Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Адаптивна складова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Адаптивна складова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Адаптивна складова"
1
Prydatko, O. V., N. Ye Burak, V. Ye Dzen та M. S. Kunynets. "Адаптивна інформаційно-довідкова система "UniBell" як складова частина проєкту "Smart-університет"". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300518.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано освітнє середовище закладу освіти на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій. З'ясовано, що розроблення сервісу для обліку та контролю навчального розкладу, а також інших сервісів, цільовим призначенням яких є забезпечення якості освітнього процесу, задекларовано в рамках реалізації проєкту "Розумний університет". Подано означення терміна "Smart-університет" або "Розумне освітнє середовище". На прикладі створення інформаційно-довідкової системи "UniBell" та її функціональних можливостей досліджено множину зацікавлених сторін. З використанням понятійного апарату теорії множин визначено обсяги внутрішніх стейкхолдерів і їх зв'язок із Smart-середовищем. Описано функціональні можливості та особливості роботи окремо клієнтської та серверної частин інформаційно-довідкової системи "UniBell". Висвітлено особливості додаткових підсистем управління серверною частиною, що реалізовані за допомогою програмних технологій .Net, Java та мови структурованих запитів SQL. Подано архітектуру інформаційно-пошукової системи "UniBell". Описано особливості оброблення даних й адміністрування реляційної бази даних розробленої системи та графічно візуалізовано блок-схеми алгоритмів роботи клієнтської та серверної її частин, що сукупно стало основою розроблення діючого застосунку під операційну систему Android із можливістю завантаження через Google Play.
2
Filonenko, Daryna. "СТРУКТУРА МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ІТ-СПЕЦІАЛІСТА". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.139.
Повний текст джерелаАнотація:
Відзначено, що одним з основних видів такої мотивації виступає мотивація досягнення, що визначає прагнення людини виконати справу на високому рівні якісно всюди, де є можливість проявити свою майстерність і здібності.Мета роботи полягає у вивченні конкретного змісту і особливостей структури мотивації досягнення ІТ-спеціаліста та виділення механізмів її функціонування. Метою даної статті є доповнення наукового розуміння структури мотивації досягнень особистості ІТ-спеціаліста. Відзначено, що в структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста правомірно виділити чотири основних структурних компонента: мотивацію ініціації, мотивацію селекції, мотивацію реалізації і мотивацію постреалізаціі. Одним з основних механізмів актуалізації мотивації ІТ-спеціаліста виступає мотиваційно-емоційна оцінка ситуації суб'єктом, що складається з оцінки мотиваційної значущості ситуації і оцінки загальної компетентності в ситуації досягнення. Зазначимо, що інтенсивність мотиваційної тенденції буде змінюватися в залежності від зміни величини двох зазначених параметрів як у ІТ-спеціалістів з мотивом прагнення до успіху, так і з мотивом уникнення невдачі. Констатовано, що мотиваційна включеність ІТ-спеціаліста є одночасно причиною і результатом процесу діяльності, ядром інтрагенної активності. Формування мотиваційна включеності ІТ-спеціалістів на різних етапах діяльності має специфічні відмінності та існують спеціальні психологічні механізми формування і підвищення рівня мотиваційної включеності. Висновок з даного дослідження, передбачає, що у структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста варто виділяти такі складові, як мотивація адаптації та мотивація трансценденції. «Адаптивна» складова мотивації досягнення пов'язана з прагненням орієнтуватися на зовнішні стандарти, з бажанням підтримувати досягнуті результати на високому рівні. Вона має прагматичне забарвлення і пов'язана із зовнішньою оцінкою досягнутого успіху (похвала, винагорода). «Трансцендентна» складова пов'язана з бажанням постійно виходити за свої межі, не зупинятися на досягнутому, реалізовувати свій потенціал навіть у випадках, якщо результати не будуть оцінені оточуючими гідно. Перспективним для подальших розвідок у даному напрямку є вивчення психологічних корелятів мотивації досягнення в часовій перспективі особистості ІТ-спеціаліста та оптимізації функціонального стану суб’єкта праці, що в істотній мірі визначає його готовність до роботи та професійну надійність.
3
Андрусишин, Богдан, Ольга Токарчук, Наталя Опольська та Євген Бiлозьоров. "The Концепцiя творчостi як мiждисциплiнарна складна адаптивна система". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 18 (2021): 71–84. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2021.18.071.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi висвiтлено концепцiю творчостi як складну систему, визначено ознаки їх спорiднення. Доведено, що в процесi творчостi вiдбувається взаємообмiн iнформацiєю, вона має свої пiдсистеми у кожнiйгалузi знань, узагальнюючи якi можна визначити її внутрiшню будову. Вказано, що творчiсть в процесi суспiльного розвитку, безумовно, є адаптивною, починаючи з наскельних малюнкiв, якi вiдповiдали запитам первiсного суспiльства i завершуючи сучасними науковими розробками в галузi клонування людини, штучного iнтелекту. Зроблено висновки, що концепцiя творчостi, як система може пiдтримувати свiйстацiонарнийстан, а також має здатнiсть нарощувати впорядкованiсть i складнiсть за рахунок адаптивної активностi. Визначено, що творчiсть вирiзняється своєю функцiональною та динамiчною складнiстю, що зумовлено її мiждисциплiнарнiстю.
4
Polinkevych, Oksana. "АДАПТИВНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У БІЗНЕС-СТРУКТУРАХ В УМОВАХ COVID-19". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 173–82. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0216.
Повний текст джерелаАнотація:
В умова Індустрії 4.0 та посилення пандемій виникає необхідність у бізнес-структур до розробки нових підходів щодо ведення бізнесу, які б допомогли їм уникнути негативних проявів тих чи інших процесів. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить елементи систем Індустрія 4.0, управління змінами, управління наслідками COVID-19. У статті зазначено, що адаптивний механізм управління є сукупністю інструментів, методів та важелів, які забезпечують адаптацію внутрішнього середовища функціонування бізнес-структур до зовнішніх, які спричинені Індустрією 4.0 та наслідками пандемії COVID-19. Він містить такі основні блоки, як: інструменти, важелі, методи, принципи, парадигму розробки, передумови формування, нормативно-правове забезпечення. В механізм включено три окремих механізми: управління наслідками COVID-19, елементами Індустрія 4.0, елементами змін у бізнес-структурах. Головним елементом, який узгоджує всі ці механізми, що можуть існувати окремо, є адаптивний блок. Адаптивний блок передбачає узгодження впливу таких чинників адаптації бізнес-структур, як: чинники, що залежать від рівня розвитку технологій, пов’язані з виробничим, інвестиційно-інноваційним, ресурсним, кадровим потенціалами, залежать від зовнішнього середовища. Управління змінами має відбуватися з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Причому важливим є визначення адаптивного паритету рівноваги, максимального задоволення інтересів громади, менеджменту, інвесторів та персоналу. Адаптивний механізм має спиратися на принципи соціальної відповідальності, системності, динамічності, комплексності, орієнтуватися на інноваційний шлях розвитку, дотримувати баланс інтересів стейкхолдерів, підтримувати рівновагу між споживанням і відновленням природних ресурсів, розглядати альтернативність варіантів розвитку, дотримуватися паритету між ступенем ризику й очікуваними результатами. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить такі загальні елементи, як суб’єкт та об’єкт, джерела змін, процесна складова, ключові структурні елементи. Слід зазаначити, що в структурі більшості механізмів значне значення відводиться стратегічному та антикризовому потенціалам бізнес-структур, які спроможні адаптивно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ.
5
Panchenko , O., та V. Antonov . "РЕАБІЛІТАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 69 (26 травня 2020): 8–17. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні засади розроблення дієвої державної політики щодо організації реабілітаційної допомоги особам, які зазнали ушкодження психічного здоров’я. На основі аксіологічного підходу визначено поняття інформаційно-психологічної безпеки, що має на увазі забезпечення психологічного благополуччя особистості з мінімізацією різноманітних ризикових факторів формування й функціонування адекватної інформаційно-орієнтовної основи суб’єктивно-особистісного ставлення до навколишнього світу і самої себе; здатність до адаптації за ознак шкоди психічному здоров’ю. Запропоновано модель забезпечення інформаційно-психологічної безпеки, що системно поєднує поняття реабілітація-абілітація-компенсація-адаптація та відображає чотири рівні організації їх: біологічний, психологічний, соціальний, соціально-психологічний, кожен з яких супроводжується складником інформаційного рівня. Визначено поняття “інформаційно-психологічна абілітація” як адаптивно-розвивальна діяльність з формування/прищеплювання/придбання навичок турбулентного мислення в умовах інтенсивних ризикових інформаційних факторів з метою підтримки психологічного благополуччя з відповідним забезпеченням якості життя людини.
6
Костюченко, Олена, Людмила Дихнич та Артур Крістовао. "Когнітивно-стильова складова навчання менеджера соціокультурної діяльності". Socio-Cultural Management Journal 4, № 1 (27 червня 2021): 57–82. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235689.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Актуальність дослідження обумовлена потребою у підготовці менеджерів із системною адаптивною здатністю до оперування технологіями, знаннями та інформацією, умінням змінюватися і пристосовуватися до нових потреб соціокультурної реальності в умовах інтеграції у світовий інформаційний простір. Мета і методи. Мета статті – визначення когнітивно-стильових особливостей особистості менеджера, обґрунтування їх ролі в його професійному становленні та розвитку в умовах навчання. Методологічною основою є принципи наукового пізнання (детермінізму, системності, розвитку), положення діяльнісного, системного та особистісно-орієнтованого підходів. Результати. Систематизовано наукові підходи до визначення когнітивних стилів як стратегії пізнання, когнітивно-стильового виміру особистості, що обумовлює способи постановки та розв’язання задач, прийняття рішення та цілепокладання. Обґрунтовано роль когнітивно-стильової складової навчання у професійному становленні та розвитку особистості менеджера. Виокремлені психологічні параметри та характеристики когнітивно-стильових особливостей, фактори когнітивно-стильового розвитку особистості менеджера в умовах навчання. Висновки. Наукова новизна полягає у визначенні поняття когнітивно-стильової складової професійного становлення та розвитку особистості менеджера; виокремленні оптимальних параметрів і характеристик когнітивних стилів для його успішного функціонування, а практичне значення – у розкритті можливостей застосування знань про когнітивно-стильові особливості в оптимізації навчання, розвитку пізнавальної активності менеджерів соціокультурної сфери.
7
Демченко, І. О. "Адаптивна поведінка як фактор ефективної діяльності уповноваженої особи в умовах епідемії (пандемії)". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 96 (23 грудня 2021): 217–26. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.217-226.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню адаптивної поведінки як фактору ефективної діяльності уповноваженої особи в умовах епідемії (пандемії). Наголошено, що трансформація умов розслідування є закономірним процесом діяльності уповноваженої особи, що обумовлено, зокрема, різноманіттям ситуацій розслідування та шляхів їх вирішення. Зосереджено увагу на таких умовах організації й проведення слідчих (розшукових) дій, як епідемія (пандемія), зокрема й COVID-19. Наголошено, що ефективність діяльності суб’єктів розслідування значною мірою залежить від можливостей пристосування до розглядуваних умов. Адаптацію уповноважених осіб доцільно розглядати з позиції таких складових, як: психологічна, що передбачає можливість діяти в умовах ризику інфікування, організаційна – вміння планувати та проводити розслідування, слідчі (розшукові) дії, тактична – застосовувати існуючі та розробляти нові тактичні прийоми у відповідності до потреб та умов діяльності.
8
Жигаренко, Ігор, та Наталія Завацька. "Результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 162–72. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-162-172.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозвʼязок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (професійна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка особистісно-професійного саморозвитку та його звʼязок з самоефективністю, психологічною і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією і самоставленням; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, професійний розвиток та самовдосконалення, інтегративний індекс вигорання тощо));конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозвʼязків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування, особистості фахівця;рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю. Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.
9
Яровий, С. В., та О. Л. Кузнєцов. "Покращення роздільної здатності при спектральному аналізі радіолокаційних сигналів". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 137–43. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається задача підвищення ефективності спектрального аналізу радіолокаційних сигналів на фоні шуму за рахунок покращення роздільної здатності. В основу покладена класична операція деконволюції спектра сигнала, яка виконується з використанням фільтра Вінера. Виявлення окремих сигналів здійснюється порівнянням із адаптивним порогом, який формується з урахуванням фонової складової для розділення сигнала і шуму, і локальної складової для видалення заважаючих сателітних піків сигналу, обумовлених обробкою сигналів у приймальному тракті радіолокаційної станції. Для підвищення роздільної здатності застосована нелінійна операція диференціювання результату порогової обробки.
10
Pelekhatyy, A. "Інституційне забезпечення бюджетної політики розвитку територій". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості формування інституційних механізмів забезпечення бюджетної політики розвитку територій в Україні. Дано визначення бюджетної політики розвитку територій зі сторони інституційного підходу. Розглянуто інтерпретацію основних законів інституційної архітектоніки бюджетного процесу, а саме: закони рівноваги, усереднювання та структуризації. Представлено модель інституційної архітектоніки розвитку територій як системи, що розвивається, і опорними елементами якої виступають інститути та інституції. Досліджено основні складові інституційної архітектоніки бюджетної політики розвитку територій: система інститутів, інституційно-правове забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, адаптивні інструменти реалізації бюджетної політики. Визначено інституційні пріоритети бюджетної політики в межах визначених інституційних рівнів (Перший і найабстрактніший рівень пов’язаний з процесом “модернізації згори”, коли держава визначає вектор соціально-економічного розвитку: Другим рівнем є “модернізація знизу”, що передбачає активізацію базових і похідних інститутів).
Дисертації з теми "Адаптивна складова"
1
Борисенко, Євген Анатолійович, та Р. О. Кондратенко. "Аналіз похибки вимірювання ваги та шляхи її зменшення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46825.
Повний текст джерела