Добірка наукової літератури з теми "База статистична"

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати джерельну базу означеної проблеми, здійснити класифікацію джерел з проблеми, з’ясувати їх інформативну цінність. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше здійснено узагальнювальний аналіз джерельної бази становища християнського духовенства (православного та римо-католицького) в Радянській Україні в 20–30-ті рр. ХХ ст. Висновки. Досліджено винятково писемні історичні джерела. Вони, зі свого боку, поділяються на опубліковані та неопубліковані (архівні) матеріали. Серед вивчених опублікованих джерел є офіційно-нормативні (актові) документи, справочинні, статистичні джерела, джерела особового походження, періодика. Чимало опублікованих документів уміщено у збірниках документів, наукових працях з різних проблем історії християнства та в інших археографічних виданнях. Репрезентативність джерельної бази з означеної проблеми забезпечує комплекс архівних документів двох центральних та кількох обласних державних архівів України. Цей комплекс матеріалів є різноманітним, строкатим, більшість з них становлять законодавчі, статистичні, справочинні матеріали та інші. Джерельна база даної проблеми є достатньо репрезентативною, всі групи джерел характеризуються високою фактографічною і науковою цінністю.

В статті досліджуються методологічні проблеми адаптації статистики широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД) в Україні до міжнародних індикаторів сфери – європейського цифрового табло та індексу DESI в частині ШСД, індикаторів інших міжнародних організацій в цій сфері. Встановдено, що через невиконання урядових рішень щодо визначення індексів, індикаторів та методик оцінювання цифрового розвитку України відповідно до міжнародних практик, офіційна статистика продовжує використовувати показники, що не дозволяють в повній мірі здійснювати міжнародні порівняння, розробляти стратегічні документи щодо перспектив розвитку ШСД в країні. Не гармонізовано з європейськими підходами аналіз діапазонів швидкостей ШСД. Це не дозволяє оцінювати ступінь проникнення передових технологій (звичайний, швидкий, надшвидкний ШСД). Дані щодо покриття 3-4G технологіями зв’язку фрагментарні. Відрізняються термінологічні підходи до визначення технологій підключення і передачі даних, об’єкту надання послуг (в ЄС ним є домогосподарство, в Україні – абонент), способу встановлення договірних відносин щодо надання послуг ШСД (контракт з ідентифікацією підписчика чи анонімна передплата). В Україні значною мірою офіційно не публікується статистика, яка вимагається від суб’єктів господарювання згідно форм державних статистичних спостережень. В той же час Міжнародний Союз Електрозв’язку публікує значний діапазон статистичних даних, які не оприлюднює офіційна статистика в Україні, – фінансові показники, обсяг інвестицій, цін (не співпадають з європейськими підходами до формування послуг кошику ШСД), податкового навантаження на споживачів послуг ШСД. Запропоновано структуру формування в України аналога показника DESI 1b3 Spectrum, який в ЄС не розраховується з 2018 р., оскільки його цілі досягнуті. Для країни з перехідною економікою, де лише формуються інституційні засади ринкової економіки, суспільства та є значне технологічне відставання, він є доцільним. До статистичної бази слід своєчасно вносити показники, які відображають нові явища в сфері, наприклад, ступінь розвитку 5G.

Мета: провести комплексний аналіз клінічних проявів подагри у військовослужбовців Збройних Сил України (за даними з історій хвороби пацієнтів кардіоревматологічного відділення Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Матеріали і методи. Методом випадкової вибірки проведено аналіз 103 історій хвороби 92 пацієнтів чоловічої статі кардіоревматологічного відділення НВМКЦ «ГВКГ» з діагнозом подагра, віком від 27 до 58 років. Для дослідження вікових особливостей перебігу подагри пацієнти були розділені на дві групи: І група – до 45 років (молодий вік) 40 хворих; ІІ група – 46-58 років (середній вік) 52 хворих. За результатами дослідження сформована комп'ютерна база даних. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Ураження першого плеснофалангового суглоба ­ на момент госпіталізації військовослужбовців було лише у 40,2±5,1 % (50±7,9 % у хворих І групи і 32,7±6,5 % ІІ групи, р>0,05). У значної частини хворих визначено ураження колінних (23,9±4,4 %) та гомілковостопних суглобів (20,7±4,2 %). Характерним є поєднане ураження суглобів, зокрема, першого плеснофалангового суглоба, та інших суглобів, яке спостерігалось у 20,7±7,5 % військовослужбовців в дебюті подагри. Діагноз подагри був виставлений при перших клінічних проявах тільки у 29,3±4,7 % хворих з класичною локалізацією ураження. У більшості хворих на подагру діагностовано ураження нирок, зокрема, хронічна ниркова недостатність виявлена у 35,9±5,0 % (у 15±5,6 % військовослужбовців молодого віку та у 51,9±6,9 % середнього віку, р<0,05). Висновки. Встановлено, що у більшості військовослужбовців, хворих на подагру (59,8±5,1 %) характерною була атипова локалізація ураження суглобів, часте поєднання ураження першого плеснофалангового та інших суглобів. При перших клінічних проявах подагра була діагностована тільки у 29,3±4,7 % хворих. Ураження нирок виявлено у більшості хворих на подагру.

