Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Базовий показник"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Базовий показник".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Базовий показник"
1
Кубатко, А. І. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито провідну роль фізичної підготовки у формуванні культури здоров’я фахівців-економістів у закладах вищої освіти. Показано, що саме від неї залежить рівень сформованості знань та вмінь у галузі охорони здоров’я, мотивів збереження здоров’я як психофізіологічної основи успішної професійної діяльності. Обґрунтовано, що в основу вирішення проблеми мають бути покладені активність, зв'язок з майбутньою професійною діяльністю, творчість, інформаційна забезпеченість і безперервність формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки. Для визначення критеріїв і показників описано сутність культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей як інтегральної характеристики якостей фахівця, структурними компонентами якої є світоглядний, когнітивно-праксеологічний та особистісний компоненти. Відповідно компонентів культури здоров’я виділено критерії сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей: аксіологічний, гносеологічний та поведінковий. Аксіологічний критерій характеризує світоглядний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Гносеологічно-діяльнісний критерій характеризує когнітивно-праксеологічний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Поведінковий критерій характеризує особистісний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Для кожного критерію сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей визначено показники, що характеризують рівні (пасивний, елементарний, базовий, високий) її формування: аксіологічний (показник – мотивація здорового способу життя), гносеологічно-діяльнісний (показники – обізнаність у галузі культури здоров'я, здатність оцінювати стан здоров’я, фізичну культуру та навички здоров’я) та поведінковий (показниками є емоційно-вольова регуляція та прагнення до саморозвитку) показники.
2
Батьковець, Н. О., та Г. А. Батьковець. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто вплив емоційного інтелекту на ефективність виконання професійних функцій, наведено взаємозв’язок між вмінням працівника керувати емоційним інтелектом та результатом його праці. Визначено суб’єктивні та об’єктивні показники, які впливають на зародження різних типів емоцій. Наведено класифікацію зовнішніх та внутрішніх структуроутворюючих чинників емоційного інтелекту працівника. Розглянуто суб’єктивні та об’єктивні складові емоційного стану індивідуума, які формують реак-цію на стрес-фактори і рівень зрозумілості подразника. Визначено основні показники сталої поведінки працівників підприємства та її впливу на функціональну ефективність виконуваних обов’язків. Доведено, що вміння працівника керувати емоційним інтелектом впливає на результативність його праці та можливість кар’єрного росту чи ротації в організації. Наведено загальнонаціональний показник України у всесвітньому рейтингу щастя як базовий при формуванні емоційного фону населення. Доведено, що відсутність у моделі розвитку персоналу заходів, які дозволяють управляти емоційним станом працівника, може призвести до ряду негативних наслідків, які наведені у статті. Визначено, що професійний розвиток персоналу потрібно пла-нувати з врахуванням профільних та особистісних компетенцій. Сформовано модель професійного розвитку персоналу з врахуванням суб’єктивних (локально орієнтованих) компетенцій. Окреслено взаємозв’язок між ключовими факторами успіху та професіоналізмом кадрового складу через призму емоційної грамотності. Доведено, що емоційний стан працівників підприємств невиробничої сфери визначає стан купівельної поведінки та готовність споживача до товарообміну.
3
LOVINSKA, Ljudmyla, and Iryna PARASIY-VERGUNENKO. "The cost of educational services as the basic indicator of distribution of budget funding among higher education institutions." Naukovi pratsi NDFI 2018, no. 84 (September 29, 2018): 18–36. http://dx.doi.org/10.33763/npndfi2018.03.018.
