Добірка наукової літератури з теми "Антифрикційне покриття"

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі хрому, міді, цинку, олова, благородних металів, структури та властивостей покриттів хрому з частинками наповнювачів різної природи. Одним із способів поліпшення фізико-механічних властивостей є одержання комплексних електрохімічних покриттів (КЕП). Вихід за струмом хрому в присутності ультрадисперсних алмазів (УДА) знижується як у стандартному, так і в саморегулівному електролітах хромування. Композиційні покриття хром-графіт можуть бути використані у виробах, які працюють за умов сухого тертя. Зносостійкість і твердість КЕП на основі хрому значно підвищується за введення в стандартний електроліт хромування дисперсних частинок кремнію або діоксиду титану. Основне зазначення КЕП на основі міді – надання металевим поверхням зносостійкості, жароміцності й антифрикційних властивостей. Для одержання КЕП на основі міді найчастіше використовують сульфатні електроліти. Введення в електроліт УДА не змінює природу та механізм електродного процесу. Мікротвердість покриттів, осаджених з електроліту з вмістом УДА зростає майже в півтора разів порівняно з осадами, одержаними з базового електроліту. Електролітичні залізні покриття використовують для відновлення деталей машин і механізмів. Композиційні покриття на основі цинку застосовують для захисту сталевих поверхонь від корозії з поліпшенням їх фізико-механічних властивостей. КЕП на основі срібла з електропровідними частинками осаджують на електричні контакти для поліпшення провідності.

The conditions for the antifriction coatings formation during finishing antifriction non-abrasive treatment (FANT) are analyzed. The requirements for this kind of coatings and the main criteria for assessing their quality are noted. A relationship has been established between the quality of the coating obtained with FANT and the technological factors that determine the conditions for contacting the tool with the treated surface. It is proved that the shape and size of microroughnesses of the treated surface determine the efficiency of the microcutting process and filling the microcavities with the rubbed material. Technological factors influence on the coating quality was investigated during FANT by implementing a multifactor experiment, as a result of which a connection was established between the technological parameters of the process (total friction path, load on the tool), as well as the length of the supporting surface with indicators characterizing the coating quality. Statistical models were obtained for mass transfer of antifriction material, area (continuity) of the coating and surface roughness at natural values of the factors, which made it possible to establish the studied factors influence on the optimization parameters. The analysis of the experimental scattering graphs made it possible to clarify the nature of the factors changes and analyze their mutual influence on the optimization criteria. Taking into account the inversely proportional relationship of the optimization criteria, the achievement of their maximum values at the same time is impossible, therefore, the values are taken according to the final result of the FANT process. The range of the studied factors values is established, the regularities of their change are substantiated from the point of view of the selected optimization criteria. Determination the rational values of the FANT process technological parameters will improve the antifriction coatings quality obtained by a friction-mechanical method.

Дисертація присвячена вирішенню науково-технічної проблеми, що полягає в створенні наукових основ технології нанесення антифрикційних покриттів з використанням холодного пластичного деформування задля підвищення якості поверхонь тертя деталей з малопластичних матеріалів. Розроблено експериментальна модель контактної взаємодії одиничної мікронерівності з інструментом при ФАБО, що дозволило встановити основні закономірності процесу та забезпечити ефективне протікання мікрорізання і заповнення мікрозападин антифрикційним матеріалом. Для підвищення якості нанесення антифрикційних покриттів запропоновано використання деформуючого протягування задля покращення адгезійної взаємодії з основним матеріалом, отримання робочої поверхні деталі з поліпшеними фізикомеханічними властивостями і шорсткістю, близькою до рівноважної. На підставі проведених досліджень розроблено нові технологічні процеси нанесення антифрикційних покриттів з використанням ФАБО та деформуючого протягування.

Робота присвячена дослідженню залежності впливу різних антифрикційних покриттів отриманих іонноплазмовим азотуванням на технологічні показники лиття під тиском еластомерів на основі поліуретану. За результатами проведених досліджень встановлено вплив режиму отримання покриттів на їх структуру, товщину та шорсткість поверхні; зміна сили тертя в залежності від матеріалу покриття, показує, що найбільш оптимальні властивості, а саме мінімальну силу тертя між поверхнею матриці та еластомером вдається отримати при нанесенні ZrN чи MoN. Встановлено, що нанесення таких покриттів дозволяє на порядок збільшити твердість поверхневих шарів, як наслідок збільшити довготривалість роботи таких пресформ.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці технології електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом із цитратних електролітів для одержання матеріалів з високою корозійною стійкістю, фізико-механічними та трибологічними характеристиками. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм електрохімічного одержання сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W, за яким співосадження заліза з молібденом і вольфрамом із цитратного електроліту в інтервалі pH 3,0–4,0 відбувається за двома маршрутами: перший – стадійне відновлення металів із гетероядерних комплексів складу [FeHCitMO₄]⁻, (М = Mo, W), розряд яких супроводжується хімічною реакцією вивільнення ліганду, а другий – стадійне відновлення феруму (ІІІ) із цитратних електролітів переважно з адсорбованих комплексів складу [FeHCit]⁺, й частково – з FeOH²⁺, та супроводжується хімічною стадією вивільнення ліганду. Експериментальні дослідження функціональних властивостей електролітичних сплавів довели, що покриття Fe-Mo і Fe-Mo-W володіють підвищеною корозійною стійкістю у кислому середовищі, що зумовлене кислотним характером оксидів тугоплавких компонентів, у нейтральному – опором пітинговій корозії, що загалом перевищує хімічний опір сталі та чавуна. Запропоновані електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 2–3 рази, а чавуну – у 4–5 рази, причому вміст вольфраму забезпечує зростання механічних та триботехнічних характеристик. Мікротвердість, антифрикційні властивості та зносостійкість електролітичних сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W зростають за рахунок утворення аморфної структури. Запропоновано технологічну схему електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом та розроблено технологічні інструкції для процесів їх осадження.
Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University “Kharkiv Politechnical Institute”, 2015. The thesis is devoted to the development of technology for iron alloys electrochemical functional coatings with molybdenum and tungsten electrodeposition from citrate electrolyte to produce materials with high corrosion resistance, physical, mechanical and tribological properties. On the basis of kinetic regularities the mechanism of Fe-Mo, Fe-Mo-W alloys’ formation was established as co-precipitation of iron with molybdenum and tungsten in the range pH 3,0–4,0 happening on two routes, one-alloying metals reduction from heteronuclear complexes [FeHCitMO₄]⁻ is accompanied by chemical reaction of ligand releasing, and the second-reduction of iron (III) from the adsorbed complexes [FeHCit]⁺ and in part – from FeOH²⁺ accompanied by the chemical stage of ligand release. Experimental study of the electrolytic alloys functional properties have shown the high corrosion resistance of FeMo and Fe-Mo-W coatings in acidic and neutral media stimulated by acidic nature of refractory oxide components which exceeds the resistance of steel and cast iron. Proposed electrolytic alloys dominated by microhardness steel substrates in 2–3 times, and cast iron – in 4–5 times, the increasing tungsten content provides increasing in physical, mechanical and tribological properties of electrolytic alloys due to the formation of amorphous structure. A technological scheme for electrochemical synthesis of iron alloys functional coatings with molybdenum and tungsten was designed and technological instructions were prepared for implementation.