержание тяжелых метал лов в районе воздействия Сумской ТЭЦ, которые показали, что предприятие оказывает отрицательное влияние на прилегающие территории. Особую опасность для гидросферы представляет золошлаконакопитель. С целью уменьшения влияния мест складирования золошлаковых отходов на гидросферу разработаны мероприятия, которые предусматривают устройство защитного экрана в золощлаконакопителе и переработку золошлаков. В результате проведенных исследований подтверждена возможность использования местных глинистых материалов в качестве сорбентов. Для разработки предложений по уменьшению количества отходов было проведено обследование золошлаков Сумской ТЭЦ, которое показало возможность их использования в строительстве.
The thesis is devoted to the actual problem of reducing the technogenic load on the hydrosphere from thermal power plants by modeling and forecasting the processes of distribution of pollutants in the heat power facilities location zones. The results of the work were approved and implemented. As a result of the research, a mathematical model of the transport of pollutants along the soil profile has been developed. Taking into account changes in pressure and water saturation, depending on the intensity of precipitation, climatic conditions, the model allowed to predict the state of groundwater in the aeration zone of thermal power plants and during filtration from the ash and slag dump. On the basis of the finite element method, algorithms for numerical solution of the problems of profile filtration and mass transfer of pollutants have been developed. To assess the impact of Sumy TPP on the condition of adjacent territories and to identify migration pathways for polluting substances, snow cover, soil and vegetation, studies on the content of heavy metals were carried out, which showed that the enterprise had a negative impact on the adjacent territories. A special danger to the hydrosphere is impact of the ash and slug dump. In order to reduce the influence of ash and slag dumps on the hydrosphere, measures that envisage the construction of a protective screen in the ash and slug dump and the processing of ash and slag have been developed. As a result of the conducted studies, the possibility of using local clay materials as sorbents was confirmed. In order to develop proposals for reducing the amount of waste, a research of ash and slag from Sumy TPP was conducted, which showed the possibility of their use in construction.

З метою розвитку малої гідроенергетики пропонується формування територіальних природно-господарських комплексів малих гідроелектростанцій (малих ГЕС). Обґрунтовується, що найбільш доцільним буде така організація природо-ресурсного користування, яка полягає в поєднанні використання різних ресурсних функцій екосистем малих річок: наявного енергетичного потенціалу водних артерій, спроможності підтримання стійкості стану локальних екосистем малих річок, природно-ресурсного рекреаційного потенціалу прилеглих до них територій. Розкриваються питання організаційно-економічного управління функціонуванням даних об’єктів, запропонований алгоритм розрахунків щодо встановлення найбільш доцільного варіанту їх розміщення. Доведено ефективність застосування ринкових можливостей та інструментів для вдосконалення їх фінансового забезпечення. Розглядається доцільність застосування багатоцільового програмного підходу до управління виробництвом і розвитком регіональних мереж малих ГЕС. Встановлено, що результатом реалізації такої програми необхідно визнати приріст ринкової вартості бізнесу, організованого на використанні природно-ресурсного потенціалу річкових екосистем та прилеглих територій.
Работа посвящена совершенствованию функционирования объектов малой гидроэнергетики страны. Определены и проанализированы эколого-экономические проблемы развития малой гидроэнергетики. Создание и функционирование объекта малой гидроэнергетики рассмотрено как масштабное хозяйственное мероприятие, связанное не только с получением значительного отраслевого результата, но и с действиями, вызывающими изменения в состоянии производства, общества и окружающей среды. Обосновывается, что наиболее целесообразной будет организация ресурсопользования, основанная на сочетании использования разных ресурсных функций экосистем малых рек: энергетического потенциала водных артерий, возможности поддержания устойчивости состояния локальных экосистем малых рек, природно-ресурсного рекреационного потенциала прилегающих к ним территорий. Приведены факторы выбора наиболее эффективного варианта размещения малых гидроэлектростанций (малых ГЭС), среди которых одним из главных является возможность организации многоцелевого природопользования. Предлагается формирование территориальных природных комплексов (ТПХК) малых ГЭС. Впервые дано понятие ТПХК малых ГЭС и определена его структурно-логическая сущность. Исследованы и систематизированы факторы, которые должны учитываться при обеспечении экологической безопасности функционирования и развития малой гидроэнергетики в отдельном регионе. Раскрываются вопросы организационноэкономического управления функционированием данных объектов. Доказана эффективность применения рыночных возможностей и инструментов для совершенствования их финансового обеспечения. Раскрывается влияние многоцелевого использования природно-хозяйственных комплексов на эффективность бизнеса в малой гидроэнергетике. Рассматривается целесообразность применения многоцелевого программного подхода к управлению созданием и развитием региональных сетей малых ГЭС. Приводятся основные положения организационного управления разработкой и реализации региональной программы развития малой гидроэнергетики. Установлено, что результатом реализации такой программы следует признать прирост рыночной стоимости бизнеса, организованного на использовании природно-ресурсного потенциала речных экосистем и прилегающих территорий. Определяются основные задания информационного обеспечения процесса формирования эффективно функционирующих ТПХК малых ГЭС. Предлагается ряд мероприятий для результативного решения вопросов разработки и внедрения многоцелевой региональной программы развития малой гидроэнергетики.
With the aim of small hydro developing proposed formation of territorial natural and economic complexes on small hydro objects. Substantiated that the most appropriate will be such organization of natural resource usage, which is based on combined use various resource functions of small river ecosystems: available energy potential of water arteries, capacity to support the stability of the state of local ecosystems of small rivers, natural-resource recreational potential of the adjoining territories. Disclosed questions of organizational and economic management of these objects operation, proposed algorithm of calculations by setting the most appropriate option for their placement. Proved application efficiency of market opportunities and tools for improvement their financial provision. Is being considered expediency of multipurpose program approach usage to the management of production and development of small hydropower stations regional networks. Determined that as a result of the implementation of such a program it should recognize the increase in the market value of the business, which was organized on the use of natural resource potential of river ecosystems and adjacent territories.

У дисертаційній роботі визначені основні шляхи удосконалення комплексної системи оцінювання рівня безпеки стану складних об’єктів з виявленням факторів їх дестабілізації, механізмів регулювання їх екологічного сталого розвитку. Проаналізовано системи інформаційно-методичного забезпечення ідентифікації рівня екологічної безпеки з позицій сталого розвитку системних утворень, основні підходи подальшого розвитку комплексної аналітичної системи з оцінювання відповідності стану еколого-соціально-економічних об’єктів рівню екологічної безпеки в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Надано методичне забезпечення сучасних досліджень у системі екологічної безпеки у контексті концепції сталого розвитку при врахуванні складної ієрархічної структури об’єкта дослідження та виявленні факторів дестабілізації його стану на основі комплексного застосування методів графологічного моделювання, системного аналізу, компараторної ідентифікації і когнітивного аналізу. Запропоновано комплексне інформаційно-методичне забезпечення оцінки рівня екологічної безпеки системних угруповань при розв’язанні задач екологічної якості за результатами локального, регіонального і глобального моніторингу. Практичні завдання з комплексної оцінки рівня екологічної безпеки природно-техногенних об’єктів вирішуються завдяки інформаційно-програмному забезпеченню досліджень еколого-соціально-економічних систем.
В диссертационной работе определены основные пути усовершенствования системы комплексной оценки уровня экологической безопасности состояния природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации, способов регулирования их экологического качества. Проанализированы основные положения системы экологической безопасности с позиций устойчивого развития системных образований, основные подходы к разработке информационно-методического обеспечения систем поддержки принятия решений по вопросам экологической безопасности. Задача оценки уровня экологической безопасности систем окружающей среды рассмотрена в контексте соответствия совокупности экологических характеристик принятым требованиям поддержки функциональности природных систем. Оценка уровня экологической безопасности состояния сложных объектов определяется как комплексный критерий качества по экологическим, эколого-социальным и эколого-экономическим аспектам исследования устойчивого развития, комплексная характеристика состояния систем и процессов, составляющих функциональность объекта исследования. В основу методов комплексного исследования сложных объектов положены принципы общей теории систем, логико-математических моделей, компараторной идентификации, когнитивного анализа. Разработка модели системного объекта исследования и автоматизация практического применения предложенного методического обеспечения для оценки уровня состояния экологической безопасности поддерживается информационно-программной составляющей исследования, разработанной в среде Microsoft Visual Studio 2010 на языке C#. Продемонстрирована перспективность реализации комплексного подхода для решения практических задач по оценке уровня экологической безопасности природно-техногенных объектов исследования. Обоснованы теоретико-практические положения дальнейшего развития методов графологического моделирования сложных систем вида «система – окружающая среда (ОС)», метода компараторной идентификации в применении к концепции устойчивого развития. Сформировано методическое обеспечение комплексного исследования уровня экологической безопасности в контексте концепции устойчивого развития природно-техногенных объектов с определением факторов дестабилизации и механизмов регулирования качества «система –ОС» по данным локального, регионального и глобального экомониторинга. В работе обоснованы теоретико-практические положения для оценки уровня экологической безопасности «исходное состояние – (система – ОС) – изменения – процесс – конечное состояние системы» на основе дальнейшего развития метода компараторной идентификации, методов графологического моделирования «система – ОС» – топологические графы и когнитивного анализа. Сформирован информационно-программный комплекс решения задач оценки уровня экологической безопасности системных объектов, определению несоответствия рассматриваемых параметров требованиям допустимого уровня экологического качества. Предложено дальнейшее развитие информационно-программного обеспечения системы по оценке состояния сложных объектов различного уровня организации для определения механизмов регулирования экологической безопасности. Представлены результаты практического применения методического обеспечения для проведения многофакторного анализа и комплексной оценки уровня экологической безопасности различных систем «объект – окружающая среда»: предприятий, районов Харьковской области, регионов Украины в рамках концепции устойчивого развития по требованиям ООН относительно качества состояния страны и обеспечения ее эколого-социально-экономического благополучия.
In the thesis, the basic ways to improve the integrated system complex objects` safety state evaluation with the destabilization factors identification, mechanisms of their environmental sustainable development regulation are determined. The information and methodological support of ecological safety identification from the sustainable development system entities standpoint, the main approaches to further development of complex analytical system support of ecological and socio-economic objects state of conformity in terms of implementing the sustainable development concept are analyzed. Methodological support of current researches in ecological safety system in the sustainable development context at the account of a complex hierarchical research object structure of and identifying destabilization factors of its condition through an integrated application of graphological modeling, systems analysis, comparator identification and cognitive analysis is given. A comprehensive information and methodological support for environmental safety assessment of complex system groups in solving problems of ecological quality for local, regional and global monitoring is proposed. The information software for complex research of the ecological and socio-economic objects state is proposed in order to solve practical problems of the natural and man-made objects safety level assessment.

У дисертації досліджено вплив ряду похідних сечовини 1 тіосемікарбазиду на екологічні та технологічні характеристики процесу очищення поверхні сталей, міді та її сплавів. Показано, що під час застосування розчинів рекомендованого складу питомі викиди та скиди забруднюючих речовин (токсичні нітроген оксиди, небезпечні стічні води, які містять іони Феруму та Купруму) значно скорочуються. Досліджено та проаналізовано особливості дії запропонованих інгібіторів на екологічні показники процесів травлення матеріалів металевих конструкцій. Показано, що зниження швидкості розчинення металу в розчині кислот досягається за рахунок утворення на поверхні мономолекулярної адсорбційної плівки. Визначено оптимальні параметри (концентрація інгібітору, час травлення, температура) проведення технологічної обробки поверхні металів. Проведені дослідження дозволяють науково обгрунтовано проводити подальший пошук ефективних інгібіторів розчинення металу в агресивних середовищах з метою зменшення техногенного забруднення на об’єкти довкілля. Показано, що здатність запропонованих інгібіторів утворювати комплексні сполуки з продуктами травлення металів дозволяє провести більш повне баромембранне очищення відпрацьованих розчинів від іонів важких металів (Fe3+, Cu2+). Можливість застосування рекомендованих складів в промислових масштабах була показана під час дослідно промислових досліджень, проведених наТОВ «Чернівецький машинобудівний завод».
This thesis is devoted to investigation of influence of some urea and thiosemicarbazide derivatives on environmental safety and technological effectiveness of the metals chemical treatment. It’s been shown that the recommended composition ensures significant reduction of the pollutants emission. Explanation of the recommended inhibitors activity has been proposed. It’s been proven that decrease of a metal dissolution rate is caused by formation of the mono-layer surface adsorption film. Our investigation grounds general directions of further development of new effective inhibitors to protect metals from dissolution in aggressive solutions. As shown in the thesis, our products promote formation of the metallic complex compounds and deeper extraction of the metals from the waste solutions. The recommended compositions have been tested in some industrial processes at Chemivtsi machinery plant.