Розроблено метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови. Метод ґрунтується на поєднанні двох статистичних критеріїв перевірки гіпотези на однорідність вибірки: критерію Стьюдента і критерію Колмогорова-Смірнова. Поєднання даних критеріїв забезпечує підвищення ефективності диференціації стилів. На основі розробленого методу, побудовано статистичну модель визначення ступеня дії чинника авторської манери викладу. Модель дає змогу підвищити ефективність стильової та авторської атрибуцій тексту. Розроблені метод і модель програмно реалізовано мовою програмування Java. POST запити двох типiв: /process i /process/transcription. розроблено у програмi. За відсутності транскрипційного варіанта досліджуваного тексту, використовується перший запит, другий – за його наявності. Скоротити час роботи програми дає змогу другий запит. Вбудовану базу даних H2 написано мовою програмування Java. База даних H2 є відкритою, кросплатформною. Вона підтримує мову SQL, має добру інтеграцію із використовуваним фреймворком Spring Boot i не потребує додаткових інсталяцій. У структурі даних HashMap зберігається відповідь із сайту транскрипцiйного перекладу. Структура побудована на принципі ключ-значення i дає змогу уникати дублікатів. Якщо опрацьовується велика кількість даних, то зменшується кількість запитів у мережі Інтернет, що забезпечує незалежність і автономність програми. Малі затрати часу є характерними для роботи програми.

