Добірка наукової літератури з теми "Адаптивний розвиток"

У статті розглядається значення адаптивної культури студентів у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних працівників, презентуються результати експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури особистості за допомогою технологічного підходу “Кваліметричний профіль”. На основі системно-синергетичного підходу здійснено компонентно-структурний, функціональний аналіз феномену “адаптивна культура особистості”, обґрунтовано зміст поняття “адаптивна культура особистості” в цілісній системі її інтегративних якостей; визначено критерії та показники рівнів сформованості адаптивної культури особистості.З’ясовано, що вивчення рівня сформованості адаптивних властивостей необхідно здійснювати на особистісному рівні, аналізуючи та зіставляючи окремі аспекти цілісного розвитку загальної й адаптивної культур студента. У їх формуванні простежуються активні центри – домінування позитивного роз¬витку чи “западання” окремих якостей, що виступає результатом попереднього включення студентів у відповідні адаптивні аспекти стосунків. Результати дослідження засвідчили, що застосування експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури за допомогою технології “Кваліметричний профіль” дає змогу оперативно визначати співгармонійність у розвитку адаптивних властивостей студентів, здійснювати відповідну корекційну діяльність.

Розглянуто циклічні закономірності розвитку макроекономічних систем. Здійснено науковий аналіз і узагальнення поглядів представників кейнсіанства і неоконсерватизму на основні проблеми сучасної економічної теорії та практики, розкрито їхній внесок у розвиток економічної науки і формування економічної політики провідних держав світу й України, підходи до класифікації економічних систем. Висвітлено авторське припущення, що "неокейнсіанська концепція пояснення причин макроекономічних коливань є найкращою поміж інших теорій". Зазначено, що в сучасних дослідженнях науковці намагаються поєднати в одній моделі механізми поширення макроекономічної нестабільності як щодо попиту, так і щодо пропозиції. Тобто відбувається синтез неокейнсіанської та неокласичної концепцій. Проте цей синтез неокейнсіанських та неокласичних моделей також не дає змоги відтворити всі явища бізнес-циклу. В обох концепціях наявні фундаментальні припущення, які не дають змоги правильно змоделювати макроекономічну систему. Зроблено висновок, що однією з причин недосконалості цих моделей є практика моделювання функцій корисності домогосподарств, яка виходить з концепції раціональності вибору макроекономічного агента. Сьогодні економічна наука не може чітко пояснити, змоделювати і спрогнозувати кризові явища в макроекономічних системах. Тому проведений нами аналіз літературних джерел показав, що не варто розраховувати на якісь детерміновані закономірності розвитку макроекономічних систем. Відповідно макроекономічне регулювання змушене мати адаптивний і стабілізаційний (контрциклічний) характери.

Досліджено холотропний принцип праксеології з позицій аксіологічних наративів економічної діяльності. Кліометрико-утилітаристський підхід мейнстрімної економіки визнано недостатнім для пояснення онтологічних причин економічного розвитку та зростання. Економічний розвиток бере початок як інтелектуальна біфуркація розпаковування певної множини сенсів семантичного вакууму та створення текстів – інноваційних знань про можливості нових комбінацій та доходів за результати цих комбінацій. Обґрунтовано неможливість з допомогою кліометричних підходів сучасної економічної науки пояснити інтегральні витоки людської взаємодії, зумовлювані атрактивністю цілей та аксіологією засобів, які відображають холотропний принцип праксеології. Мікроекономічний методологічний імператив maxutility непридатний для аналізу макро- та мегаконтинуумів економічної дійсності, оскільки холотропність, виявами якої є усвідомлена синергія волі та емерджентний ефект результатів, не виводиться із персоніфікованої жадоби в умовах світу як дефіциту. Соціокультурне середовище, – той континуум, у якому холономність світу актуалізується у патернальних практиках, – мейнстрімною наукою трактується як деструктивне обмеження вибору та зазіхання на економічну свободу. Економічні інститути, вибудувані на методологічних підходах статичної ефективності, стимулюють адаптивний потенціал когнітивного капіталу, збалансовуючи точки на кривій виробничих можливостей згідно з оптимумом Парето. Вони не стимулюють пошук ренти з можливостей нових комбінацій ендаументальних активів.

Modern economic conditions dictate increasingly stringent conditions for the functioning of subjects (participants) in the market, which are primarily related to the globalization of the economy, the introduction of digital norms of business processes, increasing competition in all spheres of socio-economic life and the corona-crisis. That is why there are questions of adaptation of economic entities to certain changes and the development of their skills in a rather difficult economic environment and under the influence of external factors that sometimes are even impossible to measure. Further changes in the external environment and the place of economic entities of the regional economic system in them, we think that it necessary to consider from the standpoint of their adaptive development in the context of digitalization, which became the purpose of this scientific article. This purpose allowed to form the following tasks: to explore the essence of adaptive development; to determine approaches to the adaptive development of economic entities of the regional economic system, namely: system-complex, process-effective, flood-psychological; to introduce the structure of adaptive development of economic entities of the regional economic system from the standpoint of a synergetic approach; to improve the conceptual and categorical apparatus of regional economy, by introducing the concept of "adaptive development of economic entities of the regional economic system" (which, in this study we will understand the continuous process of transformation in the management system of economic entities, which is based on the transition of the system from one qualitative state to another under the conditions of established contradictions of the external environment and long-term (strategic) program of formation and increase of internal potential for the purpose of increase of efficiency of functioning of subjects of managing of regional economic system); consider qualitative changes in the implementation of the digital transformation of the regional economy. So, the adaptive development of the management system of economic entities of the regional economic system according to the environmental influences in the context of digitalization is a rather complex and multifaceted process that requires organizational changes within the management system and coordinated action by staff and management. Furthermore adaptive development requires the new competencies by staff, which makes it possible to move to a deeper immersion in the information and communication space through digital transformations.

Статтю присвячено опрацюванню процесу розробки відповідних механізмів адаптування системи управління розвитком морських портів. Тенденції, які відбуваються в системі розвитку вітчизняної морської портової інфраструктури, впливають на комплементарний зв’язок між виробничою та організаційною підсистемами управління її підрозділами. Це вимагає створення систем адаптивного управління діяльністю морських портів, враховуючи специфіку розвитку на сучасному етапі національної морської індустрії. Метою статті є розробка та запровадження адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, використання якого підвищить можливість підприємств своєчасно впроваджувати ефективні адаптивні заходи до кризових явищ зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення. Наукова новизна. Дослідивши ключову ціль та напрямки використання адаптивного підходу до управління розвитку морських портів, визначено таку відповідність: – за умов перебування у фазі глибокої кризи морського порту, стан розвитку якого визначається як неплатоспроможний, перевага надається використанню саме організаційно-правового інструментарію, ціль використання якого криється у виведенні морського порту з кризи та створенні умов для його сталого розвитку; – за умов, коли фактичний стан розвитку морського порту характеризується, як задовільний, але при цьому перспектива його подальшого функціонування є непередбачуваною, перевага надається використанню саме техніко-технологічного чи управлінського інструментарію, ціллю використання яких є відновлення стану платоспроможності морського порту та підвищення рівня його конкурентоспроможності; – техніко-технологічний та управлінський інструментарій також використовується у разі перебування морських портів у стані розвитку, який характеризується як успішний, з метою посилення ринкових позицій підприємства на ринку морських транспортних послуг. Висновки. Відповідно до проведеного дослідження нами обґрунтовано актуальність застосування адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, визначено напрямки введення відповідних трансформаційних змін із використанням набору конкретного інструментарію. На основі означених домінант виокремлено концепт «адаптивний підхід до управління розвитком морського порту» як комплекс адаптивних заходів управління, орієнтованих на розв’язання двох ключових проблем: забезпечення виживання порту в умовах дії кризових явищ шляхом запровадження необхідних захисних реакцій; у разі потреби оновлення чи удосконалення процесу адаптації порту з метою забезпечення реалізації стратегії його розвитку.

Стаття акцентує увагу на необхідності розвитку комунікативної культури майбутнього фахівця під час професійної підготовки в умовах вищої школи.Формування моделі ділової комунікації, адекватної вимогам нового статусу здобувача вищої освіти, сприяє активній адаптації суб'єкта навчально-професійної діяльності. Активна адаптація це – система цілеспрямованих, активних дії здобувача, спрямованих на зміну себе, власної поведінки та умов навчально-професійної діяльності та життєдіяльності в цілому. Вона застосовується, коли необхідно засвоїти нове: нову модель навчання, поведінки, комунікації, систему цінностей, етично-моральних і культурних норм взаємодії. У результаті здобувач розвиває особистістно-професійний адаптивний потенціал фахівця та індивідуальний стиль якісного діалогічного спілкування з діловими партнерами і готовність до професійної та соціальної самореалізації. В умовах ЗВО потрібно організувати спеціальну роботу з розвитку ресурсу адаптивності особистості першокурсника у перехідний період від системи середньої до системи вищої освіти з метою забезпечення розвитку нової моделі навчання, поведінки та спілкування. Потреба у спілкуванні є домінуючою потребою розвитку особистості у період повноліття. ЇЇ задоволення сприяє розвитку позитивного самоставлення особистості. Результатом цього є позитивна “Я-концепція” фахівця. Вона визначається як ключова психологічна детермінанта його фахового та кар'єрного зростання. Тому особливу увагу важливо приділити формуванню комунікативної культури фахівця у вищій щколі. Комунікативна культура особистості містить систему знань, норм, цінностей і зразків поведінки, прийнятих в суспільстві, та вміннь органічно, природно й невимушено реалізувати їх у діловому й емоційному спілкуванні. Вона забезпечує мотивацію суб'єкта та самореалізацію функцій навчання, виховання й розвитку майбутнього фахівця. Психологи виділяють такі її функції: контактну; інформативну; спонукальну; координаційну; емотивну; здійснення психологічного впливу; самопрезентативну тощо. Комунікативна культура здобувача вищої освіти та його активна адаптація визначають якість фахової підготовки, ефективність подальшої самореалізації та соціальної відповідальності у професійній установі.

Розробка методів корекції рухових порушень у школярів із затримкою психічного розвитку може бути виділена як один із пріоритетних напрямків адаптивної фізичної культури як форми впливу на рухову сферу дітей, підвищення резистентності та самоконтролю. Метою дослідження було вивчення впливу методики адаптивної корекційно-розвиваючої гімнастики на функціональний стан підлітків із затримкою психічного розвитку. Адаптивно-корекційна розвиваюча гімнастика включала набір комплексу процедур, що включав застосування тілесно-орієнтованих вправ і самомасажу, використання ігор та вправ для розвитку психомоторики, психокорекційні ігри, дихальні вправи. Показано, що заняття з адаптивної корекційно-розвиваючої гімнастики призводять до істотного покращення показників морфо-функціонального стану та зниження рівня стресу.

В умова Індустрії 4.0 та посилення пандемій виникає необхідність у бізнес-структур до розробки нових підходів щодо ведення бізнесу, які б допомогли їм уникнути негативних проявів тих чи інших процесів. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить елементи систем Індустрія 4.0, управління змінами, управління наслідками COVID-19. У статті зазначено, що адаптивний механізм управління є сукупністю інструментів, методів та важелів, які забезпечують адаптацію внутрішнього середовища функціонування бізнес-структур до зовнішніх, які спричинені Індустрією 4.0 та наслідками пандемії COVID-19. Він містить такі основні блоки, як: інструменти, важелі, методи, принципи, парадигму розробки, передумови формування, нормативно-правове забезпечення. В механізм включено три окремих механізми: управління наслідками COVID-19, елементами Індустрія 4.0, елементами змін у бізнес-структурах. Головним елементом, який узгоджує всі ці механізми, що можуть існувати окремо, є адаптивний блок. Адаптивний блок передбачає узгодження впливу таких чинників адаптації бізнес-структур, як: чинники, що залежать від рівня розвитку технологій, пов’язані з виробничим, інвестиційно-інноваційним, ресурсним, кадровим потенціалами, залежать від зовнішнього середовища. Управління змінами має відбуватися з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Причому важливим є визначення адаптивного паритету рівноваги, максимального задоволення інтересів громади, менеджменту, інвесторів та персоналу. Адаптивний механізм має спиратися на принципи соціальної відповідальності, системності, динамічності, комплексності, орієнтуватися на інноваційний шлях розвитку, дотримувати баланс інтересів стейкхолдерів, підтримувати рівновагу між споживанням і відновленням природних ресурсів, розглядати альтернативність варіантів розвитку, дотримуватися паритету між ступенем ризику й очікуваними результатами. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить такі загальні елементи, як суб’єкт та об’єкт, джерела змін, процесна складова, ключові структурні елементи. Слід зазаначити, що в структурі більшості механізмів значне значення відводиться стратегічному та антикризовому потенціалам бізнес-структур, які спроможні адаптивно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ.

У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності. Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв’язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій. Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.

В статті здійснюється дослідження адаптивного управління в контексті забезпечення належного рівня самоорганізації промислового підприємства. На основі показників звітності розроблено методику оцінки показника розвитку підприємства, що дозволяє визначити показник, який є інтегральним коефіцієнтом самоорганізації. Пропонується модель для оцінки адаптивного потенціалу підприємства з використанням показника швидкості розвитку підприємства. При цьому, розрахована величина адаптивного потенціалу на основі показника самоорганізації, є динамічним показником, який може виступати як критерій оцінки ефективного управлінської системи підприємства. Пропонується механізм адаптивного управління підприємством, в основу якого покладено формування адаптаційно-інноваційного середовища. Якостями адаптивного характеру для промислового підприємства, виділяються: наявність системи управління змінами; організація інноваційної діяльності; мотивація і розвиток персоналу, управління знаннями; формування інноваційної культури; управління інноваційними ризиками; організація фінансування інноваційної діяльності.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.05.06 – гірничі машини. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Дніпропетровськ, 2013.
Диссертация на соискание учетной степени доктора технических наук по специальности 05.05.06 – горные машины. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет» Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Днепропетровск, 2013.
У дисертаційній роботі розв'язана актуальна наукова проблема обґрунтування методів управління силою тертя в робочих процесах гальма за величиною і у функції швидкості ковзання, показниками ефективності гальма та гальмування рухомого складу рейкового транспорту шахт на основі ідентифікації спільного збудження кінематично вимушених коливань за рахунок дискретності і конструктивних зв'язків контакту тертя з фрикційними коливаннями, застосування адаптивного механізму змінної структури гальма і варіаційного формулювання у вигляді квазіваріаційної нерівності нелінійної динамічної задачі з тертям.
Система подземного транспорта при развитии подразумевает объединение преимуществ рельсового и конвейерного транспорта. Электровозная откатка относится к объектам с наиболее благоприятными предпосылками роботизации. Внедрение робототехнического комплекса откатки наиболее эффективно в магистральных выработках с интенсивными грузопотоками от очистных и подготовительных работ, кольцевой схемой движения, погрузкой и разгрузкой состава по ходу и требует оптимизации эффективности тяги и торможения поездов. На шахтных локомотивах, где размещается тормозное оборудование поезда, за счет изменения силы трения тормозного механизма от скорости движения и тормозного нажатия мощность его при скорости начала торможения 3 м/с уменьшается в 3 раза, при 5 м/с – 11 раз. В диссертационной работе решена научная проблема обоснования методов управления силой трения в рабочем процессе тормоза по величине и в функции скорости скольжения, показателями эффективности тормоза и торможения подвижного состава рельсового транспорта шахт на основе идентификации совместного возбуждения кинематически вынужденых колебаний за счёт дискретности и конструктивных связей контакта трения с фрикционными колебаниями, применения адаптивного механизма переменной структуры тормоза и вариационной формулировки в виде квазивариационного неравенства нелинейной динамической задачи с трением. Функционально-морфологический анализ позволяет классифицировать структуру тормоза с напряженным замкнутым кинематическим контуром, в ко- тором тормозная передача относится к неассуровым группам отрицательного порядка, тормоз является адаптивным механизмом с переменной структурой, структурно-неопределенной трибологической системой и обладает видом структурной неопределенности по количеству и составу входных переменных в моделях зависимости силы (коэффициента) трения. Разработана регрессионная модель кинетической характеристики трения колодочно-колесного тормоза шахтных локомотивов в условиях структурной неопределенности. Задача регрессионного анализа поставлена в широком смысле. Выполнен спектральный анализ усилий и перемещений масс в тормозном механизме, экспериментально определены спектрограммы виброперемещений тормозной колодки и переменных составляющих нормальных и тангенциальных усилий нагружения тормозного механизма. Частота и амплитуда высоко- частотных колебаний до 1 кГц изменяется в зависимости от параметров тормозного режима, упругих и диссипативных сил нагружения, что в состоянии тормоза выражается изменением коэффициентов регрессии в статистической модели характеристики трения тормоза. Разработаны основные положения теории тормозной колодки для определения структуры и параметров динамической модели тормозного механизма, измерительного и обрабатывающего комплекса аппаратуры. Разработана математическая модель тяги и движения шахтных поездов с учетом неравнозамедленного движения при торможении. Для идентификации исследуемого состояния управляемого движения шахтных поездов выполнено решение задачи классификации, в которой из двух совокупностей показателей тяги и торможения построено классификационное правило, позволяющее установить технический уровень подвижного состава по принадлежности к одной совокупности. Для интегральной оценки использования сцепной массы локомотива при торможении шахтных поездов на остановку определен коэффициент полезного действия тормоза. Разработаны динамические модели тормоза с учетом дискретности контакта поверхности трения тормозной колодки, конструктивных связей и распределения усилий по шероховатым поверхностям, установившихся и неустановившихся режимов движения. Вариационная формулировка в виде квазивариационного неравенства колебательной системы при использовании разностных схем позволяет получить при определенных значениях весовых коэффициентов решения нелинейной динамической задачи с трением. Экспериментальными методами периодических и промышленных испытаний шахтного подвижного состава с использованием планирования экспериментов и статистического моделирования для идентификации параметров и состояний динамических моделей тормоза и математической модели тяги и движения шахтных поездов получены тягово-энергетические и виброшумовые характеристики локомотивов, расчетные нормативные значения ходовых качеств вагонов. Классификация показателей назначения тормоза, алгоритм и программное обеспечение для моделирования тяги и движения шахтных поездов, метод определения технического уровня подвижного состава по эффективности тяги и торможения позволяет повысить производительность и безопасность локомотивного транспорта и расширить область применения на профиле пути от 0,005 до 0,050. Разработан алгоритм и программное обеспечение моделирования фрикционных колебаний в тормозе для управления силой трения по величине и в функции скорости движения, что позволяет получить рабочие характеристики в соответствии с его назначением, повысить КПД и надежность тормоза. Результаты работы внедрены в отраслевой стандарт Минуглепрома Украины СОУ 10.1.00155790.007:2006, нашли практическое использование на ОАО «Дружковский машзавод» и ДонУГИ при разработке и испытаниях опытных образцов электровозов АРВ10ГЭ, АВ8Т и АП8Т с гидротормозной системой и внедрены в учебный процесс при подготовке специалистов по специальностям «Горное оборудование» и «Разработка месторождений полезных ископаемых» в Государственном ВУЗ «Национальный горный университет». Внедрение результатов работы имеет социальный эффект за счет повышения технического уровня, надежности и безопасности локомотивной откатки на нормальном и тяжелом профиле рельсового пути.
The dissertation has solved burning scientific problem of justifying methods of control of frictional force under the exploitation conditions of brake in magnitude, and as a function of slipping motion velocity, measures of mine rail haulage brake efficiency as well as its braking on the basis of identifying general excitation of kinematically forced oscillations owing to dimensional resolution and ratio of friction contact and friction oscillations; use of adaptive mechanism of shiftable structure and variational definition in terms of quasivariational inequality of nonlinear dynamic problem with friction.

Прискорення змін у навколишньому фінансовому середовищі, підвищення рівня волатильності економічних процесів на всіх рівнях економічної системи, зміна лінійної парадигми наукового мислиння у бік нелінійності обумовлює зростання ролі фактора невизначеності у прогнозуванні та поясненні передумов розвитку банківської системи.

Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретичних основ та методичних положень, наданню практичних рекомендацій щодо управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств в умовах економічної нестабільності. На основі аналізу наукових джерел проведено дослідження теоретичних засад та проблематики управління економічним розвитком, уточнено концептуальні положення та поглиблено понятійно-термінологічний апарат управління економічним розвитком підприємств. Здійснено діагностику стану економічного розвитку енергогенеруючих підприємств за функціональними зонами. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання якості управління економічним розвитком підприємств в умовах економічної нестабільності. Розроблено систему показників і запропоновано методичний інструментарій моніторингу результатів управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств. За результатами оцінювання якості управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств визначено важелі впливу на траєкторію управління. Розроблено науково-методичні положення щодо вибору форми економічного розвитку та відповідного їй інструментарію управління для енергогенеруючих підприємств. Сформовано механізм ситуаційного управління економічним розвитком енергогенеруючих підприємств та розроблено науково-практичні рекомендації визначення наслідків управління їх адаптивним розвитком на основі прогнозування.
The dissertation focuses on the development of theoretical positionsand methodological principles, providing practical recommendations for improving the management of economic development of energy generating enterprises in conditions of economic instability. Based on the analysis of scientific sources the research of the categorical apparatus and problems of management of economic development is carried out and the corresponding conceptual apparatus is deepened. The method of management of economic development of the enterprise on the basis of construction of its trajectory by situational transition between evolutionary and adaptive forms of development and a choice of effective tools of economic and administrative influence on functional zones is developed. Scientific approaches are analyzed and conceptual provisions of management of economic development of the enterprise which are based on adjustment of a current trajectory of management of economic development through application of the tools of economic and administrative influence chosen by the analysis of dynamics of indicators on functional zones of development are allowed. Scientifically substantiated methodological tools for evaluating the results of economic development management of energy generating enterprises and proposed a scientific and methodological approach to monitoring the results of economic development management of energy generating enterprises, which provides a step-by-step analytical procedure for determining the level of enterprise development. external environment. It allows you to choose between evolutionary and adaptive forms of development, to develop scenarios for optimal management in the final stages of monitoring. The state of energy generating enterprises is diagnosed by functional zones of economic development and it is revealed that the problem of economic development management is the lack of interconnection between functional zones, which causes intensification of negative changes in the enterprise. On the basis of calculations of dynamics of changes of average and chain absolute increments of indicators of activity on functional zones of economic development the system of indicators of an estimation of quality of management has been formed. Methodical provisions for assessing the quality of economic development management of energy generating enterprises in conditions of economic instability are proposed, which provide for evaluating the results of economic development management according to the system of financial, industrial, commercial, innovative, environmental indicators, their cluster analysis. The choice of levers influencing the adjustment of the management trajectory of economic development of energy generating enterprises is substantiated. The scientific and methodological principles for choosing the form of economic development and the corresponding management tools for energy generating enterprises have been developed and substantiated. They consist in the analysis of scenarios of management of economic development by means of simulation modeling that allows to choose between evolutionary and adaptive forms of economic development of the enterprise on the basis of forecasting of trends of economic indicators. The main advantage of this approach is the formation of various options for the behavior of the enterprise over time, depending on the available real and potential opportunities due to the stage and form of its development. This technique ensures the implementation of management decisions in conditions of high risk and uncertainty. The mechanism of situational management of economic development of energy generating enterprises is formed, which combines economic levers, methods and tools of situational adjustment of economic development management trajectory, is based on the principles of dynamism, adaptability, purposefulness, self-development, self-organization. Scientific and practical recommendations for determining the consequences of managing the adaptive economic development of an energy generating enterprise based on forecasting have been developed.
Диссертационная работа посвящена развитию теоретических основ и методических положений, разработке практических рекомендаций по управлению экономическим развитием энергогенерирующих предприятий в условиях экономической нестабильности. На базе анализа научных источников проведено исследование теоретических основ и проблематики управления экономическим развитием, уточнены концептуальные положения и развит понятийно-терминологический аппарат управления экономическим развитием предприятий. Проведена диагностика состояния экономического развития энергогенерирующих предприятий по функциональным зонам. Разработан научно-методический подход к оценке качества управления экономическим развитием предприятий в условиях экономической нестабильности. Сформирована система показателей и предложен методический инструментарий мониторинга результатов управления развитием энергогенерирующих предприятий По результатам оценки определены рычаги влияния на траекторию управления. Разработаны научно-методические положения по выбору формы развития и соответствующего ей инструментария управления для энергогенерирующих предприятий. Сформирован механизм ситуационного управления экономическим развитием энергогенерирующих предприятий и разработаны рекомендации для определения последствий управления их адаптивным развитием на основе прогнозирования.

Роботу виконано у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України.
Захист дисертації відбудеться 24 лютого 2017 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 50, зала засідань. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
Розкрито основні теоретичні, методологічні та практичні засади управління адаптивним розвитком промислових підприємств у складі виробничо-господарських структур (ВГС). Розроблено теоретико-концептуальний підхід до управління адаптивним розвитком промислового підприємства в складі ВГС, основу якого складає відповідний механізм та блоки управління (модель визначення виробничих процесів (або їх складових), що потребують адаптивних заходів у відповідних обсягах; прогноз та регулювання адаптивного розвитку; оцінювання його потенціалу; виявлення та усунення проблемних ситуацій у процесі адаптивного розвитку; модель управління формуванням фінансових резервів на реалізацію адаптивних заходів), що забезпечують організацію проведення адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища й ефективність їх функціонування у складі ВГС на етапах преадаптації та коадаптації. В диссертационной работе разработаны основные теоретические, методологические и практические аспекты управления адаптивным развитием производственно-хозяйственных структур (ПХС). Предложен научно-методологический подход к управлению проблемными ситуациями на этапах преадаптации (анализ и оценка динамики изменения основных параметров функционирования предприятий, определение возможности создания потенциальных зон рассогласования между предприятиями) и коадаптации (регулирование и устранение зон несогласованности); разработан концептуальный подход к управлению адаптивным развитием промышленного предприятия в составе ПХС, основу которого составляют соответствующий механизм и блоки управления, обеспечивающие организацию проведения адаптации предприятий к изменениям внешней среды и эффективность их функционирования в составе ПХС на этапе преадаптации и коадаптации; усовершенствован ситуационный подход к управлению адаптивным развитием предприятия в составе ПХС, использование которого обеспечивает управление качественным изменением уровня потенциала адаптивного развития за счет его регулирования в процессе преадаптации; разработан научно-методологический подход к прогнозированию адаптивного развития промышленного предприятия в составе ПХС основу которого составляет модель адаптивных ожиданий, использование которой позволяет определить влияние внешних и внутренних факторов на изменение основных показателей производственно-хозяйственной деятельности предприятия в избранном временном интервале и определить способность предприятия к подвижному равновесию в процессе адаптации; усовершенствован научно-методологический подход к регулированию адаптивного развития предприятия, в основе которого лежит система внутренних и внешних регуляторов состояния предприятия при адаптации, значения которых сводятся к интегральному показателю динамики состояния предприятия, по результатам расчета которого можно построить систему адаптивных реакций предприятия при регулировании развития; разработан подход к управлению формированием финансовых резервов на реализацию адаптивных мер ПХС, в основе которого лежит экономико-математическая модель, использование которой обеспечит сбалансированность финансовых интересов предприятий в составе ПХС и ее контрагентов с целью создания возможности сторон находиться во взаимодействии в конкретный момент времени и находить оптимальные стратегии поведения. Практическое значение полученных результатов заключается в том, что предложенные подходы к управлению адаптивным развитием ПХС позволяют повысить общий уровень и эффективность управления промышленными предприятиями, а именно адаптивностью их развития.The basic theoretical, methodological and practical principles of adaptive development management of industrial enterprises within production and economic organizations (PEO) are revealed. The theoretical and conceptual approach to managing adaptive development of industrial enterprises within the PEO is developed. The basis of this approach are the proposed mechanism and management blocks (model for determining production processes (or their components) that require undertaking of adaptive measures in appropriate volumes; forecast and regulation of adaptive development, assessment of its capacity; identification and elimination of problem situations under adaptive development; model for managing the financial resources formation required for the implementation of adaptive measures). It ensures the organization of enterprises adaptation to the external environment changes and the efficiency of their functioning within PEO at pre-adaptation and co-adaptation stages.

На сьогоднішній день національна економіка потерпає від наслідків політико-економічної кризи, що довгий час підігрівається з боку РФ та вимушена відповідати на вплив нових, незнайомих факторів зовнішнього середовища, адже за всі роки своєї незалежності наша країна ще не мала досвіду воєнного часу. За силою свого впливу ці фактори в конкретних ситуаціях мають різну дію на виробничо-господарську діяльність вітчизняних підприємств промисловості, тому керівники організацій вимушені сьогодні як ніколи ефективно вирішувати проблеми виживаності та розвитку в нових гострих умовах, які диктує зовнішнє середовище.

Об’єктом дослідження є рухова сфера дітей із затримкою психічного розвитку. Предмет дослідження – процес розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку засобами адаптивного фізичного виховання. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність використання засобів адаптивного фізичного виховання для розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти використання засобів адаптивного фізичного виховання для дітей із затримкою психічного розвитку, дано визначення основних понять, проаналізовано особливості розвитку рухової сфери дітей означеної нозології, що виявляються у зниженні пcиxiчної витривалості, працездатності i пізнавальної активності, в емоційно-вольових розладах, нестійкості уваги та у недоліках пам’яті, сенсомоторної координації. У другому розділі висвітлено організацію процесу розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку засобами адаптивного фізичного виховання, визначено розвитку рухових здібностей, що визначають прояв спритності й швидкості рухів, розкрито корекційний потенціал засобів адаптивного фізичного виховання для розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку. У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження ефективності використання засобів адаптивного фізичного виховання для розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку, розроблено комплекси засобів адаптивного фізичного виховання, які використовувались з визначеним чергуванням видів рухової активності та з урахуванням стану дітей, які приймали участь у дослідженні. Головними методичними вимогами при проведенні формувального експерименту були доступність і конкретність завдань, поступове їх ускладнення і виконання рухових завдань з опорою на сенсорну інформацію. Проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час проведення «Круглого столу» з проблем психолого-педагогічної і соціальної реабілітації, соціально-трудової адаптації та інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в рамках проблемної групи за темою «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями здоров’я»; під час участі у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2020 р., м. Суми); під час участі у VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 111 сторінок, з них – 83 сторінки основного тексту, 5 рисунків, 6 таблиць, 86 джерел.
The object of research is the motor sphere of children with delay in mental development. Subject of research – the process of development of motor sphere of children with delayed mental development of preschool age by means of adaptive physical education. The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally check the efficiency of use of adaptive physical education for the development of motor sphere of children with delay in the mental development of preschool age. Master’s work consists of entry, three sections, conclusions and list of sources used. In the introduction, the relevance of the study is substantiated, the purpose and objectives of the study are determined. The first section highlights the theoretical aspects of the use of adaptive physical education for children with delay of mental development, given the main concepts, the peculiarities of the development of the motor sphere of children of this nosology, which are manifested in the reduction of mental endurance, efficiency and cognitive activity, emotional and volitional disorders, instability of attention and in the shortcomings of memory, sensorimotor coordination. In the second section, the organization of the development of the motor sphere of children with the delay of mental development by means of adaptive physical education, the development of motor abilities that determine the manifestation of agility and speed of movements is determined, the correction potential of adaptive physical education is defined, the correction potential of adaptive physical education is revealed to develop a motor sphere of mental delay. In the third section, an experimental study of the effectiveness of the use of adaptive physical education for the development of the motor sphere of children with mental delay has been substantiated, the complexes of adaptive physical education were developed, which were used with a certain alternation of modes of motor activity and taking into account the state of children who participated in the study. The main methodological requirements during the forming experiment were the availability and concreteness of tasks, the gradual complication and performance of motor tasks with the support for sensory information. An analysis of the effectiveness of the molding part of the experiment was carried out. The conclusions are summarized the main results of the master’s study. Approbation of research results. Separate results of research were reported during the «round table» on problems of psychological and pedagogical and social rehabilitation, social and labor adaptation and integration of children with limited health opportunities within the problem group on the topic «Formation of an unimpeded environment for the life of children with disabilities of health capabilities»; During participation in the VI International Scientific and Practical Conference «Correctional-Rehabilitation Activity: Development Strategies in the National and World Dimension» (November 2020, m. Sumy); During participation in the VII International Scientific and Practical Conference «Correctional-Rehabilitation Activity: Development Strategies in the National and World Dimension» (November 2021, m. Sumy). Masters research materials are highlighted in 2 publications. The total volume of the work is 111 pages, of which are 83 pages of the main text, 5 drawings, 6 tables, 86 sources.

Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.