Добірка наукової літератури з теми "Акваторія Чорного моря"

Досліджено залежність рівня інвазованості бичків метацеркаріями родини Heterophyidae від віку риб, а саме: Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobi-us fluviatialis Pallas, 1814, що були виловлені в акваторіях Дніпро-Бузького лиману і Чорного моря Миколаївської та Одеської областей. Показано, що із збільшенням віку риб збільшуються і показникиураження, а саме екстенсивність інвазії. Індекс рясності не завжди збільшувався із віком досліджу-ваних риб. Встановлено, що максимальні показники ураження риб збудником криптокотильозу хара-ктерні старшим віковим групам – 6+ – 7+. Найбільш інвазованою віковою категорієюM. batrachocephalus виявилася риба віком 6+ – 7+ – 46,6 %, індекс рясності також був максималь-ним саме в цьому віці – 24,08 екз. Найменші показники ураження реєстрували серед риб даного видувіком 2+ – 3+ – 18,1 %, а показники індексу рясності виявлені у віці 2+ – 3+ були – 9,88 екз. Макси-мальні показники інвазування спостерігалися у бичка-кругляка у віці 6+ – 7+. Екстенсивність інвазіїв зазначеній віковій категорії була – 100 %, а у віці 2+ – 3+ показник ураження личинками трематодбув найменшим з-поміж усіх вікових груп бичків цього виду та склав – 50 %. У N. melanostomum ін-декс рясності набував найвищого значення у віковій категорії 0+ – 1+ та становив – 35,7 екз. Най-нижчі показники індексу рясності виявлені в бичка-кругляка віком 2+ – 3+ і склали – 28,8 екз. пара-зитів. N. fluviatialis віком 6+ – 7+ були заражені з показником екстенсивності інвазії – 54,3 %. Най-нижче значення ураження бичків зазначеної видової належності відмічали у віці 0+ – 1+ – 31,2 %.Серед бичків-пісочників максимальний показник індексу рясності був серед риб віком – 2+ – 3+ –12,26 екз., а мінімальне значення було зафіксовано у бичків вікової категорії 4+ – 5+ – 10,35 екз.Отже, встановлено, що із збільшенням віку риб збільшується й показник екстенсивності інвазії. Ін-декс рясності не відзначався подібною закономірністю. Виявлено, що максимальних значень уражен-ня бичків збудником криптокотильозу набувало серед старших вікових груп, а саме 6+ – 7+.

В матеріалах статті проведено визначення динамічної навантаженості несучої конструкції напіввагона при пе-ревезенні залізничним поромом. В якості прототипу об-рано напіввагон моделі 12-757. Особливістю несучої конструкції напіввагона є наявність випуклих стін, що до-зволяє підвищити корисний об’єм його кузова на 8% у по-рівнянні з прототипом. Для можливості перевезення на-піввагона на залізничному поро пропонується постановку на вертикальних листах його шворневих балок листів для закріплення ланцюгових стяжок. Для обґрунтування запропонованого рішення проведено визначення динамічної навантаженості несучої констру-кції напіввагона при перевезенні залізничним поромом мо-рем. Для цього сформовано математичну модель, яка ха-рактеризує переміщення залізничного порому з вагонами навколо повздовжньої осі (крен). Дослідження проведені стосовно залізничного порому “Герои Шипки”, що руха-ється акваторією Чорного моря. Розв’язок сформованої математичної моделі здійснений в програмному комплек-сі MathCad при початкових умовах рівних нулю. Загальна величина прискорення з урахуванням горизонтальної скла-дової прискорення вільного падіння, обумовленою кутом крену залізничного порому, склала 0,24g. Отримана вели-чина прискорення врахована при розрахунках на міцність несучої конструкції напіввагона за методом скінчених елементів, який реалізовано в програмному комплексі SolidWorks Simulation. Особливістю розрахункової моделі є те, що вона враховує навантаження, які діють на несучу конструкцію напіввагона через ланцюгові стяжки. Ре-зультати розрахунків встановили, що максимальні еквіва-лентні напруження виникають в зоні радіального приливу вузла для закріплення та складають 245,2 МПа. Однак отримані напруження не перевищують допустимих. В поперечних балках рами максимальні еквівалентні напруження склали близько 180 МПа, а в середній частині хребтової балки – близько 160 МПа. Проведені дослідження сприятимуть забезпе-ченню без-пеки перевезень вагонів морем, скорочен-ню витрат на позапланові види їх ремонтів, екологі-чності залізнично-поромних перевезень, а також пі-двищенню ефективнос-ті їх експлуатації.

In the coastal zone of the oceans, there are various coastal systems, among which the most specific are “winged forelands”. Within the Black Sea coast there are four “winged forelands”: Tendra–Dzharylgach, Kinburnska–Pokrovska–Dovgiy, Burnaska–Budatska and Lebedyna–Ustrychna, which named by same structural ones. The purpose of the publication is to systematize the primary information about the morphological features of the coastal zone of the barrier system type ‘winged foreland” Kinburnska–Pokrovska–Dovgy which was obtained during field research.During the natural research in 2019, within the most typical areas of the coastal zone, reference benchmarks and morphological profiles were laid and recorded by a GPS. The total length of the coastal system is about 35 km, within its boundaries there are 7 benchmarks, which contains for 1 benchmark per 5 km, and a systematic geomorphological survey of 20 profiles (1 profile per 1.75 km) is carried out. Relevant indicators suggest that the results of the research are reliable.Morphologically, the studied system is a “winged foreland”, within which there are four structural and morphological elements: Kinburnska Spit, Frontal Coast or “headland”, Pokrovska Spit with the islands of Kruglyi and Dovhyi. Kinburnska Spit is a free accumulative coastal form located in the northwestern part of the Kinburn Peninsula. Morphogenetically, it is an arrow that develops in the conditions of bilateral feeding by beach sediments. The Frontal Coast or “headland” is the central component, within which the sand massifs of the Kinburn Peninsula go directly to the coastal zone. Pokrovska spit with the islands of Krugliy and Dovhiy is a relict generation, which is genetically an ancient accumulative form divided into three components. All these components are located on the surface of the base of the ancient coastal form, and their development occurs in conditions of limited supply of beach sediments. The front of the Pokrovsky Peninsula with the Sukha Spit and the Island Bar “Zagreba” is a modern accumulative generation that is actively increasing in size and advancing towards the waters of Tendra Bay.Key words: coastal systems, “winged foreland”, coastal zone, underwater slope, shore, coastal systems, foredunes У береговій зоні Світового океану існують різноманітні берегові системи, серед яких найбільш специфічні «крилаті миси». У межах узбережжя Чорного моря виділяються чотири «крилаті миси»: Тендра–Джарилгач, Кінбурнська–Покровська–Довгий, Бурнаська–Будацька та Лебедина–Устрична. Мета публікації полягає у систематизації та оприлюдненні первинної інформації про морфологічні особливості берегової зони бар’єрної системи типу «крилатий мис» Кінбурнська–Покровська–Довгий, отриманої під час польових досліджень 2018–2021 рр. Загальна довжина дослідженої берегової системи близько 35 км, в її межах закладено 7 репер-них стаціонарних ділянок та проводиться систематична геоморфологічна зйомка на 20 профілях, положення яких зафіксовано за допомогою GPS-приймача. Розроблена система стаціонарних ділянок і геоморфологічних профілів дозволяє надійно проводити довготермінові спостереження в масштабі 1:10000. Відповідні показники дозволяють вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.У морфологічному відношенні досліджувана система є «крилатим мисом», в її межах виділяються чотири структурно-морфологічні елементи: Кінбурнська коса, Фронтальний берег, Покровська коса з островами Круглий та Довгий, Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба».Кінбурнська коса – це вільна акумулятивна берегова форма, розташована у північно-західній частині Кінбурнського півострова. В морфогенетичному відношенні це стрілка, яка розвивається в умовах двостороннього живлення прибережно-морськими наносами. Фронтальний берег, або «лобище», є центральним складовим елементом, у межах якого безпосередньо до берегової зони виходять піщані масиви Кінбурнського півострова. Покровська коса з островами Круглий та Довгий є реліктовою генерацією, яка в генетичному відношенні є давньою акумулятивною формою, поділеною на три складники. Всі перелічені складники розташовані на поверхні цоколю давньої берегової форми, а їх розвиток відбувається в умовах обмеженого живлення прибережно-морськими наносами. Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба» являє собою нову акумулятивну генерацію, яка активно збільшується у розмірах та висувається в бік акваторії заток.Ключові слова: берегові системи, «крилатий мис», підводний схил, берег, підводний вал, авандюна.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Магістерська дисертація присвячена обґрунтуванню можливості створення нафтового бону який зможе ефективно фільтрувати нафтові плями в поверхневих водах акваторії Чорного моря. Проведено аналіз властивостей, характеристик і складу морської води. Запропоновано концепцію нафтового бону який буде складатись з синтетичних фільтрів, а також з природних матеріалів. Встановлено залежності дії антропогенного впливу на води Чорного моря; залежності від дії синтетичних та природних матеріалів на фільтрацію нафтових плям на поверхні води. Розроблено стартап-проект, основною ідеєю якого є виробництво нафтового бону який завдяки поеднанню двох матеріалів зможе ефективно очищувати воду. Розраховано, що для запуску проекту необхідно 697765 грн інвестицій.
The master's dissertation is assigned to the structure of the mobility of the stem of the naphtha bon, which can effectively filter naphtha in the surface waters of the Black Sea. The analysis of authorities, characteristics and warehouse of sea water was carried out. The concept of a naphtha boom, which will be composed of synthetic filters, as well as natural materials, is proponated. Deposits of anthropogenic plants were established in the waters of the Black Sea; deposits of synthetic and natural materials on the filtration of naphtha beaches on the water surface. A start-up project has been broken up, the main idea of which is the production of a naphtha boom, which means that two materials can be eaten efficiently. Rozrakhovano, scho for the launch of the project needs: 697765 UAH investment.