Повний текст джерела
4
Асєєва, Ярославна, та Олег Шевченко. "Взаємозв’язок психофізіологічних показників та технічної підготовленості у спортсменів з настільного тенісу на етапі попередньої базової підготовки". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 5–9. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити взаємозв’язки між психофізіологічними показниками та рівнем технічної підготовленості у тенісистів 10-11 років. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, психофізіологічні методи дослідження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 20 тенісистів, з яких 12 хлопців та 8 дівчат у віці 10–11 років, що тренуються в групі базової підготовки КДЮСШ №11 м. Харкова. Спортивний стаж 2-3 роки. Результати: результати тестування психофізіологічних показників показує, що були отримані досить однорідні результати. Коефіцієнт варіації для простих та складних реакцій визначився в межі від 6,91% до 11,61%. Але для показника складної реакції на рухомий об’єкт коефіцієнт варіації склав 61,59%. Це пояснюється тим, що у тенісистів в цьому віці не зовсім стабілізувалися показники складної реакції на рухомий об‘єкт, або на м’яч, що проявляється у техніці виконання ударів. Висновки: кореляційний аналіз показав, що показники технічної підготовленості мають достовірні взаємозв’язки з психофізіологічним показником стійкість до збиваючих сигналів, що вказує на нестабільну техніку виконання ударів. Показники технічної підготовленості мають високий рівень достовірних взаємозв’язків між собою, тому необхідно удосконалювати техніку ударів з обох боків та розширювати технічний арсенал тенісистів. Ключові слова тенісисти, технічна підготовленість, психофізіологічні показники
5
Ponomarenko, L. A., O. A. Lykholat та О. A. Ponomarenko. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КИСЛОТОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 84–89. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9570.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та пептична виразка (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК), які належать до групи кислотозалежних захворювань (КЗЗ), залишаються найбільш розповсюдженими серед гастроентерологічної патології. Основним патогенетичним компонентом даних хвороб, що призводить до розвитку ускладнень та рецидивів, є оксидативний стрес. Натепер актуальним є пошук препаратів, здатних впливати на системи антиоксидантного захисту в пацієнтів із КЗЗ.
Мета дослідження – вивчити стан систем окисного гомеостазу в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями при лікуванні з використанням базових схем та включенні до базової терапії глутаргіну.
Методи дослідження. Обстежено 28 пацієнтів з ГЕРХ та 23 хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК. Залежно від терапевтичних схем кожну групу було поділено на 2 підгрупи: пацієнти, які отримували базове лікування, та хворі, до традиційних базових схем яких включали глутаргін. До початку лікування та після його закінчення в крові хворих визначали рівень ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР), вміст відновленого глутатіону (ВГ).
Результати й обговорення. Аналіз показників пацієнтів із КЗЗ після лікування свідчить про те, що включення глутаргіну до базової терапії в пацієнтів з ГЕРХ та хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК, призводило до достовірного зниження рівня ТБК-АП як у плазмі, так і в еритроцитах на тлі активації СОД, Кат, показників системи глутатіону. У хворих, які не одержували глутаргіну, дисбаланс у системі окисного гомеостазу не усувався. Фармакологічний ефект цього лікарського засобу пов’язаний з діючими компонентами, які входять до його складу, а саме L-аргініном і L-глутаматом. Антиоксидантні та мембраностабілізувальні властивості L-аргініну реалізуються через NО-регулювальну систему, L-глутамат активує синтез глутатіону.
Висновки. Використання традиційної базової терапії в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями не усуває проявів оксидативного стресу, про що свідчить відсутність достовірних змін показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту. Додавання глутаргіну до базового лікування пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки дозволяє нівелювати в них депресію ферментативної антиоксидантної ланки, збільшити рівень відновленого глутатіону та нормалізувати показники процесів пероксидного окиснення ліпідів.
6
Muliovana, Liubov Ivanivna, та Tetiana Serhiivna Ostrianko. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 65–70. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-65-70.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Психосоціальна підтримка та реабілітація учасників АТО вкрай важлива. Участь у бойових діях змінює особистість: відбувається зміна світогляду; базові переконання набувають якісно нового значення. Постановка проблем. Війна на Сході України зумовлює потребу в розвитку соціальних послуг, удосконаленні реабілітаційних заходів та соціальній адаптації учасників АТО. Ця проблема потребує ґрунтовного наукового дослідження та систематизації знань про соціальнопсихологічні особливості учасників АТО. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням базових переконань особистості присвячені праці вчених: A. Beck, M. Dutton, S. Epstein, E. K. Fletcher, R. Janoff Bulman, F. H. Norris, М. А. Падун, Н. В. Тарабрина. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти змін у структурі особистості, в тому числі і базові переконання учасників АТО. Постановка завдання полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження базових переконань учасників АТО. Виклад основного матеріалу. Наводимо результати дослідження базових переконань. «Доброзичливість оточуючого світу» знаходиться у середніх показниках у 88% учасників АТО та 90% контрольної групи. Високі показники «Справедливість» у 64% учасників АТО та 46,6% контрольної групи. «Образ Я» на високому рівні у 57% учасників АТО та 40% контрольної групи. Високі показники «Вдача» у 51% учасників АТО та 43,3% контрольної групи. У 61% учасників АТО та 30% контрольної групи «Переконання про контроль» мають високі значення. Висновки. Отже, бойовий досвід в переважної частини учасників АТО носить конструктивний характер. Це проявляється в усвідомленні сили власного Я, підвищенні цінності самого життя та знаходженні можливостей для самореалізації. Розвиток соціально-психологічних послуг для учасників АТО має відбуватися через наснаження, формування віри у власні можливості.