Содержание вопросаСтановление и развитие такой относительно новой сферы образования, как дистанционное обучение, заставляет искать новые решения и подходы в реализации различных его составляющих. Значительное место здесь занимают системы, позволяющие обеспечить дистанционную оценку знаний студентов, в частности, системы тестирования. Сегодня они, как правило, основываются на различных технологиях Интернет, среди которых наибольшее распространение получила технология WWW.Суть работы такого рода систем тестирования (далее Систем) состоит в следующем. Тестовые задания, предназначенные для тестирования, размещаются в виде базы данных на Web-сервере, доступ к которой реализуется через Web-сайт. Тестирование испытуемого осуществляется с клиентской машины WWW. После входа на сайт Системы происходит аутентификация пользователя (проверка пароля), который затем может выполнить необходимое тестовое задание. Результаты каждого из вопросов такого задания передаются на сервер Системы, где в автоматическом режиме регистрируются и оцениваются. Для выполнения этой работы пользователю достаточно иметь лишь браузер для навигации в WWW. Существенных проблем по реализации тестирования по этой схеме не существует. Такой подход прост, эффективен, надежен.Главная задача, которая здесь остается – это подготовить систему тестирования к работе и обеспечить ее поддержку в процессе эксплуатации. Сложность заключается в том, что тестовые задания, наполняющие базу данных Системы, не являются чем-то изначально сформированным и в дальнейшем неизменным. Известно, что по результатам выполненных тестов можно получить целый ряд статистических характеристик, позволяющих оценить эффективность тестов. Работа тестолога или дистанционного преподавателя состоит в постоянном анализе такой статистической информации и корректировки базы данных Системы. Такая работа требует определенных временных и технических затрат и если учесть, что дистанционный преподаватель часто находится, как и учащийся, в удалении от сервера Системы, решить этот вопрос можно, только используя разработанное для этого специальное программное обеспечение. Техническое решениеПредлагается вниманию авторская система Tests 2.0, предназначенная для компьютерного тестирования знаний. При реализации этой системы была осуществлена попытка создания программного инструмента, обеспечивающего условия работы в удаленном режиме с базой данных системы тестирования.Система Tests 2.0 является развитием пакета Tests 1.0 [1], созданного в виде локальная системы, состоящей из Редактора тестов (РТ) и Исполнителя тестов (ИТ). РТ представляет собой рабочий инструмент преподавателя, и используется для конструирования тестов. ИТ используется для организации самого тестирования испытуемого. Связь между РТ и ИТ реализуется по схеме, представленной на рис. 1. РТ создает тест в виде выходного файла нетипизированной закрытой структуры с расширением TST. Этот файл затем используется, как входной в программе ИТ. Кроме файлов TST для удобства редактирования тестовых заданий в РТ были использованы также текстовые файлы TTS открытой структуры.Тестовое задание, построенное с помощью РТ, включает в себя набор тестовых вопросов и параметров тестирования, описывающих правила прохождения теста в ИТ.Каждый тестовый вопрос включает текст вопроса и варианты возможных ответов. Каждому из ответов приписывается определенное число балов, которое получает испытуемый при выборе этого ответа во время тестирования.Параметры теста включают следующие установки: число вопросов, которые будут взяты (случайным образом) из общего набора вопросов, при тестировании; расположение вопросов и ответов в случайном порядке; контроль времени выполнения теста; и др.Расширение функциональных возможностей системы Tests 1.0 в ее новой версии было реализовано в следующих изменениях и дополнениях:Хранение в файле, создаваемых заданий, было заменено на хранение их в базе данных, поддерживаемой DBE. При этом, группы вопросов были размещены в одних таблицах базы, а сами тестовые задания, в других. Это позволило на основе одних и тех же вопросов компоновать различные тестовые задания без многократного дублирования этих вопросов. Здесь использование реляционной схемы хранения данных позволило в заданиях на тестирование хранить лишь ключи к вопросам, которые предполагается использовать в тесте. Так, в тестовое задание удается включить вопросы из их различных групп. Кроме того, в разработанной базе данных реализована возможность представлять тестовые задания в виде отдельных групп, по каждой из которых будет вестись независимая выборка вопросов на тестирование. Схема связей между таблицами построенной базы данных представлена на рис. 2.База данных дополнена таблицами, позволяющими осуществить накопление результатов тестирования с целью их дальнейшего анализа. Статистика тестирования может быть получена как в срезе отдельного вопроса или группы вопросов, хранящихся в базе, так и для отдельного испытуемого либо группы испытуемых прошедших тестирование.Удаленная связь с базой данных на сервере Системы реализуется с помощью ODBC (открытого интерфейса доступа к базам данных), а сама база данных реализуется с помощью технологии MySQL. Схема связи автоматизированного рабочего места (АРМ) тестолога с локальной и удаленной базой представлена на рис. 3. После подключения к серверу, при желании пользователь может осуществить синхронизацию тех или иных данных, хранящихся в их локальном и сетевом варианте.Реализованы средства, обеспечивающие совместимость системы Tests 2.0 с ее предыдущей версией. Так, файлы данных TTS, созданные в Tests 1.0, могут быть импортированы в базу данных Tests 2.0. Кроме того, на основе заданий тестирования, созданных в базе данных, может быть получен выходной файл TST, который может быть использован в обновленной версии Исполнителя тестов для выполнения тестирования в локальном режиме работы.На рис. 4 изображено окно АРМ тестолога, в котором выполняется подготовка и настройка тестового задания. Рис. 4. Окно тестового задания Информация.Более подробно с пакетом Tests можно познакомиться на сайте http://www.g-morozov.narod.ru.

Мета дослідження – вивчення взаємозв’язків між кількістю встановлених дентальних імплантатів та ймовірністю повторних операцій дентальної імплантації. Матеріал і методи. Нами був проведений ретроспективний аналіз бази даних зі стоматологічних закладів. Для полегшення процесу обліку даних ми ввели умовні визначення беззубих ділянок зубних рядів за їх протяжністю. Для стандартизації умов між групами у разі моделювання клінічних ситуацій розрахунки проводили у разі можливої втрати одного імплантату. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета статистичних програм Statistica версії 8.0. Для дослідження сили зв’язку між показниками було використано методи кореляційного аналізу (Пірсона, Спірмена, гамма) та метод множинної регресії для розробки прогнозної моделі. Різниця значень вважалася статистично значущою при p<0,05. Наукова новизна. Встановлені наукові дані залежності ймовірності повторних операцій у разі невдач першого етапу дентальної імплантації від кількості встановлених імплантатів. Зі зменшенням кількості встановлених імплантатів зменшується межа відносного показника втрати опор, за якого виникає необхідність у повторній установці. У разі втрати одного імплантату із 3 у дефектах зубного ряду довжиною в 3 та більше зубів відносний показник втрачених опор становив 33,3%; у ділянках імплантації за принципом N=X необхідності в реімплантації не виникало, однак у ділянках установки за принципом N=X–1 виникала необхідність у повторній імплантації. Між числом встановлених імплантатів у дефект зубного ряду та показниками кількості «втрачених» імплантатів, повторно встановлених імплантатів і повторних операцій встановлена зворотна статистично значуща кореляційна залежність (p<0,05) Висновки. Від кількості встановлених імплантатів залежить відносний показник втрати опори у разі дезінтеграції одного імплантату і, як наслідок, імовірність повторних операцій.

Здійснено історико-педагогічний аналіз нормативно-законодавчої бази та довідково-статистичних видань проблеми самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). На конкретних прикладах розкрито процес зародження нормативно-правових механізмів освітньої діяльності у питаннях вищої освіти. Зазначено, що реформаторські процеси і перетворення в освітній сфері носять особливий регіональний характер на Лівобережній та Правобережній Україні. Зроблено висновок, що нормативно-законодавчі, статистично-довідкові видання відображають своєрідність теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ досліджуваного періоду.

Резюме. Мета. Оцінити вплив запропонованої реабілітаційної програми із застосуванням фізичних тренувань, що ґрунтується на використанні телемедичних технологій, на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця. Методи. Аналіз медичної документації, статистична обробка даних. Результати. Застосування реабілітаційних заходів сприяло ста-тистично значущому (p < 0,05) покращенню якості життя у пацієнтів групи втручання та групи порівняння. Найбільш суттєву позитивну динаміку спостерігали за шкалами «Рольове функ-ціонування», «Загальне здоров’я» та «Емоційне функціонування». При цьому не було виявлено статистично значущої різниці між групою втручання та групою порівняння за всіма показни-ками якості життя, отриманими при повторному опитуванні пацієнтів. Амбулаторна програма кардіореабілітації із застосуванням телемедичних технологій продемонструвала позитивний вплив на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, порівнюваний з ефектом програми, реалізованої на базі центру. Під впливом реабілітаційної програми у групі втручан-ня та групі порівняння спостерігали суттєву позитивну динаміку показників, що характеризу-ють як фізичний, так і психічний компоненти здоров’я, тоді як у групі порівняння статистично значущих змін за всіма показниками якості життя виявлено не було. Ключові слова: телекардіореабілітація, фізична терапія, ішемічна хвороба серця, якість життя.

Бабко, Є. О. Аналіз параметрів блоку живлення автоматизованої станції гідрометеорологічних спостережень : дипломна робота : 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка / Є. О. Бабко ; керівник роботи Приступа А. Л. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики. – Чернігів, 2020. – 74 с.
Об'єкт дослідження – Блок живлення автоматизованої станції гідрометеорологічних спостережень. Мета роботи – Провести аналіз ефективності блоку живлення автоматизованої станції гідрометеорологічного моніторингу поблизу м.Любеч. Проаналізовано дані з бази даних станції. Проведена статистична обробка даних блоку живлення. Побудовані графіки струму та напруги блоку живлення.. Визначено періоди активності сонячних панелей та акумулятора блоку живлення.

Одним із основних елементів будь-якої інформаційної системи є база даних. Збереження інформації таким способом дозволяє забезпечити її структурованість та підвищити оперативність обробки даних. Усі функції по роботі з базою даних виконує спеціальна програма, яка називається система управління базою даних (СУБД). Таким чином задача розробки зручного і зрозумілого інтерфейсу СУБД є актуальною, так як саме від цього залежить кількість спеціалістів та рівень їх підготовки по обслуговуванню бази даних. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10358
Керівник: Неня В.Г.

В процессе обработки текстов остро встает проблема нехватки производительности. Семантические и статистические модели документов требуют сложных вычислений, которые могут занимать длительное время. Эта проблема является преградой на пути внедрения последних разработок в области классификации текстов. В данной работе рассматривается проект аппаратного модуля, реализующего классификацию входящих документов по заданным тематикам. Вынесение классификатора в отдельный аппаратный модуль позволит ускорить вычисления и снять нагрузку с центрального процессора рабочего компьютера или сервера.

Подготовлен датасет публикаций по всем странам за 25 лет в наукометрической базе данных Scopus, приведена статистика по Республике Беларусь, сделано сравнение с общемировыми цифрами. Все заинтересованные, используя стандартный функционал табличного процессора, могут самостоятельно создать фильтр и выборку информации из датасета, чтобы получить желаемые данные.

В статье освещен опыт работы Научной библиотеки ФИЦ «Коми научный центр УрО РАН» с зарубежными электронными лицензионными ресурсами как полнотекстовыми, так и реферативными. Приведено описание каждого ресурса, доступ к которому реализован на базе Научной библиотеки ФИЦ «Коми научный центр УрО РАН». Представлена статистика использования ресурсов учеными ФИЦ «Коми научный центр УрО РАН».

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.