В монографії узагальнено результати багаторічних мікробіологічних досліджень Чорного моря, які були здійснені науковцями Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. З використанням класичних методів і метагеномного аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. Наведено характеристику представників окремих таксономічних і фізіологічних груп мікроорганізмів чорноморської мікробіоти. Значну увагу приділено актинобактеріям, ізольованим з води Одеської затоки та факультативно-анаеробним споротвірним бактеріям, виявленим вперше в глибоководних осадах Чорного моря, характеристиці геномів, екзометаболомів та їх біотехнологічному потенціалу.

Проведені комплексні мікробіологічні, вірусологічні, санітарно–екологічні та генетичні дослідження морської води Одеської затоки Чорного моря та акваторії острова Зміїний дозволили виявити мікробіологічне (умовно-патогенні, санітарно-показові бактерії, віруси) та хімічне (важкі метали, нафтопродукти, ПАР та інше) забруднення в контактній зоні моря. У морської води акваторії острова Зміїний як в прибережній зоні, так і на відстані 100 м від берега, незважаючи на сильний нагонний вітер та морське хвилювання, були виявлені патогенні для людини віруси гепатиту А і ротавірусу. Вперше з акваторії острова Зміїний виділено та ідентифіковано 7 видів дріжджів з 5 родів (Cryptococcus albidus, Cryptococcus neoformans, Aerobasidium pullulans, Candida albicans, Rhodotorula rubra, Rhodotorula glutinis, Rhodosporidium paludigenum). Домінування видів чорної та рожевої дріжджової мікробіоти є характерним для водних екосистем. Встановлено високий індекс таксономічної різноманітності - 10 родів домінуючих бактерій в морській воді Одеської затоки Чорного моря. Вперше було встановлено, що до складу домінуючих гетеротрофних бактерій входять представники малодослідженої групи ковзних бактерій, що беруть участь у процесах деструкції і мінералізації складних природних та синтетичних сполук в морському середовищі в умовах хронічного антропогенного забруднення, зокрема в акваторії Одеського заливу найбільш забрудненої побутовими стоками - в районі Дачі Ковалевського. Ліполітичні бактерії, здатні брати участь у процесах самоочищення морського середовища, виявлено в прибережній зоні о. Зміїний. Найбільша чисельність тіонових бактерій була зерєєстрована в районі Дачі Ковалевського - у місці із сильним антропогенним навантаженням по синтетичним поверхнево-активним речовинами, Сu(II), Ct(VI), Zn(II) та сезонно по нафтопродуктам. У бактеріальних тест-системах Salmonella typhimurium ТА100 та Salmonella typhimurium ТА98 встановлений генотиксичний та мутагенний потенціал забруднення морської води Одеського узбережжя та акваторії острову Зміїний.

В результаті метагеномного 16S рРНК аналізу визначено таксономічний склад мікробіомів прибережних вод Одеської затоки, акваторії острова Зміїний та причорноморських лиманів і охарактеризовано біологічну різноманітність прокаріот основних відділів доменів Bacteria та Archаea. У воді Одеської затоки виявлені прокаріоти домену Bacteria, які належать до відділів: Proteobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria, Cyanobacteria, Tenericutes, Spirochaetia, Fusobacteria, Thermotogae, Deinococci, Aquifcae, Chlorobia, Chloroflexi, Verrucomicrobia, Deferribacteres, Planctomycetes, Chlamydiaе, Acidobacteria, Nitrospirae, Ignavibacteriae, Thermodesulfobacteria, Dictyoglomia, Elusimicrobia, Synergistia, Fibrobacteria, Gemmatimonadetes та відділів домену Archаea - Euryarchaeota, Thaumarchaeota, Crenarchaeota. У Хаджибейскому лимані, Одеській затоці та акваторії о. Зміїний переважали представники відділу Proteobacteria, а в Сухому і Дністровському лиманах - відділу Cyanobacteria. У результаті біоінформатичного функціонального аналізу в загальному прокаріотному метагеномі мікробіому води Одеської затоки визначено співідношення генів, що відповідають за протікання біологічних процесів, кодують інформацію про молекулярні функції молекулярні функції та несуть інформацію про синтез клітинних компонентів.