7
Editor, Editor. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОЛОКНА ЗІ СТЕБЕЛ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО, ВИРОЩЕНОГО В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 169–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити комплексний показник якості для волокна зі стебел льону олійного, вирощеного в аграрно кліматичних умовах Західного Полісся. Методика. Для визначення комплексного показника якості волокна льону олійного використовували аналітичні та розрахункові методи. Значення показників якості отримані експериментально з допомогою сучасних вимірювальних засобів у відповідності до діючих нормативно-технічних документів. Результати. Комплексне використання льону олійного передбачає застосування волокна, яке можна з нього отримати. На сьогодні встановлені основні фактори, що впливають на формування споживних властивостей волокна льону. В статті розраховані коефіцієнти вагомості для основних показників якості волокна льону. Для визначення вмісту волокна, лінійної щільності, розривного навантаження, масодовжини та кольору використали методи досліджень визначені у стандартах. Досліджувались сорти льону олійного Сонєчни та льону-довгунцю Чарівний, вирощені на дослідних ділянках. Базовими приймалися максимальні значення показників, які встановлені стандартами. Комплексний показник якості волокна льону олійного та волокна льону-довгунця становить відповідно 0,70 та 0, 92. Тому можна зробити висновок, що волокно льону олійного, отримане за відповідних кліматичних умов і зібране у встановлені строки придатне для подальшого використання в текстильній та інших галузях промисловості. Наукова новизна. Розрахований комплексний показник якості для волокна отриманого зі стебел льону олійного, вирощеного в аграрно-кліматичних умовах Західного Полісся. Практичне значення. Показана можливість комплексного використання льону олійного, вирощеного в аграрно-кліматичних умовах Західного Полісся.
8
Матросова, Є. О. "Державна реєстрація в Німеччині: становлення, розвиток, сучасний стан". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 102–4. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).525.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні та практичні ас-пекти правової природи становлення, розвитку та сучасного стану державної реєстрації в Німеччині. Проаналізовано сутність та особливості механізму державної реєстрації прав у Німеччині. Актуальність цієї тематики зумовлена наявністю значної кількості прогалин з боку національного законодавства, яке ре-гулює відносини безпосередньо у сфері державної реє-страції речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень. Дослідивши досвід інших країн світу, можна зробити висновки та запропонувати інструменти для усунення прогалин і більш ефективного збереження, забезпечен-ня і захисту прав осіб (фізичних чи юридичних), гаран-тованих законодавством.У статті досліджено систему державної реєстрації Німеччини, країни, яка стала базою та прототипом для української системи реєстрації. Право власності – це базовий правовий інститут у кожній країні світу. Ви-никнення, розвиток цього інституту – показник еконо-мічного зростання країни. Захист правового інституту прав власності є невід’ємним складником у розвинутій державі. З метою правильного розуміння та тлумачення сутності становлення інституту прав власності, зокрема закріплення (реєстрації) прав за конкретною особою, необхідно дослідити процес виникнення та формуван-ня витоків виникнення (закріплення) прав у минулому.Аналіз публікацій свідчить про відсутність комп-лексних досліджень, розрізненість наукової літера-тури. Дослідженням цієї теми займалися українські науковці О.О. Губанов, М.В. Жушман, Д.І. Змитро-вич, М.П. Ільницький, А.А. Литвиненко, Т.В. Лісні-ча, К.І. Людькова, Я.П. Павлович-Сенета, М.С. Рибак, М.В. Різак та інші. Мета статті – проаналізувати витоки, розви-ток та становлення системи державної реєстрації в Німеччині, оскільки саме ця країна стала прото-типом національної системи державної реєстрації. Проаналізувавши та виявивши сильні позиції системи державної реєстрації, можливо запропонувати кон-кретні дії для реформування національної системи дер-жавної реєстрації в Україні.
