Готові списки джерел за темами / Аудиторія цільова

Добірка наукової літератури з теми "Аудиторія цільова"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Частини книг
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Аудиторія цільова".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Аудиторія цільова"

Перехейда, В. В. "Цільова аудиторія видання в ракурсі когнітивного зусилля". Наукові записки Інституту журналістики 46, січень - березень (2012): 147–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білограц, Х. Р. "Цільова аудиторія та канали поширення науково-популярної інформації в медіа". Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, № 3 (39) (2019): 18–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу. Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи. Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій. На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість. Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Karpchuk, Nataliia, та Bogdan Yuskiv. "ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 72–82. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-72-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Пропаганда була й залишається одним з найефективніших інструментів впливу на внутрішню й зовнішню аудиторію, на тих, хто приймають вагомі державницькі рішення. Зважаючи на це, її методи постійно розширюються й вдосконалюються, а сучасні масмедіа є дієвим каналом поширення пропагандистських повідомлень цільовим аудиторіям. «Найвправнішим» суб’єктом пропаганди є Російська Федерація, яка здійснює пропагандистський вплив через спеціально створені медіа-структури, зокрема медіахолдинг RT. Новизна, правдоподібність, доступність, яскравість, диференційованість відповідно до цільових аудиторій, системність, усеохоплюваність, повторюваність, переконливість – це принципи, на яких ґрунтуються пропагандистські меседжі RT. У статті проаналізовано вплив російської пропаганди на формування іміджу української влади (Президента, Уряду, Верховної ради, Збройних сил). Опрацьовано новинарні статті на сайті RT за темою «Україна» за 2019 р. Проведений контент-аналіз та аналіз метафор дали змогу виснувати, що RT цілеспрямовано формує негативний образ української влади з метою роз’єднання українського суспільства. Іміджологеми, як образи-маркери, прив’язані до подій в Україні й спираються на негативні стереотипи українців стосовно влади. Надмірна емоційність, яка досягається через використання ярликів, пейоративної лексики, оціночних суджень, робить повідомлення яскравим, привабливим, вражаючим. Ярлики й пейоративи «позначають» об’єкти, людей, події і згодом самі перетворюються в «реальність», яка легко запам’ятовується й автоматично відтворюється. Реціпієнт починає виконувати функцію пропагандиста, що, своєю чергою, посилює вплив на цільову аудиторію. Пейоративи й емоційна надмірність слугують засобом критики, глузування, формують образ недолугості, недорозвинененості, недосвідченості і т.п.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кацалап, Віталій, Сергій Ковальов та Олександр Марченко. "Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки. Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів. Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ryzhyi, I. B., та O. I. Hovera. "СТРАТЕГІЧНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ РЕКЛАМИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 173–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.173-180.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглянуті важливі питання планування реклами в сучасних умовах. Зокрема, проаналізована категорія непостійних споживачів конкретної торгової марки. Зазначено, що це - крайня зона цільової аудиторії. Покупці цієї групи споживають товари як досліджуваної торгівельної марки, так і товари конкуруючих марок. Якщо збільшити частоту покупок з боку цих споживачів, то можна наростити обсяг збуту продукції.Обґрунтовано, що для визначення збутового потенціалу кожного з виділених типів споживачів необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгівельної марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. З цією метою досліджується категорія профілю як узагальненого опису особистості та стилю життя типового представника цільової аудиторії.Виокремлено поняття рекламного важеля як відношення очікуваного зростання продажів у вартісному вимірі до кошторису заходів з реклами, що можуть спричинити таке зростання. Стверджується, що на рекламний важіль впливає життєвий цикл того чи іншого товару. Показано, що для нових покупців характерним є зменшення рекламного важеля відповідно до послідовної зміни етапів життєвого циклу товару. Це відбувається у зв’язку з тим, що витрати на переконання споживачів спробувати новий для них товар є достатньо високими, хоча цей тип споживачів має високий збутовий потенціал.Визначені основні підходи до аналізу цільової аудиторії, обгрунтовані методи роботи з непостійними споживачами товару, аналізується поняття рекламного важеля. На основі матриці Россітера – Персі запропоновані стратегічні прийоми для формування ставлення споживачів до торгової марки.Запропонована низка стратегічних підходів до планування реклами, пов’язаних з формуванням мотивації споживача, особливостями сприйняття ними інформації про основні переваги товару, які подаються в рекламі.В статті окреслено, що для визначення збутового потенціалу кожного з типів споживачів, а саме: новий користувач товарної категорії, споживач лояльний до конкретної торгової марки, непостійний споживач торгової марки, непостійний споживач інших торгових марок, споживач лояльний до інших торгових марок необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгової марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. Саме тому, цільова аудиторія повинна бути охарактеризована з точки зору демографічних, географічних, психографічних профілів.Авторами статті стверджується, що для прийняття більш обґрунтованих стратегічних рішень при виборі засобів реклами в процесі її планування бажано підключати творчий персонал. Якщо творчі та медіа рішення будуть прийматися професійною командою, то й ефективність рекламних зусиль буде вищою.Також автори статті відмічають, що географічний чинник в значній мірі ускладнює роботу фахівців з планування реклами. Адже у різних географічних зонах переваги споживачів відрізняються, навіть в одному регіоні може спостерігатися різне ставлення до торгових марок, засобів реклами. Саме ці особливості необхідно враховувати при розробці рекламного плану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юник, І. Д. "ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ЦІЛЬОВОЮ АУДИТОРІЄЮ АТРИБУТІВ БРЕНДУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ВИШУ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 181–87. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено специфіку запам’ятовування цільовою аудиторією атрибутів бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, до яких віднесено прізвище, ім’я, по батькові фахівця або використаний ним псевдонім, конструкти його габітарного іміджу та індивідуальний стиль бренд-комунікації. Диференційовано негативний полюс модальності відкладеного попиту на бренд-пропозицію у сфері бізнесу і традиційність вияву означеного явища у сфері вищої освіти як одного з факторів формування довгострокової лояльності до бренд-пропозиції науково-педагогічного працівника. Обґрунтовано доцільність семантичного ототожнення понять «впізнаваність атрибутів бренду» і «поінформованість про атрибути бренду» та ієрархічно-семантичну зверхність над ними поняття «обізнаність в атрибутах бренду», яке передбачає наявність у цільової аудиторії не мінімального, а саме достатнього обсягу інформації про бренд для прийняття бренд-орієнтованого рішення в умовах висококонкурентного освітньо-наукового середовища. З’ясовано причини та специфіку прямої кореляції обізнаності цільової аудиторії в атрибутах бренду фахівця та ступеня лояльності певного сегменту цільової аудиторії до нього. Проаналізовано алгоритм запам’ятовування ознак атрибутів бренду науково-педагогічного працівника вишу представниками його цільової аудиторії на основі вихідних положень теорії трикомпонентної структури пам’яті особистості. Аргументовано «параболічний» вплив інтенсифікації інформаційного потоку у бренд-комунікації на ефективність прийняття цільовою аудиторією рішень щодо взаємодії із брендом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. Доведено, що прийняття представниками цільової аудиторії щонайменше одного схвального рішення на користь бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти оптимізує локалізаційний аспект функціонування їх довгострокової пам’яті, сприяючи структурно-хронологічній компресії процесу прийняття повторного аналогічного рішення. Наголошено на деструктивному впливі денотативних і конотативних викривлень інформації про бренд науково-педагогічного працівника вишу на впевненість цільової аудиторії у достовірності ознак атрибутів цього бренду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Verbytska, V. V. "Віртуальна дипломатія: аналіз структури цільових аудиторій". Grani 19, № 4 (16 березня 2016): 143–48. http://dx.doi.org/10.15421/1716092.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризовано специфіку політичної комунікації в умовах становлення глобального інформаційного суспільства на міжнародному рівні. Проведено аналіз реципієнтів віртуальної дипломатії в контексті вивчення політичної комунікації на міжнародному рівні. Здійснено спробу виокремлення ключових цільових аудиторій у всесвітній мережі Internet на основі завдань, що виконує віртуальна дипломатія (технічне забезпечення дипломатичної діяльності, освітня діяльність, здійснення публічної дипломатії). Обґрунтовано ефективність співпраці із кожною цільовою аудиторією віртуальної дипломатії (представники діаспори, закордонні засоби масової інформації, впливові закордонні політичні діячі та урядовці, віртуальні спільноти, інвестори) та охарактеризовано специфіку співпраці із ними. Наведено приклади ефективної співпраці з цільовими аудиторіями віртуальної дипломатії в різних країнах світу. Для досягнення мети, поставленої в рамках статті, було використано комплекс основних принципів та методів наукового пізнання, серед яких провідними є: системний аналіз, структурний функціоналізм, діалектика та синергетика, порівняння, критичний аналіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тарас, Григорчук, та Тадля Олександр. "НОСТАЛЬГІЯ ЯК ЧИННИК ПОШИРЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ПРОДУКТІВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 270–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.398.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено сутність ностальгії як феномена, що налаштовує свідомість людини до повернення в середовище особисто чи опосередковано пережитих емоцій з минулого. Проведено класифікацію ностальгії та проаналізовано особливості проявів окремих її видів у межах вікової 55-65-річної цільової аудиторії. Представлено рівні ностальгії в якості чинників, що можуть сформувати передумови для розробки суб’єктами культурних індустрій запитаних культурних продуктів, а в наслідку широкої їх популяризації та поширення в середовищах наявних і потенційних цільових аудиторій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Войтко, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ В ІНТЕРЕСАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ ДЕРЖАВИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 169–74. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається аналіз відкритих джерел який базується на методі OSINT розвідки при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави. Для досягнення мети статті автором узагальнені підходи до аналізу відкритих джерел інформації та розроблено пропозиції щодо формування паспорту цільової аудиторії. Визначено процес ведення розвідки з відкритих джерел інформації, обґрунтовані критерії які висуваються до розвідданих отриманих з відкритих джерел інформації. Розглянуто типи ведення такої розвідки. Узагальнені критерії дали можливість визначити перелік програмних продуктів, які раціонально використовувати при проведенні розвідки з відкритих джерел, а також проведено короткий огляд та можливості цих програмних продуктів. З метою узагальнення та систематизації отриманих розвідданих з відкритих джерел автором запропоновано створення паспорту цільової аудиторії. Розглянуто загальну структуру самого бланку паспорту та особливості структури заповнення отриманої інформації з відкритих джерел. Запропонований підхід щодо аналізу відкритих джерел при розроблені паспорту цільової аудиторії в інтересах реалізації стратегічного наративу держави надасть можливість вірно побудувати та реалізувати систему інформаційної безпеки у воєнній сфері у формі стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Проведений аналіз надасть можливість визначити основні потреби та вразливі місця цільових аудиторій та реалізувати інтереси держави у вигляді підтримки населення щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Аудиторія цільова"

Лоєнко, Анастасія Олександрівна, та Людмила Сергіївна Ларка. "Маркетингові дослідження поведінки споживачів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42040.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іванова, Т. Є. "Урахування демографічного фактору при визначенні впливу реклами на цільову аудиторію". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38372.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна індустрія реклами все частіше спрямовує вплив на дитячу аудиторію. В цьому є своя логіка, оскільки багато спеціалістів стверджують, що вікова «планка» сприйняття рекламного повідомлення становить 45-50 років. Люди старші 50-ти років не в змозі сприймати інформацію так, як на це сподіваються маркетологи, і впливати на думку людини неможливо. Тому більш вигідно залучити до себе молоду аудиторію, що легко сприймає все нове, не має усталених звичок, смаків та не має сформованого стилю життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бугас, Валерій Васильович. "Маркетинг у соціальних мережах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7865.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Телуха, Світлана Степанівна. "Мультимедія у процесі викладання дисципліни «Історія України»". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46467.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бакун, Богдан Валерійович. "Розробка системи активного автоматизованого збору даних користувачів соціальної мережі". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36625.

Повний текст джерела

Анотація:

В наш час користування соціальними мережами бурхливо зростає кожного дня. Все частіше люди переходять до праці в інтеренеті, використовуючи соціальні мережі. Користувачи все більше потребують програмного забезпечення, яке займається активним автоматизованим збором даних про інших користувачів – потенційних клієнтів. Активний режим збору даних визначається як режим збору, при якому ми самостійно ініціюємо запит на інформацію, в якій ми зацікавлені. Програмний продукт реалізований за допомогою мови програмування Python у середовищі розробки Microsoft Visual Studio Code. Отримані результати: - досліджено сучасний метод активного автоматизованого збору даних за допомогою пошуку елементів на сторінці по XPath. - розроблено програмне забезпечення(бот), яке активно автоматизовано збирає дані про аккаунти в Instagram, відфільтровує небажані аккаунти(Користувач задає потрібні параметри) та забезпечує приток нових підписників, котрі можуть бути зацікавлені у тому, що пропонує користувач бота.
Nowadays, the use of social networks is growing rapidly every day. Increasingly, people are turning to the Internet using social media. Users increasingly need software that actively collects automated data about other potential customers. Active data collection mode is defined as a collection mode in which we independently initiate a request for information in which we are interested. The software product is implemented using the Python programming language in the Microsoft Visual Studio Code development environment. The results obtained: - the modern method of active automated data collection by means of search of elements on page on XPath is investigated. - developed software (bot), which actively automatically collects data about Instagram accounts, filters out unwanted accounts (User sets the necessary parameters) and provides an influx of new subscribers who may be interested in what the bot user offers.
В настоящее время пользования социальными сетями бурно растет каждый день. Все чаще люди переходят к работе в интеренете, используя социальные сети. Пользователи все больше нуждаются программного обеспечения, которое занимается активны автоматизированным сбором данных о других пользователях - потенциальных клиентов. Активный режим сбора данных определяется как режим сбора, при котором мы самостоятельно инициируем запрос на информацию, в которой мы заинтересованы. Программный продукт реализован с помощью язика программирования Python в среде разработки Microsoft Visual Studio Code. Полученные результаты: - исследовано современное метод активного автоматизированного сбора данных с помощью поиска элементов на странице по XPath. - разработано программное обеспечение (бот), активно автоматизировано собирает данные об аккаунте в Instagram, отфильтровывает нежелательные аккаунты (Пользователь задает нужные параметры) и обеспечивает приток новых подписчиков, которые могут быть заинтересованы в том, что предлагает пользователь бота.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Старицька, Н. Ю., та Олександра Петрівна Косенко. "Дослідження методів PR-комунікації в мережі Інтернет". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48784.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кітченко, Олена Миколаївна, та Н. Г. Білошкуренко. "Таргетована реклама в інтернет бізнесі". Thesis, ФО-П Шпак В. Б, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47220.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чернобровкіна, Світлана Віталіївна. "Теоретичні аспекти маркетингових комунікацій підприємств". Thesis, Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43217.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ковальчук, Ю. С. "Social Media Marketing." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8115.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мельник, Юлія Миколаївна, Юлия Николаевна Мельник, Yuliia Mykolaivna Melnyk, Людмила Юріївна Сагер, Людмила Юрьевна Сагер та Liudmyla Yuriivna Saher. "Проблеми класифікації маркетингових Інтернет-комунікацій". Thesis, Ткачов О.О, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47477.

Повний текст джерела

Анотація:

Стрімкий розвиток сучасних комунікаційних технологій дозволяє сьогодні знайти і ефективно використовувати нові підходи до контакту та співпраці зі споживачами на якісно новому рівні. Традиційні інструменти маркетингових комунікацій плавно трансформуються в Інтернет простір.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Частини книг з теми "Аудиторія цільова"

Янішевський, Олександр. "Intelligibilis – підвалини впливу на читача як інструмент залучення цільової зарубіжної аудиторії часопису „Arcana”." In W kręgu prasy dawnej i współczesnej. Wybrane problemy (1), 257–71. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2021. http://dx.doi.org/10.15584/978-83-7996-915-9_15.

Повний текст джерела

Анотація:

Following the publishing profile of the Arcana magazine, which has been published in Krakow for over a quarter of a century, it can be noticed that over the last four years (starting from 2016) this bimonthly has been trying to get out of the niche of traditional national-Christian values and join the category of magazines -for the conservative community of Polish society. The adopted editorial policy is evidenced by the declaration in issue 138 (6/2017): „Today, our main duties are not promotion, but creating real mental foundations for the practical implementation of Polish national interest”. This means that „Arcana” (the title translates from Latin as „mystery”) cannot be reduced to the role of a two-month collection of random material, but is a cognitively engaged magazine with a strictly defined social position. Each significant party needs more and more new supporters to support its arguments, points of view and position. Often the space for extensive development is outside the „maternal territory”, as „home voids” can run out fairly quickly, failing to keep up with internal, so to speak, introverted events and changes. Instead, the public plays the first role of the audience that came to the premiere curiously, leaving a certain amount of material resources in front of the box office. The greater the availability, the more resources remain on hand. This means that when entering the outer reading orbit, the following factors must be considered: a) finding answers to the cultural questions of „not your” consumers; b) the expected ’average’ level of intelligence of the target reader; c) the possibility of imposing on the reader their topics for discussion; d) other closely related factors that may result from the laws of random processes. The factors that attract new unfamiliar audiences may act cumulatively or individually; both partially and completely; intertwining, creating a certain „intertextual” discourse and contradicting each other. The common denominator here is the focus on intelligence, not the middle class.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Аудиторія цільова"

Войтко, Олександр. "РОЗРОБЛЕННЯ ПАСПОРТУ ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ НА ПІДСТАВІ МЕТОДУ OSINT РОЗВІДКИ". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v1.42.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Малиш, М. М. "Контент глобальних медіа: аспекти адаптації до потреб цільових аудиторій". У THE EUROPEAN DEVELOPMENT TRENDS IN JOURNALISM, PR, MEDIA AND COMMUNICATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!