Добірка наукової літератури з теми "Альдегіди"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Альдегіди".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Альдегіди"

1

О. Демидова, Анастасія, Олена Ф. Аксьонова, Світлана М. Мольченко та Федір Ф. Гладкий. "ДОСЛІДЖЕННЯ НОВОГО ПІДХОДУ ДО М’ЯКОГО ДЕЗОДОРУВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ОКИСНЕ ПСУВАННЯ РИБ’ЯЧОГО ЖИРУ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 639–49. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238356.

Повний текст джерела
Анотація:
Високий вміст у риб’ячому жирі докозагексаєнової та ейкозапентаєнової кислот пояснює користь цього виду жиру, особливо для здоров’я сердцево-судинної системи та мозку. Однак включення риб'ячого жиру в продукти харчування та напої часто є складним завданням, оскільки риб'ячий жир дуже легко окиснюється і може вносити неприємні аромати. Запропонований та досліджений альтернативний метод дезодорування риб’ячого жиру. Метод заснований на хімічному перетворенні основних одоруючих сполук риб’ячого жиру – альдегідів та кетонів. Під впливом етилового спирту та кислотного каталізатору утворюються більш леткі ацеталі та кетаналі. Смак та запах риб’ячого відповідає вимогам до дезодорованих жирів. Альдегіди також є основними вторинним продуктами окиснення риб’ячого жиру, які відповідають за появу відчуття згіркнення. Доведена можливість відновлення сенсорних характеристик окисненого риб’ячого жиру: зникає смак та запах згіркненого жиру, сенсорний профіль відповідає свіжому риб’ячому жиру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гунченко, В. Ю., та В. Г. Солодовніков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.82-87.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом досліджень є методи зниження концентрації оксидів сірки в продуктах згоряння. Морські судна є досить серйозним пайовим учасником у викидах шкідливих компонентів серед транспортного комплексу. Усі токсичні компоненти за своєю природою і виникнення можна розділити на дві основні групи. До першої групи належать продукти неповного згоряння палива (монооксид вуглецю, вуглеводні, альдегіди, сажа). Токсичні компоненти другої групи утворюються в результаті повного окислення хімічних елементів, що входять до складу палива і повітряоксиди азоту та сірки. На судах має використовуватися рідке паливо з вмістом сірки, відповідає вимогам, зазначеним в VI Додатку Міжнародної конвенції МАРПОЛ, або застосовуватися система очищення відпрацьованих газів для зменшення загального викиду оксидів сірки до регламентованої величини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Побережний, Р. В. ,., та С. В. Сагін. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДИЗЕЛІВ СУДЕН РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-9.

Повний текст джерела
Анотація:
Дизель, виробляючи механічну енергію за рахунок окислення палива повітрям, в процесі роботи здійснює безперервний тепло-масообмін з навколишньою атмосферою. Він забирає повітря і споживає паливо, потім викидає відпрацьовані гази, що складаються з частини повітря і продуктів окислення палива. Таким чином, повітря, що надходить в циліндр дизеля, робить певний термодинамічний цикл, зазнаючи при цьому хімічні зміни, в результаті чого перетворюється в випускні гази (ВГ) – складну газову суміш з безліччю компонентів. Чотири компонента N2, О2, СО2 і Н2О складають понад 99...99,9 % обсягу газу, решта 0,1...1,0 % обсягу відпрацьованих газів складають домішки, які не представляють інтересу з технічної точки зору, але є шкідливими для навколишнього середовища, живої природи і людини. При випуску в атмосферу відпрацьовані гази зазвичай розсіюються і вступають в контакт з людиною вже в сильно розбавленому стані. Концентрація ряду шкідливих компонентів і температура газів в основному знижуються до безпечного рівня, але бувають зони, де ця речовина концентрується в кількостях, що надають шкідливу дію на живий організм і природу. Ця обставина змушує шукати шляхи зниження шкідливих речовин. До найбільш небезпечних речовин можна віднести СО, NОХ, SО2, альдегіди, вуглеводні, бенз--пірен
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Базыль, О. К., В. Я. Артюхов, Г. В. Майер, П. П. Першукевич, М. В. Бельков, О. И. Шадыро та С. Н. Самович. "Спектрально-люминесцентные свойства заряженных форм некоторых замещенных бензальдегидов". Журнал технической физики 128, № 4 (2020): 486. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.04.49198.34-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Методами квантовой химии исследованы спектрально-люминесцентные свойства заряженных (анионной и катионной) форм трех замещенных бензальдегидов, проявляющих биологическую активность: o-анисового (2-метоксибензальдегид) и сиреневого (3,5-диметокси-4-гидроксибензальдегид) бензальдегидов и ванилина (3-метокси-4-гидроксибензальдегид). Расчеты показали, что в случае заряженных форм исследуемых молекул состояние S1 в отличие от нейтральных форм является состоянием ππ*-типа и по своей локализации аналогично S2 (ππ*)-состоянию нейтральных молекул (анисового альдегида и ванилина) или S3 (ππ*)-состоянию сиреневого бензальдегида. По результатам расчета показано, что в области спектра 240-420 nm нет новых электронных переходов, формирующих полосы поглощения в спектре, отличающиеся по природе и локализации от электронных переходов нейтральных молекул. Рассчитанные характеристики флуоресценции заряженных форм исследованных молекул показали, что в отличие от нейтральных форм эффективность радиационного распада заряженных форм много выше, что связано с изменением орбитальной природы состояния S1 при переходе от нейтральной к заряженной форме. Согласно анализу расчетных и экспериментальных данных флуоресценции исследуемых замещенных бензальдегидов в спиртовых растворах, флуоресценция на 410 nm принадлежит катионным формам. В ванилине и сиреневом альдегиде также имеется возможность слабой флуоресценции анионных форм этих соединений. Ключевые слова: замещенные бензальдегиды, спектрально-люминесцентные свойства, методы квантовой химии.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Петрова, А. В., та А. Н. Лобов. "РЕАКЦИЯ КНЁВЕНАГЕЛЯ БЕТУЛОНОВОГО АЛЬДЕГИДА". Журнал органической химии 57, № 7 (липень 2021): 1042–46. http://dx.doi.org/10.31857/s0514749221070168.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Воронков, Андрей Владиславович, Дмитрий Игоревич Поздняков, Виктория Михайловна Руковицина, Ольга Федоровна Веселова, Елена Александровна Олохова та Эдуард Тоникович Оганесян. "Антирадикальные и хелатирующие свойства производных хромон-3-альдегида". Экспериментальная и клиническая фармакология 82, № 12 (28 грудня 2019): 32–35. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2019-82-12-32-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Для оценки антирадикальных свойств 5 новых производных хромон-3-альдегида использованы модельные системы генерации свободных радикалов. Исследовали также хелатирующие свойства изучаемых соединений о-фенантролиновым методом. Диапазон оцениваемых концентраций изученных веществ составлял 10, 5, 2,5, 1,25 мг/мл. Величину IC50 рассчитывали методом пробит-анализа. Установлено, что производные хромон-3-альдегида проявляют высокую антирадикальную активность и обладают хелатирующими свойствами. Наиболее выраженная активность отмечена для соединения X3AOAC, которое в наибольшей степени подавляло образование свободных радикалов, а также комплекса двухвалентного железа с о-фенантролином. На основании проведенного исследования можно предположить перспективность дальнейшего изучения производных хромон-3-альдегида с целью создания на их основе лекарственного средства, обладающего антиоксидантными свойствами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

ИСМАИЛОВ, В. М., та Г. Э. АЛЛАХВЕРДИЕВА. "НЕКОТОРЫЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ МОНО- И ДИХЛОРФОСФОНУКСУСНОГО АЛЬДЕГИДА". Журнал Общей Химии 90, № 1 (1 січня 2020): 117–21. http://dx.doi.org/10.31857/s0044460x2001014x.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

ХАЙРУЛЛИН, Р. А., та М. Б. ГАЗИЗОВ. "СИНТЕЗ ФТАЛЕВОГО АЛЬДЕГИДА И ЕГО ДИАЦЕТАЛЕЙ". Журнал Общей Химии 89, № 11 (листопад 2019): 1651–58. http://dx.doi.org/10.1134/s0044460x19110027.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лукьянов, Б. С., Г. В. Шилов, Е. Л. Муханов, Г. Т. Василюк, С. М. Алдошин, В. И. Минкин, И. В. Ожогин та В. В. Ткачев. "НОВЫЙ ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ СПИРОПИРАН РЯДА 1,3-БЕНЗОКСАЗИН-4-ОНА С?КАРБОНИЛСОДЕРЖАЩИМИ ЗАМЕСТИТЕЛЯМИ В?[2Н]-ХРОМЕНОВОМ ФРАГМЕНТЕ, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 2 (2017): 173–77. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217320093.

Повний текст джерела
Анотація:
На основе нового аналога 2,4-дигидрокси-изо-фталевого альдегида - метил 3,5-диформил-2,4-дигидроксибензоата - был синтезирован полифункциональный спиропиран 1,3-бензоксазин-4- оновой серии, содержащий один гидроксильный и два карбонильных заместителя в [2Н]-хроменовом фрагменте. Структуру полученного 3,7-диметил-5 -гидрокси-6 -карбметокси-8 -формил-4-оксо-спиро-(1,3-бензоксазин-2,2 -[2Н]-хромен) удалось однозначно идентифицировать с помощью данных рентгеноструктурного анализа, из которых также был сделан вывод о том, какой из путей реакции реализуется при взаимодействии нового полифункционального альдегида с перхлоратом 1,3-бензоксазин-4-ония.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ИСМАИЛОВ, В. М., та Г. Г. ИБРАГИМОВА. "АЛКИЛИРОВАНИЕ ДИЭТИЛФОСФОНУКСУСНОГО АЛЬДЕГИДА И ТРИЭТИЛФОСФОНАЦЕТАТА α-БРОМЭТИЛПРОПИОНАТОМ". Журнал Общей Химии 89, № 7 (липень 2019): 1033–37. http://dx.doi.org/10.1134/s0044460x19070072.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Альдегіди"

1

Демидова, Анастасія Олександрівна, та Павло Ігорович Шалімов. "Розробка методу визначення вмісту карбонільних сполук в жирах та оліях". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41460.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Голубенко, Є. А., Лілія Сергіївна Мироненко, Віталій Баламірович Дістанов та Тетяна Василівна Фалалєєва. "Синтез гідразонів – вихідних продуктів отримання формазанів в якості противірусних препаратів". Thesis, ТОВ "ТВОРИ", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48438.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Вальчук, В. О. "Синтез і використання гідроксісаліцилового альдегіда". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8728.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нестерук, О. О. "Синтез і дослідження властивостей 3-ацетил-6-нітрокурину". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11737.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Альдегіди"

1

Мосендз, А. О., В. М. Левчик та М. Ф. Зуй. "Твердофазна мікроекстракція ряду ароматичних альдегідів у водних розчинах". У PROSPECTS FOR EARTH EXPLORATION: CURRENT STATE AND RATIONAL USE OF RESOURCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-183-1-18.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії