Добірка наукової літератури з теми "Адаптивний підхід"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Адаптивний підхід".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Адаптивний підхід"
1
Tymkiv, Lidiya. "Адаптивна культура особистості як чинник професійного становлення соціальних працівників". Освітній простір України, № 10 (17 травня 2017): 71–78. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.71-78.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається значення адаптивної культури студентів у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних працівників, презентуються результати експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури особистості за допомогою технологічного підходу “Кваліметричний профіль”. На основі системно-синергетичного підходу здійснено компонентно-структурний, функціональний аналіз феномену “адаптивна культура особистості”, обґрунтовано зміст поняття “адаптивна культура особистості” в цілісній системі її інтегративних якостей; визначено критерії та показники рівнів сформованості адаптивної культури особистості.З’ясовано, що вивчення рівня сформованості адаптивних властивостей необхідно здійснювати на особистісному рівні, аналізуючи та зіставляючи окремі аспекти цілісного розвитку загальної й адаптивної культур студента. У їх формуванні простежуються активні центри – домінування позитивного роз¬витку чи “западання” окремих якостей, що виступає результатом попереднього включення студентів у відповідні адаптивні аспекти стосунків. Результати дослідження засвідчили, що застосування експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури за допомогою технології “Кваліметричний профіль” дає змогу оперативно визначати співгармонійність у розвитку адаптивних властивостей студентів, здійснювати відповідну корекційну діяльність.
2
Khudoba, Oleksandra. "ПІДГОТОВКА КАДРІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬНИМИ ВІДНОСИНАМИ: АДАПТИВНИЙ ПІДХІД В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМАТИКИ ДЕМЕНЦІЇ". Public Administration and Regional Development, № 5 (10 вересня 2019): 602–21. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.05.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор статті акцентує увагу на тому, що соціальні перетворення, обумовлені зміною демографічної структури населення, потребують удосконалення державно-управлінських підходів до формування нової медико-соціальної стратегії. Кількість людей з деменцією у всьому світі збільшується з кожним роком у міру того, як старіє населення і уряд нашої країни повинен звернути більше уваги на формування державної політики у цьому аспекті. Успіх перетворень значною мірою буде залежати, з одного боку, від розуміння та усвідомлення проблематики деменції державними службовцями, які формують політику, а з іншого – від готовності до цих змін суб’єктів, які безпосередньо її реалізують.
Мета нашої статті полягає в актуалізації потреби підготовки медичних кадрів для вирішення питань деменції як медико-соціальної проблеми в Україні, розкритті тенденцій її розвитку та змісту, а також окресленні напрямів удосконалення державного управління у цьому напрямі завдяки використанню адаптивного підходу до підготовки кадрів, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності галузі охорони здоров’я загалом, здійснення її на засадах компетентності та професіоналізму.
Освіта лікарів і медичних сестер розглядається в статті не з суто теоретичної точки зору, а з позиції компетентнісного підходу, що зумовлено спрямуванням на їх практичну діяльність.
Встановлено, що кваліфікація медичних кадрів з питань деменції, особливо сімейних лікарів, невропатологів, психіатрів та медичних сестер в Україні на сьогодні є низькою. Це призводить до низького рівня обізнаності населення про деменцію як захворювання; унеможливлення визначення потреб у послугах на різних стадіях захворювання, а також обсягах цих послуг; низького рівня пріоритетності деменції як медико-соціальної проблеми в суспільстві.
Одним з інструментів державного управління щодо підвищення професійної компетентності, спричинених зовнішніми чинниками, може бути використання адаптивного підходу. Цей підхід до підготовки кадрів має забезпечувальний характер і ґрунтується на потребах у пристосуванні до соціальних умов, що склалися в умовах сьогодення. Встановлено, що в умовах сьогодення адаптивний підхід може бути реалізований через програму безперервного професійного навчання.
3
Diachenko, O. P., O. G. Gab, and P. V. Marchuk. "Adaptive management approach development of sea ports." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (March 13, 2020): 121–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено опрацюванню процесу розробки відповідних механізмів адаптування системи управління розвитком морських портів. Тенденції, які відбуваються в системі розвитку вітчизняної морської портової інфраструктури, впливають на комплементарний зв’язок між виробничою та організаційною підсистемами управління її підрозділами. Це вимагає створення систем адаптивного управління діяльністю морських портів, враховуючи специфіку розвитку на сучасному етапі національної морської індустрії.
Метою статті є розробка та запровадження адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, використання якого підвищить можливість підприємств своєчасно впроваджувати ефективні адаптивні заходи до кризових явищ зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення.
Наукова новизна. Дослідивши ключову ціль та напрямки використання адаптивного підходу до управління розвитку морських портів, визначено таку відповідність:
– за умов перебування у фазі глибокої кризи морського порту, стан розвитку якого визначається як неплатоспроможний, перевага надається використанню саме організаційно-правового інструментарію, ціль використання якого криється у виведенні морського порту з кризи та створенні умов для його сталого розвитку;
– за умов, коли фактичний стан розвитку морського порту характеризується, як задовільний, але при цьому перспектива його подальшого функціонування є непередбачуваною, перевага надається використанню саме техніко-технологічного чи управлінського інструментарію, ціллю використання яких є відновлення стану платоспроможності морського порту та підвищення рівня його конкурентоспроможності;
– техніко-технологічний та управлінський інструментарій також використовується у разі перебування морських портів у стані розвитку, який характеризується як успішний, з метою посилення ринкових позицій підприємства на ринку морських транспортних послуг.
Висновки. Відповідно до проведеного дослідження нами обґрунтовано актуальність застосування адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, визначено напрямки введення відповідних трансформаційних змін із використанням набору конкретного інструментарію. На основі означених домінант виокремлено концепт «адаптивний підхід до управління розвитком морського порту» як комплекс адаптивних заходів управління, орієнтованих на розв’язання двох ключових проблем: забезпечення виживання порту в умовах дії кризових явищ шляхом запровадження необхідних захисних реакцій; у разі потреби оновлення чи удосконалення процесу адаптації порту з метою забезпечення реалізації стратегії його розвитку.
4
Чехович, Г. Т. "Адаптивний підхід до реалізації політики економічної безпеки регіону в системі інституційного регулювання". Економіка та держава, № 11 (2013): 64–67.
Знайти повний текст джерела
5
Бодянський, Є. В., А. Ю. Шафроненко та І. М. Климова. "Метод адаптивної достовірної нечіткої кластеризації даних на основі еволюційного алгоритму". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Методи обчислювального інтелекту широко використовуються для вирішення багатьох складних проблем, включаючи, звичайно, традиційні: видобуток даних та такі нові напрямки, як динамічний видобуток даних, видобуток потоків даних, видобуток великих даних, веб-видобуток, видобуток тексту, тощо. Одна з основних областей обчислювального інтелекту – це еволюційні алгоритми, які по суті представляють певні математичні моделі еволюції біологічних організмів. У роботі запропоновано адаптивний метод нечіткої кластеризації з використанням оптимізації еволюційних котячих зграй. Використовуючи запропонований підхід, можна вирішити завдання кластеризації в режимі он-лайн.
6
Кривоножко, А. М., В. М. Романюк, М. В. Дудко та Д. В. Руденко. "Метод навігації безпілотного літального апарату при виконанні завдань за призначенням". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 61–68. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання безпілотних літальних апаратів під час виконання різнорідних завдань за призначенням вимагає розроблення додаткових механізмів захисту їх від впливу радіоелектронних перешкод, погодних умов та підвищення безпеки польотів в зоні виконання завдань. Одним з підходів зменшення вразливості безпілотного літального апарату є використання інерційних засобів навігації. Додатково до них можуть використовуватися методи обробки зображення, що отримуються підсистемою оптичного орієнтування, для оцінки параметрів руху та виробки управляючих впливів. У статті запропоновано метод навігації безпілотного літального апарату для оцінювання динамічних параметрів руху за даними, отриманими оптичною підсистемою. У даній роботі запропоновано адаптивний метод визначення параметрів вектору руху безпілотного літального апарату, що реалізує процедуру адаптивної зміни розміру і стратегію пошуку вектору руху, що залежить від структури блоку зображення та його властивостей. Проведено аналіз існуючих методів оцінки параметрів вектору руху на основі обробки оптичних даних. Проведено формальний опис оптичного потоку та визначено процедуру його отримання. Визначено склад алгоритмів для обробки оптичного потоку. Обґрунтовано вибір блокового алгоритму оцінки руху. Блокові алгоритми є вигідним компромісом по співвідношенню обчислювальної складності та необхідної точності знайдених векторів, що характеризують рух безпілотного літального апарату. Комбінування прийомів та алгоритмів різної категорії в рамках класу блокових методів дозволяє побудувати адаптивні алгоритми оцінки руху, що володіють заданими властивостями і можуть бути реалізовані апаратно. Розглянуті методи обробки зображення можуть застосовуватися як ще один додатковий засіб автономної корекції інерційних навігаційних систем в додаток до супутникових навігаційних систем. Такий підхід дозволяє ефективно протидіяти джерелам безпеки й протидії та підвищувати ефективність використання та зменшення економічних витрат на експлуатацію безпілотних літальних апаратів.
7
Кучерук, Галіна, Віталій Ткаченко та Г. В. Шапіро. "РОЗРОБКА АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 116–19. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті запропоновано підхід руху судна на основні оцінювання результатів текучих параметрів руху та аналізу інформації про стан містоположення за допомогою адаптивних систем керування. На ряду з описом технічного рішення системи керування судном висвітлюються позитивні та негативні властивості при побудові адаптивної системи. Також в праці висвітлюється умови роботи адаптивної системи керування судном. Метою даної статті є розглянути можливість побудови адаптивних систем керування судном в складних умовах для забезпечення безпеки судноводіння В статті обґрунтовано схема адаптивної системи керування судном для безпосередньої експлуатації в умовах тривалого морського плавання та інтенсивної роботи. Особливістю запропонованої схеми є ведення моделі руху судна та блоків оцінювання і адаптації до зовнішніх впливів для визначення та ведення поправки. Ключові слова: автоматизована система керування, адаптивна система, керування судном, безпека судноводіння
8
Дем’яненко, Віктор Михайлович. "МОДЕЛЬ АДАПТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 27–38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3603.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що основною ознакою сучасного навчання є його персоналізована спрямованість, налаштованість навчального процесу до індивідуальних потреб учня. Таке навчання є адаптивним. На сьогодні переважна більшість навчального контенту для адаптивного навчання характеризується досить примітивним зворотним зв’язком між персональними потребами учня та адаптуванням навчання залежно до цих потреб. Як правило, цей зв’язок ґрунтується на аналізі процесу вивчення учнем поданого матеріалу, результатів тестових завдань та незначних суб’єктивних факторів. Водночас сучасні адаптивні технології дозволяють більш глибоко визначати ситуаційний стан процесу навчання та індивідуальні особливості і характеристики учня. На наш погляд, для розв’язання такої задачі повинні бути закладені інструменти та технології врахування індивідуально-типологічних особливостей учня, можливості стеження за ходом мислення учня, адаптивної аналітики процесу навчання. Зазначається, що одним з перспективних напрямків забезпечення умов адаптивного навчання має бути створення адаптивних навчальних систем, функціонування яких забезпечується технологіями з використанням штучного інтелекту. Акцентовано, що використання штучного інтелекту в адаптивних навчальних системах допомагає персоналізувати навчальний підхід до кожного учня для того, щоб зробити навчання максимально ефективним. Також зазначається, що впровадження штучного інтелекту має бути спрямоване на збереження і примноження всіх сильних аспектів учителя. Результативність цього процесу багато в чому залежить не тільки від того, які і скільки ІКТ застосовуються в освітніх середовищах, а й наскільки досконало ними володіють учні, педагоги, науково-методичні працівники та організатори освітнього процесу, наскільки активно й педагогічно виважено такі технології застосовуються. З огляду на зазначені проблеми, запропоновано і обґрунтовано концептуальну модель адаптивної навчальної системи.
9
Безсонова, О. К. "МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.
10
Shevchyk, B. M. "Кліометрика та холотропний принцип праксеології". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 121–27. http://dx.doi.org/10.15421/40280423.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено холотропний принцип праксеології з позицій аксіологічних наративів економічної діяльності. Кліометрико-утилітаристський підхід мейнстрімної економіки визнано недостатнім для пояснення онтологічних причин економічного розвитку та зростання. Економічний розвиток бере початок як інтелектуальна біфуркація розпаковування певної множини сенсів семантичного вакууму та створення текстів – інноваційних знань про можливості нових комбінацій та доходів за результати цих комбінацій. Обґрунтовано неможливість з допомогою кліометричних підходів сучасної економічної науки пояснити інтегральні витоки людської взаємодії, зумовлювані атрактивністю цілей та аксіологією засобів, які відображають холотропний принцип праксеології. Мікроекономічний методологічний імператив maxutility непридатний для аналізу макро- та мегаконтинуумів економічної дійсності, оскільки холотропність, виявами якої є усвідомлена синергія волі та емерджентний ефект результатів, не виводиться із персоніфікованої жадоби в умовах світу як дефіциту. Соціокультурне середовище, – той континуум, у якому холономність світу актуалізується у патернальних практиках, – мейнстрімною наукою трактується як деструктивне обмеження вибору та зазіхання на економічну свободу. Економічні інститути, вибудувані на методологічних підходах статичної ефективності, стимулюють адаптивний потенціал когнітивного капіталу, збалансовуючи точки на кривій виробничих можливостей згідно з оптимумом Парето. Вони не стимулюють пошук ренти з можливостей нових комбінацій ендаументальних активів.
Дисертації з теми "Адаптивний підхід"
1
Бедіна, В. В. "Підхід PWA при розробці кросплатформних та адаптивних додатків". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/51154.
Повний текст джерелаАнотація:
З зростаючим попитом на мобільні пристрої різного типу удосконалюються і мобільні додатки. Послуга розробки мобільних додатків сьогодні є більш популярною, ніж створення звичайних програм.
Progressive Web App (PWA) – прогресуючий веб-додаток, який є гібридом звичайної вебової сторінки та мобільного додатку. Створюється за допомогою можливостей, що надають сучасні Інтернет-браузери, але при цьому його використання нагадує використання мобільного додатку.
2
Галкіна, Руслана Ігорівна. "Застосування адаптивного підходу для реалізації системи опитувань та тестувань". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11014.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційна системи для проведення опитувань та тестувань, що надає можливість зменшити час, витрачений на проведення тестування, отримати більш точні результати тестування та спростити процесу перевірки результатів. Досліджено практичну ефективність використання інформаційної системи з використанням адаптивного підходу під час проведення тестувань та опитувань.
3
Кузіков, Борис Олегович, Борис Олегович Кузиков та Borys Olehovych Kuzikov. "Моделі побудови адаптивних навчальних систем: підходи та проблеми". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18155.
Повний текст джерелаАнотація:
Більшість сучасних навчальних систем являють собою електронні підручники. Перехід від жорсткої ієрархічної побудови курсу, що застосовується в електронних підручниках, до БЗ є нетривіальною, дотепер маловивченою проблемою. Ускладнюючим моментом у цьому питанні є відсутність стандартів створення БЗ навчальних курсів, на відміну від ієрархічного підхлду до подання матеріалу. Саме тому на сучасному етапі важливим є вироблення методологічних засад для подібного перетворення інформації.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18155
4
Швець, Ольга Федорівна. "Адаптивні підходи цифрової обробки даних методами псевдоінверсії та структурно-параметричної оптимизації". Дис. канд. фіз.-мат. наук, КНУТШ, 2006.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Адаптивний підхід"
1
Лов'янова, І. В., та Д. Є. Бобилєв. Реалізація адаптивної системи навчання функціонального аналізу на LMS Moodle. [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2371.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто підхід до побудови інтелектуальної системи контролю навчання функціональному аналізу майбутніх учителів математики з адаптивною побудовою курсу на базі системи організації навчання (LMS - learning management system) Moodle.
2
Лаврентьєва, О. О., та Л. М. Скрипник. Адаптивні підходи до організації інформаційно-консультативного середовища закладу вищої освіти. Мачулин, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4530.
Повний текст джерела