Готові списки джерел за темами / Археологічні артефакти

Добірка наукової літератури з теми "Археологічні артефакти"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Археологічні артефакти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Археологічні артефакти"

1

ТЕРСЬКИЙ, Святослав, та Ірина ЗІНКІВ. "АРХЕОЛОГІЧНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ З ТЕРИТОРІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ X – XIV ст". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 8–23. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253745.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед чисельної номенклатури середньовічних артефактів доби Галицько-Волинської держави, виявлених під час археологічних досліджень її літописних центрів (Галич, Володимир, Звенигород, Пересопниця, Дорогобуж, ін.) помітне місце займають знахідки музичного призначення. Мета дослідження – вивчити археологічні артефакти, знайдені на історичних землях Галицько-Волинської держави, що ідентифікуються археологами та інструментознавцями як музичні інструменти, а також ввести до наукового обігу ті артефакти, що отримали в археологічних працях некоректні номінації або ж фігурують у публікаціях археологів як предмети “нез’ясованого призначення”. Методологія дослідження полягає у вперше здійсненій спробі поєднати археологічні та музикознавчі, зокрема органологічні методи дослідження середньовічних музичних інструментів (за міжнародною систематикою Горбостеля-Закса). Запропонована методологія може бути застосована до вивчення середньовічного музичного інструментарію слов’янського світу. Наукова новизна. Стаття започатковує спільне археологічно-музикознавче дослідження середньовічних музичних інструментів, знайдених на історичних землях Галицько-Волинської держави. Розглянуті археологічні музичні інструменти різних типів показали, що їх побутування в Галицько-Волинській державі розвивалося в спільному річищі із загальнослов’янською музично-інструментальною культурою доби європейського Середньовіччя. У подальшому автори планують працювати над створенням Каталогу середньовічних музичних інструментів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, який рівною мірою буде потрібним як археологам, так і представникам історичної органології (археомузикології). Висновки. Наукові результати статті мають методологічне значення і стануть підґрунтям для коректної ідентифікації українськими археологами музичних артефактів музично-інструментальної культури середньовічної України. Ключеві слова: музична археологія (археомузикологія), струнні, ударні, духові музичні інструменти, Галицько-Волинська держава, слов’янський світ середньовічної Європи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Євген, Причепій. "ЦИКЛ ВАГІТНОСТІ ЖІНКИ В МНОЖИНАХ ЗНАКІВ НА АРХЕОЛОГІЧНИХ АРТЕФАКТАХ ТА ОРНАМЕНТАХ РУШНИКІВ ПОДІЛЛЯ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (4 лютого 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.354.

Повний текст джерела
Анотація:
Під множинами знаків розуміються групи простих знаків (паличок, шевронів, крапок), що трапляються на археологічних артефактах і орнаментах народних рушників. Вони, на думку автора, передають тривалість циклів Сонця і Місяця та деяких планет і цикл вагітності жінки. Досліджується логіка формування цих знаків. Автор трактує їх, виходячи з думки Г. Кантора, за якою в історії людства множини передували числам. Аналізуються множина з 280 знаків, що передавала цикл вагітності у днях, а також множини з 40 і 10 знаків, що передавали тривалість вагітності у скороченому на числа 7 і 28 вигляді. Демонструється присутність цих множин на археологічних артефактах та орнаментах подільських рушників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Чуйко, Олег. "ТОРГОВЕЛЬНІ КОНТАКТИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ РУСІ ТА ЧЕХІЇ В КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ХІ–ХІІІ СТОЛІТЬ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (20 грудня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.314.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття розкриває особливості торговельних зв’язків на теренах Центрально-Східної Європи середньовічної доби в аспекті русько-чеських міжкультурних контактів. На основі письмових джерел і речових археологічних знахідок з’ясовано роль обох держав у процесах товарообміну, визначено географічні координати торговельно-економічної діяльності, розкрито характер експортно-імпортного товару, проаналізовано художні особливості ремісничих виробів, що становили основну частку предметів торгівлі. Розглянуто артефакти широкого спектру, які засвідчують взаємозв’язки Чехії та Західної Русі, зумовлені економічними і культурними контактами. Проаналізовано художньо-стилістичні особливості багатьох ремісничих виробів, які складали імпорт, визначено аналогії та ареал їх поширення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Завалій, Олександр. "Трипільський ритуальний календар з простору Небелівського Храму". Idei, № 1(17)-2(18 (30 листопада 2021): 103–16. http://dx.doi.org/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-103-116.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглядається ймовірний астрономічно-календарний артефакт з групою фішок до нього, які були знайдені під час археологічних розкопок Трипільського Храму поблизу с. Небелівка, Кіровоградської області. Такі знахідки були зосереджені в західній частині храмового комплексу в районі ритуального вівтаря вогню. Основна увага зосереджується на питанні реконструкції знахідок та смислового базису Небелівського Диску. Виявлені особливості, які ймовірно вказують на ведення адміністративної практики в просторі Небелівського Храму та ритуальних дій, пов’язаних з календарним циклом. Аналізуються праці Михайла Відейка, Наталії Бурдо, Євгена Причепія та інших науковців, у яких мовиться про уявлення трипільців про календарно-астрономічні цикли. Досліджуються відомості про календарні уявлення інших стародавніх цивілізацій. З цим Небелівський ритуальний храмовий "Диск" проявляє себе в закономірностях існуючих світових культових предметів календарного призначення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Філіпчук, Наталія. "МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА – ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ПЕДАГОГІЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 2 (27 грудня 2020): 61–70. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(2).2020.61-70.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті викладено загальну характеристику взаємодії музеїв і закладів освіти; проаналізовано її основні напрями і зміст; розкрито особливості комунікації в системі «музей – заклад освіти». Схарактеризовано музейний простір, в якому відбувається музеальна дія, спрямована на передавання суспільству цінностей матеріальної і духовної культури. Виявлено, що реалізація суспільної місії музеїв, освітньо-виховних завдань просвітницької діяльності різнопрофільних музеїв (історичних, літературних, краєзнавчих, археологічних, зоологічних, геологічних, мистецтвознав-чих, музичних, природничих та ін.) забезпечується на основі постійного оновлення змісту, форм і методів педагогічно-просвітницької взаємодії музейних й освітніх інституцій. Це потребує забезпечення науково обґрунтованої фахової підготовки музейних педагогів у закладах вищої педагогічної освіти. Доведено, що активне навчання студентів методиці проведення занять у музейному середовищі, розкриття їх специфіки, формування умінь проводити їх у формі ділової гри, дискусії, діалогу, добирати інноваційні методи, засоби, прийоми, розвивати творчу активність з допомогою музейного культурного ресурсу, суб’єктність, критичне мислення сприяють формуванню професійних компетентностей майбутніх педагогів. Для продуктивної взаємодії в умовах формального та неформального навчання доцільно здійснювати відбір і структурування матеріалу для проведення музейних уроків та інших занять з урахуванням дидактичних вимог до організації. Обґрунтовано положення щодо педагогічної взаємодії музеїв і освітніх інституцій, ефективність якої залежить від особистості вчителя, який має вмотивовувати учнів до пізнання музейних артефактів, «занурення» у сучасне музейне середовище.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Олійник, Ольга. "АРХЕОЛОГІЧНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СИНХРОННОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ СВІТУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (20 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.312.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена вивченню знайдених на території сучасної України археологічних музичних інструментів та уведенню їх до наукового обігу. Синхронно-порівняльний аналіз цих музичних артефактів ізоднотипним інструментарієм цивілізацій Давнього Світу засвідчив, що викопні музичні інструменти з території України належать до найдавніших серед відомих у світі археологічних аналогів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Admink, Admink. "ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ МИСТЕЦТВА В ДОСЛІДЖЕННЯХ ДРУГОЇ ПОЛ. ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛ. ХХ СТ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 30 (9 березня 2020). http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi30.195.

Повний текст джерела
Анотація:
Зроблено порівняльний аналіз теорій походження мистецтва, викладених у працях учених др. пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст. Простежується залежність розвитку їх основних ідей від світоглядних переконань їх авторів, а також від накопичення археологічних артефактів, аналіз яких дозволяв зробити відповідні теоретичні висновки. Виявлено їх значення для подальшого вивчення первісного мистецтва як відображення початкового етапу духовної еволюції людства.Ключові слова: теорії походження мистецтва, анімізм, аніматизм, магія, тотемізм, діалектико-матеріалістичне розуміння історії, початковий етап духовної еволюції людства. A comparative analysis of theories of the origin of art in the research of the second half of the ХІХ th – the first half of the ХХ th century is made. The dependence of the development of their main ideas on the worldview positions of their authors, as well as on the accumulation of archaeological artifacts, the analysis of which allowed us to make the corresponding theoretical conclusions, is traced. Their significance for the further study of primitive art as a reflection of the initial stage of the spiritual evolution of mankind is determined.Key words: theories of the origin of art, animism, animatism, magic, totemism, dialectical materialistic understanding of history, the initial stage of the spiritual evolution of mankind.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Тубольцев, Олег, Поліна Павлюкова та Симон Радченко. "Параметризація об’ємних кластерів кераміки Генералки-2". Scientific journal "Archaeological ceramology" 3, № 1 (29 березня 2021). http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.v3i1.27.

Повний текст джерела
Анотація:
Для археологічних пам’яток гончарна колекція є одним із основних джерел інформації не лише про культуру та світогляд давніх людей, але й загалом про їх існування. Одним із найбільш інформативних параметрів, що характеризують застосування посуду на пам’ятці, є його об’єм. Особливо це актуально для пам’яток з незначним розмаїттям типів посуду, таких як Генералка-2 — поселення доби ранньої бронзи на острові Хортиця. Для розуміння особливостей господарювання об’єми посудин мають вирішальне значення, однак нечасто стають об’єктом наукового вивчення. Частково це пов’язано з проблемами їх визначення за умови фрагментарності виробів. Однак цей ключовий параметр природно пов’язаний з іншими метричними характеристиками горщиків. За умови значної фрагментарності посудин важливою видається перспектива приблизного визначення об’єму за набором інших метричних ознак, які можна обрахувати, наприклад, навіть за невеликим фрагментом вінець. Таку приблизну оцінку уможливлює те, що кераміка Генералки-2 добре поділяється на окремі кластери (великі, середні та малі горщики) саме за об’ємом посудин. Крім об’ємних кластерів, колекція пам’ятки дозволяє чітко виокремити техніко-типологічні групи, пов’язані з орнаментацією артефактів, адже однаковий орнамент та композиція повторюються там на серіях подібних горщиків. Таким чином утворюється щонайменше три окремі групи. Величина кореляції між цими непов’язаними таксонами віддзеркалює рівень зв’язку техніки виконання посудини та її майбутньої функції (беззаперечно пов’язаної з об’ємом). Утім, для ретельного й точного дослідження такої кореляції вибірку має бути збільшено, що можливо лише за визначення об’ємних кластерів низки неповних посудин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Археологічні артефакти"

1

Фільзов, М., М. Ю. Тимкович та О. Г. Аврунін. "Використання технології тривимірного сканування при дослідженні археологічних артефактів". Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16397.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії