Добірка наукової літератури з теми "Антропогенний фактор"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Антропогенний фактор".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Антропогенний фактор"

1

Строкова, Людмила Александровна, та Юлия Юрьевна Надеждина. "ПРИРОДНЫЕ И АНТРОПОГЕННЫЕ ФАКТОРЫ, ОБУСЛОВЛИВАЮЩИЕ АКТИВНОСТЬ СКЛОНОВЫХ ПРОЦЕССОВ ТЕРРИТОРИИ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ЖЕЛЕЗНОЙ ДОРОГИ ЭЛЕГЕСТ–КЫЗЫЛ–КУРАГИНО". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 11 (20 листопада 2021): 170–81. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/11/3255.

Повний текст джерела
Анотація:
Ссылка для цитирования: Строкова Л.А., Надеждина Ю.Ю. Природные и антропогенные факторы, обусловливающие активность склоновых процессов территории проектируемой железной дороги Элегест–Кызыл–Курагино // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 11. – С. 170-181 Актуальность исследования обусловлена разработкой проекта первой железной дороги в Тыве, которая должна связать Тыву с Красноярским краем. Трасса планируется в сложных инженерно-геологических условиях. В статье представлена оценка инженерно-геологических условий территории трассы, необходимая для поддержки процесса принятия решений по размещению сооружений. Целью данного исследования является изучение влияния природных и антропогенных факторов на активность склоновых процессов на территории, таких как обвалы, подвижные осыпи, лавины, солифлюкция, каменные глетчеры, курумы, сплывы, сели. Объектом исследования является геологическая среда района проектируемой трассы Кызыл–Курагино. Рассмотрены основные факторы, влияющие на формирование склоновых процессов: геоморфологические и тектонические условия; литологический состав; физико-механические свойства пород, гидрологические, гидрогеологические и мерзлотные условия района, экзогенные и эндогенные геологические процессы, наличие автодорог. Каждый фактор далее подразделяется на классы. Методы. Для определения взаимосвязи между природными и антропогенными факторами и активностью склоновых процессов использован статистический анализ частотности склоновых процессов и метод анализа иерархий наряду с географической информационной системой. Результаты. Для определения взаимосвязи природных и антропогенных факторов со склоновыми процессами было проанализировно 9 факторов с 43 классами внутри них. Обнаружено, что наиболее значимыми параметрами являются: уклон поверхности, ее высотная отметка, экспозиция склона, генетический тип и литологический состав грунтов. Частота гравитационных смещений увеличивается на северных склонах с уклоном более 10°, с отметками более 2000 м, сложенных метаморфическими породами и обломочными образованиями. Частота и масштабы оползней увеличиваются в непосредственной близости от дорог. Их максимальные значения наблюдаются в пределах 50-метровой буферной зоны. Результаты определения весов двумя методами показали высокую сходимость результатов. Выводы. Результаты дают информацию о природных и антропогенных факторах, характеризующих склоновые процессов на исследуемой территории. Применяемая методология позволяет оценить участки, предрасположенные к склоновым процессам, откартировать их, и может быть использована для составления документации по планировке и разработке рекомендаций по инженерной защите территории
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Масуров, П. С., та Н. Л. Великанов. "ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ ШИРИНЫ ПЛЯЖА В ОТДЕЛЬНЫХ РАЙОНАХ МОРСКОГО ПОБЕРЕЖЬЯ ГОРОДА ЗЕЛЕНОГРАДСКА". Youth science reporter, № 4(26) (1 грудня 2020): 10. http://dx.doi.org/10.46845/2541-8254-2020-4(26)-10-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Побережье г. Зеленоградска подвержено постоянным изменения. К основным причинам этого явления относят природную активность и антропогенные факторы. Волновая активность – основное природное явление, оказывающее наиболее разрушительное воздействие. К антропогенным факторам можно отнести туристическую активность, несоблюдение законов о природоохранных зонах [1]. Для эффективной защиты городского побережья от волновой эрозии необходимо предусмотреть берегозащитные сооружения (БЗС), соответствующие всем природно- климатическим факторам. Очевидно, что неправильно выбранные или сконструированные БЗС будут не только иметь низкую эффективность, но и могут спровоцировать еще больший размыв береговой линии.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нгуен Данг Хой, Нго Чунг Зунг, Данг Хунг Кыонг, С. И. Колесников та А. А. Тишков. "Трансформация и экологическая сукцессия природноантропогенных ландшафтов заповедной территории Конкакинь-Кончыранг, Вьетнам". Труды Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского - природного заповедника РАН, № 3 (11) (19 квітня 2021): 52–71. http://dx.doi.org/10.21072/eco.2021.11.04.

Повний текст джерела
Анотація:
Изучение характеристик разнообразия, изменения и экологической cукцессии ландшафтов является важным при определении территориальной дифференциации, особенно в муссонных тропиках, как Центральное нагорье Вьетнама, где наблюдается сильная дифференциация по азональности. Заповедное территория Конкакинь-Кончыранг имеет особое географическое положение, расположено в северо-восточной части провинции Зялай и отличается глубоким разделением природных и антропогенных компонентов и факторов. На влажный тропический климат этой области одновременно влияет Центральное нагорье и Центральное побережье. Как разнообразные природные условия, так и сильное антропогенное влияние, способствовали созданию типичной природно-антропогенной ландшафтной системы в изучаемом районе. Природно-антропогенные ландшафты достаточно дифференцированы от 1 системы, 1 подсистемы, 3 классов, 5 подклассов, 13 типов и 87 видов. Ландшафтное разнообразие проявляется в закономерности высотной поясности. Разнообразие ландшафтов отражается не только по их количеству, но и по частоте встречаемости какого-либо определенного ландшафта на исследуемой территории. В течение периода исследований с 2005 по 2017 год наблюдали значительные изменения в ландшафтах исследуемой территории, как в количественном, так и в качественном отношении. В течение примерно 13 лет, ландшафты изучаемого района сильно изменились. В 2005 году насчитывалось 94 вида ландшафта, включая группы вечнозеленых широколиственных тропических лесных ландшафтов, кустарников, саванн, агроландшафтов. Сравнение этих двух периодов показывает, что исчезли 43 вида ландшафта и сформировано 33 новых вида. Остальные ландшафты имеют колебания в площади. В этом изучаемом районе формирование типичной ландшафтной сукцессии обусловлено деятельностью местных жителей. Вечнозеленый широколиственный лесной ландшафт под воздействием человека привел к катастрофическим изменениям. Сукцессионные изменения происходят в короткие промежутки времени, что приводит к созданию новых ландшафтов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ibadullaуеva, S. Zh, and M. T. Suleimenova. "MONITORING OF ALPHV-DIVERSITY OF THE CASPIANVEGETATION." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 59, no. 4 (2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v59.i4.104.

Повний текст джерела
Анотація:
В нефтедобывающих регионах Каспийского шельфа происходит загрязнение нефтью, вследствие которого, кроме других, также возникают проблемы, касающиеся сохранения биоразнообразия региона. Поэтому получение знаний о состоянии уникальной природы Северного Каспия, который находится под усиленным антропогенным прессом, изучение современного состояния морской и прибрежной биоты, является актуальной проблемой для современного Казахстана. Проведение исследований современного состояния флоры и растительности путем проведения мониторинговых исследований дает возможность создания базы данных, которая позволит проводить дальнейший экологический мониторинг прибрежной зоны Северного Каспия. По результатам анализа литературных источников установлено, что растительный покров изменяется под влиянием как природных, так и антропогенных факторов. Основным природным фактором воздействия в характеризуемом районе являются колебания уровня Каспийского моря, меняющие характер увлажнения почв и, соответственно, вызывающие смену ксерофитной растительности на луговую и наоборот. Аридизация территории происходит, возможно, за счет периодических климатических колебаний и прекращения подъема уровня моря, а также влияния защитной дамбы, ограничивающей зону воздействия сгонно-нагонных явлений. Как результат интенсивного пастбищного использования территории в прежние годы, в местах повышенной концентрации сельскохозяйственных животных имеются участки полынно-солянковой деградированной растительности, характеризующейся более низкой жизненностью полыни, её изреживанием и обильным разрастанием однолетних солянок: рогача песчаного, климакоптеры супрототивнолистной, солянок Паульсена и натронной, заметно снижающих пастбищную характеристику угодий и являющимися индикаторами антропогенной деятельности.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Скульська, С. В., Т. Г. Вербицька та О. В. Дєньга. "ЙМОВІРНІСТЬ РОЗВИТКУ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНАХ РІЗНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОСНОВІ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОЇ ОЦІНКИ МАРКЕРІВ МЕТАБОЛІЗМУ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ COL2A1 ТА MMP9". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, № 1 (27 травня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-12-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. Антропогенні фактори ‒ екологічні фактори, обумовлені різними формами впливу діяльності людини на природу. Діти більшою мірою, ніж дорослі, піддаються впливу екологічних факторів ризику. Роботи останніх років вказують на можли-вий взаємозв'язок поліморфізму колагену з розвитком захворювань сполучної тканини.Мета даного дослідження. Оцінка впливу поліморфних варіантів генів COL2A1 (6846 C> A), MMP9 (A-8202G) на показники твердих тканин постійних зубів, пародонтальних індексів і індексів гігієни порожнини рота у дітей, які проживають в зонах різного антропогенного навантаження.Матеріали та методи. Досліджували функціональ-но значущі поліморфізм COL2A1 (6846 C> A), MMP9 (A-8202G), оцінювали стан твердих тканин зубів, гі-гієни порожнини рота і тканин пародонту у дітей, які проживають в зонах різного антропогенного на-вантаження.Выводы. Дослідження стоматологічного статусу дітей з районів різного антропогенного навантажен-ня показало, що поліморфізм 6846 C> A гена COL2A1 асоційований з порушенням стану твердих тканин зубів, тканин пародонту і гігієни порожнини рота, вплив антропогенних факторів не є першорядним, тобто переважає генетична складова в розвитку стоматологічної патології твердих тканин зубів, тканин пародонту і гігієни порожнини рота. Вплив несприятливих факторів є переважаючим у розвитку стоматологічної патології твердих тканин зубів ді-тей незалежно від поліморфізму A-8202G гена ММР9. Не виявлено певних асоціацій між поліморфізмом A-8202G гена ММР9, станом тканин пародонта і гігієною порожнини рота.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Рахмангулов, Руслан Султанович. "Влияние антропогенной нагрузки на адаптациию Betula pendula Roth." Аграрная Россия, № 8 (11 липня 2016): 24–26. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-8-24-26.

Повний текст джерела
Анотація:
В качестве объекта исследования выбран широко распространенный вид берез Betula pendula Roth. Изучены механизмы приспособления листьев в условиях антропогенной нагрузки B. pendula лесополосы вдоль автодороги Р-240 «Уфа – Оренбург» на морфологическом уровне по двум показателям — флуктуирующая асимметрия и морфологическая интеграция структуры листа. Для оценки произведена выборка 250 листьев с 25 деревьев генеративного состояния в лесополосе, расположенной вдоль автодороги Р-240 «Уфа – Оренбург» с высоким уровнем антропогенной нагрузки. Определены 40 метрических признаков для оценки уровня морфологической интеграции, среди которых 19 парных признаков для оценки флуктуирующей асимметрии. Также с помощью метода геометрической морфометрии построен усредненный образ листьев B. pendula. При расчете балльных оценок качества среды по показателям флуктуирующей асимметрии по общепринятой методике выявлено, что все деревья формировались в условиях критического (V класс) состояния среды. Тип онтогенетической стратегии — защитно-стрессовый. С усилением антропогенной нагрузки уровень морфологической интеграции возрастает, что определяет защитную часть онтогенетической стратегии, а в последующем происходит снижение показателей морфологической интеграции — проявление стрессовой компоненты. Проведение однофакторного дисперсионного анализа показало значимое влияние фактора (антропогенная нагрузка) между группами внутри генеральной совокупности. Выявлены статистически значимые различия перехода между группами деревьев по уровню морфологической интеграции. Наиболее значимые различия характерны при переходе между группами 1 и 4, 2 и 3, 2 и 4, а также 4 и 5.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Привалова, К. Н., and Р. Р. Каримов. "Energy efficiency of multivariate cultivation techniques in pasture forage production." Кормопроизводство, no. 6,2021 (September 25, 2021): 3–6. http://dx.doi.org/10.25685/krm.2021.17.50.001.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследования по определению энергетической эффективности пастбищных систем со злаковыми и бобово-злаковыми травостоями проведены в Федеральном научном центре кормопроизводства и агроэкологии им. В. Р. Вильямса. В статье приведены результаты агроэнергетической оценки многовариантных пастбищных систем со злаковыми травостоями, созданными в 1946 году. Даны количественные показатели по сбору обменной энергии, совокупным затратам на её производство, окупаемости затрат в зависимости от системы ведения пастбищ. Изучена эффективность совокупных затрат в виде овеществлённого труда (на семена, удобрения, сельскохозяйственные машины, средства огораживания загонов и прочее) и живого труда (работы трактористов, пастухов и строителей и др.). Обоснована высокая агроэнергетическая эффективность изучаемых пастбищных систем благодаря мобилизации в продукционный процесс природных факторов, долевое участие которых в структуре производства обменной энергии составило 69–84%. Природные факторы, участвующие в продукционном процессе луговых агроэкосистем, характеризуются большим разнообразием. Это не только использование солнечной энергии и азотфиксация бобовыми травами, но и долголетие травостоев, самовозобновление фитоценозов, дерновообразовательный процесс (повышение плодородия почвы), получение дешёвого корма и улучшение здоровья животных при летнем выпасе. Роль возобновляемых природных факторов выявлена на основе балансового метода, принятого в экономике (по разнице сбора обменной энергии и антропогенных затрат). Благодаря ведущей роли природных факторов в структуре произведённой продукции агроэнергетический коэффициент окупаемости совокупных затрат антропогенной энергии (АК) за счёт сбора обменной энергии достигал 3–6 раз в среднем за 45 лет. Разработанные в результате долголетних исследований многовариантные энергосберегающие пастбищные системы обосновывают возможность рекомендовать их производству с учётом применения различного уровня энергозатрат. Ключевые слова: культурные пастбища, системы ведения, долголетние травостои, сбор обменной энергии, совокупные антропогенные затраты, окупаемость затрат. The investigation was conducted at the Federal Williams Research Center of Fodder Production and Agroecology and was aimed at testing energy efficiency of gramineous and legume-gramineous swards. This article presents the results obtained on pasture ecosystems with gramineous planted in 1946. Exchange energy yield, total production costs and economic effectiveness were analyzed. Total production costs comprised costs for seeds, fertilizers, machinery, construction materials, labor, etc. Introduction of natural factors into the production process resulted in higher energy efficiency. Their share amounted to 69–84% in the final exchange energy yield. There are a lot of natural factors that affect grass productivity such as solar energy, nitrogen-fixation, sward longevity and regeneration, soil fertility, low-cost feed production, and livestock health. The value of natural factors was determined according to the balance method (by the difference between exchange energy yield and anthropogenic costs). Since environmental factors had a leading role in the production process, the return rate raised by 3–6 times for 45 years due to exchange energy increase. Therefore, pasture ecosystems developed can be recommended for a large-scale forage production.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Осипов, Алексей Георгиевич, Василий Васильевич Дмитриев та Василий Федорович Ковязин. "МЕТОДИКА АНАЛИЗА ЭКОСИСТЕМНОГО РАЗНООБРАЗИЯ ЛАНДШАФТОВ РЕГИОНА ПО МАТЕРИАЛАМ ДИСТАНЦИОННОГО ЗОНДИРОВАНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 10 (14 жовтня 2020): 49–57. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/10/2849.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью сохранения ресурсо- и средовоспроизводящих функций ландшафтов при их антропогенном освоении. Одним из факторов, способствующих устойчивости ландшафтов к антропогенным нагрузкам, является их экосистемное разнообразие. В настоящее время на практике для определения экосистемного разнообразия широко используются методы картографического моделирования, однако они недостаточно эффективны из-за отсутствия актуализированной крупномасштабной картографической информации об экосистемном строении изучаемых ландшафтов. Цель: разработать методику анализа экосистемного разнообразия ландшафтов региона с использованием материалов дистанционного зондирования и апробировать ее на территории Ленинградской области. Объекты: экосистемное разнообразие ландшафтов. Методы: дистанционное зондирование ландшафтов; построение цифровых моделей рельефа в среде ГИС; автоматизированное дешифрирование почвенно-растительного покрова; статистическая обработка данных аэросъемки; картографические обобщения; региональный ландшафтно-экологический анализ с использованием ГИС. Результаты. Обоснована целесообразность использования материалов дистанционного зондирования для оценки экосистемного разнообразия ландшафтов региона. Разработана модель автоматизированного дешифрирования основных типов лесного растительного покрова по его вегетационным индексам; предложен подход к определению экосистемного разнообразия по материалам автоматизированного дешифрирования основных типов лесного растительного покрова. С использованием беспилотного летательного аппарата выполнена аэрофотосъемка четырнадцати ключевых участков, выбранных в Ленинградской области. С использованием цифровой фотограмметрической системы PHOTOMOD выполнено трансформирование аэрофотоснимков. Разработан классификатор основных типов лесных растительных сообществ, характерных для изучаемой территории. Для каждого из них определены вегетационные индексы (нормализованный разностный вегетационный индекс и вегетационный индекс, скорректированный на подстилающую поверхность); выполнено автоматизированное дешифрирование основных типов лесного растительного покрова ключевых участков, и по его результатам рассчитано экосистемное разнообразие каждого из них. В среде ГИС составлена картограмма экосистемного разнообразия ландшафтов Ленинградской области. Выводы. Разработанная авторами методика может успешно применяться при проектировании природно-антропогенных систем в различных регионах с учетом специфики их физико-географических условий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Кудрявицкая, Алина, та Екатерина Карабач. "ФАКТОРЫ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2021): 52–55. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2021-10-01-040.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кудрявицкая, Алина, та Екатерина Карабач. "ФАКТОРЫ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2018): 52–55. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-01-040.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Антропогенний фактор"

1

Гонгало, В. Г. "Ще раз про електронну демократію в Україні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22217.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Яворенко, К. Ю. "Негативний вплив антропогенних факторів на рудеральні види рослин". Thesis, Тези доповідей "Екологічний стан і здоров'я жителів міських екосистем. Горбуновські читання", м.Чернівці, 5-6 травня 2016 р, 2016. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12076.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кабак, Н. В., та Г. П. Гройсман. "Вплив якості навколишнього середовища на здоров’я населення Кіровоградщини". Thesis, Лисенко В. Ф, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7246.

Повний текст джерела
Анотація:
В доповіді наведено статистичну та аналітичну інформацію щодо стану здоров’я населення Кіровоградської області та його залежність від екологічного становища, перераховані найбільш загрозливі тенденції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мамонтов, О. В., та Г. В. Пронюк. "Исследование влияния естественных и антропогенных факторов на численность популяций экологической системы". Thesis, НТУ "ХПИ", 2007. http://openarchive.nure.ua/handle/document/6205.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Сікора, Володимир Віталійович, Владимир Витальевич Сикора, Volodymyr Vitaliiovych Sikora та О. П. Білик. "Гістоморфометричні та ультрамікроскопічні перетворення в нирках білих щурів під впливом антропогенних факторів зовнішнього середовища". Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5389.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Томільцева, А. І., І. В. Панасюк та Л. М. Зуб. "Дослідження факторів екологічної деградації малих річок в басейні Дніпра". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9732.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бахарєва, Ганна Юріївна. "Газоподібні викиди формальдегіду промислових підприємств". Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/9566.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Беляк, Марина Володимирівна. "Вплив факторів середовища на динамічні процеси в популяціях лисиці звичайної різних лісомисливських природних зон". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2245.

Повний текст джерела
Анотація:
Біляк М. В. Вплив факторів середовища на динамічні процеси в популяціях лисиці звичайної різних лісомисливських природних зон : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 205 "Мисливствознавство" /наук. керівник Н. І. Лебедєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.
EN : This work uses 90 pages, 3 tables, 5 figures, 5 appendices, 68 literature sources. The object of study is the common fox (Vulpes vulpes). The urgency of the work is that along with changes in the conditions of existence and the environment, mainly under the influence of anthropogenic factors, changes are observed in the proportions of the body of the animals, which are indicators of the state of the population, as well as indicators of the conditions of existence of the species as a whole. The novelty is that the fox has a high degree of phenotypic and population variability, and therefore the study of morphocraniological features requires a regional approach. Since the fox is almost the only large mass predator of the steppe fauna. Our research was aimed at exploring the species in the south of Ukraine, namely in the Zaporozhye region, which had not been conducted in detail before. In the steppe zone is the ecological optimum of the species under study and the density of its population reaches the highest values. To accomplish the tasks, field research data, materials from literary sources and the Zaporizhzhalis production enterprise were collected, processed and analyzed. The purpose of the study was to study the influence of environmental factors on populations of foxes common (Vulpes vulpes) in Zaporizhzhya region. Research methods: morphocraniological, variational statistics. According to the purpose the following tasks were set: 1. to investigate the peculiarities of morphological and craniological features of foxes in the urbanized landscape of the Zaporozhye region; 2. to analyze the factors that determine the dynamics of fox abundance common in the study area, in particular under conditions of varying degrees of anthropogenic loading; 3. To find out peculiarities of influence of anthropogenic factors on the population of common fox in the conditions of Zaporizhzhya region. As a result of researches the peculiarities of fox morphology and craniology in Zaporizhzhya region were determined, influence of anthropogenic factors on predator population was analyzed, changes in numbers and foxes in the region were analyzed, an attempt was made to identify and describe the factors causing changes in numbers.
UA : У даній роботі використано 90 сторінок, 3 таблиці, 5 рисунків, 5 додатків, 68 літературних джерел. Об’єкт дослідження – лисиця звичайна (Vulpes vulpes). Актуальність роботи полягає у тому, що разом із зміною умови існування і в цілому навколишнього середовища, головним чином під впливом саме антропогенних чинників, спостерігаються зміни і в пропорціях тіла тварин, які є індикаторами стану популяції, а також показниками умов існування виду в цілому. Новизна полягає у тому, що лисиця має високу ступінь фенотипічної і популяції мінливості, в зв'язку, з чим вивчення морфокраніологічних особливостей вимагає регіонального підходу. Так як лисиця є майже єдиним великим масовим хижаком степової фауни. Наше дослідження було спрямоване на дослідження виду на півдні України, а саме в Запорізькій області, яке раніше ніхто детально не провадив. В степовій зоні знаходиться екологічний оптимум виду, що вивчається й густина його населення досягає найбільших величин. З метою виконання завдань були зібрані, оброблені та проаналізовані данні польових досліджень, матеріали літературних джерел та виробничого підприємства “Запоріжжяліс”. Метою роботи було вивчення впливу факторів середовища на популяції лисиці звичайної (Vulpes vulpes) Запорізької області. Методи дослідження: морфокраніологічні, варіаційної статистики. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання: 4. дослідити особливості морфологічних та краніологічних ознак лисиці в умовах урбанізованого ландшафту Запорозької область; 5. проаналізувати фактори, які зумовлюють динаміку чисельності лисиці звичайної в районі дослідження, зокрема в умовах різного ступеня антропогенного навантаження; 6. з’ясувати особливості впливу антропогенних чинників на популяцію лисиці звичайної в умовах Запорізької області. В результаті досліджень були визначені особливості морфології та краніології лисиці в умовах Запорізької області, розглянуті вплив антропогенних факторів на популяцію хижака, проаналізовані зміни чисельності й здобичі лисиці в регіоні, зроблена спроба виявити та описати фактори, що зумовлюють зміни чисельності звіра.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Антропогенний фактор"

1

Изменение почв под влиянием антропогенных факторов. Кишинёв, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Влияние антропогенных факторов на структуру и функционирование биогеоцентозов. Калинин, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Цеканов, А. С. Растительность высокогорий Внутреннего Тянь-Шаня и ее изменения под воздействием антропогенных факторов. Фрунзе, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Е.А., Балдина, та Лабутина И.А. Дешифрирование аэрокосмических снимков: учебник, [электронное издание сетевого распространения] / Е.А. Балдина, И.А. Лабутина. – 2-е изд., переработанное и дополненное. – М.: «КДУ», «Добросвет», 2021. – 269 с. KDU, Moscow, 2021. http://dx.doi.org/10.31453/kdu.ru.978-5-7913-1163-4-2021-269.

Повний текст джерела
Анотація:
Второе издание учебного пособия (первое – в 2004 г.) подготовлено в соответствии с программой курса «Дешифрирование аэрокосмических снимков» для бакалавров, обучающихся по специальности «Картография и геоинформатика». Учебник переработан и дополнен с учетом существенных изменений, произошедших в количестве и качестве доступных для пользователей материалов космических съемок и методах их анализа в последнее десятилетие. Рассмотрены факторы, влияющие на формирование аэрокосмического изображения, основные виды материалов съёмок (полученных в оптическом, тепловом инфракрасном и радиоволновом диапазонах), дешифровочные признаки, методы визуального и компьютерного дешифрирования природных и антропогенных географических объектов на снимках в разных спектральных диапазонах, использования разновременных снимков при изучении динамики, вопросы оценки качества дешифрирования. Учебник предназначен для студентов географических специальностей университетов, а также специалистов смежных отраслей знания. Он может быть также полезен для специалистов, применяющих аэрокосмические снимки для решения научных и практических задач, в географических исследованиях и при создании карт.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Коллектив, авторов. Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике Под ред. В.П.Мельникова и М.Р. Садуртдинова. Правительство Ямало-Ненецкого автономного округа, 2021. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610848.

Повний текст джерела
Анотація:
Международная конференция «Современные исследования трансформации криосферы и вопросы геотехнической безопасности сооружений в Арктике» (8-12 ноября 2021 г., г. Салехард) является площадкой междисциплинарного диалога для определения краткосрочных и долгосрочных приоритетных направлений работы органов власти, науки и бизнеса, которые обеспечат качественно новый уровень деятельности предприятий и жизни населения Арктики, изучения криолитозоны. В последние годы в связи с глобальным изменением климата активизировались различные потенциально опасные геокриологические процессы. Под воздействием естественных и антропогенных факторов происходит изменение состояния верхних горизонтов криолитозоны в ряде регионов, несущая угрозу как для хозяйственной деятельности человека, так и для экологической обстановки. Каждому региону в криолитозоне необходимоактивно включиться в поиск решений, позволяющих выработать механизмы адаптации к геокриологическим процессам и изменению климата. От региональных органов власти требуется оперативная реакция и принятие эффективных управленческих решений. Это станет возможным при условии, если наряду с созданием государственной системы мониторинга за состоянием «вечной мерзлоты», каждый регион начнет развивать собственную сеть геотехнического мониторинга объектов капитального строительства и инфраструктуры, выстроит долговременное сотрудничество с промышленными компаниями для обмена данными, совместного научного сопровождения разработки новых единых стандартов по изучению состояния «вечной мерзлоты» и проектированию, строительству и эксплуатации инженерных сооружений на многолетнемерзлых грунтах. Конференция предусматривает создание плана первоочередных действий на двухлетний период в рамках председательства России в Арктическом Совете по созданию механизмов адаптации регионов криолитозоны к большим вызовам. В настоящий сборник вошли труды, посвященные фундаментальным и прикладным исследованиям криолитозоны, разработке новых методов, технологий, материалов для безопасного освоения и эксплуатации территорий криолитозоны.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Антропогенний фактор"

1

Gurov, A. A. "ИЗУЧЕНИЕ ИЗМЕНЕНИЯ АНТРОПОГЕННЫХ ЛАНДШАФТОВ В СИХОТЭ АЛИНСКОМ БИОСФЕРНОМ РАЙОНЕ НА ОСНОВЕ СРАВНЕНИЯ РАЗНОВРЕМЕННЫХ КАРТ АНТРОПОГЕННЫХ УРОЧИЩ". У GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.46.78.001.

Повний текст джерела
Анотація:
Изучение изменения ландшафтного покрова под воздействием антропогенных факторов в течении длительного времени важно для понимания процессов, протекающих в ландшафте под воздействием этих факторов. В настоящей работе демонстрируется изменение ландшафтов нескольких ключевых участков под воздействием антропогенных факторов в течении 48 и 30 лет. В основе исследования лежит сравнение разновременных карт антропогенных урочищ рассматриваемых территорий. Исследования проведены в СихотэАлинском биосферном районе. В качестве ключевых участков выбраны крупные населенные пункты поселок городского типа Кавалерово и г. Дальнегорск. В обоих населенных пунктах функционируют или функционировали объекты горнопромышленного производства, что представляет собой дополнительный интерес для изучения. Материалы, лежащие в основе данной работы, получены в ходе выполнения полевых ландшафтных исследований в 20102012 годах и после обработки архивных аэрофотоснимков исследуемых территорий. Ключевой участок Кавалерово представляет собой прямоугольник со сторонами приблизительно 6 х 10 км, площадью 63 км2. В него входит поселок городского типа Хрустальный, нефункционирующие здания бывшего Хрустальненского горнообогатительного комбината и комплекс щламовых отвалов. За 48летний период суммарная площадь антропогенных урочищ ключевого участка увеличилась на 3 км2 или более чем на 100 от значений за 1962 г., появились новые типы урочищ. Ключевой участок Дальнегорск представляет собой прямоугольник со сторонами приблизительно 9 х 10 км и площадью 87 км2. В него входит часть города Дальнегорск, горнохимический комбинат, карьерноотвальный комплекс, а также комплекс шламовых отвалов. За 30летний период суммарная площадь антропогенных урочищ увеличилась на 2 км2. Новых типов урочищ, как в случае с ключевым участком Кавалерово , за рассматриваемый период не сформировалось. Также в работе для обоих ключевых участков приведены данные соотношения площадей, занимаемых антропогенными урочищами в разные годы, и разновременные карты антропогенных урочищ.The study of changes in landscape cover under the influence of anthropogenic factors over a long period of time is potentially capable of giving an understanding of the processes occurring in the landscape under the influence of these factors. The present work, on the example of comparing paired multitemporal maps of anthropogenic mesolandscapes, clearly demonstrates the change in landscapes of several key areas under the influence of anthropogenic factors over 48 and 30 years. Research conducted in the SikhoteAlin biosphere region. The key areas selected large settlements Kavalerovo and Dalnegorsk. The materials underlying this work were obtained in the course of field landscape research in 2010 2012 and the processing of archival aerial photographs of the studied territories. The key area Kavalerovo is a rectangle with sides of approximately 6 km x 10 km and an area of 63 km2. It includes the urbantype settlement Khrustalnyi, nonfunctioning buildings of the mining and processing plant and a complex of sludge storages. Over the 48year period, the total area of anthropogenic mesolandscapes of the key area increased by 3 km2 or more than 100. The key area Dalnegorsk is a rectangle with sides of approximately 9 km x 10 km and an area of 87 km2. It includes part of the city of Dalnegorsk, a mining and chemical combine, a waste dump complex, and a complex of sludge dumps. Over the 30 year period, the total area of anthropogenic mesolandscapes increased by 2 km2. Also in the work for both key areas, data on the ratio of the areas occupied by anthropogenic mesolandscapes in different years and differenttime maps of anthropogenic mesolandscapes are presented.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сёмкин, Б. И., and Л. И. Варченко. "FOUR-COMPONENT ECOLOGICAL INVARIANTS AND THEIR DISTURBANCE UNDER THE INFLUENCE OF ANTHROPOGENIC FACTORS." In Геосистемы Северо-Восточной Азии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2021.65.50.044.

Повний текст джерела
Анотація:
Установлены существенные преимущества нового подхода, при котором многокомпонентными инвариантами являются относительные спектры. С использованием сравнительного анализа установлено постоянство многокомпонентных инвариантов и их изменение под воздействием антропогенных факторов. A general approach to the study of invariants in natural sciences is proposed. On examples using the traditional and new approaches, estimates of ecological and taxonomic invariants were made. Significant advantages of the new approach, in which relative spectra are multicomponent invariants, have been established. Using a comparative analysis, the constancy of multicomponent invariants and their change under the influence of anthropogenic factors have been established.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Popova, A. Y., та A. N. Kachur. "CОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ БАССЕЙНА ОЗЕРА ХАНКА (В СВЯЗИ С КЛИМАТИЧЕСКИМИ И ГИДРОЛОГИЧЕСКИМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ)". У GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.77.20.009.