9
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
10
Tchaikovsky, S. "Про деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (19 червня 2021): 145–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито деякі питання кваліметрії у виробничо-технологічних системах. Наведено схему досліджень з питань оцінки, прогнозування та контролю якості виробів із металоконструкцій та їх виробничо-технологічних систем. Визначено найбільш значущі процедури вирішення проблем кваліметрії. Запропоновано стратегію комплексної оцінки якості обладнання та виробничо-технологічних систем. Підкреслено, що для оцінювання якості виробничо-технологічних систем виготовлення продукції розроблена методика, заснована на визначенні динамічного комплексного показника якості. Обґрунтовано кожен з одиничних показників якості виробничо-технологічної системи, до переліку яких обрано показник безперервності, спеціалізації, виконання планів, автоматизації виробничо-технологічної системи, бездефектності виробництва, прогресивності та техніко-економічної ефективності. Розглянуто методику розрахунку кожного з перерахованих одиничних показників якості виробничо-технологічної системи. Наголошено, що для визначення динамічного комплексного показника якості виробничого процесу, крім розрахунку одиничних показників якості виробничого процесу, повинні бути визначені коефіцієнти вагомості кожного показника. Коефіцієнти вагомості можуть бути визначені різними методами, наприклад, методом параметричних і вартісних регресійних залежностей, методом граничних і номінальних значень, методом еквівалентних співвідношень, експертним методом. Зазначено, що точність експертних оцінок визначають по узгодженості думок експертів, а ступінь збігу оцінок експертів виражається коефіцієнтом конкордації. Зазначено, що при підході до кваліметрії вибирається основна частина, яка визначає якість кількісного вираження виробничо-технологічної системи. Обґрунтовано, що обрана базова частина приймається експертом, як стандарт кількісного аналізу інших частин у галузі досліджень. Далі розраховуються параметри, які називаються параметрами якості виробничо-технологічної системи.
Дисертації з теми "Базовий показник"
1
Орловський, Дмитро Леонідович, Андрій Михайлович Копп, В. С. Литвинова та К. Г. Сизонова. "Підтримка процесу моніторингу стану обладнання засобами машинного навчання та Telegram-бота". Thesis, Одеська національна академія харчових технологій, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47110.
Повний текст джерела
2
Антоненко, Сергій Сергійович, Сергей Сергеевич Антоненко, Serhii Serhiiovych Antonenko та Т. Ю. Чепульська. "Шляхи визначення базових показників під час енергообстеження будівель". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39916.
Повний текст джерелаАнотація:
Накопичені статистичні дані багаторічного моніторингу
енергоспоживання будівлями різного призначення свідчать про те, що їх
системи теплопостачання є одними з найбільших споживачів енергії, тому
при розробленні проектів з енергозбереження для підвищення
енергоефективності будівель необхідно визначитись від яких показників буде
обраховуватись майбутня економія витрат на споживання теплоенергії.
3
Дунда, Владислав Віталійович. "Динаміка показників фізичної підготовленості футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1364.
Повний текст джерелаАнотація:
Дунда В. В. Динаміка показників фізичної підготовленості футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" : наук. керівник Б. В. Кокарев . Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 63 с.UA : Текст роботи 63 сторінки, 6 таблиць, 74 джерела використаної літератури. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Предмет дослідження – особливості фізичної підготовки юних футболістів з різними ігровими амплуа. Мета дослідження – розробити і експериментально обґрунтувати програму розвитку фізичних здібностей юних футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних наукової, спеціальної літератури і мережі «Інтернет»; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Впровадження експериментальної програми фізичної і технічної підготовки з використанням комплексного підходу дала достовірний приріст у порівнянні з традиційною програмою у показниках фізичної підготовленості таких як: швидкість, гнучкість, сила, координаційні здібності. Паралельно зафіксований більший приріст показників технічної підготовленості. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані тренерами ДЮСШ, учителями фізичної культури при організації процесу підготовки юних футболістів з різними ігровими амплуа, а також при проведенні занять з теорії спорту і футболу у ВНЗ спортивного профілю.
EN : The text of the work is 63 pages, 6 tables, 74 sources of used literature. The object of study is the training process of football players in the stage of specialized basic training. The subject of the study is the peculiarities of physical training of young football players with different playing fields. The purpose of the study is to develop and experimentally substantiate the program of development of physical abilities of young footballers at the stage of specialized basic training. Research methods: analysis and synthesis of data from scientific, specialized literature and the Internet; pedagogical observations; pedagogical testing; pedagogical experiment; methods of mathematical statistics. The implementation of the experimental program of physical and technical training using a comprehensive approach gave a significant increase compared to the traditional program in indicators of physical fitness such as: speed, flexibility, strength, coordination abilities. In parallel, a greater increase in technical readiness was recorded. Practical importance. The results of the study can be used by coaches, physical education teachers in organizing the process of training young football players with different playing fields, as well as in conducting classes in the theory of sports and football at the university sports profile.
4
Головчак, Максим Андрійович. "Динаміка показників силової підготовленості юних плавців на етапі попередньої базової підготовки". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1451.
Повний текст джерелаАнотація:
Головчак М. А. Динаміка показників силової підготовленості юних плавців на етапі попередньої базової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник І. Є. Дядечко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 56 с.UA : Кваліфікаційна робота – 56 сторінок, 6 таблиць, 67 літературних джерел. Об’єкт дослідження – силова підготовка плавців. Мета дослідження – дослідити особливості зміни показників силової підготовленості плавців 13-14 років в залежності від спеціалізації. Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та передового практичного досвіду; педагогічні контрольні тести для визначення рівня силової підготовленості юних плавців; антропометрія; педагогічні спостереження; методи математичної статистики. Диференційована силова підготовка спринтерів і стаєрів, що враховує структуру і зміст змагальної діяльності, індивідуальні особливості, акцентоване застосування засобів і методів підготовки, сприяє ефективному прояву силового потенціалу спортсменів у змагальних дистанціях. Однією з основ для побудови диференційованої силової підготовки є відмінність морфофункціонального статусу плавців-спринтерів і стаєрів: плавці спринтери перевершують стаєрів за такими показниками, як довжина і маса тіла, обхват грудної клітини, довжина руки, станова сила, що обов’язково має враховуватися при розробці методик вдосконалення силової підготовленості плавців. В ході дослідження виявлено, що спринтери експериментальної групи проявили більш високий ступінь реалізації силового потенціалу у воді: коефіцієнт використання силових можливостей збільшився порівняно із з контрольною групою на 10,19 %, а коефіцієнт координації – на 7,60%, відмінності статистично значимі.
EN : Qualification work – 56 pages, 6 tables, 67 references. The object of research – strength training of swimmers. The aim of the study is to investigate the peculiarities of changes in the indicators of strength training of swimmers 13-14 years old, depending on the specialization. Research methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature and best practices; pedagogical control tests to determine the level of strength training of young swimmers; anthropometry; pedagogical observations; methods of mathematical statistics. Differentiated strength training of sprinters and stayers, taking into account the structure and content of competitive activity, individual characteristics, accentuated use of means and methods of training, contributes to the effective manifestation of the power potential of athletes in competitive distances. One of the foundations for the construction of differentiated strength training is the difference between the morphofunctional status of swimmers-sprinters and stayers: swimmers sprinters surpass stayers in such indicators as length and weight, chest girth, arm length, dead weight, which must be taken into account when developing methods to improve the strength of swimmers. The study revealed that the sprinters of the experimental group showed a higher degree of realization of the power potential in the water: the coefficient of use of power capabilities increased compared to the control group by 10.19 %, and the coefficient of coordination – by 7.60%, the differences are statistically significant.