Добірка наукової літератури з теми "Аналіз стану довкілля"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Аналіз стану довкілля".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Аналіз стану довкілля"
1
Skakovska, S. S. "АНАЛІЗ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 334. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202030.
Повний текст джерелаАнотація:
Екологічну ситуацію в Україні, яка склалась на сьогодні, можна охарактеризувати як кризову. Вона формувалася протягом тривалого періоду через недотримання законів розвитку і відтворення природноресурсного потенціалу, перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промислового комплексу. Значні зміни, які відбувалися у структурі народного господарства, не призвели до зменшення антропогенного впливу на довкілля.
2
Ковальчук, Наталья. "Аналіз стану дендрофлори волинської області". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 175–85. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.175-185.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз сучасного стану дендрофлори Волинської області. Вивчено еколого-біологічні проблеми зелених насаджень в умовах урбанізації. Наведено негативний вплив урбогенних факторів на деревні рослини. Розглянуто урбанізацію як об’єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з одночасною трансформацією природного довкілля, а точніше, довкілля існування людини – творця такого феномена, яким є місто.
Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря Волинської області, як одного з життєво найважливіших елементів навколишнього середовища, будь-яка зміна складу і властивостей якого, негативно впливає на здоров’я людей, тварин, стан рослинного покриву та екосистеми в цілому. Наведено еколого-біологічні проблеми деревних рослин у різних екологічних умовах зростання. Забруднене повітря становить як пряму негативну загрозу здоров’ю, так і спричинює повільне руйнування різних систем життєзабезпечення організму. Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, котрі потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Забруднене повітря значно знижує імунітет, негативно впливає на органи дихання, спричинюючи виникнення респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії, що на сьогодні є досить частими захворюваннями волинян.
Розглянуто наслідки антропогенного впливу на феноритміку та життєвість зелених насаджень. У результаті проведених фенологічних спостережень встановлено, що основні фенофази у деревних рослин в межах міста починаються раніше і проходять у більш швидкому темпі, ніж у приміській зоні. Тому справедливим є твердження про зсув вегетаційних, обмінних процесів і передчасне старіння у дерев та кущів, що знаходяться під впливом урбогенних умов середовища.
Вивчено проблеми підвищення життєвості дендрофлори Волині, з метою збереження існуючого біологічного та ландшафтного різноманіття та створення нових високодекоративних, стійких до урбогенних умов насаджень для майбутніх поколінь.
3
Kratko, Olga. "Параметри хімічного складу водних об’єктів та їх вплив на якість води". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (2 липня 2018): 115–18. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-115-118.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито глобальні наслідки антропогенного тиску на довкілля, аналіз стану якості водних об’єктів. Відзначено загострення існуючих проблем із якістю питної води та її вплив на стан здоров’я людини й своєрідний заклик не лише до констатації, а й до дії в інтересах удумливого, ощадливого користування природою, без нанесення їй серйозних травм. У цьому аспекті використовувалися спостереження та дослідження санепідемстанції, аналіз доступної новітньої спеціальної літератури.
4
Voloschynska, S. S. "Біоіндикація стану забруднення довкілля важкими металами (на прикладі автомагістралі «Київ – Варшава»)". Biosystems Diversity 16, № 2 (21 квітня 2008): 24–28. http://dx.doi.org/10.15421/010841.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано стан забруднення токсикантами природного середовища уздовж автомагістралі «Київ – Варшава». Висвітлено особливості розподілу Pb у ґрунтовому покриві та накопичення цього елемента рослинністю за вегетативними органами. Подана динаміка розподілу токсиканта у сільськогосподарських культурах, які вирощуються на території досліджень. Проведено порівняльний аналіз вмісту пігментів у листкових пластинках рослин.
5
Zavarika, G. M. "Екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу". Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, № 1 (10 липня 2018): 162–70. http://dx.doi.org/10.15421/111842.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано екологічні ризики розвитку туризму на прикладі Донбасу в умовах конфліктного періоду, що вкрай актуально для України. Методикадослідження полягає у поєднанні емпіричних (спостереження, порівняння) та теоретичних (систематизація та класифікація) методів наукового пізнання. У процесі написання статті також застосовано історичний метод та узагальнення отриманих результатів. Особливе значення має аналіз впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на екологічний стан. Надано характеристику впливу конфлікту на довкілля. Оцінено види можливих ризиків створення конкурентних умов розвитку туризму, а саме екологічних, для поліпшення інвестиційної привабливості регіону. Проаналізовано та визначено екологічні ризики конфлікту, які згруповано у дев’ять найменувань. Установлено, що для нормалізації екологічного стану регіону необхідно розробити значну кількість заходів задля збереження екосистем території. Узагальнено і доповнено особливості екологічного стану в період конфлікту та його впливу на туризм із точки зору суспільної географії. Доведено необхідність відновлення миру, розвитку системи екологічного моніторингу, в тому числі з використанням супутникових даних дистанційного зондування Землі та залученням впливових міжнародних партнерів із метою розвитку туризму.
6
Rohovskyi, S. V. "Сучасні проблеми створення та утримання зелених насаджень у населених пунктах України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290101.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні проблеми створення і утримання багаторічних зелених насаджень у населених пунктах України. Показано, що в умовах глобального потепління кліматорегулювальна роль та містотвірне і декоративне значення деревних насаджень, розташованих у містах, зростають. Встановлено, що основними чинниками, що впливають на стан багаторічних насаджень, є: старіння дерев та кущів, масове заселення багатьох видів Viscum album, самосійне поширення адвентивних видів рослин, масове порушення "Правил утримання зелених насаджень", інвазії шкідливих організмів, погіршення кліматичних умов. Існуючі проблеми зумовлені нормативно-правовими, фінансовими, організаційними, екологічними, біологічними, науковими, кадровими, культурно-історичними, ментальними причинами. Проведений аналіз причинно-наслідкових зв'язків причин і наслідків дав змогу запропонувати комплекс заходів, реалізація яких сприятиме вирішенню існуючих проблем. Зокрема запропоновано на законодавчому рівні закріпити охоронний статус міських зелених насаджень, визначити їхні площі, провести інвентаризацію та закріпити за балансокористувачами. Внесено пропозиції щодо покращення перспективного та поточного планування, поліпшення кадрового забезпечення та рівня наукових досліджень. Необхідно організувати постійний науковий моніторинг стану довкілля і насаджень як основи ефективних заходів, спрямованих на поліпшення стану насаджень. Наголошено на необхідності врахування культурно-історичних особливостей та ментальності населення різних регіонів України під час озеленення міського середовища.
7
Ковалевська, І. "Статистичний аналіз та оцінювання впливу екологічного стану довкілля на здоров"я населення і якість життя людини". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 134 (2013): 30–32.
Знайти повний текст джерела
8
КЛИМЕНКО, Олександр, Людмила КЛИМЕНКО та Людмила КОРНІЙКО. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БІОСФЕРОЦЕНТРИЧНОГО СКЛАДНИКА ЕКОБЕЗПЕКИ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.
9
Kovalevskii, S. B., S. S. Kovalevskii та A. L. Dolid. "Стан лісових ділянок ДП "Сарненське ЛГ", порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 96–100. http://dx.doi.org/10.15421/40290719.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз вивчення питання незаконного видобутку бурштину на лісових землях державних лісогосподарських підприємств Західного Полісся України. Проаналізовано наявні публікації з цього питання. Встановлено площі пошкоджених внаслідок незаконного видобутку бурштину лісових ділянок на території ДП "Сарненське лісове господарство". Досліджено масштаби знищення деревно-чагарникової рослинності. Виявлено закономірності зміни рівня ґрунтових вод та трансформації ґрунтів унаслідок різних способів видобутку бурштину. Оцінено вплив наслідків зміни гідрології та ґрунтових умов на стан досліджуваних ділянок, видовий склад рослинності. З'ясовано співвідношення площ пошкоджених ділянок за бонітетною структурою та видовим складом насаджень до моменту проведення незаконного видобутку бурштину. Досліджено та проаналізовано співвідношення між порушеними площами та віковою складовою деревостану. Охарактеризовано зміни видового складу надґрунтового покриву та деревних рослин. Встановлено негативний вплив незаконного видобутку бурштину на зміну екологічного стану ділянок, лісових масивів, довкілля, що призводить бо порушення балансу в природі. Виявлено можливості та особливості появи природного поновлення деревно-кущових видів на ушкоджених ділянках залежно від способів та інтенсивності видобутку бурштину. З'ясовано можливі шляхи подальшого відновлення пошкоджених лісових ділянок та проведення дендрорекультивації.
10
Movenko, Victor. "МОНІТОРИНГ ГІДРОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ТЕРИТОРІЇ МАСИВУ «КОРДІВКА» м. ЧЕРНІГОВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 273–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-273-282.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Важливою складовою сталого розвитку сучасного суспільства виступає необхідність забезпечення належної екології та збереження довкілля. Взаємозалежність економічного розвитку із природним середовищем найбільш тісно проявляється саме в містах, що зумовлює необхідність постійно відновлювати та підтримувати паркове господарство в належному стані. Парки не тільки очищують повітря та оздоровлюють екологію, вони сприяють моральному й культурному вихованню населення, створюють умови для сімейного відпочинку, єднання людей з природою. Забезпечення повноцінного розвитку міського садово-паркового господарства є складною та комплексною проблемою, що включає і додаткову потребу у фінансових ресурсах, і необхідність оновлення техніки, і підвищення якості менеджменту зеленим господарством міста. Постановка проблеми. Останнім часом серед науковців та практиків зростає увага до проблем садово-паркового господарства як невід’ємна складова забезпечення сталого розвитку країни. Водночас потребують більшої уваги питання вивчення та поширення прогресивного практичного досвіду з ефективного управління садово-парковим господарством великих міст. Поліпшення сучасного стану масиву «Кордівка» м. Чернігова потребує обов’язкового проведення моніторингу гідрографічних об’єктів міського парку, оформлення графічних і текстових документів та надання рекомендацій щодо необхідних для цього робіт. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, присвячені проблемам розвитку міського садово-паркового господарства та проблемам збереження водних ресурсів. Постановка завдання. Розглянуті дослідження гідрографічних об’єктів території масиву «Кордівка», створення звітної документації та наведені рекомендації щодо поліпшення екологічного стану міського парку. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто питання моніторингу гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова, роботи з топографічного знімання водотоків, питання розвитку міського садово-паркового господарства та збереження водних ресурсів урочища. Висновки відповідно до статті. Наведено рекомендації щодо поліпшення екологічного стану гідрографічних об’єктів масиву «Кордівка» м. Чернігова.
Дисертації з теми "Аналіз стану довкілля"
1
Рижков, С. С., С. М. Літвак, В. В. Благодатний та А. М. Мозговий. "Перспективи підготовки фахівців зі спеціальності "Прикладна екологія" для підприємств та установ Миколаївської області". Thesis, 2013. http://hdl.handle.net/123456789/1252.
Повний текст джерелаАнотація:
Рижков, С. С. Перспективи підготовки фахівців зі спеціальності «Прикладна екологія» для підприємств та установ Миколаївської області / С. С. Рижков, С. М. Літвак, В. В. Благодатний, А. М. Мозговий // Матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. "Проблеми екології та енергозбереження в суднобудуванні". – Миколаїв : НУК, 2013.Розглянуто досвід формування моделі підготовки фахівців з прикладної екології кафедрою екологічної безпеки факультету екологічної та техногенної безпеки НУК.