Повний текст джерела
Анотація:
Озеро Ханка является самым большим пресноводным водоемом в СевероВосточной Азии, имеет особый международный статус и является трансграничным. Последние годы наблюдается аномальный подъем уровня воды в озере. Колебания уровня разной периодичности является характерным признаком для многих озёр. Но за последние 56 лет повышение уровня воды в озере Ханка привело к подтоплению прибрежных территорий и осложнило хозяйственную деятельность на них. С 2015 года сотрудники Дальневосточного отделения Российской Академии Наук ведут научную дискуссию о том, как изменения водного режима озера Ханка могут повлиять на экосистемы, социальную и экономическую сферы прилегающих к озеру территорий, а также как трансформируются типы природопользования. Природопользование ключевой момент устойчивого, рационального, сбалансированного, экономически и экологически оптимального развития территории. Бассейн озера Ханка является уникальным в природном, культурноисторическом, социальном и геополитическом плане, в котором на современном этапе происходят климатические и антропогенные изменения. Важными являются процессы, которые протекают на территории северной части озера Ханка и его бассейна. Со стороны Китая наблюдается интенсивное освоение природных ресурсов, высокий уровень антропогенной нагрузки на экосистемы и высокая плотность населения. Механизмы протекания природных процессов распространяются вне зависимости от государственных границ, это является объединяющим фактором трансграничной территории, которая предопределяет ряд особенностей и проблем. В статье рассматривается современная ситуация в бассейне озера как в природном плане, так и в социальноэкономическом. Даётся краткий обзор сложившейся проблемной ситуации в бассейне озера Ханка, рассматриваются возможные причины такого положения, а также предлагаются пути наиболее подходящих и рациональных решений этого вопроса.Khanka Lake is the largest freshwater reservoir in Northeast Asia. The transboundary lake Khanka (Russia China) is currently attracting general attention: an abnormal increase in its level occurs, leading to flooding of coastal territories and complicating economic activity on them. This is accompanied by a number of other important processes, in particular, activation of abrasion and waterlogging, changes in the hydrogeological regime and microclimate, transformation of ecosystems, etc. Since 2015, employees of the Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences have been conducting a scientific discussion on how changes in the water regime of Lake Khanka can affect the ecosystems, social and economic spheres of the territories adjacent to the lake, as well as how environmental management types are transformed. Nature management is a key moment of sustainable, rational, balanced, economically and environmentally optimal development of the territory. The basin of Lake Khanka is unique in its natural, cultural, historical, social and geopolitical plan, in which climatic and anthropogenic changes are taking place at the present stage of conditions. The article discusses the current situation in the lake basin both in the natural plan and in the socioeconomic one. A brief overview of the current problem situation in the basin of Lake Khanka is given, possible reasons for this situation are considered, and ways of the most suitable and rational solutions to this issue are proposed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Pyanov, A. A. "ОБЗОР СОВРЕМЕННЫХ МЕТОДОВ ЭКОЛОГО-ЛАНДШАФТНЫХ ИСЛЕДОВАНИЙ ПРИБЕЖНЫХ АКВАТОРИЙ". У GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.17.45.010.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье приведен обзор существующих и ныне использующихся методов, которые позволяют проводить исследования прибрежных акваторий, применительно к широкому кругу задач, а именно: экологических, геоморфологических, марикультурных, промышленных, общехозяйственных и т.д. Среди обозреваемых методов выделяются прямые наблюдения и анализ информации, полученной удалённо. Для принятия эффективных мер по улучшению экологической ситуации необходимо комплексное изучение основных факторов, определяющих динамику абиотической составляющей экосистемы, анализ ключевых механизмов самоочищения, скопления массовых видов продуцентов, а также разработка эффективной системы мониторинга состояния акватории. Помимо классического прямого водолазного исследования с помощью легководолазного снаряжения (SCUBA) рассматриваются методы исследования с использованием дистанционных телеуправляемых необитаемых подводных аппаратов (ТНПА), а также анализ спутниковых снимков и обследование посредством кабельной камеры. Актуальность подводных исследований морских ландшафтов обусловлена всё более нарастающим антропогенным воздействием на природную среду и необходимостью поиска максимально эффективного способа ведения природопользовательской деятельности, в том числе и в переходных геосистемах, например, на стыке наземной и водной среды. На данный момент вполне известным и обоснованным является тот факт, что максимальная продуктивность экосистемы наблюдается в прибрежной зоне морей и океанов, следовательно, и основная природопользовательская деятельность ведётся именно там. Подробное изучение, а также описание подводных ландшафтов является ключом к ведению рационального природопользования в морской среде. Долговременные наблюдения с помощью удалённо расположенных приборов позволяют накапливать и анализировать данные за десятилетия наблюдений и на основании их строить модели и прогнозы, связанные с будущими потенциальными опасностями природного характера, такими как цунами, красные приливы , ураганы, изменения русел рек и иных событий, влияющих на экосистемы. Результаты комплексных исследований подводных ландшафтов с применением всех методов, доступных исследователям, являются наиболее достоверными.This article provides an overview of existing and currently used methods that allow for the study of coastal waters, with reference to a wide range of tasks, namely: environmental, geomorphological, maricultural, industrial, general economic, etc. Among the observed methods, direct observations and analysis of information obtained remotely are distinguished. Among the observed methods, direct observations and analysis of information obtained remotely are distinguished. To take effective measures to improve the ecological situation, a comprehensive study of the main factors determining, first of all, the dynamics of the abiotic component of the ecosystem, the analysis of key selfcleaning mechanisms, the accumulation of mass species of producers, and the development of an effective system for monitoring the state of the water area are necessary. In addition to the classic direct diving research using light diving equipment (SCUBA), research methods using remote telecontrolled uninhabited underwater vehicles (ROV), as well as analysis of satellite images and examination using a cable camera are considered. The relevance of underwater studies of marine landscapes is due to the increasing anthropogenic impact on the natural environment and the need to find the most effective way to conduct nature management activities, including in transitional geosystems, for example, at the junction of terrestrial and aquatic environments. The relevance of underwater studies of marine landscapes is due to the increasing anthropogenic impact on the natural environment and the need to find the most effective way to conduct nature management activities, including in transitional geosystems, for example, at the junction of terrestrial and aquatic environments. At the moment, the fact that the maximum productivity of the ecosystem is observed in the coastal zone of the seas and oceans is quite wellknown and justified, therefore, the main natureuser activity is carried out there. A detailed study, as well as a description of underwater landscapes, is the key to rational nature management in the marine environment. Longterm observations using remotely located instruments make it possible to accumulate and analyze data from decades of observations and, based on them, build models and forecasts related to future potential natural hazards, such as tsunamis, red tides, hurricanes, changes in river channels and other events, affecting ecosystems. The results of comprehensive studies of underwater landscapes are the most reliable, only using all methods available to researchers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Skirin, F. V. "ВИДОВОЙ СОСТАВ ЛИШАЙНИКОВ И ЭКОЛОГО-СУБСТРАТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КОРЫ КАЛОПАНАКСА СЕМИЛОПАСТНОГО". У GEOGRAFICHESKIE I GEOEKOLOGICHESKIE ISSLEDOVANIIA NA DAL`NEM VOSTOKE. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.57.80.011.

Повний текст джерела
Анотація:
Данная работа направлена на изучение видового состава эпифитных лишайников калопанакса семилопастного (диморфанта) и экологосубстратных особенностей его коры (ритидома). Работы проводились на юге Приморского края: на полуострове МуравьёваАмурского, в окрестностях посёлка Заводской (Артёмовский городской округ), на о. Русский и хребте Барачный (Надеждинский район). Заложено 9 пробных площадей. На калопанаксе были отобраны образцы эпифитных лишайников и коры (ритидома) для определения реакции рН. При выявлении видового состава эпифитных лишайников были использованы как собственные данные автора, так и литературные данные. Видовой состав эпифитных лишайников для калопанакса семилопастного включает 46 видов, 24 из которых, приводятся по литературным данным. Отмечено преобладание в видовом составе диморфанта накипных лишайников, что не характерно для форофитов с подобным типом коры. Исследованы экологосубстратные особенности коры диморфанта для деревьев различного возраста. Структура коры взрослого калопанакса сходна с таковой у дуба монгольского. Также, впервые был определен диапазон рН коры диморфанта. Отмечено сходство значений кислотности коры исследуемого форофита с таковыми для дуба монгольского, липы амурской и многих других деревьев. Отмечается, что видовое богатство и проективное покрытие лишайников на стволах калопанакса заметно ниже, чем у форофитов, имеющих сходные с ним характеристики коры и произрастающих в той же лесной формации. Отчасти это явление обуславливается особенностями коры молодых калопанаксов, отчасти общим снижением видового разнообразия эпифитных лишайников под антропогенным влиянием. Тем не менее, не удаётся выявить факторы, затрудняющие заселение стволов взрослых калопанаксов эпифитами, в условиях экосистем с высоким видовым разнообразием лишайников. Возможно, причина заключается в химическом составе ритидома дерева. В литературе упоминалось о подавлении роста бактерий золотистого стафилококка настоем коры калопанакса, однако сведений о влиянии химических компонентов его коры на лишайники или их отдельные компоненты не выявлено.This paper represents a study of a species composition of lichens that grows on Kalopanax septemlobus and ecosubstrate features of its bark. The area of study covers the south of Primorsky Krai at MuravyovAmursky peninsula near the Zavodskoy town (Artyomovskiy city district), at Russky island and at the Barachniy ridge (Nadezhdinsky district). 9 sample plots were placed. Epiphytic lichens and three bark samples for the pH determination was taken from kalopanax. For the identification of epiphytic lichens species composition both authors own data and literature data were used. Epiphytic lichens composition for the Kalopanax septemlobus includes 46 species, 24 of which are given according to literature data. Predominance of crustose thallus lichens over foliose thallus lichens was observed. This fact shows nontypical situation for the phorophytes with this type of bark. Ecosubstrate features of kalopanax bark were studied for threes of different ages. Bark structure of the mature kalopanax is similar to bark of Quercus mongolica. Also, there was the first time when pH range of kalopanax bark was identified. A similarity was noted between the acidity of the bark of the studied forophyte and those for Mongolian oak, Amur linden and many other trees. We have noted that biodiversity and projective cover of epiphytic lichens on kalopanax trunk is noticeably lower than for ones on the other threes that have similar bark properties and those are growing at the same forest ecosystem. Partly this phenomenon is caused by the peculiarities of the bark of young kalopanaks, partly by a general decrease in the species diversity of epiphytic lichens under anthropogenic influence. Nevertheless, it is not possible to identify factors that impede the colonization of adult kalopanax trunks with epiphytes in ecosystems with a high species diversity of lichens. Perhaps the reason is the chemical composition of tree ritidom. In the literature, it was mentioned that staphylococcus aureus bacteria growth was suppressed by infusion of kalopanax bark, however, no information was found on the effect of the chemical components of its bark on lichens or their separate components.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kalmanova, V. B. "ЭКОЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИГ. БИРОБИДЖАНА ПО УРОВНЮ ЗАГРЯЗНЕНИЯ СНЕЖНОГО ПОКРОВА". У Geosistemy vostochnyh raionov Rossii: osobennosti ih struktur i prostranstvennogo razvitiia. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2019.81.41.013.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье представлены результаты исследования экологогеохимического состояния снежного покрова как индикатора качества атмосферного воздуха г. Биробиджана. Выявлены основные природные и антропогенные факторы, предопределяющие экологическое состояние городской территории в зимний период (климатические, планировочная структура, стационарные и мобильные источники загрязнения). Определено, что выбросы основных загрязнителей во время отопительного сезона превышает летний в 6,5 раз. Проведены геохимические исследования снежного покрова на 60 экспериментальных площадках, заложенных в различных функциональных зонах города. Выявлено значительное превышение тяжелых металлов над фоновым уровнем: железа до 60, марганца до 50, меди до 40, цинка до 20, никеля до 12, свинца до 10, кобальта до 6 раз. С 2003 по 2018 годы содержание химических элементов в снеге увеличилось в 2 раза за счет мобильных источников загрязнения, ТЭЦ, котельных. Проведена сравнительная характеристика накопления тяжелых металлов в снеге за 2003 и 2018 годы и установлен ранжированный ряд загрязняющих токсичных веществ. Разработана шкала оценки загрязнения депонирующих сред по суммарному показателю концентрации тяжелых металлов, согласно которой в Биробиджане выявлено 5 уровней загрязнения снежного покрова. В целом экологическое состояние урбанизированной территории признано неудовлетворительным (8 площади территории относится к очень высокому, 14 к высокому, 21 к выше среднему, 27 к среднему уровням загрязнения, 30 к относительно чистым районам города). По полученным результатам разработана карта в программе ArcView GIS Экологогеохимическое районирование территории г. Биробиджана по уровню загрязнения снежного покрова с выделением наиболее загрязненных участков (70 от общей площади города является загрязненной). По результатам проведенных исследований предложены конструктивные методы планирования урбанизированной территории с целью улучшения ее экологического состояния: проведение геомониторинга (контроль загрязнения снежного покрова и своевременный его вывоз на специально оборудованные полигоны). Snow cover is taken as an indicator of air quality using Birobidzhan, a middlesize city in the Russian Far East, as a case study. The main natural and manmade determinants influencing the ecological state of the urban area in winter are identified: climate, a planning structure, and the stationary and mobile sources of pollution. During the heating season the emission of major pollutants exceeds the summer level by 6.5 times. The geochemical study of snow cover was performed at 60 experimental sites in different functional urban areas. A significant excess of heavy metals over the regional background level was revealed: iron up to 60 times, manganese up to 50, copper up to 40, zinc up to 20 , nickel up to 12, lead up to 10, cobalt up to 6 times. From 2003 to 2018 the content of chemical elements in snow increased in 2 times due to the mobile sources of pollution, thermal power plants, and boilers. The comparative characteristic of accumulation of heavy metals in snow for 2003 and 2018 is carried out, and the ranked number of polluting toxic substances is established. The scale of pollution assessment in depositing environments was developed using the cumulative indicator of heavy metal concentration. Five levels of snow cover pollution are found in Birobidzhan: low, moderate, above moderate, high and very high. As a whole, the ecological state of the urban area is considered as unsatisfactory (8 of the area with a very high level of pollution, 14 with high, 21 above moderate, 27 a moderate level of pollution, 30 a relatively clean area). According to the results, a map was developed in the ArcView GIS program Ecological and geochemical zoning of Birobidzhan, using the level of the snow cover pollution with the allocation of the most polluted areas (70 of the total area of the city is polluted). According to the results, a constructive method of planning in an urban area is proposed in order to improve its environmental condition: geomonitoring as a control of pollution in snow cover and its prompt removal to specially equipped landfills.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Kalmanova, V. B. "ЭКОЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИГ. БИРОБИДЖАНА ПО УРОВНЮ ЗАГРЯЗНЕНИЯ СНЕЖНОГО ПОКРОВА". У Geosistemy vostochnyh raionov Rossii: osobennosti ih struktur i prostranstvennogo razvitiia. ИП Мироманова Ирина Витальевна, 2019. http://dx.doi.org/10.33833/tig.2019.81.41.013.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье представлены результаты исследования экологогеохимического состояния снежного покрова как индикатора качества атмосферного воздуха г. Биробиджана. Выявлены основные природные и антропогенные факторы, предопределяющие экологическое состояние городской территории в зимний период (климатические, планировочная структура, стационарные и мобильные источники загрязнения). Определено, что выбросы основных загрязнителей во время отопительного сезона превышает летний в 6,5 раз. Проведены геохимические исследования снежного покрова на 60 экспериментальных площадках, заложенных в различных функциональных зонах города. Выявлено значительное превышение тяжелых металлов над фоновым уровнем: железа до 60, марганца до 50, меди до 40, цинка до 20, никеля до 12, свинца до 10, кобальта до 6 раз. С 2003 по 2018 годы содержание химических элементов в снеге увеличилось в 2 раза за счет мобильных источников загрязнения, ТЭЦ, котельных. Проведена сравнительная характеристика накопления тяжелых металлов в снеге за 2003 и 2018 годы и установлен ранжированный ряд загрязняющих токсичных веществ. Разработана шкала оценки загрязнения депонирующих сред по суммарному показателю концентрации тяжелых металлов, согласно которой в Биробиджане выявлено 5 уровней загрязнения снежного покрова. В целом экологическое состояние урбанизированной территории признано неудовлетворительным (8 площади территории относится к очень высокому, 14 к высокому, 21 к выше среднему, 27 к среднему уровням загрязнения, 30 к относительно чистым районам города). По полученным результатам разработана карта в программе ArcView GIS Экологогеохимическое районирование территории г. Биробиджана по уровню загрязнения снежного покрова с выделением наиболее загрязненных участков (70 от общей площади города является загрязненной). По результатам проведенных исследований предложены конструктивные методы планирования урбанизированной территории с целью улучшения ее экологического состояния: проведение геомониторинга (контроль загрязнения снежного покрова и своевременный его вывоз на специально оборудованные полигоны). Snow cover is taken as an indicator of air quality using Birobidzhan, a middlesize city in the Russian Far East, as a case study. The main natural and manmade determinants influencing the ecological state of the urban area in winter are identified: climate, a planning structure, and the stationary and mobile sources of pollution. During the heating season the emission of major pollutants exceeds the summer level by 6.5 times. The geochemical study of snow cover was performed at 60 experimental sites in different functional urban areas. A significant excess of heavy metals over the regional background level was revealed: iron up to 60 times, manganese up to 50, copper up to 40, zinc up to 20 , nickel up to 12, lead up to 10, cobalt up to 6 times. From 2003 to 2018 the content of chemical elements in snow increased in 2 times due to the mobile sources of pollution, thermal power plants, and boilers. The comparative characteristic of accumulation of heavy metals in snow for 2003 and 2018 is carried out, and the ranked number of polluting toxic substances is established. The scale of pollution assessment in depositing environments was developed using the cumulative indicator of heavy metal concentration. Five levels of snow cover pollution are found in Birobidzhan: low, moderate, above moderate, high and very high. As a whole, the ecological state of the urban area is considered as unsatisfactory (8 of the area with a very high level of pollution, 14 with high, 21 above moderate, 27 a moderate level of pollution, 30 a relatively clean area). According to the results, a map was developed in the ArcView GIS program Ecological and geochemical zoning of Birobidzhan, using the level of the snow cover pollution with the allocation of the most polluted areas (70 of the total area of the city is polluted). According to the results, a constructive method of planning in an urban area is proposed in order to improve its environmental condition: geomonitoring as a control of pollution in snow cover and its prompt removal to specially equipped landfills.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Антропогенний фактор"

1

Савосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Вплив антропогенних та природних факторів на стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Біла Церква: Державний дендрологічний парк «Олександрія», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2938.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ющук, Євген Давидович. Вплив антропогенних факторів на еколого-біологічні та морфологічні особливості ценозів техногенних екосистем. КДПУ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5126.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Савосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Львівський Університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2042.

Повний текст джерела
Анотація:
За методикою В. А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані у контрастних екологічних умовах. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділили зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: 1) сприятливих; 2) відносно сприятливих; 3) відносно несприятливих; 4) несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30–60-х роках минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як «Здоровий» (83–86 балів за шкалою В. А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих – як «Ослаблений» (64–68 балів за шкалою В. А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлені для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Семеріков, Сергій Олексійович, та Наталья Станиславовна Завизена. Математические модели в экологии. Криворізький державний педагогічний інститут, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/0564/684.

Повний текст джерела
Анотація:
Моделирование - эффективный инструмент, позволяющий объединить знания из разных учебных дисциплин. Моделирование вообще и компьютерное моделирование в частности способно выполнять важную гуманистическую функцию, ведь возможность спрогнозировать последствия определенных антропогенных факторов позволяет избежать опасных и нежелательных явлений даже в глобальных масштабах (изменение климата планеты, ядерная зима и т.п.). Следовательно, оно в состоянии формировать содержание и стиль политического мышления в современном обществе.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Савосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Екологічні особливості відносного життєвого стану лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Запорізький національний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3635.

Повний текст джерела
Анотація:
(реферат): Представлені характеристики життєвого стану лісових культурфітоценозів Криворізького гірничо-металургійного регіону, яке досліджено за методикою В. А. Алексєєва. Відзначено, що ці ценози були створені в 30–60 рр. ХХ ст. з використанням аборигенних та інтродукованих видів зі спрощеною вертикальною структурою. З урахуванням дії природних і антропогенних факторів виділені зони несприятливих, відносно песприятливих, відносно сприятливих і сприятливих екологічних умов територій їх розташування. Встановлено, що відносний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону, залежно від екологічних умов, оцінюється як сильно ослаблений, ослаблений і здоровий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Вплив відвалів та хвостосховищ збагачувальних комбінатів Криворіжжя на стан екології прилеглих територій. Кривий Ріг: КНУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1581.

Повний текст джерела
Анотація:
Техногенні фактори, які генеруються відвалами та хвостосховищами, одночасно негативно впливають на стан атмосферного повітря, грунтів, на геологію і гідрологічні параметри місцевості та на гідрохімію підземних вод. Віддалені наслідки такої дії проявляються глибокими та незворотними руйнаціями природних екосистем з утворенням деградованих техногенних геоекосистем та провокують антропогенні сукцесії регресивного характеру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії